ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ
АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
25 червня 2024 року
м. Чернівці
Справа № 720/842/24
провадження № 822/495/24-ц
Чернівецький апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючого Кулянди М.І.,
суддів: Половінкіної Н.Ю., Перепелюк І.М.,
за участю секретаря Факас А.В.,
учасники справи:
заявник ОСОБА_1 ,
відповідачі:Товариство з обмеженою відповідальністю «Кредитні ініціативи», Товариство з обмеженою відповідальністю «Компані М-Білдінг»,
апеляційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю «Кредитні ініціативи» на ухвалу Новоселицького районного суду Чернівецької області від 12 квітня 2024 року,
головуючий у суді першої інстанції суддя Оленчук І.В.
ВСТАНОВИВ:
Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У квітні 2024 року ОСОБА_1 звернулася до суду із заявою про вжиття заходів забезпечення позову до пред`явлення позову до суду.
Просив накласти арешт на об`єкт нерухомого майна та заборони вчиняти будь- які дії щодо нерухомого майна, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .
Заявник вказує, що між нею з ТзОВ «Кредитні ініціативи» та ТзОВ «Компані М-Білдінг» наявний спір предметом якого є вищевказане майно, а відповідачі, можуть здійснити дії по відчуженню спірного майна на користь інших осіб, що в свою чергу може утруднити або зробити неможливим виконання рішення суду.
Короткий зміст ухвали суду першої інстанції
Ухвалою Новоселицького районного суду Чернівецької області від 12 квітня 2024 року вимогу позивача про забезпечення позову - задоволено.
Накладено арешт на об`єкт нерухомого майна, а саме: нежитлову будівлю, магазину з міні-баром, що розташований у АДРЕСА_1 та на земельну ділянку, площею 0.0797 га, кадастровий номер:7323086300:01:009:0002, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 .
Заборонено ТзОВ «Компані М-Білдінг» вчиняти будь-які дії (зміну замків на вхідних дверях, наближення до місця розташування) щодо нежитлової будівлі, магазину з міні-баром, що розташований у АДРЕСА_1 .
Виконання ухвали доручено Новоселицькому відділу Державної виконавчої служби у Чернівецькому районі Чернівецької області Південно-Західного міжрегіонального управління юстиції (м. Івано-Франківськ).
Ухвала суду першої інстанції мотивована тим, що невжиття заходів забезпечення позову може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду.
Короткий зміст вимог апеляційної скарги
В апеляційній скарзі ТзОВ «Кредитні ініціативи» просить ухвалу суду першої інстанції скасувати та відмовити у задоволенні заяви про забезпечення позову.
Узагальнені доводи особи, яка подала апеляційну скаргу
Апелянт посилається на те, що суд першої інстанції, при ухваленні рішення, допустив неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи, порушив норми процесуального права та неправильно застосував норми матеріального права.
Доводи апеляційноїскарги зводятьсядо того,що матеріали справи не містять доказів наміру відповідача продати спірне майно, а, відтак, відсутні підстави вважати, що заява про забезпечення позову підлягає скасуванню. Також вказують на те, що суд першої інстанції, в порушення вимог ст. 153 ЦПК України, не повідомив їх про розгляд справи.
Мотивувальна частина
Позиція апеляційного суду, застосовані норми права та мотиви, з яких виходить суд при прийнятті постанови
Заслухавши доповідача, обговоривши доводи скарги та перевіривши матеріали справи, апеляційний суд дійшов висновку, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення з таких підстав.
Відповідно до вимогст. 149 ЦПК України, суд за заявою учасника справи має право вжити, передбаченихстаттею 150 цього Кодексу, заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Інститут забезпечення позову являє собою сукупність встановлених законом заходів, що вживаються судом за клопотанням осіб, які беруть участь у справі, якщо у них існують побоювання, що виконання ухваленого у справі рішення виявиться у майбутньому утрудненим чи неможливим.
Отже, умовою застосування заходів забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може утруднити або унеможливити виконання рішення по суті позовних вимог.
Забезпечення позову є тимчасовим обмеженням і його значення полягає в тому, що ним захищаються законні інтереси позивача на той випадок, коли невжиття заходів забезпечення позову може потягти за собою неможливість виконання судового рішення. Крім цього, інститут забезпечення позову захищає в рівній мірі інтереси як позивача, так і відповідача.
Згідно п. 1 ч. 1ст. 150 ЦПК Українипозов може забезпечуватися накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб.
Заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами (ч. 3ст. 150 ЦПК України).
Співмірність передбачає співвідношення судом негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, вартості майна, на яке він заявляє клопотання накласти арешт, чи майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.
Відповідно до роз`яснень, викладених у постанові Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді справ про забезпечення позову» № 9 від 22 лютого 2006 року, розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утрудненнявиконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам. Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв`язку із застосуванням відповідних заходів.
При вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб.
Адекватність заходу забезпечення позову, що застосовується судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється судом, зокрема, з урахуванням співвідношення права (інтересу), про захист яких просить заявник, та інтересів сторін та інших учасників судового процесу.
Колегія суддівпогоджується звисновком судупершої інстанціїпро те,що ОСОБА_1 має наміроскаржувати законністьнабуття відповідачем ТзОВ«Компані М-Білдінг»права власностіна спірнемайно,а західзабезпечення,який встановивсуд відповідаєвимогам іневжиття забезпеченняпозову можепризвести доутруднення виконаннярішення судуу разізадоволення позову.
Оскаржуючи ухвалу суду першої інстанції, ТзОВ «Кредитні ініціативи» вказує на те, що матеріали справи не містять доказів наміру відповідача продати спірне майно.
Разом з тим, з огляду на висновки, що містяться у постанові Великої Палати Верховного Суду від 15 вересня 2020 року у справі №753/22860/17, такі доводи відповідача є безпідставними. Так, як зазначено у вказаній постанові Великої Палати Верховного Суду, за змістом ст.149,158 ЦПК Україниумовою застосування заходів забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача.
При цьому, можливість продажубудь-якого майнапов`язана лише з волею власника, а відтак, апеляційний суд погоджується з висновками суду першої інстанції, що спірне майно може бути відчуженавідповідачем, що ускладнить виконання можливого рішення суду.
Безпідставними є доводи апеляційної скарги, щодо неповідомлення відповідачів про розгляд заяви про забезпечення позову, оскільки відповідно до ч. 1 ст. 153 ЦПК України, заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи (учасників третейського (арбітражного) розгляду).
Отже, підстав вважати, що судом першої інстанції допущення порушення норм процесуального права немає.
Верховний Суд у постанові від 16.08.2018 року у справі № 910/1040/18 прийшов до висновку, що у немайнових спорах має досліджуватися, чи не призведе невжиття заявленого заходу забезпечення позову до порушення вимоги щодо справедливого та ефективного захисту порушених прав, оскільки позивач не зможе їх захистити в межах одного цього судового провадження за його позовом без нових звернень до суду.
На думку колегії суддів невжиття заходів забезпечення позову у справі може призвести до порушення вимоги щодо справедливого та ефективного захисту порушених прав ОСОБА_1 , в межах одного судового провадження, за його позовом, без нових звернень до суду.
Під час вирішення питання щодо забезпечення позову, обґрунтованість позову не досліджується, адже питання про обґрунтованість заявлених позовних вимог є предметом дослідження судом під час розгляду спору по суті і не вирішується ним під час розгляду заяви про забезпечення позову (аналогічний правовий висновок викладено у постановах Верховного Суду від 17 грудня 2018 року у справі № 914/970/18, від 10 листопада 2020 року у справі № 910/1200/20).
Як убачається з матеріалів справи ухвала про забезпечення позову постановлена 12 квітня 2024 року.
15 квітня 2024 року ОСОБА_1 подала позовну заяву до Новоселицького районного суду Чернівецької області.
Ухвалою Новоселицького районного суду Чернівецької області від 27 травня 2024 року позовну заяву ОСОБА_1 до ТзОВ «Кредитні ініціативи», треті особи ТзОВ «Компані М-Білдинг», Приватний нотаріус Чернівецького МНО Войціховський А. В. про визнання недійсними договорів купівлі-продажу повернуто позивачу.
Пунктом 2 ч. 13 ст. 158 ЦПК України чітко визначено, що у разі повернення позовної заяви заходи забезпечення позову, вжиті судом до подання позовної заяви, скасовуються судом.
Оскільки чинність ухвали про забезпечення позову, яка постановлена до подання позову, фактично залежить від необхідності подати позов, а у разі невиконання зазначеної умови у суду, що застосував заходи забезпечення позову, виникає обов`язок скасувати таку ухвалу про забезпечення позову, то колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що заходи забезпечення позову не можуть існувати окремо від позову, а оскільки позов заявником не пред`явлено і судове провадження за вимогами позивача не розпочато, то й, відповідно, збереження вжитих судом заходів забезпечення позову, є недоцільним.
Разом з цим, апеляційний суд зауважує, що відповідно до діючого ЦПК Українисуд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. При цьому, скасування заходів забезпечення позову у разі невиконання заявником вимог частини четвертої ст. 152 ЦПК України належить до повноважень місцевого суду, який вживав такі заходи.
Висновки апеляційного суду за результатами розгляду апеляційної скарги
Відповідно до ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Ураховуючи наведене вище, ухвала суду постановлена з дотриманням норм матеріального та процесуального права, а тому апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а ухвалу суду першої інстанції без змін.
Керуючись ст. 374, 375, 367, 368, 381, 382 ЦПК України, апеляційний суд
ПОСТАНОВИВ:
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Кредитні ініціативи» залишити без задоволення.
Ухвалу Новоселицькогорайонного судуЧернівецької областівід 12квітня 2024року залишитибез змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття.
На постанову може бути подана касаційна скарга до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного тексту постанови.
Дата складання повного тексту постанови 26 червня 2024 року.
Головуючий М.І. Кулянда
Судді: І.Б. Перепелюк
Н. Ю. Половінкіна
Суд | Чернівецький апеляційний суд |
Дата ухвалення рішення | 25.06.2024 |
Оприлюднено | 26.06.2024 |
Номер документу | 119954098 |
Судочинство | Цивільне |
Категорія | Справи позовного провадження Інші справи позовного провадження |
Цивільне
Чернівецький апеляційний суд
Кулянда М. І.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні