Ухвала

від 20.06.2024 по справі 487/4433/24

МИКОЛАЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 червня 2024 року м. Миколаїв

Миколаївський апеляційний суд у складі:

головуючого ОСОБА_1 ,

суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3

за участю секретаря ОСОБА_4

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу адвоката ОСОБА_5 в інтересах ОСОБА_6 на ухвалу слідчого судді Заводського районного суду м. Миколаєва від 06.06.2024 року, якою накладено арешт на майно, вилучене у ході проведення обшуку офісного приміщення за місцем здійснення службової діяльності ОСОБА_6 , розташованого за адресою: АДРЕСА_1 ,

Учасники судового провадження:

прокурор ОСОБА_7

представник власника майна - адвокат ОСОБА_5

встановив:

Короткий зміст вимог апеляційної скарги.

В апеляційній скарзі захисник просить ухвалу слідчого судді скасувати, постановити нову, якою відмовити в задоволенні клопотання слідчого про арешт майна.

Короткий зміст ухвали слідчого судді.

Ухвалою слідчого судді накладено арешт на майно, вилучене у ході проведення обшуку офісного приміщення за місцем здійснення службової діяльності ОСОБА_6 , розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , а саме на:

?Грошові кошти номіналом 100 доларів США у кількості 50 купюр з наступними серією та номером: МВ38328177Е, МЕ19073003А, МН98962123А, МВ70583120К, МВ70583121К, МВ70583119К, МВ70583116К, МВ70583117К, МВ70583194К, МВ37038953S, МВ70583124К, МВ70583122К, МВ70583123К, МВ33592665М, МК00610845В, МL69614930В, МВ89459458G, МК82113398А, МВ14743236Р, МН80114918А, МF58166544F, МВ81300539М, МВ81300540М, МF86642851F, МF86642850F, MF86642853F, МВ09791611Р, МL71258157C, ML93137526L, MB94361343N, МІ27178177А, МВ026117114Р, ML84378508А, ML97901633B, МС40393491А, МВ26769485Р, МВ02617115Р, МG94622508A, МВ00040926R, МВ51834748Н, МН02672865А, МВ35668538А, МК56208624А, МК56208626А, МВ433152240М, МВ61076317Р, МВ85897981С, МВ85897983С, МL55505306B, MJ18870018А, які поміщено до сейф-пакету № РSP2003019;

?Паперовий конверт з чорновим написом, в якому знаходились грошові кошти поміщено до сейф-пакету № РSP1101390;

?Грошові кошти номіналом 1 долар США з серією та номером: G26171523I;

?Грошові кошти номіналом 10 доларів США з серією та номером: MF54528454А4;

?Грошові кошти номіналом 100 доларів США з серією та номером: РВ18037920S;

?Грошові кошти номіналом 200 гривень з серією та номером: ЗГ3443048;

?Грошові кошти номіналом 500 гривень у кількості 30 купюр з серією та номером: УГ5285605, РД0409111, АП1238198, АБ9066541, ЕБ9159987, ХБ7458948, ВТ4169825, ХА8313905, ЕВ1586373, АЕ3309000, ВТ3158005, ЕЗ3073802, ВЗ3278159, БА6086231, ЄБ3455212, ЕА5630432, СЖ8225316, ВТ8679240, ВТ6879241, ВТ6879238, ВТ6879237, ВТ6879234, ВТ6879232, ВТ6879233, АД4197396, СЖ7297962, АК8701965, ЄН0179537, ВХ8731934, ВА7954062;

?Грошові кошти номіналом 1000 гривень у кількості 12 купюр з серією та номером: БП8086468, АД7483745, БК5016242, АР7838023, АМ2981249, БМ8169771, АН7836962, АЛ9897836, АЄ4534163, АК1803643, АК1803642, АК1803641, вищевказані грошові кошти було поміщено до сейф-пакету №PSP2003020;

?Печатку з написом «Державний реєстр», яку було поміщено до сейф-пакету № WAR1341623;

?Мобільний телефон марки «Viva» фіолетового кольору, який було поміщено до сейф-пакету № PSP1101391;

?Мобільний телефон з наявним на задній кришці логотипом «Apple» з чорною задньою кришкою у вигляді шкіри та бортами з візерунком срібного кольору, який було поміщено до сейф-пакету № PSP1101392;

?Флеш накопичувач чорного кольору з номером №010122, який було поміщено до сейф-пакету № PSP2003023;

?Персональний комп`ютер сірого кольору з ідентифікатором пристрою 483В38С0-В33С-4В8D-А2АЕ-1457ЕО9DВ577, який поміщено до полімерного пакету та опломбовано полімерною пломбою жовтого кольору №В442713.

Узагальнені доводи апеляційної скарги.

На обґрунтування апеляційної скарги адвокат стверджує, що рішення суду є незаконним, необґрунтованим та невмотивованим, під час його ухвалення допущено неповноту судового розгляду та істотно порушенні вимоги кримінального процесуального закону.

Вказує, що слідчим суддею клопотання прокурора розглянуто з порушенням строків передбачених ч. 1 ст.172 КПК України.

Пояснює, що вилучені під час обшуку грошові кошти у сумі 5000 доларів США належать приватному нотаріусу ОСОБА_8 , вказані кошти ОСОБА_6 мав передати на лікування онкохворої особи, проте як слідчим під час обшуку так і слідчим суддею під час розгляду вказаний факт проігноровано. Крім того, інші грошові кошти вилучені у ОСОБА_6 є його єдиним засобом для існування.

Зазначає, що прокурором не доведено існування правових підстав передбачених ч.3,4 ст.170 КПК України.

Звертає увагу, що стороною обвинувачення не надано слідчому судді жодних доказів, які підтверджували факт, що вилучене під час обшуку майно може бути предметом спеціальної конфіскації.

Обставини, встановлені судом першої інстанції.

Під час розгляду клопотання прокурора про арешт майна, слідчим суддею встановлені наступні обставини.

СВ Миколаївського РУП ГУНП в Миколаївській області проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні №42024152010000026, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 368 КК України.

За версією органу досудового розслідування, державний реєстратор відділу державної реєстрації виконавчого комітету Радсадівської сільської ради Миколаївського району Миколаївської області ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 вимагає неправомірну вигоду від представника ТОВ «СЛАСТЕНА» (код ЄДРПОУ 38525015) громадянина України ОСОБА_9 у розмірі 1000 доларів США за не створення перешкод під час реєстрації прав на нерухоме майно, а саме державної реєстрації права власності на реконструйований об`єкт нерухомого майна магазину-кафетерія, який перебуває за адресою: АДРЕСА_2 .

Крім того, до протиправної діяльності з вимагання неправомірної вигоди, державний реєстратор відділу державної реєстрації виконавчого комітету Радсадівської сільської ради Миколаївського району Миколаївської області ОСОБА_6 залучив директора ТОВ «ІНЖИНІРИНГЮГСЕРВІС» ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який вироблятиме технічний паспорт на вищевказаний об`єкт нерухомості з метою подальшого внесення відомостей до Реєстру будівельної діяльності.

22.05.2024 на підставі ухвали слідчого судді Заводського районного суду м. Миколаєва від 21.05.2024 (провадження №1-кс/487/3116/24) слідчим СВ МРУП ГУНП в Миколаївській області проведено санкціонований обшук в офісному приміщенні за місцем здійснення службової діяльності ОСОБА_6 , розташованого за адресою: АДРЕСА_1 у ході проведення якого виявлено та вилучено вище перелічене майно.

Прокурор звернувся до суду з клопотанням про накладення арешту на дане майно, в обґрунтування клопотання вказав, що виявлене в ході обшуку майно має суттєве значення для встановлення обставин у кримінальному провадженні, відповідає критеріям, зазначеним у ст. 98 КПК України, накладення арешту на нього необхідно з метою забезпечення його збереження як речового доказу, а грошові кошти підлягають спеціальній конфіскації, а тому виникла необхідність у накладенні арешту на вилучене в ході проведені обшуку майно.

Задовольняючи клопотання прокурора, слідчий суддя послався на те, що вказане майно, відповідає критеріям зазначеним у ст.98 КПК України, тобто є речовим доказом, та з метою забезпечення його збереження, як речового доказу, вважав за необхідне накласти арешт на дане майно. Крім того, з урахуванням обставин кримінального провадження, наявні достатні підстави вважати, що вилучені грошові кошти підлягають спеціальній конфіскації, що підлягає перевірці у ході подальшого досудового розслідування.

Обставини, встановлені судом апеляційної інстанції.

Заслухавши доповідь судді, пояснення учасників процесу, дослідивши матеріали судового провадження, апеляційний суд приходить до наступного.

СВ Миколаївського РУП ГУНП в Миколаївській області проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні №42024152010000026, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 368 КК України.

За версією органу досудового розслідування, державний реєстратор відділу державної реєстрації виконавчого комітету Радсадівської сільської ради Миколаївського району Миколаївської області ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 вимагає неправомірну вигоду від представника ТОВ «СЛАСТЕНА» (код ЄДРПОУ 38525015) громадянина України ОСОБА_9 у розмірі 1000 доларів США за не створення перешкод під час реєстрації прав на нерухоме майно, а саме державної реєстрації права власності на реконструйований об`єкт нерухомого майна магазину-кафетерія, який перебуває за адресою: АДРЕСА_2 .

Крім того, до протиправної діяльності з вимагання неправомірної вигоди, державний реєстратор відділу державної реєстрації виконавчого комітету Радсадівської сільської ради Миколаївського району Миколаївської області ОСОБА_6 залучив директора ТОВ «ІНЖИНІРИНГЮГСЕРВІС» ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який вироблятиме технічний паспорт на вищевказаний об`єкт нерухомості з метою подальшого внесення відомостей до Реєстру будівельної діяльності.

22.05.2024 на підставі ухвали слідчого судді Заводського районного суду м. Миколаєва від 21.05.2024 (провадження №1-кс/487/3116/24) слідчим СВ МРУП ГУНП в Миколаївській області проведено санкціонований обшук в офісному приміщенні за місцем здійснення службової діяльності ОСОБА_6 , розташованого за адресою: АДРЕСА_1 у ході проведення якого виявлено та вилучено вище перелічене майно.

Зважаючи, що на даний час у органу досудового розслідування є всі підстави вважати, що в діях ОСОБА_6 , вбачаються ознаки кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 368 КК України, а вилучене в ході проведення обшуку майно, є речовим доказом в цьому кримінальному провадженні, слідчий суддя обґрунтовано наклав арешт на вищезазначене майно з метою його збереження.

З ухвали слідчого вбачається, що наведені в клопотанні слідчого доводи про накладення арешту на зазначене майно перевірялись судом першої інстанції, при цьому було вислухано доводи слідчого, досліджені матеріали справи, а також з`ясовані обставини, які мають значення при вирішенні питання щодо арешту майна.

Розглядаючи клопотання про накладення арешту на майно, в порядку статей 170-173 КПК України, для прийняття законного та обґрунтованого рішення, слідчий суддя повинен з`ясувати всі обставини, які передбачають підстави для арешту майна або відмови у задоволенні клопотання про арешт майна.

Відповідно до ч. 2 ст. 170 КПК України, арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

Згідно із ч. 3 ст. 170 КПК України у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.

Як встановлено під час апеляційного розгляду, слідчий суддя, обґрунтовано, у відповідності до вимог ст. ст. 131-132, 170-173 КПК України, наклав арешт на вказане майно.

Як вважає колегія суддів, слідчий суддя під час розгляду клопотання з`ясував всі обставини, з якими закон пов`язує можливість накладення арешту.

Колегія суддів погоджується з такими висновками слідчого судді, виходячи з того, що ст. 100 КПК України визначено, що на речові докази може бути накладено арешт в порядку ст.ст. 170-174 КПК України, та згідно ч.ч. 2, 3 ст. 170 КПК України слідчий суддя накладає арешт на майно, якщо є достатні підстави вважати, що воно відповідає критеріям, визначеним в ч. 1 ст. 98 КПК України.

Тому, з огляду на положення ч. 2, 3 ст. 170 КПК України, майно, яке відповідає критеріям, визначеним у ст. 98 КПК України повинно вилучатися та арештовуватися незалежно від того, хто являється його власником, у кого і де воно знаходиться, незалежно від того чи належить воно підозрюваному чи іншій зацікавленій особі, оскільки в протилежному випадку не будуть досягнуті цілі застосування цього заходу - запобігання можливості протиправного впливу (відчуження, знищення, приховання) на певне майно, що, як наслідок, перешкодить встановленню істини у кримінальному провадженні.

Оскільки у даному кримінальному провадженні є всі підстави вважати, що вилучене під час обшуку майно, відповідає критеріям визначеним у ст. 98 КПК України ( тобто є речовими доказами) може бути знищено або спотворено тому, на думку колегії суддів, арешт на них слідчим суддею було накладено обґрунтовано, за наявності для цього достатніх правових підстав.

При цьому слід зауважити, що до завдань суду на даному етапі провадження не належить оцінювати, наскільки повно органом досудового розслідування зібрано докази, що стосуються зазначеного кримінального провадження. Його завдання полягає в тому, щоб дослідити ті обставини кримінального провадження, про які органу досудового розслідування відомо на даний час та які дають достатньо обґрунтовані підстави для звернення до суду з відповідним клопотанням про арешт майна.

Як вбачається з ухвали слідчого судді, суд дослідив зазначені обставини та не знайшов у висновках органу досудового розслідування при зверненні з клопотанням про накладення арешту на майно, порушень вимог КПК України.

Крім того, згідно вимог п. 3 ч. 2 ст. 170 КПК України, арешт майна допускається з метою конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи.

Відповідно до ч. 5 ст. 170 КПК України, у випадку, передбаченому п. 3 ч. 2 цієї статті, арешт накладається на майно підозрюваного, обвинуваченого, засудженого або юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, за наявності достатніх підстав вважати, що суд у випадках, передбачених Кримінальним кодексом України, може призначити покарання у виді конфіскації майна або застосувати до юридичної особи захід кримінально-правового характеру у виді конфіскації майна.

Згідно ч. 2 ст. 173 КПК України, при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати: правову підставу для арешту майна; можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу); наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт майна накладається у випадках, передбачених пунктами 3, 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); можливість спеціальної конфіскації майна (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 2 частини другої статті 170 цього Кодексу); розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.

Як вбачається з матеріалів провадження, 23.05.2024 року ОСОБА_6 повідомлено про підозру, у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України. Підозра є обґрунтованою, підтверджується зібраними матеріалами кримінального провадження.

Санкція ч. 3 ст. 368 КК України передбачає покарання у виді позбавлення волі на строк від п`яти до десяти років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років, з конфіскацією майна.

22.05.2024 під час проведення обшуку в офісному приміщенні за місцем здійснення службової діяльності ОСОБА_6 , розташованого за адресою: АДРЕСА_1 вилучено грошові кошти.

За такого, слідчим суддею обґрунтовано за наявності правових підстав накладено на майно підозрюваного у цьому кримінальному провадженні ОСОБА_6 .

Таким чином, висновки слідчого судді щодо наявності підстав для накладення арешту на вказане майно з метою забезпечення можливої конфіскації цього майна як виду покарання, є обґрунтованими та підтверджуються матеріалами провадження.

Враховуючи все вище наведене, колегія суддів приходить до висновку, що слідчим суддею обґрунтовано за наявності правових підстав накладено арешт на майно підозрюваного у цьому кримінальному провадженні ОСОБА_6 .

Доказів негативних наслідків від застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження як арешт майна, апелянтом не надано та колегією суддів не встановлено. Всі інші підстави підлягають з`ясуванню судом під час розгляду справи по суті.

Доводи апеляційної скарги щодо порушень судом норм КПК України також не знайшли свого підтвердження під час апеляційного розгляду та зазначені в апеляційній скарзі апелянта обставини не можуть бути безумовними підставами для скасування ухвали суду.

Істотних порушень вимог Кримінального процесуального кодексу України, які б давали підстави для скасування ухвали слідчого судді, колегією суддів не встановлено.

У зв`язку з цим, колегія суддів приходить до висновку, що ухвала слідчого судді постановлена у відповідності до вимог чинного законодавства, із з`ясуванням всіх обставин, які мають значення для вирішення справи, а відтак вважає постановлене рішення законним і обґрунтованим та не вбачає підстав для його скасування.

Керуючись ст. 100, 170, 171, 173, 376, 405, 407, 422, 424, 532 КПК України, апеляційний суд

п о с т а н о в и в:

Апеляційну скаргу адвоката ОСОБА_5 в інтересах ОСОБА_6 - залишити без задоволення.

Ухвалу слідчого судді Заводського районного суду м. Миколаєва від 06.06.2024 року, якою накладено арешт на майно, вилучене у ході проведення обшуку офісного приміщення за місцем здійснення службової діяльності ОСОБА_6 , розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , - залишити без змін.

Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту її проголошення й оскарженню у касаційному порядку не підлягає.

Головуючий

Судді