Постанова

від 04.06.2024 по справі 518/275/18

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Номер провадження: 22-ц/813/1375/24

Справа № 518/275/18

Головуючий у першій інстанції Мирончук Н.В.

Доповідач Лозко Ю. П.

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04.06.2024 року м. Одеса

Одеський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати у цивільних справах:

головуючого - Лозко Ю.П.,

суддів: Кострицького В.В., Назарової М.В.,

за участю секретаря судового засідання - Пересипка Д.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Одеського апеляційного суду в порядку спрощеного провадження

апеляційну скаргу ОСОБА_1

на ухвалу Малиновського районного суду м. Одеси від 13 квітня 2023 року

у цивільній справі за поданням приватного виконавця Виконавчого округу Одеської області Шуляченко Миколи Борисовича про тимчасове обмеження боржника ОСОБА_1 у праві виїзду за межі України без вилучення паспортного документа, стягувач: ОСОБА_2 ,

встановив:

У квітні 2023 року приватний виконавець виконавчого округу Одеської області Шуляченко М.Б. звернувся до суду із вказаним вище поданням, у якому просив тимчасово обмежити боржника ОСОБА_1 у праві виїзду за кордон без вилучення паспорта громадянина України для виїзду за кордон до виконання зобов`язань, покладених на нього за виконавчим листом № 518/275/18, виданим 11 січня 2023 року Фрунзівським районним судом Одеської області про стягнення з нього на користь ОСОБА_2 грошових коштів в розмірі 57643862,85 грн, оскільки боржник свідомо ухиляється від виконання своїх зобов`язань покладених на нього судовим рішення.

Вказане подання обґрунтовано такими обставинами.

На виконанні у приватного виконавця перебуває виконавчий лист № 518/275/18, виданий 11 січня 2023 року Фрунзівським районним судом Одеської області, про стягнення з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 на користь ОСОБА_2 (РНОКПП - НОМЕР_1 ) грошових коштів у розмірі 57 643 862,85 грн, за яким 20 березня 2023 року приватним виконавцем винесено постанову про відкриття виконавчого провадження, копію якої, разом із викликом №2071 для надання пояснення за фактом невиконання рішення суду направлено боржнику на його адресу, рекомендованою кореспонденцією з повідомленням про вручення відповідно до вимог ст. 28 Закону України «Про виконавче провадження» (реєстр поштового відправлення наявний в матеріалах ВП), яка зазначена у виконавчому документі, а саме: АДРЕСА_1 .

У той же день, 20 березня 2023 року приватним виконавцем винесено постанови про стягнення основної винагороди, про розмір мінімальних витрат виконавчого провадження, про арешт коштів та майна боржника та про оголошення такого майна у розшук, також сформовано запити до ПФУ, ДПІ, МВС, ДМС, ДПС та винесено постанову про арешт коштів боржника, яку направлено сторонам виконавчого провадження до відома за вих. № 2067, простим поштовим відправленням, відповідно до ч. 1 ст. 28 Закону України «Про виконавче провадження».

Згідно відповіді № 158267129 з Державної податкової служби України, боржник офіційно працевлаштований та отримує заробітну плату у ФГ «ЛЮБАС», код ЄДРПОУ 24535384, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_4.

31 березня 2023 року приватним виконавцем на адресу за місцем знаходження вказаного підприємства направлено постанову про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника.

Відповідно до відповіді Державної прикордонної служби України від 30 березня 2023 року за № 158954418 щодо перетинання боржником ОСОБА_1 державного кордону - 27 березня 2023 року останній здійснив перетинання державного кордону України в напрямку виїзд за закордонним паспортом серії НОМЕР_2 , що приватний виконавець вважає свідчить про можливість полишення боржником території України задля ухилення від виконання рішення суду.

Згідно відповіді ДПІ у боржника ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІПН НОМЕР_3 , відкритих рахунків не має.

Згідно відповіді МВС у боржника ОСОБА_1 наявне рухоме майно, яке оголошено у розшук постановою приватного виконавця № НОМЕР_5 від 20 березня 2023 та направлено сторонам до відома за вих. № 2406, простим поштовим відправленням, відповідно до ч.1 ст. 28 Закону України «Про виконавче провадження».

Згідно інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо суб`єктів за боржником зареєстровані земельні ділянки, але вони реалізовані на торгах по іншому виконавчому провадженню. Також за боржником зареєстровані складські приміщення, виробнича база АТП та паркомісце.

27 березня 2023 року приватним виконавцем здійснено вихід за адресою: АДРЕСА_2 для проведення виконавчих дій щодо звернення стягнення на майно боржника, а саме виробничої бази АТП, однак, під час проведення виконавчих дій приватним виконавцем установлено, що за цією адресою не знаходиться майно належне ОСОБА_1 , після чого приватним виконавцем зроблено запит до Ширяївської селищної ради щодо встановлення адреси розташування виробничої бази АТП.

Згідно відповіді Ширяївської селищної ради, від 29 березня 2023 року за № 495 про надання інформації стосовно адреси реєстрації виробничої бази АТП, яка розміщена на земельній ділянці комунальної власності Ширяївської селищної ради, встановлено: земельна ділянка комунальної власності кадастровий номер 5125455100:02:002:002, загальною площею 0,8444 га по АДРЕСА_3 , станом на момент надання відповіді, перебуває в користуванні ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_3 ), згідно договору оренди землі від 26 травня 2005 року, строком на 49 років, укладеного між ним та Ширяївською селищною радою, з цільовим призначенням земельної ділянки - для експлуатації та обслуговування існуючої бази АТП. Право оренди земельної ділянки ОСОБА_1 зареєстровано 05 грудня 2014 року з цільовим призначенням земельної ділянки для розміщення та експлуатації будівель і споруд автомобільного транспорту та дорожнього господарства. Згідно рішення селищної ради від 14 квітня 2017 року за №160-1 внесені зміни до договору оренди землі від 26 травня 2005 року, на підставі рішення виконавчого комітету Ширяївської селищної ради від 28 квітня 2011 року про видачу свідоцтва про право власності на виробничу базу АТП ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_4 , зазначено наступне: «земельна ділянка із земель житлової та громадської забудови ( в межах населеного пункту), для експлуатації та обслуговування адмінбудівлі і споруд автомобільного транспорту та дорожнього господарства АДРЕСА_4 (колишня АДРЕСА_2 ).

Ухвалою Ширяївського районного суду по справі № 518/275/18, від 27 лютого 2018 року накладено арешт на виробничу базу АТП в рамках забезпечення позову.

Водночас під час проведення виконавчих дій приватному виконавцю стало відомо, що виробнича база АТП вже не існує, а за адресою АДРЕСА_4 за ОСОБА_1 17 липня 2019 року зареєстровано Логістично-складський комплекс, цього ж дня останнім внесено Логістично-складський комплекс до статутного капіталу ПП «ШИМКІВСЬКЕ», ЄДРПОУ 32037801.

30 липня 2019 року вказаний Логістично-складський комплекс вже передається громадянину України, ОСОБА_3 на праві приватної власності.

З огляду на наведене приватний виконавець вважає, що боржник ОСОБА_1 свідомо вивів арештоване майно, а саме: виробничу базу АТП у власність іншої особи, що свідчить про його ухилення від виконання рішення суду по справі № 518/275/18.

Крім того, обґрунтовуючи подання, приватний виконавець вказує, що 27 березня 2023 року з метою проведення виконавчих дій щодо звернення стягнення на майно боржника ним здійснено вихід за адресою: АДРЕСА_6 , за місцем розташування арештованого майна: одноповерхової будівлі складу з ґанком та вимощенням та встановлено, що зазначене майно повністю зруйновано про що ним складено відповідний акт в присутності понятих.

Також у той же день, 27 березня 2023 року приватним виконавцем для проведення виконавчих дій щодо звернення стягнення на майно боржника здійснено вихід за адресою: АДРЕСА_7 , за місцем розташування арештованого майна: одноповерхової будівлі свиноферми з двоповерховою будівлею з господарськими будівлями та встановлено, що зазначене майно повністю зруйновано про що ним складено відповідний акт в присутності понятих.

03 квітня 2023 року приватним виконавцем для проведення виконавчих дій щодо звернення стягнення на рухоме майно боржника здійснено вихід за адресою: АДРЕСА_8 , за місцем розташування арештованого майна: 12 одиниць транспортних засобів та причепів, але ним було встановлено, що зазначене майно повністю розукомплектоване та поржавіле, відсутні колеса та двигуни про що ним складено відповідну постанову про опис та арешт майна боржника в присутності понятих.

06 квітня 2023 року представник ОСОБА_1 - Григорій Довгань , ознайомився з матеріалами виконавчого провадження ВП НОМЕР_5.

Боржнику ОСОБА_1 направлено подання про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України рекомендованою кореспонденцією відповідно до вимог статті 28 Закону України «Про виконавче провадження» на адресу, зазначену у виконавчому документі, а саме: АДРЕСА_1 .

Посилаючись на вказане, приватний виконавець вважає, що оскільки до теперішнього часу вимоги виконавчого документу боржником ОСОБА_1 не виконані, і ним не вжито жодних заходів щодо виконання його вимог та не надано жодних пояснень стосовно не виконання цього виконавчого документа, не подано протягом п`яти робочих днів з дня відкриття виконавчого провадження декларацію про доходи та майно боржника, зокрема про майно, яким він володіє спільно з іншими особами, про рахунки у банках чи інших фінансових установах, про майно, що перебуває в заставі (іпотеці) або в інших осіб, чи про кошти та майно, належні йому від інших осіб, тому є підстави для задоволення вимог поданого ним подання.

Ухвалою Малиновського районного суду м. Одеси від 13 квітня 2023 року подання Приватного виконавця Виконавчого округу Одеської області Шуляченко М.Б., про тимчасове обмеження боржника ОСОБА_1 у праві виїзду за межі України без вилучення паспортного документа; стягувач ОСОБА_2 задоволено.

Тимчасово обмежено боржника ОСОБА_1 у праві виїзду за кордон без вилучення паспорта громадянина України для виїзду за кордон НОМЕР_4 , до виконання зобов`язань, покладених на нього за виконавчим листом № 518/275/18, від 11 січня 2023 року, виданого Фрунзівським районним судом Одеської області про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 грошових коштів в розмірі 57643862,85 грн.

Не погодившись з вказаною ухвалою суду, ОСОБА_1 звернувся до суду з апеляційною скаргою, у якій просив скасувати ухвалу Малиновського районного суду м. Одеси від 13 квітня 2023 року, як незаконну та необґрунтовану, посилаючись на те, що висновок суду про задоволення вказаного вище подання приватного виконавця з підстав наведених в оскаржуваному судовому рішенні є помилковим, оскільки у цій справі останнім не доведено існування умов для застосування відносно нього як боржника обмеження у праві виїзду за межі України, що визначені ст.441 ЦПК України та нормами ЗУ «Про виконавче провадження». При цьому суд дійшов помилкового висновку про повідомлення його як боржника про відкриття виконавчого провадження, і попри протилежний висновок суду ним вчиняються додаткові активні дії, направлені на виконання вказаного рішення суду та погашення заборгованості перед стягувачем, про що, зокрема, свідчать його звернення до приватного виконавця із пропозиціями про відрахування із його заробітної плати у розмірі більшому, ніж передбачено законом.

Скаржник наполягає і на безпідставності посилань приватного виконавця стосовно знищення ним як боржником частини арештованого майна, оскільки на час накладення відповідних арештів стан цього майна не встановлювався. А щодо не надання адвокатом Довганем Г.Г. приватному виконавцю доступу до майна боржника, ОСОБА_1 зазначає про відсутність у його адвоката таких повноважень.

24 травня 2023 року приватний виконавець виконавчого округу Одеської області Шуляченко М.Б. подав до суду відзив на апеляційну скаргу, у якому заперечуючи проти її задоволення зазначив, що боржник проігнорував його виклики від 20 березня 2023 року та 18 квітня 2023 року та вимогу про надання пояснень за фактом невиконання вимог виконавчого документу,при цьому останній систематично ухиляється від отримання кореспонденції у виконавчому провадженні, а після настання строку виконання зобов`язання перед стягувачем здійснив відчуження належного йому майна.Також вважає необґрунтованими доводи апеляційної скарги про відсутність у адвоката Довганя Г.Г. повноважень на допуск приватного виконавця до майна боржника, оскільки такі спростовуються долученим до апеляційної скарги ордером (а.с.149).

Посилання ж боржника на наявність у нього іншого майна у власності, приватний виконавець вважає жодним чином не спростовують встановленого судом факту ухилення ОСОБА_1 від виконання вказаного вище рішення суду.

Заслухавши доповідача, пояснення представника скаржника адвоката - Калаянова І.В., стягувача - ОСОБА_2 та його представника - адвоката Розенбойма Ю.О., за доводами апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість оскаржуваної ухвали суду, в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає апеляційну скаргу такою, що підлягає задоволенню, з огляду на таке.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Відповідно до ст.263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом.

Оскаржуване судове рішення вказаним вимогам не відповідає.

Задовольняючи вимоги подання приватного виконавця про обмеження боржника ОСОБА_1 у праві виїзду за межі України до виконання покладених на нього судовим рішенням зобов`язань перед стягувачем ОСОБА_2 суд виходив з того, що боржник ухиляється від виконання своїх зобов`язань за рішенням суду про що свідчить відсутність з його боку дій, направлених на виконання рішення суду та невиконання вимог приватного виконавця, за умови належної обізнаності про наявність відкритого виконавчого провадження та вимог приватного виконавця, що містяться у відповідних вимогах та викликах.

Колегія суддів не погоджується з такими висновками суду, з огляду на таке.

Як убачається з матеріалів справи, в провадженні приватного виконавця виконавчого округу Одеської області Шуляченка М.Б. перебуває зведене виконавче провадження НОМЕР_5 з виконання виконавчого листа № 518/275/18, виданого 11 січня 2023 року Фрунзівським районним судом Одеської області, про стягнення з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 на користь ОСОБА_2 (РНОКПП - НОМЕР_1 ) грошових коштів у розмірі 57 643 862,85 грн.

20 березня 2023 ним, винесено постанови про відкриття виконавчого провадження, стягнення основної винагороди, про розмір мінімальних витрат виконавчого провадження, про арешт коштів та майна боржника та про оголошення такого майна у розшук, а також сформовано виклик боржника (а.с.44, 46, 48, 51-52, 54-55, 57, 58).

Того ж дня виконавцем сформовано запити до ДФС, Державної податкової Служби України, МВС,(а.с. 67, 68-69, 70) та витяги з державного реєстру речових прав на нерухоме майно та реєстру прав власності на нерухоме майно, державного реєстру іпотек, єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо суб`єкта, державного реєстру речових прав (а.с.59-63, 64-66).

Згідно відповіді № 158267129 з Державної податкової служби України, боржник офіційно працевлаштований та отримує заробітну плату у ФГ«ЛЮБАС», код ЄДРПОУ 24535384 (а.с.68-69).

Згідно відповідей АТ "Банк Форвард", АТ "Банк Крдит Дніпро", ПАТ "МТБ Банк" ОСОБА_1 у таких не обслуговується (а.с.106, 111, 114).

Долучена до матеріалів справи приватним виконавцем відповідь АТ "Державний ощадний банк України" містить інформацію стосовно ОСОБА_5 , який не є стороною цього виконавчого провадження (а.с. 112).

Згідно відповіді МВС у боржника наявне рухоме майно, яке оголошено у розшук постановою приватного виконавця № НОМЕР_5 від 20 березня 2023 та направлено сторонам до відома за вих. № 2406, простим поштовим відправленням, на підставі ч.1 ст. 28 Закону України «Про виконавче провадження» (а.с. 70) .

Згідно інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо суб`єктів за боржником зареєстровані земельні ділянки з кадастровими номерами: 5120281400:01:004:0263, 5120281400:01:004:0264, 5120281400:01:004:0265, 5120281400:01:004:0266, 5120281400:01:004:0267, 5120281400:01:004:0268, 5120281400:01:004:0269, 5120281400:01:004:0270 (а.с.59-63).

27 березня 2023 року приватним виконавцем здійснено вихід за адресою: АДРЕСА_2 з метою проведення виконавчих дій щодо звернення стягнення на майно боржника, а саме виробничої бази АТП, під час проведення яких приватному виконавцю "нечитаємо" СФС «ЛЮБАС» - ОСОБА_6 заявив, що на даний час ОСОБА_1 не має, а вказана адреса є АДРЕСА_4, а не АДРЕСА_2 про що не надав документів, на територію не пропускав (а.с.73).

27 березня 2023 року приватним виконавцем здійснено вихід за адресою с. Ширєво, за місцем розташування нежитлової будівлі складу з ґанком та вимощенням за адресою: АДРЕСА_6 . Під час проведення виконавчих дій виконавцем установлено, що вказане нерухоме майно зруйноване (а.с.75).

27 березня 2023 року приватним виконавцем направлено запит до Ширяївської ОТГ, у якому виконавець просив повідомити адресу реєстрації виробничої бази АТП, яка розміщена на землі ОТГ, так як з Витягу нерухомого майна виробнича база АТП розташована за адресою: АДРЕСА_2 , зареєстрована за боржником (а.с.77).

28 лютого 2023 року приватним виконавцем сформовано запити до МВС із проханням надати інформацію щодо зареєстрованого за боржником рухомого майна (а.с 81).

Згідно відповіді Ширяївської селищної ради, від 29 березня 2023 року за № 495 щодо надання інформації стосовно адреси реєстрації виробничої бази АТП, яка розміщена на земельній ділянці комунальної власності Ширяївської селищної ради, встановлено: земельна ділянка комунальної власності кадастровий номер 5125455100:02:002:002, загальною площею 0,8444 га по АДРЕСА_3 , станом на момент надання відповіді, перебуває в користуванні ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_3 ), згідно договору оренди землі від 26 травня 2005 року, строком на 49 років, укладеного між ним та Ширяївською селищною радою, з цільовим призначенням земельної ділянки - для експлуатації та обслуговування існуючої бази АТП. Право оренди земельної ділянки ОСОБА_1 зареєстровано 05 грудня 2014 року з цільовим призначенням земельної ділянки для розміщення та експлуатації будівель і споруд автомобільного транспорту та дорожнього господарства (а.с.82).

Вказані вище обставини убачаються також і з витягу з Держаного земельного кадастру про земельну ділянку, типового договору про оренду землі віл 26 травня 2005 року та акту прийому-передачі до нього (а.с.87-92, 96-98, 99).

Згідно рішення селищної ради від 14 квітня 2017 року за №160-1 внесені зміни до договору оренди землі від 26 травня 2005 року, на підставі рішення виконавчого комітету Ширяївської селищної ради від 28 квітня 2011 року про видачу свідоцтва про право власності на виробничу базу АТП ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_4 , зазначено наступне: «земельна ділянка із земель житлової та громадської забудови ( в межах населеного пункту), для експлуатації та обслуговування адмінбудівлі і споруд автомобільного транспорту та дорожнього господарства АДРЕСА_4 (колишня АДРЕСА_2 ) (а.с.83).

Рішенням №2 "Про видачу свідоцтва про право власності на виробничу базу АТП" від 28 квітня 2011 року вирішено видати ОСОБА_1 свідоцтво про право приватної власності на нежитлові будівлі та споруди виробничої бази АТП, за адресою; АДРЕСА_4 (а.с.25, 86).

Рішенням №172 другого пленарного засідання 3 сесії 7 скликання Ширґївської СР Шияївського району від 24 грудня 2015 року вирішено, зокрема, перейменувати АДРЕСА_9 (а.с.24).

Згідно відповідей Державної прикордонної служби України від 30 березня 2023 року за № 158954418 та від 06 квітня 2023 року за № 159437461 щодо перетинання боржником державного кордону - 27 березня 2023 року боржник здійснив перетинання державного кордону України в напрямку виїзд за закордонним паспортом серії НОМЕР_2 (а.с.103, 110).

31 березня 2023 року приватним виконавцем прийнято постанову про звернення стягнення на доходи боржника (а.с.105).

06 квітня 2024 року представник боржника ОСОБА_1 адвокат Григорій Довгань ознайомився із матеріалами виконавчого провадження НОМЕР_5 (а.с.115).

03 квітня 2023 року приватним виконавцем складено Акт про те, що ним було запропоновано представнику боржника - ОСОБА_7 надати доступ до приміщень належних ОСОБА_1 , за адресою: АДРЕСА_4 , у чому було відмовлено, що унеможливило опис та арешт виробничої бази АТП (а.с.107).

Постановою приватного виконавця виконавчого округу Одеської області Шуляченка М.Б. від 03 квітня 2023 року описано та накладено арешт на 12 позицій рухомого майна (а.с.108-109).

Також з копії ухвали Ширяївського районного суду від 27 лютого 2018 року по справі № 518/275/18 убачається накладення арешту на :

- виробничу базу АТП (реєстраційний номер 10988208, номер запису 176 в книзі 2-8), яка розташована за адресою: АДРЕСА_2 , загальною площею 2893,90 кв. м., площа земельної ділянки 8440,00 кв. м., загальною вартістю 1432619,00грн.;

- земельну ділянку, кадастровий номер 5125455100:02:002:0002, площа 0,8444, для розміщення та експлуатації будівель і споруд автомобільного транспорту та дорожнього господарства, розташована за адресою: АДРЕСА_2 ;

- одноповерхову будівлю свиноферми літ. «А» з прибудовами літ. «а,а1,а2», одноповерхова будівля складу літ. «В», двоповерхова адміністративна будівля літ. «Т» з господарськими будівлями та спорудами (реєстраційний номер 31769800, номер запису 1 в книзі 2 ст.1), яка розташована за адресою: АДРЕСА_7 ;

- стояночне місце №60 (реєстраційний номер 18703197, номер запису 1749 в книзі 6г-198), за адресою: АДРЕСА_10 ;

- нежитлову будівлю складу літ. «А» з ганком та вимощенням, площа земельної ділянки 3354,00 кв. м. (реєстраційний номер 19706643, номер запису 5 в книзі 2ст.8), яка розташована за адресою: АДРЕСА_6 ;

- автомобіль ВАЗ 21074, 1999 року випуску, об`ємом двигуна 1600 куб. см;

- напівпричіп МАЗ 9380, 1991 року виготовлення, зеленого кольору;

- вантажний сідловий тягач МАЗ 54331, 1991року виготовлення, об`ємом двигуна 14860куб.см.;

- вантажний САЗ 3507 022, 1989 року виготовлення, об`ємом двигуна 4250 куб. см.;

- сідловий тягач RENAULT MAGNUM, 2002 року виготовлення, об`ємом двигуна 12000куб.см.;

- напівпричіп TRAX S343AL, 1995 року виготовлення, синього кольору;

- напівпричіп KAESSBOHRER SKB 10-24LN, 1988 року виготовлення, синього кольору;

- автомобіль MITSUBISHI L 200, 2008 року виготовлення, об`ємом двигуна 2477 куб. см.;

- автомобіль TOYOTA LAND CRUISER 200, 2008 року виготовлення, об`ємом двигуна 4461 куб. см.;

- напівпричіп DENNISON TRAILES, 2003 року виготовлення, синього кольору;

- вантажний RENAULT MAGNUM АЕ390, 2003 року виготовлення, об`ємом двигуна 12000куб.см.;

- напівпричіп DENNISON TRAILES, 2003 року виготовлення, синього кольору;

- напівпричіп KOGEL SN, 1998 року виготовлення, синього кольору;

- причіп KRONE AZW 18, 2005 року виготовлення, білого кольору;

- причіп KRONE AZW 18, 1999 року виготовлення, білого кольору;

- напівпричіп TROUILLET ST 338А, 2000 року виготовлення, синього кольору;

- автомобіль ВАЗ 21213, 1998 року виготовлення, об`ємом двигуна 1700 куб. см, яке відповідно до відомостей з державного реєстру речових прав на нерухоме майно за № 113403372 від 09 лютого 2018 року та з регіонального сервісного центру в Одеській області за № 31/15-68 аз від 20 лютого 2018 року належить на праві приватної власності ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_3 ), який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_11 , з забороною здійснювати будь-які реєстраційні дії, що пов`язані з реєстрацією права власності переліченого вище майна (а.с.21-23).

За статті 129 Конституції України, судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку.

Судові рішення, що набрали законної сили, обов`язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.

Виконання судових рішень у цивільних справах є складовою права позивача (стягувача) на справедливий суд та однією з процесуальних гарантій доступу до суду, що передбачено ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року. ЄСПЛ, здійснюючи тлумачення ст. 6 Конвенції, зазначає, що право на звернення до суду було б ілюзорним, якби національна правова система договірної сторони дозволяла, щоб остаточне, обов`язкове для виконання судове рішення залишалося невиконаним на шкоду одній зі сторін, а тому виконання рішення, має розглядатися як невід`ємна частина "судового процесу" ("Горнсбі проти Греції").

Окрім того, існування боргу, який підтверджений остаточним судовим рішенням, дає особі, на користь якої таке рішення постановлено, підґрунтя для "законного сподівання" на виплату цього боргу і становить "майно" цієї особи у розумінні ст. 1 Першого протоколу Конвенції, а відсутність у заявника можливості домогтися виконання судового рішення, ухваленого на його користь, становить втручання у право на мирне володіння майном, передбачене ст. 1 Першого протоколу (рішення ЄСПЛ у справах: "Агрокомплекс проти України", "Іванов проти України").

Водночас, свобода пересування особи гарантована ст. 2 Протоколу №4 до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, відповідно до положень ч. 2 якої кожен є вільним залишати будь-яку країну, включно зі своєю власною. Разом з тим, ч. 3 вказаної статті передбачено, що на здійснення цього права не можуть бути встановлені жодні обмеження, крім тих, що передбачені законом і є необхідними в демократичному суспільстві в інтересах національної чи громадської безпеки, для підтримання публічного порядку, запобігання злочину, для захисту здоров`я чи моралі або з метою захисту прав і свобод інших осіб.

У справі "Гочев проти Болгарії" (рішення від 26 листопада 2009 року) ЄСПЛ підсумував принципи, з урахуванням яких має відбуватися оцінка правомірності вжиття заходів щодо обмеження свободи пересування особи у зв`язку з неоплаченими боргами, зазначивши, що таке обмеження має відповідати одразу трьом критеріям: по-перше, має ґрунтуватися на законі, по-друге, переслідувати одну з легітимних цілей, передбачених у ч. 3 ст. 2 Протоколу №4 до Конвенції, і по-третє, бути пропорційним меті його застосування, тобто знаходитися в справедливому балансі між правами людини та публічним інтересом.

При цьому у п. 49 вказаного рішення ЄСПЛ зазначив при вирішенні питання про пропорційність обмеження даного права з метою стягнення неоплачених боргів слід пам`ятати, що таке обмеження може бути виправдано лише тоді, коли воно дійсно сприятиме досягненню переслідуваної мети гарантування повернення вказаних боргів. Аналогічні висновки викладені у рішенні ЄСПЛ від 13 листопада 2003 року у справі "Напияло проти Хорватії" п. п. 78-82).

Стаття 2 Протоколу №4 до Конвенції дозволяє втручатися у здійснення особою права на свободу вільного пересування лише у відповідності із законом і в інтересах національної чи громадської безпеки, для підтримання публічного порядку, запобігання злочину, для захисту здоров`я чи моралі або з метою захисту прав і свобод інших осіб, якщо таке втручання було пропорційним.

Тобто, для втручання у право боржника на свободу вільного пересування необхідно дотриматися розумного балансу (пропорційності) між правами боржника щодо вільного пересування та правами стягувача на остаточне виконання судового рішення і його правами на борг як на його майно.

Статтею 18 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що виконавець зобов`язаний, у разі ухилення боржника від виконання зобов`язань, покладених на нього рішенням, звертатися до суду за встановленням тимчасового обмеження у праві виїзду боржника - фізичної особи чи керівника боржника - юридичної особи за межі України до виконання зобов`язань за рішенням або погашення заборгованості за рішеннями про стягнення періодичних платежів.

Статтею 6 Закону України «Про порядок виїзду з України і в`їзду в Україну громадян України» № 3857-ХІІ у редакції від 10 грудня 2015 року встановлено, що громадянинові України може бути тимчасово відмовлено у виїзді за кордон, зокрема, у випадках, якщо він ухиляється від виконання зобов`язань, покладених на нього судовим рішенням, - до виконання зобов`язань.

Відповідно до ч. 4 ст. 441 ЦПК України ухвала про тимчасове обмеження фізичної особи у праві виїзду за межі України може бути постановлена за поданням державного або приватного виконавця, яким відкрито відповідне виконавче провадження.

Ухилення боржника від виконання своїх зобов`язань є оціночним поняттям. Теоретично їх невиконання може бути зумовлене об`єктивними причинами, наприклад, внаслідок відсутності майна, роботи, незадовільного фінансового стану, тривалого відрядження, важкої хвороби тощо. Однак воно може мати й принципово інше походження, суб`єктивне, коли боржник свідомо ухиляється від виконання - має змогу виконати зобов`язання у повному обсязі або частково, але не робить цього без поважних причин.

Критерій достатності вжитих боржником з метою належного виконання зобов`язання заходів має визначатися судом і відноситься до його дискреційних повноважень.

Юридичні санкції у вигляді тимчасового обмеження у праві виїзду передбачені саме за ухилення від виконання зобов`язань, а не за наявність факту їх невиконання.

При цьому, під ухиленням від виконання зобов`язань, покладених судовим рішенням слід розуміти такі діяння (дії чи бездіяльність) особи боржника, які полягають у навмисному чи іншому свідомому невиконанні ним таких обов`язків.

За статтею 1 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження є завершальною стадією судового процесу.

Стосовно зазначення судом в оскаржуваній ухвалі про обізнаність боржника про відкриття виконавчого провадження як встановлені судом обставини, колегія суддів зауважує про таке.

Частиною першою статті 18 Закону України "Про виконавче провадження" передбачено, що виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Положенням частини першої статті 13 Закону України "Про виконавче провадження" передбачено, що під час здійснення виконавчого провадження виконавець вчиняє виконавчі дії та приймає рішення шляхом винесення постанов, попереджень, внесення подань, складення актів та протоколів, надання доручень, розпоряджень, вимог, подання запитів, заяв, повідомлень або інших процесуальних документів у випадках, передбачених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами.

Згідно із частиною другою статті 18 Закону України "Про виконавче провадження" виконавець зобов`язаний: 1) здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом; 2) надавати сторонам виконавчого провадження, їхнім представникам та прокурору як учаснику виконавчого провадження можливість ознайомитися з матеріалами виконавчого провадження; 3) розглядати в установлені законом строки заяви сторін, інших учасників виконавчого провадження та їхні клопотання; 4) заявляти в установленому порядку про самовідвід за наявності обставин, передбачених цим Законом; 5) роз`яснювати сторонам та іншим учасникам виконавчого провадження їхні права та обов`язки.

Відповідно до пункту першого частини першої статті 26 Закону України "Про виконавче провадження" виконавець розпочинає примусове виконання рішення на підставі виконавчого документа, зазначеного у статті 3 цього Закону за заявою стягувача про примусове виконання рішення.

Виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження, в якій зазначає про обов`язок боржника подати декларацію про доходи та майно боржника, попереджає боржника про відповідальність за неподання такої декларації або внесення до неї завідомо неправдивих відомостей.

Згідно з частиною першою статті 28 Закону України "Про виконавче провадження" копії постанов виконавця та інші документи виконавчого провадження (далі - документи виконавчого провадження) доводяться виконавцем до відома сторін та інших учасників виконавчого провадження, надсилаються адресатам простим поштовим відправленням або доставляються кур`єром, крім постанов про відкриття виконавчого провадження, про повернення виконавчого документа стягувачу, повідомлення стягувачу про повернення виконавчого документа без прийняття до виконання, постанов, передбачених пунктами 1-4 частини дев`ятої статті 71 цього Закону, які надсилаються рекомендованим поштовим відправленням. Боржник вважається повідомленим про початок примусового виконання рішень, якщо йому надіслано постанову про відкриття виконавчого провадження за адресою, зазначеною у виконавчому документі.

Документи виконавчого провадження надсилаються стягувачу та боржнику за їхніми адресами, зазначеними у виконавчому документі. У разі зміни стороною місця проживання чи перебування або місцезнаходження документи виконавчого провадження надсилаються за адресою, зазначеною у відповідній заяві сторони виконавчого провадження.

Документи виконавчого провадження доводяться до відома або надсилаються адресатам не пізніше наступного робочого дня з дня їх винесення.

Перевіривши матеріали справи колегія суддів виснує про безпідставність посилань суду у оскаржуваній ухвалі на факт направлення приватним виконавцем боржнику ОСОБА_1 постанов про арешт коштів боржника, накладення арешту на майно боржника та подання про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України.

Відповідно до ст. 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Відповідно до чч. 1-4 ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом

За ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно зі ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Водночас, на аркушах справи на які посилався суд першої інстанції, а саме а.с. 51-52, 52-55, містять лише копії відповідних постановою приватного виконавця, а не докази їх направлення боржнику ОСОБА_1 .

Так, у порушення вимог ст.ст. 77-80 ЦПК України, приватним виконавцем до відповідного подання не надано жодних належних, допустимих, достовірних та достатніх доказів на підтвердження направлення боржнику подання про тимчасове обмеження його у праві виїзду за межі України, як і будь-яких постанов, винесених у виконавчому провадженні НОМЕР_5 з виконання виконавчого листа № 518/275/18.Додана копія квитанції АТ "Укрпошта" від 10 квітня 2023 року таким доказом не є, зважаючи на неможливість встановлення з її змісту ані адреси за якою відбулось таке відправлення, ані змісту такого (а.с.117).

З огляду на викладене колегія суддів також виснує про безпідставність посилань приватного виконавця та констатації судом першої інстанції того, що земельні ділянки, право власності на які боржника ОСОБА_1 підтверджується витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо суб`єктів за боржником реалізовані на торгах по іншому виконавчому провадженню, оскільки, приватним виконавцем не було надано суду жодного доказу на підтвердження таких фактів і обставин.

Також щодо посилань приватного виконавця про те, що під час проведення виконавчих дій йому стало відомо, що за адресою: АДРЕСА_2 виробнича база АТП, яка на праві власності належить боржнику, та на яку ухвалою Ширяївського районного суду від 27 лютого 2018 року по справі № 518/275/18 накладено арешт, відсутня, водночас, 17 липня 2019 року за адресою: АДРЕСА_4 зареєстроване Логістично-складський комплекс, який цього ж дня був внесений до статутного капіталу ПП "Шимківське", колегія суддів звертає увагу на таке.

Дійсно, матеріалами справи підтверджується, що земельна ділянка комунальної власності кадастровий номер 5125455100:02:002:002, загальною площею 0,8444 га по АДРЕСА_3 , станом на момент надання вказаної вище відповіді, перебуває в користуванні ОСОБА_1 , 28 квітня 2011 року вирішено видати ОСОБА_1 свідоцтво про право приватної власності на нежитлові будівлі та споруди виробничої бази АТП, за адресою; АДРЕСА_4 (а.с.25, 86), Рішенням №172 другого пленарного засідання 3 сесії 7 скликання Ширяївської СР Шияївського району від 24 грудня 2015 року вирішено, зокрема, перейменувати АДРЕСА_9 (а.с.24).

Також рішенням засновників ПП "Шимківське" №1707/19 від 17 липня 2019 року до складу його учасників включено ОСОБА_1 та прийнято від останнього до статутного капіталу підприємства Логістично-складський комплекс, за адресою АДРЕСА_4 зареєстрованого (а.с.37).

При цьому, ухвалою Ширяївського районного суду від 27 лютого 2018 року по справі № 518/275/18 накладено арешт, зокрема, на виробничу базу АТП (реєстраційний номер 10988208, номер запису 176 в книзі 2-8), яка розташована за адресою: АДРЕСА_2 , загальною площею 2893,90 кв. м., площа земельної ділянки 8440,00 кв. м., загальною вартістю 1432619 грн та земельну ділянку, кадастровий номер 5125455100:02:002:0002, площа 0,8444, для розміщення та експлуатації будівель і споруд автомобільного транспорту та дорожнього господарства, розташована за адресою: АДРЕСА_2 .

Разом з цим, за матеріалами, що містяться у справі, які наданні приватним виконавцем, неможливо встановити факт зміни адреси приватної власності на нежитлові будівлі та споруди виробничої бази АТП, за адресою; АДРЕСА_4 не тільки щодо назви вулиці розташування, але і номеру ділянки, тож безпідставним та таким, що суперечить матеріалам справи є висновок суду про тотожність арештованої судовим рішенням Ширяївського районного суду від 27 лютого 2018 року по справі № 518/275/18 виробничої бази АТП та Логістично-складського комплексу.

Аналізуючи положення статті 441 ЦПК України у взаємозв`язку з положеннями статті 6 Закону України "Про порядок виїзду з України і в`їзду в Україну громадян України" та положеннями Закону України "Про виконавче провадження", слід дійти висновку, що підставою для встановлення особі тимчасового обмеження у праві виїзду за межі України є встановлення судом, який розглядає подання державного виконавця, факту умисного ухилення боржника від виконання своїх майнових зобов`язань перед стягувачем. Тобто, якщо боржник, який має можливість, свідомо ухиляється від покладеного на нього судом обов`язку.

Як убачається з матеріалів справи та не заперечувалося приватним виконавцем під час апеляційного перегляду справи, у березні 2023 року боржником подавалися заяви про відрахування із його заробітної плати та щодо звернення стягнення на належне йому майно в рахунок погашення заборгованості перед стягувачем з метою виконання своїх зобов`язань покладених судовим рішенням.

Тож, матеріали справи не містять жодних належних, допустимих, достовірних та достатніх доказів на підтвердження умисного ухилення боржника ОСОБА_1 від виконання зобов`язань, покладених на нього судовим рішенням, у розумінні наведених вище норм.

Не може залишитися поза увагою апеляційного суду і те, що станом на час звернення приватного виконавця з цим поданням про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України боржника, відповідне виконавче провадження тривало менше одного місяця.

За таких обставин, колегія суддів апеляційного суду вважає, що обмеження боржника ОСОБА_1 у праві виїзду за кордон без вилучення паспорта громадянина України для виїзду за кордон НОМЕР_4 , до виконання зобов`язань, покладених на нього за виконавчим листом № 518/275/18, є передчасним.

З огляду на наведене, колегія суддів вважає помилковим висновок суду про задоволення подання приватного виконавця виконавчого округу Одеської області Шуляченка Миколи Борисовича про тимчасове обмеження боржника ОСОБА_1 у праві виїзду за межі України без вилучення паспортного документа; стягувач ОСОБА_2 з вказаних вище підстав.

Відповідно до ч. 1 п. 2 ст. 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити у відповідній частині нове рішення або змінити рішення.

Відповідно до ч.1 п.п.1,3,4 ч.2 ст. 376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи, порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

Неправильним застосуванням норм матеріального права вважається: неправильне тлумачення закону, або застосування закону, який не підлягає застосуванню, або незастосування закону, який підлягав застосуванню.

За таких обставин колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а оскаржуване судове рішення скасуванню із ухваленням нового судового рішення про відмову в задоволенні подання приватного виконавця виконавчого округу Одеської області Шуляченка Миколи Борисовича про тимчасове обмеження боржника ОСОБА_1 у праві виїзду за межі України без вилучення паспортного документа; стягувач ОСОБА_2 .

Керуючись ст. ст. 367, 374, 376, 381-384 ЦПК України

постановив:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.

Ухвалу Малиновського районного суду м. Одеси від 13 квітня 2023 року скасувати та ухвалити нове судове рішення.

Відмовити у задоволенні подання Приватного виконавця Виконавчого округу Одеської області Шуляченка Миколи Борисовича про тимчасове обмеження боржника ОСОБА_1 у праві виїзду за межі України без вилучення паспортного документа; стягувач ОСОБА_2 .

Постанова Одеського апеляційного суду набирає законної сили з дня її проголошення та може бути оскаржена безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту.

Повний текст постанови складено 10 червня 2024 року.

Головуючий Ю.П. Лозко

Судді: В.В. Кострицький

М.В. Назарова