Постанова

від 11.06.2024 по справі 910/9591/23

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"11" червня 2024 р. Справа№ 910/9591/23

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Коробенка Г.П.

суддів: Кравчука Г.А.

Тарасенко К.В.

за участю секретаря судового засідання Огірко А.О.

за участю представника(-ів): згідно з протоколом судового засідання від 11.06.2024

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Комунального підприємства "Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Деснянського району м.Києва"

на рішення Господарського суду міста Києва від 16.11.2023 (повний текст складено та підписано 04.12.2023)

у справі №910/9591/23 (суддя Щербаков С.О.)

за позовом Державного підприємства зовнішньоекономічної діяльності "Укрінтеренерго"

до Комунального підприємства "Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Деснянського району м. Києва"

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача - Приватне акціонерне товариство "ДТЕК Київські електромережі"

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - Товариство з обмеженою відповідальністю "Енергогазрезерв"

про стягнення 1 085 988, 33 грн

ВСТАНОВИВ:

Державне підприємство зовнішньоекономічної діяльності "Укрінтеренерго" (далі-позивач) звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Комунального підприємства "Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Деснянського району м. Києва" (далі-відповідач) про стягнення заборгованості у розмірі 1 085 988, 33 грн, з яких: 577 061, 12 грн - основного боргу, 185 620, 36 грн - 15 % річних, 90 524, 88 грн - пені та 232 781, 97 грн - інфляційні втрати.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем своїх зобов`язань за договором про постачання електричної енергії постачальником "останньої надії" від 01.01.2021.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 16.11.2023 провадження у справі № 910/9591/23 в частині стягнення 37 723, 94 грн. основного боргу - закрито на підставі пункту 2 частини 1 статті 231 Господарського процесуального кодексу України, за відсутністю предмету спору.

Позовні вимоги Державного підприємства зовнішньоекономічної діяльності "Укрінтеренерго" - задоволено частково.

Стягнуто з Комунального підприємства "Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Деснянського району м. Києва" на користь Державного підприємства зовнішньоекономічної діяльності "Укрінтеренерго" 539 337 грн 18 коп. - заборгованості, 47 034 грн 43 коп. - пені, 165 766 грн 74 коп. - 15 % річних, 204 661 грн 98 коп. - інфляційних втрат та 14 917 грн 86 коп. - судового збору.

В іншій частині позову - відмовлено.

Не погодившись з прийнятим рішенням, Комунальне підприємство "Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Деснянського району м.Києва" звернулось до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 16.11.2023 у справі №910/9591/23 та ухвалити нове, яким у задоволенні позову відмовити повністю.

Апеляційна скарга мотивована тим, що оскаржуване рішення є необгрунтованим, таким, що прийняте при неправильному встановленні обставин, що мають значення для справи. При цьому скаржник вказав, що жодних попереджень про переведення відповідача на постачальника "останньої надії" не було. Також апелянт вказав, що станом на 01.01.2021 між відповідачем та ТОВ "Енергорезерв" був укладений договір від 28.12.2020, а відповідно підстав на переведення на постачання електричної енергії не було.

Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 03.01.2024 апеляційну скаргу у справі №910/9591/23 передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючий суддя Коробенко Г.П., судді: Тищенко О.В.,Кравчук Г.А.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 11.01.2024 витребувано матеріали справи з суду першої інстанції та відкладено вирішення питання щодо подальшого руху справи.

01.02.2024 матеріали справи №910/9591/23 надійшли до Північного апеляційного господарського суду та були передані головуючому судді.

Розпорядженням керівника апарату Північного апеляційного господарського суду від 14.02.2024, у зв`язку з перебуванням судді Тищенко О.В. у відпустці, призначено повторний автоматизований розподіл справи №910/9591/23.

Згідно з витягом із протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 14.02.2024, справу №910/9591/23 передано на розгляд колегії суддів у складі: Коробенко Г.П. (головуючий), судді: Кравчук Г.А., Тарасенко К.В.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 19.02.2024 поновлено Комунальному підприємству "Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Деснянського району м.Києва" строк для подання апеляційної скарги на рішення Господарського суду міста Києва від 16.11.2023 у справі №910/9591/23. Відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Комунального підприємства "Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Деснянського району м. Києва" на рішення Господарського суду міста Києва від 16.11.2023 у справі №910/9591/23. Зупинено дію рішення Господарського суду міста Києва від 16.11.2023 у справі №910/9591/23.до винесення Північним апеляційним господарським судом судового акту за результатами розгляду апеляційної скарги та призначено судове засідання на 13.03.2024.

29.02.2024 через підсистему "Електронний суд" від позивача надійшли заперечення на апеляційну скаргу, в яких останній заперечив доводи викладені в ній, просив апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення місцевого суду - без змін.

04.03.2024 через підсистему "Електронний суд" від апелянта надійщла відповідь на відзив на апеляційну скаргу, в якому останній заперечив доводи позивача, викладені в запереченнях та підтримав позицію наведену в апеляційній скарзі.

07.03.2024 на адресу Північного апеляційного господарського суду від апелянта надійшла відповідь на відзив на апеляційну скаргу, яка за своїм замістом аналогічна відповіді на відзив, яка надійшла до суду 04.03.2024.

Розпорядженням керівника апарату Північного апеляційного господарського суду від 13.03.2024, у зв`язку з перебуванням судді Кравчука Г.А. на лікарняному, призначено повторний автоматизований розподіл справи №910/9591/23.

Згідно з витягом із протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 13.03.2024, справу №910/9591/23 передано на розгляд колегії суддів у складі: Коробенко Г.П. (головуючий), судді: Тищенко А.І., Тарасенко К.В.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 13.03.2024 колегія суддів ухвалиоа здійснювати розгляд апеляційної скарги Комунального підприємства "Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Деснянського району м. Києва" на рішення Господарського суду міста Києва від 16.11.2023 у справі №910/9591/23 спочатку колегією суддів у складі: Коробенка Г.П. (головуючий, доповідач), Тищенко А.І., Тарасенко К.В., яка визначена протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 13.03.2024. Розгляд апеляційної скарги призначено на 23.04.2024.

Розгляд справи відкладався.

Розпорядженням керівника апарату Північного апеляційного господарського суду від 14.05.2024, у зв`язку з перебуванням судді Тищенко А.І. у відпустці, призначено повторний автоматизований розподіл справи №910/9591/23.

Згідно з витягом із протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 14.05.2024, справу №910/9591/23 передано на розгляд колегії суддів у складі: Коробенко Г.П. (головуючий), судді: Кравчук Г.А., Тарасенко К.В.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 14.05.2024 колегія суддів ухвалила здійснювати розгляд апеляційної скарги Комунального підприємства "Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Деснянського району м. Києва" на рішення Господарського суду міста Києва від 16.11.2023 у справі №910/9591/23 спочатку колегією суддів у складі: Коробенка Г.П. (головуючий, доповідач) судді Тарасенко К.В., Кравчук Г.А., яка визначена протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 14.05.2024. Розгляд апеляційної скарги призначено на 11.06.2024.

У судове засідання 11.06.2024 з`явились представники позивача та відповідача та надпли пояснення по справі. Представники третіх осіб у судове засідання не з`явились, про дату, час та місце судового засідання були повідомлені шляхом доставки процесуальних документів до Електронного кабінету, що підтверджується довідками від 20.05.2024.

Відповідно до частини п`ятої статті 6 ГПК України суд направляє судові рішення та інші процесуальні документи учасникам судового процесу на їхні офіційні електронні адреси, вчиняє інші процесуальні дії в електронній формі із застосуванням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи (далі - ЄСІТС) у порядку, визначеному цим Кодексом, Положенням про ЄСІТС та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів). Особам, які зареєстрували Електронний кабінет, суд надсилає документи у справах, в яких такі особи беруть участь, в електронній формі шляхом їх надсилання до Електронного кабінету таких осіб або в інший спосіб, передбачений процесуальним законодавством, що не позбавляє їх права отримати копію судового рішення у паперовій формі за окремою заявою.

Оскільки явка представників учасників справи в судове засідання не була визнана обов`язковою, зважаючи на наявні в матеріалах справи докази належного повідомлення третіх осіб про місце, дату і час судового розгляду, а також враховуючи те, що судочинство здійснюється, серед іншого, на засадах рівності та змагальності сторін і учасники судового провадження на власний розсуд користуються наданими ним процесуальними правами, зокрема, правом на участь у судовому засіданні, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про можливість розгляду справи за відсутності представників третіх осіб.

Суд, беручи до уваги межі перегляду справи в апеляційній інстанції, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги та надані сторонами пояснення, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті оскаржуваного судового рішення, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а рішення суду першої інстанції - зміні чи скасуванню, виходячи з наступного.

Відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України від 12 грудня 2018 року № 1023-р Державне підприємство зовнішньоекономічної діяльності "Укрінтеренерго" визначено постачальником "останньої надії" на період з 01 січня 2019 року до 31 грудня 2022 року.

Положенням частини 6 статті 64 Закону України "Про ринок електричної енергії" встановлено, що постачальник "останньої надії" здійснює постачання електричної енергії у порядку, визначеному правилами роздрібного ринку, на умовах типового договору постачання електричної енергії постачальником "останньої надії", що затверджується Регулятором, та є публічним договором приєднання. Постачальник "останньої надії" оприлюднює відповідний договір на своєму офіційному веб-сайті.

Постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг №312 від 14.03.2018 "Про затвердження Правил роздрібного ринку електричної енергії" (надалі - Правила) затверджено типовий договір про постачання електричної енергії постачальником "останньої надії" (додаток 7 до Правил).

Частиною 1 статті 64 Закону України "Про ринок електричної енергії" та п. 3.4.2 Правил вказано, що постачальник "останньої надії" надає послуги з постачання електричної енергії споживачам у разі: 1) банкрутства, ліквідації попереднього електропостачальника; 2) завершення строку дії ліцензії, зупинення або анулювання ліцензії з постачання електричної енергії споживачам попереднього електропостачальника; 3) невиконання або неналежного виконання електропостачальником правил ринку, правил ринку "на добу наперед" та внутрішньодобового ринку, що унеможливило постачання електричної енергії споживачам; 4) необрання споживачем електропостачальника, зокрема після розірвання договору з попереднім електропостачальником; 5) в інших випадках, передбачених правилами роздрібного ринку.

Пунктом 1.2.9 Правил передбачено, що постачальник "останньої надії" здійснює постачання електричної енергії на підставі договору про постачання електричної енергії постачальником "останньої надії", зміст якого визначається постачальником "останньої надії" на основі Типового договору про постачання електричної енергії постачальником "останньої надії" (додаток 7 до цих Правил), є публічним договором приєднання та вважається укладеним у визначених законодавством України та цими Правилами випадках, у разі настання яких споживач безакцептно приймає умови договору про постачання електричної енергії постачальником "останньої надії".

Постачальники універсальних послуг та постачальники "останньої надії" повинні оприлюднити на своїх вебсайтах типову форму договору про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг та типову форму договору про постачання електричної енергії постачальником "останньої надії" відповідно (п. 3.2.1 Правил).

У пункті 3.4.4 Правил зазначено, що постачальник "останньої надії" здійснює постачання з моменту припинення постачання електричної енергії попереднім електропостачальником. Договір постачання електричної енергії між постачальником "останньої надії" і споживачем вважається укладеним з початку фактичного постачання електричної енергії такому споживачу.

У цьому випадку покази засобу вимірювання визначаються постачальником послуг комерційного обліку на дату початку фактичного постачання електричної енергії в порядку, встановленому Кодексом комерційного обліку.

Постачальник "останньої надії" постачає електричну енергію споживачу протягом строку, який не може перевищувати 90 днів. Після завершення зазначеного строку постачальник "останньої надії" припиняє електропостачання споживачу.

У разі постачання електричної енергії постачальником універсальної послуги або "останньої надії" споживач за взаємною згодою сторін (електропостачальника електричної енергії та споживача) може здійснювати оплату спожитої електричної енергії у формі попередньої оплати (п. 4.10 Правил).

Положеннями пункту 6.2.4 Правил, встановлено, що початком постачання електричної енергії постачальником "останньої надії" вважається день припинення постачання електричної енергії споживачу попереднім електропостачальником. Адміністратор розрахунків повідомляє дату переведення споживача на постачання електричної енергії постачальником "останньої надії" постачальнику (постачальникам) послуг комерційного обліку.

Відповідно до пунктів 4.7 та 4.8 Правил оплата електричної енергії здійснюється споживачем виходячи з умов відповідного договору про постачання електричної енергії і може, зокрема, бути у формі: 1) планових платежів з наступним перерахунком (остаточним розрахунком), що проводиться за фактично відпущену електричну енергію згідно з даними комерційного обліку; 2) попередньої оплати з остаточним розрахунком, що проводиться за фактично відпущену електричну енергію згідно з даними комерційного обліку; 3) оплати за фактично відпущену електричну енергію відповідно до даних комерційного обліку. За наявності відповідного устаткування проведення оплати може бути реалізоване із застосуванням картки попередньої оплати. Форма та порядок оплати, терміни (строки) здійснення попередньої оплати, планових платежів та остаточного розрахунку зазначаються у договорі між електропостачальником та споживачем про постачання електричної енергії споживачу (комерційній пропозиції до договору).

На виконання вимог ч. 11 ст. 64 Закону України "Про ринок електричної енергії" в мережі Інтернет за адресою: www.uie.kiev.ua ДПЗД "Укрінтеренерго" розміщено публічну оферту: порядок приєднання до умов договору; договір про постачання електричної енергії постачальником "останньої надії", комерційну пропозицію № 3 від 07.06.2019 для постачання електричної енергії споживачам постачальником "останньої надії", додаток № 1 до договору (надалі - комерційна пропозиція).

З матеріалів справи вбачається, що листом від 11.01.2021 № 3/01/3/731 Приватне акціонерне товариство "ДТЕК Київські електромережі" повідомило Державне підприємство зовнішньоекономічної діяльності "Укрінтеренерго" (позивача) про те, що останнім як постачальником "останньої надії" з 01.01.2021 здійснюватиметься електропостачання Комунальному підприємству "Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Деснянського району м. Києва" та на адресу позивача будуть направлені фактичні дані комерційного обліку.

З урахуванням наведеного вище судом встановлено, що між позивачем та відповідачем виникли правовідносини на підставі публічного договору про постачання електричної енергії постачальником "останньої надії" від 01.01.2021, умови якого відповідач як споживач електроенергії безакцептно прийняв з урахуванням п. 1.2.9. Правил та комерційної пропозиції.

Відтак, укладений договір про постачання електричної енергії постачальником "останньої надії" від 01.01.2021 (надалі - договір) протягом терміну його дії є підставою для виникнення у сторін господарських зобов`язань відповідно до ст. 173, 174 Господарського кодексу України (ст. 11, 202, 509 Цивільного кодексу України) та який згідно вимог ст.629 Цивільного кодексу України є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до п. 2.1. договору постачальник продає електричну енергію споживачу для забезпечення потреб електроустановок споживача, а споживач оплачує постачальнику вартість спожитої (купленої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами цього договору, що зазначені в додатку 1 до договору (комерційна пропозиція).

Згідно п. 5.8. договору, розрахунковим періодом за цим договором є календарний місяць.

Відповідно до п. 5.10. договору, оплата виставленого постачальником рахунка за цим договором має бути здійснена споживачем в терміни, визначені в рахунку, але не менше 5 робочих днів з дати отримання споживачем цього рахунку, або протягом 5 робочих днів від строку оплати, зазначеного у комерційній пропозиції, прийнятої споживачем.

Згідно п. 6.2. договору споживач зобов`язується, зокрема, забезпечувати своєчасну та повну оплату спожитої електричної енергії та відшкодувати постачальнику збитки, понесені ним у зв`язку з невиконанням або неналежним виконанням споживачем своїх зобов`язань перед постачальником, що покладені на нього чинним законодавством та/або цим договором.

Положеннями п. 7.1. договору встановлено, що постачальник має право, зокрема отримувати від споживача оплату за поставлену електричну енергію; отримувати відшкодування збитків від споживача, що понесені постачальником у зв`язку з невиконанням або неналежним виконанням споживачем своїх зобов`язань перед постачальником, відповідно до умов договору та чинного законодавства.

Цей договір приєднання споживача набирає чинності за фактом споживання електричної енергії у перший день, наступний за останнім днем постачання електричної енергії попереднім електропостачальником, за відсутності факту відключення, передбаченого ПРРЕЕ, та діє в частині здійснення розрахунків між сторонами до повного їх здійснення, а в частині постачання електричної енергії його дія не може перевищувати 90 діб (п. 13.1 договору).

У додатку № 1 до договору Комерційна пропозиція № 3 від 07.06.2019 для постачання електричної енергії споживачам постачальником "останньої надії" встановлено, що ціна на електричну енергію формується згідно порядку формування ціни, за якою здійснюється постачання електричної енергії споживачам постачальником "останньої надії", затвердженого постановою НКРЕКП від 05.10.2018 №1179. Ціни постачальника наведені у додатку до цієї комерційної пропозиції.

Відповідно до п.4. Комерційної пропозиції №3, споживач сплачує 100% від орієнтовної вартості прогнозованого обсягу споживання електричної енергії за розрахунковий період протягом 5 банківських (робочих) днів з моменту отримання споживачем рахунку.

У разі неотримання рахунку споживач зобов`язується здійснити 100% оплату самостійно (без рахунку) на поточний рахунок постачальника, зазначений у договорі, не пізніше ніж за 1 банківський (робочий) день до початку розрахункового періоду, виходячи з прогнозованого обсягу споживання електричної енергії у розрахунковому періоді та діючої у розрахунковому періоді ціни на електричну енергію. Ця норма не застосовується до акцептування умов договору, порядок якого визначений пунктом 7 цієї комерційної пропозиції.

Орієнтовна вартість розраховується шляхом множення прогнозованого обсягу споживання електричної енергії на ціну, за якою здійснюється постачання електричної енергії постачальником. Прогнозований обсяг споживання електричної енергії визначається на підставі даних, отриманих постачальником від оператора систем розподілу (передачі) (далі - ОС).

Остаточний розрахунок за спожиту електричну енергію в розрахунковому місяці здійснюється споживачем на підставі виставленого постачальником рахунку до 14-го (включно) числа місяця, наступного за розрахунковим, розмір якого визначається як різниця між вартістю купованої споживачем електричної енергії, зазначеної в акті купівлі-продажу, та сумарною оплатою споживачем за розрахунковий період з урахуванням ПДВ.

Акт купівлі-продажу складається на підставі даних про фактичне споживання електричної енергії споживачем, отриманих від ОС. У разі наявності зауважень до акту купівлі - продажу, споживач оформлює протокол розбіжностей, в якому вказує обсяг електричної енергії, по якому є розбіжності

Пунктом 5.11 договору встановлено, що у разі порушення споживачем строків оплати за цим договором, постачальник має право вимагати сплати пені. Пеня нараховується за кожен прострочений день оплати за цим договором. Споживач має сплатити за вимогою постачальника пеню у розмірі, яка зазначається в комерційній пропозиції.

У пункті 6.1. Комерційної пропозиції №3 сторони погодили, що за внесення платежів, передбачених умовами договору, з порушенням термінів, визначених цією комерційною пропозицією, постачальник має право нарахувати споживачу пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України від суми заборгованості за кожний день простроченого платежу, враховуючи день фактичної оплати. Споживач зобов`язується сплатити пеню на підставі рахунку постачальника.

Відповідно до п. 7.4. Комерційної пропозиції №3 споживач, який прострочив виконання грошового зобов`язання з оплати електроенергії, на вимогу постачальника зобов`язаний, крім оплати штрафних санкцій та збитків, сплатити суму боргу за електроенергію з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення зобов`язання, а також п`ятнадцять процентів річних від простроченої суми невиконаного або неналежним чином виконаного зобов`язання.

З урахуванням спірного періоду січень 2021 - березень 2021, позивачем надано до матеріалів справи лист №44/09 - 0001595/пон від 01.01.2021, яким позивач повідомив Комунальному підприємству "Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Деснянського району м. Києва" про постачання електричної енергії постачальником "останньої надії", який був отриманий відповідачем 26.02.2021 року (рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення № 0100189547808).

На виконання вищезазначеного договору, на підставі даних про фактичне споживання електричної енергії відповідачем, отриманих від оператора системи розподілу - ПрАТ "ДТЕК Київські електромережі", позивачем складено та виставлено відповідачу:

- рахунок № 000039605452/08/О01/10509 від 15.02.2021 та акт № 004612 купівлі-продажу електроенергії за розрахунковий період січень 2021 року від 31.01.2021, обсяг споживання електричної по 2 класу - 159 401 кВт.*год. на загальну суму 568 786, 13 грн (з ПДВ), які були отримані відповідачем 26.02.2021, згідно рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення;

- рахунок № 000039005452/08/О02/15646 від 16.03.2021 та акт № 009247 купівлі-продажу електроенергії за розрахунковий період лютий 2021 року від 28.02.2021, обсяг споживання електричної по 2 класу - 16 465 кВт.*год. на загальну суму 53 849, 04 грн (з ПДВ), які були отримані відповідачем 05.04.2021, згідно рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення;

- рахунок № 000039605452/08/О03/18267 від 09.04.2021 та акт № 012403 купівлі-продажу електроенергії за розрахунковий період березень 2021 року від 31.03.2021, обсяг споживання електричної по 2 класу - 2 559 кВт.*год. на загальну суму 9 394, 74 грн (з ПДВ), які були отримані відповідачем 24.05.2021, згідно рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення;

Також позивачем додано до позовної заяви звіти надані ПрАТ "ДТЕК Київські електромережі" щодо фактичного (звітного) корисного відпуску електричної енергії за точками комерційного обліку (площадками вимірювання) споживачів постачальника "останньої надії" ДПЗД "Укрінтеренерго" за січень 2021, за лютий 2021 та за березень 2021.

З матералів справи вбачається, що листом від 08.04.2021 № 46-1426 Комунальне підприємство "Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Деснянського району м. Києва" про постачання електричної енергії постачальником "останньої надії" звернулося до ДПЗД "Укрінтеренерго", в якому просило внести корегування у рахунки за січень-лютий 2021 року.

В свою чергу, листом № 3/01/3/11787 від 14.04.2021 ПрАТ "ДТЕК Київські електромережі" повідомило позивача про проведення коригування нарахувань по споживачу - Комунальному підприємству "Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Деснянського району м. Києва" за січень 2021 та лютий 2021, та з урахуванням цього ОС надіслано позивачу акти-коригування приймання-передачі наданих послуг за січень 2021 та лютий 2021, та скориговані Звіти щодо фактичного (звітного) корисного відпуску електричної енергії за точками комерційного обліку (площадками вимірювання) споживачів постачальника "останньої надії" ДПЗД "Укрінтеренерго" за січень 2021 та лютий 2021 року.

З урахуванням вищезазначеного листа Оператора системи розподілу, листом № 44/10-4970/пон від 19.04.2021 позивачем було надіслано на адресу відповідача наступні документи: коригувальний акт № 012403/К1 від 3103.2021 до акту № 004612 від 31.01.2021; коригувальний акт № 012403/К2 від 31.03.2021 до акту №009247 від 28.02.2021; рахунок № 000039605452/08/К01/18599 від 12.04.2021 відповідно до якого вартість електричної енергії поставленої постачальником "останньої" надії у січні 2021 становить 539 337, 18 грн; рахунок № 000039605452/08/К02/18664 від 12.04.2021 відповідно до якого вартість електричної енергії поставленої постачальником "останньої" надії у лютому 2021 становит 28 329, 20 грн, які були отримані відповідачем 24.05.2021, згідно рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення;

Тож, з урахуванням наявних у матеріалах справи актів купівлі-продажу електроенергії з урахуванням актів коригування та рахунків за період з січня по березень 2021 року заборгованість відповідача перед позивачем за спожиту електричну енергію за вказаний період становить 577 061, 12 грн.

Проте, відповідач за поставлену електричну енергію в період січень-березень 2021 не розрахувався, внаслідок чого за Комунальним підприємством "Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Деснянського району м. Києва" утворилась заборгованість у розмірі 577 061, 12 грн.

Позивачем на адресу відповідача направлялась претензія-вимога № 44/11-001500 від 14.12.2021, в якій позивач просив відповідача у семиденний строк з дати отримання цієї претензії оплатити заборгованість за електричну енергію у сумі 577 061, 12 грн.

Отже, обґрунтовуючи свої вимоги, позивач зазначає, що відповідач неналежним чином виконує свої зобов`язання щодо оплати поставленої електричної енергії постачальником "останньої надії", зокрема, щодо погашення заборгованості, у зв`язку з чим просить суд стягнути з відповідача борг у сумі 577 061, 12 грн.

Суд першої інстанції позовні вимоги задовольнив частково, з чим колегія суддів погоджується з огляду на наступне.

Відповідно до ст. 11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки; підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Згідно частини першої статті 509 Цивільного кодексу України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Частинами 1, 3, 5 ст. 626 Цивільного кодексу України встановлено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов`язками наділені обидві сторони договору. Договір є відплатним, якщо інше не встановлено договором, законом, або не випливає із суті договору.

У відповідності до положень ст.ст. 6, 627 Цивільного кодексу України, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Згідно зі ст. 628 Цивільного кодексу України, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 275 Господарського кодексу України за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі - енергію) споживачеві (абоненту), який зобов`язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується. Окремим видом договору енергопостачання є договір постачання електричної енергії споживачу. Особливості постачання електричної енергії споживачам та вимоги до договору постачання електричної енергії споживачу встановлюються Законом України "Про ринок електричної енергії". Відпуск енергії без оформлення договору енергопостачання не допускається.

Відносини, пов`язані з виробництвом, передачею, розподілом, купівлею-продажем, постачанням електричної енергії для забезпечення надійного та безпечного постачання електричної енергії споживачам з урахуванням інтересів споживачів, розвитку ринкових відносин, мінімізації витрат на постачання електричної енергії та мінімізації негативного впливу на навколишнє природне середовище визначає Закон України "Про ринок електричної енергії" від 13.04.2017 № 2019-VIII (далі - Закон № 2019-VIII).

Згідно з п.16 ч.1 ст.4 Закону України "Про ринок електричної енергії" учасники ринку електричної енергії провадять свою діяльність на ринку електричної енергії на договірних засадах. Для забезпечення функціонування ринку електричної енергії укладаються такі види договорів, зокрема, про постачання електричної енергії постачальником "останньої надії".

У відповідності до Розпорядження Кабінету Міністрів України від 12.12.2018 № 1023-р Державне підприємство зовнішньоекономічної діяльності "Укрінтеренерго" є постачальником "останньої надії" з 1 січня 2019 до 31 грудня 2021, територією провадження діяльності зазначеного підприємства визначено територію України, крім території, на якій органи державної влади тимчасово не здійснюють або здійснюють не в повному обсязі свої повноваження.

Відповідно до частини другої статті 2 Закону України "Про ринок електричної енергії" основні умови діяльності учасників ринку електричної енергії та взаємовідносин між ними визначаються нормативно-правовими актами, що регулюють впровадження цього Закону, зокрема, кодексом системи передачі, кодексом систем розподілу; правилами роздрібного ринку; іншими нормативно-правовими актами. Кодекс систем розподілу та правила роздрібного ринку затверджуються Регулятором (Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг).

Згідно з частиною п`ятою статті 2 Закону України "Про ринок електричної енергії" правила роздрібного ринку передбачають, зокрема, загальні умови постачання електричної енергії споживачам, систему договірних відносин між учасниками роздрібного ринку, права та обов`язки учасників ринку, процедуру заміни споживачем постачальника електричної енергії, умови та порядок припинення та відновлення постачання електричної енергії споживачу, процедуру розгляду скарг споживачів, особливості постачання електричної енергії постачальником універсальної послуги, постачальником "останньої надії".

Частинами 1 - 6 ст. 56 Закону України "Про ринок електричної енергії" визначено, що постачання електричної енергії споживачам здійснюється електропостачальниками, які отримали відповідну ліцензію, за договором постачання електричної енергії споживачу.

Договір постачання електричної енергії споживачу укладається між електропостачальником та споживачем та передбачає постачання всього обсягу фактичного споживання електричної енергії споживачем у певний період часу одним електропостачальником. Постачання електричної енергії споживачам здійснюється за вільними цінами.

У разі покладення на електропостачальника зобов`язань з надання універсальних послуг або виконання функцій постачальника "останньої надії" ціни (тарифи) на послуги постачальника універсальних послуг, постачальника "останньої надії" визначаються відповідно до цього Закону.

Покладення зобов`язань з надання універсальних послуг та/або постачання "останньої надії" не обмежує права електропостачальника здійснювати постачання електричної енергії за вільними цінами.

Для забезпечення постачання електричної енергії споживачам електропостачальники здійснюють купівлю-продаж електричної енергії за двосторонніми договорами та/або на ринку "на добу наперед", внутрішньодобовому ринку і на балансуючому ринку, а також шляхом імпорту.

Постачання електричної енергії електропостачальниками здійснюється з дотриманням правил роздрібного ринку.

Відповідно до частини першої статті 58 Закону України "Про ринок електричної енергії" споживач має право, зокрема: купувати електричну енергію для власного споживання за двосторонніми договорами та на організованих сегментах ринку, за умови укладення ним договору про врегулювання небалансів та договору про надання послуг з передачі електричної енергії з оператором системи передачі, а у разі приєднання до системи розподілу - договору про надання послуг з розподілу електричної енергії з оператором системи розподілу; або купувати електричну енергію на роздрібному ринку у електропостачальників або у виробників, що здійснюють виробництво електричної енергії на об`єктах розподіленої генерації, за правилами роздрібного ринку.

За приписами статті 4 Закону України "Про ринок електричної енергії" учасники ринку електричної енергії провадять свою діяльність на ринку електричної енергії на договірних засадах. Для забезпечення функціонування ринку електричної енергії укладаються, зокрема, і договори про постачання електричної енергії постачальником "останньої надії".

Відповідно до пункту 66 частини першої статті 1 Закону України "Про ринок електричної енергії" постачальник "останньої надії" це - визначений відповідно до цього Закону електропостачальник, який за обставин, встановлених цим Законом, не має права відмовити споживачу в укладенні договору постачання електричної енергії на обмежений період часу.

Відповідно до ч.1 ст. 64 Закону України "Про ринок електричної енергії" постачальник "останньої надії" надає послуги з постачання електричної енергії споживачам у разі: 1) банкрутства, ліквідації попереднього електропостачальника; 2) завершення строку дії ліцензії, зупинення або анулювання ліцензії з постачання електричної енергії споживачам попереднього електропостачальника; 3) невиконання або неналежного виконання електропостачальником правил ринку, правил ринку "на добу наперед" та внутрішньодобового ринку, що унеможливило постачання електричної енергії споживачам; 4) необрання споживачем електропостачальника, зокрема після розірвання договору з попереднім електропостачальником; 5) в інших випадках, передбачених правилами роздрібного ринку.

Згідно ч .5 ст. 64 Закону України "Про ринок електричної енергії" постачальник "останньої надії" зобов`язаний постачати електричну енергію споживачам за ціною, що формується ним відповідно до методики (порядку), затвердженої Регулятором, та включає, зокрема, ціну купівлі електричної енергії на ринку електричної енергії, ціну (тариф) на послуги постачальника "останньої надії", ціни (тарифи) на послуги оператора системи передачі та оператора системи розподілу відповідно до укладених договорів про надання відповідних послуг.

Для забезпечення постачання електричної енергії споживачам постачальник "останньої надії" здійснює купівлю-продаж електричної енергії на ринку електричної енергії за вільними цінами. Методика (порядок) розрахунку ціни електричної енергії, що застосовується постачальником "останньої надії" при формуванні ціни постачання електричної енергії споживачам, затверджується Регулятором.

Ціни, за якими здійснюється постачання електричної енергії постачальником "останньої надії", мають бути економічно обґрунтованими, прозорими та недискримінаційними і не повинні перешкоджати конкуренції на ринку електричної енергії.

Ціна (тариф) на послуги постачальника "останньої надії" визначається за результатами конкурсу.

У разі якщо конкурс на визначення постачальника "останньої надії" не відбувся, ціна (тариф) на послуги тимчасово призначеного постачальника "останньої надії" встановлюється Регулятором згідно із затвердженою ним методикою та має враховувати економічно обґрунтовані витрати, пов`язані з особливим режимом роботи та ризиками від провадження діяльності постачальника "останньої надії", а також норму прибутку з урахуванням особливостей діяльності такого електропостачальника.

Згідно ч.8-11 ст. 64 Закону України "Про ринок електричної енергії" постачальник "останньої надії" здійснює постачання з моменту припинення постачання електричної енергії попереднім електропостачальником. Договір постачання електричної енергії між постачальником "останньої надії" і споживачем вважається укладеним з початку фактичного постачання електричної енергії такому споживачу.

Постачальник "останньої надії" постачає електричну енергію споживачу протягом строку, що не може перевищувати 90 днів. Після завершення зазначеного строку постачальник "останньої надії" припиняє електропостачання споживачу.

Порядок заміни електропостачальника на постачальника "останньої надії" визначається правилами роздрібного ринку.

Постачальник "останньої надії" має повідомити споживачу умови постачання, ціни на електричну енергію, а також про право споживача на вибір електропостачальника. Постачальник "останньої надії" зобов`язаний оприлюднити зазначену інформацію на своєму офіційному веб-сайті.

Відповідно до пункту 1.2.9 Правил № 312 постачальник "останньої надії" здійснює постачання електричної енергії на підставі договору про постачання електричної енергії постачальником "останньої надії", який розробляється постачальником "останньої надії" на основі Типового договору про постачання електричної енергії постачальником "останньої надії" (додаток 7 до цих Правил) та вважається укладеним у визначених законодавством України та цими Правилами випадках, у разі настання яких споживач безакцептно приймає умови договору про постачання електричної енергії постачальником "останньої надії".

Отже, аналіз наведених вище норм дає підстави для висновку, що у разі настання обставин, визначених у частині першій статті 64 Закону України "Про ринок електричної енергії" постачальник "останньої надії" надає послуги з постачання електричної енергії та відповідно до пункту 66 частини першої статті 1 цього Закону не має права відмовити споживачу в укладенні договору постачання електричної енергії на обмежений період часу, а факт приєднання до публічного договору постачання електричної енергії від постачальника "останньої надії" відбувається по факту споживання електричної енергії без укладення договору з іншим електропостачальником.

Відповідно до частин 1, 2 ст. 633 Цивільного кодексу України публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов`язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв`язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.

Договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору (ч. 1 ст.634 Цивільного кодексу України).

Як встановлено судом вище, в січні 2021 року між позивачем (постачальник) і відповідачем (споживач) був укладений договір про постачання електричної енергії постачальником "останньої надії" від 01.01.2021 на умовах публічного договору постачання електричної енергії постачальника "останньої надії" та комерційної пропозиції, розробленої з урахуванням вимог Цивільного кодексу України та у відповідності до вимог Закону України "Про ринок електричної енергії", Правил роздрібного ринку електричної енергії, затверджених Постановою НКРЕКП від 14.03.2018 року № 312, за фактом споживання електричної енергії відповідачем.

На виконання умов договору позивачем, як постачальником "останньої надії" за період з січня по березень 2021 року було поставлено/відпущено відповідачу, як споживачу електричну енергію на загальну суму 577 061, 12 грн., що підтверджується коригувальним актом № 012403/К1 від 3103.2021 до акту № 004612 від 31.01.2021; коригувальним актом № 012403/К2 від 31.03.2021 до акту №009247 від 28.02.2021; рахунком № 000039605452/08/К01/18599 від 12.04.2021 відповідно до якого вартість електричної енергії поставленої постачальником "останньої" надії у січні 2021 становить 539 337, 18 грн; рахунком № 000039605452/08/К02/18664 від 12.04.2021 відповідно до якого вартість електричної енергії поставленої постачальником "останньої" надії у лютому 2021 становить 28 329, 20 грн, які були отримані відповідачем 24.05.2021; рахунком № 000039605452/08/О03/18267 від 09.04.2021 та актом № 012403 купівлі-продажу електроенергії за розрахунковий період березень 2021 року від 31.03.2021 обсяг споживання електричної по 2 класу - 2 559 кВт.*год. на загальну суму 9 394, 74 грн (з ПДВ), які були отримані відповідачем 24.05.2021, згідно рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення.

Судом також встановлено, що з урахуванням наявних у матеріалах справи актів купівлі-продажу електроенергії з урахуванням актів коригування та рахунків за період з січня по березень 2021 року заборгованість відповідача перед позивачем за спожиту електричну енергію за вказаний період становить 577 061, 12 грн.

При цьому, заперечуючи проти задоволення позовних вимог, відповідач вказав, що станом на 01.01.2021 року останній мав діючий договір № 0931/1-2021 про постачання електричної енергії від 28.12.2020, укладений з ТОВ "Енергогазрезерв", за результатами проведення публічних закупівель, який діяв з 01.01.2021 по 30.11.2021, що підтверджується долученими відповідачем актами приймання-передачі електричної енергії та платіжними інструкціями. Таким чином, відповідач вказав, що ним було здійснено на рахунок ТОВ "Енергогазрезерв" повну оплату за спожиту у січні 2021 року електричну енергію у розмірі 341 535, 61 грн.

Як встановлено судом, на підтвердження відпуску електроенергії у вищезазначеному обсязі позивачем було надано до суду звіт ОСР ПрАТ ДТЕК "Київські електромережі" за січень-березень 2021 року. Факт споживання електричної енергії у вказаному обсязі підтверджено ПрАТ ДТЕК "Київські електромережі" в письмових поясненнях, як оператором системи розподілу.

Тобто, матеріалами справи підтверджується фактичне споживання відповідачем електричної енергії в січні, лютому та березні 2021 року за точками комерційного обліку споживачів постачальника "останньої надії".

При цьому, як вбачається з матеріалів справи, позивач листом № 44/10-5868 від 26.05.2021 звертався до ПрАТ ДТЕК "Київські електромережі" та ТОВ "Енергогазрезерв", в якому просив, зокрема ТОВ "Енергогазрезерв" надати позивачу документи, які б підтверджували факт постачання електричної енергії споживачу КП "Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Деснянського району м. Києва" у період з 01.01.2021 по 31.03.2021 із зазначенням ТКОЕЕ та обсяги споживання.

Листом № 496 від 17.06.2021 ТОВ "Енергогазрезерв" надало відповідь на вищезазначений лист позивача, в якому повідомило останнього, що у січні 2021 року ТОВ "Енергогазрезерв" не проводило постачання електричної енергії споживачу - КП "Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Деснянського району м. Києва". Також, ТОВ "Енергогазрезерв" у лютому 2021 року за наступними ТКОЕЕ електрична енергія з ресурсу ТОВ "ЕНЕРГОГАЗРЕЗЕРВ" споживачу відпущена не була: 62Z1146875548959, 623617285380226, 6229272980806766, 6274073033472676, 6279310956332233, 6278154875519141, 62Z2545859038333, 6274272058555685, 62Z3035949936392, 6220406497889661, 6220938566189423, 6276374729188875, 6274327939760000, 6270641245747105, 62Z6544967427565, 627928297056488T, 6274464378277748, 6276741502548098, 623751644575663, 6279963520061873, 6274477211351091. Крім того, у березні 2021 року електрична енергія не була відпущена ТОВ "Енергогазрезерв" споживачу за наступними ТКОЕЕ: 623617285380226, 62Z6741502548098, 62Z3751644575663, 6270938566189423, 6274327939760000, 6270406497889661.

Вказана інформація була доведена позивачем до відома відповідача листами № 44/10/пон від 15.07.2021 та № 44/10/пон від 19.07.2021.

Підсумовуючи викладене вище, суд зазначає, що саме ПрАТ ДТЕК "Київські електромережі", як оператор системи розподілу виконує функції адміністратора комерційного обліку та функції постачальника послуг комерційного обліку електричної енергії та передає дані електропостачальника про обсяги фактичного споживання електричної енергії споживачем за розрахунковий період.

Тобто, у період з січня по березень 2021 позивач, як постачальник "останньої надії" здійснював постачання електричної енергії відповідачу, а ПрАТ ДТЕК "Київські електромережі" надавалася послуга з розподілу електричної енергії за о/р 20116011 по конкретним ЕІС-кодам.

Тож, саме на підставі звітів оператора системи розподілу - ПрАТ ДТЕК "Київські електромережі" щодо фактичного (звітного) корисного відпуску електричної енергії за точками комерційного обліку (площадками вимірювання) споживачів постачальника "останньої надії" ДПЗД "Укрінтеренерго" за січень 2021, за лютий 2021 та за березень 2021, позивачем було сформовано та надіслано на адресу відповідача рахунки та акти на оплату.

Наведеним вище спростовуються доводи апелянта, викладені в апеляційній скарзі про відсутність у відповідача жодних зобов`язань перед позивачем за січень 2021 року, та й відповідно відсутність обов`язку сплачувати за січень 2021 року ще раз, тільки постачальнику "останньої надії", до якого відповідач, без правових на те підстав, був підключений.

Колегія суддів зазначає, що напротивагу вказаним апелянтом доводам, наявними в матеріалах справи доказами підтверджується постачання позивачем та споживання відповідачем електричної енергії від постачальника "останньої надії" у заявленому позивачем розмірі, у зв`язку з чим твердження скаржника про наявність укладеного з ТОВ "Енергорезерв" договору від 28.12.2020, на підставі якого КП "Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Деснянського району м. Києва" сплачувало платежі за електричну енергію у спірний період, про відсутність підстав для переведення його на постачання електричної енергії постачальником "останньої надії", в силу викладених обставин, є неспроможними, тому не підлягають задоволенню апеляційним судом.

Згідно приписів ст.ст. 598, 599 Цивільного кодексу України, зобов`язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом. Зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Так, відповідно до ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

За приписами пункту 1 частини третьої статті 58 Закону України "Про ринок електричної енергії" відповідач, як споживач зобов`язаний: сплачувати за електричну енергію та надані йому послуги відповідно до укладених договорів. Такий обов`язок забезпечувати своєчасну та повну оплату спожитої електричної енергії згідно з умовами цього договору покладено на відповідача (споживача) і підпунктом 2 пункту 6.2. договору про постачання електричної енергії постачальником "останньої надії".

Умовами п. 5.10. договору обумовлено, що оплата виставленого постачальником рахунка за цим договором має бути здійснена споживачем в терміни, визначені в рахунку, але не менше 5 робочих днів з дати отримання споживачем цього рахунка, або протягом 5 робочих днів від строку оплати, зазначеного у комерційній пропозиції, прийнятої споживачем.

Відповідно до пункту 4.2. комерційної пропозиції, остаточний розрахунок за спожиту електричну енергію в розрахунковому місяці здійснюється споживачем на підставі виставленого постачальником рахунку до 14-го (включно) числа місяця, наступного за розрахунковим, розмір якого визначається як різниця між вартістю купованої споживачем електричної енергії, зазначеної в акті купівлі- продажу, та сумарною оплатою споживачем за розрахунковий період з урахуванням ПДВ.

Як встановлено судом, коригувальний акт № 012403/К1 від 3103.2021 до акту № 004612 від 31.01.2021; коригувальнй акт № 012403/К2 від 31.03.2021 до акту №009247 від 28.02.2021; рахунок № 000039605452/08/К01/18599 від 12.04.2021 відповідно до якого вартість електричної енергії поставленої постачальником "останньої надії" у січні 2021 становить 539 337, 18 грн; рахунок № 000039605452/08/К02/18664 від 12.04.2021 відповідно до якого вартість електричної енергії поставленої постачальником "останньої надії" у лютому 2021 становить 28 329, 20 грн, були отримані відповідачем 24.05.2021; рахунок № 000039605452/08/О03/18267 від 09.04.2021 та акт № 012403 купівлі-продажу електроенергії за розрахунковий період березень 2021 року від 31.03.2021 обсяг споживання електричної по 2 класу - 2 559 кВт.*год. на загальну суму 9 394, 74 грн (з ПДВ), були отримані відповідачем 24.05.2021, згідно рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення.

Пунктом 4.3.комерційної пропозиції визначено, що рахунки вважаються отриманими споживачем належним чином у разі їх направлення особистим врученням (нарочним), із застосуванням послуг пошти на адресу споживача, зазначену в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань та/або на адресу, надану ОС. Датою отримання таких рахунків буде вважатися дата їх особистого вручення, що підтверджується підписом одержувача на рахунку або супровідному листі, та/або реєстрацією вхідної кореспонденції, або третій календарний день від дати отримання поштовим відділенням зв`язку, в якому обслуговується одержувач (у разі направлення поштою рекомендованим або цінним листом). У разі направлення рахунків електронною поштою або із застосуванням інших засобів електронного зв`язку, датою отримання таких рахунків буде вважатися дата відправлення постачальником відповідного електронного повідомлення (лист, факс та інше).

Отже, враховуючи умови договору та комерційної пропозиції до нього, дату направлення рахунків та актів (з урахуванням коригування до них), строк оплати за спожиту електричну енергію, є таким, що настав 31.05.2021 на загальну суму 577 061, 12 грн (24.05.2021 + 5 робочих днів), тож починаючи з 01.06.2021 відбулося прострочення виконання відповідачем грошового зобов`язання.

Доказів оплати відповідачем заборгованості у розмірі 577 061, 12 грн матеріали справи не містять.

Згідно зі ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання.

Частиною 1 ст. 614 Цивільного кодексу України визначено, що особа, яка порушила зобов`язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов`язання. При цьому відсутність своєї вини відповідно до ч. 2 ст. 614 Цивільного кодексу України доводить особа, яка порушила зобов`язання.

Разом з тим, суд встановив, що після відкриття провадження у справі відповідачем було здійснено оплату заборгованості за договором про постачання електричної енергії постачальником "останньої надії" від 01.01.2021, а саме перераховано позивачу кошти у загальному розмірі 37 723, 94 грн за поставлену електричну енергію у лютому 2021 та у березні 2021, що підтверджується платіжними інструкціями № 16803 від 14.07.2023 на суму 28 329, 20 грн та № 16802 від 14.07.2023 на суму 9 394, 74 грн, в призначенні платежу в яких міститься посилання на рахунки № 000039605452/08/К02/18664 від 12.04.2021 та рахунок № 000039605452/08/О03/18267 від 09.04.2021.

Так, відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 231 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд закриває провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

Господарський суд закриває провадження у справі у зв`язку з відсутністю предмета спору, зокрема, у випадку припинення існування предмета спору (наприклад, сплата суми боргу, знищення спірного майна, скасування оспорюваного акта державного чи іншого органу тощо), якщо між сторонами у зв`язку з цим не залишилося неврегульованих питань.

З урахуванням викладеного, місцевий суд дійшов правильного висновку про наявність підстав для закриття провадження у справі № 910/9591/23 на підставі п. 2 ч. 1 ст. 231 Господарського процесуального кодексу України в частині стягнення основного боргу у розмірі 37 723, 94 грн, які були сплачені відповідачем в рахунок погашення заборгованості після відкриття провадження у справі, за відсутністю предмету спору.

Оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об`єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, місцевий господарський суд дійшов обґрунтованого висновку, що відповідачем було порушено умови договору про постачання електричної енергії постачальником "останньої надії" від 01.01.2021 та положення ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України, у зв`язку з чим вимоги позивача про стягнення з відповідача заборгованості у розмірі 539 337, 18 грн підлягають задоволенню.

Крім того, у зв`язку з неналежним виконанням відповідачем своїх зобов`язань, позивач просив суд стягнути з відповідача 90 524, 88 грн - пені за загальний період з 06.03.2021 по 23.02.2022, 185 620, 36 грн - 15 % річних за загальний період з 06.03.2021 по 30.04.2023 та 232 781, 97 грн - інфляційні втрати за період з 06.03.2021 по 30.04.2023.

Статтею 611 Цивільного кодексу України передбачено, що у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Право встановити в договорі розмір та порядок нарахування штрафних санкцій надано сторонам частиною 4 статті 231 Господарського кодексу України.

Так, розмір штрафних санкцій відповідно до частини 4 статті 231 Господарського кодексу України встановлюється законом, а в разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в передбаченому договором розмірі. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов`язання або в певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов`язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Згідно з п. 5.11 договору, у разі порушення споживачем строків оплати за цим договором, постачальник має право вимагати сплати пені. Пеня нараховується за кожен прострочений день оплати за цим договором. Споживач має сплатити за вимогою постачальника пеню у розмірі, яка зазначається в комерційній пропозиції.

У пункті 6.1. Комерційної пропозиції №3 сторони погодили, що за внесення платежів, передбачених умовами договору, з порушенням термінів, визначених цією комерційною пропозицією, постачальник має право нарахувати споживачу пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України від суми заборгованості за кожний день простроченого платежу, враховуючи день фактичної оплати. Споживач зобов`язується сплатити пеню на підставі рахунку постачальника.

В силу положень ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано. Діючим господарським законодавством не передбачена можливість нарахування пені більше ніж за півроку і цей строк є присікальним.

При цьому, щодо пені за порушення грошових зобов`язань застосовується припис частини шостої статті 232 ГК України. Даним приписом передбачено не позовну давність, а період часу, за який нараховується пеня і який не повинен перевищувати шести місяців від дня, коли відповідне зобов`язання мало бути виконане; законом або укладеним сторонами договором може бути передбачено більшу або меншу тривалість цього періоду. Його перебіг починається з дня, наступного за останнім днем, у який зобов`язання мало бути виконане, і початок такого перебігу не може бути змінений за згодою сторін. (п.2.5 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов`язань" №14 від 17.12.2013 року)

Оскільки положення договору не містять вказівки на встановлення іншого строку припинення нарахування пені, ніж встановленого в ст. 232 Господарського кодексу України, то нарахування штрафних санкцій припиняється зі сплином 6 місяців.

Перевіривши здійснений позивачем розрахунок пені, колегія суддів погоджується з висновком місцевого суду про те, що в останньому допущено помилки у визначенні періоду простроченого грошового зобов`язання, розрахунок проведено за період більше 6 місяців в порушення положень ч. 6 ст. 232 ГК України.

Таким чином, за розрахунком суду з відповідача на користь позивача підлягають стягненню сума пені у розмірі 47 034, 43 грн, яка розрахована з моменту виникнення прострочення виконання грошового зобов`язання за період не більше 6 місяців з 01.06.2021 по 01.12.2021, а тому вимога в цій частині підлягає задоволенню частково.

Відповідно до частини 2 статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Колегія суддів, перевіривши здійснений позивачем розрахунок 15% річних та інфляційних нарахувань, погоджується з висновком місцевого суду про те, що позивачем допущено помилку у визначенні періоду та відповідно розміру нарахування 15 % річних та інфляційних втрат, оскільки, починаючи з 01.06.2021 відбулося прострочення виконання відповідачем грошового зобов`язання з оплати поставленої електричної енергії з урахуванням коригувальних актів.

Таким чином, за розрахунком суду з відповідача на користь позивача підлягають стягненню 15 % річних у розмірі 165 766, 74 грн, яка розрахована з моменту виникнення прострочення виконання грошового зобов`язання за загальний період прострочення з 01.06.2021 по 30.04.2023 та сума інфляційних втрат у розмірі 204 661, 98 за період з 01.06.2021 по 30.04.2023, а тому вимога в цій частині також підлягає задоволенню частково.

З урахуванням усіх фактичних обставин справи, встановлених місцевим господарським судом та судом апеляційної інстанції, решта викладених в апеляційній скарзі аргументів не можуть бути підставами для скасування рішення місцевого господарського суду, оскільки вони зводяться виключно до надання скаржником власної оцінки наявним в матеріалах справи доказам, однак не спростовують правомірних висновків суду першої інстанції про наявність підстав для часткового задоволення позову, що в сукупності виключає можливість задоволення апеляційної скарги Комунального підприємства "Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Деснянського району м.Києва".

Дослідивши матеріали наявні у справі, апеляційний суд дійшов висновку, що суд першої інстанції дав належну оцінку доказам по справі та ухвалив законне обґрунтоване рішення, яке відповідає чинному законодавству, фактичним обставинам і матеріалам справи.

Відповідно до ст.ст. 73, 74, 77 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів скаржника та їх відображення у судовому рішенні, питання вичерпності висновків суду, суд апеляційної інстанції враховує висновки Європейського суду з прав людини у справі "Проніна проти України" (Рішення ЄСПЛ від 18.07.2006), в якому зазначено, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.

У даній справі сторонам було надано вичерпну відповідь на всі істотні питання, що виникають при кваліфікації спірних відносин згідно з нормами матеріального та процесуального права.

Відповідно до частини першої статті 276 ГПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

За результатами перегляду даної справи колегія суддів дійшла висновку про те, що місцевим господарським судом було повно, всебічно та об`єктивно з`ясовано обставини, які мають значення для справи, а також вірно застосовано норми матеріального і процесуального права, у зв`язку з чим правові підстави для зміни чи скасування оскаржуваного у даній справі рішення від 16.11.2023 відсутні.

Оскільки доводи, викладені в апеляційній скарзі, не спростовують висновків місцевого господарського суду, скарга задоволенню не підлягає.

Колегія суддів погоджується із здійсненим судом першої інстанції розподілом судових витрат.

Витрати по сплаті судового збору за подачу апеляційної скарги відповідно до статті 129 ГПК України покладається судом на апелянта.

Керуючись ст.ст. 129, 267-284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд,

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Комунального підприємства "Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Деснянського району м.Києва" залишити без задоволення.

Рішення Господарського суду міста Києва від 16.11.2023 у справі №910/9591/23 залишити без змін.

Витрати по сплаті судового збору за подачу апеляційної скарги покласти на Комунальне підприємство "Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Деснянського району м.Києва".

Матеріали справи №910/9591/23 повернути Господарському суду міста Києва.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду у порядку та строк, передбачений ст. ст. 286-291 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст судового рішення складено та підписано 21.06.2024 після виходу з відпустки судді Тарасенко К.В.

Головуючий суддя Г.П. Коробенко

Судді Г.А. Кравчук

К.В. Тарасенко