Постанова

від 13.06.2024 по справі 910/13305/23

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"13" червня 2024 р. Справа№ 910/13305/23

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Коробенка Г.П.

суддів: Тищенко А.І.

Тарасенко К.В.

за участю секретаря судового засідання Огірко А.О.

за участю представника(-ів): згідно з протоколом судового засідання від 13.06.2024

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Фаворитліфт"

на рішення Господарського суду міста Києва

від 30.10.2023

у справі №910/13305/23 (суддя Пукас А.Ю.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Юстимед"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Фаворитліфт"

про стягнення 1 200 000 грн

ВСТАНОВИВ:

До Господарського суду міста Києва звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю «Юстимед» (далі за текстом - ТОВ «Юстимед», Позивач, Замовник) з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фаворитліфт» (далі за текстом - ТОВ «Фаворитліфт», Відповідач, Виконавець) про стягнення суми авансу в розмірі 1 200 000 грн за договором № 30-11-22 від 30.11.2022 (далі за текстом - Договір).

Рішенням Господарського суду міста Києва від 30.10.2023 позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Юстимед» - задоволено.

Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «Фаворитліфт» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Юстимед» заборгованість - 1 200 000 грн та судовий збір - 18 000 грн.

Не погодившись з прийнятим рішенням, Товариство з обмеженою відповідальністю "Фаворитліфт" звернулось до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 30.10.2023 у справі №910/13305/23 та ухвалити нове, яким у задоволенні позову відмовити повністю.

Апеляційна скарга мотивована тим, що оскаржуване рішення є необгрунтованим, таким, що прийняте місцевим судом з порушенням норм процесуального права та неправильним застосуванням норм матеріального права. При цьому скаржник вказав, що позивачем було здійснено оплату за договором, у той час як відповідачем цей договір не був підписаний, що суперечить п. 4.1 договору. Також апелянт посилаючи на п. 5.1 договору вказав, про те, що строк поставки товару та надання послуг становить 30 календарних днів з дати отримання оплати від замовника включаючи строк на поставку товару, який на дату подання позову поставлений не був. Також апелянт зазначив, що він не був повідомлений про розгляд справи №910/13305/23 у Господарському суді міста Києва.

Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 21.11.2023 апеляційну скаргу у справі №910/13305/23 передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючий суддя Коробенко Г.П., судді: Кравчук Г.А., Козир Т.П.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 11.12.2023 витребувано матеріали справи з суду першої інстанції та відкладено вирішення питання щодо подальшого руху справи.

28.12.2023 матеріали справи №910/13305/23 надійшли до Північного апеляційного господарського суду та були передані головуючому судді.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 09.01.2024 апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Фаворитліфт" на рішення Господарського суду міста Києва від 30.10.2023 у справі № 910/13305/23 залишено без руху, надано скаржнику строк для усунення недоліків апеляційної скарги.

22.01.2024 до суду від апелянта надійшла заява про усунення недоліків апеляційної скарги.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 23.02.2024 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Фаворитліфт" на рішення Господарського суду міста Києва від 30.10.2023 у справі №910/13305/23 та призначено судове засідання на 14.03.2024.

Розпорядженням керівника апарату Північного апеляційного господарського суду від 14.03.2024, у зв`язку з перебуванням судді Козир Т.П. у відпустці та судді Кравчука Г.А. на лікарняному, призначено повторний автоматизований розподіл справи №910/13305/23.

Згідно з витягом із протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 14.03.2024, справу №910/13305/23 передано на розгляд колегії суддів у складі: Коробенко Г.П. (головуючий), судді: Тарасенко К.В., Тищенко А.І.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 14.03.2024 колегія суддів постановила здійснювати розгляд апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Фаворитліфт" на рішення Господарського суду міста Києва від 30.10.2023 у справі № 910/13305/23 спочатку колегією суддів у складі: Коробенка Г.П. (головуючий, доповідач), Тищенко А.І., Тарасенко К.В., яка визначена протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 14.03.2024. Розгляд апеляційної скарги призначено на 02.05.2024.

02.05.2024 через підсистему «Електронний суд» від скаржника надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

Розгляд справи відкладався.

12.06.2024 до суду від позивача надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому останній заперечив доводи викладені в ній, просив апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення місцевого суду - без змін.

У судове засідання 13.06.2024 з`явились представники сторін та надали пояснення по справі.

Суд, беручи до уваги межі перегляду справи в апеляційній інстанції, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги та надані сторонами пояснення, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті оскаржуваного судового рішення, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а рішення суду першої інстанції - зміні чи скасуванню, виходячи з наступного.

З матеріалів справи слідує та встановлено судом, що 30.11.2022 на електронну адресу Позивача надійшов примірник договору № 30-11-22 від 30.11.2022 від Відповідача.

Позивач погодився з умовами Договору, підписав його зі своєї сторони та направив його Відповідачу електронною поштою 01.12.2022 та повторно 06.12.2022, у підтвердження чого в матеріалах справи містяться роздруківки електронної переписки сторін.

З наведеного слідує, що між сторонами виникли договірні зобов`язання згідно умов Договору.

Пунктом 1.1. Договору Виконавець зобов`язується надати Замовникові послуги, зазначені в пункті 1.2. та відповідно до коду за Єдиним закупівельним словником, зазначеним в п. 1.3. Договору, а Замовник - прийняти і оплатити такі послуги відповідно до Специфікації, яка наведена в Додатку № 1 до Договору.

Відповідно до пункту 1.2. Договору найменування послуг: Закупівля, поставка та встановлення запчастин до ліфтів.

Додатком № 1 до Договору сторонами погоджено Специфікацію товару який має бути поставлено та встановлено задля відновлення працездатності ліфтів.

Згідно пункту 3.1. Договору ціна останнього становить 1 200 000 грн (з ПДВ).

Відповідно до пункту 4.1. Договору розрахунки проводяться наступним шляхом: Замовник протягом 3-ох календарних днів з дати підписання Сторонами договору перераховує на поточний рахунок Виконавця 100 % авансу.

Строк поставки товару та надання послуг становить 30 календарних днів з дати отримання оплати від Замовника включаючи строк на поставку необхідних матеріалів та запасних частин.

На виконання умов Договору Позивачем здійснено оплату 1 200 000 грн згідно платіжного доручення № 479 від 30.11.2022 та № 480 від 02.12.2022, в яких в призначення платежу зазначено: «Передплата за ТМЦ (акумуляторні батареї, електричний двигун, тощо), згідно Договору № 30-11-22 від 30.11.2022, в т.ч. ПДВ 20% 75 000 грн».

Як вбачається з матеріалів справи, Позивач звертався до Відповідача із претензією № 06Д від 27.07.2023 з вимогою повернути сплачені кошти в розмірі 1 200 000 грн протягом 7-ми днів з дати направлення такої претензії.

Докази направлення претензії Відповідачу на юридичну адресу містяться в матеріалах справи.

Претензія № 06Д від 27.07.2023 направлялась Відповідачу АТ «Укрпошта» поштовим повідомленням № 0105494917129 та ТОВ «Нова Пошта» накладною № 20450749102478.

Так, згідно роздруківки з сайту ТОВ «Нова Пошта» та листа останнього від 08.08.2023 № 03640 відправлення за накладною № 20450749102478 отримано Відповідачем 28.07.2023.

За наведених обставин, з огляду на неналежне виконання Відповідачем умов Договору позивач просивсуд стягнути з відповідача сплачену ним суму авансу.

Суд першої інстанції позовні вимоги задовольнив, з чим колегія суддів погоджується з огляду на наступне.

Відповідно до частини статті 640 Цивільного кодексу України (далі за текстом - ЦК України) договір є укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції.

Частиною 1 та 2 статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-телекомунікаційної системи, що використовується сторонами. У разі якщо зміст правочину зафіксований у кількох документах, зміст такого правочину також може бути зафіксовано шляхом посилання в одному з цих документів на інші документи, якщо інше не передбачено законом.

Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку.

З огляду на зазначене, враховуючи направлення примірника Договору Відповідачем Позивачу, підписання його Позивачем та здійснення ним дій на його виконання - сплата авансу в розмірі 1 200 000 грн, місцевий суд дійшов правильного висновку про те, що Договір між сторонами є укладеним.

Таким чином, доводи апелянта, викладені в апеляційній скарзі, стосовно того, що договір є неукладеним, оскільки не підписаний зі сторони відповідача, є безпідставними та відхиляються апеляційним судом.

Як вбачається зі змісту частини 1 статті 265 ГК України та частини 1 статті 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін (частина 2 статті 712 ЦК України).

Відповідно до частини 1 статті 901 ЦК України, за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Згідно із частиною 1 статті 903 ЦК України, якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до частини 1 статті 693 ЦК України якщо договором встановлений обов`язок покупця частково або повністю оплатити товар до його передання продавцем (попередня оплата), покупець повинен здійснити оплату в строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо такий строк не встановлений договором, - у строк, визначений відповідно до статті 530 цього Кодексу.

Згідно з частиною 2 статті 693 ЦК України, якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

Враховуючи правомірні висновки суду першої інстанції щодо змішаної правової природи Договору, а також те, що наразі не відбулася саме поставка товару згідно Специфікації, в результаті якої і буде здійснюватися ремонт ліфтів, застосуванню підлягають положення частини 2 статті 693 ЦК України.

При цьому главою 63 ЦК України не врегульовано особливостей повернення виконавцем замовнику попередньої оплати в разі невиконання виконавцем своїх зобов`язань за договором про надання послуг та правового механізму її повернення, суд зазначає про можливість застосування частини 2 статті 693 ЦК України за аналогією закону до правовідносин, що виникли між позивачем та відповідачем (аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 26.03.2018 року у справі № 910/1030/17).

У постанові від 04.12.2019 у справі № 917/1739/17 Велика Палата Верховного Суду вказала, що саме на суд покладено обов`язок надати правову кваліфікацію відносинам сторін виходячи із фактів, установлених під час розгляду справи, та визначити, яка правова норма підлягає застосуванню для вирішення спору. Самостійне застосування судом для прийняття рішення саме тих норм матеріального права, предметом регулювання яких є відповідні правовідносини, не призводить до зміни предмета позову та/або обраного позивачем способу захисту.

Відповідно до статті 610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Частиною 1 статті 614 ЦК України визначено, що особа, яка порушила зобов`язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов`язання. При цьому відсутність своєї вини відповідно до частини 2 статті 614 Цивільного кодексу України доводить особа, яка порушила зобов`язання.

Враховуючи, що Відповідач повинен був виконати умови Договору у строк до 01.01.2023, доказів виконання чого матеріали справи не містять, колегія суддів погоджується з місцевим господарським судом, що вказане свідчить про порушення Відповідачем умов Договору.

Частинами 1 та 2 статті 193 ГК України встановлено, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Положеннями статті 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (стаття 525 ЦК України).

Згідно зі статтею 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Враховуючи дати направлення Позивачем претензії Відповідачу та її отримання останнім, колегія суддів погоджується з місцевим судом, що зобов`язання з повернення коштів у Відповідача є таким, що настало 04.08.2023.

Оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об`єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, місцевий господарський суд дійшов обґрунтованого висновку, що заявлені позивачем вимоги підлягають задоволенню.

Щодо посилань відповідача на те, що він не був належним чином повідомлений про розгляд цієї справи колегія суддів зазначає наступне.

З матеріалів справи слідує, що ухвалу про відкриття провадження у справі №910/13305/23 від 28.08.2023 було направлено рекомендованою кореспонденцією з повідомленням про вручення № 01054 94864971 за адресою відповідача, яка вказана у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (пр-т. Бажана, буд. 12-А, офіс 510), проте з вказаної адреси відправлення повернулось з відміткою пошти "за закінченням терміну зберігання".

Верховний Суд у постанові від 25.01.2021 у справі №910/9359/20 зазначив, що направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, а, у даному випадку, суду (близька за змістом правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25.04.2018 у справі № 800/547/17 (П/9901/87/18) (провадження № 11-268заі18), постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 27.11.2019 у справі № 913/879/17, від 21.05.2020 у справі № 10/249-10/19, від 15.06.2020 у справі № 24/260-23/52-б).

Отже, судом першої інстанції було вжито всіх необхідних заходів для повідомлення відповідача про розгляд даної справи.

Решта викладених в апеляційній скарзі аргументів не можуть бути підставами для скасування рішення місцевого господарського суду, оскільки вони зводяться виключно до надання скаржником власної оцінки наявним в матеріалах справи доказам, однак не спростовують правомірних висновків суду першої інстанції про наявність підстав для задоволення позову, що в сукупності виключає можливість задоволення апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Фаворитліфт".

Дослідивши матеріали наявні у справі, апеляційний суд дійшов висновку, що суд першої інстанції дав належну оцінку доказам по справі та ухвалив законне обґрунтоване рішення, яке відповідає чинному законодавству, фактичним обставинам і матеріалам справи.

Відповідно до ст.ст. 73, 74, 77 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів скаржника та їх відображення у судовому рішенні, питання вичерпності висновків суду, суд апеляційної інстанції враховує висновки Європейського суду з прав людини у справі "Проніна проти України" (Рішення ЄСПЛ від 18.07.2006), в якому зазначено, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.

У даній справі сторонам було надано вичерпну відповідь на всі істотні питання, що виникають при кваліфікації спірних відносин згідно з нормами матеріального та процесуального права.

Відповідно до частини першої статті 276 ГПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

За результатами перегляду даної справи колегія суддів дійшла висновку про те, що місцевим господарським судом було повно, всебічно та об`єктивно з`ясовано обставини, які мають значення для справи, а також вірно застосовано норми матеріального і процесуального права, у зв`язку з чим правові підстави для зміни чи скасування оскаржуваного у даній справі рішення від 15.08.2023 відсутні.

Оскільки доводи, викладені в апеляційній скарзі, не спростовують висновків місцевого господарського суду, скарга задоволенню не підлягає.

Колегія суддів погоджується із здійсненим судом першої інстанції розподілом судових витрат.

Витрати по сплаті судового збору за подачу апеляційної скарги відповідно до статті 129 ГПК України покладається судом на апелянта.

Керуючись ст.ст. 129, 267-284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд,

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Фаворитліфт" залишити без задоволення.

Рішення Господарського суду міста Києва від 30.10.2023 у справі №910/13305/23 залишити без змін.

Витрати по сплаті судового збору за подачу апеляційної скарги покласти на Товариство з обмеженою відповідальністю "Фаворитліфт".

Матеріали справи №910/13305/23 повернути Господарському суду міста Києва.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду у порядку та строк, передбачений ст. ст. 286-291 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст судового рішення складено та підписано 25.06.2024

Головуючий суддя Г.П. Коробенко

Судді А.І. Тищенко

К.В. Тарасенко