Рішення

від 19.06.2024 по справі 910/19710/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

19.06.2024Справа №910/19710/23за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Прайм-стар"

до Державного підприємства "Укрліктрави"

про стягнення заборгованості у розмірі 3 540 952,74 грн

Суддя Зеленіна Н.І.

Секретар судового засідання Одинцова К.К.

Представники сторін: відповідно до протоколу судового засідання.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Прайм-стар" (далі - ТОВ " Прайм-стар ", Позивач) звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Державного підприємства "Укрліктрави" (далі - Відповідач, ДП "Укрліктрави") про стягнення заборгованості у розмірі 3 540 952,74 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 16.01.2024 відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання на 13.02.2024.

31.01.2024 через систему "Електронний суд" від представника відповідача надійшов відзив на позовну заяву.

Протокольною ухвалою суду від 13.02.2024 відкладено підготовче засідання на 19.03.2024.

Протокольною ухвалою суду від 19.03.2024 відкладено підготовче засідання на 30.04.2024.

Протокольною ухвалою суду від 30.04.2024 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 28.05.2024.

Протокольною ухвалою суду від 28.05.2024 відкладено судовий розгляд справи на 19.06.2024.

18.06.2024 через систему "Електронний суд" надійшла заява від представника Державного підприємства "Укрліктрави" про розгляд справи без його участі, в якій останній просив відмовити в задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "Прайм-стар" в повному обсязі.

У судовому засіданні 19.06.2024 представник Товариства з обмеженою відповідальністю "Прайм-стар" підтримав вимоги та доводи позовної заяви, просив суд задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

Суд дослідив зібрані в матеріалах справи докази, заслухав пояснення представника позивача як щодо досліджених доказів, так і по суті позовних вимог та заперечень проти позову.

У судовому засіданні 19.06.2024 проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва

ВСТАНОВИВ:

06.10.2023 між ТОВ "Прайм-стар" (виконавець) та ДП "Укрліктрави" (замовник) укладено договір про надання послуг №6/10 (далі - договір від 06.10.2023 №6/10).

Згідно пункту 1.1 договору від 06.10.2023 №6/10 виконавець зобов`язується на свій ризик відповідно до завдань замовника виконати роботи по збиранню урожаю с/г культур, а замовник зобов`язується прийняти виконані виконавцем роботи та оплатити їх вартість в порядку та в строки визначені договором.

Пунктом 2.1 договору від 06.10.2023 №6/10 визначено, що виконавець забезпечує виконання робіт, передбачених договором, в термін з 06.10.2023 по 31.12.2023.

Згідно пунктів 3.1 та 3.2 договору від 06.10.2023 №6/10, вартість робіт за договором визначається виходячи з обсягів фактично виконаних робіт та розцінки: - послуги по збиранню с/г культур 1500,00 за 1 га з ПДВ, сплачується замовником виконавцю шляхом перерахування грошових коштів в національній валюті на поточний рахунок виконавця, зазначений в цьому договорі. Загальна вартість фактично виконаних робіт виконавцем за договором фіксується в акті прийму-передачі виконаних робіт.

Позивач стверджує, що за домовленістю з відповідачем ним також проведено роботи по підготовці врожаю до збору (десикації), з метою чого був укладений договір з фізичною особою-підприємцем Галаган Оксаною Олександрівною від 19.09.2023 №34 про виконання авіаційно-хімічних робіт.

Так, відповідно до протоколу №1 про узгодження договірної ціни від 19.09.2023, що є додатком до договору, загальна вартість виконаних робіт становить 175 000 грн без ПДВ.

Витрати по десикації підтверджуються актом приймання-передачі виконаних робіт №34 від 25.09.2023, а також рахунками на оплату №34/1 від 19.09.2023 на суму 87 500,00 грн та №34/2 від 25.09.2023 на суму 87 500,00 грн., податковою накладною №1 від 17.11.2023.

На виконання умов договору від 06.10.2023 №6/10 ТОВ "Прайм-стар" виконано роботи по збору урожаю сільськогосподарських культур у повному обсязі та у строки передбачені договором, про що було складено акт здачі-приймання робіт №2/11 від 30.11.2023.

Так, згідно акту здачі-приймання робіт №2/11 від 30.11.2023 ТОВ "Прайм-стар" виконано роботи по збиранню урожаю соняшника на суму 399 600,00 грн та роботи по збиранню урожаю соняшника на суму 2 208 091,67 грн., загальна вартість виконаних позивачем робіт склала 3 129 230,00 грн з ПДВ.

Позивач стверджує, що ДП "Укрліктрави" відмовилось підписувати акт здачі-приймання робіт та оплачувати надані ТОВ "Прайм-стар" послуги, через що останній поніс додаткові витрати пов`язані із зберіганням врожаю, послуги елеватора, на суму 236 722,74 грн, що підтверджується податковими накладними від 07.10.2023 №24, від 09.10.2023 №31, від 11.10.2023 №38, від 16.10.2023 №9, від 17.10.2023 №65, від 19.10.2023 №20, від 20.10.2023 №22, від 31.10.2023 №113, від 31.10.2023 №45, від 30.11.2023 №67, від 30.11.2023 №73.

Загальна заборгованість відповідача перед позивачем становить 3 540 952,74 грн, що складає заборгованість за договором від 06.10.2023 №6/10 у розмірі 3 129 230,00 грн., заборгованість за десикацію у сумі 175 000,00 грн, заборгованість за зберігання у розмірі 236 722,74 грн.

Заперечуючи проти позову відповідач зазначає, що виконавця за договором від 06.10.2023 №6/10 було повідомлено про розірвання договору та відсутність з 11.10.2023 завдань по збору урожаю та здійсненню його перевезення.

Також відповідач наголошує на тому, що не було жодних усних домовленостей з позивачем про проведення декасації, і якщо такі роботи проводились, то за власним бажанням ТОВ "Прайм-стар" та без відома ДП "Укрліктрави".

Відповідач зазначає, що ДП "Укрліктрави" не давало позивачу завдання на надання послуг збереження врожаю, про що не укладались відповідні договори, а з податкових накладних вбачається, що отримувачем послуг є ТОВ "Прайм-стар".

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов наступних висновків.

Відповідно до частини 1 статті 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором

Частиною 1 статті 903 Цивільного кодексу України встановлено, якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Згідно частини 1 статті 173 Господарського кодексу України господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Відповідно до частин 1, 2 статті 193 Господарського кодексу України, суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов`язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

За змістом частини 1 статті 526 Цивільного кодексу України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно частини 1 статті 527 Цивільного кодексу України, боржник зобов`язаний виконати свій обов`язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов`язання чи звичаїв ділового обороту.

Відповідно до частини 1 статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно вимог статті 599 Цивільного кодексу України зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Статтею 629 Цивільного кодексу України встановлено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Статтею 651 Цивільного кодексу України встановлено, що зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору. У разі односторонньої відмови від договору у повному обсязі або частково, якщо право на таку відмову встановлено договором або законом, договір є відповідно розірваним або зміненим.

Згідно з частиною 2 статті 653 Цивільного кодексу України у разі розірвання договору зобов`язання сторін припиняються.

За приписами частини 3 статті 653 Цивільного кодексу України у разі зміни або розірвання договору зобов`язання змінюється або припиняється з моменту досягнення домовленості про зміну або розірвання договору, якщо інше не встановлено договором чи не обумовлено характером його зміни.

Відповідно до статті 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Приписами частини 2 цієї статті визначено, що положення глави 63 ЦК України можуть застосовуватись до всіх договорів про надання послуг, якщо це не суперечить суті зобов`язання.

Згідно з нормами статті 903 Цивільного кодексу України, якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки, та в порядку, що встановлені договором.

Згідно статті 905 Цивільного кодексу України строк договору про надання послуг встановлюється за домовленістю сторін, якщо інше не встановлено законом або іншими нормативно-правовими актами.

Відповідно до частини 1 статті 907 Цивільного кодексу України договір про надання послуг може бути розірваний, у тому числі шляхом односторонньої відмови від договору, в порядку та на підставах, встановлених цим Кодексом, іншим законом або за домовленістю сторін.

Суд ознайомившись зі змістом договору від 06.10.2023 №6/10 про надання послуг, встановив, що в підпункті 5.4 пункту 5 даного договору, сторони узгодили право замовника в односторонньому порядку розірвати даний договір.

Матеріали справи містять повідомлення ДП "Укрліктрави" про розірвання договору про надання послуг №6/10 від 06.10.2023 від 11.10.2023 №106.

Згідно вказаного листа замовник повідомив виконавця про відсутність з 11.10.2023 жодних нових завдань на виконання договору про надання послуг №6/10 від 06.10.2023 та про розірвання договору про надання послуг №6/10 від 06.10.2023 починаючи з 11.10.2023.

Позивач на вказане повідомлення ДП "Укрліктрави" від 11.10.2023 №106 відреагував листом від 11.10.2023 №11/10/23, в якому зазначив про те, що одностороння відмова від договору можлива лише у випадку, якщо право на таку відмову встановлено законом, за згодою сторін або за рішенням суду. Також в даному листі ТОВ "Прайм-стар" зазначило про те, що повідомлення про розірвання договору не має юридичної сили, а дії зі сторони товариства по збору врожаю 2023 року на території Березоточської філії ДП "Укрліктрави" та його перевезенню не суперечать законодавству України.

Суд зазначає, що статтею 907 Цивільного кодексу України передбачена можливість розірвання договору про надання послуг шляхом односторонньої відмови від договору, окрім того сторони визначили такий порядок розірвання договору в самому договорі про надання послуг №6/10 від 06.10.2023, в підпункті 5.4.

Враховуючи те, що відповідачем дотримано вимог приписів статті 907 Цивільного кодексу України та умов договору про надання послуг №6/10 в частині підстав розірвання договору, та факт надіслання ДП "Укрліктрави" повідомлення про розірвання договору про надання послуг №6/10 від 06.10.2023 від 11.10.2023 №106 та отримання такого повідомлення позивачем, то договір вважається розірваним з дати такого повідомлення, а саме з 11.10.2023.

З огляду на викладене, суд вважає, що відсутні підстави для задоволення позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "Прайм-стар".

Відповідно до статті 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

За приписами статей 76, 77, 78, 79 Господарського процесуального кодексу України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються. Достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи. Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів сторін та їх відображення у судовому рішенні, суд спирається на висновки, яких дійшов Європейський суд з прав людини у рішенні від 18.07.2006 у справі "Проніна проти України", в якому Європейський суд з прав людини зазначив, що пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.

Поряд з цим, за змістом п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень та висновків Європейського суду з прав людини, викладених у рішеннях у справах "Трофимчук проти України", "Серявін та інші проти України" обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

З урахуванням вищевикладених обставин, суд вважає позовні вимоги недоведеними, необґрунтованими, такими, що не відповідають фактичним обставинам справи, а відтак, заявлені вимоги задоволенню не підлягають.

Відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору покладаються на позивача.

Керуючись ст. 2, 74, 76-80, 129, 231, 236-242 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва

ВИРІШИВ:

1. Відмовити у задоволенні позовних вимоги Товариство з обмеженою відповідальністю "Прайм-стар" до Державного підприємства "Укрліктрави" про стягнення заборгованості у розмірі 3 540 952,74 грн.

На рішення може бути подано апеляційну скаргу протягом 20 днів з дня підписання повного тексту.

Рішення суду набирає законної сили у порядку і строки, передбачені ст. 241 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст рішення складено 26.06.2024.

Суддя Н.І. Зеленіна