Рішення

від 28.05.2024 по справі 910/20033/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

28.05.2024Справа №910/20033/23

За позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Київенерго-Борг"доЖитлово-будівельного кооперативу "Комунар"за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, настороні позивача -Акціонерного товариства "К.Енерго" в особі ліквідатора Паркулаба Володимира Григоровичапростягнення боргу у розмірі 715 351,89 грн Суддя Бойко Р.В. секретар судового засідання Кучерява О.М.Представники учасників справи:від позивача:Розпаченюк А.С.від відповідача:Золотопуп С.В.від третьої особи:не з`явивсяОБСТАВИНИ СПРАВИ:

У грудні 2023 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Київенерго-Борг" звернулось до Господарського суду міста Києва із позовом до Житлово-будівельного кооперативу "Комунар" про стягнення боргу у розмірі 715 351,89 грн.

В обґрунтування позовних вимог Товариство з обмеженою відповідальністю "Київенерго-Борг" стверджує, що Житлово-будівельним кооперативом "Комунар" не було виконано своїх зобов`язань за Договором №510254 на постачання теплової енергії у гарячій воді від 19.10.1999 з оплати спожитої у період з 01.10.2017 по 01.06.2018 теплової енергії, у зв`язку з чим у відповідача виник борг у розмірі 715 351,89 грн, право вимоги якого було набуте позивачем як переможцем електронного аукціону з продажу майна в процедурі банкрутства АТ "К.Енерго" (ідентифікаційний код 00131305), що відбувся 25.08.2021.

У змісті позовної заяви Товариством з обмеженою відповідальністю "Київенерго-Борг" викладено попередній (орієнтовний) розрахунок судових витрат, згідно якого витрати позивача складаються із сплаченого судового збору у розмірі 8 585,00 грн, витрат на правову допомогу в розмірі 15 000,00 грн та витрат на оплату поштових послуг у розмірі 300,00 грн.

У прохальній частині позовної заяви Товариство з обмеженою відповідальністю "Київенерго-Борг" просить суд зобов`язати орган (особу), що здійснюватиме примусове виконання рішення нарахувати 3% річних за Договором №510254 на постачання теплової енергії у гарячій воді від 19.10.1999 за період з моменту прийняття судом рішення до моменту погашення боргу відповідачем сумою 715 351,89 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 15.01.2024 відкрито провадження у справі №910/20033/23; визнано її малозначною та вирішено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін (без проведення судового засідання); визначено сторонам строки для подання заяв по суті спору.

05.02.2024 через систему "Електронний суд" від Житлово-будівельного кооперативу "Комунар" надійшов відзив на позов, в якому відповідач зазначає, що належними відповідачами за вимогами позивача мають бути власники квартир і нежитлових приміщень багатоквартирного будинку, яким належать квартири, в яких було спожито послуги опалення та гарячу воду, за відповідними тарифами, затвердженими у встановленому законом порядку на підставі публічного договору про приєднання, оприлюдненого у газеті Київської міської ради "Хрещатик", в той час як Житлово-будівельний кооператив "Комунар" не є колективним споживачем в розумінні Закону України "Про кооперацію" чи балансоутримувачем житлового та нежитлового фонду, або виконавцем послуг з постачання теплової енергії. На думку відповідача, неможливість виконання зобов`язання з його боку полягає у законодавчій забороні укладати з власниками квартир та нежитлових приміщень в багатоквартирному будинку (споживачами послуг) договорів про надання послуг централізованого опалення та постачання гарячої води за відсутності відповідної ліцензії, якої у Житлово-будівельного кооперативу "Комунар" немає, також останній немає права вимагати у власників квартир будинку плату за централізоване опалення та гаряче водопостачання. Відповідач стверджує про недопустимість та неналежність поданих позивачем доказів на підтвердження обставин, на які він посилається, і вказує, що позивачем за допомогою належних і допустимих доказів у розумінні статей 76, 77 Господарського процесуального кодексу України не доведено факту постачання відповідачу теплової енергії за Договором, а також що у матеріалах справи відсутні докази, які б свідчили, що постачальником було поставлено відповідачу теплову енергію за Договором №510254 на постачання теплової енергії у гарячій воді від 19.10.1999, право вимоги за яким було набуто позивачем. Також відповідач у відзиві ставить під сумнів відповідність оригіналів поданих позивачем копії Договору на постачання теплової енергії у гарячій воді №510238 від 30.05.2000 та довідки (без дати її складення) про стан розрахунків за спожиту теплоенергію за Договором №510254 від 19.10.1999 і просить суд витребувати у позивача оригінал договору. Окрім того відповідач стверджує, що закон не допускає відступлення прав вимоги зі сплати податків. У змісті відзиву Житлово-будівельний кооператив "Комунар" зазначає, що очікує понести витрати на оплату професійної правничої допомоги в орієнтовному розмірі 60 000,00 грн. У відзиві на позов Житлово-будівельним кооперативом "Комунар" також було викладено клопотання про проведення розгляду справи в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 07.02.2024 призначено у справі №910/20023/23 судове засідання на 27.02.2024.

09.02.2024 через систему "Електронний суд" від Товариства з обмеженою відповідальністю "Київенерго-Борг" надійшло клопотання про продовження строку на подання відповіді на відзив на 10 днів, яке мотивовано тим, що встановлений судом строк - 5 днів (з яких 2 неробочих дня) є недостатнім для підготовки відповіді на відзив, оскільки велика кількість аргументів відповідача підлягає спростуванню, а також з урахуванням необхідності отримання доказів, які знаходяться у третіх осіб.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 12.02.2024 клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "Київенерго-Борг" про продовження строку на подання відповіді на відзив задоволено та продовжено позивачу встановлений судом процесуальний строк для подання відповіді на відзив до 22.02.2024.

22.02.2024 Товариством з обмеженою відповідальністю "Київенерго-Борг" було сформовано в системі "Електронний суд" відповідь на відзив (зареєстрована в автоматизованій системі "Діловодство спеціалізованого суду" 23.02.2024), в якій позивач вказує, що за своїм предметом Договору №510254 на постачання теплової енергії у гарячій воді від 19.10.1999 не регулює відносини надання / споживання житлово-комунальних послуг, які маються інший суб`єктний склад учасників правовідносин, одиницю виміру, ціну, порядок нарахування плати тощо. Вказаний Договір №510254 на постачання теплової енергії у гарячій воді від 19.10.1999 не має ознак договору про надання комунальної послуги, а відтак, до спірних правовідносин не підлягають застосування приписи Закону України "Про житлово-комунальні послуги". Крім того, позивач вважає, що оскільки від ЖБК "Комунар" не надходило будь-яких письмових звернень чи листів із проханням про припинення дії Договору №510254 від 19.10.1999, також сторони не доходили взаємної згоди щодо припинення такого Договору, немає рішень суду щодо розірвання договору або визнання його недійсним, таким чином спірний договір на момент виникнення спірних відносин був чинним та продовжував діяти, ПАТ "Київенерго" свої зобов`язання перед ЖБК "Комунар" виконував належним чином, не порушуючи умов договору: постачав теплову енергію у гарячій воді для потреб опалення та вентиляції в період опалювального сезону, гарячого водопостачання протягом року. При цьому, позивач звертає увагу суду, що у квітні 2017 року ЖБК "Комунар" в особі голови правління - Вересюка Л.О., звернувся до Департаменту продажу теплової енергії ПАТ "Київенерго" з листом, в якому визнавав станом на 01.04.2017 заборгованість у розмірі 400 096,41 грн та просив зробити реструктуризацію заборгованості, гарантував її оплату, а листом від 05.09.2017 голова правління ЖБК "Комунар" звертався до ПАТ "Київенерго" з проханням надати дозвіл на включення гарячої води в будинку по вул. Ентузіастів, буд. 45. Таким чином, на думку позивача, твердження відповідача з приводу того, що зобов`язання за Договором №510254 припинилися з квітня 2014 року не знаходять свого підтвердження. Крім того, позивач вказує, що обсяг споживання теплової енергії не оспорюється відповідачем, а обов`язок отримання розрахункових документів для сплати спожитої теплової енергії відповідно до умов договору покладено саме на відповідача. Позивач стверджує, що відповідачем здійснювалося часткове погашення заборгованості за період з жовтня 2017 по квітень 2018 року, але не в повному обсязі, то такі дії ЖБК "Комунар" свідчать про визнання ним наявності заборгованості. Щодо обсягу боргу відповідача, позивач вказує, що сумарна вартість спожитої теплової енергії за період з жовтня 2017 по квітень 2018 року становить 1 205 859,25 грн; відповідачем за використану теплову енергію на рахунок ПАТ "Київенерго" (АТ "К.Енерго") було сплачено з рахунку відповідача загальну суму 292 000,00 грн; надходження коштів із державного бюджету у якості відшкодування пільг та субсидій, у загальному розмірі 198 507,36 грн, тому борг відповідача за спірним договором складає 715 351,89 грн. Питання прийняття облікових карток (табуляграм) у справах про стягнення заборгованості за договорами постачання (купівлі - продажу) теплової енергії, у контексті їх оцінки як доказів, неодноразово вирішувалося у судовій практиці, що відображено у постановах Верховного Суду від 28.03.2018 у справі №910/6652/17, від 12.07.2018 у справі №910/6654/17, від 12.10.2018 у справі №910/30728/15, якими залишено без змін судові рішення, якими стягнуто заборгованість, наявність якої обґрунтовано посиланням на облікові картки. Натомість щодо довідки про стан розрахунків за спожиту теплоенергію за Договором №510254, то позивач вказує, що така довідка підписана керівником (директором) Структурного відокремленого підрозділу "Енергопостачальна компанія Акціонерного товариства "К.Енерго" Куніним Л.М. Також позивач вказує, що обставини, на які посилається відповідач у постанові Північного апеляційного господарського суду та рішення Господарського суду міста Києва по справі №910/18412/19 - не можуть бути належними та допустимими доказами у зв`язку з тим, що судом ці обставини були становленні щодо прав вимоги іншої юридичної особи - Комунального підприємства "Київтеплоенерго" та іншого правочину, а позивач у цій справі не був учасником справи №910/18412/19.

26.02.2024 Житлово-будівельним кооперативом "Комунар" в системі "Електронний суд" сформовано клопотання про відкладення розгляду справи та клопотання про продовження строку подачі заперечень на відповідь на відзив (зареєстровані в автоматизованій системі "Діловодство спеціалізованого суду 27.02.2024).

Протокольними ухвалами Господарського суду міста Києва від 27.02.2024 продовжено відповідачу строк для подачі заперечень на відповідь на відзив до 04.03.2024; оголошено перерву в судовому засіданні до 21.03.2024.

04.03.2024 Житлово-будівельним кооперативом "Комунар" в системі "Електронний суд" сформовано клопотання про долучення до матеріалів справи довідки ЖБК "Комунар" №1 від 29.02.2024 та заперечень на відповідь на відзив (зареєстровані в автоматизованій системі "Діловодство спеціалізованого суду" 05.03.2024), в яких відповідач вказує, що будь-які дії ЖБК "Комунар", вчинені ним після 06.04.2014, не можуть вважатися основаними на припиненому з цієї дати Договорі на постачання теплової енергії у гарячій воді №510254 від 19.10.1999. Крім того, відповідач вказує, що ТОВ "Київенерго-Борг" обґрунтовує своє право складати дублікати облікових карток (табуляграм) тим, що він є правонаступником первісного кредитора, але позивач придбав виключно право вимоги, а не здійснив заміну сторони в Договорі на постачання теплової енергії у гарячій воді №510254 від 19.10.1999 з усіма правами і обов`язками енергопостачальної організації, в тому числі не набув право створювати документи, які засвідчують права, що передаються. Відповідач вважає, що документами, які підтверджують виконання постачальником зобов`язання з постачання теплової енергії та її прийняття відповідачем, є табуляграми фактичного споживання теплової енергії за попередній період, акти звірки на початок розрахункового періоду, платіжні вимоги-доручення, які є первинними бухгалтерськими документами в розумінні вказаних положень законодавства та засвідчують факт здійснення сторонами господарських операцій, але позивачем не подано суду ці документи, які мають бути спочатку складені Акціонерною енергопостачальною компанією "Київенерго", а потім отримані відповідачем, проте позивач таких документів суду не надав. При цьому, відповідач вказує, що, зважаючи на відсутність дати складання довідки про стан розрахунків за спожиту від АТ "К.Енерго" теплоенергію ЖБК "Комунар", відсутність даних про повноваження Структурного відокремленого підрозділу "Енергопостачальна компанія Акціонерного товариства "К.Енерго" і повноважень Куніна Л.М. діяти від імені АТ "К.Енерго" в період розгляду справи про його банкрутство - чи не було його на ту дату уже звільнено від займаної посади адже в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань немає даних про припинення цього відокремленого підрозділу, неможливо встановити чи вправі був складати вказану довідку Кунін Л.М., відтак зазначена довідка є неналежним доказом.

Протокольними ухвалами Господарського суду міста Києва від 21.03.2024 постановлено здійснювати розгляд справи №910/20033/23 за правилами загального позовного провадження; залучено до участі у справі АТ "К.Енерго" в особі ліквідатора Паркулаба В.Г. в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача; зобов`язано учасників справи направити залученій третій особі копії заяв по суті спору, а докази такого направлення надати суду; запропоновано залученій третій особі у строк протягом десяти днів з дня одержання ухвали надати суду письмові пояснення щодо заяв по суті спору з доказами їх направлення іншим учасникам справи; запропоновано залученій третій особі надати пояснення щодо відновлення запису щодо АТ "К.Енерго" на виконання вимог постанови Верховного Суду від 22.02.2024 у справі №905/1965/19; призначено підготовче засідання на 16.04.2024.

Протокольними ухвалами Господарського суду міста Києва від 16.04.2024 долучено подані позивачем докази до матеріалів справи; запропоновано відповідачу надати свій примірник спірного договору; закрито підготовче провадження у справі №910/20033/23; встановлено порядок дослідження доказів - в порядку їх розміщення в матеріалах справи; призначено розгляд справи №910/20033/23 по суті на 14.05.2024.

Протокольними ухвалами Господарського суду міста Києва від 14.05.2024 долучено подані відповідачем докази до матеріалів справи; відкладено судове засідання на 28.05.2024.

В призначене на 28.05.2024 судове засідання з`явились представники сторін, надали пояснення по суті спору, за змістом яких позивач позовні вимоги підтримав та просив їх задовольнити, а відповідач проти позову заперечував та просив відмовити в задоволенні позову.

Третя особа явку свого представника в судове засідання 28.05.2024 не забезпечила, про причини неявки суд не повідомила, хоча про місце, дату та час засідання була повідомлена належним чином, що підтверджується наявними в матеріалах справи доказами.

Приписами ч. 1 ст. 202 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Пунктом 1 частини 3 статті 202 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки.

З огляду на наведені приписи господарського процесуального закону, приймаючи до уваги відсутність будь-яких повідомлень третьої особи про причини неявки її представника в судове засідання 28.05.2024, суд прийшов до висновку про можливість розгляду справи №910/20033/23 за відсутності представника Акціонерного товариства "К.Енерго" в особі ліквідатора Паркулаба Володимира Григоровича.

В судовому засіданні 28.05.2024 судом завершено розгляд справи №910/20033/23 по суті, оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

У засіданнях здійснювалася фіксація судового процесу технічним засобами у відповідності до статті 222 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються правові позиції сторін, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд -

ВСТАНОВИВ:

19.10.1999 між Акціонерною енергопостачальною компанією "Київенерго" (правонаступником якої є Акціонерне товариство "К.Енерго") (енергопостачальна компанія) та Житлово-будівельним кооперативом "Комунар" (абонент) укладено Договір №510254 на постачання теплової енергії у гарячій воді (надалі - Договір), у відповідності до п. 1.1 якого предметом цього договору є постачання, користування та своєчасна сплата в повному обсязі спожитої теплової енергії у гарячій воді на умовах, передбачених цим договором.

При виконанні умов цього договору, а також вирішенні всіх питань, що не обумовлені цим договором, сторони зобов`язуються керуватися тарифами, затвердженими Київською міською держадміністрацією, Положенням про Держенергоспоживнагляд, Правилами користування тепловою енергією, Правилами технічної експлуатації тепловикористовуючих установок і теплових мереж, нормативними актами з питань користування та взаєморозрахунків за енергоносії, чинним законодавством України (п. 2.1 Договору).

У п. 2.2 Договору визначено обов`язки енергопостачальної організації, якими зокрема є: постачати теплову енергію у вигляді гарячої води на потреби: опалення та вентиляції - в період опалювального сезону; гарячого водопостачання - протягом року; в кількості та в обсягах згідно з додатком №1 до цього договору; підтримувати середньодобову температуру теплоносія в подавальному трубопроводі згідно з температурним графіком, затвердженим Київською міською держадміністрацією (додаток №2), крім випадків, зазначених у п. 3.17. договору; при зміні тарифів (додаток №3 до Договору) повідомляти абонента у п`ятиденний термін з моменту отримання розпорядження держадміністрації м. Києва про їх змінення.

Натомість у п. 2.3 Договору визначено обов`язки абонента, якими зокрема є: додержуватися кількості споживання теплової енергії по кожному параметру в обсягах, які визначені у додатку №1 до договору, не допускаючи їх перевищення, та своєчасно сплачувати вартість спожитої теплової енергії; виконувати умови та порядок оплати в обсягах і в терміни, які передбачені в додатку №4 до договору

У пункті 5.1 Договору вказано, що облік споживання абонентом теплової енергії проводиться розрахунковим способом.

Цей договір набуває чинності з дня його підписання, та діє до 31.12.1999 (п. 8.1 Договору).

Згідно п. 8.2 Договору останній припиняє свою дію в випадках: закінчення строку на який він був укладений; взаємної згоди сторін про його припинення; прийняття рішення Арбітражним судом; передбачених п. 6.4.1. договору; ліквідації сторін.

За умовами п. 8.4 Договору він вважається пролонгованим на кожний наступний рік, якщо за місяць до закінчення строку його дії про його припинення не буде письмово заявлено однією із сторін.

У додатку №4 до Договору (надалі - Додаток №4) сторонами було погоджено порядок розрахунків за теплову енергію.

Так, у пункті 2 Додатку №4 вказано, що абонент щомісяця з 12 по 15 число самостійно отримує у Районному відділі теплозбуту табуляграму фактичного споживання теплової енергії за попередній період, акт звірки на початок розрахункового періоду (один примірник оформленого акту звірки абонент повертає в РВТ), та платіжну вимогу-доручення, куди включені вартість теплової енергії на поточний місяць, з урахуванням остаточного сальдо розрахунків на початок розрахункового періоду.

За умовами п. 3 Додатку №4 сплату за вказаними в п. 2 цього додатку документами, абонент виконує не пізніше 25 числа поточного місяця, при цьому:

3.1 в разі, якщо абонент розраховується за показниками приладів обліку, йому пред`являється до сплати заявлена кількість теплової енергії на поточний місяць (згідно Додатку №1 до Договору). У випадку перевищення фактичного використання теплової енергії понад заявленого, ця кількість перевищення самостійно сплачується абонентом не пізніше 28 числа поточного місяця. У випадку, якщо фактичне використання нижче від заявленого, сплата проводиться за фактичними показниками.

3.2 абонентам, що не мають приладів обліку:

- щомісячно виставляється до сплати кількість теплової енергії згідно до договірних навантажень з урахуванням середньомісячної розрахункової температури теплоносія від теплових джерел енергопостачальної організації та фактичного сальдо розрахунків на початок розрахункового періоду;

- кількість фактично спожитої теплової енергії визначається згідно договірних навантажень з урахуванням середньомісячної фактичної температури теплоносія від теплових джерел енергопостачальної організації та кількості годин (діб) роботи тепловикористовуючого обладнання абонента в розрахунковому періоді.

25.08.2021 відбувся електронний аукціон з продажу майна в процедурі банкрутства Публічного акціонерного товариства "Київенерго", яке змінило найменування на Акціонерне товариство "К.Енерго", порушеній Господарським судом Донецької області у справі №905/1965/19, права вимоги на дебіторську заборгованість за спожиту теплову енергію та супутні послуги, переможцем якого визнано Товариство з обмеженою відповідальністю "Спортсервіс-СТМ" (в подальшому змінено найменування на Товариство з обмеженою відповідальністю "Київенерго-Борг"), що підтверджується протоколом електронного аукціону №UA-PS-2021-08-10-000016-3.

Згідно з Актом про придбання майна на аукціоні від 30.08.2021 Акціонерне товариство "К.Енерго" передало, а Товариство з обмеженою відповідальністю "Київенерго-Борг" прийняло майно, що є предметом продажу на аукціону №UA-PS-2021-08-10-000016-3 по лоту 71, який відбувся 25.08.2021, а саме: право вимоги на дебіторську заборгованість за спожиту теплову енергію та супутні послуги на суму 241 900 394,18 грн. Так, у витягу з Додатку №1 до Акту про придбання майна на аукціоні від 30.08.2021 визначено, що право вимоги було продано до контрагента - Житлово-будівельного кооперативу "Комунар" за Договором №510254 на суму 715 351,89 грн.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Київенерго-Борг" зазначає, що відповідач заборгованість за Договором, право вимоги якої перейшло до позивача, не сплатив, у зв`язку з чим позивач звернувся до суду з позовом про стягнення боргу у розмірі 715 351,89 грн з оплати поставленої за період з 01.10.2017 по 01.06.2018 теплової енергії.

Відповідач, заперечуючи проти позову, зокрема посилається на те, що із набранням чинності Законом України №1198-VII від 10.04.2014 про внесення змін, зокрема до статті 19 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" у спірний період договір на постачання теплової енергії у гарячій воді підлягав укладенню безпосередньо із споживачем, в той час як Житлово-будівельний кооператив "Комунар" не є споживачем теплової енергії. Такими споживачами, на думку відповідача, були власники квартир і нежитлових приміщень багатоквартирного будинку №45/1 по вул. Ентузіастів у м. Києві, яким належать квартири, в яких було спожито послуги опалення та гарячу воду.

Частиною першою статті 714 Цивільного кодексу України, яка кореспондується з частиною першою статті 275 Господарського кодексу України, встановлено, що за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов`язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов`язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання.

Правовідносин, що виникають у сфері надання та споживання житлово-комунальних послуг з теплопостачання між їхніми виробниками, виконавцями і споживачами, регулюються спеціальними Законами України "Про житлово-комунальні послуги" та "Про теплопостачання" (в редакціях, чинних станом на період споживача теплової енергії у гарячій воді).

Відповідно до статті 3 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" (в редакції чинній на момент виникнення правовідносин) суб`єктами цього Закону є органи виконавчої влади, органи місцевого самоврядування, власники, виробники, виконавці та споживачі житлово-комунальних послуг.

Судом встановлено, що постачання теплової енергії споживачу для потреб опалення, вентиляції та гарячого водопостачання за укладеним між сторонами у справі Договором здійснювалось до багатоквартирного будинку, який знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Ентузіастів, будинок 45/1, для задоволення потреб їх мешканців.

26.04.2014 набрав чинності Закон №1198-VII про внесення змін, зокрема до статті 19 Закону України "Про житлово-комунальні послуги".

Так, враховуючи внесені Законом України від 10.04.2014 №1198-VII зміни, стаття 19 Закону Україну "Про житлово-комунальні послуги" встановлює, що відносини між учасниками договірних відносин у сфері житлово-комунальних послуг здійснюються виключно на договірних засадах.

За змістом ч. 4 ст. 19 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" в редакції, що діяла станом на дату визначеного позивачем початку періоду нарахування заборгованості (жовтень 2017 року) виконавцем послуг з централізованого опалення та послуг з централізованого постачання гарячої води для об`єктів усіх форм власності є суб`єкт господарювання з постачання теплової енергії (теплопостачальна організація).

Згідно зі статтею 1 Закону України "Про теплопостачання" постачання теплової енергії (теплопостачання) - це господарська діяльність, пов`язана з наданням теплової енергії (теплоносія) споживачам за допомогою технічних засобів транспортування та розподілом теплової енергії на підставі договору. Теплопостачальною організацією є суб`єкт господарської діяльності з постачання споживачам теплової енергії.

Відповідно до п. 29 ст. 7 Закону України "Про ліцензування видів господарської діяльності" (в редакції чинній на момент виникнення правовідносин) в порядку, передбаченому Ліцензійними умовами провадження господарської діяльності у сфері теплопостачання, затвердженими постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 22.03.2017 №308 "Про затвердження Ліцензійних умов провадження господарської діяльності у сфері теплопостачання" ліцензуванню підлягають такі види господарської діяльності: виробництво теплової енергії, транспортування теплової енергії магістральними і місцевими (розподільчими) тепловими мережами та постачання теплової енергії, крім виробництва, транспортування та постачання теплової енергії за нерегульованим тарифом;

Водночас відповідач за положеннями Статуту не здійснює господарської діяльності з теплопостачання, не є теплопостачальною організацією у розумінні Закону України "Про теплопостачання" та ліцензіатом у сфері теплопостачання.

Такою теплопостачальною організацією та виконавцем послуг з централізованого опалення та послуг з централізованого постачання гарячої води для будинку у м. Києві, вулиця Ентузіастів, 45/1 у період з жовтня 2017 року по квітень 2018 року (включно) було Акціонерне товариство "К.Енерго" на підставі публічного договору про приєднання, оприлюдненого у газеті Київської міської ради "Хрещатик" від 06.08.2014 №111 (4511), який вважається акцептованим (прийнятим) усіма споживачами, які в установленому порядку не надали заперечення щодо умов цього договору.

Наслідком переходу третьої особи на прямі договори з мешканцями будинку стало припинення постачання теплової енергії відповідачеві.

Згідно Статуту відповідача, затвердженого рішенням Загальних зборів ЖБК "Комунар" від 01.10.2016, ЖБК "Комунар" не є суб`єктом підприємницької діяльності, не веде діяльність спрямовану на отримання прибутку, ЖБК не є прибутковою організацією. Житловий будинок ЖБК "Комунар" №45/1 зданий в експлуатацію в 1964 році і є власністю ЖБК "Комунар". Квартири житлового будинку ЖБК "Комунар" загальною кількістю 108 є приватною власністю їх власників на підставі відповідних правоустановчих документів про право власності на квартиру або її частину (п. 1.7, 1.10, 1.11 Статуту)

Відповідно до п. 2.1.3, 2.1.6 Статуту додатково ЖБК "Комунар" може, згідно з договорами-доручення, якщо такі укладені з ЖБК виконавцями комунальних послуг, які продають власникам квартир в будинках ЖБК послуги по забезпеченню їх квартир тепловою та електричною енергією, газом, водопостачанням і водовідведенням, телефонним зв`язком, мережним радіомовленням, кабельним телебаченням. - виконувати для цих виконавців комунальних послуг роботи по розрахунку, обліку, збору і розщепленню належних виконавцям комунальних послуг коштів від зазначених покупців комунальних послуг у компенсацію зазначеними покупцями комунальних послуг їх вартості продавцям - виконавцям комунальних послуг, з метою подальшого перерахування ЖБК цих коштів продавцям таких послуг. Ніяких послуг, у тому числі комунальних, своїм членам та іншим власникам квартир в будинках ЖБК або їх частин ЖБК "Комунар" не надає.

Доказів того, що відповідач є колективним споживачем в розумінні Закону України "Про кооперацію" чи є балансоутримувачем житлового та нежитлового фонду, або виконавцем послуг з постачання теплової енергії та на законодавчому рівні має можливість здійснювати будь-які нарахування за комунальні послуги, у тому числі з централізованого опалення та постачання гарячої води, матеріали справи не містять.

За приписами статей 509, 607 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають, зокрема, з договорів. Зобов`язання припиняється неможливістю його виконання у зв`язку з обставиною, за яку жодна із сторін не відповідає.

Таким чином, неможливість виконання зобов`язання з боку відповідача полягає у законодавчій забороні укладати з мешканцями, власниками та орендарями (споживачами послуг) договорів на надання послуг з централізованого опалення та постачання гарячої води за відсутності відповідної ліцензії, якої у відповідача немає. Внаслідок внесення зазначених змін відповідач не є балансоутримувачем житлового та нежитлового фонду, не є виконавцем послуг з постачання теплової енергії та на законодавчому рівні позбавлений можливості здійснювати будь-які нарахування за комунальні послуги, у тому числі теплопостачання.

Звідси випливає, у ЖБК "Комунар" відсутнє право виступати стороною в договорі.

В свою чергу, представник відповідача пояснив, що ЖБК "Комунар" був вимушений укласти з третьою особою угоду №Р510254-04/17 про реструктуризацію заборгованості за спожиту теплову енергію від 24.04.2017 з огляду на монопольне становище Акціонерного товариства "К.Енерго" на ринку теплопостачання у багатоквартирні будинки у м. Києві та з метою недопущення припинення постачання теплової енергії у житловий будинок, оскільки відмова відповідача від підписання такої угоди зумовила б припинення теплопостачання та постачання гарячої води до будинку.

Також відповідач не здійснює господарської діяльності з централізованого водопостачання та/або водовідведення, не є підприємством питного водопостачання, у розумінні Закону України "Про питну воду, питне водопостачання та водовідведення" та ліцензіатом у сфері централізованого водопостачання та/або водовідведення.

Відтак саме третя особа з квітня 2014 року як виконавець послуг зобов`язана була укласти прямі договори із безпосередніми споживачами цих послуг (фізичними та юридичними особами) або балансоутримувачами, які й повинні їх оплачувати.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду України від 25.05.2017 у справі №910/31573/15 та у постановах Верховного Суду від 15.02.2018 у справі №910/973/16, від 20.11.2018 у справі №910/17959/17, від 10.01.2020 у справі №910/17776/17, від 16.04.2018 у справі №910/1541/16, від 11.10.2019 у справі №910/3319/18.

Також в чинній редакції Закону України "Про житлово-комунальні послуги" учасниками правовідносин у сфері надання житлово-комунальних послуг є: 1) споживачі (індивідуальні та колективні); 2) управитель; 3) виконавці комунальних послуг. Виконавцями комунальних послуг є: 3) послуг з постачання теплової енергії - теплопостачальна організація; 4) послуг з постачання гарячої води - суб`єкт господарювання, який є власником (або володіє і користується на інших законних підставах) теплової, тепловикористальної або теплогенеруючої установки, за допомогою якої виробляє гарячу воду, якщо споживачами не визначено іншого постачальника гарячої води.

Поняття "балансоутримувач" не передбачено чинним законодавством про житлово-комунальні послуги. Докази того, що відповідач є індивідуальним чи колективним споживачем теплової енергії по заявленій позивачем заборгованості, чи що він має статус управителя чи виконавця, також до матеріалів справи не долучені.

За наведених обставин відповідач втратив підстави виступати стороною в договорі, так як саме третя особа (виконавець послуг) зобов`язана була укласти прямі договори на послуги з постачання теплової енергії із безпосередніми споживачами цих послуг (фізичними та юридичними особами) або управителями і вчинити інші дії, передбачені законодавством України.

Відповідні правові висновки викладені у постановах Верховного Суду від 12.06.2018 у справі №910/20226/16, від 15.02.2018 у справі №910/973/16, від 16.04.2018 у справі №910/1541/16, від 02.12.2019 у справі №910/12597/18, від 10.01.2020 у справі №910/17776/17, та в постанові об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного суду від 11.10.2019 у справі №910/3319/18.

Аргументи позивача про те, що Закон України "Про житлово-комунальні послуги" не підлягає застосуванню до вказаних правовідносин, суд вважає неприйнятними та відхиляє з огляду на наступне.

Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 1 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" житлово-комунальні послуги - результат господарської діяльності, спрямованої на забезпечення умов проживання та/або перебування осіб у житлових і нежитлових приміщеннях, будинках і спорудах, комплексах будинків і споруд відповідно до нормативів, норм, стандартів, порядків і правил, що здійснюється на підставі відповідних договорів про надання житлово-комунальних послуг.

Предметом Договору на постачання теплової енергії у гарячій воді №510254 від 19.10.1999 фактично є не постачання теплової енергії як товарної продукції, а саме постачання теплової енергії як комунальної послуги, безпосередніми споживачами яких є мешканці будинку за адресою: м. Київ, вулиця Ентузіастів, 45/1, у зв`язку з чим до правовідносин сторін підлягають застосуванню норми Закону України "Про житлово-комунальні послуги".

Вказані обставини підтверджуються зокрема довідкою (Додаток №8 до Договору): дані по будинках, опалення і гаряче водопостачання ЖБК "Комунар" станом на 01.03.2005, в якій визначено, що опалювальна площа і площа мешканців становить 100% - 5 100,00 кв.м, та статутом відповідача, яким обумовлено, що ЖБК "Комунар" є власником будинку, проте власниками квартир є його мешканці на підставі правоустановлюючих документів. Саме на опалення та водопостачання квартир до спірного будинку поставлялась теплова енергія.

Аргументи скаржника про те, що укладений сторонами договір є дійсним, судом відхиляються, зважаючи на положення статті 607 Цивільного кодексу України, у зв`язку з набранням чинності Законом України "Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення розрахунків за енергоносії".

Варто відзначити, що за розпорядженням Виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 10.04.2018 №591 КП "Київтеплоенерго" видано ліцензію на право провадження господарської діяльності з виробництва та постачання теплової енергії споживачам та з 01.05.2018 постачання теплової енергії до багатоквартирного будинку, який знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Ентузіастів, будинок 45/1, здійснює Комунальне підприємство виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) "Київтеплоенерго".

Так, у грудні 2019 року КП "Київтеплоенерго" звернулось до Господарського суду міста Києва із позовом про стягнення з Житлово-будівельного кооперативу "Комунар" про стягнення заборгованості за Договором №510254 від 16.10.2018 з оплати поставленої позивачем та спожитої відповідачем у період з червня 2018 року по жовтень 2019 року теплової енергії у гарячій воді.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 07.12.2020, залишеним без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 12.07.2021, у справі №910/18412/19 у позові відмовлено повністю з підстав того, що ЖБК "Комунар" не є споживачем послуг за Договором №510254 від 16.10.2018, та саме КП "Київтеплоенерго" зобов`язане було укласти договори із безпосередніми споживачами цих послуг (фізичними та юридичними особами - власниками квартир / приміщень у будинку) або управителем, які й повинні їх оплачувати.

Тобто у спорі із тим самим відповідачем по тотожному договору (про постачання теплової енергії у гарячій воді у спірний будинок), проте з іншою теплопостачальною організацією судом було встановлено, що після набрання чинності Законом України від 10.04.2014 №1198-VII теплопостачальна організація повинна була укласти договори про теплопостачання із безпосередніми споживачами таких послуг (у багатоквартирному житловому будинку - це власники та користувачі квартир / приміщень) або балансоутримувачем майна, в той час як ЖБК "Комунар" не є споживачем послуг з постачання теплової енергії у гарячій воді до багатоквартирного будинку №45/1 по вул. Ентузіастів у м. Києві.

Принцип правової визначеності як елемент верховенства права передбачає, зокрема, те, що у будь-якому спорі рішення суду, яке набрало законної сили, не може бути поставлене під сумнів (постанова Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 25.04.2018 у справі №306/192/14-ц).

Крім того, правова визначеність гарантує, що однакові відносини, які склались в один і той же проміжок часу, не будуть врегульовані у різний спосіб. Принцип правової визначеності, серед іншого, передбачає, що у будь-якому спорі рішення суду, що вступило в законну силу, не може бути поставлене під сумнів (пункт 61 рішення Європейського суду з прав людини у справі "Брумареску проти Румунії").

До того ж, судом враховано, що кошти Житлово-будівельного кооперативу "Комунар" - це кошти, які сплачуються як внески власниками квартир / приміщень у багатоквартирному будинку №45/1 по вул. Ентузіастів у м. Києві (згідно п.п. 7.1, 7.2 Статуту ЖБК "Комунар").

Відповідно п.п. 7.2.3, 7.2.4 Статуту суми, що сплачують виконавцям комунальних послуг через розрахунковий рахунок ЖБК власники квартир (або їх частин) та нежилих приміщень в будинках ЖБК за користування в належних їм жилих та нежилих приміщеннях тепловою і електричною енергією, газом, водопостачанням і водовідведенням, телефонним зв`язком, мережним радіомовленням, кабельним телебаченням, в склад коштів ЖБК не входять і прав власності на такі суми ЖБК не набуває. Після розщеплення зазначені суми ЖБК транзитом перераховує виконавцям комунальних послуг. ЖБК "Комунар" відповідає за своїми зобов`язаннями по перерахуванню виконавцям послуг належних виконавцям послуг платежів від власників жилих чи нежилих приміщень в будинках ЖБК за спожиті в цих приміщеннях комунальні послуги виключно в межах коштів, перерахованих на ці цілі на розрахунковий рахунок ЖБК такими власниками.

При цьому, як правило у багатоквартирному будинку деякі власники квартир добросовісно оплачують житлово-комунальні послуги та вносять внески до ЖБК, а деякі власники квартир ухиляються повністю або частково від виконання таких своїх грошових зобов`язань.

Відтак, покладення на ЖБК "Комунар" обов`язку із погашення існуючої заборгованості з оплати поставленої до будинку теплової енергії може призвести до ситуації, що така заборгованість буде фактично погашена за рахунок коштів осіб, що в повному обсязі виконали свої зобов`язання з оплати поставленої до їх квартир теплової енергії у гарячій воді, що, на думку суду, не відповідає принципам справедливості та розумності, закріпленим у п. 6) ч. 1 ст. 3 Цивільного кодексу України.

Таким чином, суд дійшов висновку, що у Акціонерного товариства "К.Енерго" було відсутнє право вимоги за Договором до ЖБК "Комунар" щодо сплати боргу у розмірі 715 351,89 грн з оплати поставленої до багатоквартирному будинку №45/1 по вул. Ентузіастів у м. Києві теплової енергії у період з 01.10.2017 по 01.06.2018, а тому правочин відступлення права вимоги не призвів до виникнення (переходу) відповідного права до позивача, адже неможливо передати те, чого немає.

Згідно п.п. 139-140 постанови Великої Палати Верховного Суду від 15.09.2022 у справі №910/12525/20 в тому випадку, коли особа відступає право вимоги, яке їй не належить, у правовідносинах відсутній управнений на таке відступлення суб`єкт. За загальним правилом пункту 1 частини першої статті 512, статті 514 Цивільного кодексу України у цьому разі заміна кредитора у зобов`язанні не відбувається. Аналогічно відступлення припиненого права вимоги (тобто майнового права вимоги, якого не існує на момент укладення відповідного договору у будь-якого суб`єкта) також не створює жодних правових наслідків для особи - власника майна, яке було обтяжено іпотекою.

Щодо інших доводів сторін, викладених у заявах по суті спору, суд зазначає, що у п. 23 рішення Європейського суду з прав людини від 18.07.2006 (заява №63566/00) "Пронін проти України" зазначено, що пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.

Таким чином, інші доводи учасників справи судом не досліджуються, так як з огляду на встановлені фактичні обставини справи, суд дав вичерпну відповідь на всі питання, що входять до предмету доказування у даній справі та виникають при кваліфікації спірних відносин як матеріально-правовому, так і у процесуальному аспектах.

З огляду на наведене, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позову щодо стягнення з ЖБК "Комунар" на користь ТОВ "Київенерго-Борг" боргу у розмірі 715 351,89 грн з оплати поставленої до багатоквартирному будинку №45/1 по вул. Ентузіастів у м. Києві теплової енергії у період з 01.10.2017 по 01.06.2018, тому у позові слід відмовити.

Суд звертає увагу ТОВ "Київенерго-Борг", що воно не позбавлене права звернутися з відповідним позовом до належних відповідачів, якими є власники квартир і нежитлових приміщень багатоквартирного будинку, котрим належать приміщення, в яких було спожито гарячу воду, за відповідними тарифами, затвердженими у встановленому законом порядку на підставі публічного договору про приєднання.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті судового збору покладаються на позивача з огляду на відмову в задоволенні позову повністю.

Керуючись статтями 5, 13, 14, 74, 79, 129, 232, 236-241 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва -

ВИРІШИВ:

1. У задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю "Київенерго-Борг" (01011, м. Київ, вул. Рибальська, буд. 13; ідентифікаційний код 32826328) до Житлово-будівельного кооперативу "Комунар" (02154, м. Київ, вул. Ентузіастів, буд. 45/1; ідентифікаційний код 22867679) про стягнення боргу у розмірі 715 351,89 грн відмовити повністю.

2. Судові витрати позивача покласти на Товариство з обмеженою відповідальністю "Київенерго-Борг".

3. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. У відповідності до положень ст.ст. 256, 257 Господарського процесуального кодексу України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення безпосередньо до Північного апеляційного господарського суду.

Повний текст рішення складено 25.06.2024.

Суддя Р.В. Бойко