Рішення

від 19.06.2024 по справі 914/17/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, місто Львів, вулиця Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19.06.2024 Справа № 914/17/24

За позовом: Львівської обласної прокуратури в інтересах держави в особі

позивача 1: Державної екологічної інспекції у Львівській області, м. Львів

позивача 2: Гніздичівської селищної ради Стрийського району Львівської області, смт. Гніздичів Львівської області

до відповідача: Акціонерного товариства Кохавинська паперова фабрика, смт. Гніздичів Львівської області

про стягнення 142 750, 61 грн збитків

Суддя Галамай О.З.

Секретар судового засідання Смітюх С.В.

За участю представників:

від прокуратури: Місінська М.А. прокурор;

від позивача1: не з`явився;

від позивача2: не з`явився;

від відповідача: Грудлевський В.М. представник

ВСТАНОВИВ:

На розгляд Господарського суду Львівської області надійшла позовна заява Львівської обласної прокуратури в інтересах держави в особі позивача 1: Державної екологічної інспекції у Львівській області, позивача 2: Гніздичівської селищної ради Стрийського району Львівської області до відповідача: Акціонерного товариства Кохавинська паперова фабрика про стягнення 142 750, 61 грн збитків, завданих навколишньому природному середовищу.

Хід розгляду справи.

Ухвалою Господарського суду Львівської області від 09.01.2024 відкрито загальне позовне провадження.

Ухвалою суду від 10.04.2024 закрито підготовче засідання та призначено справу до розгляду по суті.

У судовому засіданні 19.06.2024 прокурор підтримала позовні вимоги та просила їх задоволити.

Представник відповідача заперечив позовні вимоги та просив у задоволенні позову відмовити повністю.

Позивач 1 у судове засідання не з`явився, однак подав клопотання про відкладення розгляду справи.

Позивач 2 явку повноважного представника не забезпечив, хоча повідомлений належним чином.

Заслухавши доводи прокурора та відповідача стосовно клопотання про відкладення розгляду справи, враховуючи те, що позивач 1 висловив позицію у справі і усно, і письмово, суд не вбачає підстав для задоволення клопотання.

Аргументи сторін.

В обґрунтування позовних вимог прокурор посилався на те, що за результатами перевірки додержання АТ Кохавинська паперова фабрика вимог природоохоронного законодавства при веденні господарської діяльності Державною екологічною інспекцією у Львівській області виявлено факт самовільного захоплення земельної ділянки, прилеглої до поля фільтрації № 6, а також забруднення на земельній ділянці розмірами 20х3 м, висотою 0,1 м, площею 60 м.кв. на відстані 20 м від межі ділянки з кадастровим номером 4621555300:05:008:0328, а саме, складування відходів 4 класу небезпеки скопу. За результатами вимірювань показників складу та властивостей ґрунтів виявлено перевищення гранично допустимої концентрації (далі - ГДК), про що складено протокол вимірювань показників складу та властивостей ґрунтів, а також здійснено розрахунок завданих збитків внаслідок: засмічення земель 91 597, 50 грн, забруднення земель 49 868, 75 грн, самовільне зайняття 1 284, 36 грн.

Прокурор також зазначив, що позивачі не вжили заходів щодо стягнення з відповідача в судовому порядку зазначених збитків, що свідчить про неналежний захист законних інтересів держави та відповідно, що статті 23 Закону України "Про прокуратуру" є підставою для вжиття ним заходів представницького характеру та пред`явлення цього позову.

Відповідач у відзиві на позов ствердив, що скоп, отриманий в процесі очищення зворотніх вод при виробництві основної продукції з макулатури не є відходом, а є придатним як сировина в іншому виробництві; скоп волокнистий макулатурний відповідає встановленим медичним критеріям/показникам безпеки, гігієнічним вимогам; відповідач реалізовує весь скоп, що утворюється в процесі виробництва, іншим суб`єктам господарювання; відповідач систематично проводить дослідження скопу, якими підтверджено, що такий за своїми хімічними показниками не перевищує допустимої концентрації важких металів, тому такий скоп не міг бути джерелом забруднення земельної ділянки; проби ґрунту відібрані під час перевірки не з чистих природних земель лісового фонду, а із земель, які тривалий час використовувались для скидання промислових стоків та зберігання твердих відходів паперового виробництва; виявлений скоп в незначній кількості використано одноразово для вирівнювання рельєфу місцевості; відповідач має право на використання земельної ділянки для складування скопу на підставі договору від 12.02.2018, укладеного з Гніздичівською селищною радою; факт накладення адміністративного штрафу на інженера товариства та його добровільна сплата не є достатнім доказом заподіяння відповідачем шкоди; залишення претензії позивача без розгляду є виявом незгоди із заявленими вимогами; дії чи бездіяльність позивача 1 не оскаржувались в адміністративному порядку, оскільки складання акта перевірки контролюючими органами не породжує для відповідача правових наслідків; ствердив про відсутність його вини і факту самого забруднення та засмічення землі, тому вважає, що підстави для покладення деліктної відповідальності відсутні.

У відповіді на відзив прокуратура зазначила, що висновки експертизи про якість скопу як конкретної продукції не спростовують факт забруднення ґрунтів; результати вимірювань Інспекції перевищують норми вмісту гранично допустимих речовин відносно свинця, міді, цинку та кадмію, зазначених в Гігієнічному регламенті допустимого вмісту хімічних речовин у ґрунті, тому не спростовує правильність нарахованих збитків уповноваженим органом; наявні договори відповідача з іншим товариством про поставку скопу також не спростовують розмір завданих збитків внаслідок забруднення полів фільтрації; забір проб ґрунтів брався поза межами орендованої відповідачем земельної ділянки; долучені відповідачем протоколи відбору та дослідження проб скопу, а не ґрунту, не можуть братись судом до уваги, оскільки з таких неможливо встановити місце такого відбору, що не може в свою чергу підтверджувати наявність чи відсутність фактів перевищення гранично допустимих речовин.

Відповідь на відзив, поданий позивачем 1, є аналогічним за доводами, викладеними у відзиві прокурором.

Відповідач у запереченнях додатково зазначив, що проб виявленого скопу інспекція не здійснювала, що позбавляє її права стверджувати, що саме скоп став причиною забруднення землі; висновки та технічні умови є належними доказами, які відображають хімічний склад та властивості скопу та підтверджують, що такий не міг стати причиною забруднення землі, тому доводить відсутність причинно-наслідкового зв`язку між виявленим фактом забруднення землі та діями відповідача, що виключає покладення на нього відповідальності; для того щоб стверджувати про забруднення землі саме скопом, інспекція крім забору ґрунту повинна була також взяти проби скопу; місце відбору проб скопу відповідачем не має вирішального значення для встановлення його хімічного складу, оскільки його властивості та хімічний склад не змінюються; відповідач використав скоп саме для планування території ззовні в безпосередній близькості від полігону для видалення відходів, чим не заподіяв шкоди довкіллю.

Обставини справи.

У період з 19.10.2021 по 29.10.2021 Державною екологічною інспекцією у Львівській області проведено плановий захід державного нагляду (контрою) щодо додержання суб`єктом господарювання АТ Кохавинська паперова фабрика вимог законодавства у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів, за результатами проведення якого складено акт №790/05/02/03/1090.

Під час проведення перевірки встановлено факт самовільного захоплення земельної ділянки, прилеглої до поля фільтрації № 6, на якій здійснено забруднення на земельній ділянці розмірами 20х3 м, висотою 0,1 м, площею 60 м.кв. на відстані 20 м від межі ділянки за кадастровим номером 4621555300:05:008:0328, 75 м від урізу води русла річки Стрий, через дорогу у Пн. напрямку від місця видалення відходів у зв`язку зі складуванням відходів 4 класу небезпеки скопу (географічні координати 49.333824, 24.087551).

З метою встановлення факту забруднення земель відібрано проби ґрунтів, що підтверджено актом № 139 від 22.10.2021.

В акті відбору проб ґрунтів зазначено про відбір двох проб, зокрема:

проба № 1, відібрана 22.10.2021 на земельній ділянці, прилеглій з 3-х сторін до поля фільтрації № 6, через дорогу у Пн. напрямку від місця видалення відходів, де візуально спостерігалося складування на ґрунтів відходу - скопу. Проведена шляхом відбору у 5-ти точках на глибині 0,0-0,2 м згідно координат 49.333824/24.087551;

проба № 2, відібрана 22.10.2021 на земельній ділянці приблизно 30 м на Пд.-Зх. від пробної площадки № 1. Проба є контрольною та відібрана згідно координат 49.333372/24.087055.

Зауважень щодо стану проб і вимірювань немає.

При відборі проб застосовувалась лопата н/с ГОСТ 19596-87, стрічка вимірювальна зав. № 20325, свідоцтво про повірку № 33/0748, чинне до 29 березня 2022 року.

При відборі ґрунтів присутнім був представник відповідача, інженер з ОНС Юрчишин О.М., який підписав додаток № 1 схему розміщення пробних площадок.

Акт від 29.10.2021 не вручений представнику відповідача у зв`язку з відмовою такого від його отримання, проте скерований на його адресу.

Встановивши порушення вимог природоохоронного законодавства винесено припис № 498-05 від 05.11.2021 та скеровано його відповідачу. Пунктом 3 припису зобов`язано відповідача не допускати негативного впливу на земельну ділянку, прилеглу до поля фільтрації № 6 та усунути порушення щодо уже існуючого забруднення.

За результатами вимірювань показників складу та властивостей ґрунтів Державною екологічною інспекцією у Львівській області виявлено перевищення норм ГДК у ґрунті, про що складено протокол вимірювань показників складу та властивостей ґрунтів № (459-460)/21 від 12.11.2021, згідно з яким наявні перевищення гранично допустимих концентрації (далі - ГДК) у ґрунтах, зокрема, кадмію, кобальту, свинцю, міді, цинку, сульфатів.

За результатами складання протоколу головним спеціалістом відділу державного екологічного нагляду (контролю) земельних ресурсів проведено розрахунок розмірів шкоди внаслідок забруднення, засмічення території, прилеглої до земельної ділянки з кадастровим номером 4621555300:05:008:0328 (площа засмічення 60 м.кв.), АТ Кохавинська паперова фабрика, згідно з виявленими перевищеннями концентрації кадмію, кобальту, свинцю, міді, цинку, сульфатів та за самовільне зайняття земельної ділянки.

Також за результатами встановлених порушень винесено ряд протоколів, а у подальшому постанов про накладення адміністративних стягнень з інженера з ОНПС АТ «Кохавинська паперова фабрика» Юрчишин О.М. за допущене засмічення та забруднення земельної ділянки, які сплачені у повному обсязі.

Такі протоколи не містять зауважень порушника, а у протоколі від 08.11.2021 зазначено, що порушення будуть усунуті.

Позивач скерував відповідачу претензії про відшкодування збитків, заподіяних державі порушенням вимог природоохоронного законодавства з долученими розрахунками, у якій запропоновано у місячний термін відшкодувати завдані збитки.

Однак відповіді на претензії екологічній інспекції надано не було. Завдані державі збитки відповідач не відшкодував, що слугувало підставою подання цього позову.

Норми права та мотиви, якими суд керувався при прийнятті рішення, висновки суду.

Щодо підстав представництва прокурором.

Стаття 53 Господарського процесуального кодексу України передбачає можливість звернення прокурора з позовною заявою до суду в інтересах держави. Відповідно до частини четвертої цієї статті прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує: 1) в чому полягає порушення інтересів держави, 2) необхідність їх захисту, 3) визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає 4) орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах.

Відповідно до статті 23 Законом України Про прокуратуру прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу. Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною четвертою цієї статті, крім випадку, визначеного абзацом четвертим цієї частини.

Як передбачено абзацом 3 частини 4 статті 23 Закону України Про прокуратуру прокурор зобов`язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це громадянина та його законного представника або відповідний компетентний орган. У разі підтвердження судом наявності підстав для представництва, прокурор користується процесуальними повноваженнями відповідної сторони процесу.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 26.05.2020 у справі № 912/2385/18 зазначила, що прокурору достатньо дотриматися порядку, передбаченого статті 23 Закону України Про прокуратуру, і якщо компетентний орган протягом розумного строку після отримання повідомлення самостійно не звернувся до суду з позовом в інтересах держави, то це є достатнім аргументом для підтвердження його бездіяльності.

В обґрунтування порушення інтересів держави прокурор зазначив, що відповідач самовільно захопив земельну ділянку, прилеглу до поля фільтрації № 6, а також засмітив та забруднив її. Тому позивач здійснив розрахунок завданих збитків внаслідок: засмічення земель 91 597, 50 грн, забруднення земель 49 868, 75 грн, самовільне зайняття 1 284, 36 грн, які на момент звернення до суду із цим позовом відшкодовані не були.

Суд встановив, що ні екологічна інспекція, ні селищна рада з моменту проведення планового заходу державного нагляду (жовтень 2021) до моменту пред`явлення прокурором позову у даній справі (грудень 2023), не зверталась до суду з метою захисту інтересів держави, хоча знали про порушення інтересів держави.

Прокурор з метою встановлення підстав для представництва інтересів держави в суді надіслав екологічній інспекції та голові Гніздичівської селищної ради запити про надання копій документів складених в процесі та за результатами проведення державного нагляду (контролю) у ПАТ Кохавинська паперова фабрика; інформацію чи відповідачем відшкодовані завдані збитки до місцевого бюджету, а також інформацію про причини не звернення до суду із позовом до ПАТ Кохавинська паперова фабрика щодо стягнення сум нарахованих збитків.

У відповідь на запити, екологічна інспекція та селищна рада повідомили, що завдані збитки відповідачем не відшкодовано і до суду з відповідним позовом ні інспекція, ні селищна рада не зверталися, оскільки відсутні кошти на сплату судового збору.

15.12.2023 та 19.12.2023 прокурор надіслав екологічній інспекції та голові селищної ради листи, якими повідомив останніх про наявність підстав для представництва прокуратурою їх інтересів з метою стягнення 142 760, 61 грн збитків.

Однак до моменту подання прокурором позову до суду, тобто до 28.12.2023, ні екологічною інспекцією, ні селищною радою, не вчинено жодних дій щодо захисту інтересів держави в судовому порядку.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про доведеність прокурором підстав для звернення до суду з метою захисту інтересів держави в особі екологічної інспекції та селищної ради.

Щодо суті позовних вимог.

Відповідно до статті 1166 Цивільного кодексу України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Для відшкодування шкоди за правилами статті 1166 Цивільного кодексу України необхідно довести такі факти:

а) неправомірність поведінки особи. Неправомірною можна вважати будь-яку поведінку, яка не відповідає вимогам закону, внаслідок якої завдано шкоду, якщо завдавач шкоди не був уповноважений на такі дії;

б) наявність шкоди. Під шкодою слід розуміти втрату або пошкодження майна потерпілого та (або) позбавлення його особистого нематеріального права. У правовідносинах, що розглядаються, шкода - це фактично міра відповідальності;

в) причинний зв`язок між протиправною поведінкою та шкодою є обов`язковою умовою відповідальності та виражається в тому, що шкода має виступати об`єктивним наслідком поведінки завдавача шкоди;

г) остання складова - вина завдавача шкоди, але за виключенням випадків, коли в силу прямої вказівки закону, обов`язок відшкодування завданої шкоди покладається на відповідальну особу незалежно від вини.

Тобто в даному випадку, зважаючи на заявлені позовні вимоги, мова йде про шкоду/збитки, яку завдано саме у зв`язку з недотриманням вимог закону (природоохоронного законодавства) і відповідно на підставі прямої вказівки закону настає відповідальність у вигляді шкоди.

Суб`єктом відшкодування шкоди є особа, яка її завдала, тобто відповідач.

Частина 2 статті 1166 Цивільного кодексу України встановлює презумпцію вини завдавача шкоди, що означає, що особа, яка завдала шкоду, буде вважатися винною, якщо вона сама не доведе відсутність своєї вини (у зв`язку із наявністю вини іншої особи або у зв`язку із дією об`єктивних обставин).

Відповідно до статті 96 Земельного кодексу України землекористувачі зобов`язані, зокрема, додержуватися вимог законодавства про охорону довкілля, підвищувати родючість ґрунтів та зберігати інші корисні властивості землі, своєчасно надавати відповідним органам виконавчої влади та органам місцевого самоврядування дані про стан і використання земель та інших природних ресурсів у порядку, встановленому законом.

Статтею 35 Закону України Про охорону земель передбачено, що власники і землекористувачі, в тому числі орендарі, земельних ділянок при здійсненні господарської діяльності зобов`язані дотримуватися вимог земельного та природоохоронного законодавства України та проводити на земельних ділянках господарську діяльність способами, які не завдають шкідливого впливу на стан земель та родючість ґрунтів.

Як вбачається з матеріалів справи, прокурор покликається на те, що під час здійснення з 19.10.2021 по 29.10.2021 перевірки, екологічною інспекцією виявлено факт захоплення земельної ділянки, її засмічення та забруднення.

Позивач відібрав проби грунтів на земельній ділянці, прилеглій з 3-х сторін до поля фільтрації № 6, через дорогу у Пн. напрямку від місця видалення відходів, де візуально спостерігалося складування на ґрунтів відходу скопу(проба № 1) та на земельній ділянці приблизно 30 м на Пд.-Зх. від пробної площадки № 1 (контрольна проба № 2).

За результатами дослідження відібраних проб встановлено перевищення норм ГДК у ґрунті, про що складено протокол вимірювань показників складу та властивостей ґрунтів № (459-460)/21 від 12.11.2021, згідно з яким наявні перевищення ГДК у ґрунтах, зокрема, кадмію, кобальту, свинцю, міді, цинку, сульфатів.

Щодо самовільного зайняття земельної ділянки площею 60 м.кв. на відстані 20 м від межі ділянки за кадастровим номером 4621555300:05:008:0328.

У статті 1 Закону України «Про державний контроль за використання та охороною земель» роз`яснено, що самовільне зайняття земельної ділянки - будь-які дії, які свідчать про фактичне використання земельної ділянки за відсутності відповідного рішення органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування про її передачу у власність або надання у користування (оренду) або за відсутності вчиненого правочину щодо такої земельної ділянки, за винятком дій, які відповідно до закону є правомірними.

Суд встановив як факт використання земельної ділянки площею 60 м.кв. на відстані 20 м від межі ділянки за кадастровим номером 4621555300:05:008:0328, щодо якого відповідач не заперечив, так і відсутність документів, які б підтвердили право відповідача на її використання.

Тому відповідачу, на підставі Методики визначення розміру шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельних ділянок, використання земельних ділянок не за цільовим призначенням, зняття ґрунтового покриву (родючого шару ґрунту) без спеціального дозволу № 963 від 25.07.2007 правомірно нараховано 1 284, 36 грн збитків за самовільне зайняття земельної ділянки.

Щодо засмічення та забруднення земель, суд враховує таке.

Забруднення земель - це накопичення в ґрунтах і ґрунтових водах внаслідок антропогенного впливу пестицидів і агрохімікатів, важких металів, радіонуклідів та інших речовин, вміст яких перевищує природний фон, що призводить до їх кількісних або якісних змін. Псування земель - порушення природного стану земель, яке здійснюється без обґрунтованих проектних рішень, погоджених та затверджених в установленому законодавством порядку, забруднення їх хімічними, біологічними та радіоактивними речовинами, в тому числі тими, що викидаються в атмосферне повітря, засмічення промисловими, побутовими та іншими відходами, неочищеними стічними водами, порушення родючого шару ґрунту, невиконання вимог встановленого режиму використання земель, а також використання земель у спосіб, що погіршує їх природну родючість (стаття 1 Закону України «Про державний контроль за використання та охороною земель»).

Землі вважаються забрудненими, якщо в їх складі виявлені негативні кількісні або якісні зміни, що сталися в результаті господарської діяльності чи впливу інших чинників. При цьому зміни можуть бути зумовлені не тільки появою в зоні аерації нових шкодочинних речовин, яких раніше не було, а і збільшенням вмісту речовин, що перевищує їх гранично допустиму концентрацію, які характерні для складу незабрудненого ґрунту або у порівнянні з даними агрохімічного паспорта (для земель сільськогосподарського призначення) (пункт 3.1 Методики визначення розмірів шкоди, зумовленої забрудненням і засміченням земельних ресурсів через порушення природоохоронного законодавства, затвердженої наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України №171 від 27.10.1997 (надалі Методика)).

Таким чином, за Методикою для визнання земель забрудненими необхідним є виявлення в їх складі негативних кількісних або якісних змін, що сталися в результаті господарської діяльності через накопичення в ґрунтах і ґрунтових водах пестицидів і агрохімікатів, важких металів, радіонуклідів та інших речовин, вміст яких перевищує природний фон.

12 листопада 2021 року на підставі акта відбору проб ґрунтів № 139 від 22.10.2021 позивач склав протокол вимірювань показників складу та властивостей ґрунтів № (459-460)/21, в якому відображено результати вимірювань: сульфати 2375,21 мг/кг; цинк (рухомі форми) 48, 15 мг/кг; кадмій (рухомі форми) 2,64 мг/кг; кобальт (рухомі форми) 7,36 мг/кг; свинець 31, 46 мг/кг та мідь (рухомі форми) 5, 67 мг/кг, в той час, як зазначені елементи та мінерали не мають гранично допустимих (орієнтовно допустимих) показників концентрації.

Тому позивач правомірно здійснив розрахунок та нарахував завдану шкоду внаслідок забруднення по кожному показнику.

Впродовж розгляду справи відповідач не заперечив факту складування скопу на земельній ділянці, проте доводив, що такий не є відходом та враховуючи його медичні критерії/показники безпеки, гігієнічні вимоги, не міг бути джерелом забруднення землі.

Спростовуючи твердження відповідача, суд, дослідивши також і технічні умови скопу волокнистого макулатурного, врахував, що у такому є хімічні речовини, які виявлено в ґрунті, зокрема, свинець, міць, цинк та кадмій.

Відповідач надав суду протоколи відбору та дослідження проб скопу, в яких зазначено, що такий відповідає вимогам.

Поряд з цим, в технічних умовах відображено вимоги до транспортних засобів наявність накриття, що забезпечує збереження продукції під час транспортування, а також до зберігання у спеціально відведених місцях на гідроізольованих майданчиках.

Тобто складування скопу на земельній ділянці, яка не є гідроізольваним майданчиком, свідчить про порушення норм зберігання.

Також в умовах зазначено, що кожна партія скопу повинна пройти приймально-здавальні випробування за показниками якості і повинна бути прийнята відділом технічного контролю підприємства-виробника.

Матеріали справи не містять жодних доказів, по-перше, які б підтвердили яка ж саме партія скопу була на земельній ділянці, і по-друге, досліджень, в яких б відображались які ж є властивості/якісні характеристики скопу при його зберіганні з порушенням технічних умов, зокрема, при його розміщенні на земельній ділянці.

Обов`язком позивача 1 було відібрання проб ґрунтів та встановлення наявності чи відсутності ГДК у ньому. В той час, як відповідач не був позбавлений можливості здійснити відбір саме того скопу, який був розміщений на земельній ділянці чи заявити таке клопотання позивачу 1.

Отже суд відхиляє як недоведені належними та допустимими доказами твердження відповідача.

Крім того, суд звертає увагу на суперечливість тверджень відповідача стосовного того, що такий реалізовує увесь скоп, що утворюється в процесі виробництва, в розрізі відсутності заперечень та фактичного підтвердження, що частина скопу все ж таки не реалізована, а була розміщена на земельній ділянці.

Також суд враховує і сплату уповноваженою особою відповідача адміністративних стягнень за виявленими фактами забруднення та засмічення земельної ділянки.

Тому оцінюючи докази у їх сукупності, суд дійшов висновку, що більш вірогідними є докази, які підтверджують факт забруднення та засмічення відповідачем земельної ділянки та завдання шкоди, яка підлягає відшкодуванню.

Враховуючи викладене, позовні вимоги підлягають задоволенню повністю.

Відповідно до частини 1 статті 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення (статті 77 Господарського процесуального кодексу України).

Згідно з статтею 78 Господарського процесуального кодексу України достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи.

Статтею 79 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Щодо судового збору.

На підставі статті 129 Господарського процесуального кодексу України, судовий збір покладається на відповідача.

Керуючись статтями 73, 74, 129, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

УХВАЛИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Акціонерного товариства Кохавинська паперова фабрика (місцезнаходження: 81740, Львівська область, Стрийський район, смт. Гніздичів, вул. Коновальця, буд. 6; ідент код 22351935) на спеціальний рахунок Гніздичівської селищної ради (81740, Львівська область, Стрийський район, смт. Гніздичів, вул. Грушевського, 3, ідент код 26256866; код платежу 24062200, код одержувача 38008294, одержувач ГУК Львів (Гніздичівська ТГ) UA488999980314010611000013775) збитки, завдані навколишньому середовищу на суму 142 750, 61 грн.

3. Стягнути з Акціонерного товариства Кохавинська паперова фабрика (місцезнаходження: 81740, Львівська область, Стрийський район, смт. Гніздичів, вул. Коновальця, буд. 6; ідент код 22351935) на користь Львівської обласної прокуратури (місцезнаходження: 79005, м. Львів, пр. Шевченка, буд.17/19; ідентифікаційний код: 02910031) 2 147, 20 грн на відшкодування витрат по сплаті судового збору.

4. Видати накази після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили в строки, визначені статтею 241 Господарського процесуального кодексу України та може бути оскаржено в порядку, визначеному розділом IV Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст рішення складено 25.06.2024.

Суддя Галамай О.З.