Постанова

від 06.02.2025 по справі 914/17/24

ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"06" лютого 2025 р. Справа №914/17/24

Західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Галушко Н.А.

суддівКравчук Н.М.

Орищин Г.В.

без виклику учасників процесу

розглянувши апеляційну скаргу Акціонерного товариства Кохавинська паперова фабрика, б/н від 12.07.2024 (вх. № апеляційного суду 01-05/1987/24 від 15.07.2024)

на рішення Господарського суду Львівської області від 19 червня 2024 року (суддя Галамай О.З., повний текст рішення складено та підписано 25.06.2024, м. Львів)

у справі №914/17/24

за позовом Львівської обласної прокуратури в інтересах держави в особі

позивача 1 Державної екологічної інспекції у Львівській області, м. Львів

позивача 2 Гніздичівської селищної ради Стрийського району Львівської області, смт. Гніздичів Львівської області

до відповідача: Акціонерного товариства Кохавинська паперова фабрика, смт. Гніздичів Львівської області

про стягнення 142 750, 61 грн. збитків

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог та рішення суду першої інстанції.

На розгляд Господарського суду Львівської області надійшла позовна заява Львівської обласної прокуратури в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції у Львівській області та Гніздичівської селищної ради Стрийського району Львівської області до Акціонерного товариства Кохавинська паперова фабрика ( далі АТ Кохавинська паперова фабрика) про стягнення 142 750, 61 грн. збитків.

Позовні вимоги обгрунтовані тим, що за результатами перевірки додержання АТ Кохавинська паперова фабрика вимог природоохоронного законодавства при веденні господарської діяльності Державною екологічною інспекцією у Львівській області виявлено факт самовільного захоплення та засмічення земельної ділянки (складування відходів 4 класу небезпеки - скопу), а також взято проби грунту з метою встановлення факту забруднення земель. За результатами вимірювань показників складу та властивостей ґрунту виявлено перевищення гранично допустимої концентрації (далі - ГДК) важких металів. З огляду на наведене уповноваженими особами Державної екологічної інспекції у Львівській області здійснено розрахунок завданих державі збитків на суму 142 750, 61 грн.

Прокурор також зазначив, що позивачі не вжили заходів щодо стягнення з відповідача в судовому порядку зазначених збитків, що свідчить про неналежний захист законних інтересів держави і, відповідно до статті 23 Закону України "Про прокуратуру", є підставою для вжиття ним заходів представницького характеру та пред`явлення цього позову.

Рішенням Господарського суду Львівської області від 19.06.2024 у справі №914/17/24 позов задоволено. Стягнуто з АТ Кохавинська паперова фабрика на спеціальний рахунок Гніздичівської селищної ради збитки, завдані навколишньому середовищу у сумі 142 750, 61 грн. Стягнуто з АТ Кохавинська паперова фабрика на користь Львівської обласної прокуратури 2 147,20 грн. на відшкодування витрат по сплаті судового збору.

Рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що наявними в матеріалах справи доказами підтверджено факт самовільного зайняття відповідачем земельної ділянки, її засмічення та забруднення, що не спростовано відповідачем, а тому позивач правомірно здійснив розрахунок завданої шкоди.

При цьому, суд першої інстанції відхилив покликання відповідача на те, що виявлений на земельній ділянці скоп не є відходом та не міг бути джерелом забруднення землі, як таке, що не підтверджене належними та допустимими доказами.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги та відзиву на апеляційну скаргу.

АТ Кохавинська паперова фабрика подало апеляційну скаргу від 12.07.2024 (вх. № ЗАГС01-05/1987/24 від 15.07.2024), в якій просить скасувати рішення Господарського суду Львівської області від 19.06.2024 у справі №914/17/24 та прийняти нове рішення, яким у позові відмовити.

Вимоги апелянта обґрунтовані тим, що суд першої інстанції неправильно застосував норми матеріального права, неповно дослідив обставини справи та не надав оцінки всім аргументам учасників справи.

Зокрема, апелянт зазначає, що відповідно до Технічних умов скоп не є відходом, а є побічним продуктом виробництва, що має подальше застосування, зокрема, для проведення робіт з благоустрою, планування територій, рекультивації порушених земельних ділянок. Виявлене Державною екологічною інспекцією забруднення не могло бути спричинене скопом, який не містить у своєму складі такої концентрації важких металів, яка була виявлена у грунті. Надані відповідачем протоколи періодичного контролю хімічного складу скопу підтверджують його відповідність вимогам.

Апелянт вважає, що суд першої інстанції не надав належної правової оцінки його доводам про те, що виявлене забруднення земельної ділянки є наслідком багаторічного використання такої в якості полігону для видалення промислових відходів різними землекористувачами, а не дій відповідача з використання скопу.

Вказані обставини, на переконання скаржника, підтверджують відсутність причинно-наслідкового зв`язку між його діями та виявленим фактом перевищення рівня ГДК важких металів у грунті, що виключає можливість застосування до спірних правовідносин ст.1166 ЦК України.

Львівська обласна прокуратура подала відзив на апеляційну скаргу від 26.07.2024 (вх. №ЗАГС01-04/4920/24 від 26.07.2024), в якому просить рішення Господарського суду Львівської області від 19.06.2024 у справі №914/17/24 залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Прокурор зазначає, що підставами позову не є належний/неналежний вміст чи технічні характеристики скопу, а сам факт розміщення відповідачем відходів на земельній ділянці, яка не перебуває у його власності або користуванні та засмічення такої земельної ділянки. Приналежність виявлених відходів АТ Кохавинська паперова фабрика відповідачем не заперечується та не спростовується, що свідчить про визнання таким факту засмічення земельної ділянки. Державна екологічна інспекція у випадку виявлення несанкціонованого сміття без належних на те дозволів зобов`язана перевірити факт забруднення земельної ділянки, що і було зроблено шляхом відібрання проб грунту та їх лабораторного дослідження. Представник відповідача був присутній при відібранні проб грунту, отримав його зразки та мав можливість самостійно провести лабораторні дослідження, чого зроблено не було. Дії працівників Державної екологічної інспекції в адміністративному порядку не оскаржені.

З огляду на викладені вище обставини, прокурор вважає вірним висновок суду першої інстанції про обґрунтованість та доведеність позовних вимог.

Державна екологічна інспекція у Львівській області подала відзив на апеляційну скаргу від 29.07.2024 (вх. №ЗАГС01-04/4937/24 від 29.07.2024), в якому просить рішення Господарського суду Львівської області від 19.06.2024 у справі №914/17/24 залишити без змін з підстав його законності та обгрунтованості, а апеляційну скаргу без задоволення.

Позивач зазначає, що апелянт не спростував факту порушення ним природоохоронного законодавства, оскільки складування скопу ( у якому присутні хімічні речовини, які виявлені у грунті, зокрема, свинець, мідь, цинк та кадмій) на самовільно захопленій земельній ділянці, яка не є гідроізольованим майданчиком, свідчить про порушення норм зберігання, що призвело до забруднення вказаної земельної ділянки.

Процесуальні дії суду у справі.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями Західного апеляційного господарського суду від 16.07.2024 апеляційну скаргу у справі №914/17/24 передано на розгляд колегії суддів: головуючий суддя Малех І.Б., судді Кравчук Н.М., Платніцький Б.Д.

Ухвалою Західного апеляційного господарського суду від 22.07.2024 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою АТ Кохавинська паперова фабрика на рішення Господарського суду Львівської області від 19.06.2024 у справі №914/17/24, розгляд справи вирішено проводити без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами.

У зв`язку із звільненням у відставку судді члена колегії ОСОБА_1 на підставі розпорядження керівника апарату суду від 20.08.2024 №170 проведено автоматизовану заміну складу суду для розгляду апеляційної скарги у даній справі.

Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 20.08.2024 дану справу розподілено колегії суддів Західного апеляційного господарського суду у складі головуючого судді Малех І.Б., суддів Кравчук Н.М. та Гриців В.М.

У зв`язку із закінченням повноважень судді Малех І.Б. на підставі розпорядження керівника апарату суду від 21.11.2024 №289 проведено автоматизовану заміну складу суду для розгляду апеляційної скарги у даній справі.

Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 21.11.2024 вказану справу розподілено колегії суддів Західного апеляційного господарського суду у складі головуючого судді Галушко Н.А., суддів Кравчук Н.М. та Гриців В.М.

У зв`язку із звільненням у відставку судді члена колегії Гриців В.М. на підставі розпорядження керівника апарату суду від 20.01.2025 №9 проведено автоматизовану заміну складу суду для розгляду апеляційної скарги у даній справі.

Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 20.01.2025 вказану справу розподілено колегії суддів Західного апеляційного господарського суду у складі головуючого судді Галушко Н.А., суддів Кравчук Н.М. та Орищин Г.В.

Обставини справи, встановлені судом першої інстанції та перевірені судом апеляційної інстанції.

У період з 19.10.2021 по 29.10.2021 Державною екологічною інспекцією у Львівській області проведено плановий захід державного нагляду (контрою) щодо додержання суб`єктом господарювання АТ Кохавинська паперова фабрика вимог законодавства у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів, за результатами якого складено акт №790/05/02/03/1090.

Під час проведення перевірки встановлено факт самовільного захоплення земельної ділянки, прилеглої до поля фільтрації № 6, на якій здійснено засмічення землі розмірами 20х3 м, висотою 0,1 м, площею 60 м.кв. на відстані 20 м від межі ділянки з кадастровим номером 4621555300:05:008:0328, 75 м від урізу води русла річки Стрий, через дорогу у Пн. напрямку від місця видалення відходів у зв`язку зі складуванням відходів 4 класу небезпеки - скопу (географічні координати 49.333824, 24.087551).

Акт №790/05/02/03/1090 від 29.10.2021 не підписаний представником відповідача та не вручений такому, проте скерований на адресу АТ Кохавинська паперова фабрика засобами поштового зв`язку 29.10.2021.

З метою встановлення факту забруднення земель, працівником Державної екологічної інспекції у Львівській області в присутності представника АТ Кохавинська паперова фабрика - інженера з ОНС Юрчишин О.М. відібрано проби ґрунтів, про що складено акт №139 від 22.10.2021.

У вказаному акті зазначено про відбір двох проб, зокрема:

-проба № 1, відібрана 22.10.2021 на земельній ділянці, прилеглій з 3-х сторін до поля фільтрації № 6, через дорогу у Пн. напрямку від місця видалення відходів, де візуально спостерігалося складування на ґрунті відходу - скопу. Проведена шляхом відбору у 5-ти точках на глибині 0,0-0,2 м згідно координат 49.333824/24.087551;

-проба № 2, відібрана 22.10.2021 на земельній ділянці приблизно 30 м на Пд.-Зх. від пробної площадки № 1. Проба є контрольною та відібрана згідно координат 49.333372/24.087055.

При відборі проб застосовувалась лопата н/с ГОСТ 19596-87, стрічка вимірювальна зав. № 20325, свідоцтво про повірку № 33/0748, чинне до 29 березня 2022 року.

З пункту 5.2. акта вбачається, що проби грунту розділено на три рівні частини, підписано, пронумеровано та опломбовано ( одна частина залишена представнику підприємства, дві інші відправлені на аналіз та зберігання).

Представник відповідача підписала акт відбору проб грунтів №139 від 22.10.2021 та додаток № 1 «Схема розміщення пробних площадок» без жодних зауважень та застережень.

Як вбачається з протоколу № (459-460)/21 від 12.11.2021, за результатами вимірювань показників складу та властивостей ґрунтів Державною екологічною інспекцією у Львівській області виявлено перевищення норм гранично допустимих концентрації (далі - ГДК), зокрема, кадмію, кобальту, свинцю, міді, цинку, сульфатів.

Встановивши порушення вимог природоохоронного законодавства, Державна екологічна інспекція у Львівській області винесла припис №498-05 від 05.11.2021, яким, зокрема, зобов`язала відповідача не допускати негативного впливу на земельну ділянку, прилеглу до поля фільтрації № 6, та усунути порушення щодо уже існуючого забруднення. Вказаний припис скерований на адресу АТ Кохавинська паперова фабрика засобами поштового зв`язку 05.11.2021.

Окрім того, за результатами встановлених порушень Державною екологічною інспекцією у Львівській області складено протоколи про адміністративні правопорушення №019983 від 08.11.2021 та №020459 від 10.12.2021, а у подальшому винесено відповідні постанови про накладення адміністративних стягнень на інженера з ОНПС АТ «Кохавинська паперова фабрика» Юрчишин О.М., які сплачені у повному обсязі.

Вказані протоколи підписані Юрчишин О.М. без жодних зауважень, а у протоколі від 08.11.2021 зазначено, що порушення будуть усунуті.

Окрім того, головним спеціалістом відділу державного екологічного нагляду (контролю) земельних ресурсів проведено розрахунок розміру шкоди внаслідок самовільного зайняття земельної ділянки, забруднення та засмічення території, прилеглої до земельної ділянки з кадастровим номером 4621555300:05:008:0328 (площа засмічення 60 м.кв.) АТ Кохавинська паперова фабрика на загальну суму 142 750, 61 грн. ( за засмічення земель 91 597, 50 грн., за забруднення земель 49 868, 75 грн., за самовільне зайняття земельної ділянки 1 284, 36 грн.).

Розрахунок розміру шкоди проведено відповідно до Методики визначення розміру шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельних ділянок, використання земельних ділянок не за цільовим призначенням, зняття грунтового покриву (родючого шару грунту) без спеціального дозволу, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 25.07.2007 №963 та Методики визначення розмірів шкоди, зумовленої забрудненням і засміченням земельних ресурсів через порушення природоохоронного законодавства, затвердженої наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища та ядерної безпеки України від 27.10.1997 №171.

Державна екологічна інспекція у Львівській області скерувала відповідачу претензії №194 від 08.11.2021, №257 та №258 від 05.01.2022 про відшкодування збитків, заподіяних державі порушенням вимог природоохоронного законодавства, у яких запропонувала у місячний термін відшкодувати завдані збитки.

Відповідач відповіді на вказані претензії не надав, завдані державі збитки не відшкодував.

11.12.2023 Львівська обласна прокуратура скерувала Державній екологічній інспекції у Львівській області та Гніздичівській селищній раді листи №12-104вих-23 та №12-1170вих-22, в яких, з метою встановлення підстав для представництва інтересів держави в суді, просила позивачів повідомити чи звертались такі до суду з позовом про стягнення з АТ Кохавинська паперова фабрика шкоди, завданої внаслідок самовільного захоплення та засмічення земельної ділянки.

У відповідь на вказані листи Державна екологічна інспекція у Львівській області та Гніздичівська селищна рада повідомили, що завдані збитки відповідачем не відшкодовано і до суду з відповідним позовом ні Інспекція, ні селищна рада не зверталися. При цьому, Гніздичівська селищна рада зазначила про відсутність коштів на сплату судового збору.

З огляду на наведене, 15.12.2023 та 19.12.2023 прокурор, відповідно до вимог ч. 4 ст. 23 Закону України Про прокуратуру, надіслав Державній екологічній інспекції у Львівській області та Гніздичівській селищній раді листи №12-114вих-23 та№12-1233вих-23, якими повідомив останніх про наявність підстав для представництва прокуратурою їх інтересів в суді з метою стягнення 142 760, 61 грн. збитків.

Мотиви та джерела права, з яких виходить суд апеляційної інстанції при прийнятті постанови.

Щодо наявності підстав для представництва прокурором інтересів держави в особі Державної екологічної інспекції у Львівській області та Гніздичівської селищної ради Стрийського району Львівської області в даній справі.

Відповідно до статті 1 Закону України Про прокуратуру прокуратура України становить єдину систему, яка в порядку, передбаченому цим Законом, здійснює встановлені Конституцією України функції з метою захисту прав і свобод людини, загальних інтересів суспільства та держави.

Абзацом першим частини третьої статті 23 Закону України Про прокуратуру визначений вичерпний перелік підстав для здійснення прокуратурою представництва інтересів держави в суді.

Так, прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.

Отже, вирішення питання про орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах, полягає у встановленні органу, який, використовуючи на підставі норм законодавства надані йому повноваження, зобов`язаний з метою захисту інтересів держави вчиняти юридичні дії, що впливають на права та обов`язки суб`єктів спірних правовідносин, зобов`язуючи їх припинити порушення інтересів держави та усунути наслідки цих порушень (зокрема, звертатись до суду з відповідним позовом).

Відповідно до абзаців першого - третього частини четвертої статті 23 Закону України Про прокуратуру наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді. Прокурор здійснює представництво інтересів громадянина або держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва. Прокурор зобов`язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це громадянина та його законного представника або відповідного суб`єкта владних повноважень. У разі підтвердження судом наявності підстав для представництва прокурор користується процесуальними повноваженнями відповідної сторони процесу. Наявність підстав для представництва може бути оскаржена громадянином чи її законним представником або суб`єктом владних повноважень.

Згідно із частиною четвертою статті 53 ГПК України прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. Невиконання цих вимог має наслідком застосування положень, передбачених статтею 174 цього Кодексу.

Відповідно до абзацу другого частини п`ятої статті 53 ГПК України у разі відкриття провадження за позовною заявою, поданою прокурором в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, зазначений орган набуває статусу позивача. У разі відсутності такого органу або відсутності у нього повноважень щодо звернення до суду прокурор зазначає про це в позовній заяві і в такому разі набуває статусу позивача.

Невжиття компетентним органом жодних заходів протягом розумного строку після того, як цьому органу стало відомо або повинно було стати відомо про можливе порушення інтересів держави, має кваліфікуватися як бездіяльність відповідного органу. Розумність строку визначається судом з урахуванням того, чи потребували інтереси держави невідкладного захисту (зокрема, через закінчення перебігу позовної давності чи можливість подальшого відчуження майна, яке незаконно вибуло із власності держави), а також таких чинників, як: значимість порушення інтересів держави, можливість настання невідворотних негативних наслідків через бездіяльність компетентного органу, наявність об`єктивних причин, що перешкоджали такому зверненню, тощо (постанови Великої Палати Верховного Суду від 26.05.2020 у справі № 912/2385/18, пункт 40; від 06.07.2021 у справі № 911/2169/20, пункт 8.37; від 28.09.2022 у справі № 483/448/20, пункт 7.16; від 20.06.2023 у справі № 633/408/18, пункт 10.17; від 21.06.2023 у справі № 905/1907/21, пункт 8.54; від 08.11.2023 у справі № 607/15052/16-ц, пункт 8.16).

Звертаючись до суду з позовом у даній справі, прокурор зазначав, що порушення відповідачем природоохоронного законодавства виявлене на території Гніздичівської селищної ради, а тому саме до місцевого бюджету вказаної селищної ради повинна стягуватись шкода. Спеціалістами Державної екологічної інспекції у Львівській області встановлено факт забруднення та засмічення земельної ділянки відповідачем, відібрано проби грунту та нараховано шкоду. Гніздичівська селищна рада та Державна екологічна інспекція у Львівській області володіють відповідними повноваженнями та достовірно знають про факти заподіяння шкоди, однак не вживають заходів для стягнення шкоди.

Суд встановив, що ні Державна екологічна інспекція у Львівській області, ні Гніздичівська селищна рада з моменту проведення планового заходу державного нагляду (жовтень 2021) до моменту пред`явлення прокурором позову у даній справі (грудень 2023), не звертались до суду з метою захисту інтересів держави.

Прокурор з метою встановлення підстав для представництва інтересів держави в суді надіслав Державній екологічній інспекції у Львівській області та Гніздичівській селищній раді запити про надання копій документів, складених в процесі та за результатами проведення державного нагляду (контролю) у АТ Кохавинська паперова фабрика, інформації щодо відшкодування відповідачем завданих збитків до місцевого бюджету, а також інформації про причини не звернення до суду із позовом щодо стягнення сум нарахованих збитків.

У відповідь на запити екологічна інспекція та селищна рада повідомили, що завдані збитки відповідачем не відшкодовано і до суду з відповідним позовом ні інспекція, ні селищна рада не зверталися.

15.12.2023 та 19.12.2023 прокурор надіслав Державній екологічній інспекції у Львівській області та Гніздичівській селищній раді листи, якими повідомив останніх про наявність підстав для представництва прокуратурою їх інтересів з метою стягнення 142 760, 61 грн. збитків.

Вказане свідчить про те, що позивачі були обізнані про виявлені прокурором порушення, однак не вжили заходів, спрямованих на захист інтересів держави, не звертались до суду з відповідним позовом, а прокурор обґрунтував наявність підстав, передбачених статтею 23 ЗУ Про прокуратуру, для звернення до суду з цим позовом, з огляду на що, судом першої інстанції правомірно прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі та вирішено спір по суті.

Щодо відшкодування збитків, завданих навколишньому середовищу на суму 142 750, 61 грн.

Відповідно до п. 3 ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) однією з підстав виникнення цивільних прав та обов`язків є завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі.

Відповідно до ст. 16 ЦК України до способів захисту прав і законних інтересів віднесено відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди.

Частинами 1, 2 ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Для застосування такої міри відповідальності, як відшкодування шкоди, необхідна наявність повного складу правопорушення: протиправної поведінки особи; шкоди (збитків); причинного зв`язку між протиправною поведінкою та збитками; вини особи, яка заподіяла збитки.

Протиправною є поведінка, що не відповідає вимогам закону або договору, тягне за собою порушення майнових прав та інтересів іншої особи і спричинила заподіяння збитків. Під шкодою слід розуміти, зокрема, зменшення або знищення майнових чи немайнових благ, що охороняються законом. Причинний зв`язок, як елемент складу цивільного правопорушення, виражає зв`язок протиправної поведінки і шкоди, що настала, при якому шкода повинна бути об`єктивним наслідком поведінки заподіювача шкоди, а отже, доведенню підлягає факт того, що його протиправні дії є причиною, а шкода - наслідком такої протиправної поведінки.

Також деліктна відповідальність за загальним правилом настає за наявності вини заподіювача шкоди.

Відповідач повинен довести, що в його діях відсутня вина у заподіянні шкоди. Тобто, вирішуючи спір про відшкодування шкоди, заподіяної навколишньому природному середовищу, господарський суд виходить з презумпції вини правопорушника.

Отже, при зверненні з позовом про стягнення шкоди, позивач повинен довести належними, допустимими та достовірними доказами протиправність (неправомірність) поведінки заподіювача шкоди, наявність шкоди та їх розмір, а також причинний зв`язок між протиправною поведінкою та шкодою, що виражається в тому, що шкода має виступати об`єктивним наслідком поведінки заподіювача шкоди, а боржник зі свого боку має доводити відсутність своєї вини у заподіянні шкоди.

Відсутність хоча б одного із перелічених елементів, що утворюють склад цивільного правопорушення, звільняє боржника від відповідальності за порушення у сфері господарської діяльності.

Відносини у галузі охорони навколишнього природного середовища в Україні регулюються, зокрема, Законом України "Про охорону навколишнього природного середовища", Законом України "Про відходи", Законом України "Про охорону земель", Земельним кодексом України, а також іншим спеціальним законодавством.

Відповідно до ст.96 Земельного кодексу України землекористувачі зобов`язані, зокрема, додержуватися вимог законодавства про охорону довкілля, підвищувати родючість ґрунтів та зберігати інші корисні властивості землі, своєчасно надавати відповідним органам виконавчої влади та органам місцевого самоврядування дані про стан і використання земель та інших природних ресурсів у порядку, встановленому законом.

Відповідно до ст. 211 Земельного кодексу України громадяни та юридичні особи несуть цивільну, адміністративну або кримінальну відповідальність, зокрема, за псування сільськогосподарських угідь та інших земель, їх забруднення хімічними та радіоактивними речовинами і стічними водами, засмічення промисловими, побутовими та іншими відходами.

Відповідно до ст. 56 Закону України "Про охорону земель" юридичні і фізичні особи, винні в порушенні законодавства України про охорону земель, несуть відповідальність згідно із законом. Застосування заходів дисциплінарної, цивільно-правової, адміністративної або кримінальної відповідальності не звільняє винних від відшкодування шкоди, заподіяної земельним ресурсам. Шкода, заподіяна внаслідок порушення законодавства України про охорону земель, підлягає відшкодуванню в повному обсязі.

Нормами статті 68 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" встановлено, що порушення законодавства України про охорону навколишнього природного середовища тягне за собою встановлену цим Законом та іншим законодавством України дисциплінарну, адміністративну, цивільну і кримінальну відповідальність (частина перша). Підприємства, установи, організації та громадяни зобов`язані відшкодовувати шкоду, заподіяну ними внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, в порядку та розмірах, встановлених законодавством України (частина четверта).

Статтею 69 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" встановлено, що шкода, заподіяна внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, підлягає компенсації в повному обсязі.

У статті 35 Закону України "Про охорону земель" наведено вимоги до власників і землекористувачів, у тому числі орендарів, земельних ділянок при здійсненні господарської діяльності, за змістом якої вказані особи зобов`язані: дотримуватися вимог земельного та природоохоронного законодавства України; проводити на земельних ділянках господарську діяльність способами, які не завдають шкідливого впливу на стан земель та родючість ґрунтів; забезпечувати захист земель від пожеж, ерозії, виснаження, забруднення, засмічення, засолення, осолонцювання, підкислення, перезволоження, підтоплення, заростання бур`янами, чагарниками і дрібноліссям; уживати заходів щодо запобігання негативному і екологонебезпечному впливу на земельні ділянки та ліквідації наслідків цього впливу.

Відповідно до ст. 34 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" завдання контролю у галузі охорони навколишнього природного середовища полягають у забезпеченні додержання вимог законодавства про охорону навколишнього природного середовища всіма державними органами, підприємствами, установами та організаціями, незалежно від форм власності і підпорядкування, а також громадянами.

Відповідно до ч. 3 ст. 16 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" державними органами управління в галузі охорони навколишнього природного середовища і використання природних ресурсів є центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони навколишнього природного середовища, центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони навколишнього природного середовища, обласні, Київська та Севастопольська міські державні адміністрації, а на території Автономної Республіки Крим - орган виконавчої влади Автономної Республіки Крим з питань охорони навколишнього природного середовища та інші державні органи, до компетенції яких законами України віднесено здійснення зазначених функцій.

Згідно зі ст. 7 Закону України "Про державний контроль за використанням та охороною земель" до повноважень центрального органу виконавчої влади, який забезпечує реалізацію державної політики із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів, належить, зокрема, здійснення державного контролю за дотриманням вимог законодавства України про охорону земель у частині додержання органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування, фізичними та юридичними особами вимог законодавства України про охорону земель.

Органом, уповноваженим державою здійснювати повноваження у спірних правовідносинах, є Державна екологічна інспекція України.

У даній справі спір стосується відшкодування державі шкоди, зумовленої самовільним зайняттям, забрудненням і засміченням земельної ділянки, які були виявлені Державною екологічною інспекцією у Львівській області під час проведення планової перевірки щодо додержання АТ Кохавинська паперова фабрика вимог законодавства у сфері охорони навколишнього природного середовища.

У статті 1 Закону України «Про державний контроль за використання та охороною земель» роз`яснено, що самовільне зайняття земельної ділянки - будь-які дії, які свідчать про фактичне використання земельної ділянки за відсутності відповідного рішення органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування про її передачу у власність або надання у користування (оренду) або за відсутності вчиненого правочину щодо такої земельної ділянки, за винятком дій, які відповідно до закону є правомірними.

Суд першої інстанції встановив факт використання земельної ділянки площею 60 м.кв. на відстані 20 м від межі ділянки за кадастровим номером 4621555300:05:008:0328 за відсутності документів, які б підтвердили право відповідача на її використання. Вказані обставини відповідач не заперечує та не спростовує.

Відтак, відповідачу правомірно нараховано 1 284, 36 грн. збитків за самовільне зайняття земельної ділянки на підставі Методики визначення розміру шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельних ділянок, використання земельних ділянок не за цільовим призначенням, зняття грунтового покриву (родючого шару грунту) без спеціального дозволу, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 25.07.2007 №963.

Щодо нарахування збитків засмічення та забруднення земель.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про державний контроль за використання та охороною земель» забруднення земель - це накопичення в ґрунтах і ґрунтових водах внаслідок антропогенного впливу пестицидів і агрохімікатів, важких металів, радіонуклідів та інших речовин, вміст яких перевищує природний фон, що призводить до їх кількісних або якісних змін. Псування земель - порушення природного стану земель, яке здійснюється без обґрунтованих проектних рішень, погоджених та затверджених в установленому законодавством порядку, забруднення їх хімічними, біологічними та радіоактивними речовинами, в тому числі тими, що викидаються в атмосферне повітря, засмічення промисловими, побутовими та іншими відходами, неочищеними стічними водами, порушення родючого шару ґрунту, невиконання вимог встановленого режиму використання земель, а також використання земель у спосіб, що погіршує їх природну родючість.

Порядок розрахунку розмірів відшкодування шкоди органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування, суб`єктами господарювання та фізичними особами, через забруднення земель хімічними речовинами, їх засмічення промисловими, побутовими та іншими відходами, допущеного внаслідок дії чи бездіяльності, встановлює Методика визначення розмірів шкоди, зумовленої забрудненням і засміченням земельних ресурсів через порушення природоохоронного законодавства, затвердженої наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища та ядерної безпеки України від 27.10.1997 №171

Відповідно до п.1.3 Методики така застосовується під час встановлення розмірів шкоди від забруднення (засмічення) земель будь-якого цільового призначення, що сталося внаслідок несанкціонованих (непередбачених проектами, дозволами) скидів (викидів) речовин, сполук і матеріалів, внаслідок порушення норм екологічної безпеки у разі зберігання, транспортування та проведення вантажно-розвантажувальних робіт, використання пестицидів і агрохімікатів, токсичних речовин, виробничих і побутових відходів; самовільного розміщення промислових, побутових та інших відходів.

В пункті 3.1 вказаної Методики визначено, що землі вважаються забрудненими, якщо в їх складі виявлені негативні кількісні або якісні зміни, що сталися в результаті господарської діяльності чи впливу інших чинників. При цьому зміни можуть бути зумовлені не тільки появою в зоні аерації нових шкодочинних речовин, яких раніше не було, а і збільшенням вмісту речовин, що перевищує їх граничнодопустиму концентрацію, які характерні для складу незабрудненого ґрунту або у порівнянні з даними агрохімічного паспорта (для земель сільськогосподарського призначення).

Землі вважаються засміченими, якщо на відкритому ґрунті наявні сторонні предмети і матеріали, сміття без відповідних дозволів, що призвело або може призвести до забруднення навколишнього природного середовища (пункт 3.2 Методики).

Факти забруднення (засмічення) земель встановлюються уповноваженими особами, які здійснюють державний контроль за додержанням вимог природоохоронного законодавства шляхом оформлення актів перевірок, протоколів про адміністративне правопорушення та інших матеріалів, що підтверджують факт забруднення та засмічення земель (пункт 3.3 Методики).

Як зазначалось вище, в період з 19.10.2021 по 29.10.2021 Державною екологічною інспекцією у Львівській області проведено плановий захід державного нагляду (контрою) щодо додержання АТ Кохавинська паперова фабрика вимог законодавства у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів, за результатами якого складено акт №790/05/02/03/1090.

Під час проведення перевірки встановлено факт засмічення земельної ділянки, прилеглої до поля фільтрації № 6, розмірами 20х3 м, висотою 0,1 м, площею 60 м.кв. на відстані 20 м від межі ділянки за кадастровим номером 4621555300:05:008:0328, 75 м від урізу води русла річки Стрий, через дорогу у Пн. напрямку від місця видалення відходів у зв`язку зі складуванням відходів 4 класу небезпеки - скопу (географічні координати 49.333824, 24.087551).

Відповідач не заперечує та не спростовує факту складування скопу на земельній ділянці.

З метою встановлення факту забруднення земель, працівником Державної екологічної інспекції у Львівській області в присутності представника АТ Кохавинська паперова фабрика - інженера з ОНС Юрчишин О.М. відібрано проби ґрунтів, про що складено акт №139 від 22.10.2021.

12 листопада 2021 року на підставі акта відбору проб ґрунтів № 139 від 22.10.2021 позивач склав протокол вимірювань показників складу та властивостей ґрунтів № (459-460)/21, в якому відображено результати вимірювань: сульфати 2375,21 мг/кг; цинк (рухомі форми) 48, 15 мг/кг; кадмій (рухомі форми) 2,64 мг/кг; кобальт (рухомі форми) 7,36 мг/кг; свинець 31, 46 мг/кг та мідь (рухомі форми) 5, 67 мг/кг.

Відтак, позивач правомірно здійснив розрахунок відповідно до вимог Методики та нарахував завдану шкоду внаслідок засмічення земель (91 597, 50 грн.) та забруднення земель по кожному показнику ( 49 868, 75 грн.).

Отже, наявними у справі доказами у їх сукупності доведено наявність складу правопорушення: (1) самовільного зайняття земельної ділянки, її засмічення та забруднення, що свідчить про протиправність поведінки відповідача; (2) шкоди, розмір якої доказово підтверджено; (3) причинно-наслідкового зв`язку шкоди з протиправною поведінкою відповідача.

Відповідач не подав суду доказів, які б підтвердили, що в його діях відсутня вина у заподіянні шкоди.

З огляду на зазначене вище, судом апеляційної інстанції відхиляються доводи апелянта про те, що в матеріалах справи відсутні належні та достатні докази причинно-наслідкового зв`язку між діями відповідача та завданням шкоди, що є обов`язковою умовою стягнення позадоговірної шкоди відповідно до ст. 1166 ЦК України.

Щодо покликання апелянта на те, що відповідно до Технічних умов скоп не є відходом, застосовується для проведення робіт з благоустрою територій та не міг спричинити виявлене Державною екологічною інспекцією забруднення, а таке є наслідком багаторічного використання земельної ділянки в якості полігону для видалення промислових відходів різними землекористувачами, судова колегія зазначає наступне.

В матеріалах справи містяться подані відповідачем протоколи відбору та дослідження проб скопу від 10.11.2020, від 17.11.2021 та від 07.11.2022, в яких зазначено, що такий відповідає вимогам Технічних умов.

Відповідно до п. 5.2 поданих відповідачем Технічних умовах , кожна партія скопу повинна пройти приймально-здавальні випробування за показниками якості і повинна бути прийнята відділом технічного контролю підприємства-виробника.

Однак, матеріали справи не містять жодних доказів, які б підтвердили яка ж саме партія скопу була на земельній ділянці.

Поряд з цим, в п. 7.2 Технічних умовах зазначено, що зберігання скопу повинно здійснюватись у спеціально відведених місцях на гідроізольованих майданчиках.

Отже, як вірно зазначив суд першої інстанції, складування скопу на земельній ділянці, яка не є гідроізольваним майданчиком, свідчить про порушення умов його зберігання. Докази, які б підтверджували відсутність змін властивостей чи якісних характеристик скопу при його зберіганні з порушенням технічних умов, в матеріалах справи відсутні.

Державна екологічна інспекція, виявивши порушення природоохоронного законодавства засмічення та забруднення земельної ділянки, виконала свої обов`язки щодо належного фіксування правопорушення, відібрання проб грунту та направлення такого на дослідження для становлення наявності чи відсутності ГДК металів.

Як зазначалося раніше, проби грунту були відібрані в присутності представника АТ Кохавинська паперова фабрика - інженера з ОНС Юрчишин О.М., яка підписала акт відбору №139 від 22.10.2021 без жодних зауважень та застережень, а також отримала проби грунту. Відтак, відповідач мав змогу провести власні дослідження для становлення наявності чи відсутності ГДК металів у грунті, однак не зробив цього.

Відповідно до ст. 21 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" суб`єкт господарювання має право звернутися до відповідного центрального органу виконавчої влади або до суду щодо оскарження рішень органів державного нагляду (контролю). У разі надходження такого звернення суб`єкта господарювання відповідний центральний орган виконавчої влади зобов`язаний розглянути його в установленому законом порядку.

Проте, в матеріалах справи відсутні докази оскарження відповідачем результатів планової перевірки, що проводилась Державною екологічною інспекцією у Львівській області у період з 19.10.2021 по 29.10.2021.

Також за результатами встановлених Державною екологічною інспекцією у Львівській області порушень складено 2 протоколи про адміністративні правопорушення, а у подальшому винесено постанови про накладення адміністративних стягнень на інженера з ОНПС АТ Кохавинська паперова фабрика ОСОБА_2 за допущене засмічення та забруднення земельної ділянки, які сплачені у повному обсязі.

Такі протоколи не містять зауважень порушника, а у протоколі від 08.11.2021 зазначено, що порушення будуть усунуті.

Вказане дозволяє дійти висновку про наявність правових підстав для врахування під час вирішення даного спору документів, складених Державною екологічною інспекцією за результатами здійсненої у період з 19.10.2021 по 29.10.2021 перевірки АТ Кохавинська паперова фабрика .

Відтак, доводи, наведені скаржником в апеляційній скарзі, не спростовують висновків суду першої інстанції з огляду на викладене вище.

Пунктами 1, 3 частини 1 статті 129 Конституції України одними з основних засад судочинства визначені рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до ст.13 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Відповідно до ст.73 ГПК України доказами у справі є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність чи відсутність обставин (фактів), що обгрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно із п.1 ст.76 ГПК України суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Відповідно до ст.86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

У рішеннях Європейського суду з прав людини у справах Ryabykh v.Russia від 24.07.2003 року, Svitlana Naumenko v. Ukraine від 09.11.2014 року зазначено, що право на справедливий судовий розгляд, гарантоване частиною 1 статті 6 Конвенції, повинно тлумачитись у світлі Преамбули Конвенції, яка проголошує верховенство права спільною спадщиною Високих Договірних Сторін.

Обов`язок судів обґрунтовувати свої рішення не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (п.58 рішення Європейського суду з прав людини у справі "Серявін та інші проти України" від 10.02.2010, остаточне від 10.05.2011).

Висновки за результатами розгляду апеляційної скарги.

З огляду на вищевикладене, колегія суддів Західного апеляційного господарського суду вважає, що рішення Господарського суду Львівської області від 19.06.2024 у даній справі відповідає матеріалам справи, ґрунтується на вимогах чинного законодавства, прийняте з дотриманням норм процесуального та правильним застосуванням норм матеріального права, підстав для задоволення вимог апеляційної скарги та скасування оскаржуваного рішення немає.

Відповідно до ст.129 ГПК України судовий збір за перегляд рішення в апеляційному порядку покладається на скаржника.

Керуючись ст.ст. 129, 236, 269, 270, 275, 276, 281, 282, 284 ГПК України, Західний апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ :

1.Апеляційну скаргу Акціонерного товариства Кохавинська паперова фабрика, б/н від 12.07.2024 (вх. № апеляційного суду 01-05/1987/24 від 15.07.2024) залишити без задоволення.

2.Рішення Господарського суду Львівської області від 19.06.2024 у справі №914/17/24 залишити без змін.

3.Витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги залишити за скаржником.

4.Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та не підлягає оскарженню.

5.Справу повернути до Господарського суду Львівської області.

Веб-адреса судового рішення в Єдиному державному реєстрі судових рішень: http//reyestr.court.gov.ua.

Головуючий суддяГалушко Н.А.

суддяКравчук Н.М.

суддяОрищин Г.В.