Ухвала

від 26.06.2024 по справі 910/5481/23

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

26 червня 2024 року

м. Київ

cправа № 910/5481/23

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Жайворонок Т. Є. - головуючого, Булгакової І. В., Колос І. Б.,

розглянувши матеріали заяви Акціонерного товариства "Українська залізниця"

про повернення судового збору, сплаченого за подання касаційної скарги на постанову Північного апеляційного господарського суду від 14.12.2023 та рішення Господарського суду міста Києва від 06.07.2023

у справі

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "КЕРРІЛАЙН"

до Акціонерного товариства "Українська залізниця"

про стягнення 141 008,59 грн,

ВСТАНОВИВ:

Акціонерне товариство "Українська залізниця" (далі - АТ "Українська залізниця") 15.01.2024 подало через систему "Електронний суд" до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду касаційну скаргу на постанову Північного апеляційного господарського суду від 14.12.2023 та рішення Господарського суду міста Києва від 06.07.2023 у справі №910/5481/23.

Верховний Суд ухвалою від 29.01.2024 відмовив у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Акціонерного товариства "Українська залізниця" на рішення Господарського суду міста Києва від 06.07.2023 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 14.12.2023 у справі № 910/5481/23.

На електронну пошту Верховного Суду 19.06.2024 АТ "Українська залізниця" подало заяву про повернення судового збору, сплаченого за подання касаційної скарги, у сумі 5 368 грн. До вказаної заяви додано платіжну інструкцію від 15.01.2024 № 230.

Згідно з протоколом передачі судової справи (касаційної скарги, апеляційної скарги, заяви) раніше визначеному складу суду від 19.06.2024 у справі № 910/5481/23 для розгляду заяви про повернення судового збору визначено колегію суддів в складі: головуючої судді - Жайворонок Т. Є., суддів Булгакової І. В., Колос І. Б.

Проте колегія суддів дійшла висновку про повернення заяви без розгляду, ураховуючи таке.

У частинах п`ятій та шостій статті 42 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) встановлено, що документи (в тому числі процесуальні документи, письмові та електронні докази тощо) можуть подаватися до суду, а процесуальні дії вчинятися учасниками справи в електронній формі з використанням Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи (далі - ЄСІТС), за винятком випадків, передбачених цим Кодексом; процесуальні документи в електронній формі мають подаватися учасниками справи до суду з використанням ЄСІТС в порядку, визначеному Положенням про ЄСІТС та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів).

В абзацах першому та другому частини шостої статті 6 ГПК України унормовано, що адвокати, нотаріуси, державні та приватні виконавці, арбітражні керуючі, судові експерти, органи державної влади та інші державні органи, зареєстровані за законодавством України як юридичні особи, їх територіальні органи, органи місцевого самоврядування, інші юридичні особи, зареєстровані за законодавством України, реєструють свої електронні кабінети в ЄСІТС або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в обов`язковому порядку. Інші особи реєструють свої електронні кабінети в ЄСІТС або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в добровільному порядку. Процесуальні наслідки, передбачені цим Кодексом у разі звернення до суду з документом особи, яка відповідно до цієї частини зобов`язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його, застосовуються судом також у випадках, якщо інтереси такої особи у справі представляє адвокат.

Згідно з частиною восьмої статті 6 ГПК України реєстрація в ЄСІТС або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, не позбавляє права на подання документів до суду в паперовій формі; особа, яка зареєструвала електронний кабінет в ЄСІТС або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, може подавати процесуальні, інші документи, вчиняти інші процесуальні дії в електронній формі виключно за допомогою ЄСІТС або її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами, з використанням кваліфікованого електронного підпису або із застосуванням засобів електронної ідентифікації, що мають високий рівень довіри, відповідно до вимог законів України "Про електронні документи та електронний документообіг" та "Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги", якщо інше не передбачено цим Кодексом.

Верховний Суд звертає увагу, що реєстрація в ЄСІТС або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, не позбавляє права на подання документів до суду в паперовій формі.

У постанові від 13.09.2023 у справі № 204/2321/22 Велика Палата Верховного Суду підтвердила необхідність дотримання викладених вище положень адвокатами, нотаріусами, приватними виконавцями, судовими експертами, державними органами та органами місцевого самоврядування, суб`єктами господарювання державного та комунального секторів економіки, які реєструють свої офіційні електронні адреси в ЄСІТС в обов`язковому порядку.

Отже, АТ "Українська залізниця" може подавати процесуальні документи до суду в електронній формі через електронний кабінет за допомогою ЄСІТС, або в паперовій формі.

Представник АТ "Українська залізниця" - Серьогіна С. В. надіслала наведену вище заяву на електронну адресу Верховного Суду. З протоколу створення та перевірки кваліфікованого та удосконаленого електронного підпису вбачається, що підпис створено та перевірено успішно. Однак такий підпис вчинено без використання підсистем "Електронний суд" та "Електронний кабінет".

Загальні вимоги до форми та змісту письмової заяви, клопотання, заперечення з процесуальних питань та наслідки недотримання таких вимог визначені у статті 170 ГПК України.

Згідно з частиною другою статті 170 ГПК України письмова заява, клопотання чи заперечення підписується заявником або його представником.

Суд, встановивши, що письмову заяву (клопотання, заперечення) подано без додержання вимог частини першої або другої цієї статті, повертає її заявнику без розгляду (частина четверта статті 170 ГПК України).

Подана представником АТ "Українська залізниця" - Серьогіною С. В. заява не містить відомостей про підписання документів електронним цифровим підписом із застосуванням посиленого сертифіката відкритого ключа та доказів перевірки електронного цифрового підпису, накладеного на заяву, із використанням підсистеми "Електронний суд". При зверненні із заявою представник не пояснив, в чому полягає неможливість подання цієї заяви через підсистему ЄСІТС "Електронний суд".

Ураховуючи, що представник АТ "Українська залізниця" - Серьогіна С. В. звернулася не у спосіб, передбачений процесуальним законодавством, колегія суддів дійшла висновку про повернення без розгляду заяву про повернення судового збору на підставі частини четвертої статті 170 ГПК України.

Керуючись статтями 170, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд

УХВАЛИВ:

Заяву Акціонерного товариства "Українська залізниця" про повернення судового збору у справі 910/5481/23 повернути без розгляду.

Головуючий суддя Т. Є. Жайворонок

Судді: І. В. Булгакова

І. Б. Колос