Ухвала

від 25.06.2024 по справі 908/413/24

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

25 червня 2024 року

м. Київ

cправа № 908/413/24

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Случ О. В. - головуючий (доповідач), Волковицька Н. О., Могил С. К.,

перевіривши матеріали касаційної скарги Акціонерного товариства "Запорізький завод феросплавів"

на ухвалу Господарського суду Запорізької області від 26.02.2024 (суддя Левкут В. В.)

і постанову Центрального апеляційного господарського суду від 24.04.2024 (головуючий суддя Кощеєв І. М., судді Чередко А. Є., Чус О. В.)

у справі № 908/413/24

за позовом Акціонерного товариства "Запорізький завод феросплавів"

до Georgian Manganese LLС

про визнання недійсними окремих пунктів Контракту,

ВСТАНОВИВ:

26.02.2024 ухвалою Господарського суду Запорізької області, залишеною без змін постановою Центрального апеляційного господарського суду від 24.04.2024, відмовлено у відкритті провадження у справі № 908/413/24 за позовом Акціонерного товариства "Запорізький завод феросплавів" до Georgian Manganese LLС про визнання недійсними окремих пунктів Контракту.

Скаржник надіслав до Верховного Суду касаційну скаргу на ухвалу Господарського суду Запорізької області від 26.02.2024 і постанову Центрального апеляційного господарського суду від 24.04.2024 у справі № 908/413/23.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 21.05.2024 вказану касаційну скаргу передано для розгляду колегії суддів у складі: Случ О. В. - головуючий (доповідач), Волковицька Н. О., Могил С. К.

Ухвалою Верховного Суду від 29.05.2024 касаційну скаргу залишено без руху. Надано скаржникові строк для усунення недоліків, який не може перевищувати 10 днів з дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху, а саме, вказано на необхідність подання заяви (клопотання) про поновлення строку на касаційне оскарження разом із наведенням інших підстав для поновлення такого строку.

На виконання вимог вказаної ухвали скаржник 05.06.2024 подав до суду заяву про усунення недоліків касаційної скарги.

Колегія суддів, розглянувши заяву про усунення недоліків касаційної скарги, в якій міститься клопотання про поновлення пропущеного процесуального строку на касаційне оскарження, дійшла висновку, що підстави, які наводить у ній скаржник, не можуть вважитися поважними з огляду на таке.

Відповідно до статті 288 Господарського процесуального кодексу України, касаційна скарга на судове рішення подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, що оскаржується, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення. Строк на касаційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині четвертій статті 293 цього Кодексу.

У своєму клопотанні про поновлення строку (після усунення недоліків), скаржник зазначив, що на теперішній час скаржник, починаючи з листопада 2023 року знаходиться в режимі "простій", в тому числі і у квітні, і травні 2024 року, що підтверджується наказами з основної діяльності від 25.03.2024 № 6 і від 22.04.2024 № 8, а тому працівники Акціонерного товариства "Запорізький завод феросплавів" фізично не мали змогу ознайомитися із текстом оскаржуваної постанови через Електронний кабінет скаржника у ЄСІТС та своєчасно підготувати касаційну скаргу.

Окрім цього, скаржник зазначив, що у період з 25.04.2024 по 15.05.2024 в місті Запоріжжі, в якому знаходиться скаржник, було оголошено сигнал повітряної небезпеки "Повітряна тривога" 138 разів, загальною тривалістю більш ніж 132 години, що зумовлює необхідність перебування працівників у безпечних місцях і як наслідок, ускладнило працівникам скаржника можливість додержання процесуальних строків.

Інших підстав для поновлення пропущеного процесуального строку скаржник у своєму клопотанні не навів.

Згідно з частиною першою статті 119 Господарського процесуального кодексу України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

Можливість відновлення пропущеного процесуального строку пов`язана із наявністю саме поважних причин його пропуску. Поважними причинами визнаються лише такі обставини, які є об`єктивно непереборними та пов`язані із дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій.

Зі змісту наведеної правової норми вбачається, що законодавець не передбачив обов`язок суду автоматично поновлювати пропущений строк за наявності відповідного клопотання заявника, оскільки в кожному випадку суд має чітко визначити, з якої саме поважної причини такий строк було пропущено та чи підлягає він поновленню.

Господарський процесуальний кодекс України не пов`язує право суду відновити пропущений строк з певним колом обставин, що спричинили пропуск строку. Для поновлення процесуального строку суд має встановити наявність об`єктивно непереборних обставин, які перешкоджали вчасному зверненню зі скаргою на судове рішення, у зв`язку з чим заявник має довести суду їх наявність та непереборність, оскільки в іншому випадку нівелюється значення чіткого окреслення законодавчо закріплених процесуальних строків.

Щодо посилання скаржника на те, що він не зміг вчасно подати касаційну скаргу, оскільки підприємство працювало у режимі "Простій", колегія суддів зазначає, що такі обґрунтування не можуть бути розцінені судом як поважні причини чи непереборні обставини для поновлення строку на касаційне оскарження, оскільки такі доводи зводяться до внутрішньої організації роботи самого скаржника та його взаємовідносин з його представниками (працівниками).

Щодо посилання скаржника на те, що він не зміг вчасно подати касаційну скаргу, оскільки в місті Запоріжжі в період з 25.04.2024 по 15.05.2024 була велика кількість проголошених повітряних тривог, суд зазначає, що такі обґрунтування також не можуть бути визнані поважною причиною пропуску строку на касаційне оскарження, оскільки скаржник не обґрунтовує, яким чином оголошення повітряних тривог у цей період самі по собі призвели до неможливості вчасно подати касаційну скаргу на оскаржувану постанову, зокрема, з урахуванням наявності Електронного кабінету.

За змістом статті 129 Конституції України до основних засад судочинства належить, зокрема, рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.

Положеннями статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка є частиною національного законодавства України з 1997 року, кожному гарантовано право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Право на справедливий судовий розгляд, гарантоване пунктом 1 статті 6 Конвенції, повинно тлумачитися у контексті Преамбули Конвенції, відповідна частина якої проголошує верховенство права спільною спадщиною Високих Договірних Сторін. Одним з основоположних аспектів верховенства права є принцип правової визначеності, яка передбачає дотримання принципу res judicata, тобто принципу остаточності рішення, згідно з яким жодна із сторін не має права домагатися перегляду остаточного і обов`язкового рішення лише з метою повторного слухання справи і постановлення нового рішення. Відхід від цього принципу можливий лише коли він зумовлений особливими і непереборними обставинами (рішення Європейського суду з прав людини у справі "Рябих проти Росії").

Можливість відновлення пропущеного процесуального строку пов`язана із наявністю саме поважних причин його пропуску. Поважними причинами визнаються лише такі обставини, які є об`єктивно непереборними та пов`язані із дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій.

Безпідставне поновлення строку на оскарження судового рішення, що набрало законної сили, є порушенням вимог статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо справедливого судового розгляду в такому його елементі, як правова визначеність.

Проте скаржник у своєму клопотанні, після усунення недоліків, не навів достатніх (в тому числі нових) обґрунтувань пропуску процесуального строку, які можна було б вважати непереборними та пов`язані із дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій.

Колегія суддів ураховує, що підприємство безумовно було обізнано про існування судового провадження у справі № 908/413/24, оскільки саме воно зверталося до апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою.

Сторони мають цікавитися станом відомих їм судових проваджень, а особливо у випадку, коли скаржник зацікавлений у вирішенні питання про відкриття провадження у справі, оскільки саме він не погоджується із судовими рішеннями і ставить під сумнів їх законність.

Відповідно до частини першої статті 43 Господарського процесуального кодексу України учасники судового процесу та їх представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами, зловживання процесуальними правами не допускається.

За приписами частин першої-четвертої статті 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Зважаючи на викладене, суд касаційної інстанції дійшов висновку, що у клопотанні про поновлення строку (після усунення недоліків) не наведено достатнього обґрунтування поважності причин пропуску строку на касаційне оскарження, а також не зазначено об`єктивних непереборних обставин, що стали причиною його пропуску строку, у зв`язку з чим колегія суддів визнає наведені підстави неповажними та відмовляє у його задоволенні.

Відповідно до абзацу 2 частини третьої статті 292 Господарського процесуального кодексу України якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або наведені підстави для поновлення строку на касаційне оскарження визнані неповажними, суд відмовляє у відкритті касаційного провадження на підставі пункту 4 частини першої статті 293 цього Кодексу.

Згідно з пунктом 4 частини першої статті 293 Господарського процесуального кодексу України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на касаційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на касаційне оскарження визнані судом неповажними.

Виходячи з наведеного, Верховний Суд дійшов висновку про відмову у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Акціонерного товариства "Запорізький завод феросплавів" на ухвалу Господарського суду Запорізької області від 26.02.2024 і постанову Центрального апеляційного господарського суду від 24.04.2024 у справі № 908/413/24.

За таких обставин, керуючись статтями 234, пунктом 4 частини першої статті 293 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд

УХВАЛИВ:

1. Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Акціонерного товариства "Запорізький завод феросплавів" на ухвалу Господарського суду Запорізької області від 26.02.2024 і постанову Центрального апеляційного господарського суду від 24.04.2024 у справі № 908/413/24.

2. Матеріали касаційної скарги повернути скаржникові разом з доданими до неї додатками.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання і оскарженню не підлягає.

Головуючий О. В. Случ

Судді Н. О. Волковицька

С. К. Могил