Ухвала

від 25.06.2024 по справі 709/2089/18

ЧОРНОБАЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа №709/2089/18

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

25 червня 2024 року с-ще Чорнобай

Чорнобаївський районний суд Черкаської області у складі:

головуючого судді - ОСОБА_1 ,

за участі секретаря судового засідання - ОСОБА_2 ,

прокурора - ОСОБА_3 ,

обвинуваченого - ОСОБА_4 ,

захисника - ОСОБА_5 ,

розглядаючи у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Чорнобаївського районного суду Черкаської області кримінальне провадження № 12018000000000504, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань 30 серпня 2018 року, за обвинуваченням ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 362 КК України,

в с т а н о в и в :

В провадженні Чорнобаївського районного суду Черкаської області перебуває кримінальне провадження відносно ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 362 КК України.

До суду надійшло клопотання прокурора про призначення по справі комплексної комп`ютерно-технічної, земельної експертизи.

В судовому засіданні прокурор підтримав клопотання про призначення по справі комплексної комп`ютерно-технічної, земельної експертизи. Клопотання обґрунтоване тим, що для з`ясування обставин, що мають значення для кримінального провадження, необхідні спеціальні знання, а тому призначення комп`ютерно-технічної, земельної експертизи є об`єктивною необхідністю для підтвердження або спростування вчинення несанкціонованих змін, знищення або блокування інформації, яка обробляється в електронно-обчислювальних машинах (комп`ютерах), автоматизованих системах чи комп`ютерних мережах або зберігається на носіях такої інформації, вчинених особою, яка має право доступу до неї, зокрема під час внесення ОСОБА_4 до Державного земельного кадастру відомостей про земельні ділянки та присвоєння їм кадастрових номерів.

Захисник ОСОБА_5 в судовому засіданні заперечував щодо призначення по справі комплексної комп`ютерно-технічної, земельної експертизи. Вважав, що суд може самостійно, в межах висунутого обвинувачення, надати належну оцінку та з`ясувати обставини, що мають значення для цього кримінального провадження і для цього суду не потрібні спеціальні знання експерта, оскільки для цього достатньо з`ясувати які положення Закону, відомчих та/чи керівних нормативно-правових актів підлягали до застосування при вчиненні кадастровим реєстратором ОСОБА_4 дій, і це суд може і зобов`язаний встановити самостійно, без залучення експерта, оскільки це і є не чим іншим, як з`ясування питань права. Тому вважав, що суд може надати оцінку діям обвинуваченого ОСОБА_4 в межах висунутого йому обвинувачення, передбаченого ч. 1 ст. 362 КК України, на підставі наявних в матеріалах кримінального провадження та досліджених доказів, без призначення та проведення комплексної комп`ютерно-технічної, земельної експертизи, а тому в задоволенні даного клопотання просив відмовити.

Обвинувачений ОСОБА_4 в судовому засіданні підтримав думку свого захисника.

Суд, заслухавши думку учасників судового засідання, вивчивши клопотання прокурора, дійшов такого висновку.

Відповідно до ст. 84 КПК України доказами в кримінальному провадженні є фактичні дані, отримані у передбаченому цим Кодексом порядку, на підставі яких слідчий, прокурор, слідчий суддя і суд встановлюють наявність чи відсутність фактів та обставин, що мають значення для кримінального провадження та підлягають доказуванню. Процесуальними джерелами доказів є показання, речові докази, документи, висновки експертів.

Згідно з ч. 1 ст. 101 КПК України висновок експерта - це докладний опис проведених експертом досліджень та зроблені за їх результатами висновки, обґрунтовані відповіді на запитання, поставлені особою, яка залучила експерта, або слідчим суддею чи судом, що доручив проведення експертизи.

За ч. 1 ст. 332 КПК України під час судового розгляду суд за клопотанням сторін кримінального провадження або потерпілого за наявності підстав, передбачених статтею 242 цього Кодексу, має право своєю ухвалою доручити проведення експертизи експертній установі, експерту або експертам.

Відповідно до ч. 1 ст. 242 КПК України експертиза проводиться експертною установою, експертом або експертами, яких залучають сторони кримінального провадження або слідчий суддя за клопотанням сторони захисту у випадках та порядку, передбачених статтею 244 цього Кодексу, якщо для з`ясування обставин, що мають значення для кримінального провадження, необхідні спеціальні знання. Не допускається проведення експертизи для з`ясування питань права.

Експерт залучається у разі наявності підстав для проведення експертизи за дорученням сторони кримінального провадження (ч. 1 ст. 243 КПК України).

За ч. 1 ст. 244 КПК України сторона захисту має право звернутися до слідчого судді з клопотанням про проведення експертизи у разі, якщо: 1) для вирішення питань, що мають істотне значення для кримінального провадження, необхідне залучення експерта, проте сторона обвинувачення не залучила його або для вирішення залученим стороною обвинувачення експертом поставлені запитання, що не дозволяють дати повний та належний висновок з питань, для з`ясування яких необхідне проведення експертизи, або існують достатні підстави вважати, що залучений стороною обвинувачення експерт внаслідок відсутності у нього необхідних знань, упередженості чи з інших причин надасть або надав неповний чи неправильний висновок; 2) сторона захисту не може залучити експерта самостійно через відсутність коштів чи з інших об`єктивних причин.

Вирішуючи в судовому засіданні таке клопотання сторони суд з`ясовує для встановлення яких саме обставин вона просить призначити експертизу, яке істотне значення можуть мати ці обставини для кримінального провадження.

Відповідно до п. 1.2.14 Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 08 жовтня 1998 року № 53/5 (у редакції наказу Міністерства юстиції України від 26 грудня 2012 року № 1950/5) згідно з процесуальним законодавством України експертами виконуються первинні, додаткові, повторні, комісійні та комплексні експертизи.

Комплексною є експертиза, що проводиться із застосуванням спеціальних знань різних галузей науки, техніки або інших спеціальних знань (різних напрямів у межах однієї галузі знань) для вирішення одного спільного (інтеграційного) завдання (питання). До проведення таких експертиз у разі потреби залучаються як експерти експертних установ, так і фахівці установ та служб (підрозділів) інших центральних органів виконавчої влади або інші фахівці, що не працюють у державних спеціалізованих експертних установах.

У даному кримінальному провадженні сторона захисту на стадії досудового розслідування подавала клопотання про проведення судової комп`ютерно-технічної експертизи, однак постановою слідчого ГСУ Національної поліції України від 20 вересня 2018 року у його задоволенні відмовлено. Водночас ухвалою Чорнобаївського районного суду Черкаської області від 14 грудня 2018 року у справі № 709/2089/18 у задоволенні скарги захисника на постанову слідчого від 20 вересня 2018 року про відмову у задоволенні клопотання про проведення судової комп`ютерно-технічної експертизи - відмовлено.

Так, вимоги про дотримання розумних строків провадження також закріплені в окремій статті 28 КПК України. При цьому забезпечення судового провадження в розумні строки покладено на суд.

Як слідує зі змісту даної статті критерієм оцінювання розумності строку є складність справи, що може бути зумовлена як фактичними обставинами справи, так і різними правовими аспектами, пов`язаними зі справою опосередковано. Складність справи визначається з урахуванням кількості підозрюваних, обвинувачених та інкримінованих епізодів злочинної діяльності, характеру фактичних даних, що підлягають встановленню, кількості учасників справи (потерпілих, свідків), обсягу та специфіки процесуальних дій, необхідних для здійснення судового слідства, забезпечення допомоги перекладача, об`єднання матеріалів справи тощо.

Дотримання розумного строку розгляду провадження є елементом справедливого судового розгляду в розумінні ст. 6 Європейської конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, відповідно до якої, кожен має право на доступ до правосуддя та на справедливий і відкритий розгляд його справи впродовж розумного строку.

У п. 116 рішення ЄСПЛ від 12 березня 2009 року у справі «Вергельський проти України» зазначено: «розумність тривалості провадження має оцінюватися у світлі конкретних обставин справи та з урахуванням таких критеріїв, як складність справи, поведінка заявника та відповідних органів». Згідно з позицією ЄСПЛ Конвенція покладає на держави-учасниці обов`язок організувати свою судову систему таким чином, щоб суди мали змогу діяти відповідно до вимог п. 1 ст. 6 Конвенції, зокрема розглядати справи впродовж «розумного строку» (рішення від 06 вересня 2005 року у справі «Павлюлінець проти України»).

Для визначення розумності строків кримінального провадження важливе значення має не тільки судове провадження у суді першої інстанції, а й провадження в апеляційній та касаційній інстанціях. У п. 97 рішення ЄСПЛ від 16 вересня 2010 року у справі «Вітрук проти України» зазначено, що «в кримінальних справах «розумний строк», передбачений п. 1 ст. 6 Конвенції, починається з того часу, коли особі було «пред`явлено обвинувачення», тобто, іншими словами, з моменту офіційного повідомлення заявника компетентним органом про те, що він обвинувачується у вчиненні злочинів. Це визначення також застосовується до питання, чи мало місце «суттєве погіршення становища (підозрюваного)», чи ні. Щодо закінчення «відповідного строку», то в кримінальних справах період, передбачений п. 1 ст. 6 Конвенції, включає весь строк провадження у справі, у тому числі перегляд рішення в апеляції (п. 70 рішення ЄСПЛ у справі «Меріт проти України»).

Прокурор у своєму клопотанні як підставу призначення комплексної судової комп`ютерно-технічної, земельної експертизи вказує на досліджені матеріали кримінального провадження, письмові докази, покази свідків, які допитані в судовому засіданні.

Будь-яке клопотання сторони кримінального провадження, у тому числі про проведення експертизи, повинно бути належним чином обґрунтованим та мотивованим. Така позиція висловлена у рішеннях Верховного суду, зокрема у постановах № 552/5763/17 від 13.05.2021 та № 738/329/17 від 28.01.2020.

На думку суду, доводи, якими сторона обвинувачення обґрунтовує необхідність призначення експертизи, не вказують на наявність обставин, передбачених у ч. 2 ст. 332, ч. 2 ст. 242 КПК України, які б зобов`язували суд призначити експертизу.

Суд не погоджується з доводами прокурора, оскільки останнім не наведено достатніх підстав неможливості проведення такої експертизи на стадії досудового розслідування та які б вказували на необхідність призначення даної експертизи, а тому враховуючи загальні засади кримінального провадження, зокрема розумність строків розгляду справи, суд вважає, що підстав для задоволення клопотання прокурора немає.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 369-372 КПК України, суд,

п о с т а н о в и в :

У задоволенні клопотання сторони обвинувачення про призначення комплексної комп`ютерно-технічної, земельної експертизи у кримінальному провадженні за обвинуваченням ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 362 КК України - відмовити.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню не підлягає. Заперечення на ухвалу можуть бути включені до апеляційної скарги на судове рішення, передбачене ч. 1 ст. 392 КПК України.

Суддя ОСОБА_1