Ухвала

від 21.09.2023 по справі 752/15432/21

ГОЛОСІЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа № 752/15432/21

Провадження № 1-кс/752/6008/23

У Х В А Л А

Іменем України

21 вересня 2023 року м. Київ

Слідчий суддя Голосіївського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , захисника ОСОБА_3 , власників майна ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні суду в місті Києві клопотання адвоката ОСОБА_3 в інтересах ОСОБА_4 , ОСОБА_6 , ОСОБА_5 , ОСОБА_7 про скасування арешту майна у кримінальному провадженні №42021102010000016, відомості щодо якого внесені 15.04.2021 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_4 , ОСОБА_6 , ОСОБА_5 , ОСОБА_7 звернулися до слідчого судді із вказаним клопотанням, у якому просять скасувати арешт, накладений ухвалою слідчого судді Голосіївського районного суду м. Києва від 14.07.2023 року у справі №752/15432/21 (провадження №1-кс/752/3506/23) у кримінальному провадженні №42021102010000016 від 15.04.2021 року.

В обгрунтування клопотання зазначають, що 14 липня 2023 року слідчий суддя Голосіївського районного суду м. Києва ОСОБА_8 винесла ухвалу, якою задовольнила клопотання прокурора Голосіївської окружної прокуратури м. Києва ОСОБА_9 , подане по кримінальному провадженню № 42021102010000016 від 15.04.2021 року, про арешт майна вилученого 4 травня 2023 року під час проведення обшуку за адресою: АДРЕСА_1 , а саме було вилучено речі, документи та грошові кошти, які жодного відношення до предмету розслідування кримінального провадження № 42021102010000016, від 15.04.2021 року не мають. Грошові кошти були отримані від продажу нерухомості та накопичення сім`єю за тривалий період часу і зберігалися вони в сейфі, звідкит були вилучені.

Розглянувши клопотання про скасування арешту майна, заслухавши думку учасників справі, слідчий суддя приходить до наступного висновку.

Як вбачається, ухвалою слідчого судді Голосіївського районного суду м. Києва від 14.07.2023р. накладено арешт у рамках кримінального провадження №42021102010000016 на технічний паспорт на будинок садибного типу по АДРЕСА_2 , на 5 арк.; технічна документація із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки на ОСОБА_10 по АДРЕСА_2 , на 32 арк.; технічний паспорт на будинок по АДРЕСА_3 , на ОСОБА_10 , інвентаризаційна справа, на 5 арк.; технічна документація із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки, на ім`я ОСОБА_11 , за адресою: АДРЕСА_2 на 33 арк.; технічний паспорт на будинок по АДРЕСА_3 , на ОСОБА_4 , інвентаризаційна справа на 5 арк.; технічна документація із землеустрою на ОСОБА_4 по АДРЕСА_3 ; технічний паспорт на будинок по АДРЕСА_4 , інвентаризаційна справа на 5 арк.; довідка про показники об`єкта нерухомого майна вих. № 020621/2 від 02.06.2021 на 1 арк.; інформаційна довідка видана на ім`я ОСОБА_12 , на 1 арк.; технічна документація із землеустрою на ОСОБА_6 , по АДРЕСА_3 , на 34 арк.; витяг з ДРРПНМ за адресою: АДРЕСА_5 , на 1 арк.; опис документів, що подано до ЦНАП на ім`я ОСОБА_4 по АДРЕСА_3 , на 1 арк.; договір дарування житлового будинку від 10.09.2021 між ОСОБА_13 та ОСОБА_6 , на 2 арк.; довіреність від ОСОБА_6 на ім`я ОСОБА_4 , на 1 арк.; витяг з ДРРПНМ за адресою: АДРЕСА_5 , на 1 арк.; витяг з Державного земельного кадастру на земельну ділянку по АДРЕСА_3 , на 3 арк.; опис документів, що подано до ЦНАП на ім`я ОСОБА_6 по АДРЕСА_3 , на 1 арк.; договір дарування житлового будинку між ОСОБА_11 та ОСОБА_14 , на 2 арк.; витяг з ДРРПНМ за адресою: АДРЕСА_5 , на 1 арк.; довіреність видана від імені ОСОБА_14 на ОСОБА_15 , на 1 арк.; договір дарування житлового будинку між ОСОБА_10 та ОСОБА_15 , на 2 арк.; витяг з ДРРПНМ за адресою: АДРЕСА_5 , на 1 арк.; акт здачі-приймання за рахунком, на 1 арк.; акт прийому-передачі межових знаків на зберігання, на 1 арк.; рахунок № 66/21, на 1 арк.; акт здачі-приймання за рахунком № 66/21, на 1 арк.; акт прийому-передачі межових знаків на зберігання, на 1 арк.; копія рішення КМР № 1571/4404, на 1 арк.; дублікат квитанції від 31.03.2021, на 1 арк.; заява про приєднання електроустановок з додатками, на 3 арк.; копії паспортів на ім`я ОСОБА_10 , ОСОБА_16 , ОСОБА_11 , ОСОБА_17 , ОСОБА_13 , ОСОБА_18 та карток платників податків, на 14 арк.; копія проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки ОСОБА_19 , з додатками, на 24 арк.; копія договору купівлі-продажу земельної ділянки між ОСОБА_20 та ОСОБА_4 , на 1 арк.; копія витягу з ДРРПНМ щодо об`єкту нерухомого майна, на 1 арк.; топогрофо-геодезичні вишукування по АДРЕСА_6 , на 1 арк.; розписка ОСОБА_21 про отримання грошових коштів від ОСОБА_22 , на 1 арк.; копії розписок ОСОБА_21 про отримання грошових коштів 1665 дол. США та 20 000 дол. США від ОСОБА_4 , на 2 арк.;р озписка ОСОБА_21 про отримання грошових коштів 16650 дол. США від ОСОБА_4 , на 1 арк.; договір між ОСОБА_23 та ОСОБА_4 , на 6 арк.; жорсткий диск (зовнішній) WD s/n WCAVY4167458T, на якому містить інформація щодо земельних ділянок, 1 шт.; планшет марки Apple iPAD Pro (11 дюймів), номер моделі MTXN2RK/A, серійний номер НОМЕР_1 ; жорсткий диск SEAGATE 2TB, SN2522EFXOST2000VN004, 1 шт.; грошові кошти в сумі 107 600 доларів США та 14 895 Євро.

Арешт накладено з метою збереження речових доказів.

Так, частиною першої статті 170 КПК України передбачено, що арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб.

Пунктом 1 ч. 2 ст. 170 КПК України визначено, що арешт майна допускається з метою забезпечення збереження речових доказів.

У відповідності до ч. 3 ст. 170 КПК України у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 1 ст. 174 КПК України арешт може бути скасований повністю чи частково за заявленим клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисників, законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом. Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необгрунтовано.

Статтею 214 КПК України визначено, що досудове розслідування розпочинається з моменту внесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань, а така процесуальна заборона як арешт майна застосовується до вичерпного кола суб`єктів указаного у ст. 170 КПК України.

Як зазначено вище, відповідно до ч. 3 ст. 170 КПК України така заборона стосується будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що майно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу

Пунктом 13 листа Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 05.04.2013р. № 223-559/0/4-13 «Про деякі питання здійснення слідчим суддею суду першої інстанції судового контролю за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб під час застосування заходів забезпечення кримінального провадження» встановлено, що розгляд питання щодо скасування заходів забезпечення кримінального провадження здійснюється у порядку, передбаченому статтями 147, 158, 174 КПК. Слідчий суддя скасовує ці заходи забезпечення лише у випадках, зокрема, надходження від підозрюваного/обвинуваченого, його захисника, законного представника, іншого власника чи володільця майна клопотання про скасування повністю або частково арешту майна, якщо зазначені особи: 1) не були присутні при розгляді питання про арешт майна; 2) доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу минула потреба; 3) доведуть, що арешт накладено необґрунтовано.

Відповідно до п. 2.6 Узагальнення судової практики щодо розгляду слідчим суддею клопотань про застосування заходів забезпечення кримінального провадження Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 07 лютого 2014 року при накладенні арешту на майно слід перевіряти наявність належних підстав для арешту майна; доказів, що вказують на вчинення особою чи особами, на майно яких слідчий просить накласти арешт, кримінального правопорушення; встановлення розміру шкоди та питання щодо наявності цивільного позову, та співрозмірність обмеження права власності; відповідність клопотання слідчого вимогам ст. 171 КПК; чи накладається арешт на майно особи, яка не є підозрюваним у кримінальному провадженні.

Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини у справі «Ісмаїлов проти Росії» від 06.11.2008 року, де вказувалися порушення ст. 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, у якому зазначено, що кожна фізична та юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше, як в інтересах суспільства на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

Між тим, статтею 28 КПК України передбачено, що під час кримінального провадження кожна процесуальна дія або процесуальне рішення повинні бути виконані або прийняті в розумні строки. Критерії для визначення розумності строків кримінального провадження визначені ч. 3 ст. 28 КПК України, однак він має бути об`єктивно необхідним для прийняття процесуальних дій та прийняття процесуальних рішень.

Відповідно до усталеної практики Європейського суду з прав людини, продовження заходів забезпечення кримінального провадження, як упродовж досудового розслідування так і судового розгляду, ґрунтується на презумпції, що з перебігом ефективного розслідування справи та її судового розгляду зменшуються ризики, які стали підставою для застосування заходу забезпечення кримінального провадження, відповідно зі спливом певного часу орган досудового розслідування має навести додаткові доводи в обґрунтування наявних ризиків, що залишаються та їх аналіз, як підстави для подальшого втручання у права особи, в тому числі щодо позбавлення або обмеження права власності.

Окрім того, Європейський суд з прав людини через призму своїх рішень неодноразово акцентував увагу на тому, що володіння майном повинно бути законним (справа «Іатрідіс проти Греції»). Вимога щодо законності в розумінні Конвенції вимагає дотримання відповідних положень національного законодавства та відповідності принципові верховенства права, що включає свободу від свавілля (рішення у справі «Антріш проти Франції» та «Кушоглу проти Болгарії»). Будь-яке втручання державного органу в право на мирне володіння майном повинно забезпечити «справедливий баланс» між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту основоположних прав конкретної особи. Необхідність досягнення такого балансу відображена в цілому в структурі статті 1 Першого протоколу. Необхідного балансу не вдасться досягти, якщо на відповідну особу буде покладено індивідуальний та надмірний тягар (рішення справі "Спорронг та Льонрот проти Швеції"). Іншими словами, має існувати обґрунтоване пропорційне співвідношення між засобами, які застосовуються, та метою, яку прагнуть досягти.

Відповідно до ч. 3 ст. 22 КПК України слідчий суддя під час кримінального провадження не може одночасно виконувати функції державного обвинувачення, захисту і судового розгляду. Так, функції з доведення обґрунтованості поданого клопотання, наявності підстав для його задоволення процесуальним законом покладено виключно на ініціатора такого клопотання, в даному випадку - власника майна, разом з тим інша сторона, у випадку незгоди з даним клопотанням, зобов`язана належним чином її теж обґрунтувати. Відтак слідчий суддя розглядає клопотання на підставі тих доказів, які слідчому судді і представлені. При цьому, жоден учасник не був позбавлений можливості надати їх безпосередньо в судовому засіданні.

Викладені обставини свідчать, про те, що слідчий суддя, суд у кримінальному провадженні вирішують лише ті питання, що винесені на їх розгляд сторонами та віднесені до їх повноважень цим Кодексом. Слідчий суддя приходить до висновку про відсутність в кримінальному провадженні даних, які б виправдовували подальше втручання держави у право на мирне володіння заявниками належними їм правами в частині грошових коштів, у зв`язку з чим вважає доцільним скасувати арешт майна частково, не вбачаючи підстав для подальшого застосування вказаного заходу забезпечення кримінального провадження щодо грошових коштів у сумі 107 600,00 доларів США та 14 895,00 Євро.

Керуючись ст.ст. 174, 309 КПК України,-

УХВАЛИВ:

1. Клопотання задовольнити частково.

2. Скасувати арешт, накладений ухвалою слідчого судді Голосіївського районного суду м. Києва від 14 липня 2023 року, в частині накладення арешту на грошові кошти в сумі 107 600 доларів США та 14 895 Євро.

3. В іншій частині вимог скарги відмовити.

4. Ухвала оскарженню не підлягає.

Слідчий суддя ОСОБА_1