Рішення

від 24.06.2024 по справі 340/10289/23

КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 червня 2024 року м. Кропивницький справа № 340/10289/23

Кіровоградський окружний адміністративний суд у складі судді Кармазиної Т.М., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Державної екологічної інспекції Південного округу (Запорізька та Херсонська області) Державної екологічної інспекції України про визнання протиправним та скасування наказу, поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернулась до суду з позовом, в якому з урахуванням змін, просить:

- визнати протиправним та скасувати наказ Державної екологічної інспекції Південного округу (Запорізька та Херсонська області) Державної екологічної інспекції України № 463-ос від 16.11.2023 року Про звільнення ОСОБА_1 ;

- поновити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 ) на посаді заступника начальника управління державного екологічного нагляду (контролю) природних ресурсів та промислового забруднення Херсонської області - начальника відділу державного екологічного нагляду (контролю) земельних ресурсів, надр, поводження з відходами та небезпечними хімічними речовинами - старшого державного інспектора з охорони навколишнього природного середовища Південного округу (Запорізька та Херсонська області) зі збереженням 3 (третього) рангу державного службовця категорії Б з 16.11.2023 року;

- стягнути з Державної екологічної інспекції Південного округу (Запорізька та Херсонська області) Державної екологічної інспекції України (код ЄДРПОУ 43877338, адреса: вул. Незалежної України, 72а, м. Запоріжжя, 69035) на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 ) середній заробіток за час вимушеного прогулу, з розрахунку середньоденного заробітку 1370 грн. 78 коп., у розмірі 154898 грн. 14 коп.;

- стягнути з Державної екологічної інспекції Південного округу (Запорізька та Херсонська області) Державної екологічної інспекції України (код ЄДРПОУ 43877338, адреса: вул. Незалежної України, 72а, м. Запоріжжя, 69035) на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 ) заборгованість із заробітної плати за травень 2023 року 15481,30 грн., за червень 2023 року 31540 грн., за липень 2023 року 31540 грн., за серпень 33946,15 грн., за вересень 2023 року 939,88 грн., за жовтень 2023 року 7434,11 грн., за листопад 2023 року 8546,68 грн. Разом 129428,12 грн.

Також просить, допустити до негайного виконання судове рішення в частині поновлення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 ) на посаді та стягненні середнього заробітку за час вимушеного прогулу у межах суми за один місяць.

Позов вмотивовано тим, що наказом Державної екологічної інспекції Південного округу (Запорізька та Херсонська області) Державної екологічної інспекції України № 463-ос від 16.11.2023 року Про звільнення ОСОБА_1 позивачку звільнено з займаної посади заступника начальника управління державного екологічного нагляду (контролю) природних ресурсів та промислового забруднення Херсонської області - начальника з 16 листопада 2023 року за угодою сторін, відповідно до частини другої статті 86 Закону України Про державну службу. Позивачка не погоджується з винесеним наказом, адже заяви від 14.011.2023 на звільнення особисто до керівництва Інспекції не подавала, також іншими засобами зв`язку не передавала, та будь кого на передачу заяви про звільнення не уповноважувала. До того ж, вказувала, що заява містить виправлення та писала таку заяву як чернетку, яку залишала у себе на робочому столі. 15.11.2023 вона перебувала з іншими працівниками інспекції у відрядженні у м.Одеса. Вранці 16.11.2023 приступила до виконання своїх посадових обов`язків, а о 14:30 її ознайомили з наказом про її звільнення, з яким не погодилась, про що вказала безпосередньо на самому наказі. Крім того, зазначає, що у травні 2023 року набула чинності Постанова № 391 Про деякі питання оплати праці працівників державних органів та органів місцевого самоврядування під час воєнного стану від 25.04.2023 року якою на період воєнного стану для працівників державних органів на територіях активних бойових дій / можливих бойових дій визначалися посадові оклади з урахуванням коефіцієнт 2 та 1,5 відповідно. Наказом відповідача №318-ос від 01.08.2023 року було затверджено перелік працівників Державної екологічної інспекції Південного округу (Запорізька та Херсонська області), які здійснюють свої повноваження безпосередньо на територіях активних бойових дій, включених до переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією, затвердженого Міністерством з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій, для яких не визначена дата завершення бойових дій, до якого було включено і її як заступника начальника управління - начальника відділу - старшого державного інспектора з охорони навколишнього природного середовища Південного округу (Запорізька та Херсонська області). Вказує, що з серпня 2023 року розмір її посадового окладу змінено, про що стало відомо з довідки №4771/12-25/06/2-34 від 07.12.2023 року. Крім того, зі змісту довідки позивачкою встановлено, що у січні та травні 2023 року її посадовий оклад було змінено (зменшено). Про причини такої зміни посадового окладу їй не повідомлялось. Також довідка підтверджує, що з травня по липень 2023 року включно нарахування та виплати посадового окладу з застосуванням коефіцієнта визначеного Постановою КМУ № 391 від 25.04.2023 року, не було. Про причини ненарахування та невиплати надбавки за інтенсивність праці у серпні 2023 року та жовтні 2023 року позивачці також не повідомлено.

Ухвалою судді Кіровоградського окружного адміністративного суду від 08.01.2024 відкрито провадження у справі та вирішено розгляд справи здійснювати за правилами загального позовного провадження, на 30.01.2024 призначено підготовче засідання (т.1 а.с.55-56).

Згідно наданого до суду відзиву на позов (а.с.62-70), відповідач позовні вимоги не визнав у повному обсязі, в задоволенні позову просив відмовити, зважаючи на те, що 16.11.2023 року суб`єктом призначення - начальником Державної екологічної інспекції Південного округу (Запорізька та Херсонська області) - Головним Державним інспектором з охорони навколишнього середовища Південного округу (Запорізька та Херсонська області) розглянуто оригінал заяви ОСОБА_1 , про що проставлена резолюція на заяві та видано наказ про її звільнення №463-ОС від 16.11.2023. Заяву про звільнення позивачки вручено для розгляду першому заступнику начальника Державної екологічної інспекції Південного округу Сидоренко Андрію Юрійовичу безпосередній керівник позивача - начальник управління державного екологічного нагляду (контролю) природних ресурсів та промислового забруднення Херсонської області - старший державний інспектор з охорони навколишнього середовища Південного округу (Запорізька та Херсонська області) ОСОБА_2 . Заява позивача про звільнення після отримання була завізована першим заступником начальника Державної екологічної інспекції Південного округу ОСОБА_3 та направлена для прийняття управлінського рішення суб`єкту призначення до міста Запоріжжя. Жодних повідомлень про відкликання заяви на електронну адресу Інспекції, особисті засоби зв`язку керівництва Інспекції, чи в будь-який інший спосіб від позивачки не надходило. Таким чином, вважає, що станом на день отримання заяви позивача про звільнення, остання у визначений законом спосіб виявила своє волевиявлення при написанні заяви, вказала відповідні строки і умови з якими погодився відповідач. Твердження позивача і її напис на копії наказу вважають безпідставними, так як законодавством не передбачено поняття чернетка заяви про звільнення, позивачем дотримано вимоги її складання, заява надана керівнику держоргану безпосереднім керівником позивача, тому Інспекція не знала і не могла знати про зміну волевиявлення позивача станом на день ознайомлення її з наказом про звільнення. Крім того, вказує, що наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України 13.07.2023 №199, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 20 липня 2023 року, затверджено зміни до Переліку, зокрема: Розділ І доповнено новим пунктом: 3. Території активних бойових дій, на яких функціонують державні електронні інформаційні ресурси. Відповідно до зазначеного наказу Херсонська міська територіальна громада віднесена до території активних бойових дій, на яких функціонують державні електронні інформаційні ресурси з 01.05.2023. Отже, вважає, що вищевказаний наказ не передбачає застосування коефіцієнту 2 до посадових окладів працівникам, що виконують посадові обов`язки на території Херсонської територіальної громади з урахуванням коефіцієнтів з 01.05.2023. На виконання вимог Постанови Кабінету Міністрів України від 25 квітня 2023 року №391, Державною екологічною інспекцією Південного округу (Запорізька та Херсонська області) наказом №318-ОС від 01.08.2023 року визначено перелік працівників, та надано на затвердження (Голові Держекоінспекції України) штатний розпис працівників Інспекції, що передбачив збільшення заробітної плати внаслідок застосування коефіцієнтів. Заробітна плата позивача, починаючи з серпня 2023 року, нараховувалася та виплачувалася з урахуванням коефіцієнту "2" з урахуванням норм Постанови Кабінету Міністрів України від 25 квітня 2023 року №391. До того ж, вказував, що неможливість застосування коефіцієнтів для перерахунку заробітної плати за травень-липень 2023 року пов`язана з відсутністю правових підстав внаслідок недосконалості законодавства. Таким чином, вважає, що вимога позивачки про необхідність проведення перерахунку заробітної плати та виплати їй коштів з урахуванням Постанови Кабінету Міністрів України від 25 квітня 2023 року №391 є безпідставною та незаконною. Також зауважує, що в серпні 2023 року у зв`язку з затвердженням нового штатного розпису і застосуванням до окладу працівників Державної екологічної інспекції Південного округу (Запорізька та Херсонська області) з визначеним місцем роботи містом Херсон коефіцієнту 2, стимулюючих виплат за інтенсивність у роботі працівникам не застосовувалася у зв`язку з недостатнім зарплатним фондом Інспекції. Крім того, наголошував, що з 23.08.2023 по 25.08.203, з 04.10.2023 року по 13.10.2023 виконувала роботу дистанційно. Отже, враховуючи перебування позивача у відпустці та лікарняному, а також виконання роботи дистанційно відповідач вважає, що ОСОБА_1 нараховано та виплачено усі належні їй виплати з урахуванням чинного законодавства.

Ухвалою суду від 30.01.2024 розгляд справи у підготовчому засіданні відкладено до 28.02.2024 за клопотанням представників сторін, витребувано докази (т.1 а.с.106-107).

Ухвалою суду від 26.02.2024 задоволено клопотання представника відповідача про його участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції (т.2 а.с.15-16).

28.02.2024 представником позивача подана заява про зміну предмета позову, в частині позовної вимоги про поновлення на посаді (т.2 а.с.32-33).

28.02.2024 у підготовчому засіданні оголошено перерву до 12.03.2024 за клопотанням представника позивача, витребувано докази. (т.2 а.с.35)

12.03.2024 у підготовчому засіданні оголошено перерву до 27.03.2024, витребувано у відповідача додаткові докази (т.2 а.с.126-127).

27.03.2024 у підготовчому засіданні розгляд справи відкладено до 11.04.2024 з технічних причин (т.2 а.с.130).

11.04.2024 у підготовчому засіданні розгляд справи відкладено до 24.04.2024 за клопотанням представники позивача (т.2 а.с.174).

24.04.2024 представником позивача подана заява про збільшення позовної вимоги про стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу. Вказана заява мотивована тим, що за період з 01.05.2023 по 16.11.2023 не застосовувався до посадового окладу позивача коефіцієнт 2 у відповідності до Постанова №391, тому вважає, що роботодавцем не виконувалося вимог чинного законодавства щодо нарахування та виплати заробітної плати у повному обсязі. (т.2 а.с.227-229)

24.04.2024 у підготовчому засіданні оголошено перерву до 07.05.2024 для надання додаткових доказів (т.2 а.с.237).

Ухвалою суду від 07.05.2024 року у справі закрито підготовче провадження та призначено її до судового розгляду по суті на 07.05.2024 (т.3 а.с.21).

В судовому засіданні позивач та її представник підтримали позовні вимоги в повному обсязі, представник відповідача заперечував проти задоволення позовних вимог.

07.05.2024 у судовому засіданні оголошено перерву до 24.05.2024 для виклику свідків (т.3 а.с.19-20)

24.05.2024 у судовому засіданні оголошено перерву до 07.06.2024 для виклику свідка (т.3 а.с.27-28)

Відповідно до усної ухвали, проголошеної у судовому засіданні 07.06.2024 року, подальший розгляд справи по суті здійснено у порядку письмового провадження (т.3 а.с.33).

Розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтується адміністративний позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.

Наказом Державної екологічної інспекції Південного округу (Запорізька та Херсонська області) Державної екологічної інспекції України № 356-ос від 26.10.2021 року ОСОБА_1 призначено на посаду заступника начальника управління державного екологічного нагляду (контролю) природних ресурсів та промислового забруднення начальника відділу державного екологічного нагляду (контролю) земельних ресурсів, надр, поводження з відходами та небезпечними хімічними речовинами - старшого державного інспектора з охорони навколишнього природного середовища Південного округу (Запорізька та Херсонська області) з 27.10.2021 року в порядку переведення з Державної екологічної інспекції Придніпровського округу (Дніпропетровська та Кіровоградська області) зі збереженням 4 (четвертого) рангу державного службовця в межах категорії Б та посадовим окладом у 7800 грн. Встановлено надбавку за вислугу років у розмірі 48% посадового окладу (стаж державної служби 16 років) (т.1 а.с.16, т.2 а.с.74).

Наказом Державної екологічної інспекції Південного округу (Запорізька та Херсонська області) №285-ос від 06.07.2023 позивачу присвоєно 3 ранг державного службовця в межах посад державної служби категорії Б (т.2 а.с.106)

Наказом Державної екологічної інспекції Південного округу (Запорізька та Херсонська області) №318-ос від 01.08.2023 затверджено перелік працівників інспекції, які здійснюють свої повноваження безпосередньо на територіях активних бойових дій, включених до переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською федерацією, затвердженого Міністерством з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій, для яких не визначена дата завершення бойових дій. До вказаного переліку включено ОСОБА_1 Херсонська міська територіальна громада. (т.1 а.с.24, 25 77, 78)

Наказом Державної екологічної інспекції Південного округу (Запорізька та Херсонська області) №403-ос від 03.10.2023 запроваджено з 04 жовтня по 13 жовтня 2023 року дистанційну роботу (виконання завдань за посадою за межами адміністративної будівлі (інспекції) для працівників, зокрема й для позивача, та визначено робоче місце на період дистанційної роботи для працівників зазначених у додатку до цього наказу, за місцем їх проживання відповідно до поданих заяв. (т.1 а.с.88-92, т.2 а.с.112, 113)

Згідно наказу Державної екологічної інспекції Південного округу (Запорізька та Херсонська області) №20-06/2-23 від 15.11.2023 року ОСОБА_1 відряджено до м. Одеси строком на 1 (один) календарний день 15 листопада 2023 року для участі у робочій нараді (т.1 а.с.34, 86-87).

Наказом Державної екологічної інспекції Південного округу (Запорізька та Херсонська області) Державної екологічної інспекції України №463-ос від 16.11.2023 року за підписом начальника інспекції Олега Бігдана Про звільнення ОСОБА_1 позивача звільнено з посади заступника начальника управління державного екологічного нагляду (контролю) природних ресурсів та промислового забруднення Херсонської області - начальника відділу державного екологічного нагляду (контролю) земельних ресурсів, надр, поводження з відходами та небезпечними хімічними речовинами - старшого державного інспектора з охорони навколишнього природного середовища Південного округу (Запорізька та Херсонська області) з 16 листопада 2023 року за угодою сторін, відповідно до частини другої статті 86 Закону України Про державну службу (т.1 а.с.17, т.2 а.с.116).

Зазначеним наказом №463-ос від 16.11.2023 року відділу бухгалтерського обліку та фінансів наказано провести остаточний розрахунок та виплатити ОСОБА_1 грошову компенсацію за:

- 15 (п`ятнадцять) календарних днів невикористаної щорічної основної відпустки за період роботи з 27.10.2021 по 26.10.2022;

- 15 (п`ятнадцять) календарних днів невикористаної щорічної основної відпустки за період роботи з 27.10.2022 по 26.10.2023;

- 13 (тринадцять) календарних днів невикористаної додаткової оплачуваної відпустки державного службовця за стаж державної служби понад 17 років.

Підставою для винесення наказу Про звільнення ОСОБА_1 №463-ос від 16.11.2023 стала заява ОСОБА_1 від 14.11.2023 про звільнення її із займаної посади за згодою сторін (т.1 а.с.112-113).

На заяві від 14.11.2023 першим заступником начальника Державної екологічної інспекції Південного округу Сидоренко А.Ю. здійснено запис "не заперечую".

З наказом про звільнення №463-ос від 16.11.2023 позивач ознайомилась 16.11.2023 та здійснила на ньому запис, що з наказом не згодна, заяву особисто не направляла, написала її як чернетку, відправляти її до начальника округу нікому не доручала (т.1 а.с.17, 81).

Не погоджуючись зі звільненням, позивач звернулася до суду з даним позовом.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Аналіз даної норми дає змогу дійти висновку, що діяльність органів державної влади здійснюється у відповідності до спеціально-дозвільного типу правового регулювання, яке побудовано на основі принципу "заборонено все, крім дозволеного законом; дозволено лише те, що прямо передбачено законом". Застосування такого принципу суттєво обмежує цих суб`єктів у виборі варіантів чи моделі своєї поведінки, а також забезпечує використання ними владних повноважень виключно в межах закону і тим самим істотно обмежує можливі зловживання з боку держави та її органів.

Вчинення ж державним органом чи його посадовою особою дій у межах компетенції, але непередбаченим способом, у непередбаченій законом формі або з виходом за межі компетенції є підставою для визнання таких дій та правових актів, прийнятих у процесі їх здійснення, неправомірними.

Положеннями ст.43 Конституції України визначено, що кожному гарантовано право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку він вільно погоджується. Держава створює умови для повного здійснення громадянами права на працю, гарантує рівні можливості у виборі професії та роду діяльності, реалізовує програми професійно - технічного навчання, підготовки і перепідготовки кадрів відповідно до суспільних потреб. Кожен має право на належні, безпечні і здорові умови праці, на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом. Громадянам гарантується захист від незаконного звільнення.

Принципи, правові та організаційні засади забезпечення публічної, професійної, політично неупередженої, ефективної, орієнтованої на громадян державної служби, яка функціонує в інтересах держави і суспільства, а також порядок реалізації громадянами України права рівного доступу до державної служби, що базується на їхніх особистих якостях та досягненнях визначає Закон України Про державну службу № 889-VIII від 10.12.2015 (далі Закон №889-VIII).

Згідно ч.1 ст.1 Закону України Про державну службу, державна служба, це публічна, професійна, політично неупереджена діяльність із практичного виконання завдань і функцій держави (ч.1). Державний службовець - це громадянин України, який займає посаду державної служби в органі державної влади, іншому державному органі, його апараті (секретаріаті) (далі - державний орган), одержує заробітну плату за рахунок коштів державного бюджету та здійснює встановлені для цієї посади повноваження, безпосередньо пов`язані з виконанням завдань і функцій такого державного органу, а також дотримується принципів державної служби (ч.2).

Відповідно до ч.ч.1-3 ст.5 Закону №889 правове регулювання державної служби здійснюється Конституцією України, цим та іншими законами України, міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, постановами Верховної Ради України, указами Президента України, актами Кабінету Міністрів України та центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері державної служби.

Відносини, що виникають у зв`язку із вступом, проходженням та припиненням державної служби, регулюються цим Законом, якщо інше не передбачено законом.

Дія норм законодавства про працю поширюється на державних службовців у частині відносин, не врегульованих цим Законом.

Законодавство про працю складається з Кодексу законів про працю України та інших актів законодавства України, прийнятих відповідно до нього (ст. 4 КЗпП).

Згідно з пунктом 1 частини 1статті 36 Кодексу Законів про Працю України підставою припинення трудового договору є угода сторін. Наведені норми КЗпП України застосовується у випадку взаємної згоди сторін трудового договору.

Трудовим договором є угода між працівником і власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом чи фізичною особою, за якою працівник зобов`язується виконувати роботу, визначену цією угодою, з підляганням внутрішньому трудовому розпорядкові, а власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган чи фізична особа зобов`язується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін (стаття 21 КЗпП України).

Підстави припинення трудового договору встановлено статтею 36 КЗпП України, підстави розірвання трудового договору з ініціативи працівника статтями 38 і 39 цього Кодексу, підстави розірвання трудового договору з ініціативи власника або уповноваженого ним органу - статтями 40, 41, 43, 43-1 і підстави розірвання трудового договору з керівником на вимогу виборного органу первинної профспілкової організації (профспілкового представника) - статтею 45 цього Кодексу.

Законодавством не встановлено відповідного порядку чи строків припинення трудового договору за угодою сторін, у зв`язку з чим вони визначаються працівником і власником або уповноваженим ним органом у кожному конкретному випадку.

Припинення трудового договору за пунктом 1 частини першої статті 36 КЗпП України застосовується у випадку взаємної згоди сторін трудового договору, але пропозиція (ініціатива) про припинення трудового договору за цією підставою може виходити як від працівника, так і від власника або уповноваженого ним органу.

Таким чином, передбачена пунктом 1 частини першої статті 36 КЗпП України угода сторін є самостійною підставою припинення трудового договору, яка відрізняється від розірвання трудового договору з ініціативи працівника та з ініціативи власника підприємств, установ, організації або уповноваженого ним органу тим, що в цьому разі потрібне спільне волевиявлення сторін, спрямоване на припинення трудових відносин в обумовлений строк і саме з цих підстав.

При домовленості між працівником і власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом про припинення трудового договору за пунктом 1 частини першої статті 36 КЗпП України (за угодою сторін) договір припиняється в строк, визначений сторонами. Анулювання такої домовленості може мати місце лише при взаємній згоді про це власника або уповноваженого ним органу і працівника.

Така ж правова позиція висловлена в постанові Верховного Суду від 06 листопада 2019 року справа №570/894/16-ц. Згідно з роз`ясненнями, що наведені в постанові Пленуму ВСУ №9 від 06.11.92 року "Про практику розгляду судами трудових спорів", судам необхідно мати на увазі, що при домовленості між працівником і власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом про припинення трудового договору за п.1 ст.36 КЗпП (за згодою сторін) договір припиняється в строк, визначений сторонами. Анулювання такої домовленості може мати місце лише при взаємній згоді про це власника або уповноваженого ним органу і працівника.

У відповідності до пункту 3 частини 1 статті 83 Закону № 889-VIII державна служба припиняється за ініціативою державного службовця або за угодою сторін (стаття 86 цього Закону).

Згідно із статтею 86 Закону № 889-VIII державний службовець має право звільнитися зі служби за власним бажанням, попередивши про це суб`єкта призначення у письмовій формі не пізніш як за 14 календарних днів до дня звільнення.

Державний службовець може бути звільнений до закінчення двотижневого строку, передбаченого частиною першою цієї статті, в інший строк за взаємною домовленістю із суб`єктом призначення, якщо таке звільнення не перешкоджатиме належному виконанню обов`язків державним органом.

Суб`єкт призначення зобов`язаний звільнити державного службовця у строк, визначений у поданій ним заяві, у випадках, передбачених законодавством про працю.

Аналіз наведених положень дає суду підстави дійти до висновку про наявність у державного службовця права припинити державну службу за власним бажанням, попередивши про це суб`єкта призначення у письмовій формі не пізніш як за 14 календарних днів до дня звільнення.

У той же час, реалізація вказаного права кореспондується із обов`язком суб`єкта призначення звільнити державного службовця у строк, визначений ним у поданій заяві, у випадках, передбачених законодавством про працю.

Тобто, державний службовець, яким має намір припинити державну службу за власним бажанням подає суб`єкту призначення відповідну заяву не пізніш як за 14 календарних днів до дня звільнення, який визначає у поданій ним заяві. При цьому, датою звільнення державного службовця, в даному випадку, буде дата, яка безпосередньо визначена ним у заяві про звільнення за власним бажанням.

Між тим, правові засади і гарантії здійснення громадянами України права розпоряджатися своїми здібностями до продуктивної і творчої праці визначає також Кодекс законів про працю України.

Статтею 38 КЗпП України регламентовано, що працівник має право розірвати трудовий договір, укладений на невизначений строк, попередивши про це власника або уповноважений ним орган письмово за два тижні. У разі, коли заява працівника про звільнення з роботи за власним бажанням зумовлена неможливістю продовжувати роботу (переїзд на нове місце проживання; переведення чоловіка або дружини на роботу в іншу місцевість; вступ до навчального закладу; неможливість проживання у даній місцевості, підтверджена медичним висновком; вагітність; догляд за дитиною до досягнення нею чотирнадцятирічного віку або дитиною з інвалідністю; догляд за хворим членом сім`ї відповідно до медичного висновку або особою з інвалідністю I групи; вихід на пенсію; прийняття на роботу за конкурсом, а також з інших поважних причин), власник або уповноважений ним орган повинен розірвати трудовий договір у строк, про який просить працівник.

Якщо працівник після закінчення строку попередження про звільнення не залишив роботи і не вимагає розірвання трудового договору, власник або уповноважений ним орган не вправі звільнити його за поданою раніше заявою, крім випадків, коли на його місце запрошено іншого працівника, якому відповідно до законодавства не може бути відмовлено в укладенні трудового договору.

Працівник має право у визначений ним строк розірвати трудовий договір за власним бажанням, якщо власник або уповноважений ним орган не виконує законодавство про працю, умови колективного чи трудового договору.

Аналізуючи наведені положення, у взаємозв`язку із положеннями статей 83, 86 Закону № 889-VIII суд приходить до висновку про наявність права у державного службовця подати заяву про звільнення за власним бажанням, а у разі якщо після закінчення строку попередження про звільнення останній не залишив роботи і не вимагає розірвання трудового договору, власник або уповноважений ним орган не вправі звільнити його за поданою раніше заявою. Виключенням із даного правила є лише випадки коли на його місце запрошено іншого працівника, якому відповідно до законодавства не може бути відмовлено в укладенні трудового договору.

Як зазначає позивач, заяву про звільнення з посади за згодою сторін вона написала 14.11.2023 як чернетку, перебуваючи в емоційному стресі та залишила у себе на столі в кінці робочого дня. Передавати заяву керівництву Інспекції нікого не уповноважувала. 15.11.2023 вона була перебувала у відрядженні в м.Одеса, а повернувшись, 16.11.2023 вранці виконували свої посадові обов`язки, а після обіду її ознайомили з наказом про звільнення. Вважає, що вона не реалізувала своє волевиявлення щодо звільнення.

Згідно з вимогами статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідно до частиною 2 статті 73 КАС України предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

В судовому засіданні 24.05.2024 року були допитані свідки: заступник начальника Державної екологічної інспекції Південного округу (Запорізька та Херсонська області) - ОСОБА_4 та начальник управління державного екологічного нагляду (контролю) природних ресурсів та промислового забруднення Херсонської області - ОСОБА_2 (на час спірних правовідносин).

ОСОБА_2 повідомив суду, що він був безпосереднім керівником ОСОБА_1 . Заяву про звільнення він особисто взяв зі столу ОСОБА_1 та пішов у робочих питаннях до заступника начальника Державної екологічної інспекції Південного округу (Запорізька та Херсонська області) - ОСОБА_4 , у якого її і залишив. Також у кабінеті був присутній ОСОБА_3 . Про передачу заяви на звільнення ОСОБА_4 , позивачку не повідомляв та остання також йому не повідомляла, що бажає звільнитися. Заяву позивачки забрав ОСОБА_3 , який і передав її до Запоріжжя. При цьому, стверджував, що заяву ОСОБА_1 він особисто ОСОБА_3 не передавав. Крім того, вказував, що був присутній коли ОСОБА_1 ознайомлювали з наказом про звільнення та остання не погоджувалася з ним.

ОСОБА_4 , який працював заступником начальника Державної екологічної інспекції Південного округу (Запорізька та Херсонська області) - у своїх поясненнях підтвердив, що заяву про звільнення приніс йому ОСОБА_2 . Вказану заяву ОСОБА_1 залишив на столі та нікому не передавав. ОСОБА_3 особисто забрав у нього заяву позивачки. Крім того, зазначав, що 15.11.2023 вони разом з позивачкою та іншими працівниками інспекції були відрядженні до м.Одеса. Під час поїздки жодних розмов про звільнення не було, про те що була написана заява про звільнення ОСОБА_1 йому не повідомляла.

В судовому засіданні 07.06.2024 допитаний свідок ОСОБА_3 , який працює в Державній екологічній інспекції Південного округу (Запорізька та Херсонська області) на посаді першого заступника начальника, який повідомив, що заяву ОСОБА_1 йому передав її безпосередній начальник ОСОБА_2 в кабінеті ОСОБА_4 . Потім вказав, що він її передав новою поштою до м. Запоріжжя. Пояснював, що заява позивачки його не здивувала, а в даті звільнення не вважав, що це виправлення, на його думку це наведення дати.

Враховуючи викладені та встановлені судом обставини, суд доходить висновку, що ОСОБА_1 особисто не подано заяву про звільнення за згодою сторін, а отже, відсутнє волевиявлення працівника розірвати трудові відносини з роботодавцем.

Окрім того, судом встановлено, що у заяві про звільнення за згодою сторін зроблено виправлення у даті бажаного звільнення із займаної посади.

В даному випадку, відповідач, виконуючи норми чинного законодавства повинен був з`ясувати у ОСОБА_1 , з якої саме дати вона бажає звільнитись із займаної посади.

Також суд зазначає, що з моменту написання заяви до винесення наказу про звільнення не минуло 14 днів, а ОСОБА_1 жодним чином не підтверджено бажання звільнитись із займаної посади за згодою сторін.

Враховуючи у сукупності наведені обставини, суд доходить висновку про неправомірне прийняття наказу від 16.11.2023 року №463-ОС "Про звільнення ОСОБА_1 " та вважає за необхідне його скасувати.

Щодо позовної вимоги про поновлення позивача на попередній посаді, суд зазначає, що така є похідною від вимоги про визнання протиправним та скасування наказу про звільнення.

Частиною 6 статті 43 Конституції України гарантовано громадянам захист від незаконного звільнення.

Відповідно до частини 1 статті 235 Кодексу законів про працю України, у разі звільнення без законної підстави або незаконного переведення на іншу роботу, у тому числі у зв`язку з повідомленням про порушення вимог Закону України Про запобігання корупції іншою особою, працівник повинен бути поновлений на попередній роботі органом, який розглядає трудовий спір.

Таким чином, ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права і має бути адекватним наявним обставинам та виключати подальше звернення особи до суду за захистом порушених прав.

У постанові від 30.09.2020 р. у справі №826/12050/15 (провадження №К/9901/9714/20) Верховний Суд зазначив, що враховуючи приписи ч.1 ст.235 КЗпП України, на орган, що розглядає трудовий спір, у разі з`ясування того, що звільнення працівника відбулося незаконно, покладається обов`язок поновлення такого працівника на попередній роботі. Закон не наділяє орган, який розглядає трудовий спір, повноваженнями на обрання іншого способу захисту прав, ніж зазначений у частині першій статті 235 КЗпП України, а отже, установивши, що звільнення відбулося із порушенням установленого законом порядку, суд зобов`язаний поновити працівника на попередній роботі.

З огляду на висновок суду про визнання протиправним та скасування наказу про звільнення позивача з посади 16.11.2023, належним способом захисту його прав є поновлення позивача його на посаді, з якої його було незаконно звільнено, а саме на посаді заступника начальника управління державного екологічного нагляду (контролю) природних ресурсів та промислового забруднення Херсонської області - начальника відділу державного екологічного нагляду (контролю) земельних ресурсів, надр, поводження з відходами та небезпечними хімічними речовинами - старшого державного інспектора з охорони навколишнього природного середовища Південного округу (Запорізька та Херсонська області) з наступного робочого дня 17.11.2023.

Згідно з частиною 2 статті 235 КЗпП України при винесенні рішення про поновлення на роботі орган, який розглядає трудовий спір, одночасно приймає рішення про виплату працівникові середнього заробітку за час вимушеного прогулу або різниці в заробітку за час виконання нижчеоплачуваної роботи, але не більш як за один рік. Якщо заява про поновлення на роботі розглядається більше одного року, не з вини працівника, орган, який розглядає трудовий спір, виносить рішення про виплату середнього заробітку за весь час вимушеного прогулу.

Отже, виплата середнього заробітку проводиться за весь час вимушеного прогулу, а Законом не передбачено будь-яких підстав для зменшення його розміру за певних обставин.

Вказана позиція суду узгоджується із правовою позицією, викладеною в постанові Великої Палати Верховного Суду від 20 червня 2018 року у справі № 826/808/16.

Відповідно до частиною 1 статті 27 Закону України Про оплату праці порядок обчислення середньої заробітної плати працівника у випадках, передбачених законодавством, встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Таким нормативно-правовим актом є постанова Кабінету Міністрів України від 08.02.1995 №100 Про затвердження порядку обчислення середньої заробітної плати (далі Порядок №100).

Відповідно до пп.з п.1 Розділу І Порядку №100 цей Порядок застосовується у випадках вимушеного прогулу.

Згідно із абзацом 4 пункту 2 Розділу ІІ Порядку №100 у всіх інших випадках середня заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за останні два календарні місяці роботи, що передують місяцю, в якому відбувається подія, з якою пов`язана відповідна виплата.

Пунктом 3 Розділу ІІІ Порядку №100 визначено, що при обчисленні середньої заробітної плати враховуються всі суми нарахованої заробітної плати згідно із законодавством та умовами трудового договору, крім визначених у пункті 4 цього Порядку.

Суми нарахованої заробітної плати, крім премій (в тому числі за місяць) та інших заохочувальних виплат за підсумками роботи за певний період, враховуються у тому місяці, за який вони нараховані, та у розмірах, в яких вони нараховані, без виключення сум відрахування на податки, стягнення аліментів тощо, за винятком відрахувань із заробітної плати осіб, засуджених за вироком суду до виправних робіт.

Згідно з пунктом 5 Розділу IV Порядку №100 нарахування виплат у всіх випадках збереження середньої заробітної плати провадиться виходячи з розміру середньоденної (годинної) заробітної плати.

За змістом абзацу 1 пункту 8 розділу IV Порядку №100 нарахування виплат, що обчислюються із середньої заробітної плати за останні два місяці роботи, провадяться шляхом множення середньоденного (годинного) заробітку на число робочих днів/годин, а у випадках, передбачених чинним законодавством, календарних днів, які мають бути оплачені за середнім заробітком. Середньоденна (годинна) заробітна плата визначається діленням заробітної плати за фактично відпрацьовані протягом двох місяців робочі (календарні) дні на число відпрацьованих робочих днів (годин), а у випадках, передбачених чинним законодавством, - на число календарних днів за цей період.

Судом з`ясовано, що період з 17.11.2023 по 24.06.2024 є періодом вимушеного прогулу, за який слід виплатити позивачу середній заробіток, та який у підсумку становить 157 робочих днів.

Згідно з довідкою про доходи ОСОБА_1 (т.1 а.с.114-117, т.2 а.с.195-199), наданою до матеріалів справи відповідачем, середньоденна заробітна плата позивача становила 1370,78 грн.

Отже, середній заробіток позивача за час вимушеного прогулу за період з 17.11.2023 по 24.06.2024 складає 215212,46 грн. (157 робочих днів х 1370,78 грн.), який підлягає стягненню з відповідача. Вказана сума заробітку визначена без утримання податків, зборів та інших обов`язкових платежів, а їх нарахування та утримання має бути здійснено роботодавцем як податковим агентом при виплаті цієї суми позивачу.

Згідно пп.п.2, 3 ч.1 ст.371 КАС України, негайно виконуються рішення суду: про присудження виплати заробітної плати, іншого грошового утримання у відносинах публічної служби - у межах суми стягнення за один місяць; поновлення на посаді у відносинах публічної служби.

В зв`язку з цим рішення суду в частині поновлення ОСОБА_1 на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу у межах суми стягнення за один місяць у розмірі 28786,38 грн. (1370,78 грн. х 21 кількість робочих днів у грудні 2023 року) належить звернути до негайного виконання.

Щодо нарахування інших виплат.

Згідно із частинами першою та третьою статті 94 КЗпП України заробітна плата - це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку власник або уповноважений ним орган виплачує працівникові за виконану ним роботу.

Питання державного і договірного регулювання оплати праці, прав працівників на оплату праці та їх захисту визначається цим Кодексом, Законом України "Про оплату праці" та іншими нормативно-правовими актами.

У частині першій статті 1 Закону України "Про оплату праці" визначено, що заробітна плата - це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку за трудовим договором роботодавець виплачує працівникові за виконану ним роботу.

Пунктом 4 частини першої статті 7 Закону №889-VIII встановлено, що державний службовець має право на оплату праці залежно від займаної посади, результатів службової діяльності, стажу державної служби, рангу та умов контракту про проходження державної служби (у разі укладення).

За приписами статті 50 Закону №889-VIII держава забезпечує достатній рівень оплати праці державних службовців для професійного виконання посадових обов`язків, заохочує їх до результативної, ефективної, доброчесної та ініціативної роботи.

Заробітна плата державного службовця складається з: 1) посадового окладу; 2) надбавки за вислугу років; 3) надбавки за ранг державного службовця; 6) премії (у разі встановлення).

Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 введено в Україні воєнний стан, строк дії якого продовжено по сьогоднішній день включно.

25.04.2023 року Кабінетом Міністрів України прийнято постанову №391 "Деякі питання оплати праці працівників державних органів та органів місцевого самоврядування під час воєнного стану" (далі - Постанова №391).

Пунктом 1 Постанови №391 (в редакції чинній на час її прийняття) установлено, що:

1) на період воєнного стану для працівників державних органів, які безпосередньо здійснюють свої повноваження:

на територіях активних бойових дій, включених до переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією, затвердженого Міністерством з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій, для яких не визначена дата завершення бойових дій, посадові оклади визначаються з урахуванням коефіцієнта 2;

на територіях можливих бойових дій, включених до переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією, затвердженого Міністерством з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій, для яких не визначена дата припинення можливості бойових дій, посадові оклади визначаються з урахуванням коефіцієнта 1,5;

2) підвищення розмірів посадових окладів з урахуванням коефіцієнтів, передбачених підпунктом 1 цього пункту, здійснюється з урахуванням фактично відпрацьованого часу протягом місяця;

3) для цілей цієї постанови розташування робочого місця працівника визначається керівником державного органу (керівником державної служби) шляхом затвердження відповідного переліку працівників, які здійснюють свої повноваження безпосередньо на території можливих чи активних бойових дій;

4) працівникам державних органів, які безпосередньо здійснюють свої повноваження на територіях можливих чи активних бойових дій та яким підвищуються розміри посадових окладів відповідно до підпункту 1 цього пункту, інші виплати за роботу з особливими умовами праці, визначені актами Кабінету Міністрів України, не встановлюються.

Відповідно до Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією, затвердженого наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 22 грудня 2022 року № 309, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 23 грудня 2022 року за № 1668/39004 (в редакція до 02.05.2023 року), Херсонська міська територіальна громада віднесена до території можливих бойових дій з 11.11.2022 року.

Постановою Кабінету Міністрів України від 16.06.2023 року № 612 Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 25 квітня 2023 р. № 391 внесено до Постанови №391 зміни, а саме: у пункті 1:

1) абзац перший підпункту 1 викладено в такій редакції:

1) на період воєнного стану для працівників державних органів (крім працівників державних органів, оплата праці яких регулюється спеціальними законами; військовослужбовців; осіб рядового і начальницького складу та поліцейських), які безпосередньо здійснюють свої повноваження:

2) підпункт 2 доповнити абзацом такого змісту:

заробітна плата працівникам державних органів нараховується відповідно до абзацу першого цього підпункту з урахуванням підвищених розмірів посадових окладів, передбачених підпунктом 1 пункту 1 цієї постанови, які визначені та затверджені у штатному розписі відповідного державного органу;

3) підпункт 3 викласти в такій редакції:

3) для цілей цієї постанови розташування робочого місця працівника визначається керівником державного органу (керівником державної служби, суб`єктом призначення) шляхом затвердження відповідного переліку працівників, які здійснюють свої повноваження безпосередньо на територіях, на яких ведуться (велися) бойові дії;

працівникам державних органів, які включені до переліку, передбаченого абзацом першим цього підпункту, за періоди роботи на територіях, які не включені до переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією, затвердженого Міністерством з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій, нарахування заробітної плати проводиться виходячи з посадових окладів, визначених законодавством;

4) у підпункті 4 слова можливих чи активних бойових дій замінити словами, на яких ведуться (велися) бойові дії.

Наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України №199 від 13 липня 2023 року Про затвердження Змін до Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 20 липня 2023 р. за № 1225/40281 (далі наказ №199 від 13 липня 2023 року), затверджено Зміни до Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією, затвердженого наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 22 грудня 2022 року № 309, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 23 грудня 2022 року за № 1668/39004, згідно яких Херсонська міська територіальна громада з 11.11.2022 року по 01.05.2023 року була віднесена до території можливих бойових дій, а з 01.05.2023 року Херсонська міська територіальна громада віднесена до території активних бойових дій, на яких функціонують державні електронні інформаційні ресурси.

Наказ № 199 від 13 липня 2023 року набрав чинності з 21.07.2023 року.

Як встановлено судом, державні службовці, у тому числі і позивач звертались у липні 2023 року із колективною скаргою до Державної служби України з питань праці щодо виконання постанови Кабінету Міністрів України №391 (т.1 а.с.18).

Державною службою України з питань праці направлено скаргу за належністю до Національного агентства України з питань державної служби (т.1 а.с.20).

Національне агентство України з питань державної служби перенаправило скаргу до Державної екологічної інспекції України (т.1 а.с.21-22).

Державною екологічною інспекцією України розглянуто скаргу та листом від 14.08.2023 року надано відповідь (т.1 а.с.23), що з метою застосування норм постанови Кабінету Міністрів України від 25 квітня 2023 року № 391 Деякі питання оплати праці працівників державних органів та органів місцевого самоврядування під час воєнного стану, з урахуванням спільного роз`яснення Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 19.05.2023 № 22/5-4923-23, Міністерства економіки України від 19.05.2023 № 4707-05/23037-03 та Національного агентства з питань державної служби від 19.05.2023 № 167-р/з Державною екологічною інспекцію Південного округу (Запорізька та Херсонські області) згідно з наказами № 317-ос та №-318-ос від 01.08.2023 затверджено переліки працівників Державної екологічної інспекції Південного округу (Запорізька та Херсонські області), які здійснюють свої повноваження безпосередньо на територіях можливих бойових дій, включених до переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові або тимчасово окупованих Російською Федерацією, затвердженого Міністерством з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій, для яких не визначена дата припинення можливості бойових дій та для яких не визначена дата завершення бойових дій та розробляється проект нового штатного розпису Державної екологічної інспекції Південного округу (Запорізька та Херсонська області) на 2023 рік в якому посадові оклади працівників ДЕІ визначаються з урахуванням відповідних коефіцієнтів для подальшого його затвердження.

Державною екологічною інспекцією Південного округу (Запорізька та Херсонська області) наказом №318-ОС від 01.08.2023 року визначено перелік працівників, які здійснюють свої повноваження на території активних бойових дій та затверджено 18.08.2023 штатний розпис працівників Інспекції, що передбачив збільшення заробітної плати внаслідок застосування коефіцієнтів з 01.08.2023 (т.1 а.с.24-26, 31-33, 77-80, т.2 а.с.158-162).

Посадовий оклад позивача з 01.08.2023 з урахуванням коефіцієнту 2 - становив 16600,00 грн. (т.2 а.с.158)

При цьому, згідно штатного розпису, затвердженого 01.02.2023, посадовий оклад за посадою позивача з 01.01.2023 становив 8300,00 грн. (т.2 а.с.152-157)

Отже, заробітна плата позивача, починаючи з серпня 2023 року, нараховувалася та виплачувалася з урахуванням коефіцієнту "2" у відповідності до норм Постанови Кабінету Міністрів України від 25 квітня 2023 року №391.

В даному випадку слід зазначити, що наказом №199 від 13 липня 2023 року Херсонська міська територіальна громада, до якої входить м. Херсон, віднесена до території активних бойових дій з 01.05.2023 року на яких функціонують державні електронні інформаційні ресурси.

З огляду на викладене, у відповідності до Постанови Кабінету Міністрів України №391 від 25.04.2023 р. Деякі питання оплати праці працівників державних органів та органів місцевого самоврядування під час воєнного стану та наказу Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України 22 грудня 2022 року № 309 (із змінами відповідно наказу 199 від 13 липня 2023 року) коефіцієнт 2 до посадового окладу позивача, за посадою заступника начальника управління начальника відділу, повинен застосовуватися з 01.05.2023 року, з урахуванням фактично відпрацьованого часу протягом місяця, як це передбачено й Постановою № 391.

Враховуючи наведене, суд дійшов висновку, що відповідачем протиправно не нарахована та не виплачена позивачу заробітна плата з врахування коефіцієнта 2 до посадового окладу у відповідності до Постанови Кабінету Міністрів України №391 від 23.04.2023 року Деякі питання оплати праці працівників державних органів та органів місцевого самоврядування під час воєнного стану з 01.05.2023 року по 31.07.2023.

При цьому, суд враховує, що позивачу з серпня 2023 року перераховано посадовий оклад, та відповідно й заробітну плату, з урахування коефіцієнта 2 до базового посадового окладу.

Судом також встановлено, що на ім`я керівника Держекоінспекції написано заяву, якою ОСОБА_1 просить дозволити виконувати роботу з 04.10.2023 по 13.10.2023 року за місцем проживання: АДРЕСА_2 (т.1 а.с.237).

Наказом №403-ОС від 03 жовтня 2023 року Про запровадження дистанційної роботи було запроваджено з 04 по 13 жовтня 2023 року дистанційну роботу (виконання завдань за посадою за межами адміністративної будівлі Інспекції) для працівників Державної екологічної інспекції Південного округу (Запорізька та Херсонська області), що були визначені у додатку до наказу, в тому числі і ОСОБА_1 (а.с.238-240).

Слід зазначити, що під час дистанційної роботи за межами території активних бойових дій коефіцієнт "2" не застосовується.

Крім того, позивачу були нараховані і сплачені в тому числі, виплати:

- у травні 2023 року за час відпустки у розмірі 11821,04 грн.;

- у серпні 2023 також виплачені відпускні у сумі 14 377,50 грн. та грошова допомога на оздоровлення у сумі 32 278,17 грн.;

- у вересні 2023 року перебувала у відпустці та на лікарняному, внаслідок чого їй було зроблено перерахунок відпускних на суму 958,50 грн. та нараховані лікарняні за перші 5 днів жовтня за рахунок підприємства у сумі 5102,75 грн.

- у жовтні 2023 року нараховано матеріальну допомогу на вирішення соціально-побутових питань у розмірі 30869,35 грн. (т.1 а.с.115-117, т.2, а.с.179-181, 188-191).

Судом вже встановлено, що відповідач протиправно не застосував до посадового окладу ОСОБА_1 коефіцієнта 2 у відповідності до Постанови Кабінету Міністрів України №391 від 25.04.2023 р. Деякі питання оплати праці працівників державних органів та органів місцевого самоврядування під час воєнного стану з 01.05.2023 року по 31.07.2023, що в свою чергу могло потягнути за собою невірний обрахунок виплачених позивачу сум складових заробітної плати, відпускних та лікарняних з 01.05.2023 по 16.11.2023.

При визначенні способу судового захисту порушеного права суд враховує, що статтею 13 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод (далі - Конвенція) (право на ефективний засіб юридичного захисту) передбачено, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

При цьому під ефективним засобом (способом) слід розуміти такий, що призводить до потрібних результатів, наслідків, дає найбільший ефект.

Таким чином, ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, бути адекватним наявним обставинам.

В справі "East/West Alliance Limited" проти України" (№ 19336/04) Європейський суд з прав людини указує, що дія статті 13 Конвенції вимагає надання національного засобу юридичного захисту у спосіб, який забезпечує вирішення по суті поданої за Конвенцією "небезпідставної скарги" та відповідне відшкодування, хоча договірним державам надається певна свобода дій щодо вибору способу, в який вони виконуватимуть свої конвенційні зобов`язання за цим положенням.

Межі обов`язків за відповідною правовою нормою різняться залежно від характеру скарги заявника відповідно до Конвенції. Незважаючи на це, засоби юридичного захисту, які вимагаються за статтею 13 Конвенції, повинні бути ефективними як у теорії, так і на практиці (Kudla v. Polandа № 30210/96).

Отже, визначення конкретної суми, яка має бути нарахована та виплачена позивачу, є компетенцією відповідача як роботодавця, адже як вказано вище, при визначенні такої суми має враховуватися не тільки право позивача на встановлення посадового окладу з урахуванням коефіцієнта 2, а й фактично відпрацьований час протягом місяця.

З огляду на наведене, з урахуванням встановлених обставин, суд робить висновок, що порушені права позивача підлягають судовому захисту шляхом зобов`язання відповідача застосувати до посадового окладу ОСОБА_1 коефіцієнт 2 у відповідності до Постанови Кабінету Міністрів України №391 від 25.04.2023 р. Деякі питання оплати праці працівників державних органів та органів місцевого самоврядування під час воєнного стану з 01.05.2023 року по 31.07.2023, здійснити перерахунок нарахованих позивачу сум з урахуванням застосування до посадового окладу коефіцієнт 2 у відповідності до Постанови Кабінету Міністрів України №391 від 25.04.2023 р. Деякі питання оплати праці працівників державних органів та органів місцевого самоврядування під час воєнного стану з 01.05.2023 року по 16.11.2023, а також виплатити різницю, що виникне за результатом здійснення такого перерахунку.

Суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів). (ст. 90 КАС України).

Частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з частиною першою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Частиною другою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Оцінивши кожен доказ, який є у справі щодо його належності, допустимості, достовірності та їх достатності і взаємного зв`язку у сукупності, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість доводів учасників справи, оцінивши докази суб`єкта владних повноважень на підтвердження правомірності свого рішення та докази надані позивачем - суд дійшов висновку, що обґрунтування на які посилається позивач, не дають суду підстав для висновків, які б спростовували доводи відповідача, а тому з огляду на наведені вище норми та обставини справи, суд дійшов висновку, про часткове задоволення позову.

Згідно із частиною 1 статті 143 КАС України суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі.

Відповідно до частини 3 статті 139 КАС України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.

Суд звертає увагу на те, що позивач звільнений від сплати судового збору в межах даної адміністративної справи.

Між тим, у позовній заяві позивачем вказано про орієнтовний розмір судових витрат на правничу допомогу 20 000,00 грн.

У відповідності до частини 4 статті 134 КАС України для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Згідно із частиною 7 статті 139 КАС України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

За відсутності відповідної заяви або неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Станом на час вирішення спору по суті відсутні обставини передбачені частиною 4 статті 134, частиною 7 статті 139 КАС України для вирішення судом питання щодо розподілу витрат, понесених позивачем на правничу допомогу.

Керуючись ст.132, 134, 139, 243-246, 255, 293, 295-297, 371 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позовну заяву ОСОБА_1 ( АДРЕСА_3 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Державної екологічної інспекції Південного округу (Запорізька та Херсонська області) Державної екологічної інспекції України (69035, м.Запоріжжя, вул.Незалежної України, 72а, ЄДРПОУ 43877338) про визнання протиправним та скасування наказу, поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати наказ Державної екологічної інспекції Південного округу (Запорізька та Херсонська області) №463-ос від 16.11.2023 року Про звільнення ОСОБА_1 .

Поновити ОСОБА_1 на посаді заступника начальника управління державного екологічного нагляду (контролю) природних ресурсів та промислового забруднення Херсонської області - начальника відділу державного екологічного нагляду (контролю) земельних ресурсів, надр, поводження з відходами та небезпечними хімічними речовинами - старшого державного інспектора з охорони навколишнього природного середовища Південного округу (Запорізька та Херсонська області) з 17 листопада 2023 року.

Стягнути з Державної екологічної інспекції Південного округу (Запорізька та Херсонська області) (ЄДРПОУ 43877338) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) середній заробіток за час вимушеного прогулу у сумі 215212,46 грн.

Зобов`язати Державну екологічну інспекцію Південного округу (Запорізька та Херсонська області) застосувати до посадового окладу ОСОБА_1 з 01.05.2023 року по 31.07.2023 коефіцієнт 2 у відповідності до Постанови Кабінету Міністрів України №391 від 25.04.2023 р. Деякі питання оплати праці працівників державних органів та органів місцевого самоврядування під час воєнного стану.

Зобов`язати Державну екологічну інспекцію Південного округу (Запорізька та Херсонська області) здійснити перерахунок нарахованих ОСОБА_1 сум з урахуванням застосування до посадового окладу коефіцієнт 2 у відповідності до Постанови Кабінету Міністрів України №391 від 25.04.2023 р. Деякі питання оплати праці працівників державних органів та органів місцевого самоврядування під час воєнного стану з 01.05.2023 по 16.11.2023 року, а також виплатити різницю, що виникне після такого перерахунку.

Рішення суду в частині поновлення ОСОБА_1 на роботі та стягнення середнього заробітку у межах суми 28786,38 грн. звернути до негайного виконання.

У задоволенні решти позовних вимог - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення за правилами, встановленими ст.ст.293, 295 - 297 КАС України.

Суддя Кіровоградського

окружного адміністративного суду Т.М. КАРМАЗИНА