Постанова

від 11.06.2024 по справі 160/9045/23

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

11 червня 2024 року м.Дніпросправа № 160/9045/23

Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого - судді Баранник Н.П.,

суддів: Малиш Н.І., Щербака А.А.,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕНЕРДЖІКС» на ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 05 квітня 2024 року у справі № 160/9045/23 (суддя Кадникова Г.В.) за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕНЕРДЖІКС» до Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків, Державної податкової служби України про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

15.03.2024, через підсистему "Електронний суд", до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла заява від представника Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕНЕРДЖІКС» про встановлення судового контролю за виконанням судового рішення, в якій представник позивача просив зобов`язати Державну податкову службу України протягом 5-ти днів подати до Дніпропетровського окружного адміністративного суду звіт про виконання рішення суду по справі 160/9045/23, якими зобов`язано Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному державному реєстрі податкову накладну Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕНЕРДЖІКС» №2 від 28.02.2023 датою її фактичного подання.

В обґрунтування заяви зазначалось, що рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 27.07.2023 у справі № 160/9045/23 набрало законної сили, проте Державна податкова служба України ухиляється від його виконання.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 05 квітня 2024 року в задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕНЕРДЖІКС» про встановлення судового контролю за виконанням судового рішення у справі № 160/9045/23 відмовлено.

З ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 05 квітня 2024 року не погодився позивач, ним була подана апеляційна скарга. В скарзі, посилаючись на порушення судом норм процесуального права, позивач просить скасувати оскаржену ухвалу та постановити нову, якою задовольнити заяву про встановлення судового контролю у справі № 160/9045/23.

В обґрунтування апеляційної скарги зазначає, що судом не дотримано вимог ст.382 КАС України, а виконання рішення відповідачем-2 не здійснено. Зазначає, що рішення зобов`язального характеру щодо вчинення суб`єктом владних повноважень визначених законом дій не потребує отримання виконавчих документів.

Відповідачами були подані відзиви на апеляційну скаргу позивача. У відзивах відповідачі стверджують, що погоджуються з висновками суду першої інстанції, вважають ухвалу законною і обґрунтованою.

Розгляд справи здійснено в порядку письмового провадження у відповідності до приписів ст.311 КАС України.

Перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість ухвали суду в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Рішенням суду від 27.07.2023 адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕНЕРДЖІКС» до Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків, Державної податкової служби України про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії, задоволено:

- визнано протиправним та скасовано рішення комісії регіонального рівня Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків від 11.04.2023 №8608522/42069164 про відмову у реєстрації податкової накладної №2 від 28.02.2023 в Єдиному реєстрі податкових накладних;

- зобов`язано Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкову накладну Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕНЕРДЖІКС» №2 від 28.02.2023 датою її фактичного подання.

Постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 14.11.2023 у справі 160/9045/23 рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду залишено без змін.

Відмовляючи у задоволенні заяви про встановлення судового контролю, суд першої інстанції виходив з того, що зазначені процесуальні дії є диспозитивним правом суду, яке може використовуватися в залежності від наявності об`єктивних обставин, які підтверджуються належними та допустимими доказами.

Колегія суддів визнає зазначений висновок обґрунтованим, з огляду на наступне.

Згідно із ст.370 КАС України судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами.

Відповідно до ч.1 ст.373 КАС України виконання судового рішення здійснюється на підставі виконавчого листа, виданого судом, який розглянув справу як суд першої інстанції.

В силу частини 1, 2 статті 382 КАС України суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, може зобов`язати суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.

З аналізу вищезазначених норм вбачається, що рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для виконання, при цьому суд може зобов`язати суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання такого рішення.

В свою чергу, Верховний Суд неодноразово зазначав, що адміністративним процесуальним законодавством регламентовано право суду застосовувати інститут судового контролю шляхом зобов`язання відповідача подати звіт про виконання рішення суду, визнання протиправними рішень, дій. Для застосування наведених процесуальних заходів мають бути наявні відповідні правові умови. У свою чергу, правовою підставою для зобов`язання відповідача подати звіт про виконання судового рішення є наявність об`єктивних підтверджених належними і допустимими доказами підстав вважати, що за відсутності такого заходу судового контролю рішення суду залишиться невиконаним або для його виконання доведеться докласти значних зусиль. Суд, встановлюючи строк для подання звіту, повинен враховувати особливості покладених обов`язків згідно із судовим рішенням та можливості суб`єкта владних повноважень їх виконати.

При цьому встановлювати судовий контроль за виконанням судового рішення є правом, а не обов`язком суду. У разі невиконання судового рішення, позивач має право вимагати вжиття спеціальних заходів впливу на боржника, передбачених законодавством про виконавче провадження.

Така правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 27 лютого 2020 року у справі №640/3719/18, від 04 березня 2020 року у справі №539/3406/17, від 11 червня 2020 року у справі №640/13988/19.

Згідно статті 129-1 Конституції України судове рішення є обов`язковим до виконання.

Відповідно до частин другої, третьої статті 14 КАС України судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

Виконання судового рішення здійснюється на підставі виконавчого листа, виданого судом, який розглядав справу як суд першої інстанції (частина перша статті 373 КАС України).

Отже, рішення суду, яке набрало законної сили, є обов`язковим для виконання, що у разі відсутності добровільного виконання судових рішень забезпечується, в першу чергу, через примусове виконання судових рішень відповідно до Закону України від 02 червня 2016 року №1404-VIII «Про виконавче провадження» (далі - Закон №1404-VIII).

Відповідно до статті 1 Закону №1404-VIII виконавче провадження є завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

За приписами пункту 1 частини першої статті 3 Закону №1404-VIII відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню рішення на підставі, зокрема, виконавчих листів та наказів, що видаються судами у передбачених законом випадках на підставі судових рішень.

Примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів» (частина перша статті 5 Закону №1404-VIII).

Таким чином, процесуальним законом встановлено порядок виконання судових рішень повноваження щодо вчинення дій з приводу примусового виконання рішення суду, в тому числі і щодо перевірки його виконання, належать передусім виконавцям.

Судовий контроль у формі зобов`язання подати звіт також є формою забезпечення виконання судових рішень, однак може застосовуватись судом, коли на час розгляду заяви про встановлення судового контролю, заявником надано докази, що загальний порядок виконання судового рішення не дав очікуваного результату або що відповідач створює перешкоди для виконання такого рішення.

Аналогічна правова позиція викладена в ухвалі Великої Палати Верховного Суду від 06 травня 2019 року у справі №826/9960/15.

На виконання рішення суду, яке набуло чинності 14.11.2023, судом першої інстанції 13.12.2023 направлено виконавчі листи позивачу, однак на адресу суду повернувся конверт з позначкою відділення поштового зв`язку «за закінченням терміну зберігання».

Відповідно до ст.44, 47 КАС України учасники справи мають право, зокрема, ознайомлюватись з матеріалами справи, робити з них витяги, копії, одержувати копії судових рішень, користуватися іншими визначеними законом процесуальними правами.

Враховуючи, що виконавчий лист, виданий судом першої інстанції про зобов`язання ДПС зареєструвати податку накладну в ЄРПН, не пред`являвся стягувачем (позивачем) до виконання до органів державної виконавчої служби, а позивач звернувся з цією заявою про встановлення судового контролю за виконанням судового рішення до отримання виконавчого листа, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про відсутність доказів, що свідчать про намір суб`єкта владних повноважень ухилитися від виконання рішення.

Відтак, оскільки ДПС не відмовляється та не ухиляється від виконання судового рішення, доказів протилежного заявником суду не надано, тому суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що підстави для встановлення судового контролю відсутні.

В даному випадку оскаржена ухвала прийнята судом першої інстанції у відповідності до наведених вище вимог КАС України, підстави для її скасування або зміни відсутні, з огляду на що, апеляційна скарга задоволенню не підлягає.

Керуючись ст.311, п.1 ч.1 ст.315, ч.1 ст.316, ст.ст.322, 325, 329 КАС України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕНЕРДЖІКС» - залишити без задоволення.

Ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 05 квітня 2024 року у справі № 160/9045/23 - залишити без змін.

Постанова Третього апеляційного адміністративного суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду у випадках та в строки, визначені статтями 328,329 КАС України.

Головуючий - суддяН.П. Баранник

суддяН.І. Малиш

суддяА.А. Щербак