Ухвала

від 27.06.2024 по справі 216/300/21

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

27 червня 2024 року

м. Київ

справа № 216/300/21

провадження № 61-9163ск24

Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Коломієць Г. В. розглянув касаційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката Кіщак Анни Андріївни на рішення Центрально-Міського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 23 листопада 2023 року та постанову Дніпровського апеляційного суду від 22 травня 2024 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Центрально-Міського відділу державної виконавчої служби у місті Кривий Ріг Південно-Східного міжрегіонального Міністерства юстиції (м. Одеса), Філії 04 Приватного підприємства «Нива-В.Ш.», ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , треті особи: ОСОБА_4 , приватний нотаріус Криворізького міського нотаріального округу Шрамова Вікторія Миколаївна, про поділ майна подружжя та визнання прилюдних торгів недійсними,

ВСТАНОВИВ:

У січні 2021 року ОСОБА_1 звернулася до суду з вищевказаним позовом до Центрально-Міського відділу державної виконавчої служби у місті Кривий Ріг Південно-Східного міжрегіонального Міністерства юстиції (м. Одеса) (далі - Центрально-Міський ВДВС у місті Кривий Ріг), Філії 04 Приватного підприємства «Нива-В.Ш.» (далі - Філія 04 ПП «Нива-В.Ш.»), ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , треті особи: ОСОБА_4 , приватний нотаріус Криворізького міського нотаріального округу Шрамова В. М. (далі - приватний нотаріус КМНО Шрамова В. М.), в якому просила суд:

- визнати проведені прилюдні торги з реалізації арештованого нерухомого майна,

а саме квартири, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , недійсними;

- витребувати від ОСОБА_3 спірну квартиру;

- визнати спільною сумісною власністю подружжя квартиру, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , визнавши за позивачем та відповідачем ОСОБА_2 право власності по 1/2 частці квартири за кожним.

Рішенням Центрально-Міського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 23 листопада 2023 року, залишеним без змін постановою Дніпровського апеляційного суду від 22 травня 2024 року, відмовлено

у задоволенні позову ОСОБА_1 до Центрально-Міського ВДВС у місті Кривий Ріг, Філії 04 ПП «Нива-В.Ш.», ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , треті особи: ОСОБА_4 , приватний нотаріус КМНО Шрамова В. М., про поділ майна подружжя та про визнання прилюдних торгів недійсними.

21 червня 2024 року представник ОСОБА_1 - адвокат Кіщак А. А. засобами поштового зв`язку звернулася до Верховного Суду із касаційною скаргою на рішення Центрально-Міського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 23 листопада 2023 року та постанову Дніпровського апеляційного суду

від 22 травня 2024 року (надійшла до суду 26 червня 2024 року), у якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просила скасувати оскаржувані судові рішення, направити справу на новий розгляд до суду першої інстанції.

Відповідно до частини третьої статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Подана касаційна скарга не може бути прийнята касаційним судом до розгляду та вирішено питання про відкриття касаційного провадження з огляду на наступне.

У порушення пункту 3 частини четвертої статті 392 ЦПК України до касаційної скарги доданий документ, що підтверджує сплату судового збору у розмірі 9 080,00 грн, однак це не підтверджує сплату судового збору у повному розмірі.

Згідно зі статтею 4 Закону України «Про судовий збір» за подання касаційної скарги справляється судовий збір, який відповідно до підпункту 7 пункту 1 частини другої цієї статті становить 200 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви в розмірі оспорюваної суми.

Підпунктом 1 пункту 1 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір»

(у редакції, чинній на день звернення до суду з цим позовом) передбачено, що за подання позовної заяви майнового характеру, яка подана фізичною особою або фізичною особою-підприємцем ставка судового збору становить 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Відповідно до підпункту 2 пункту 2 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до суду позовної заяви немайнового характеру, яка подана фізичною особою або фізичною особою-підприємцем ставка судового збору становить 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Частиною четвертою статті 6 Закону України «Про судовий збір» передбачено, якщо скаргу (заяву) подано про перегляд судового рішення в частині позовних вимог (сум, що підлягають стягненню за судовим рішенням), судовий збір за подання скарги (заяви) вираховується та сплачується лише щодо перегляду судового рішення

в частині таких позовних вимог (оспорюваних сум).

Зі змісту положень пункту 2 частини першої статті 176 ЦПК України вбачається, що

у позовах про визнання права власності на майно або його витребування ціна позову визначається вартістю майна.

ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом у 2021 році та заявляв дві позовні вимоги немайнового характеру та одну позовну вимогу майнового характеру (про витребування майна).

Станом на 01 січня 2021 року прожитковий мінімум для працездатних осіб був встановлений у розмірі 2 270,00 грн (0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб - 908,00 грн, 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб - 11 350,00 грн).

Порядок сплати судового збору визначено статтею 6 Закону України «Про судовий збір».

При цьому суд звертає увагу представника заявника на те, що відповідно до вимог Закону України «Про судовий збір» розрахунок розміру судового збору за подання касаційної скарги слід здійснювати, виходячи зі ставки, яка підлягала сплаті при поданні позовної заяви, а не з тієї суми, яка фактично була сплачена позивачем.

Оскільки із поданої касаційної скарги та копій судових рішень не вбачається ціни позову станом на день його подання (відсутнє визначення вартості спірного майна), тому неможливо визначити розмір судового збору, який підлягав сплаті при поданні позовної заяви за вимогу майнового характеру, у зв`язку з чим заявник при сплаті судового збору має підтвердити відповідність такої сплати належними доказами (позовна заява з визначеною ціною позову, майнова оцінка нерухомого майна або інші належні докази).

Отже, заявнику необхідно сплатити судовий збір за подачу касаційної скарги за позовні вимоги майнового характеру (у розмірі 1 % від ціни спірного майна помноженого на 200 %) та судовий збір за подачу касаційної скарги за дві позовні вимоги немайнового характеру ((908,00*2)*200% = 3 632,00 грн).

Судовий збір за подання касаційної скарги до Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду має бути перераховано або внесено до ГУК у м. Києві/Печерс.р-н/22030102, код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37993783, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), рахунок отримувача: UA288999980313151207000026007, код банку отримувача (МФО): 899998, код класифікації доходів бюджету: 22030102 «Судовий збір (Верховний Суд, 055)».

На підтвердження сплати судового збору необхідно суду надати документ, що підтверджує його сплату в повному обсязі.

Відповідно до вимог частин другої, третьої статті 393 ЦПК України у разі, якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 392 цього Кодексу, застосовуються положення статті 185 цього Кодексу, про що суддею постановляється відповідна ухвала.

Ураховуючи викладене, касаційну скаргу слід залишити без руху та надати заявнику строк для усунення їх недоліків.

Керуючись статтями 185, 389, 392, 393 ЦПК України, Верховний Суд

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката Кіщак Анни Андріївни на рішення Центрально-Міського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 23 листопада 2023 року та постанову Дніпровського апеляційного суду від 22 травня 2024 року залишити без руху та надати строк для виконання вимог ухвали, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення цієї ухвали.

У разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали настануть наслідки, передбачені законом.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя Г. В. Коломієць