Вирок

від 26.06.2024 по справі 567/1484/23

ОСТРОЗЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа №567/1484/23

Провадження №1-кп/567/26/24

В И Р О К

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 червня 2024 року м. Острог

Острозький районний суд Рівненської області у складі :

головуючий суддя ОСОБА_1

секретар ОСОБА_2

з участю прокурора ОСОБА_3

потерпілого-цивільного позивача ОСОБА_4

представника потерпілого-цивільного позивача адвоката ОСОБА_5

обвинуваченого ОСОБА_6

захисника обвинуваченого - адвоката ОСОБА_7

розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження №12023181170000086 по обвинуваченню ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с.Мощаниця Острозького району Рівненської області, громадянина України, непрацюючого, пенсіонера, зареєстроване та фактичне місце проживання: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченогоч.1 ст.286 КК України, -

встановив:

11 березня 2023 року близько 17 год. 20 хв. ОСОБА_6 , керуючи технічно несправним легковим автомобілем марки «ВАЗ 21070», реєстраційний номер НОМЕР_1 , а саме технічна несправність автомобіля виражена у перебуванні робочої гальмівної системи в стані часткової відмови, на ділянці автодороги по АДРЕСА_1 , рухаючись в напрямку с.Бадівка Острозької територіальної громади Рівненського району Рівненської області, в порушення вимог п.31.1 Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України № 1306 від 10.10.2001 та введених в дію 01.01.2002, згідно якого: «Технічний стан транспортних засобів та їх обладнання повинні відповідати вимогам стандартів, що стосується безпеки дорожнього руху та охорони навколишнього середовища, а також правил технічної експлуатації, інструкцій підприємств-виробників та іншої нормативно-технічної документації» та в порушення вимог п.11.3 Правил дорожнього руху України, згідно якого: «На дорогах із двостороннім рухом, які мають по одній смузі для руху в кожному напрямку, за відсутності суцільної лінії дорожньої розмітки чи відповідних дорожніх знаків виїзд на смугу зустрічного руху можливий лише для обгону та об`їзду перешкоди або зупинки чи стоянки біля лівого краю проїзної частини в населених пунктах у дозволених випадках, при цьому водії зустрічного напрямку мають перевагу», допустив зіткнення передньою правою частиною автомобіля «ВАЗ 21070», реєстраційний номер НОМЕР_1 , із передньою правою боковою частиною електровелосипеда «Smart 24».

У результаті дорожньо-транспортної пригоди велосипедист ОСОБА_4 отримав тілесні ушкодження у вигляді: «Закритий багато уламковий в/суглобовий перелом зовнішнього ворстка лівої в/г кістки зі зміщенням уламків», які відносяться до категорії середнього ступеня тяжкості тілесних ушкоджень по критерію довготривалого розладу здоров`я.

Невідповідність дій водія ОСОБА_6 в порушення вимог п.11.3 Правил дорожнього руху України з технічної точки зору перебуває в прямому причинному зв`язку з виникненням даної дорожньо-транспортної пригоди та спричиненими наслідками у вигляді середньої тяжкості тілесних ушкоджень у велосипедиста ОСОБА_4 .

Обвинувачений ОСОБА_6 в судовому засіданні свою провину у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченогоч.1 ст.286 КК Українивизнав та пояснив, що у день та час, вказаний в обвинувальному акті він керував автомобілем марки «ВАЗ 21070», реєстраційний номер НОМЕР_1 , та рухався по а/д в АДРЕСА_1 з невеликою швидкістю приблизно 5-10 км/год., оскільки було погане дорожнє покриття. Об`їжджаючи вибоїни він виїхав на смугу зустрічного руху, де на зустріч йому на велосипеді рухався потерпілий ОСОБА_4 , з яким він не розминувся та допустив з ним зіткнення, в результаті якого ОСОБА_4 впав. Пояснив, що видимість була достатня та після зіткнення він зупинився, підійшов до потерпілого та запропонував доставити потерпілого до лікарні, на що потерпілий відмовився та викликав працівників поліції та швидку медичну допомогу, до приїзду яких він залишався на місці ДТП. Пояснив, що після події ДТП, в період коли потерпілий перебував у лікарні, він з власної ініціативи не вживав заходів для відшкодування потерпілому завданих збитків, оскільки потерпілий про таку допомогу не просив, водночас не заперечує проти того, що така шкода повинна бути відшкодована в розмірі, який підтверджується відповідними доказами. Разом з тим, обвинувачений ОСОБА_6 в ході судового розгляду заявлений до нього потерпілим цивільний позов визнав частково з підстав, викладених у відзиві на позовну заяву.

Суд встановив, що обставини вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.1ст.286 КК України та винуватість обвинуваченого ОСОБА_6 у їх вчиненні, знайшли підтвердження у зібраних на досудовому слідстві та перевірених у судовому засіданні доказах.

Суд вважає недоцільним дослідження інших доказів, окрім тих, які просить дослідити прокурор і з чим погодились інші учасники судового провадження.

Вина ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення, окрім його зізнавальних пояснень, доведена в ході судового розгляду на підставі показів потерпілого та сукупністю інших доказів, зібраних в ході досудового розслідування, які перевірено в судовому засіданні.

Потерпілий ОСОБА_4 в судовому засіданні пояснив, що 11.03.2023 р. близько 17 год. 20 хв. він керував велосипедом та їхав додому. Рухаючись на автодорозі на своїй смузі руху в АДРЕСА_1 йому на зустріч на невеликій швидкості їхав автомобіль під керуванням ОСОБА_6 . Коли вони перебували за 10 метрів один від одного, то він зупинив велосипед, щоб надати ОСОБА_6 можливість зорієнтуватися та роз`їхатися, проте відбулося зіткнення, в результаті якого він впав та отримав струс головного мозку, крім того пошкодив собі коліно, з приводу чого перебував на стаціонарному лікуванні. Зазначив, що в обвинуваченого ОСОБА_6 була технічна можливість уникнути зіткнення, проте з невідомих причин він цього не зробив. Пояснив, що після зіткнення ОСОБА_6 залишався на місці ДТП, проте не пропонував йому допомогу, зокрема, щоб викликати швидку медичну допомогу, а тому останню та працівників поліції він викликав самостійно. До приїзду працівників поліції та після їх приїзду обвинувачений ОСОБА_6 поводив себе зверхньо та зухвало, насміхався над ним. Потерпілий пояснив, що після приїзду лікарів, вони оглянули його, вкололи йому знеболююче та відвезли до КНП «Острозька багатопрофільна лікарня», де він перебував на стаціонарному лікуванні впродовж декількох днів. В подальшому він продовжив своє лікування в КП «Рівненська обласна лікарня», яке тривало понад 2 тижні. Після цього він продовжив стаціонарне лікування в КНП «Острозька багатопрофільна лікарня» та в подальшому лікувався амбулаторно. Вказав, що у зв`язку з ушкодженням коліна йому було проведено операцію, в ході якої вставлено пластину та гвинти, він не вставав та не міг ходити, був обмежений у пересуванні та в рухах впродовж 6 місяців, та потім він пересувався за допомогою тростини-милиці. Внаслідок заподіяних травм він пережив фізичний та психологічний біль. Зазначив, що наступного дня після ДТП обвинувачений ОСОБА_6 звертався до нього з проханням, щоб він забрав свою заяву з правоохоронних органів з приводу події ДТП, яка сталася за їх участю, проте він цього не зробив, оскільки перебував на лікуванні.

Зазначив, що обвинувачений ОСОБА_6 будь-якої участі у витратах, пов`язаних з його лікуванням не приймав, завдану йому дорожньо-транспортною пригодою шкоду не відшкодував, вибачення не попросив та всіляко уникав спілкування з ним, обвинувачений після ДТП жодного разу не поцікавився його станом здоров`я, а тому заявлений цивільний позов до обвинуваченого ОСОБА_6 підтримує в повному обсязі, просить його задовольнити. При визначенні міри покарання для обвинуваченого покладається на розсуд суду.

Покази допитаних в судовому засіданні обвинуваченого та потерпілого узгоджуються між собою щодо часу та місця вчинення кримінального правопорушення, є послідовними, відтак не викликають сумніву в їх достовірності та суд приймає їх як належні докази, які підтверджують винуватість ОСОБА_6 у скоєнні інкримінованого йому злочину.

З витягу з ЄРДР №12023181170000086 від 12.03.2023 р. встановлено, що 11.03.2023 року ОСОБА_4 звернувся із заявою та 12.03.2023 року ВП №3 (м.Острог) Рівненського РУП ГУНП в Рівненській області було розпочато досудове розслідування по факту ДТП, яке відбулося 11.03.2023 року на а/д в с.Мощаниця, під час якого ОСОБА_6 , 1958 року народження, керуючи транспортним засобом марки «ВАЗ 2107», реєстраційний номер НОМЕР_1 , не вибрав безпечної швидкості руху, не врахував дорожню обстановку, внаслідок чого допустив наїзд на велосипедиста ОСОБА_4 , 1961 року народження, який в результаті ДТП отримав тілесні ушкодження у вигляді багатоуламкового перелому зовнішнього виростка лівої велико-гомілковової кістки (т.2 а.с.1).

Згідно рапорта чергового працівника поліції від 11.03.2023 року, цього дня о 17 год. 33 хв. від ОСОБА_4 надійшло повідомлення про те, що в с.Мощаниця поблизу ставка транспортний засіб марки «ВАЗ 2107», номерний знак НОМЕР_2 , здійснив наїзд на велосипедиста, всі учасники ДТП на місці (т.2 а.с.7).

Згідно рапорта чергового працівника поліції від 11.03.2023 року, цього дня о 19 год. 10 хв. від фельдшера ЕШМД м.Острог надійшло повідомлення про те, що до приймального відділення КНП «Острозька БПЛ» з діагнозом - забій колінного суглоба доставлений ОСОБА_4 , 1961 року народження, тілесні ушкодження отримав в с.Мощаниця внаслідок ДТП (т.2 а.с.8).

Відповідно до протоколу огляду місця дорожньо-транспортної події від 11.03.2023 року з план-схемою місця ДТП та доданими ілюстративними таблицями - місцем дорожньо-транспортної пригоди є а/д в АДРЕСА_1 . В ході огляду встановлено, що ДТП сталося за участю легкового автомобіля марки «ВАЗ-21070» червоного кольору, реєстраційний номер НОМЕР_1 , та електричного велосипеда марки «Smart 24» зеленого кольору, у передній частині якого було виявлено видимі механічні пошкодження, які знаходяться на лівій смузі автодороги у напрямку с.Бадівка. Покриття автодороги для двох напрямків, шириною 7,3 метра, грунтово-щебеневе, з наявною значною кількістю вибоїн та ям, на момент огляду покриття мокре. На ділянці а/д, де сталася ДТП відсутня будь-яка горизонтальна розмітка та дорожні знаки (т.2 а.с.10-24).

Згідно ухвали слідчого судді Острозького районного суду Рівненської області від 14.03.2023 року на автомобіль марки «ВАЗ 21070» червоного кольору, реєстраційний номер НОМЕР_1 , та електровелосипед марки «Smart 24» зеленого кольору, було накладено арешт та встановлено заборону власникам чи будь-яким іншим особам за їх дорученням відчужувати, розпоряджатися, та користуватися вищевказаними транспортними засобами, до скасування їх арешту у встановленому законом порядку, покладено на слідчого обов`язок забезпечити зберігання арештованих транспортних засобів (т.2 а.с.30).

Згідно ухвали слідчого судді Острозького районного суду Рівненської області від 04.05.2023 року, за клопотанням володільця арештованого майна ОСОБА_6 частково скасовано захід забезпечення кримінального провадження у виді арешту майна автомобіля марки «ВАЗ 21070», реєстраційний номер НОМЕР_1 , червоного кольору, який належить на праві власності ОСОБА_8 та перебуває у володінні ОСОБА_6 , шляхом скасування заборони позбавлення права власнику чи іншій особі за його дорученням користуватися ним, без скасування заборони на його відчуження та розпорядження (т.2 а.с.32).

З роздруківки тестування на алкоголь № 3480від 11.03.2023року встановлено,що післяДТП о18год.проведено освідування ОСОБА_6 на станалкогольного сп`яніннята результаттесту становить0,00проміле (т.2а.с.34).

Згідно висновку КП «Острозька обласна психіатрична лікарня» від 11.03.2023 року, за результатамимедичного огляду ОСОБА_6 11.03.2023року о23год.25хв.ознак сп`янінняв останньогоне виявлено(т.2а.с.35).

Відповідно до протоколу проведення слідчого експерименту за участю потерпілого ОСОБА_4 від 19.06.2023 р. та доданої до нього план-схеми, потерпілий будучи попередженим про кримінальну відповідальність за дачу завідомо неправдивих показів, надав покази та підтвердив, що 11.03.2023 року в АДРЕСА_1 сталася ДТП з його участю як велосипедиста та з участю автомобіля марки «ВАЗ 21070» під керуванням ОСОБА_6 . Потерпілий ОСОБА_4 також повідомив про своє місцерозташування та розташування автомобіля до моменту ДТП та під час дорожньо-транспортної пригоди, а також вказав на місце зіткнення транспортних засобів на автодорозі, яке знаходиться на лівій стороні дороги в напрямку з с.Почапки до с.Бадівка, тобто на смузі руху по якій він рухався на велосипеді. Також потерпілий ОСОБА_4 вказав, що місце наїзду являється місцем його зупинки, оскільки в момент наїзду він знаходився в статичному положенні (т.2 а.с.55-58).

Відповідно до протоколу проведення слідчого експерименту за участю ОСОБА_6 від 19.06.2023 р. та доданої до нього план-схеми, ОСОБА_6 надав покази та підтвердив, що в АДРЕСА_1 сталася ДТП з участю керованого ним автомобіля марки «ВАЗ 21070», реєстраційний номер НОМЕР_1 , та з участю потерпілого ОСОБА_4 , який керував велосипедом. ОСОБА_6 повідомив про розташування автомобіля та велосипедиста до моменту ДТП та під час дорожньо-транспортної пригоди, а також вказав на місце зіткнення транспортних засобів на автодорозі, яке знаходиться на лівій стороні дороги в напрямку з с.Почапки до с.Бадівка, тобто на зустрічній для нього смузі руху. Крім того ОСОБА_6 зазначив, що контактування керованого ним автомобіля з велосипедистом було в момент його руху. Контактування відбулося з передньо-правим кутом переднього бампера автомобіля з передньою частиною велосипеда (т.2 а.с.65-68).

З довідки КНП «Острозька багатопрофільна лікарня» від 30.03.2023 року вбачається, що 11.03.2023 року о 19:20 год., тобто після ДТП, ОСОБА_4 був доставлений «швидкою допомогою» до відділення невідкладної медичної допомоги, був оглянутий ургентним травматологом, діагноз при госпіталізації «закритий багатоуламковий перелом зовнішнього виростка лівої великогомілкової кістки», травми отримано внаслідок ДТП. ОСОБА_4 з 11.03.2023 року перебував на стаціонарному лікуванні в хірургічному відділенні лікарні та 16.03.2023 року для подальшого лікування був переведений до КП «Рівненська обласна клінічна лікарня» (т.2 а.с.121).

Згідно довідки КП «Рівненська обласна клінічна лікарня ім.Ю.Семенюка» від 23.05.2023 року, ОСОБА_4 з 16.03.2023 року по 03.04.2023 року перебував на стаціонарному лікуванні в обласному центрі ортопедії, травматології та вертебрології (т.2 а.с.129).

Згідно довідки КНП «Острозька багатопрофільна лікарня» від 14.04.2023 року, ОСОБА_4 перебував на стаціонарному лікуванні в хірургічному відділенні лікарні з 03.04.2023 року по 07.04.2023 року, діагноз «закритий багатоуламковий внутрісуглобовий перелом зовнішнього виростка лівої великогомілкової кістки, синтезований МК (пластина і гвинти 21.03.2023 року), ускладнення комбінована контрактура лівого колінного суглоба» (т.2 а.с.124).

Згідно висновку судово-медичної експертизи №90 від 11.07.2023 року при госпіталізації 11.03.2023 року ОСОБА_4 в хірургічне відділення КНП «Острозька багатопрофільна лікарня», у нього лікарями діагностовано, клінічно та рентгенологічно (від 11.03.2023 року) підтверджено -«закритий багатоуламковий внутрісуглобовий перелом зовнішнього виростка лівої великогомілкової кістки зі зміщенням відломків, пошкодження внутрішньої бокової зв`язки лівого колінного суглобу, гемартроз». При госпіталізації 16.03.2023 року ОСОБА_4 в «Обласний центр ортопедії, травматології та вертебрології» КП «Рівненська обласна клінічна лікарня ім.Ю.Семенюка», після обстеження (КТ - КС від 17.03.2023 року), проведення оперативного втручання (21.03.2023 року операція - відкрита репозиція та остеосинтез в/с уламкового перелому зовнішнього виростку лівої в/г кістки, кісткова аутопластика), йому було виставлено діагноз: «Закритий багатоуламковий в/суглобовий перелом зовнішнього виростка лівої в/г кістки зі зміщенням уламків». При госпіталізації 03.04.2023 року ОСОБА_4 в хірургічне відділення КНП «Острозька багатопрофільна лікарня», він перебував на стаціонарному лікуванні з діагнозом: «Закритий багатоуламковий внутрісуглобовий перелом зовнішнього виростка лівої великогомілкової кістки синтезований МК (пластина і гвинти 21.0.2023р.)». Вищевказані тілесні ушкодження у ОСОБА_4 виникли від дії тупого предмета з обмеженою контактуючою поверхнею (без відображення індивідуальних особливостей травмуючої поверхні), яким було колесо автомобіля при ДТП, а саме наїзду транспортного засобу (легкового автомобіля) на велосипедиста (під керуванням ОСОБА_4 ) з послідуючим його падінням і наїздом та переїздом колесом автомобіля через ліву нижню кінцівку потерпілого та згідно із п.2.2.2. «Правил судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень» (наказ МОЗ України № 6 від 17.01.1995 року) відносяться до категорії середнього ступеня тяжкості по критерію довготривалого розладу здоров`я. Враховуючи відомі обставини справи, вірогідніше всього, що ОСОБА_4 під час ДТП перебував за кермом велосипеда, а в момент контактування з травмуючим знаряддям перебував у горизонтальному або близько до нього положенні. Враховуючи характер та локалізацію тілесних ушкоджень у ОСОБА_4 виникнення їх внаслідок самопадіння з висоти власного зросту - виключається повністю. Враховуючи наявність на момент поступлення 11.03.2023 року на стаціонарне лікування в хірургічне відділення КНП «Острозька багатопрофільна лікарня» збільшення в об`ємі лівого колінного суглоба, відсутність ознак консолідації (зрощення) в місцях перелому (рентгенографія від 11.03.2023 року), з послідуючим проведенням оперативного втручання (операція 21.03.2023 року - відкрита репозиція та остеосинтез в/с уламкового перелому зовнішнього виростку лівої в/г кістки, кісткова аутопластика), можна зазначити, що вказані тілесні ушкодження у ОСОБА_4 , могли утворитись незадовго до поступлення його на стаціонарне лікування у вищевказаний медичний заклад, а саме - 11.03.2023 року (т.2 а.с.138-141).

Згідно висновку судової інженерно-транспортної експертизи №СЕ-19/118-23/3004-ІТ від 21.04.2023 р. на момент експертного дослідження робоча гальмівна система автомобіля «ВАЗ 21070», реєстраційний номер НОМЕР_1 , знаходилася в стані часткової відмови; система рульового керування зазначеного автомобіля знаходилася в працездатному стані; покажчики повороту системи зовнішнього освітлення та світлової сигналізації вказаного автомобіля знаходилися в працездатному стані. Несправність, яка призвела до часткової відмови робочої гальмівної системи досліджуваного автомобіля «ВАЗ 21070», реєстраційний номер НОМЕР_1 , виникла до ДТП. Несправність в робочій гальмівній системі автомобіля «ВАЗ 21070» реєстраційний номер НОМЕР_1 , могла бути виявлена водієм перед виїздом, при технічній експлуатації автомобіля (при технічному обслуговуванні або ремонті) (т.2 а.с.77-82).

Згідно висновку судової інженерно-транспортної експертизи №СЕ-19/118-23/3006-ІТ від 26.04.2023 р. контактування автомобіля «ВАЗ-21070», реєстраційний номер НОМЕР_1 , з наданим на експертизу електровелосипедом «Smart 24» відбулося між передньою правою частиною автомобіля «ВАЗ-21070», реєстраційний номер НОМЕР_1 , (передній бампер, решітка радіатора), на відстані близько 29-54 см від правого бокового габариту кузова автомобіля із передньою правою боковою частиною наданого на експертизу електровелосипеда «Smart 24» (переднє колесо, крило переднього колеса) (т.2 а.с.86-92).

Згідно висновку судової інженерно-транспортної експертизи №СЕ-19/118-23/6968-ІТ від 24.07.2023 р. в заданій дорожній обстановці, водій автомобіля «ВАЗ 21070», реєстраційний номер НОМЕР_1 , ОСОБА_6 для забезпечення безпеки дорожнього руху, повинен був рухатися на технічно справному автомобілі в межах допустимої швидкості руху, не більше 50 км/год та на дорогах із двостороннім рухом, які мають по одній смузі для руху в кожному напрямку, за відсутності суцільної лінії дорожньої розмітки чи відповідних дорожніх знаків виїзд на смугу зустрічного руху можливий лише для обгону та об`їзду перешкоди, при цьому водії зустрічного напрямку мають перевагу, тобто повинен був діяти у відповідності до вимог п.31.1, п.12.4 та п.11.3 Правил дорожнього руху України. В заданій дорожній обстановці, велосипедист ОСОБА_4 для забезпечення безпеки дорожнього руху, повинен був рухатися в межах допустимої швидкості руху, не більше 50 км/год та у разі виникнення небезпеки для руху, яку об`єктивно спроможний виявити, негайно вжити заходів для зменшення швидкості аж до зупинки транспортного засобу, тобто повинен був діяти у відповідності до вимог п.12.4 та п.12.3 Правил дорожнього руху України. В заданій дорожній ситуації технічна можливість уникнути наїзду на велосипедиста, для водія автомобіля «ВАЗ 21070», реєстраційний номер НОМЕР_1 , ОСОБА_6 заключалася у дотриманні останнім вимог п.11.3. Правил дорожнього руху України, тобто під час руху по зустрічній смузі та виявленні велосипедиста, який в даній обстановці рухається по зустрічній смузі руху і має перевагу в русі, повинен був повернутися на свою смугу руху, тобто на смугу руху у напрямку с.Бадівка. В заданій дорожній ситуації, в діях водія автомобіля «ВАЗ 21070», реєстраційний номер НОМЕР_1 , вбачаються невідповідності вимогам п.31.1 та п.11.3 Правил дорожнього руху України, при чому невідповідність вимогам п.11.3 Правил дорожнього руху України з технічної точки зору, знаходиться у причинному зв`язку зі скоєнням даної пригоди. В заданій дорожній обстановці в діях велосипедиста ОСОБА_4 , невідповідностей вимогам Правил дорожнього руху України, які б з технічної точки зору знаходилися у причинному зв`язку з виникненням даної пригоди, не вбачається (т.2 а.с.97-103).

Згідно висновку судової товарознавчої експертизи №СЕ-19/118-23/6203-ТВ від 07.07.2023 р. розмір матеріальної шкоди завданої власнику пошкодженого електровелосипеда марки «Smart» становить 1580 грн. (т.2 а.с.113-119).

Згідно довідки«Рівненського обласногоцентру згідрометеорології» від11.04.2023р.судом встановлено,що 11.03.2023р.близько 17год.20хв.за данимирепрезентативної дотериторії Рівненськогорайону (вт.ч.с.МощаницяОстрозької ТГ)Рівненської областізафіксовано наступніпогодні умови:хмарно,температура повітряблизько 6градусів тепла,відмічався дощ,видимість непогіршувалась (10км),сонце зійшлоо 18год.13хв.,повна темряванастала о18год.45хв.(т.2а.с.145).

Згідно банківський квитанцій № 17, 18 від 28.07.2023 року обвинувачений ОСОБА_6 відшкодував КНП «Острозька багатопрофільна лікарня» вартість лікування ОСОБА_4 в розмірі 8576,60 грн. та 6861,30 грн. відповідно (т.2 а.с.156, 158).

Згідно банківської квитанції № 16 від 28.07.2023 року обвинувачений ОСОБА_6 відшкодував КП «Рівненська обласна клінічна лікарня ім.Ю.Семенюка» вартість лікування ОСОБА_4 в розмірі 29 707,30 грн. (т.2 а.с.157).

Відповідно до змісту досудової доповіді Рівненського районного сектору №4 філії ДУ «Центр пробації» у Рівненській області вбачається, що з врахуванням інформації, що характеризує особу обвинуваченого, його спосіб життя, історію правопорушень, а також середню ймовірність вчинення повторного кримінального правопорушення, орган пробації вважає, що виправлення ОСОБА_6 можливе без позбавлення волі або обмеження волі на певний строк та не становить високої небезпеки для суспільства. На думку органу пробації виконання покарання у громаді можливе за умови здійснення нагляду та застосування соціально-виховних заходів, що необхідні для виправлення та запобігання вчинення повторних кримінальних правопорушень.

При вирішенні питання про допустимість та належність досліджених доказів суд враховує, що ЄСПЛ неодноразово зазначав, що допустимість доказів є прерогативою національного права і, за цим правилом, саме національні суди повноважні оцінювати надані ним докази (параграф 34 рішення у справі «Тейскера де Кастро проти Португалії» від 09.06.1998, параграф 54 рішення у справі «Шабельника проти України» від 19.02.2009), а порядок збирання доказів, передбачений національним правом має відповідати основним правам, визнаним Конвенцією, а саме: на свободу, особисту недоторканість, на повагу до приватного і сімейного життя (статті 5, 8 Конвенції) тощо.

Судом також врахована позиція ЄСПЛ, викладена у рішеннях «Ірландія проти Сполученого Королівства» від 18.01.1978, «Коробов проти України» від 21.10.2011«…що при оцінці доказів суд, як правило, застосовує критерій доведення «поза розумним сумнівом», така доведеність може випливати із співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків».

Дослідивши безпосередньо всі обставини кримінального провадження, керуючись законом, оцінюючи кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів з точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного рішення, суд дійшов висновку, що вина обвинуваченого ОСОБА_6 у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1ст.286 КК України, знайшла своє підтвердження у судовому засіданні і доведена повністю поза розумним сумнівом. У суду не має сумнівів щодо об`єктивності та правдивості показань обвинуваченого та потерпілого, які узгоджуються між собою, оскільки ці покази підтверджені дослідженими безпосередньо в судовому засіданні іншими доказами, яким суд дав належну оцінку.

Оцінюючи докази, досліджені в судовому засіданні, в їх сукупності, суд вважає їх допустимими, достатніми та достовірними, такими, що узгоджуються між собою, в зв`язку з чим суд вважає доведеною винність ОСОБА_6 у скоєнні злочину.

Порушень вимогКПК Українипід час отримання доказів у даному кримінальному провадженні під час досудового розслідування, які мали б наслідком визнання їх неналежними або недопустимими, судом не встановлено.

Таким чином, суд приходить до висновку, що пред`явлене ОСОБА_6 обвинувачення знайшло своє підтвердження у суді в повному обсязі та його дії вірно кваліфіковано за ч.1 ст.286 КК України як порушення правил безпеки руху та експлуатації транспорту особою, яка керує транспортним засобом, що заподіяли потерпілому середньої тяжкості тілесні ушкодження.

При вирішенні цивільного позову заявленого потерпілим ОСОБА_4 до обвинуваченого ОСОБА_6 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди суд виходить з наступного.

Потерпілий ОСОБА_4 звернувся з позовом до ОСОБА_6 про відшкодування матеріальної шкоди в розмірі 60968 грн. та моральної шкоди в розмірі 150000 грн., мотивуючи тим, що в результаті ДТП, винуватцем якої є ОСОБА_6 , він отримав тілесні ушкодження у вигляді закритого багатоуламкового в/суглобового перелому зовнішнього ворска лівої в/г кістки зі зміщенням уламків, які відносяться до категорії середнього ступеня тяжкості тілесних ушкоджень по критерію довготривалого розладу здоров`я, з приводу чого він тривалий час перебував на стаціонарному лікуванні : з 11.03.2023 р. по 16.03.2023р. в КНП «Острозька багатопрофільна лікарня» та з 16.03.2023 р. по 03.04.2023 р. в КП «Рівненська обласна клінічна лікарня ім.Ю.Семенюка», де з приводу отриманої травми йому була проведена операція колінного суглобу. Зазначає, що впродовж періоду лікування він поніс витрати, пов`язані з придбанням ліків, а також витрати, пов`язані з наданням йому медико-діагностичних послуг, окрім того він придбавав набір імплантів, тростину-милицю та поніс витрати для придбання пального з метою доставки його приватним автотранспортом тричі на медичне обстеження з м.Острога до м.Рівного та у зворотньому напрямку, тощо, та загальний розмір понесених ним витрат складає 28968 грн.

Також внаслідок ДТП було пошкоджено належний йому електровелосипед вартістю 32000 грн. Таким чином, загальний розмір завданої йому матеріальної шкоди становить 60968 грн.

Крім того, внаслідок вчиненого ОСОБА_6 кримінального правопорушення йому було завдано моральну шкоду, яка була викликана завданими тілесними ушкодженнями, що спричинили тривалі фізичні та душевні страждання, було порушено звичний спосіб його життя впродовж тривалого часу, оскільки він змушений був проходити стаціонарно курс лікування в КНП «Острозька багатопрофільна лікарня» та КП «Рівненська обласна клінічна лікарня ім.Ю.Семенюка», та в подальшому він лікувався амбулаторно. Протиправними діями обвинуваченого йому було спричинено тілесні ушкодження в результаті яких він пережив фізичний біль та нервовий стрес, внаслідок перенесених переживань у нього погіршився сон, стало турбувати безсоння, його звичні життєві зв`язки зазнали істотних змін, перенесений ним стрес негативно впливає на повсякденне життя. Він тимчасово втратив можливість самостійно вільно пересуватися, вести звичайний спосіб життя, оскільки електровелосипед в ДТП було пошкоджено, та після лікування він змушений був пересуватися за допомогою тростини-милиці, що потребувало додаткових зусиль для організації свого життя та побуту, в тому числі при виконанні робіт по господарству, оскільки він проживає один. Згідно висновку МСЕК, в результаті отриманих в ДТП тілесних ушкоджень, йому встановлено ІІІ групу інвалідності безстроково. Зазначив, що ОСОБА_6 після ДТП станом його здоров`я не цікавився, участі у витратах на його лікування не приймав, будь-якого відшкодування з його сторони він не отримував. При зверненні до ОСОБА_6 з проханням про надання матеріальної допомоги під час лікування, останній йому відмовив, при цьому висловлювався на його адресу нецензурними словами, поводив себе зухвало, вважаючи, що зможе уникнути відповідальності.

В добровільному порядку ОСОБА_6 завдану йому шкоду не відшкодував, що й спонукало звернутися до суду з вищевказаним позовом.

Обвинувачений ОСОБА_6 позовні вимоги визнав частково з підстав, викладених у відзиві на позовну заяву, та не заперечував проти стягнення з нього матеріальної шкоди в розмірі 27248,39 грн. та моральної шкоди в розмірі 25000 грн. В обгрунтування своїх часткових заперечень вказує, що надані потерпілим фіскальні чеки від 16.05.2023 року, від 21.07.2023 року та від 28.07.2023 року про оплату за паливно-мастильні матеріали на загальну суму 3299,61 грн. не пов`язані із лікуванням потерпілого або його реабілітацією, та потерпілий не зазначає чим були зумовлені поїздки автомобілем у вказані дні та придбання у зв`язку з цим пального. Крім того, зазначає, що потерпілим не доведено заподіяння йому майнової шкоди в розмірі 32000 грн., внаслідок пошкодження належного потерпілому електровеосипеда, позаяк згідно висновку судової товарознавчої експертизи розмір заподіяної власнику шкоди внаслідок пошкодження електровелосипеда становить 1580 грн.

Обвинувачений у відзиві на позовну заяву також наводить свої доводи щодо спростування позовних вимог, заявлених щодо нього про стягнення моральної шкоди, вважаючи такі вимоги явно завищеними та непосильними йому до сплати. Вказує, що він є пенсіонером та отримує пенсію у невеликому розмірі 2520 грн., інших джерел для існування у нього не має, що вказує на його неспроможність сплатити заявлену потерпілим до стягнення з нього суму моральної шкоди в розмірі 150000 грн. Просить врахувати, що він позичив кошти та продав корову для того, щоб відшкодувати витрати медичних закладів, понесені ними при лікуванні потерпілого ОСОБА_4 . Він визнає, що через вчинене ним необережне кримінальне правопорушення потерпілий ОСОБА_4 пережив певні моральні страждання та зміни у способі його життя, та разом з цим вважає, що заявлений до стягнення розмір моральної шкоди є необгрунтовано завищений та може призвести до безпідставного збагачення потерпілого.

Згідно ч.1 ст.128 КПК України особа, якій кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням завдано майнової та/або моральної шкоди, має право під час кримінального провадження до початку судового розгляду пред`явити цивільний позов до підозрюваного, обвинуваченого.

Відповідно до ч.2 ст.127 КПК України шкода, завдана кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням, може бути стягнута судовим рішенням за результатами розгляду цивільного позову в кримінальному провадженні.

Відповідно до ст.1166 ЦК України майнова шкода, завдана фізичній особі неправомірними діями відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкода завдана не з її вини.

Згідно ст.1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній особі неправомірними діями відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.

Відповідно дост.23 ЦК Україниособа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості. Моральна шкода відшкодовується незалежно від майнової шкоди, яка підлягає відшкодуванню, та не пов`язана з розміром цього відшкодування. Моральна шкода відшкодовується одноразово, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ч.1 ст.129 КПК України ухвалюючи обвинувальний вирок суд залежно від доведеності підстав і розміру позову задовольняє цивільний позов повністю або частково чи відмовляє в ньому.

Беручи до уваги доведеність вини ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.286 КК України, а також з урахуванням доводів, наведених потерпілим ОСОБА_4 , як на підставу своїх вимог, та беручи до уваги часткове визнання обвинуваченим позовних вимог, суд приходить до висновку про обґрунтованість заявлених до обвинуваченого позовних вимог та наявність підстав для їх часткового задоволення, виходячи з наступного.

З доводів потерпілого та досліджених доказів судом встановлено, що 11.03.2023 року після ДТП потерпілий був госпіталізований до відділення невідкладної медичної допомоги КНП «Острозька багатопрофільна лікарня» та після огляду ургентним травматологом у потерпілого було діагностовано «закритий багатоуламковий перелом зовнішнього виростка лівої великогомілкової кістки зі зміщенням відломків. Пошкодження внутрішньої бокової зв`язки колінного суглоба. Гемартроз», та супутній діагноз «закрита черепно мозкова травма, струс головного мозку, вторинна КМП, синусова тахікардія, СН 1-ст.». З 11.03.2023 року по 16.03.2023 року потерпілий ОСОБА_4 перебував на стаціонарному лікуванні у хірургічному відділенні зазначеного закладу, звідки 16.03.2023 року був переведений до КП «Рівненська обласна клінічна лікарня» для подальшого лікування, що підтверджується довідкою КНП «Острозька багатопрофільна лікарня» від 30.03.2023 року, випискою з медичної карти стаціонарного хворого № 1163 від 16.03.2023 року (т.2 а.с.121, т.1 а.с.43).

В подальшому потерпілий ОСОБА_4 з 16.03.2023 року по 03.04.2023 року перебував на стаціонарному лікуванні в Обласному центрі ортопедії, травматології та вертебрології КП «Острозька обласна клінічна лікарня ім.Ю.Семенюка», де йому 21.03.2023 року було проведено операцію відкрита репозиція та остеосинтез в/с уламкового перелому зовнішнього виросту лівої в/г кістки, кісткова аутопластика, що об`єктивно підтверджується довідкою КП «Рівненська обласна клінічна лікарня ім.Ю.Семенюка» від 23.05.2023 року, висновком судово-медичної експертизи №90 від 11.07.2023 року, епікризом хворого ОСОБА_4 про його перебування на стаціонарному лікуванні в Обласному центрі ортопедії, травматології та вертебрології КП «Острозька обласна клінічна лікарня ім.Ю.Семенюка» (т.2 а.с.129, 138-141, т.1 а.с.44).

Згодом потерпілий ОСОБА_4 з 03.04.2023 року по 07.04.2023 року перебував на стаціонарному лікуванні в хірургічному відділенні КНП «Острозька багатопрофільна лікарня», де продовжував лікування з діагнозом «закритий багатоуламковий внутрісуглобовий перелом зовнішнього виростка лівої великогомілкової кістки, синтезований МК (пластина і гвинти 21.03.2023 року), ускладнення комбінована контрактура лівого колінного суглоба», що підтверджується довідкою КНП «Острозька багатопрофільна лікарня» від 14.04.2023 року (т.2 а.с.124).

Таким чином, потерпілий ОСОБА_4 перебував на стаціонарному лікуванні у вищевказаних медичних закладах впродовж 28 календарних днів.

В ході лікування та після його завершення в період реабілітації потерпілий ОСОБА_4 проходив різного роду медичні обстеження, а також під час лікування придбав ліки, набір імплантів для остеосинтезу (пластина, гвинти), тростину-милицю тощо на загальну суму 25668,39 грн., що підтверджується наданими потерпілим товарними та фіскальними чеками, накладними на придбання товару, актом надання послуг тощо, які було досліджено судом, та вказана сума понесених потерпілим витрат обвинуваченим ОСОБА_9 не оспорюється.

При вирішенні позовної вимоги потерпілого про відшкодування понесених ним витрат на пальне суд виходить з наступного.

Потерпілий проситьстягнути зобвинуваченого насвою користьвитрати понесеніним узв`язкуз придбаннямпального насуму 3299,61грн.,та напідтвердження понесенихвитрат надавсуду фіскальнийчек №3644від 04.04.2023року насуму 1000грн.,фіскальний чек№20909від 16.05.2023року насуму 1000,20грн.,фіскальний чек№ 135789від 21.07.2023року насуму 999,69грн.,фіскальний чек№ 38806від 28.07.2023року насуму 299,72грн.

З пояснень потерпілого судом встановлено, що після завершення лікування в умовах стаціонару ОСОБА_4 продовжував лікування амбулаторно, та він декілька разів навідувався для додаткового обстеження в КП «Рівненська обласна клінічна лікарня», де йому робили ренген-знімки пошкодженого коліна, зокрема 16.05.2023 року та 21.07.2023 року.

З даного приводу він звертався до знайомих з проханням про допомогу в організації трансферу з м.Острога до м.Рівного та у зворотньому напрямку, оскільки через отриману травму він був обмежений у самостійному пересуванні, та вони досягнули згоди про те, що в рахунок оплати за трансфер він заправляє автомобіль пальним на 1000 грн.

З досліджених судом ренген-знімків, наданих потерпілим, вбачається, що такі ренген-знімки було виконано в МДЦ «Експерт» під час стаціонарного лікування - 17.03.2023 р. , та в подальшому в КП «Рівненська обласна клінічна лікарня» під час амбулаторного лікування 16.05.2023 року та 21.07.2023 року, та останні дві дати співпадають у часі із датами, коли потерпілий придбавав пальне. А тому беручи до уваги наведене, суд приходить до висновку про часткову доведеність понесених потерпілим витрат на пальне в розмірі 1999,89 грн. для організації своїх поїздок в м.Рівне для обстеження в КП «Рівненська обласна клінічна лікарня» у вищевказані дні, а саме 16.05.2023 року (витрати на пальне становили 1000,20 грн.) та 21.07.2023 року (витрати на пальне становили 999,69 грн.). Водночас, суд зазначає, що потерпілим не було доведено обгрунтованість та доцільність понесених ним витрат на придбання пального в сумі 1299,72 грн., що було здійснено ним в інші дні 04.04.2023 року та 28.07.2023 року, оскільки потерпілий не зміг пояснити суду, у зв`язку з чим у вказані дні були зумовлені поїздки та куди саме.

При вирішенні вимоги потерпілого про відшкодування шкоди, завданої пошкодженням електровелосипеда суд виходить з наступного.

Згідно висновку судової товарознавчої експертизи №СЕ-19/118-23/6203-ТВ від 07.07.2023 р. розмір матеріальної шкоди завданої власнику пошкодженого електровелосипеда марки «Smart» становить 1580 грн. (т.2 а.с.113-119).

Доводи потерпілого про розмір шкоди, завданої пошкодженням електровелосипеда в сумі 32000 грн. (вартість яку він оплатив за його придбання) суд вважає неспроможними, оскільки ОСОБА_4 не надав суду будь-яких належних та допустимих доказів, які б підтверджували повністю непрацездатний стан електровелосипеда внаслідок пошкоджень, отриманих в ДТП або ж доказів, які б вказували, що вартість ремонту електровелосипеда після ДТП є значно більшою за його вартість.

Таким чином, на підставі досліджених доказів суд приходить до висновку про наявність підстав для стягнення з обвинуваченого ОСОБА_6 на користь потерпілого ОСОБА_4 29 248,28 грн. (25668,39 грн. + 1999,89 грн. + 1580 грн.) матеріальної шкоди, завданої останньому внаслідок заподіяного йому тілесного ушкодження та проведеного лікування, а також внаслідок пошкодження належного потерпілому майна (електровелосипеда), розмір якої підтверджується наданими потерпілим чеками та який не спростований обвинуваченим та його захисником.

При вирішенні заявленої потерпілим вимоги про стягнення моральної шкоди суд виходить з наступного.

З огляду на встановлені обставини справи, приймаючи до уваги принципи, які повинні враховуватись при стягненні моральної шкоди, а також обсяг заподіяної потерпілому шкоди, глибину та тривалість його моральних страждань внаслідок вчиненого кримінального правопорушення, та враховуючи те, що обвинувачений не відшкодував у добровільному порядку завдану ним шкоду, що призвело до необхідності потерпілого звертатися до суду, тривалість розгляду кримінального провадження, суд з урахуванням засад розумності та справедливості, приходить до висновку про наявність фактичних та правових підстав для стягнення з обвинуваченого на користь потерпілого моральної шкоди у розмірі 40000 грн.

Разом з тим, приймаючи до уваги, що в ході судового розгляду 07.12.2023 року обвинувачений перерахував на користь потерпілого грошовий переказ в розмірі 4999 грн., та в наданих суду поясненнях обвинувачений вказав, що вказані ним кошти перераховано в рахунок часткового відшкодування потерпілому моральної шкоди, та потерпілий підтвердив отримання вказаної суми, а відтак з урахуванням вищевикладеного остаточна сума, яка підлягає до стягнення з обвинуваченого на користь потерпілого в рахунок відшкодування моральної шкоди становить 35001 грн.

Відшкодування моральної шкоди, завданої фізичній особі неправомірними діями, має на меті, як компенсацію потерпілому завданих збитків, так і запобігання вчиненню злочинцем неправомірних дій у майбутньому.

Суд також наголошує, що моральну шкоду, зважаючи на її сутність, не можна відшкодувати у повному обсязі, оскільки не має (і не може бути) точних критеріїв майнового виразу душевного болю. Зважаючи на це, будь-яка компенсація моральної шкоди не є (і не може бути) адекватною дійсним стражданням, тому будь-який її розмір може мати суто умовний вираз.

Відповідно до п.20 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» №14 від 23.12.2005 року, при призначенні покарання за відповідною частиною ст.286КК України суди мають враховувати не тільки наслідки, що настали, а й характер та мотиви допущених особою порушень правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту, її ставлення до цих порушень та поведінку після вчинення злочину, вину інших причетних до нього осіб (пішоходів, водіїв транспортних засобів, працівників, відповідальних за технічний стан і правильну експлуатацію останніх, тощо), а також обставини, які пом`якшують і обтяжують покарання, та особу винного.

Відповідно дост.65 КК Українипри призначенні покарання суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання.

Відповідно дост.50КК України покарання є заходом примусу, полягає в передбаченому законом обмеженні прав і свобод засудженого і має на меті не тільки кару, а й виправлення засудженого, а також запобігання вчиненню нових злочинів як засудженим, так і іншими особами.

Виходячи з засади співмірності, призначене покарання за своїм видом і розміром має бути адекватним (відповідним) характеру вчинених дій, їх небезпечності та даним про особу винного. При виборі заходу примусу мають значення й повинні братися до уваги обставини, які його пом`якшують і обтяжують. Без урахування й належної оцінки всіх цих обставин у своїй сукупності обрана міра покарання не може вважатися справедливою.

При призначенні покарання суд враховує ступінь тяжкості вчиненого та зокрема те, що відповідно дост.12 КК Україникримінальне правопорушення, передбачене ч.1 ст.286 КК України кваліфікується як нетяжкий злочин, за вчинення якого передбачено альтернативні види покарання, такі як - штраф, або виправні роботи, або арешт, або обмеження волі, з позбавленням права керувати транспортними засобами, та із зазначених альтернативних видів покарання з урахуванням положень ст.ст.53, 57, 60, 61 КК України, до обвинуваченого ОСОБА_6 , який не є військовослужбовцем, досяг пенсійного віку та не працює, єдиноможливий до застосування відносно обвинуваченого ОСОБА_6 є лише штраф.

Судом не встановлено обставин, які обтяжують покарання ОСОБА_6 , разом з тим обставинами, які пом`якшують його покарання є визнання вини та часткове відшкодування потерпілому шкоди, завданої вчиненим кримінальним правопорушенням та повне відшкодування шкоди медичним закладам, в яких потерпілий перебував на стаціонарному лікуванні.

Беручи до уваги особу обвинуваченого ОСОБА_6 , суд враховує, що він вперше притягується до кримінальної відповідальності, по місцю проживання характеризується позитивно, є особою, яка досягла пенсійного віку, не працює.

Згідно довідки КНП «Острозька багатопрофільна лікарня» № 81 від 29.03.2023 року ОСОБА_6 під спостереженням лікаря-психіатра не перебуває, водночас перебуває під спостереженням лікаря-нарколога з діагнозом психічні та поведінкові розлади внаслідок вживання алкоголю.

З врахуваннямвикладеного,приймаючи доуваги,що покараннямає наметі нетільки кару,а йвиправлення тазапобігання вчиненнюінших злочинів,враховуючи визнанняобвинуваченим своєївини,беручи доуваги наявністьпом`якшуючихобставин тавідсутність обтяжуючихобставин,а такожпохилий вікта майновийстан обвинуваченого,суд вважаєза необхіднепризначити ОСОБА_6 покарання увиді штрафу,а такожз призначеннямдодаткового покаранняу видіпозбавлення правакерувати транспортнимизасобами.

Запобіжний захід відносно ОСОБА_6 в ході судового розгляду не застосовувався,клопотань щодо обрання запобіжного заходу не заявлено.

Долю речових доказів слід вирішити відповідно до вимог ч.9 ст.100 КПК України.

При вирішенні питання про відшкодування процесуальних витрат суд виходить з наступного.

Відповідно до ч.1, 2ст.122 КПК України, витрати, пов`язані із залученням експертів, несе сторона кримінального провадження, яка заявила клопотання про залучення експерта. Залучення стороною обвинувачення експертів спеціалізованих державних установ, а також проведення експертизи за дорученням слідчого судді або суду здійснюється за рахунок коштів, які цільовим призначенням виділяються цим установам з Державного бюджету України.

Згідно ч.2ст.124 КПК України, у разі ухвалення обвинувального вироку суд стягує з обвинуваченого на користь держави документально підтверджені витрати на залучення експерта.

З матеріалів кримінального провадження вбачається, що витрати на проведення чотирьох судових експертиз у даному кримінальному провадженні становлять 8 126 грн., а відтак суд приходить до висновку про наявність фактичних та правових підстав для стягнення з ОСОБА_6 витрат, пов`язаних з проведенням експертиз у вказаному розмірі.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст.1, 2,100,118,124,370-371,373-374 КПК України, -

ухвалив :

ОСОБА_6 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченогоч.1 ст.286 КК України та призначити йому покарання у видіштрафу врозмірі 3000(тритисячі)неоподаткованих мінімумівдоходів громадян,що становить51000(п`ятдесятодна тисяча)гривеньз позбавленням права керувати транспортними засобами на 2 (два) роки.

Цивільний позов ОСОБА_4 до ОСОБА_6 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_6 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстроване та фактичне місце проживання : АДРЕСА_1 ) на користь ОСОБА_4 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 , зареєстроване та фактичне місце проживання: АДРЕСА_2 ) матеріальну шкоду в розмірі 29248 (двадцять дев`ять тисяч двісті чорок вісім) грн. 28 коп. та моральну шкоду в розмірі 35 001 (тридцять п`ять тисяч одна) грн.

В задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.

Стягнути з ОСОБА_6 на користь держави витрати на проведення експертиз у розмірі 8 126 (вісім тисяч сто двадцять шість) грн.

Скасувати арешт на майно, а саме автомобіль марки «ВАЗ-21070», реєстраційний номер НОМЕР_1 , червоного кольору, номер кузова НОМЕР_3 , та електровелосипед марки «Smart 24», зеленого кольору, який було накладено згідно ухвали слідчого судді Острозького районного суду Рівненської області від 14.03.2023 року.

Речові докази:

- автомобіль марки «ВАЗ-21070», реєстраційний номер НОМЕР_1 , червоного кольору, номер кузова НОМЕР_3 (згідно ухвали слідчого судді Острозького районного суду Рівненської області від 04.05.2023 року перебуває під частковим арештом), який передано на відповідальне зберігання користувачу ОСОБА_6 вважати йому повернутим;

-електровелосипед марки«Smart24»,зеленого кольору(згідноухвали слідчогосудді Острозькогорайонного судуРівненської областівід 14.03.2023року перебуваєпід арештом),який знаходитьсяна спеціалізованомумайданчку длязберігання тимчасововилучених транспортнихзасобів ГУНПв Рівненськійобласті заадресою : АДРЕСА_3 -після вступувироку узаконну силу повернути власнику ОСОБА_4 .

На вирок може бути подана апеляційна скарга до Рівненського апеляційного суду через Острозький районний суд протягом 30 днів з дня його проголошення.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Суддя Острозького районного судуОСОБА_1