Ухвала

від 24.12.2024 по справі 567/1484/23

РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Рівненський апеляційний суд

У Х В А Л А

Іменем України

24 грудня 2024 року м. Рівне

Справа № 567/1484/23

Провадження № 11-кп/4815/517/24

Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Рівненського апеляційного суду в складі:

Суддів ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3

за участю секретаря судового засідання ОСОБА_4

прокурора ОСОБА_5

обвинуваченого ОСОБА_6

захисника-адвоката ОСОБА_7

представника потерпілого адвоката ОСОБА_8

розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження №12023181170000086 щодо ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця та мешканця АДРЕСА_1 , громадянина України, пенсіонера, раніше не судимого, за апеляційною скаргою представника потерпілого ОСОБА_9 адвоката ОСОБА_8 на вирок Острозького районного суду Рівненської області від 26 червня 2024 року, -

ВСТАНОВИЛА:

Вироком Острозького районного суду Рівненської області від 26 червня 2024 року ОСОБА_6 визнано винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченогоч. 1 ст. 286 КК України, і призначено покарання у видіштрафу врозмірі 3000неоподаткованих мінімумівдоходів громадян,що становить51000грн з позбавленням права керування транспортними засобами на строк два роки.

Постановленостягнуто з ОСОБА_6 на користь ОСОБА_9 матеріальну шкоду в розмірі 29248, 28 грн та 35000 грн моральної шкоди; на користь держави витрати на проведення експертиз у розмірі 8 126 грн.

Вирішено питання щодо речових доказів та арештованого майна.

Як визнав доведеним суд, ОСОБА_6 11 березня 2023 року близько 17 год. 20 хв, керуючи технічно несправним легковим автомобілем марки «ВАЗ 21070» реєстраційний номер НОМЕР_1 , на ділянці автодороги по вул. Молодіжній, що в с. Мощаниця Острозької територіальної громади Рівненського району Рівненської області, рухаючись в напрямку с. Бадівка Острозької територіальної громади Рівненського району Рівненської області, в порушення вимог п.31.1 Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України № 1306 від 10.10.2001 року, допустив зіткнення передньою правою частиною свого транспортного засобу із передньою правою боковою частиною електровелосипеда «Smart 24», під керуванням ОСОБА_9 .

У результаті ДТП велосипедист ОСОБА_9 отримав середнього ступеня тяжкості тілесні ушкодження по критерію довготривалого розладу здоров`я.

У поданій апеляційній скарзі представник потерпілого ОСОБА_9 адвокат ОСОБА_8 , не оспорюючи фактичні обставини, доведеність вини та правильність кваліфікації дій ОСОБА_6 , вважає вирок суду незаконним в частині призначеного покарання внаслідок м`якості та вирішення питання майнової і моральної шкоди.

Зазначає, що суд повною мірою не врахував фактичні обставини скоєного ДТП, моральні страждання потерпілого внаслідок отриманої травми, а також матеріальні витрати, понесені на лікування.

Просить вирок Острозького районного суду Рівненської області від 26 червня 2024 року в частиніпризначеного покаранняскасувати, ухвалити новий вирок, яким призначити ОСОБА_6 за ч. 1 ст. 286 КК України покарання у виді штрафу врозмірі 5000неоподаткованих мінімумівдоходів громадян,що становить85000грн, з позбавленням права керування транспортними засобами на строк два роки, та задовольнити цивільний позов в повному обсязі. В решті вирок залишити без змін.

Іншими учасниками судового розгляду вирок не оскаржено.

Обвинувачений ОСОБА_6 подав письмову заяву про звільнення його від кримінальної відповідальності на підставі ст. 46 КК України у зв`язку з примиренням з потерпілим ОСОБА_9 , якому відшкодовано повністю матеріальну та моральну шкоду.

Просить вирок Острозького районного суду від 26 червня 2024 року скасувати, кримінальне провадження щодо нього у відповідності з положеннями п. 1 ч. 2 ст. 284 КПК України, закрити.

Потерпілий ОСОБА_9 , який належним чином повідомлений про день і час розгляду апеляційної скарги, подав письмову заяву, в якій зазначає про примирення з обвинуваченим ОСОБА_6 , котрий повністю відшкодував узгоджену ними матеріальну та моральну шкоду, у зв`язку з чим у нього відсутні будь-які претензії до обвинуваченого. Не заперечує проти звільнення ОСОБА_6 від кримінальної відповідальності на підставі ст. 46 КК України, та відмовляється від апеляційної скарги свого представника.

Представник потерпілого адвокат ОСОБА_8 відмовився від апеляційної скарги, поданої в інтересах ОСОБА_9 , зазначивши, що ОСОБА_6 дійсно відшкодував його довірителю матеріальну і моральну шкоду, ОСОБА_9 не має претензій до ОСОБА_6 , примирився з ним, що підтверджується письмовою заявою потерпілого. Апелянт стверджує, що подана потерпілим заява є його добровільним волевиявленням.

Заслухавши суддю-доповідача, обвинуваченого ОСОБА_6 та його захисника, які підтримують клопотання ОСОБА_6 , думку представника потерпілого адвоката ОСОБА_8 та прокурора, які не заперечують проти задоволення клопотання обвинуваченого, перевіривши матеріали кримінального провадження, колегія суддів приходить до наступного.

Висновок суду першої інстанції про доведеність вини ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопрушення за наведених у вироку обставин підтверджується сукупністю розглянутих в судовому засіданні доказів, яким дана правильна юридична оцінка, і є обґрунтованим.

Як вбачається з матеріалів кримінального провадження № 12023181170000086, ОСОБА_6 пред`явлено обвинувачення за ч. 1 ст. 286 КК України порушення правил безпеки руху та експлуатації транспорту особою, яка керує транспортним засобом, що заподіяло потерпілому середньої тяжкості тілесні ушкодження, і, відповідно до ст. 12 КК України, кваліфікується, як нетяжкий злочин, вчинений з необережності.

Статтею 46 КК України передбачено, що особа, яка вперше вчинила кримінальний проступок або необережний нетяжкий злочин, крім корупційних кримінальних правопорушень, пов`язаних з корупцією, порушень правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту особами, які керували транспортними засобами у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебували під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, звільняється від кримінальної відповідальності, якщо вона примирилася з потерпілим і повністю відшкодувала завдані нею збитки або усунула заподіяну шкоду.

Відповідно до роз`яснень п. 4 постанови Пленуму Верховного Суду України від 23 грудня 2005 року № 12 Про практику застосування судами України законодавства про звільнення особи від кримінальної відповідальності, умовою звільнення особи ( обвинуваченого, підсудного) від кримінальної відповідальності у зв`язку з примиренням із потерпілим ( ст. 46 КК України) є вчинення нею вперше злочину невеликої тяжкості.

Звільнення винної особи від кримінальної відповідальності та закриття справи у зв`язку з примиренням із потерпілим можливе тільки в разі відшкодування завданих збитків або усунення заподіяної шкоди.

З матеріалів даного кримінального провадження вбачається, що ОСОБА_6 вчинив кримінальне правопорушення, яке, відповідно дост. 12 КК України, відноситься до необережних злочинів невеликої тяжкості, вперше притягується до кримінальної відповідальності, виключно позитивно характеризується за місцем проживання, щиро розкаявся у вчиненому та сприяв розкриттю злочину, і в добровільному порядку відшкодував потерпілому заподіяну шкоду, у зв`язку з чим потерпілий ніяких претензій до ОСОБА_6 не має.

В суді апеляційної інстанції зазначені обставини знайшли своє підтвердження.

Відповідно до положень п. 1 ч. 2 ст. 284 КПК України, кримінальне провадження закривається судом у звязку із звільненням особи від кримінальної відповідальності на підставі ст. 46 КК України, а суд апеляційної інстанції, встановивши обставини, передбачені статтею 284 цього Кодексу, скасовує обвинувальний вирок і закриває кримінальне провадження.

З урахуванням вказаних норм закону вирок суду першої інстанції стосовно ОСОБА_6 , обвинуваченого за ч. 1 ст. 286 КК України, підлягає скасуванню із закриттям справи щодо нього у звязку із звільненням особи від кримінальної відповідальності внаслідок примирення з потерпілим.

Керуючись ст. ст. 404-405, 407, 417, 418, 419, п. 1 ч. 2 ст. 284 КПК України, ст. 46 КК України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Клопотання обвинуваченого ОСОБА_6 задовольнити.

Звільнити ОСОБА_6 на підставі ст. 46 КК України від кримінальної відповідальності за ч. 1 ст. 286 КК України у звязку з примиренням винного з потерпілим.

Вирок Острозького районного суду Рівненської області від 26 червня 2024 року щодо ОСОБА_6 скасувати.

Кримінальне провадження щодо ОСОБА_6 закрити.

Ухвала може бути оскаржена в касаційному порядку до Касаційного кримінального суду Верховного Суду протягом трьох місяців з моменту оголошення ухвали.

С У Д Д І :

ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3