Ухвала

від 27.06.2024 по справі 922/4669/23

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

27 червня 2024 року

м. Київ

cправа № 922/4669/23

Верховний Суд у складі судді Касаційного господарського суду Берднік І.С.,

перевіривши матеріали касаційної скарги Головного управління Держгеокадастру у Харківській області

на постанову Східного апеляційного господарського суду від 16.05.2024 (у складі колегії суддів: Сгара Е.В. (головуючий), Гетьман Р.А., Склярук О.І.)

та рішення Господарського суду Харківської області від 29.01.2024 (суддя Чистякова І.О.) (в частині)

у справі № 922/4669/23

у справі за позовом Заступника керівника Харківської обласної прокуратури в інтересах держави в особі Харківської обласної військової адміністрації

до Головного управління Держгеокадастру у Харківській області, Богодухівської районної військової адміністрації Харківської області, Золочівської селищної ради, Товариства з обмеженою відповідальністю Агрофірма «Агрокомплект»,

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача - Військової частини НОМЕР_1 ,

про визнання незаконним і скасування розпорядження, наказу та рішення, визнання недійсним договору оренди землі, повернення земельних ділянок та скасування державної реєстрації земельних ділянок,

ВСТАНОВИВ:

14.06.2024 Головне управління Держгеокадастру у Харківській області засобами поштового зв`язку подало до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду касаційну скаргу на постанову Східного апеляційного господарського суду від 16.05.2024 та рішення Господарського суду Харківської області від 29.01.2024 в частині задоволеної позовної вимоги про визнання незаконним та скасування наказу Головного Управління Держгеокадастру у Харківській області від 27.09.2018 №7018-СГ у справі №922/4669/23.

Касаційну скаргу оформлено і подано з порушенням вимог, установлених статтями 288, 290 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК).

За змістом статті 288 ГПК касаційна скарга на судове рішення подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, що оскаржується, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Відповідно до частини другої цієї статті учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення.

Строк на касаційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині четвертій статті 293 цього Кодексу.

За змістом пункту 1 частини четвертої статті 290 ГПК до касаційної скарги додаються докази, що підтверджують дату отримання копії оскаржуваного рішення суду апеляційної інстанції.

Оскаржену постанову ухвалено Східним апеляційним господарським судом 16.05.2024, повний текст складено 24.05.2024. Головне управління Держгеокадастру у Харківській області зазначає, що отримало копію оскарженої постанови 27.05.2024 в кабінет електронного суду.

Однак, подаючи касаційну скаргу 14.06.2024 (відомості Укрпошти), тобто з пропуском строку на касаційне оскарження, клопотання про поновлення пропущеного строку на подання касаційної скарги Головне управління Держгеокадастру у Харківській області не заявило.

За змістом пункту 1 частини першої статті 287 ГПК учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки, мають право подати касаційну скаргу на рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи та постанову суду апеляційної інстанції, крім судових рішень, визначених у частині третій цієї статті.

Відповідно до частини другої статті 287 ГПК підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 1, 4 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках:

1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;

2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;

3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;

4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 310 цього Кодексу.

Відповідно до пункту 5 частини другої статті 290 ГПК у касаційній скарзі повинно бути зазначено підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 287 цього Кодексу підстави (підстав).

У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 1 частини другої статті 287 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається постанова Верховного Суду, в якій викладено висновок про застосування норми права у подібних правовідносинах, що не був врахований в оскаржуваному судовому рішенні.

У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 2 частини другої статті 287 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається обґрунтування необхідності відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду.

Таким чином із огляду на зміст наведених вимог процесуального закону при оскарженні судових рішень з підстав, передбачених пунктами 1, 2, 3 частини другої статті 287 цього Кодексу, касаційна скарга має містити:

пункт 1) - формулювання висновку щодо застосування норми права із зазначенням цієї норми права з викладенням правовідносин, у яких ця норма права застосована, а також покликання на постанови Верховного Суду, в яких зроблено інший (який саме) висновок щодо застосування цієї ж норми права та в яких правовідносинах;

пункт 2) - обґрунтування необхідності відступлення від висновку щодо застосування норми права, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні, із зазначенням такого правового висновку, описом правовідносин та мотивів такого обґрунтування відступлення;

пункт 3) - зазначення норми права щодо якої відсутній висновок її застосування із конкретизацією правовідносин, в яких цей висновок відсутній.

У разі оскарження судового рішення з підстави, передбаченої пунктом 4 частини другої статті 287 ГПК, касаційна скарга має містити зазначення обставин, наведених у частинах 1, 3 статті 310 ГПК.

За змістом касаційної скарги скаржник чітко не зазначає і належним чином не обґрунтовує підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга, з визначенням передбаченої (передбачених) частиною другою статті 287 ГПК підстави (підстав), що порушує правило, встановлене пунктом 5 частини другої статті 290 ГПК.

Відповідно до пункту 2 частини четвертої статті 290 ГПК до касаційної скарги додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі.

Однак документів, що підтверджують сплату судового збору, до касаційної скарги не додано.

Правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначено Законом України «Про судовий збір».

Згідно з підпунктом 5 пункту 2 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» ставка судового збору за подання до господарського суду касаційної скарги на рішення суду становить 200 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги.

Відповідно до частини четвертої статті 6 цього Закону якщо скаргу (заяву) подано про перегляд судового рішення в частині позовних вимог (сум, що підлягають стягненню за судовим рішенням), судовий збір за подання скарги (заяви) вираховується та сплачується лише щодо перегляду судового рішення в частині таких позовних вимог (оспорюваних сум).

Зважаючи на предмет касаційного оскарження, скаржникові слід сплатити судовий збір у сумі 5 368,00 грн і надати Суду документ, що підтверджує таку сплату.

Реквізити для сплати судового збору:

Отримувач коштів - УК у Печер. р-ні/Печерс.р-н/22030102

Код отримувача (код за ЄДРПОУ) - 37993783

Банк отримувача - Казначейство України (ЕАП)

Рахунок отримувача - UA288999980313151207000026007

Код класифікації доходів бюджету - 22030102 «Судовий збір (Верховний Суд, 055)»

Призначення платежу: *;101;

---

(код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8), реєстраційний номер облікової картки платника податків - фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомив про це відповідний орган Міністерства доходів і зборів України і має відповідну відмітку у паспорті);Судовий збір, за позовом

---

(ПІБ чи назва установи, організації позивача), на рішення від

---

(Дата оскарження справи) у справі

---

(Номер справи), ВЕРХОВНИЙ СУД (Касаційний господарський суд)(назва суду, де розглядається справа).

Відповідно до частини другої статті 292 ГПК у разі якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 290 цього Кодексу, застосовуються положення статті 174 цього Кодексу, про що суддею постановляється відповідна ухвала.

За змістом частини другої статті 174 ГПК в ухвалі про залишення скарги без руху зазначаються, зокрема, недоліки цієї скарги, спосіб і строк їх усунення.

Ураховуючи те, що касаційну скаргу оформлено і подано з порушенням вимог, установлених статтями 288, 290 ГПК, цю скаргу слід залишити без руху із наданням скаржникові строку для усунення недоліків.

Суд визначає скаржникові спосіб усунення недоліків касаційної скарги, зазначених в цій ухвалі, шляхом подачі:

клопотання про поновлення строку на подання касаційної скарги;

нової редакції касаційної скарги із чітким зазначенням і належним обґрунтуванням підстави (підстав) касаційного оскарження, передбаченої (передбачених) частиною другою статті 287 ГПК (із урахуванням змісту цієї ухвали);

документа, що підтверджує сплату судового збору за подання касаційної скарги.

При цьому Суд звертає увагу скаржника на те, що нову редакцію касаційної скарги, подану на виконання вимог цієї ухвали, слід також надіслати іншим учасникам справи №922/4669/23, надавши суду докази надіслання (з урахуванням положень статті 42 ГПК).

Керуючись статтями 174, 234, 235, 292 ГПК,

УХВАЛИВ:

1. Касаційну скаргу Головного управління Держгеокадастру у Харківській області на постанову Східного апеляційного господарського суду від 16.05.2024 та рішення Господарського суду Харківської області від 29.01.2024 (в частині) у справі №922/4669/23 залишити без руху.

2. Надати скаржникові строк для усунення недоліків та виконання вимог цієї ухвали не більше 10 днів з дня вручення копії цієї ухвали.

3. Роз`яснити, що у разі невиконання вимог цієї ухвали касаційну скаргу буде повернуто скаржникові.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Суддя І. С. Берднік