Ухвала

від 25.06.2024 по справі 759/12899/24

СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. КИЄВА

пр. № 2/759/4392/24

ун. № 759/12899/24

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 червня 2024 року суддя Святошинського районного суду м. Києва П`ятничук І.В., перевіривши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: Садівницьке товариство «Ясна Поляна» про визнання права власності за набувальною давністю,

ВСТАНОВИВ:

29.05.2024 року позивач ОСОБА_1 звернувся до Святошинського районного суду м. Києва з позовом до ОСОБА_2 , третя особа: Садівницьке товариство «Ясна Поляна» про визнання права власності за набувальною давністю, яким просить визнати за ним права власності на земельну ділянку кадастровий номер № 8000000000:75:762:0031, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 загальною площею 0,0602 га. за набувальною давністю та будинок загальною площею 20,0 кв.м., що розташований на земельній ділянці кадастровий номер № 8000000000:75:762:0031, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .

В позовній заяві ОСОБА_1 просить звільнити його від сплати судового збору у відповідності до ч. 2 ст. 8 Закону України «Про судовий збір».

Вирішуючи питання про звільнення позивача від сплати судового збору, суд дійшов наступного висновку.

Відповідно до ст. 8 ЗУ «Про судовий збір» враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю. Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.

При зверненні до суду із заявою про відстрочення або розстрочення сплати судового збору, звільнення від його сплати особа повинна додати до такої заяви належні документи на підтвердження факту відсутності відповідних коштів для сплати судового збору. Відсутність таких доказів чи їх неналежність є підставою для відмови в задоволенні заяви про відстрочення або розстрочення сплати судового збору.

При цьому, визначення майнового стану сторони є оціночним та залежить від доказів, якими обґрунтовується рівень майнового стану сторони. Якщо залежно від рівня майнового стану сторона позбавлена можливості сплатити судовий збір, то такі обставини є підставою на відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення сторони від сплати.

Із долучених до матеріалів позовної заяви документів, позивачем не надано доказів про дохід позивача протягом 2023-2024 року та взагалі позивачем не обґрунтовано загальне матеріальне становище (наявність нерухомого та рухомого майна у власності, перебування на обліку у службі зайнятості населення і т.і.)

Згідно із положеннями Цивільного процесуального законодавства України усі учасники судового процесу є рівними перед законом і судом, а тому суд не надає привілеї тим чи іншим особам зі сплати судового збору. Надання такого привілею порушить принцип рівності сторін.

Отже, підстав для звільнення від сплати судового збору позивача з зазначених у позовній заяві підстав, не вбачається.

Згідно з ч. 1 ст. 4 Цивільного процесуального кодексу України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно ст. 187 ЦПК України, суд відкриває провадження у справі за відсутності підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви чи відмови у відкритті провадження.

Позовна заява за змістом і формою повинна відповідати ст.ст. 175, 177 ЦПК України.

При вивчені позовної заяви та доданих до неї документів судом встановлено, що дана позовна заява не відповідає вимогам ч. 3 ст. 175 ЦПК України, оскільки позивачем у позовній заяві не зазначено, зокрема: у порушення п. 2 позивачем не зазначено відомості про наявність або відсутність електронного кабінету сторін; у порушення п. 3 ч. 3 ст. 175 ЦПК України позивачем не визначено ціну позову із зазначенням ринкової вартості майна, з урахуванням вимог ст. 176 ЦПК України, відповідно до якої ціна позову визначається у позовах про визнання права власності на майно або його витребування - вартістю майна, яка має бути актуальною на день звернення до суду з позовом.

Крім того, згідно вимог ч.1 п. 2, 9 ст. 176 ЦПК України ціна позову у позовах про визнання права власності на майно або його витребування визначається вартістю майна, а у позовах про право власності на нерухоме майно, що належить фізичним особам на праві приватної власності, - дійсною вартістю нерухомого майна, а на нерухоме майно, що належить юридичним особам, - не нижче його балансової вартості.

У відповідності до п.12 Постанови Пленуму Верховного Суду України №20 від 22.12.1995 «Про судову практику в справах за позовами про захист права приватної власності» вартість спірного майна визначається за погодженням сторін, а за його відсутності - за дійсною вартістю майна на час розгляду спору. Під дійсною вартістю майна розуміється грошова сума, за яку майно може бути продано в даному населеному пункті чи місцевості.

В якості доказу вартості майна суду можуть бути подані звіт про оцінку майна, витяг з реєстру прав власності на нерухоме майно, а також дійсна вартість майна може підтверджуватись висновком суб`єкта оціночної діяльності.

Таким чином, позивачу необхідно вказати дійсну вартість спірного нерухомого майна на день подачі позову.

Згідно з ч. 1 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Ставка судового збору за подачу до суду позовної заяви майнового характеру фізичною особою становить 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Відтак, враховуючи положення ст.ст. 4, 6 Закону України «Про судовий збір» позивач має надати до суду документ на підтвердження доплати судового збору за вимогу майнового характеру у розмірі 1 відсоток ціни позову (з розрахунку дійсної вартості майна на 2024 рік), але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб (1211,20 грн.) та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (15140,00 грн.).

Дані обставини перешкоджають вирішенню питання про відкриття провадження у справі.

Крім того, суд звертає увагу, що предметом позову, з яким позивач звернувся до суду є визнання права власності на майно за набувальною давністю.

За набувальною давністю може бути набуто право власності на нерухоме майно, яке не має власника, або власник якого невідомий, або власник відмовився від права власності на належне йому нерухоме майно та майно, що придбане добросовісним набувачем і у витребуванні якого його власнику було відмовлено.

Стосовно наявності умов, за яких можливе набуття права власності за набувальною давністю - постанова Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 04.07.2018 року у справі № 539/1605/16-ц.

Враховуючи викладене, позивачу необхідно зазначити на підставі якої дії закону порушено його права, оскільки спірна земельна ділянка належить на праві приватної власності ОСОБА_2 .

Згідно з частинами 1, 2 ст. 185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху, у якій зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Враховуючи те, що визначені недоліки перешкоджають вирішенню питання про відкриття провадження у справі, суддя приходить до висновку про необхідність залишення позовної заяви без руху з наданням позивачу строку для усунення недоліків, який не може перевищувати п`яти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

У зв`язку з викладеним, позивачу необхідно подати нову редакцію позовної заяви, з дотриманням вимог зазначених у вказаній ухвалі суду, у відповідній кількості примірників до кількісного складу учасників процесу (ч. 1 ст. 177 ЦПК України) та сплатити судовий збір.

Керуючись ст.ст. 175, 177, 185 ЦПК України, суддя,

ПОСТАНОВИВ:

Відмовити ОСОБА_1 у задоволенні клопотання про звільнення від сплати судового збору.

Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: Садівницьке товариство «Ясна Поляна» про визнання права власності за набувальною давністю - залишити без руху та надати строк для усунення її недоліків, який не може перевищувати десяти днів з дня отримання позивачем даної ухвали.

Копію ухвали направити позивачу.

Роз`яснити, що якщо у визначений строк недоліки не будуть усунені, позовна заява на підставі ч. 3 ст. 185 ЦПК України буде вважаться неподаною та повернута позивачу.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя: І.В. П`ятничук