Постанова

від 27.06.2024 по справі 761/5866/24

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Апеляційне провадження: Доповідач - Кафідова О.В.

№ 22-ц/824/9026/2024

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ Справа № 761/5866/24

27 червня 2024року Київський апеляційний суд у складі колегії суддів Судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого судді - Кафідової О.В.

суддів - Оніщука М.І.

- Шебуєвої В.А

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу представника позивача ОСОБА_1 адвоката Мамаєва Дмитра Юрійовича на ухвалу Шевченківського районного суду м. Києва від 15 лютого 2024 року, постановлену під головуванням судді Мальцева Д.В. у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «ВКФ Фарби України», Товариства з обмеженою відповідальністю «Картель Буд» про визнання майнових прав, -

в с т а н о в и в:

У лютому 2024 року представник позивача ОСОБА_1 адвокат Мамаєв Дмитро Юрійович звернувся до Шевченківського районного суду м. Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «ВКФ Фарби України», Товариства з обмеженою відповідальністю «Картель Буд» про визнання майнових прав.

Ухвалою Шевченківського районного суду м. Києва від 15 лютого 2024 року позовну заяву ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «ВКФ Фарби України», Товариства з обмеженою відповідальністю «Картель Буд» про визнання майнових прав повернуто позивачу разом з доданими до неї документами.

Не погоджуючись з такою ухвалою суду першої інстанції, 05 березня 2024 року представник позивача ОСОБА_1 адвокат Мамаєв Дмитро Юрійович подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати ухвалу Шевченківського районного суду м. Києва від 15 лютого 2024 року та направити справу для розгляду до суду першої інстанції.

Апеляційну скаргу обґрунтовує тим, що ухвала суду першої інстанції постановлена з порушенням норм процесуального права.

Зазначає, що рішення Ради адвокатів України від 12.04.2019 № 41 яким затверджено «Положенню про ордер на надання правової допомоги та порядок ведення реєстру ордерів, затверджене рішенням Ради адвокатів України від 17 грудня 2012 року № 36 (з наступними змінами і доповненнями)» не є регуляторним актом, а носить виключно рекомендаційний, роз?яснювальний та інформаційний характер, оскільки його прийнятті не підлягає застосуванню процедура прийняття актів, визначена Законом України "Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності"

Вказує на те, що відповідно до ч. 1 ст. 26 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» документами, які фактично посвідчують повноваження адвоката на надання правової допомоги є ордер, договір та доручення.

Зазначає, що до матеріалів справи було долучено договір про надання правової допомоги від 12 січня 2023 року.

Вказує на те, що за відсутності доказів припинення права адвоката Мамаєва Д.Ю. на заняття адвокатською діяльністю, не внесення відповідних відомостей до Єдиного реєстру адвокатів України про це не може слугувати достатньою підставою для сумніву щодо права Мамаєва Д.Ю. здійснювати адвокатську діяльність.

17 червня 2024 року до Київського апеляційного суду від представника відповідача «ВКФ Фарби України» адвоката Мороз Світлани Сергіївни надійшов відзив на апеляційну скаргу в якому представник зазначала, що належна перевірка повноважень представника позивача є обов`язковою передумовою відкриття провадження та судового розгляду в цілому, а відсутність у представника повноважень на представлення інтересів, зокрема позивача, унеможливлює пред`явлення позову останнім взагалі. Перевірка позовної заяви та документів, що підтверджують повноваження представника, не є проявом надмірного формалізму, а є виконання судом приписів процесуального закону.

Зазначає, що право скаржника на доступ до правосуддя внаслідок постановлення оскаржуваної ухвали не обмежується, оскільки повторне звернення до суду із аналогічним позовом є можливим.

Вказує на те, що поданий представником скаржника ордер не є ордером встановленої форми, а отже, не може й слугувати достатнім підтвердженням повноважень адвоката.

З урахуванням вище викладеного просила суд відмовити у задоволенні апеляційної скарги.

Відповідно до ч. 2 ст. 369 ЦПК України апеляційні скарги на ухвали суду, зазначені в пунктах 1, 5, 6, 9, 10, 14, 19, 37-40 ч. 1 ст. 353 цього Кодексу, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.

Заслухавши доповідь судді Кафідової О.В., обговоривши доводи апеляційної скарги вивчивши наявні у справі докази, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Повертаючи позовну заяву, суд першої інстанції посилався на те, що на підтвердження повноважень на підписання позовної заяви від імені позивача, представником адвокатом Мамаєвим Дмитром Юрійовичем надано Ордер АА №0036314 на надання правничої (правової) допомоги від 20 грудня 2023 року, виданий на підставі договору про надання правової допомоги/доручення органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги № 12/01/23-9 від 12 січня 2023 року. Проте, перевіривши вказаний ордер, судом першої інстанції було встановлено, що він не відповідає типовій формі ордера, зокрема в наданому представником позивача Мамаєвим Д.Ю. ордері на його фоновій частині відсутній захисний малюнок, а також відсутній реквізит «Назва організації» - Національна асоціація адвокатів України, які наявні у зразках ордерів на офіційній веб-сторінці Національної асоціації адвокатів України. З урахуванням зазначено суду першої інстанції прийшов до висновку, що позов не відповідає вимогам п. 1 ч. 4 статті 185 Цивільного процесуального кодексу України, оскільки відсутній Ордер адвоката встановлений законодавством за формою та змістом, з якого можна презюмувати, що він виданий на підставі договору про надання правової допомоги і підтверджує правомірність адвоката на вчинення дій в інтересах клієнта в Шевченківському районному суді міста Києва.

З такими висновками суду першої інстанції колегія суддів погодитись не може з огляду на наступне.

Відповідно до частини першої статті 58 ЦПК України сторона, третя особа, а також особа, якій законом надано право звертатися в інтересах іншої особи до суду, може брати участь у судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника.

Частиною першою статті 60 ЦПК України визначено, що представником у суді може бути адвокат або законний представник.

Згідно частини четвертої статті 62 ЦПК України повноваження адвоката як представника підтверджуються довіреністю або ордером, виданим відповідно до Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність».

Відповідно до частини першої-другої статті 26 Закону України від 05 липня 2012 року № 5076-VI «Про адвокатуру і адвокатську діяльність» (далі - Закон № 5076-VI) адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги. Документами, що посвідчують повноваження адвоката на надання правової допомоги, можуть бути: 1) договір про надання правової допомоги; 2) довіреність; 3) ордер; 4) доручення органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги. Ордер - письмовий документ, що у випадках, встановлених цим Законом та іншими законами України, посвідчує повноваження адвоката на надання правової допомоги. Ордер видається адвокатом, адвокатським бюро або адвокатським об`єднанням та повинен містити підпис адвоката. Рада адвокатів України затверджує типову форму ордера.

Звертаючись до суду з позовом на підтвердження повноважень представником позивача адвокатом Мамаєвим Дмитром Юрійовичем до позовної заяви було долучено договір про надання правової допомоги від 12 січня 2023 року, ордер та копія свідоцтва адвоката.

Відповідно до пункту 4 статті 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» договір про надання правової допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Пунктом 9 частини першої статті 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» встановлено, що представництво - це вид адвокатської діяльності, що полягає в забезпеченні реалізації прав і обов`язків клієнта в цивільному, господарському, адміністративному та конституційному судочинстві, в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами, прав і обов`язків потерпілого під час розгляду справ про адміністративні правопорушення, а також прав і обов`язків потерпілого, цивільного відповідача у кримінальному провадженні.

Окрім того, представником позивача було долучено копію свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю.

Згідно зі статтею 12 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" особі, яка склала присягу адвоката України, радою адвокатів регіону в день складення присяги безоплатно видаються свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю та посвідчення адвоката України. Свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю і посвідчення адвоката України не обмежується віком особи та є безстроковим.

Відповідно до частини 1 статті 17 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" Рада адвокатів України забезпечує ведення Єдиного реєстру адвокатів України з метою збирання, зберігання, обліку та надання достовірної інформації про чисельність і персональний склад адвокатів України, адвокатів іноземних держав, які відповідно до цього Закону набули права на заняття адвокатською діяльністю в Україні, про обрані адвокатами організаційні форми адвокатської діяльності. Внесення відомостей до Єдиного реєстру адвокатів України здійснюється радами адвокатів регіонів та Радою адвокатів України.

У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду у складі від 06 липня 2019 року у справі № 855/229/19 та постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 26 вересня 2019 року у справі № 910/3845/19 міститься висновок про те, що особа адвоката підтверджується посвідченням адвоката України та свідоцтвом про право на заняття адвокатською діяльністю. Тоді як відомості до Єдиного реєстру адвокатів України вносяться радами адвокатів регіонів та Радою адвокатів України.

Стаття 32 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» передбачає порядок припинення права на заняття адвокатською діяльністю.

До заяви представником позивача - адвокатом Мамаєвим Д. Ю. було надано копію свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю, підстава: рішення Ради адвокатів міста Києва від 14.06.2018 року №14.

За відсутності доказів припинення права адвоката Мамаєва Д.Ю. на заняття адвокатською діяльністю, не внесення відповідних відомостей до Єдиного реєстру адвокатів України про це не може слугувати достатньою підставою для сумніву щодо права вказаної особи здійснювати адвокатську діяльність.

За приписами частини першої статті 185 ЦПК України, у разі, якщо до позовної заяви, підписаної представником позивача, не додано документ, що підтверджує повноваження представника позивача, суддя залишає позовну заяву без руху з наданням строку для усунення недоліків.

Суд першої інстанції на зазначене вище увагу не звернув у зв`язку з чим прийшов до помилкового висновку про наявність підстав для повернення позовної заяви.

Згідно практики Європейського суду з прав людини, реалізуючи положення Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, необхідно уникати занадто формального ставлення до передбачених законом вимог, так як доступ до правосуддя повинен бути не лише і фактичним, але і реальним.

Надмірний формалізм при вирішені питання щодо прийняття позовної заяви або скарги - є порушенням права на справедливий судовий захист».

Подібний висновок викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 5 грудня 2018 року у справі № 9901/736/18 (провадження № 11-989заі18)

Згідно вимог ч. 1 ст. 379 ЦПК України підставами для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є: 1) неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції вважає встановленими; 3) невідповідність висновків суду обставинам справи; 4) порушення норм процесуального права чи неправильне застосування норм матеріального права, які призвели до постановлення помилкової ухвали.

Аналізуючи зазначене, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга представника позивача ОСОБА_1 адвоката Мамаєва Дмитра Юрійовича підлягаєзадоволенню, а ухвала Шевченківського районного суду м. Києва від 15 лютого 2024 року, підлягає скасуванню з направленням справи для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Керуючись ст.ст. 367, 368, 374, 379, 381 - 382, 384 ЦПК України, суд,-

п о с т а н о в и в:

Апеляційну скаргу представника позивача ОСОБА_1 адвоката Мамаєва Дмитра Юрійовича задовольнити.

Ухвалу Шевченківського районного суду м. Києва від 15 лютого 2024 рокускасувати.

Цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «ВКФ Фарби України», Товариства з обмеженою відповідальністю «Картель Буд» про визнання майнових правнаправити для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття, може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня її прийняття.

Головуючий: Судді: