Ухвала

від 28.06.2024 по справі 522/9948/24

ПРИМОРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ОДЕСИ

Справа № 522/9948/24

Провадження №2/522/5627/24

УХВАЛА

28 червня 2024 року м. Одеса

Приморський районний суд м. Одеси у складі головуючого судді Науменко А.В. дослідивши матеріали справи за позовом ОСОБА_1 до Держави Україна в особі Відділу поліції № 3 Одеського районного управління поліції № 1 Головного управління Національної поліції в Одеській області, третя особа: Державна казначейська служба України про відшкодування шкоди, заподіяної громадянинові незаконним рішенням, діями чи бездіяльністю органу державної влади, його посадовими або службовими особами

ВСТАНОВИВ:

21.06.2024року доПриморського районногосуду м.Одеси надійшлапозовна заява ОСОБА_1 до Держави Україна в особі Відділу поліції № 3 Одеського районного управління поліції № 1 Головного управління Національної поліції в Одеській області, третя особа: Державна казначейська служба України про відшкодування шкоди, заподіяної громадянинові незаконним рішенням, діями чи бездіяльністю органу державної влади, його посадовими або службовими особами.

За результатами автоматизованого розподілу судової справи між суддями справа передана судді Науменко А.В.

Розглянувши матеріали позовної заяви та доданих до неї доказів, суд встановив наступні обставини та дійшов відповідних висновків.

У провадженні судді Приморського районного суду м. Одеси Науменко А.В. перебувала справа № 522/6647/22 за позовом ОСОБА_1 до Одеської обласної прокуратури, Головного управління національної поліції Одеської області, Державної казначейської служби про відшкодування моральної шкоди.

У вказаній справі в обгрунтування позову позивачем зазначено наступне:

«29 серпня 2017 року близько 17-00 за адресою м.Одеса, вул. Заболотного, 26, шахрайським способом шляхом обману невстановлені особи заволоділи належним позивачу бензиновим генератором марки «Еіішах ЕХ3200», вартістю 21320 грн.

Інформація про вказаний злочин була внесена до ЄРДР за ч.1 ст.190 КК України, про що свідчить копія витягу №12017160490004440.

У вказаному кримінальному провадженні позивача було визнано потерпілим, про що свідчить копія пам`ятки про процесуальні права та обов`язки потерпілого.

16 жовтня 2018 року позивач дізнався про те, що вказане кримінальне провадження було закрито та звернувся до Одеської місцевої прокуратури №4 зі зверненням щодо перевірки законності такого закриття.

19 жовтня 2018 року позивач отримав відповідь на вказане звернення №10/1-5514-17, у якому його було повідомлено про скасування постанови слідчого про закриття вказаного кримінального провадження та було надано вказівки в порядку ст..36 КПК України.

29 листопада 2019 року позивач знов звернувся до керівника вказаної прокуратури з заявою, у якій вказував, що жодних слідчих дій не проводилось, жодних дій щодо встановлення осіб, які вчинили вказаний злочин здійснено не було, а тому просив вжити відповідних заходів.

11 грудня 2019 року позивач отримав відповідь, у якій було повідомлено про ініціювання заміни слідчого у зв`язку з неефективним розслідуванням вказаного кримінального провадження.

11 вересня 2020 року позивач та ще два заявники звернулись до керівника Одеської місцевої прокуратури з заявою, у якій повідомляли про бездіяльність слідчих щодо досудового розслідування.

23 вересня 2020 року позивач отримав лист, у якому його було повідомлено, що 13 червня 2020 року вказане кримінальне провадження було вже вдруге закрито та відповідну постанову про закриття кримінального провадження було скасовано та було надано письмові вказівки.

30 березня 2021 року позивач звернувся до Начальника СВ ВП№3 ОРУП №1 ГУНП Одеської області з заявою про надання йому матеріалів кримінального провадження для ознайомлення.

29 квітня 2021 року (через місяць після звернення позивача) йому була надана відповідь, що вказане клопотання було задоволено, однак про дату та час ознайомлення позивача убуде повідомлено додатково дізнавачем.

15 червня 2021 року позивач звернувся до Начальника СВ ВП№3 ОРУП №1 ГУНП Одеської області з заявою про повідомлення позивача де знаходиться вказане провадження, хто у ньому призначений дізнавачем, на якому етапі знаходиться провадження, повторно просив надати матеріали для ознайомлення.

12 липня 2021 року (через місяць після звернення позивача) позивачу була надана відповідь, у якій його повідомлялось про можливість ознайомитись з матеріалами провадження 16 липня 2021 року о 10-00 .

13 липня 2021 року прокурор Суворовської окружної прокуратури м.Одеса Одеської області звернувся до Суворовського районного суду міста Одеси з клопотанням про закриття вказаного кримінального провадження у зв`язку з закінченням строків давності притягнення до кримінальної відповідальності.

30 вересня 2021 року вказаним судом вказане клопотання було залишено без задоволення.

Через тривалі стресові ситуації позивач захворів на псоріаз, про що 26 травня 2022 року КНП «МКЛ № 1» ОМР йому була надана відповідна довідка.

22 листопада 2018 року позивачу було зроблено КТ обстеження, яким було встановлено захворювання хребта.».

Рішенням Приморського районного суду від 15.09.2022 року вирішено у задоволенні позову ОСОБА_1 до Одеської обласної прокуратури, Головного управління національної поліції Одеської області, Державної казначейської служби про відшкодування моральної шкоди відмовити в повному обсязі

Дослідивши матеріали справи № 522/9948/24 суд вабачає, що вказана позовна заява містить обставини, що вже були оцінені та описані при розгляді справи №522/6647/22.

Відповідно до положень п.5 ч.1 ст. 36 ЦПК України суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо є обставини, що викликають сумнів в неупередженості або об`єктивності судді.

Зі змісту ч.1 ст.39 ЦПК України вбачається, що за наявністю підстав, зазначених у статтях 36, 37 і 38цьогоКодексу, суддя зобов`язана заявити самовідвід.

Статтею 15 Кодексу суддівської етики, затвердженого рішенням ХІ з`їзду суддів України від 22.02.2013, визначено, що неупереджений розгляд справ є основним обов`язком судді. Суддя має право заявити самовідвід у випадках, передбачених процесуальним законодавством, у разі наявності упередженості щодо одного з учасників процесу, а також у випадку, якщо судді з його власних джерел стали відомі докази чи факти, які можуть вплинути на результат розгляду справи.

Загальна декларація прав людини, яка визнає засадничим принцип надання кожній особі рівною мірою права на справедливий і відкритий розгляд справи, пов`язаної з встановленням її прав та обов`язків, незалежним і неупередженим судом.

Відповідно до пункту 2.5 Бангалорських принципів поведінки суддів від 19.05.2006, схвалених резолюцією Економічної та Соціальної Ради ООН від 27.07.2006 №2006/23, суддя заявляє самовідвід від участі в розгляді справи в тому випадку, якщо для нього не є можливим винесення об`єктивного рішення у справі, або в тому випадку, коли у стороннього спостерігача могли б виникнути сумніви в неупередженості судді.

Згідно частини 1статті 40 ЦПК України питання про відвід (самовідвід) судді може бути вирішено як до, так і після відкриття провадження у справі.

З метою недопущення сумнівів у неупередженості судді Науменко А.В. при розгляді зазначеної справи вважаю необхідним заявити самовідвід та передати справу для вирішення питання про її повторний автоматизований розподіл між суддями.

Відповідно до ст. 41 ЦПК України у разі задоволення відводу (самовідводу) судді, який розглядає справу одноособово, справа розглядається в тому самому суді іншим суддею, який визначається в порядку, встановленому ст. 33 ЦПК України.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 33,36,39 41,271 ЦПК України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Заявити собі-судді Приморського районного суду м. Одеси, Науменко А.В., самовідвід від участі як головуючого судді у справі №522/9948/24 за позовом ОСОБА_1 до Держави Україна в особі Відділу поліції № 3 Одеського районного управління поліції № 1 Головного управління Національної поліції в Одеській області, третя особа: Державна казначейська служба України про відшкодування шкоди, заподіяної громадянинові незаконним рішенням, діями чи бездіяльністю органу державної влади, його посадовими або службовими особами.

Матеріали справи №522/9948/24 за позовом ОСОБА_1 до Держави Україна в особі Відділу поліції № 3 Одеського районного управління поліції № 1 Головного управління Національної поліції в Одеській області, третя особа: Державна казначейська служба України про відшкодування шкоди, заподіяної громадянинові незаконним рішенням, діями чи бездіяльністю органу державної влади, його посадовими або службовими особами передати до канцелярії Приморського районного суду м. Одеси для подальшого розподілу у порядку встановленому ч.3 ст.14 Цивільного процесуального кодексу України.

Ухвала оскарженню не підлягає. Заперечення на ухвали, що не підлягають оскарженню окремо від рішення суду, включаються до апеляційної скарги на рішення суду.

Суддя А.В. Науменко