Справа № 522/9948/24
Провадження № 2/522/5627/24
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
30 жовтня 2024 року м. Одеса
Приморський районний суду м. Одеси у складі:
головуючої судді Косіциної В.В.,
за участі секретаря судового засідання Слободянюк І.Р.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Держави України в особі Відділу поліції №3 Одеського районного управління поліції №1 Головного управління Національної поліції в Одеській області, третя особа Державна казначейська служба України про відшкодування шкоди, заподіяної громадянинові незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органу державної влади, його посадовими або службовими особами,-
ВСТАНОВИВ:
21червня 2024року доПриморського районногосуду м.Одеси надійшлапозовна заява ОСОБА_1 до Держави України в особі Відділу поліції №3 Одеського районного управління поліції №1 Головного управління Національної поліції в Одеській області, третя особа Державна казначейська служба України про відшкодування шкоди, заподіяної громадянинові незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органу державної влади, його посадовими або службовими особами, у якій позивач просив стягнути з держави в особі Відділу поліції №3 Одеського районного управління поліції №1 Головного управління Національної поліції в Одеській області за рахунок коштів державного бюджету України шляхом списання коштів з єдиного казначейського рахунку 900000,00 гривень завданої шкоди внаслідок незаконної діяльності.
За результатами автоматизованого розподілу справи між суддями, справа передана на розгляд судді Науменку А.В.
Ухвалою судді Науменка А.В. від 28 червня 2024 року було заявлено самовідвід. Матеріали справи передано до канцелярії Приморського районного суду м. Одеси для визначення складу суду.
На підставі розпорядження керівника апарату Приморського районного суду м. Одеси від 08.07.2024 року №477/24 було проведено повторний автоматизований розподіл справи між суддями, за наслідками якого справу передано судді Косіциній В.В.
Ухвалою суду від 12 липня 2024 року позовну заяву залишено без руху. Надано позивачеві 10-ти денний строк з моменту отримання копії ухвали для усунення недоліків позовної заяви.
17 липня 2024 року до Приморського районного суду м. Одеси надійшла заява про усунення недоліків позовної заяви, якою усі зазначені в ухвалі суду недоліки усунуто.
Ухвалою суду від 18 липня 2024 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі. Встановлено, що розгляд справи здійснюватиметься в порядку загального позовного провадження. Підготовче засідання по справі призначено на 19.08.2024 року.
19 серпня 2024 року до Приморського районного суду м. Одеси надійшло клопотання представника позивача адвоката Пуйди Євгена Юрійовича про долучення доказів, у якому заявник просив долучити до матеріалів справи копію ухвали Суворовського районного суду м. Одеси від 29.05.2024 року у справі №523/12821/21.
У підготовче засідання, призначене на 19 серпня 2024 року з`явився позивач та його представник. Підготовче засідання по справі відкладено на 19.09.2024 року.
29 серпня 2024 року до Приморського районного суду м. Одеси від Державної казначейської служби України надійшли пояснення, у якому третя особа просила відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.
18 вересня 2024 року до Приморського районного суду м. Одеси від представника позивача адвоката Пуйди Євгена Юрійовича надійшли додаткові пояснення, у яких заявник просив задовольнити позовну заяву у повному обсязі.
У підготовче засідання, призначене на 19 вересня 2024 року з`явився позивач та представник позивача. Інші учасники справи у судове засідання не з`явилися, хоча були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового розгляду.
Ухвалою суду від 19.09.2024 року підготовче провадження у справі закрито. Справу призначено до судового розгляду на 15 жовтня 2024 року.
10 жовтня 2024 року до Приморського районного суду м. Одеси від ВП №3 ОРУП №1 ГУНП в Одеській області надійшло клопотання про розгляд справи без участі.
У судове засідання, призначене на 15 жовтня 2024 року з`явився позивач та представник позивача. Інші учасники справи у судове засідання не з`явилися, хоча були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового розгляду. Засідання по справі відкладено на 30.10.2024 року.
У судове засідання, призначене на 30 жовтня 2024 року з`явився позивач та представник позивача. Інші учасники справи у судове засідання не з`явилися, хоча були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового розгляду.
Будь-яких інших заяв або клопотань від учасників справи не надходило.
Суд дослідивши матеріали справи встановив наступні обставини та дійшов до наступних висновків.
Позовна заява мотивована тим, що внаслідок дій посадових осіб ВП №3 ОРУП №1 ГУНП в Одеській області позивачеві було завдано шкоду, а тому, якості відповідача у справі позивач визначив державу Україну в особі ВП №3 ОРУП №1 ГУНП в Одеській області.
При вирішенні спору про відшкодування моральної шкоди, завданої громадянинові незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органу державної влади, його посадовими або службовими особами, належним відповідачем є держава як учасник цивільних відносин. Разом з тим, держава бере участь у справі як відповідач через відповідні органи державної влади, а саме органи, діями яких завдано шкоду.
Із відповіді з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань від 12.07.2024 року №689153 вбачається, що Відділ поліції №2 Одеського районного управління поліції №1 Головного управління Національної поліції в Одеській області не є юридичною особою, а є філією (іншим відокремленим підрозділом) Головного управління Національної поліції в Одеській області.
Згідно зі статтею 48 ЦПК України сторонами в цивільному процесі є позивач і відповідач. Позивачем і відповідачем можуть бути фізичні і юридичні особи, а також держава.
Відповідач - це особа, яка, на думку позивача або відповідного право уповноваженого суб`єкта, порушила, не визнала чи оспорила суб`єктивні права, свободи чи інтереси позивача. Відповідач притягається до справи у зв`язку з позовною вимогою, яка пред`являється до нього. На відміну від позивача, відповідач - це особа, яка, на думку позивача або відповідного право уповноваженого суб`єкта, порушила, не визнала чи оспорила суб`єктивні права, свободи чи інтереси позивача.
Відповідно до статті 80 ЦК України юридичною особою є організація, створена і зареєстрована у встановленому законом порядку. Юридична особа наділяється цивільною правоздатністю і дієздатністю, може бути позивачем та відповідачем у суді.
Юридична особа підлягає державній реєстрації у порядку, встановленому законом. Дані державної реєстрації включаються до Єдиного державного реєстру, відкритого для загального ознайомлення (частина перша статті 89 ЦК України).
Згідно з частинами першою та третьою статті 95 ЦК України філією є відокремлений підрозділ юридичної особи, що розташований поза місцем її знаходження та здійснює всі або частину її функцій. Філії та представництва не є юридичними особами. Вони наділяються майном юридичної особи, що їх створила, і діють на підставі затвердженого нею положення.
Ураховуючи цивільно-правове становище філій та представництв, недопустимою є самостійна і безпосередня участь відокремлених підрозділів у певних процесуальних відносинах, оскільки це суперечить цивільно-правовій природі відокремленого підрозділу як складової частини юридичної особи, що його створила.
У постанові Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 14 червня 2021 року у справі № 760/32455/19, провадження № 61- 16459сво20, викладено висновок про те, що філії та представництва, які не є юридичними особам, не наділені цивільною процесуальною дієздатністю та не можуть виступати стороною у цивільному процесі. Тому справи, в яких відповідачем виступає філія чи представництво, не підлягають розгляду в порядку цивільного судочинства у зв`язку з відсутністю сторони у цивільному процесі, до якої пред`явлено позов, а отже, неможливістю вирішення цивільного спору. З урахуванням цивільно-правового статусу філій та представництв недопустимою є участь відокремлених підрозділів у певних процесуальних відносинах, оскільки це суперечить цивільно-правовій природі відокремленого підрозділу як складової частини юридичної особи, що його створила.
Зазначене також узгоджується із правовим висновком, викладеним у постанові КЦС ВС від 30.10.2024 у справі № 219/4691/21.
У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 13 липня 2022 року у справі № 593/98/21 провадження № 61-1444св22 зазначено, що ураховуючи цивільно-правове становище філій та представництв недопустимою є самостійна і безпосередня участь відокремлених підрозділів у певних процесуальних відносинах, оскільки це суперечить цивільно-правовій природі відокремленого підрозділу як складової частини юридичної особи, що його створила.
Згідно частини першої статті 13 Закон України «Про Національну поліцію» систему поліції складають:
1) центральний орган управління поліції;
2) територіальні органи поліції.
Відповідно до частин першої, другої, третьої статті 15 Закон України «Про Національну поліцію» територіальні органи поліції утворюються як юридичні особи публічного права в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, районах, містах, районах у містах та як міжрегіональні (повноваження яких поширюються на декілька адміністративно-територіальних одиниць) територіальні органи у межах граничної чисельності поліції і коштів, визначених на її утримання. Територіальні органи поліції утворює, ліквідовує та реорганізовує Кабінет Міністрів України за поданням Міністра внутрішніх справ України на підставі пропозицій керівника поліції. Структуру територіальних органів поліції затверджує керівник поліції за погодженням з Міністром внутрішніх справ України.
Постановою Кабінету Міністрів України від 16 вересня 2015 року № 730 «Про утворення територіальних органів Національної поліції та ліквідацію територіальних органів Міністерства внутрішніх справ», утворені як юридичні особи публічного права територіальні органи Національної поліції за переліком згідно з додатком 1, зокрема, Головне управління Національної поліції в Одеській області.
У постанові КЦС ВС від 31.08.2022 у справі № 289/865/21 вказано, що справі, що переглядається, Радомишльське відділення поліції Коростишівського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Житомирській області не є юридичною особою, а входить до структури Головного управління Національної поліції в Житомирській області та не може бути відповідачем у цій справі.
Тому, із урахуванням того, що Відділ поліції №2 Одеського районного управління поліції №1 Головного управління Національної поліції в Одеській області не є юридичною особою, а є філією (іншим відокремленим підрозділом) Головного управління Національної поліції в Одеській області суд вважає, що ВП №2 ОРУП №1 ГУНП в Одеській області не може бути відповідачем у справі у зв`язку з тим, що філія за своєю правовою природою не наділена цивільною процесуальною дієздатністю.
При визначенні того, чи є відповідач належним або неналежним, вирішальне значення має приналежність спірних прав і обов`язків. Належна сторона є носієм або спірних прав, або спірних обов`язків. Неналежний відповідач - особа, відносно до якої за матеріалами справи виключається припущення про те, що вона є суб`єктом спірного правовідношення.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 17 квітня 2018 року у справі № 523/9076/16-ц (провадження № 14-61цс18) зроблено висновок, що «пред`явлення позову до неналежного відповідача не є підставою для відмови у відкритті провадження у справі, оскільки заміна неналежного відповідача здійснюється в порядку, визначеному ЦПК України. За результатами розгляду справи суд відмовляє в позові до неналежного відповідача та приймає рішення по суті заявлених вимог щодо належного відповідача. Тобто, визначення відповідачів, предмета та підстав спору є правом позивача. Натомість, встановлення належності відповідачів й обґрунтованості позову - обов`язком суду, який виконується під час розгляду справи, а не на стадії відкриття провадження».
Згідно постанови КЦС ВС від 25.09.2023 у справі № 503/603/17, з урахуванням вказаного визначення позивачем у позові складу сторін у справі (позивача та відповідача) має відповідати реальному складу учасників спору у спірних правовідносинах та має на меті ефективний захист порушених прав (свобод, інтересів) особи, яка вважає, що вони порушені, із залученням необхідного кола осіб, які мають відповідати за позовом.
Належним відповідачем є особа, яка є суб`єктом матеріального правовідношення, тобто особа, за рахунок якої можливо задовольнити позовні вимоги, захистивши порушене право чи інтерес позивача, що вказано у постанові Великої Палати Верховного Суду від 05 липня 2023 року у справі № 910/15792/20 (провадження № 12-31гс22).
У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 18 жовтня 2023 року в справі № 300/808/19 (провадження № 61-11144св22) зазначено, що «якщо позивач не заявляє клопотання про залучення інших співвідповідачів у справах, в яких наявна обов`язкова співучасть, тобто коли неможливо вирішити питання про обов`язки відповідача, одночасно не вирішивши питання про обов`язки особи, не залученої до участі у справі як співвідповідача, суд відмовляє у задоволенні позову (постанова Верховного Суду від 26 січня 2022 року в справі № 457/726/17 (провадження № 61-43201св18)).
Отже, пред`явлення позову до неналежного відповідача (неналежного складу відповідачів) є самостійною підставою для відмови в позові».
Тому, з урахуванням того, що ВП №3 ОРУП №1 ГУНП в Одеській області не є належним відповідачем у справі, суд доходить до висновку про те, що позовна заява ОСОБА_1 не підлягає задоволенню.
На підставі зазначеного, керуючись ст.ст. 4, 12, 76, 133, 137, 141, 175, 178, 187, 263-265, 353 ЦПК України, суд,-
УХВАЛИВ:
Позовну заяву ОСОБА_1 до Держави України в особі Відділу поліції №3 Одеського районного управління поліції №1 Головного управління Національної поліції в Одеській області, третя особа Державна казначейська служба України про стягнення з Держави в особі Відділу поліції № 3 Одеського районного управління поліції № 1 Головного управління Національної поліції в Одеській області через Державну казначейську службу України за рахунок коштів державного бюджету України шляхом списання коштів з єдиного казначейського рахунку на його користь 900000 грн. шкоди завданої незаконноюбездіяльністю залишити без задоволення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом 30-ти днів з дати складання повного тексту рішення.
Повний текст рішення складено та підписано 25 листопада 2024 року.
Суддя Косіцина 30.10.2024
Суд | Приморський районний суд м.Одеси |
Дата ухвалення рішення | 30.10.2024 |
Оприлюднено | 27.11.2024 |
Номер документу | 123267967 |
Судочинство | Цивільне |
Категорія | Справи у спорах про недоговірні зобов’язання, з них про відшкодування шкоди, з них завданої незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органу, що здійснює оперативно-розшукову діяльність, досудове розслідування, прокуратури або суду |
Цивільне
Приморський районний суд м.Одеси
Косіцина В. В.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні