Рішення

від 28.06.2024 по справі 295/16981/23

БОГУНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. ЖИТОМИРА

Справа №295/16981/23

Категорія 35

2/295/240/24

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28.06.2024 року м. Житомир

Богунський районний суд м. Житомира у складі

Головуючої судді Воробйової Т.А.,

розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження

без повідомлення сторін цивільну справу

за позовом Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Покровське 94»

до ОСОБА_1

про стягнення заборгованості,

в с т а н о в и в:

Позивач звернувся до суду з позовом, в якому просить стягнути з відповідача заборгованість в розмірі 15 808,78 грн, в тому числі: 14 252,73 грн боргу зі сплати внесків; 114,85 грн пені; 344,56 грн 3 % річних; 1 066,64 грн інфляційних втрат.

Крім того, просить стягнути на свою користь витрати за послуги адвоката в розмірі 3 000,00 грн, витрати на оплату судового збору в розмірі 2684,00 грн, витрати на отримання інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно в сумі 33,00 грн та 36,00 грн поштових витрат.

В обґрунтування позову вказав, що власниками квартир будинку, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , було створено Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Покровське 94».

Відповідач є власницею квартири АДРЕСА_2 .

Рішеннями правління ОСББ, яке оформлене протоколом №6 від 10.03.2020, встановлено розмір внесків, а саме з розрахунку за 1 кв. м 6,22 грн.

Відповідач не виконує свого обов`язку з утримання багатоквартирного будинку та прибудинкової території, в результаті чого утворилась заборгованість за період з січня 2021 року по жовтень 2023 року в розмірі 14 252,73 грн, яку позивач просить стягнути на свою користь.

Ухвалою суду від 02.01.2024 відкрито провадження у справі та призначено до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.

07.05.2024 до суду надійшов відзив на позов, у якому відповідач вказує, що проти вимог позову заперечує. Заперечення проти позову мотивує тим, що між головою правління ОСББ «Покровське 94» і відповідачем склалися неприязні відносини з моменту проведення зборів ініціативної групи. ОСОБА_2 попередив, що в майбутньому буде відмовляти у видачі довідок відповідачу, та довідки відповідачу не видаються. Позивач порушує право відповідача на інформацію, як співвласника будинку. ОСОБА_1 не обізнана, що відбувається у будинку за адресою: АДРЕСА_1 . Неодноразово на загальних зборах було приниження відповідача з боку позивача. Співвласниками, в склад яких входили члени правління об`єднання, було створено альтанку на території об`єднання і коли відповідач сплачувала внески, тарифікація яких входить в оплату освітлення, відповідач частково оплачувала і освітлення вищезазначеної альтанки. Відповідач посилається на те, що рішенням Богунського районного суду м. Житомира від 20.09.2021 у справі №295/5001/21 визнано недійсним рішення загальних зборів Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Покровське 94», викладене в пункті 3.2. протоколу №6 загальних зборів співвласників будинку АДРЕСА_1 від 10.03.2020 в частині встановлення тарифу за комунальні послуги в розмірі 6,22 грн за метр квадратний та затвердження кошторису будинку. Вказує, що неодноразово зверталась до правоохоронних органів з приводу неправомірних дій голови правління ОСББ. Також посилається на те, що для фінансування самозабезпечення об`єднання співвласники сплачують відповідні внески і платежі в розмірах, установлених загальними зборами об`єднання. За згодою правління окремі співвласники можуть у рахунок сплати таких внесків і платежів виконувати окремі роботи. Відповідач постійно доглядає за прибудинковою територією, а саме за клумбами, витрачає на це багато свого вільного часу та фізичної праці. На підставі наведеного відповідач вважає, що позовні вимоги не підлягають задоволенню. Разом з відзивом відповідач подала клопотання про розгляд справи у порядку загального позовного провадження та про зменшення розміру судових витрат.

У відзиві відповідач просить поновити строк для подачі відзиву. Клопотання обґрунтоване тим, що у поштовому відділенні відповідач отримала лише ухвалу про відкриття провадження у цивільній справі № 295/16981/23 без позовної заяви з додатками, у зв`язку з чим звернулась до суду із заявою про ознайомлення з позовною заявою. Також відповідач невідкладно звернулась в Центр надання безоплатної вторинної правничої допомоги для надання правової допомоги, а саме складання відзиву на позовну заяву. Відповідно до доручення для надання безоплатної вторинної правничої допомоги №466 від 23.04.2024 відповідачу надано адвоката для складання відзиву на позовну заяву по справі №295/16981/23.

Ухвалою суду про відкриття провадження у справі від 02.01.2023 встановлено відповідачу строк15днів з дня вручення копії ухвали про відкриття провадження у справі для подачі відзиву на позов та надання доказів в обґрунтування заперечень, якщо такі докази не надані позивачем.

Відповідно до положень п. 2 ч. 1 ст. 177, ст. 43 ЦПК України, оскільки позовна заява та документи, що додаються до неї, подано до суду в електронній формі через електронний кабінет,копія позовної заяви з доданими документами направлена позивачем на адресу відповідача, що підтверджується доданими до позовної заяви описом вкладення у цінний лист та квитанцією АТ «Укрпошта».

Як вбачається з трекінгу відстеження поштових пересилань, копію позовної заяви та документів, що додаються до неї, відповідач не отримала.

Відповідно до змісту рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення, копію ухвали про відкриття провадження у справи відповідач отримала 15.04.2024.

Отже, строк для подачі відповіді на відзив закінчився 30.04.2024.

Дорученням Житомирського місцевого центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги від 23.04.2024 призначено адвоката Соломонюк І.В. для складання відзиву на позовну заяву у справі №295/16981/23. 24.04.2024 адвокат Соломонюк І.В. звернулась до суду із заявою про ознайомлення з матеріалами справи та ознайомилась з ними 03.05.2024.

Відзив поданий до суду 07.05.2024.

За приписами ч.1 ст. 127 ЦПК України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення. За правилами частини 2 цієї ж статті встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду.

З огляду на наведене у клопотанні обґрунтування, суд вважає за доцільне та необхідне поновити строк для подачі відзиву, забезпечивши таким чином повноту, об`єктивність та всебічність розгляду справи, рівність прав учасників справи, та уникнення таким чином зайвого формалізму, зважаючи на те, що відзив поданий з незначним порушенням строку його подачі.

На підставі вищевикладеного, суд поновлює відповідачу строк для подачі відзиву та долучає відзив з доданими до нього документами до матеріалів справи.

Інших заяв по суті справи до суду не надійшло.

Згідно з ч. 5 ст.279ЦПКУкраїни суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.

Ухвалою суду від 20.05.2024 у задоволенні клопотання відповідача про розгляд у порядку загального позовного провадження відмовлено.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов наступного висновку.

Статтею 322 ЦК України передбачено обов`язок власника утримувати майно, що йому належить.

Згідно зі ст. 162 ЖК України власники (споживачі) повинні щомісячно здійснювати оплату за отримані комунальні послуги у строки встановлені договором або законом. Плата за користування жилим приміщенням в будинку (квартирі), що належить громадянинові на праві приватної власності, встановлюється угодою сторін.

Відповідно до Закону України «Про житлово-комунальні послуги» житлово-комунальні послуги - результат господарської діяльності, спрямованої на забезпечення умов проживання та/або перебування осіб у житлових і нежитлових приміщеннях, будинках і спорудах, комплексах будинків і споруд відповідно до нормативів, норм, стандартів, порядків і правил, що здійснюється на підставі відповідних договорів про надання житлово-комунальних послуг.

Як вбачається зі змісту п. 1 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» послуга зуправліннябагатоквартирнимбудинком включає: забезпеченняутримання спільногомайна багатоквартирногобудинку,зокрема прибираннявнутрішньобудинкових приміщеньта прибудинковоїтериторії,якщо прибудинковатериторія,за данимиДержавного земельногокадастру,знаходиться увласності абокористуванні співвласниківбагатоквартирного будинкувідповідно довимог законодавства,виконання санітарно-технічнихробіт,обслуговування внутрішньобудинковихсистем (крімобслуговування внутрішньобудинковихсистем,що використовуютьсядля наданнявідповідної комунальноїпослуги уразі укладенняіндивідуальних договорівз обслуговуваннямвнутрішньобудинкових системпро наданнятакої послуги,за умовамияких обслуговуваннятаких системздійснюється виконавцем),утримання ліфтівтощо; купівлюелектричноїенергії длязабезпеченняфункціонуванняспільного майнабагатоквартирногобудинку; поточнийремонтспільногомайна багатоквартирногобудинку; інші додаткові послуги, які можуть бути замовлені співвласниками багатоквартирного будинку.

Пунктом 1 частини 1 статті 7 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» передбачене право споживача одержувати вчасно та відповідної якості житлово-комунальні послуги згідно із законодавством та умовами договору на надання житлово-комунальних послуг.

Згідно з п.5 ч.2 ст.7 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» споживач зобов`язаний оплачувати надані житлово-комунальні послуги за цінами/тарифами, встановленими відповідно до законодавства, у строки, встановлені відповідними договорами.

Відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 8 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» виконавець комунальної послуги має право звертатися до суду в разі порушення споживачами умов договору.

Правові та організаційні засади створення, функціонування, реорганізації та ліквідації об`єднань співвласників жилих та нежилих приміщень багатоквартирного будинку, захисту їхніх прав та виконання обов`язків щодо спільного утримання багатоквартирного будинку визначені Законами України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку» та «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку».

Виходячи з положень ч. 1 ст. 17, ст. 20, ч. ч. 6, 7, 8 ст. 22, ч. 4 ст. 23 Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку» власники квартир у багатоквартирному будинку, функції по утриманню якого і прибудинкової території здійснює об`єднання співвласників, зобов`язані нести витрати по утриманню спільного неподільного майна.

Згідно зі ст. 17 Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку» для забезпечення виконання власниками приміщень своїх обов`язків об`єднання має право вимагати від співвласників своєчасної та у повному обсязі сплати всіх встановлених цим Законом та статутом об`єднання внесків і платежів, звертатися до суду в разі відмови співвласника відшкодовувати заподіяні збитки, своєчасно та у повному обсязі сплачувати всі встановлені цим Законом та Статутом об`єднання внески і платежі.

Відповідно до ч. 1 ст. 12 Закону України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку» витрати на управління багатоквартирним будинком, в тому числі включають: витрати на утримання, реконструкцію, реставрацію, проведення поточного і капітального ремонтів, технічної переоснащення спільного майна у багатоквартирному будинку; витрати на оплату комунальних послуг стосовно спільного майна багатоквартирного будинку та інше.

Частиною 2 статті 12 Закону України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку» визначено, що витрати на управління багатоквартирним будинком розподіляються між співвласниками пропорційно до їхніх часток, якщо рішенням зборів співвласників або законодавством не передбачено іншого порядку розподілу витрат.

Згідно з ч.1 ст.16 Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку» об`єднання має право відповідно до законодавства та статуту об`єднання, зокрема, встановлювати порядок сплати, перелік, розміри внесків і платежів співвласників, у тому числі відрахувань до резервного ремонтного фондів; визначати підрядника, укладати договори про управління, експлуатацію, обслуговування, реконструкцію, реставрацію, проведення поточного і капітального ремонтів, технічного переоснащення майна з будь-якою фізичною або юридичною особою; здійснювати контроль за своєчасною сплатою внесків та платежів.

Нормами статей525,526,530ЦКУкраїни передбачено, що одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а також встановлений у зобов`язанні строк (термін) його виконання.

Положенням статті 611 ЦК України визначено, що в разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

З матеріалів справи вбачається, що відповідно до п.1 Розділу І Статуту Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Покровське 94», затвердженого установчими зборами співвласників будинку АДРЕСА_1 , протокол №1 від 11.03.2016, (а.с. 6-12) позивач створений власниками квартир та нежитлових приміщень багатоквартирного будинку АДРЕСА_1 .

Метою створення об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Покровське 94» відповідно до п. 1 розділу ІІ Сатуту є забезпечення і захист прав співвласників, дотримання ними своїх обов`язків, належне утримання та використання спільного майна будинку, забезпечення своєчасного надходження коштів для сплати всіх платежів, передбачених законодавством та статутом.

Відповідно до п. 2 Розділу ІV Статуту сплата встановлених загальними зборами об`єднання внесків і платежів, у тому числі відрахувань до ремонтного, резервного фондів у розмірах і в строки, що встановлені загальними зборами об`єднання, є обов`язковою для всіх співвласників.

ОСОБА_1 є власницею квартири АДРЕСА_2 , що сторонами не заперечується.

Згідно з довідкою Відділу обліку та моніторингу інформації про реєстрацію місця проживання УДМС України в Житомирській області ОСОБА_1 зареєстрована за адресою: АДРЕСА_3 , з 31.10.2003 (а.с. 51).

Розмір внесків на утримання будинку та прибудинкової території встановлений рішенням загальних зборів співвласників будинку, яке оформлене протоколом №6 від 10.03.2020, у розмірі 6,22 грн за метр квадратний (а.с. 14-16).

У відзиві відповідач посилається на те, що рішенням Богунського районного суду м.Житомира від 20.09.2021 у справі №295/5001/21 визнано недійсним рішення загальних зборів Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Покровське 94», викладене в пункті 3.2. протоколу №6 загальних зборів співвласників будинку АДРЕСА_1 від 10.03.2020 в частині встановлення тарифу за комунальні послуги в розмірі 6,22 грн за метр квадратний та затвердження кошторису будинку. Однак, постановою Житомирського апеляційного суду від 26.05.2022 рішення Богунського районного суду м.Житомира від 20.09.2021 скасоване та ухвалене нове рішення про відмову у задоволенні позову (а.с. 32-35).

Отже рішенням загальних зборів співвласників будинку, яке оформлене протоколом №6 від 10.03.2020, є чинним, тому відповідач, як співвласник багатоквартирного будинку, зобов`язана його виконувати.

З наданого позивачем розрахунку, який суд визнає правильним, вбачається, що заборгованість ОСОБА_1 по оплаті внесків з утримання будинку та прибудинкової території за період з 01.09.2020 по 31.10.2023 становить 14252,73 грн (а.с. 21).

Крім того, у зв`язку з неналежним виконанням відповідачем покладеного на неї обов`язку щодо своєчасної оплати за надані послуги, позивач також просив суд стягнути з ОСОБА_1 пеню, інфляційні нарахування та три відсотки річних за період з 01.10.2021 по 31.10.2023, які нараховані на відповідні суми боргу згідно наданого розрахунку.

Згідно з ч.2 ст.625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

За змістом статті 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до ч.1 ст.26 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», у разі несвоєчасного здійснення платежів за житлово-комунальні послуги споживач зобов`язаний сплатити пеню в розмірі, встановленому в договорі, але не вище 0,01 відсотка суми боргу за кожен день прострочення. Загальний розмір сплаченої пені не може перевищувати 100 відсотків загальної суми боргу. Нарахування пені починається з першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку внесення плати за житлово-комунальні послуги.

Таким чином,суд вважає,що оскількивідповідач допустиланеналежне виконаннягрошового зобов`язання,внаслідок чоговиникла заборгованість,наявні правовіпідстави длястягнення з ОСОБА_1 пені,інфляційних втраті трьохвідсотків річнихна підставіст.549,ч.2ст.625ЦК України, ч. 1 ст. 26 Закону України «Про житлово-комунальні послуги».

Разом з тим, постановою Кабінету міністрів України «Деякі питання оплати житлово-комунальних послуг в період воєнного стану» №206 від 05.03.2022, до припинення чи скасування воєнного стану в Україні заборонено нарахування та стягнення неустойки (штрафів, пені), інфляційних нарахувань, процентів річних, нарахованих на заборгованість, утворену за несвоєчасне та/або неповне внесення населенням плати за житлово-комунальні послуги; припинення/зупинення надання житлово-комунальних послуг населенню у разі їх неоплати або оплати не в повному обсязі. Ця постанова набирає чинності з дня її опублікування і застосовується з 24.02.2022.

При цьому, пеня, інфляційні втрати і три відсотки річних нараховані позивачем за період з 01.10.2021 по 31.10.2023, що суперечить приписам постанови Кабінету міністрів України «Деякі питання оплати житлово-комунальних послуг в період воєнного стану» №206 від 05.03.2022.

Отже, вимоги позову про стягнення пені, інфляційних втрат і трьох відсотків річних підлягають частковому задоволенню та відповідні суми стягуються судом за період з 01.10.2023 по 23.02.2022 у наступному розмірі: 40,37 грн пені (9,10+8,73+8,32+7,96+6,26 згідно з розрахунком позивача); 121,10 грн (27,30+26,19+24,96+23,89+18,76 згідно з розрахунком позивача) 3 % річних; 591,19 грн (130,50+126,89+124,19+118,33+91,28 згідно з розрахунком позивача) інфляційних втрат.

Заперечуючи проти позову відповідач не навела будь-яких обґрунтованих доводів, які б могли бути підставою для відмови у позові, доказів відсутності заборгованості або безпідставності її стягнення не надала. Доводи відзиву зводяться до незгоди відповідача з діями голови правління ОСББ та ґрунтуються на власних міркування ОСОБА_1 ..

Беручи до уваги викладене вище, дослідивши докази, надані позивачем в обґрунтування заявлених вимог, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для часткового задоволення позову та стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості в розмірі 15005,39 грн, в тому числі: 14 252,73 грн боргу зі сплати внесків; 40,37пені; 121,10 грн 3 % річних; 591,19 грн інфляційних втрат.

Відповідно до положень частини 1, пункту 1 частини 3статті 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Згідно з положеннями частин першої-четвертоїстатті 137 ЦПК Українивитрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Згідно з правилами частин 1 та 2статті 141 ЦПК Українисудовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Частиною 8статті 141 ЦПК Українивстановлено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

На підтвердження понесених позивачем витрат з надання правової допомоги представником позивача надано копію ордеру на надання правничої допомоги від 12.10.2023, копію договору про надання професійної правничої допомоги №06/10-23/ЮО від 06.10.2023, відповідно до п. 3.1 якого передбачено, що розмір гонорару або порядок його обчислення та сплати погоджується сторонами у додатках до договору. Пунктом 1 додатку №1 до договору №06/10-23/ЮО від 06.10.2023 передбачено, що адвокатом надається послуга у вигляді підготовки і подання позовної заяви про стягнення заборгованості, вартість якої становить 3000,00 грн (а.с. 5, 28-30).

Водночас зі змісту частини четвертої статті 137 ЦПК України вбачається, що розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

При визначенні суми відшкодування суд також враховує критерії реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерій розумності, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

Отже, суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципом справедливості як одного з основних елементів принципу верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, зважаючи на складність справи, якість підготовлених документів, витрачений адвокатом час, тощо, - є неспівмірним.

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами (частина п`ята статті 137 ЦПК України).

Витрати за надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою, чи тільки має бути сплачено (пункт 1 частини другої статті 137 ЦПК України).

Аналогічна позиція висловлена Об`єднаною палатою Верховного Суду у складі Касаційного господарського суду у постанові від 03.10.2019 у справі № 922/445/19, від 22.01.2021 у справі № 925/1137/19, постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 02.12.2020 у справі №317/1209/19.

Склад витрат, пов`язаних з оплатою за надання професійної правничої допомоги, входить до предмету доказування у справі, що свідчить про те, що такі витрати повинні бути обґрунтовані належними та допустимими доказами.

У рішенні (щодо справедливої сатисфакції) від 19.10.2000 у справі «Іатрідіс проти Греції» (Iatridis v. Greece, заява № 31107/96) ЄСПЛ вирішував питання обов`язковості для цього суду угоди, укладеної заявником зі своїм адвокатом стосовно плати за надані послуги, що співставна з «гонораром успіху». ЄСПЛ указав, що йдеться про договір, відповідно до якого клієнт погоджується сплатити адвокату як гонорар відповідний відсоток суми, якщо така буде присуджена клієнту судом. Такі угоди, якщо вони є юридично дійсними, можуть підтверджувати, що у заявника дійсно виник обов`язок заплатити відповідну суму гонорару своєму адвокатові. Однак, угоди такого роду, зважаючи на зобов`язання, що виникли лише між адвокатом і клієнтом, не можуть зобов`язувати суд, який має оцінювати судові та інші витрати не лише через те, що вони дійсно понесені, але й ураховуючи також те, чи були вони розумними (§ 55).

У рішенні по справі «Схід/Захід Альянс Лімітед» проти України» (заява № 19336/04) ЄСПЛ зазначив, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (п.268).

Велика Палата Верховного Суду також вказувала на те, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (пункт 21 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі №755/9215/15-ц).

Предметом спору у цій справі є стягнення із співвласника багатоквартирного будинку заборгованості зі сплати внесків. У свою чергу як правничу допомогу адвокатом позивача визначено суму гонорару у розмірі 3 000 грн.

Відповідач разом з відзивом подала клопотання про зменшення витрат на правничу допомогу, в обґрунтування якого ОСОБА_1 зазначила, що вона є людиною пенсійного віку, отримує тимчасову державну допомогу як непрацююча. До клопотання відповідач додала відомості з Реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування (форма ОК-5) за період 1998-2010 роки та довідку про призначення допомоги малозабезпеченим сім`ям від 16.04.2024.

Судом встановлено, що вказана справа є справою незначної складності, справу розглянуто в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.

Виходячи з конкретних обставин справи, зокрема ціни позову, обсягу виконаної адвокатом роботи, витраченого часу, порядку розгляду справи в спрощеному провадженні, зважаючи на часткове задоволення позову, а також враховуючи матеріальне становище відповідача, суд стягує з відповідача на користь позивача понесені ним витрати на правничу допомогу в сумі 300,00 грн.

При зверненні до суду з позовом у даній справі позивачем сплачено судовий збір у сумі 2684,00 грн.

Як уже зазначалось, відповідач разом з відзивом подала клопотання про зменшення витрат на правничу допомогу та розміру судових витрат, у якому, посилаючись на те що, вона є людиною пенсійного віку, отримує тимчасову державну допомогу як непрацююча, просила, окрім зменшення витрат на правову допомогу, зменшити розмір судових витрат.

Відповідно до наведених вище положень ст.133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи, до яких належать у т.ч. витрати на професійну правничу допомогу.

При цьому, приписи ч.5 ст.137 ЦПК України чітко передбачають можливість та підстави, за клопотанням іншої сторони, зменшення розміру витрат на правничу допомогу.

Стаття 136 ЦПК України натомість визначає підстави відстрочення та розстрочення судових витрат, зменшення їх розміру або звільнення від їх оплати, зокрема, ч.1 даної статті встановлює, що суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на визначений строк у порядку, передбаченому законом, але не більше як до ухвалення судового рішення у справі. За частиною 3 ст.136 ЦПК України, з підстав, зазначених у частині першій цієї статті, суд у порядку, передбаченому законом, може зменшити розмір належних до сплати судових витрат, пов`язаних з розглядом справи, або звільнити від їх сплати.

Згідно з правилами частин 1 та 2статті 141 ЦПК Українисудовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Суд зауважує, що за змістом положень цивільного процесуального законодавства, поняття «зменшення судових витрат» та «розподіл судових витрат» є розбіжними, проте, за переконанням суду, за наявності відповідного клопотання про зменшення судових витрат по справі на стадії розгляду справи по суті, останнє має бути вирішено з урахуванням результату розгляду справи, конкретних обставин даної справи, із застосуванням приписів статей 136, 141 ЦПК України в сукупності і узгодженості.

Так, загальне правило розподілу судових витрат визначене в частині другій статті 141 ЦПК України. Разом із тим, у частині третій наведеної норми цього Кодексу визначено критерії, керуючись якими суд (тобто за клопотанням сторони або з власної ініціативи) може відступити від загального правила при вирішенні питання про розподіл витрат на правову допомогу та не розподіляти такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення, а натомість покласти їх на сторону, на користь якої ухвалено рішення.

Зокрема відповідно до частини третьої вищевказаної норми під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує:

1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи;

2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес;

3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо;

4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

Випадки, за яких суд може відступити від загального правила розподілу судових витрат, унормованого частиною другою статті 141 ЦПК України, визначені також положеннями частини четвертої, п`ятої, дев`ятої статті 141 цього Кодексу.

Зокрема, за ч.9 ст.141 ЦПК України, у випадку зловживання стороною чи її представником процесуальними правами, або якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, суд має право покласти на таку сторону судові витрати повністю або частково незалежно від результатів вирішення спору.

Проаналізувавши наведені приписи цивільного процесуального законодавства, враховуючи конкретні обставини справи, те, що спір у даній справі виник саме внаслідок неправильних дій відповідача (щодо несплати внесків, при цьому, поважних причин невиконання відповідачем таких зобов`язань останньою не вказано), задоволення судом клопотання відповідача в частині зменшення розміру покладених на неї витрат на правничу допомогу (з врахуванням матеріального становища відповідача), суд вважає за необхідне відмовити у задоволенні клопотання відповідача щодо зменшення інших судових витрат (витрат по сплаті судового збору), та зважаючи на часткове задоволення позовних вимог, покласти на відповідача до стягнення на користь позивача 2547,65 грн витрат по сплаті судового збору.

Серед іншого, в позовній заяві адвокат Довгалюк Р.О. просить стягнути з ОСОБА_1 витрати на отримання інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно в сумі 33,00 грн та 36,00 грн поштових витрат за направлення вимоги про погашення заборгованості.

Згідно зч.2ст.133ЦПКУкраїнидо витрат,пов`язанихзрозглядом справи,належатьвитрати: напрофесійну правничудопомогу; пов`язанііз залученнямсвідків,спеціалістів,перекладачів,експертів тапроведенням експертизи; пов`язаніз витребуваннямдоказів,проведенням оглядудоказів заїх місцезнаходженням,забезпеченням доказів; пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Отже, витрати на отримання інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та витрати на поштові відправлення не є судовими витратами в розумінні ст. 133 ЦПК України, а тому у їх задоволенні слід відмовити.

Керуючисьстаттями 2, 7, 10-13, 76-83, 141, 263-268, 354 ЦПК України, суд, -

в и р і ш и в:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Покровське 94» заборгованість за надані послуги 15005,39 грн, в тому числі: 14 252,73 грн боргу зі сплати внесків, 40,37 пені, 121,10 грн 3 % річних, 591,19 грн інфляційних втрат, а також 2547,65 грн витрат по сплаті судового збору та 300,00 грн витрат на професійну правничу допомогу.

У задоволенні решти вимог позову відмовити.

Рішення може бути оскаржене до Житомирського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його складення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відомості про учасників справи:

Позивач: Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Покровське 94» (м.Житомир, вул. Покровська, 94, код ЄДРПОУ 40502531).

Відповідач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_3 , РНОКПП НОМЕР_1 ).

Суддя Т.А.Воробйова