Постанова

від 06.06.2024 по справі 944/5267/22

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 944/5267/22 Головуючий у 1 інстанції: Поворозник Д.Б.

Провадження № 22-ц/811/825/24 Доповідач в 2-й інстанції: Савуляк Р. В.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 червня 2024 року колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Львівського апеляційного суду в складі:

головуючого судді: Савуляка Р.В.,

суддів: Мікуш Ю.Р., Приколоти Т.І.,

секретаря: Салати Я.І.

з участю представника ОСОБА_1 ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові цивільну справу за апеляційноюскаргою Комунального некомерційного підприємства Яворівської міської ради Львівської області «Яворівська районна центральна лікарня»на рішення Яворівського районного суду Львівської областівід 15 січня 2024року у справі за позовом ОСОБА_1 до Комунального некомерційного підприємства Яворівської міської ради Львівської області «Яворівська районна центральна лікарня» про визнання незаконним наказу, поновлення на роботі та стягнення заробітку за час вимушеного прогулу,-

ВСТАНОВИЛА:

У жовтні2022року ОСОБА_1 звернулася досуду зпозовом доКомунального некомерційногопідприємства Яворівськоїміської радиЛьвівської області«Яворівська районнацентральна лікарня»(КНП«Яворівська районнацентральна лікарня про визнання незаконним наказу, поновлення на роботі та стягнення заробітку за час вимушеного прогулу.

В обґрунтування позовних вимог покликалась на те, що 10 жовтня 1964 року вона була прийнята на посаду медичної сестри дільничної лікарні с. Нагачів Яворівського району Львівської області, яка була структурним підрозділом Яворівської центральної районної лікарні, а з 12 жовтня 1968 року була переведена на посаду медичної сестри Яворівської центральної районної лікарні, а саме на посаду медичної сестри пункту переливання крові.

Вказувала, що відповідно до рішення Яворівської районної ради Львівської області № 369 від 24 травня 2018 року Яворівська центральна районна лікарня реорганізована шляхом перетворення у Комунальне некомерційне підприємство Яворівської районної ради Львівської області «Яворівська центральна районна лікарня», а в подальшому у Комунальне некомерційне підприємство Яворівської міської ради Львівської області «Яворівська центральна районна лікарня».

Стверджувала, що на початку серпня 2022 року до неї в пункт переливання крові зайшла головна медсестра лікарні ОСОБА_3 та в усній формі повідомила, що її переведено на половину (0,5) ставки медичної сестри та вона повинна працювати 4 години на день.

При цьому зазначала, що з жодним письмовим наказом про переведення на 0,5 ставки її не було ознайомлено, а також взагалі не попереджено про це і вона не надавала згоди на таке переведення, тому продовжувала виходити на роботу згідно з раніше визначеним розпорядком роботи та виконувати свої трудові обов`язки.

Вважала наказ про переведення на 0,5 ставки виданий з грубим порушення вимог трудового законодавства, а саме ст. 32 КЗпП України, нормами якої, з врахуванням ч. 2 ст. 3 Закону України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану», визначено, що у період дії воєнного стану повідомлення працівника про зміну істотних умов праці та зміну умов оплати праці здійснюється не пізніш як до запровадження таких умов.

Оскільки її було незаконно переведено на 0,5 ставки медичної сестри, відповідно до норм ст. 235 КЗпП України з КНП «Яворівська районна центральна лікарня» слід стягнути на її користь різницю за час виконання нижче оплачуваної роботи на посаді сестри медичної пункту переливання крові за період з 01 серпня 2022 року.

Просила визнати протиправним та скасувати п. 94 наказу КНП «Яворівська центральна районна лікарня» від 01 серпня 2022 року № 274-к «Про перевід» в частині переведення сестри медичної пункту переливання крові ОСОБА_1 на 0,5 ставки сестри медичної пункту переливання крові з 01 серпня 2022 року; поновити її на 1,0 ставки сестри медичної пункту переливання крові КНП «Яворівська центральна районна лікарня» з 01 серпня 2022 року; стягнути з відповідача на її користь різницю за час виконання нижче оплачуваної роботи на посаді сестри медичної пункту переливання крові за період з 01 серпня 2022 року.

Рішенням Яворівського районного суду Львівської областівід 15 січня 2024року позов задоволено.

Визнано протиправним та скасовано пункт 94 наказу Комунального некомерційного підприємства Яворівської міської ради Львівської області «Яворівська центральна районна лікарня» від 01 серпня 2022 року № 274-к «Про перевід» в частині переведення сестри медичної пункту переливання крові ОСОБА_1 на 0,5 ставки сестри медичної пункту переливання крові з 01 серпня 2022 року.

Поновлено ОСОБА_1 на 1,0 ставки сестри медичної пункту переливання крові Комунального некомерційного підприємства Яворівської міської ради Львівської області «Яворівська центральна районна лікарня» з 01 серпня 2022 року до 05 травня 2023 року.

Стягнуто з Комунального некомерційного підприємства Яворівської міської ради Львівської області «Яворівська центральна районна лікарня» на користь ОСОБА_1 різницю за час виконання нижче оплачуваної роботи на посаді сестри медичної пункту переливання крові за період з 01 серпня 2022 року до 05 травня 2023 року.

Стягнуто з Комунального некомерційного підприємства Яворівської міської ради Львівської області «Яворівська центральна районна лікарня» на користь держави 1 073 (одна тисяча сімдесят три) гривні 80 копійок судового збору.

Рішення суду оскаржило Комунальне некомерційне підприємство Яворівської міської ради Львівської області «Яворівська районна центральна лікарня».

В апеляційній скарзі покликається на те, що в позовній заяві ОСОБА_1 визнає, що вона була попередженою про зміну істотних умов праці головною медичною сестрою ОСОБА_3 1 серпня 2022 року у 8 годині, до моменту початку робочого дня, тобто до запровадження таких змін і під час надання позивачкою пояснень вона стверджувала, що не пам`ятає коли ОСОБА_3 її попередила про зміну істотних умов праці, тобто не виключає, що відбувалося 01 серпня 2022 року, перед роботою, з 08 години.

Вказують,що середньогодинна оплата праці ОСОБА_1 не змінилася, а тому важати, що вона є переведеною на нижче оплачувану роботу не має жодних правових підстав.

Також стверджують, що продовження роботи ОСОБА_1 на підприємстві з 01 серпня 2022 року свідчить про її згоду працювати на нових умовах.

Просить рішення Яворівського районного суду Львівської області від 15 січня 2024 року скасувати та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника ОСОБА_1 ОСОБА_2 на заперечення апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, законність та обґрунтованість оскаржуваного рішення в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення, виходячи з наступного.

Відповідно до ч. 1 ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Судом таматеріалами справивстановлено,щоВідповідно до повідомлення КНП «Яворівська центральна районна лікарня» № 68 від 12 травня 2022 року, ОСОБА_1 повідомлено про скорочення чисельності та штату працівників, яке відбудеться 12 липня 2022 року, та попереджено про можливе звільнення з посади на підставі п. 1 ст. 40 КЗпП України, яке відбудеться 15 липня 2022 року. Також зазначено, що на той час вільних вакантних посад, які відповідають її кваліфікації, немає, про наявність відповідних вакантних посад буде поінформовано додатково. В графі «повідомлення про можливе вивільнення отримала» відсутній підпис ОСОБА_1 .

Пунктом 94 наказу КНП «Яворівська центральна районна лікарня» № 274-к від 01 серпня 2022 року «Про перевід» сестру медичну пункту переливання крові ОСОБА_1 переведено на 0,5 ставки сестри медичної пункту переливання крові з 01 серпня 2022 року, підстава штатний розпис, що підтверджується витягом цього наказу.

Згідно довідки про доходи ОСОБА_1 від 24 жовтня 2022 року, загальна сума доходу ОСОБА_1 за період з 01 квітня 2022 року до 30 вересня 2022 року становить 75191,87 грн, за період з квітня 2022 року до липня 2022 року оклад становить 13500,00 грн, за період з серпня 2022 року до вересня 2022 року 6750,01 грн.

Штатний розпис адміністративного персоналу КНП Яворівської міської ради Львівської області «Яворівська центральна районна лікарня», введений в дію з 01 грудня 2021 року, передбачав посаду сестри медичної пункту переливання крові, кількість штатних одиниць 1,0, посадовий оклад 5005,00 грн.

Штатний розпис адміністративного персоналу КНП Яворівської міської ради Львівської області «Яворівська центральна районна лікарня», введений в дію з 01 серпня 2022 року, передбачав посаду сестри медичної пункту переливання крові вищої категорії, кількість штатних одиниць 0,5, посадовий оклад 5005,00 грн.

Згідн розпорядження КНП «Яворівська центральна районна лікарня» № 2 від 16 січня 2023 року припинено діяльність пункту переливання крові кабінету стаціонару.

Відповідно до наказу КНП «Яворівська центральна районна лікарня» № 12-к від 17 січня 2023 року «Про покладення обов`язків на час відсутності основного працівника» на час відсутності основного працівника за 0,5 ставки посади сестри медичної маніпуляційної терапевтично-паліативного відділення ОСОБА_4 , її обов`язки, з увільненням від виконання обов`язків 0,5 ставки сестри медичної пункту переливання крові, було тимчасово покладено на сестру медичну пункту переливання крові кабінетів стаціонару ОСОБА_1 .

За змістом акту КНП «Яворівська центральна районна лікарня» № 35 від 17 січня 2023 року, ОСОБА_1 відмовилася від проставлення власного підпису про ознайомлення та отримання копії описаного вище наказу.

Відповідно до доповідної записки інспектора відділу кадрів КНП «Яворівська центральна районна лікарня» Сеньо М.П. встановлено, що 18 січня 2023 року ОСОБА_1 було відмовлено у наданні невикористаної щорічної основної відпустки за 2021-2022 роки та основної щорічної відпустки за період 2022-2023 року, у зв`язку із необхідністю виконання обов`язків сестри медичної маніпуляційної терапевтично-паліативного відділення.

Право на працю, закріплене у статті 43 Конституції України, включає можливість заробляти собі на життя працею, яку особа вільно обирає або на яку вільно погоджується. Кожен має право на належні, безпечні і здорові умови праці, на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом.

Відповідно до ст. 32 КЗпП України у зв`язку із змінами в організації виробництва і праці допускається зміна істотних умов праці при продовженні роботи за тією ж спеціальністю, кваліфікацією чи посадою.

Згідно із ст. 93 КЗпП України заробітна плата це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку власник або уповноважений ним орган виплачує працівникові за виконану ним роботу.

Відповідно до ст. 97 КЗпП України власник або уповноважений ним орган чи фізична особа не має права в односторонньому порядку приймати рішення з питань оплати праці, що погіршують умови, встановлені законодавством, угодами, колективними договорами.

За змістом ст. 21 Закону України від 24 березня 1995 року № 108/95-ВР «Про оплату праці» (Закон № 108/95-ВР) працівник має право на оплату своєї праці відповідно до актів законодавства і колективного договору на підставі укладеного трудового договору.

Згідно із ст. 22 Закону № 108/95-ВР суб`єкти організації оплати праці не мають права в односторонньому порядку приймати рішення з питань оплати праці, що погіршують умови, встановлені законодавством, угодами і колективними договорами.

Відповідно до норм ч. 4 ст. 97 КЗпП України та ст. 22 Закону № 108/95-ВР роботодавець не має права в односторонньому порядку приймати рішення з питань оплати праці, які погіршують умови, установлені законодавством, угодами, колективними договорами.

Згідно правового висновку Верховного Суду України, висловленого у постанові від 23 березня 2016 року у справі № 6-2748цс15, при зміні істотних умов праці, посада, яку обіймає працівник, залишається у штатному розписі, але змінюються умови трудового договору система та розмір оплати праці, режим роботи, встановлення або скасування неповного робочого часу, суміщення професій, зміну розрядів і найменування посад без зміни трудової функції, тощо, тобто змін, які ведуть до звуження чи розширення трудової функції працівника за укладеним з ним трудовим договором, дія якого продовжується.

Зміна істотних умов праці не передбачає ліквідації трудової функції працівника та виведення посади зі штату. Водночас, зміна в організації виробництва і праці, наслідком яких є скорочення штату або чисельності працівників, означає, що посада, яку раніше обіймав працівник, виводиться із штатного розпису. Якщо колишні істотні умови праці не може бути збережено, а працівник не згоден на продовження роботи в нових умовах, то трудовий договір припиняється за пунктом 6статті 36 цього Кодексу.

Зміна істотних умов праці може бути визнана законною тільки в тому випадку, якщо буде доведена наявність змін в організації виробництва і праці. Якщо такі зміни не вводяться, власник не має права змінити істотні умови праці.

Вказаний висновок викладено в постанові Верховного Суду від 05 серпня 2020 року у справі № 205/1312/17.

Пленум Верховного Суду України у п. 10 постанови від 06 листопада 1992 року № 9 «Про практику розгляду судами трудових спорів» навів приклади можливих змін. Так, під змінами в організації виробництва і праці варто розуміти об`єктивно необхідні дії власника або уповноваженого ним органу, обумовлені, за загальним правилом, впровадженням нової техніки, нових технологій, вдосконаленням структури підприємства, установи, організації, режиму робочого часу, управлінської діяльності, що спрямовані на підвищення продуктивності праці, поліпшення економічних та соціальних показників, запобігання банкрутству і масовому вивільненню працівників та збереження кадрового потенціалу в період тимчасових зупинок у роботі, створення безпечних умов праці, поліпшення її санітарно-гігієнічних умов. Змінами в організації виробництва і праці слід вважати також удосконалення систем заробітної праці, нормування праці, ліквідацію шкідливих робіт, раціоналізацію робочих місць після їх атестації тощо. У зв`язку зі змінами в організації виробництва і праці допускається зміна істотних умов праці при продовженні роботи за тією ж спеціальністю, кваліфікацією чи посадою.

При цьому, згідно з правовим висновком, висловленим Верховним Судом у постановах від 13 березня 2019 року у справі № 761/8658/16-ц та від 22 квітня 2019 року у справі № 176/3792/14-ц, проведення власником заходів щодо зміни організації виробництва і праці це виключне повноваження власника.

Відтак зміна істотних умов праці відбувається у разі зміни систем та розмірів оплати праці, пільг, режиму роботи, встановлення або скасування неповного робочого часу, суміщення професій, зміну розрядів і найменування посад та інших.

Враховуючи, що Штатний розпис адміністративного персоналу КНП «Яворівська центральна районна лікарня», введений в дію з 01 серпня 2022 року, передбачав посаду сестри медичної пункту переливання крові вищої категорії в кількості штатних одиниць 0,5, з посадовим окладом 5005,00 грн, а попереднім Штатним розписом який діяв з 01 грудня 2021 року, було передбачено посаду сестри медичної пункту переливання крові вищої категорії в кількості штатних одиниць 1,0, з таким же посадовим окладом, суд першої інстанції обґрунтовано вважав, що стосовно зазначеної посади в КНП «Яворівська центральна районна лікарня» відбулася зміна істотних умов правці, оскільки посаду сестри медичної пункту переливання крові не було ліквідовано (скорочено), не відбулося виведення посади зі штату, трудові функції працівника за цією посадою не були припинені, однак змінилися розмір оплати праці, режим роботи, робочий час і дані зміни призвели до звуження трудової функції працівника (у спірному випадку позивача у справі ОСОБА_1 ) за укладеним з ним трудовим договором, дія якого продовжується.

Про зміну істотних умов праці систем та розмірів оплати праці, пільг, режиму роботи, встановлення або скасування неповного робочого часу, суміщення професій, зміну розрядів і найменування посад та інших працівник повинен бути повідомлений не пізніше ніж за два місяці.

Відповідно до ч. 2 ст. 3 Закону України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану» у період дії воєнного стану повідомлення працівника про зміну істотних умов праці та зміну умов оплати праці, передбачених частиною третьою статті 32 та статтею 103 Кодексу законів про працю України, здійснюється не пізніш як до запровадження таких умов.

Із аналізу ч. 3 ст. 32 КЗпП України вбачається, що у разі, коли роботодавець лише за умов зміни в організації виробництва та праці планує змінити систему та розмір оплати праці, пільг, режиму роботи, встановити або скасувати неповний робочий час, суміщення професій, зміну розрядів або найменування посад він має попередити працівника про це не пізніше, ніж за два місяці (у період дії воєнного стану не пізніш як до запровадження таких умов).

Законодавством про працю не передбачені механізм та форма повідомлення про зміну істотних умов праці та форма погодження працівника чи його відмови продовжувати роботу в нових умовах.

Суд першої інстанції обґрунтовано виходив з того, що, попереджаючи працівника про зміну істотних умов праці, роботодавець має чітко зазначити, які саме істотні умови праці зміняться та роз`яснити можливість і наслідки відмови працювати за новими умовами, оскільки саме конкретизація змін істотних умов праці у попередженні дає змогу працівнику свідомо вирішити для себе питання, чи має він намір продовжувати дію трудового договору на нових умовах. І саме роботодавець, у випадку наявності спору має обов`язок довести, що працівник був у встановлений законом строк та належним чином повідомлений про зміну істотних умов праці та прийняв їх, тобто погодився працювати за нових умов.

Зі свого боку працівник може або погодитися на продовження роботи у зв`язку із зміною істотних умов праці, або відмовитися від такого продовження, що також має бути зафіксовано роботодавцем, наприклад шляхом подання працівником відповідної заяви, складення акту тощо.

При цьому, відповідно до п. 1 ст. 36 КЗпП України відмова працівника від продовження роботи у зв`язку із зміною істотних умов праці є підставою припинення трудового договору.

Аналогічно згідно з ч. 4 ст. 32 КЗпП України якщо колишні істотні умови праці не може бути збережено, а працівник не згоден на продовження роботи в нових умовах, то трудовий договір припиняється за пунктом 6 статті 36 цього Кодексу.

Судом встановлено, що адміністрація КНП «Яворівська центральна районна лікарня» у встановлений законодавством строк не вчинила жодних дій щодо повідомлення ОСОБА_1 про зміну істотних умов праці за посадою, яку вона обіймала сестри медичної пункту переливання крові, а саме зміни з 01 серпня 2022 року розміру оплати праці (з 1,0 до 0,5 ставки), відповідно, режиму роботи/робочого часу.

Крім того, як вбачається із змісту повідомлення КНП «Яворівська центральна районна лікарня» № 68 від 12 травня 2022 року, копію якого представник відповідача надав суду, ОСОБА_1 було повідомлено про скорочення чисельності та штату працівників, яке відбудеться 12 липня 2022 року, та попереджено про можливе звільнення з посади на підставі п. 1 ст. 40 КЗпП України, а також зазначено, що на той час вільних вакантних посад, які відповідають її кваліфікації, немає, про наявність відповідних вакантних посад буде поінформовано додатково.

КНП «Яворівська центральна районна лікарня» не лише не попередило ОСОБА_1 про зміну істотних умов праці та не з`ясувало, чи погоджується вона працювати за нових умов, а взагалі повідомляло позивача про скорочення її посади, чого не було, та попереджало про майбутнє звільнення.

За вказаних обставин, суд першої інстанції обґрунтовано виходив з того, що ОСОБА_1 , внаслідок порушення КНП «Яворівська центральна районна лікарня» встановленої законом процедури попередження працівника про зміну істотних умов праці, не знала про них і не мала об`єктивної можливості до запровадження таких умов свідомо вирішити для себе, чи має вона намір продовжувати дію трудового договору на нових умовах та, відповідно, вирішити питання подальшої трудової діяльності та дійшов обґрунтованого висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог.

Доводи апеляційної скарги про те, що головна медсестра КНП «Яворівська центральна районна лікарня» ОСОБА_3 до запровадження нових умов праці, а саме до початку робочого дня 01 серпня 2022 року, усно попередила ОСОБА_1 про зміну істотних умов праці, що позивач фактично сама визнала, вказавши відповідні твердження у позовній заяві, не спростовують висновку суд, виходячи із наступних обставин.

В позовній заяві ОСОБА_1 зазначила, що на початку серпня 2022 року до неї в пункт переливання крові зайшла головна медсестра лікарні ОСОБА_3 та в усній формі повідомила, що її переведено на половину (0,5) ставки медичної сестри та вона повинна працювати 4 години на день.

Однак, позивачка не вказує, що головна медсестра ОСОБА_3 попередила про зміну умов праці до початку робочого дня 01 серпня 2022 року і взагалі не зазначила конкретної дати і будь-яких доказів того, ОСОБА_1 було повідомлено про зміну істотних умов праці до їх запровадження, представник відповідача суду не надав, а також не заявляв клопотань про витребування чи забезпечення певних доказів, зокрема, про виклик свідків.

За наведених обставин, видача керівником КНП «Яворівська центральна районна лікарня» оскаржуваного наказу від 01 серпня 2022 року № 274-к «Про перевід» в частині переведення сестри медичної пункту переливання крові ОСОБА_1 на 0,5 ставки сестри медичної пункту переливання крові з 01 серпня 2022 року (п. 94 наказу) без попередження позивача у встановлені законом порядку і строк про зміну істотних умов праці та з`ясування її згоди працювати за новими умовами, є протиправним, оскільки законодавством не передбачено можливості і повноважень роботодавця самостійно та в односторонньому порядку, без згоди працівника переводити його на роботи (продовження) роботи після зміни істотних умов праці.

Доводи апеляційної скарги щодо того, що ОСОБА_1 продовжила виконувати роботу після 01 серпня 2022 року що свідчить про її згоду на продовження роботи за нових умов також не заслуговують на увагу, оскільки після того, як ОСОБА_1 дізналась про винесення КНП «Яворівська центральна районна лікарня» наказу про її переведення на 0,5 ставки сестри медичної пункту переливання крові, остання відразу звернулася за отриманням правової допомоги, про що, зокрема, свідчить укладення нею 03 серпня 2022 року відповідного договору з адвокатом Вареницею В.С., подання ним до КНП «Яворівська центральна районна лікарня» адвокатських запитів від 04 серпня 2022 року № 45/155-ц та від 24 жовтня 2022 року № 56/155-ц (відповідь на запити надано листами від 01 вересня 2022 року № 488 та від 24 жовтня 2022 року № 901 відповідно), підготовка позовної заяви, яка подана до суду 27 жовтня 2022 року.

За наведених обставин, ОСОБА_1 належним чином в розумні строки вживала заходів щодо оскарження наказу про її переведення та поновлення в судовому порядку своїх трудових прав.

Інші доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, а тому підстав для їх задоволення немає.

Європейський суд з прав людини вказав, що пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року).

Судом правильно встановлено фактичні обставини справи, вірно застосовано матеріальний закон та дотримано процедуру розгляду справи, встановлену ЦПК України, ухвалено справедливе рішення, тому підстав для його зміни чи скасування колегія суддів не вбачає.

Керуючись ст.ст. 367, 368, п.1 ч. 1 ст.374 ст.ст.375, 381, 382, 383, 384 ЦПК України, колегія суддів, -

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційні скарги Комунального некомерційного підприємства Яворівської міської ради Львівської області «Яворівська районна центральна лікарня» - залишити без задоволення.

Рішення Яворівського районного суду Львівської області від 15 січня 2024 року залишити без змін.

Постанова апеляційногосуду набираєзаконної силиз дняїї прийняття,але можебути оскарженоюу касаційномупорядку шляхомподачі касаційноїскарги безпосередньодо судукасаційної інстанціїпротягом тридцятиднів здня складення повної постанови.

Повний текст постанови складено 27 червня 2024 року.

Головуючий: Савуляк Р.В.

Судді: Мікуш Ю.Р.

Приколота Т.І.