Постанова

від 24.06.2010 по справі 4-728/10

СОСНІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ЧЕРКАС

Справа№4-728/10

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 червня 2010 року Соснівський районний суд м. Черкаси у складі головуючого- судді Бащенко С.М.

при секретарі Калугіна О.О.

за участю прокурора Пидорич С.М.

розглянувши у судовому засіданні в м. Черкаси матеріали скарги захисника ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_2 на постанову слідчого СВ ПМ ДПА в Черкаській області від 26 лютого 2009 р. про порушення кримінальної справи за фактом замаху на привласнення чужого майна шляхом зловживання службовим становищем директором ТОВ «Нафтоком» ОСОБА_2 за ознаками злочину, передбаченого ч.2 ст. 15, ч. 5 ст. 191 КК України, -

в с т а н о в и в:

Захисник ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_2 звернулася до суду зі скаргою на постанову слідчого СВ ПМ ДПА в Черкаській області від 26 лютого 2009 р. про порушення кримінальної справи за фактом замаху на привласнення чужого майна шляхом зловживання службовим становищем директором ТОВ «Нафтоком» ОСОБА_2 за ознаками злочину, передбаченого ч.2 ст. 15, ч. 5 ст. 191 КК, вважаючи зазначену постанову незаконною, необґрунтованою та такою, що суперечить положенням кримінального та кримінально-процесуального законодавства України.

Свою скаргу обґрунтовує тим, що відповідно до постанови від 26 лютого 2009р. приводом для порушення кримінальної справи стали матеріали дослідчої перевірки щодо законності заявленої службовими особами ТОВ «Нафтаком» до відшкодування з бюджету держави суми ПДВ у розмірі 3 млн.грн. Як вказано в оскарженій постанові, директором та головним бухгалтером ТОВ «Нафтоком» ОСОБА_2 була проведена, документально оформлена операція з придбання у ТОВ «Компанія «Укрелектробудсервіс» послуг на загальну суму 18 млн грн. (в т.ч. ПДВ 3 млн.грн.) ОСОБА_2 подано у квітні 2006 року до Черкаської ОДПІ декларацію з ПДВ вказаного підприємства, у якій заявлено до відшкодування з бюджету держави на його розрахунковий рахунок 3 млн. грн. ПДВ. На підставі цього ДПА вважає, що ОСОБА_2 штучно сформував підприємству суму податкового кредиту з ПДВ, чим вчинив замах на заволодіння майном шляхом зловживання службовим становищем через безпідставне відшкодування податку на додану вартість у розмірі 3 млн.грн.

Вважає, що на час порушення кримінальної справи за фактом вчинення злочину, передбаченого ч.2 ст. 15, ч. 5 ст. 191 КК України у слідчого СВ ПМ ДПА в Черкаській області не було достатніх приводів та підстав.

В судовому засіданні представник ОСОБА_2-ОСОБА_3 підтримав доводи скарги та просить її задовольнити, скасувати постанову слідчого СВ ПМ ДПА в Черкаській області від 26 лютого 2009 року про порушення кримінальної справи за фактом замаху на привласнення чужого майна шляхом зловживання службовим становищем директором ТОВ «Нафтоком» ОСОБА_2 за ознаками злочину, передбаченого ч.2 ст. 15, ч. 5 ст. 191 КК України та відмовити в порушені кримінальної справи .

Прокурор проти задоволення скарги заперечував та вважав, що на час порушення кримінальної справи у слідчого СВ ПМ ДПА в Черкаській області було достатньо приводів та підстав для її порушення.

Вислухавши доводи адвоката, думку прокурора, перевіривши матеріали справи в частині, що стосується приводів та підстав до її порушення в тому обсязі, в якому вони були надані слідчим органом для розгляду скарги, суд приходить до висновку, що скарга підлягає до часткового задоволенню виходячи з наступного.

Відповідно до вимог ст. ст. 94, 97, 98 КПК України прокурор чи слідчий зобов'язані винести постанову про порушення кримінальної справи лише за наявності приводів і підстав, зазначених у ст. 94 КПК України, вказавши в постанові ці приводи та підстави, статтю кримінального закону, за ознаками якого порушується кримінальна справа, а також подальше її спрямування.

Підставами для порушення кримінальної справи є наявність ознак злочину, події, які стали відомі слідчому, прокурору, а також наявність достатніх даних, на базі яких встановлюються ознаки вчиненого злочину.

Таким чином, кримінальна справа може бути порушена лише при наявності достатніх даних, на основі яких встановлюються об'єктивні ознаки вчиненого злочину.

Як вбачається з матеріалів кримінальної справи, зазначені вимоги закону, при порушені кримінальної справи, слідчим виконані не були.

Судом встановлено, що підставою для порушення кримінальної справи справи стали матеріали дослідчої перевірки щодо законності заявленої службовими особами ТОВ «Нафтаком» до відшкодування з бюджету держави суми ПДВ у розмірі 3 млн.грн. Згідно акту перевірки ДПІ у місті Черкаси від 31.95.2006 року № 988/23-408/31701248 зменшено суму податку, що підлягає відшкодуванню з бюджету на 3 млн. грн. Відповідно до цього акту ТОВ «Нафтоком» було надіслано повідомлення-рішення № 000462304/1 від 03 липня 2006 року.

Не погоджуючись із зазначеним рішенням та фактично оспорюючи висновки перевірки ДПІ, ТОВ «Нафтоком» звернулося із позовом до господарського суду, на час порушення кримінальної справи позов залишено без розгляду.

Підпункт 7.5.1 п. 7.5 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість" визначає датою виникнення права платника податку на податковий кредит дату здійснення першої з наступних подій:

а) дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів

(робіт, послуг),

б) дата отримання податкової накладної.

Таким чином, право позивача на податковий кредит відповідно до зазначеної норми Закону виникло по факту отримання податкових накладних від постачальника - ТОВ «Компанія «Укрелектробудсервіс».

Відповідно до п.п. 7.4.5 п.7.4 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями. У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим підпунктом документами, платник податку несе відповідальність у вигляді фінансових санкцій, установлених законодавством, нарахованих на суму податкового кредиту, не підтверджену зазначеними цим підпунктом документами.

На момент здійснення перевірки податковий кредит позивача за лютий 2006 р. був підтверджений податковими накладними, недоліки яких відсутність порядкового номеру, не можна вважати істотними. А зі змісту п.п.7.4.5. п. 7.4 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" випливає, що платник податку притягується до відповідальності лише за умови відсутності податкових накладних на момент перевірки.

Отже, формування ТОВ «Нафтаком» податкового кредиту по факту отримання податкових накладних від постачальника повністю відповідав вимогам Закону України «Про податок на додану вартість». Ні ДПА , ні прокурором не надано суду доказів визнання недійсним в установленому порядку договору, укладеного ТОВ «Нафтаком» з ТОВ «Компанія «Укрелектробудсервіс», а тому ТОВ «Нафтаком» правомірно користувався його умовами для визначення своїх податкових зобов'язань.

В той же час, як вбачається з матеріалів, які стали приводом та підставою для порушення кримінальної справи, будь-яких фактичних даних, які б свідчили про наявність в діях ОСОБА_2 ознак замаху на заволодіння чужим майном шляхом зловживання службовим становищем, вказані матеріали не містять. Також ці фактичні дані не містяться і в постанові про порушення кримінальної справи, яка оскаржується.

При перевірці, відповідно до ст.98 КПК України, наявності приводів та підстав для порушення кримінальної справи, зазначених у ст.94 КПК України, а також законності джерел отримання даних, які стали підставою для винесення постанови про порушення кримінальної справи, судом встановлено, що диспозиція статті кримінального закону, за ознаками якої порушується кримінальна справа, не відповідає та протирічить даним, що містяться у матеріалах, які обґрунтовують порушення кримінальної справи.

З урахуванням викладеного, суд приходить до висновку, що матеріали, які стали підставою для порушення кримінальної справи, не містять в собі достатніх даних, які б свідчили про замах на заволодіння чужим майном шляхом зловживання службовим становищем ОСОБА_2 , а тому на момент порушення кримінальної справи у слідчого не було достатніх приводів та підстав для її порушення і постанова від 26 лютого 2009 року про порушення кримінальної справи відносно ОСОБА_2 за ознаками злочину, передбаченого ч.2 ст.15, ч.5 ст.191 КК України підлягає скасуванню.

Податкове повідомлення-рішення № 000462304/1 від 03 липня 2006 року, яке покладене в основу оскарженої постанови, не приймається судом до уваги, оскільки рішення податкового органу, в даному випадку податкове повідомлення-рішення, є юридичним актом зобов'язального характеру, само по собі не містить жодних доказів умисного ухилення від сплати податків чи заволодіння грошовими коштами та є лише документом, що визначає розмір належних до сплати податків.

Оскільки відповідно до рішення Конституційного суду України від 30.06.09 р. № 16-рп/2009 визнано неконституційними положення п.2 ч.16 ст.236-8 КПК України в частині прийняття судами рішень про відмову в порушенні кримінальної справи, вимоги скарги у відповідній частині суд залишає без задоволення.

Керуючись ст. ст. 236-7КПК України, суд, -

П О С Т А Н О В И В :

Постанову слідчого СВ ПМ ДПА в Черкаській області від 26 лютого 2009 р. про порушення кримінальної справи за фактом замаху на привласнення чужого майна шляхом зловживання службовим становищем директором ТОВ «Нафтоком» ОСОБА_2 за ознаками злочину, передбаченого ч.2 ст. 15, ч. 5 ст. 191 України - скасувати.

На постанову протягом семи діб з дня її винесення може бути подана апеляція до апеляційного суду Черкаської області.

Головуючий