Постанова

від 25.06.2024 по справі 159/6310/23

ВОЛИНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 159/6310/23 Головуючий у 1 інстанції: Павлусь О. С. Провадження № 22-ц/802/536/24 Доповідач: Данилюк В. А.

ВОЛИНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

25 червня 2024 року місто Луцьк

Волинський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого судді Данилюк В. А.,

суддів Киці С. І., Шевчук Л. Я.,

секретаря Черняк О. В.,

з участю:

представника позивача ОСОБА_1 ,

представника відповідача ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до Смідинської сільської ради, Зачернецької гімназії про визнання протиправним та скасування розпорядження, поновлення на роботі, стягнення середньоденного заробітку за час вимушеного прогулу, стягнення моральної шкоди, за апеляційною скаргою відповідачів Смідинської сільської ради та Зачернецької гімназії на рішення Любомльського районного суду Волинської області від 11 березня 2024 року та додаткове рішення Любомльського районного суду Волинської області від 02 квітня 2024 року,

В С Т А Н О В И В:

В жовтні 2023 року ОСОБА_3 звернулась в суд з позовом до Смідинської сільської ради, Зачернецької гімназії про визнання протиправним та скасування розпорядження, поновлення на роботі, стягнення середньоденного заробітку за час вимушеного прогулу, стягнення моральної шкоди.

Заявлені позовні вимоги позивач обґрунтувала тим, що з 01 вересня 2012 року одночасно працювала директором Зачернецької ЗОШ І-ІІІ ступенів Любомльської районної ради Волинської області (основна посада) та на умовах суміщення вчителем біології цієї ж ЗОШ, тобто працювала за двома трудовими договорами. На ці посади була призначена наказами начальника відділу освіти Любомльської РДА № 151-К від 29.08.2012 та № 235-К від 30.08.2012, відповідно. Викладацьку роботу вчителя біології виконувала в межах робочого часу за посадою директора в обсязі, передбаченому Тарифікаційними списками педагогічних працівників навчального закладу. Як вчитель та як керівник навчального закладу у встановленому порядку проходила відповідні атестації, за результатами яких їй нараховувалась відповідна заробітна плата. На ці дві посади були окремі посадові інструкції. 30 серпня 2023 року подала заяву про звільнення з посади директора Зачернецької гімназії. При отриманні 04 вересня 2023 року трудової книжки побачила у ній записи під № 10 від 29 серпня 2023 року з текстом «Запис № 7 вважати недійсним» та під № 11 від 31 серпня 2023 року «Звільнити за угодою сторін». Звільнення з посади директора навчального закладу не оскаржує, разом з тим вважає незаконним її звільнення з посади вчителя біології, яким фактично є запис в трудовій книжці під № НОМЕР_1 , вчинений на підставі розпорядження Смідинського сільського голови від 29 серпня 2023 року №50-ос. Звільнення з цієї посади вважає таким, що проведене з грубим порушенням трудового законодавства без належної юридичної підстави, оскільки такої підстави для звільнення як визнання недійсним запису в трудовій книжці/скасування наказу про прийняття на роботу у ст.36 КЗпП України не передбачено. Крім цього, Смідинський сільський голова не наділена повноваженнями звільняти з посад педагогічних працівників, як і скасовувати накази про прийняття на роботу таких працівників, що були видані попередниками органами управління освіти. До повноважень сільського голови належить лише призначення та звільнення керівників комунальних установ. Жодної законної підстави для скасування наказу одинадцятирічної давнини сільська голова не мала. 04 вересня 2023 року директор Зачернецької гімназії не допустила її до проведення уроку біології у 8 класі, де по розкладу мала цей урок, посилаючись на розпорядження сільського голови від 29 серпня 2023 року №50-ос, а також прийняття на її місце уже іншого працівника. За таких обставин вважає, що підлягає поновленню на роботі із виплатою середнього заробітку за час вимушеного прогулу у відповідності до ст.235 КЗпП України та постанови КМУ від 08.02.1995 № 100.

Крім того, внаслідок таких неправомірних дій відповідачів їй заподіяно моральної шкоди, яка полягає у душевних стражданнях, адже упродовж усієї роботи керівником та педагогічним працівником у навчальному закладі не мала жодного дисциплінарного стягнення, користувалась авторитетом серед учнів, батьків, працівників школи, односельців, приймала активну участь у житті навчального закладу з метою покращення його майбутнього. Також порушено її звичайний уклад життя, як педагога психоемоційно сильно травмувало. За вказаних обставин змушена вживати додаткових заходів для захисту своїх порушених прав на працю, уклала договір з адвокатом, залишилась без жодних засобів для існування, маючи вищу освіту, педагогічне звання старший вчитель та атестованою по найвищій кваліфікаційній категорії «спеціаліст вищої категорії».

З урахуванням доповнень згідно заяви від 27 грудня 2023 року, позивач ОСОБА_4 просить:

- визнати протиправним та скасувати розпорядження Смідинського сільського голови від 29 серпня 2023 року №50-ос «Про недійсність запису в трудовій книжці», яким її звільнено з посади вчителя біології Зачернецької гімназії 30 серпня 2023 року;

- поновити її на посаді вчителя біології Зачернецької гімназії з 31 серпня 2023 року;

- стягнути із Смідинської сільської ради середньоденну оплату за вимушений прогул на посаді вчителя біології Зачернецької гімназії за період, починаючи з 31 серпня 2023 року по дату набрання рішенням суду у цій справі законної сили;

- стягнути солідарно зі Смідинської сільської ради та Зачернецької гімназії завдану їй моральну шкоду в розмірі 60 000 грн.

Також позивач просить поновити їй строк звернення до суду із цим позовом, оскільки він пропущений з поважних причин, так як першочергово з дотриманням місячного строку позов направила до Волинського окружного адміністративного суду, який ухвалою від 06 жовтня 2023 року відмовив у відкритті провадження та 17 жовтня 2023 року повернув позовну заяву з додатками.

Рішенням Любомльського районного суду Волинської області від 11 березня 2024 року визнано поважними причини пропуску ОСОБА_3 строку звернення до місцевого загального суду із позовом до Смідинської сільської ради, Зачернецької гімназії про визнання протиправним та скасування розпорядження, поновлення на роботі, стягнення середньоденного заробітку за час вимушеного прогулу, стягнення моральної шкоди і поновити цей строк.

Позов задоволено частково.

Визнано протиправним та скасовано розпорядження Смідинської сільської ради Волинської області № 50-ос від 29 серпня 2023 року, яким скасовано наказ відділу освіти Любомльської РДА № 235-К від 30 серпня 2012 року та визнано вважати недійсним запис у трудовій книжці ОСОБА_3 за № 7 від 01 вересня 2012 року недійсним.

Поновлено ОСОБА_3 на посаді вчителя біології Зачернецької гімназії з 30 серпня 2023 року.

Стягнуто зі Смідинської сільської ради Волинської області в користь ОСОБА_3 середній заробіток за час вимушеного прогулу на посаді вчителя біології Зачернецької гімназії в розмірі 17634 (сімнадцять тисяч шістсот тридцять чотири) гривні 93 копійки.

Стягнуто зі Смідинської сільської ради Волинської області в користь ОСОБА_3 відшкодування моральної шкоди в розмірі 2000 (дві тисячі) гривень.

У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Додатковим рішеннямЛюбомльського районногосуду Волинськоїобласті від02квітня 2024року заяву задоволено частково. Стягнуто із Смідинської сільської ради на користь ОСОБА_3 7000 (сім тисяч) гривень витрат на професійну правничу допомогу. В задоволенні решти вимог заяви відмовлено.

Не погоджуючись з рішеннями суду, відповідачі Смідинська сільська рада та Зачернецька гімназія подали апеляційну скаргу, в якій зазначають, що рішення прийняте із неповним та неправильним встановлення обставин, які мають значення для справи, неправильним дослідженням та оцінкою доказів у страві, невідповідністю висновків, викладених у рішенні суду, обставинам справи, з грубим порушення норм процесуального права та неправильним застосуванням норм матеріального права, що призвело до винесення незаконного рішення. Просять скасувати рішення від 11 березня 2024 року та додаткове рішення від 02 квітня 2024 року.

У відзиві на апеляційну скаргу представник позивача адвокат Мешевська Л. А. просить апеляційну скаргу на рішення суду та додаткове рішення залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

В судовому засідання представник позивача ОСОБА_1 заперечила проти задоволення апеляційної скарги. Представник відповідача ОСОБА_2 підтримала апеляційну скаргу з підстав, зазначених у ній.

Заслухавши пояснення представника позивача та представника відповідача, перевіривши доводи апеляційної скарги, законність та обґрунтованість рішення в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів вважає за необхідне апеляційну скаргу залишити без задоволення, виходячи з наведених у цій постанові підстав.

Судом першої інстанції з матеріалів справи, зокрема, копії наказів, копії трудової книжки НОМЕР_2 від 01.09.1995 року встановлено, що ОСОБА_3 до 31 серпня 2012 року працювала вчителем хімії і біології Почапівської ЗОШ І-ІІ ступенів Любомльської районної ради Волинської області.

31 серпня 2012 року ОСОБА_3 звільнена з цієї посади в порядку переведення в Зачернецьку ЗОШ І-ІІІ ступенів Любомльського району Волинської області згідно із п.5 ст.36 КЗпП України наказ № 156-к від 30.08.2012 по відділу освіти (запис № 5 в трудовій книжці).

01 вересня 2012 року ОСОБА_3 призначена на посаду директора Зачернецької ЗОШ І-ІІІ ступенів Любомльської районної ради Волинської області (далі - Зачернецька ЗОШ І-ІІІ ступенів) наказ № 151-К від 29.08.2012 по відділу освіти (запис № 6 в трудовій книжці).

01 вересня 2012 року ОСОБА_3 призначена на посаду вчителя біології Зачернецької ЗОШ І-ІІІ ступенів в порядку переведення з Почапівської ЗОШ І-ІІ ступенів згідно із ст.32 КЗпП України наказ № 235-К від 30.08.2012 по відділу освіти (запис № 7 в трудовій книжці).

01 вересня 2012 року між начальником відділу освіти Любомльської РДА та ОСОБА_3 укладений трудовий контракт про її роботу на посаді директора Зачернецької ЗОШ І-ІІІ ступенів. Додатковими угодами дія цього контракту продовжена до 31 серпня 2024 року

Як вчитель біології, образотворчого мистецтва, етики ОСОБА_3 проходила атестації у 2014 та 2019 роках, за результатами яких визнана такою, що відповідає раніше присвоєній кваліфікаційній категорії «спеціаліст вищої категорії» та педагогічному званню «старший учитель», що підтверджується наказами ЗОШ І-ІІІ ступенів с. Зачернеччя від 15.04.2014 № 43, від 01.04.2019 № 11-К.

Як директор школи ОСОБА_3 проходила атестацію у 2020 році, за результатами якої визнана такою, що відповідає займаній посаді, що підтверджується наказом Зачернецької ЗОШ І-ІІІ ступенів від 02.04.2020 № 08-К.

Рішенням Смідинської сільської ради від 04 червня 2021 року № 7/11 Зачернецьку ЗОШ І-ІІІ ступенів реорганізовано в ЗОШ І-ІІ ступенів с. Зачернеччя.

28 грудня 2021 року по Зачернецькій гімназії затверджені посадові інструкції директора гімназії, вчителя, учителя біології, із якими ОСОБА_3 ознайомилась 28.12.2021, 30.12.2021, 30.12.2021, відповідно.

У пункті 1.3 посадової інструкції вчителя біології визначено, що учитель призначається і звільняється з посади керівником (директором) закладу.

Відповідно до тарифікаційних списків Зачернецької ЗОШ І-ІІІ ступенів з 01 вересня 2012 року по 01 січня 2021 року, тарифікаційних списків Зачернецької ЗОШ І-ІІ ступенів станом на 01 вересня 2021 року, тарифікаційних списків Зачернецької гімназії на 01 січня 2022 року, 01 вересня 2022 року, 01 січня 2023 року ОСОБА_3 тарифікувалась директором 1 ставка.

Із цих же тарифікаційних списків вбачається, що ОСОБА_3 окремо тарифікувалась вчителем, а саме:

- на навчальні роки 2012 на 2013 вчителем біології, етики, образотворчого мистецтва 9 годин;

- на 01 вересня 2014 року на 01 грудня 2015 року вчителем біології, етики, образотворчого мистецтва 10 годин;

- на 01 вересня 2016 року на 01 травня 2017 року вчителем біології, етики, образотворчого мистецтва 10,5 годин;

- на 01 вересня 2017 року на 01 січня 2018 року вчителем біології, етики, образотворчого мистецтва 9,18 годин;

- на 01 вересня 2018 року на 01 січня 2021 року вчителем біології, етики, 9,00 годин;

- на 01 вересня 2021 року вчителем біології, етики, образотворче мистецтва 9,00 годин;

- на 01 вересня 2022 року на 01 січня 2023 року вчителем біології, етики, музичне мистецтва 9,00 годин.

Відповідно до наказу ЗОШ І-ІІ ступенів с. Зачернеччя від серпня 2021 року № 142, наказів Зачернецької гімназії від серпня 2022 року № 120 та від 02 червня 2023 № 54-о тижневе педагогічне навантаження на навчальні роки 2021/2022, 2022/2023 та орієнтовне навантаження на 2023-2024 для ОСОБА_3 становило: директора ставка; вчителя біології, музичного мистецтва та етики 9,0 годин.

29 серпня 2023 року Смідинська сільська рада видала розпорядження № 50-ос про скасування наказу відділу освіти Любомльської РДА № 235-К від 30 серпня 2012 року, яким ОСОБА_3 була призначена на посаду вчителя біології Зачернецької ЗОШ І-ІІІ ступенів з 01 вересня 2012 року в порядку переведення з Почапівської ЗОШ згідно зі ст.32 КЗпП України, а зроблений у трудовій книжці позивача запис під № 07 від 01.09.2012 року вказала вважати недійсним.

Підставою для скасування наказу відділу освіти Любомльської РДА № 235-К від 30 серпня 2012 року в оспорюваному розпорядженні Смідинської сільської ради зазначені законодавчі норми: ст.42 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», пункт 91 Інструкції про порядок обчислення заробітної плати працівників освіти №102, ст.1021 КЗпП України, розпорядження КМУ від 22.11.2022 № 1047-р «Про скасування наказу Міністерства праці України, Міністерства юстиції України, Міністерства фінансів України від 28.06.1993 № 43 «Про затвердження Положення про умови роботи за сумісництвом працівників державних підприємств, установ і організацій», а також те, що основна посада ОСОБА_3 була директор Зачернецької ЗОШ І-ІІІ ступеня, фактично другої посади вона не обіймала, а вела викладацьку діяльність в межах основної роботи.

Розпорядженням Смідинської сільської ради від 30 серпня 2023 року № 51-ос ОСОБА_3 звільнена з посади директора Зачернецької гімназії с. Зачернеччя з 31 серпня 2023 року за угодою сторін відповідно до п.1 ст.36 КЗпП України.

Звільнення з посади директора позивач не оспорює, проте за вищевикладених обставин вважає незаконним розпорядження Смідинської сільської ради від 29 серпня 2023 року № 50-ос, яким фактично скасований укладений із нею трудовий договір на посаді вчителя біології.

Стаття 43 Конституції України визначає, що кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується. Громадянам гарантується захист від незаконного звільнення.

Правові засади і гарантії здійснення громадянами права розпоряджатися своїми здібностями до продуктивної і творчої праці визначено КЗпП України.

Відповідно до ч.1 ст.21 КЗпП України (у редакції на 30.08.2012) трудовим договором є угода між працівником і власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом чи фізичною особою, за якою працівник зобов`язується виконувати роботу, визначену цією угодою, з підляганням внутрішньому трудовому розпорядкові, а власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган чи фізична особа зобов`язується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін.

Особливою формою трудового договору є контракт, в якому строк його дії, права, обов`язки і відповідальність сторін (в тому числі матеріальна), умови матеріального забезпечення і організації праці працівника, умови розірвання договору, в тому числі дострокового, можуть встановлюватися угодою сторін. Сфера застосування контракту визначається законами України.

Працівник має право реалізувати свої здібності до продуктивної і творчої праці шляхом укладення трудового договору на одному або одночасно на декількох підприємствах, в установах, організаціях, якщо інше не передбачене законодавством, колективним договором або угодою сторін (ч.2 ст.21 КЗпП України в редакції на 30.08.2012).

Трудовий договір може бути: 1) безстроковим, що укладається на невизначений строк; 2) на визначений строк, встановлений за погодженням сторін; 3) таким, що укладається на час виконання певної роботи (ч.1 ст.23 КЗпП України в редакції на 30.08.2012).

Укладення трудового договору оформляється наказом чи розпорядженням власника або уповноваженого ним органу про зарахування працівника на роботу (ч.3 ст.24 КЗпП України в редакції на 30.08.2012).

Пункт 5 частини 1 статті 36 КЗпП України в редакції на 30.08.2012 визначає, що підставами припинення трудового договору є переведення працівника, за його згодою, на інше підприємство, в установу, організацію або перехід на виборну посаду.

Згідно із ч.1 ст.32 КЗпП України в редакції на 30.08.2012 переведення на іншу роботу на тому ж підприємстві, в установі, організації, а також переведення на роботу на інше підприємство, в установу, організацію або в іншу місцевість, хоча б разом з підприємством, установою, організацією, допускається тільки за згодою працівника, за винятком випадків, передбачених у статті 33 цього Кодексу та в інших випадках, передбачених законодавством.

Відповідно до ч.6 ст.36 КЗпП України в редакції на 29.08.2023 у разі зміни роботодавця, а також у разі їх реорганізації (злиття, приєднання, поділу, виділення, перетворення) дія трудового договору працівника продовжується. Припинення трудового договору з ініціативи роботодавця можливе лише у разі скорочення чисельності або штату працівників (пункт 1 частини першої статті 40).

Відповідно до ч.4 ст.20 Закону України від 23 травня 1991 року N 1060-XII «Про освіту» в редакції на 30.08.2012 (тут і надалі Закон N 1060-XII) керівники навчальних закладів, що є комунальною власністю, призначаються Міністерством освіти Автономної Республіки Крим, відповідними обласними, міськими, районними органами управління освітою за попереднім погодженням з місцевими органами державної виконавчої влади та органами місцевого самоврядування.

Відповідно до ч.3 ст.54 Закону N 1060-XII педагогічні та науково-педагогічні працівники приймаються на роботу шляхом укладення трудового договору, в тому числі за контрактом.

Відповідно до ч.4 ст.54 Закону N 1060-XII педагогічні працівники підлягають атестації. За результатами атестації визначаються відповідність працівника займаній посаді, рівень його кваліфікації, присвоюються категорії, педагогічні звання.

Правові, організаційні та фінансові засади функціонування і розвитку системи загальної середньої освіти станом на 30.08.2012 визначались Законом України 13 травня 1999 року N 651-XIV «Про загальну середню освіту» (тут і надалі Закон N 651-XIV).

Частиною 1 статті 26 Закону N 651-XIV передбачено, що трудові відносини в системі загальної середньої освіти регулюються законодавством України про працю, Законом України «Про освіту» (1060-12), цим Законом та іншими нормативно-правовими актами.

У частині 2 статті 26 Закону N 651-XIV визначено, що призначення на посаду та звільнення з посади керівника державного та комунального загальноосвітнього навчального закладу здійснює відповідний орган управління освітою.

Відповідно до ч.2 ст.37 Закону N 651-XIV Рада міністрів Автономної Республіки Крим, місцеві органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування в галузі загальної середньої освіти в межах їх компетенції здійснюють добір, призначення на посаду та звільнення з посади педагогічних працівників, у тому числі керівних кадрів, державних і комунальних загальноосвітніх навчальних закладів.

У статті 24 Закону N 651-XIV визначено, що перелік посад педагогічних працівників системи загальної середньої освіти встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 14 червня 2000 р. N 963 Переліку посад педагогічних та науково-педагогічних працівників в редакції станом на 30 серпня 2012 року директор загальноосвітнього навчального закладу та вчителі віднесені до посад педагогічних працівників.

Згідно зі ст.25 Закону N 651-XIV педагогічне навантаження вчителя загальноосвітнього навчального закладу незалежно від підпорядкування, типу і форми власності - час, призначений для здійснення навчально-виховного процесу. Педагогічне навантаження вчителя включає 18 навчальних годин протягом навчального тижня, що становлять тарифну ставку. Педагогічне навантаження вчителя загальноосвітнього навчального закладу незалежно від підпорядкування, типу і форми власності обсягом менше тарифної ставки, передбаченої частиною першою цієї статті, встановлюється тільки за його згодою.

Умови оплати праці керівних та педагогічних працівників загальноосвітніх навчальних закладів визначені Інструкцією про порядок обчислення заробітної плати працівників освіти, затвердженою наказом Міністерства освіти України від 15 квітня 1993 року № 102 (далі Інструкція № 102).

Пунктом 91 Інструкції № 102 передбачено, що керівні працівники закладів освіти, керівники фізичного виховання центрів допризовної підготовки можуть вести викладацьку роботу чи заняття з гуртками в цьому закладі, але не більше 9 годин та тиждень (360 годин на рік), якщо вони по основній посаді отримують повний посадовий оклад (ставку).

У сільській місцевості директори і їх заступники при відсутності вчителів або викладачів з відповідних предметів можуть вести викладацьку роботу в обсязі не більше 12 годин на тиждень (480 годин на рік) з дозволу відповідного органу управління освіти.

Відповідно до чинного станом на 30.08.2012 року пункту 1 Положення про умови роботи за сумісництвом працівників державних підприємств, установ і організацій, затвердженого спільним наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України, Міністерства фінансів України N 43 від 28.06.1993 (далі Положення № 43) сумісництвом вважається виконання працівником, крім своєї основної, іншої регулярної оплачуваної роботи на умовах трудового договору у вільний від основної роботи час на тому ж або іншому підприємстві, в установі, організації або у громадянина (підприємця, приватної особи) за наймом.

Пунктом 8 Переліку робіт, які не є сумісництвом, що є додатком до Положення № 43, передбачено, що усі працівники, крім основної роботи та роботи за сумісництвом, мають право виконувати такі роботи, які відповідно до чинного законодавства не є сумісництвом: педагогічна робота керівних та інших працівників учбових закладів.

Положення № 43 скасоване розпорядженням Кабінету Міністрів України від 22 листопада 2022 р. № 1047-р.

У статті 105 КЗпП України визначено, що працівникам, які виконують на тому ж підприємстві, в установі, організації поряд з своєю основною роботою, обумовленою трудовим договором, додаткову роботу за іншою професією (посадою) або обов`язки тимчасово відсутнього працівника без звільнення від своєї основної роботи, провадиться доплата за суміщення професій (посад) або виконання обов`язків тимчасово відсутнього працівника. Розміри доплат за суміщення професій (посад) або виконання обов`язків тимчасово відсутнього працівника встановлюються на умовах, передбачених у колективному договорі.

Суміщення професій (посад), на відміну від сумісництва, - це виконання працівником на тому ж підприємстві поряд із основною роботою, встановленою його трудовим договором, додаткової роботи за іншою професією (посадою) без укладення додаткового трудового договору.

Фактичним предметом спору у цій справі є розпорядження Смідинського сільського голови від 29 серпня 2023 року №50-ос, яким скасовано наказ відділу освіту Любомльської РДА від 30 серпня 2012 року № 235-К про призначення ОСОБА_3 на посаду вчителя біології та визнання недійсним відповідного запису в трудовій книжці.

Питання законності оспорюваного розпорядження безпосередньо пов`язується із правовою природою скасованого наказу відділу освіту Любомльської РДА від 30 серпня 2012 року № 235-К.

Досліджені у справі докази дають обґрунтовані підстави вважати, що видані Любомльською РДА наказ № 151-К від 29.08.2012 в сукупності із трудовим контрактом від 01.09.2012 № 1 про призначення ОСОБА_3 на посаду директора Зачернецької ЗОШ І-ІІІ ступенів та наказ № 235-К від 30.08.2012 про призначена її на посаду вчителя біології цієї ж ЗОШ у цьому конкретному випадку з юридичної точки зору є двома окремими трудовими договорами відповідно до ст.21 КЗпП.

Обидва накази відповідно до положень ч.2 ст.26, ч.2 ст.37 Закону України від 13.05.1999 N 651-XIV «Про загальну середню освіту» в редакції на 30.08.2012 видані уповноваженим на те органом відділом освіти Любомльської райдержадміністрації.

Наказ № 151-К від 29.08.2012 в сукупності із трудовим контрактом від 01.09.2012 № 1 про призначення позивача на посаду директора ЗОШ є строковим трудовим договором (п.2 ч.1 ст.23 КЗпП України), оскільки обмежений конкретно визначеним терміном.

Наказ № 235-К від 30.08.2012 про призначення позивача на посаду вчителя біології є безстроковим трудовим договором (п.1 ч.1 ст.23 КЗпП України), про що свідчить його зміст, адже він не містить конкретно визначеного строку прийняття позивача на цю посаду і не обмежений часом виконання позивачем певної роботи, у тому числі на посаді директора школи (п.п.2, 3 ч.1 ст.23 КЗпП України).

Крім цього, призначення позивача на посаду вчителя біології Зачернецької ЗОШ відбулося в порядку переведення з Почапівської ЗОШ, про що також свідчить його зміст, а саме наявність посилання на ст.32 КЗпП України, та наказ № 156-к від 30.08.2012 про звільнення позивача з посади вчителя хімії і біології Почапівської ЗОШ в порядку переведення в Зачернецьку ЗОШ І-ІІІ згідно із п.5 ст.36 КЗпП України.

Належить зазначити, що послідовність записів у трудовій книжці позивача про її трудову діяльність не зовсім відповідає хронології виданих управлінням освіти Любомльської РДА наказів.

Зокрема, послідовність записів у трудовій книжці ОСОБА_3 така:

запис № 5 31.08.2012 звільнена з посади вчителя хімії і біології Почапівської ЗОШ І-ІІ ступенів в порядку переведення в Зачернецьку ЗОШ І-ІІІ ступенів згідно із п.5 ст.36 КЗпП України.

запис № 6 - 01 вересня 2012 року призначена на посаду директора Зачернецької ЗОШ І-ІІІ ступенів;

запис № 7 - 01 вересня 2012 року призначена на посаду вчителя біології Зачернецької ЗОШ І-ІІІ ступенів в порядку переведення з Почапівської ЗОШ І-ІІ ступенів згідно із ст.32 КЗпП України.

В той же час видання наказів відділом освіти Любомльської райдержадміністрації, на підставі яких були вчинені указані записи в трудовій книжці позивача, по своїй порядковій нумерації та часовому проміжку є іншою, а саме:

наказом № 151-К від 29.08.2012 ОСОБА_3 з 01 вересня 2012 року призначена на посаду директора Зачернецької ЗОШ І-ІІІ ступенів;

наказом № 156-К від 30.08.2012 - звільнена з посади вчителя хімії і біології Почапівської ЗОШ І-ІІ ступені з 31 серпня 2012 року в порядку переведення в Зачернецьку ЗОШ І-ІІІ ступенів згідно із п.5 ст.36 КЗпП України;

наказом № 235-К від 30.08.2012 - призначена на посаду вчителя біології Зачернецької ЗОШ І-ІІІ ступенів з 01 вересня 2012 року в порядку переведення з Почапівської ЗОШ І-ІІ ступенів згідно із ст.32 КЗпП України.

Отже, видання первісним роботодавцем наказів у наведеній послідовності вочевидь свідчить, що звільнення ОСОБА_3 з Почапівської ЗОШ відбулося в порядку переведення до Зачернецької ЗОШ саме на посаду вчителя біології, а не на посаду директора школи.

До такого висновку приводить й сам зміст наказу № 235-К від 30.08.2012, у якому підставою його видання зазначено «заява ОСОБА_3 , наказ райво № 156-К.

Дослідженими тарифікаційними списками стверджено, що позивач ОСОБА_3 упродовж 2012-2023 навчальні роки працювала на повну ставку директором шкоди (гімназії) та тарифікувалась як старший вчитель / вчитель - мала викладацькі години вчителя біології, етики, образотворчого та музичного мистецтва. При цьому викладацька робота позивача вчителем біології упродовж усіх цих навчальних років була безперервною, на відміну від інших дисциплін.

Як директор школи та як вчитель ОСОБА_3 проходила відповідні атестації у встановленому законом порядку.

Отже, оскільки позивач фактично виконувала роботу директора школи та вчителя біологія, отримувала відповідну заробітну плату і за цими посадами з нею укладені два окремі трудові договору, тому й звільнення її з цих посад повинне відбуватися у встановленому законом порядку, тобто з підстав і порядку, що передбачені КЗпП України.

КЗпП України містить конкретно визначений перелік підстав для звільнення, проте жодної норми, яка б надавало право роботодавцю скасовувати наказ про прийняття працівника на роботу, який по своїй суті є укладеним трудовим договором, ні КЗпП України, ні будь-який інший нормативно-правовий акт, не містить.

Посилання представника Смідинської сільської ради на те, що оскаржуваним розпорядженням лише виправлено допущену первісним роботодавцем помилку у трудовій книжці і не є звільненням позивача, оскільки остання працювала на посаді вчителя біології за суміщенням, не заслуговує на увагу, оскільки таке твердження не відповідає законодавству. Помилкою можна вважати лише запис у трудовій книжці, який вчинений з посиланням на наказ, який в дійсності роботодавцем не видавався. Вважати наказ про прийняття на роботу, за яким фактично в дійсності працювала особа, помилкою, є грубим порушенням трудових прав працівника.

Лише стаття 7 КЗпП України передбачає, що додаткові (крім передбачених у статтях 37 і 41 цього Кодексу) підстави для припинення трудового договору деяких категорій працівників за певних умов (порушення встановлених правил прийняття на роботу та ін.) встановлюються законодавством.

Пленум Верховного суду України у пункті 29 постанови N 9 від 06.11.1992 «Про практику розгляду судами трудових спорів» роз`яснив, що вирішуючи справи про припинення трудового договору в зв`язку з порушенням правил прийняття на роботу, суди повинні враховувати, що звільнення з цих підстав може мати місце у випадках, коли відповідно до ст.7 КЗпП спеціальною нормою законодавства України передбачено обмеження на прийняття на роботу за певних умов (наприклад, осіб, позбавлених вироком суду права займати певні посади або займатись певною діяльністю протягом визначеного судом строку; прийняття на роботу, пов`язану з матеріальною відповідальністю осіб, що раніше судились за розкрадання, хабарництво і інші корисливі злочини, якщо судимість не знята і непогашена).

Отже, в разі укладення трудового договору з працівником, дія цього трудового договору у будь-якому випадку може бути припинена з передбачених КЗпП України підстав або згідно із ст.7 КЗпП України додаткових підстав, передбачених законодавством, однак аж ніяк шляхом власного скасування роботодавцем в односторонньому порядку.

Посилання представника Смідинської сільської ради на судову практику Верховного Суду у справах №804/3583/17, №756/12798/18 є безпідставними, оскільки фактичні обставини і характер спірних правовідносин у даних справах є відмінними від цієї справи.

У своїх постановах по вказаних справах Верховний Суд дійсно наводить поняття та ознаки трудової діяльності за сумісництвом та суміщенням посад, однак у кожному конкретному випадку ці правові інститути слід розглядати та застосовувати з урахуванням фактичних обставин справи.

У постанові Верховного Суду від 27 лютого 2023 року №382/561/19, на яку також посилається представник відповідача Смідинської сільської ради, мають місце подібні обставини, за виключенням того, що з керівником навчального закладу окремого трудового договору на посаду вчителя не укладався, а керівник була лише донавантажена годинами вчителя.

У цій же справі навпаки, укладення з позивачем трудового договору на посаду вчителя біології мало місце, а відтак вважати, що позивач викладала уроки біології на умовах суміщення немає підстав.

У цій справі, ні сумісництво в розумінні Положення № 43, ні суміщення в розумінні ст.105 КЗпП України, до роботи позивача на посаді вчителя біології застосуванню не підлягає з огляду на укладення із нею окремого самостійного трудового договору на цю посаду.

Донавантаженням позивача у цій справі можна вважати уроки мистецтва та етики.

До того ж правильність/неправильність оформлення трудових відносин із позивачем шляхом видання наказу № 235-К від 30.08.2012 про призначення її на посаду вчителя біології Зачернецької ЗОШ із внесенням відповідного запису у трудову книжку не є предметом цієї справи.

Уся юридична відповідальність у питанні призначення працівника на посаду покладається на роботодавця, однак у будь-якому випадку працівник як «слабша» сторона трудових правовідносинах не повинен зазнавати певних негативних для себе наслідків від неправильних дій чи рішень роботодавця, оскільки після укладення трудового договору працівник очікує та розраховує на відповідні трудові правовідносини, а також оплату праці.

За викладених обставин жодна наведена в оспорюваному розпорядженні Смідинської сільської ради законодавча норма не свідчить про законність цього розпорядження і не давала жодних підстав для скасування наказу про призначення позивача на посаду вчителя біології.

За приписами частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Цих приписів Смідинська сільська рада не дотримала, у зв`язку із чим оспорюване розпорядження від 29 серпня 2023 року №50-ос підлягає скасуванню як протиправне.

Крім цього, ефективним способом захисту і відновлення трудових прав позивача у даному випадку суд вважає не лише скасування зазначеного розпорядження, а й поновлення позивача на посаді вчителя біології Зачернецької ЗОШ з відповідними наслідками, зокрема виплати середньомісячної заробітної плати за час вимушеного прогулу, оскільки з юридичної точки зору звільнення позивача з цієї посади хоча й не відбулося, однак фактично до роботи вона допущена не була і заробітної плати не отримувала, а відтак була незаконно позбавлена можливості виконувати свою трудову функцію та отримувати винагороду за неї.

Таким чином, суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що заявлені позовні вимоги про визнання протиправним і скасування розпорядження Смідинського сільського голови від 29 серпня 2023 року №50-ос, поновлення ОСОБА_3 на посаді вчителя біології Зачернецької гімназії є обґрунтованими та доведеними.

Частинами 1, 2 статті 233 КЗпП України визначено, що працівник може звернутися із заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до суду в тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права, крім випадків, передбачених частиною другою цієї статті. Із заявою про вирішення трудового спору у справах про звільнення працівник має право звернутися до суду в місячний строк з дня вручення копії наказу (розпорядження) про звільнення.

Згідно зі ст.234 КЗпП України у разі пропуску з поважних причин строків, установлених статтею 233 цього Кодексу, суд може поновити ці строки, якщо з дня отримання копії наказу (розпорядження) про звільнення або письмового повідомлення про суми, нараховані та виплачені працівникові при звільненні (стаття 116), минуло не більше одного року.

Поважність причин пропуску строку визначається існуванням обставин, які свідчать про те, що працівник не ставився зневажливо до питання про захист своїх трудових прав.

Поважними причинами пропущення строку звернення до суду за вирішенням трудового спору визнаються лише ті обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного звернення до суду та підтверджені належними доказами щодо неможливості такого звернення.

Позивач у позовній заяві зазначає, що про існування оскаржуваного розпорядження Смідинської сільської ради від 29 серпня 2023 року №50-ос дізналась лише 04 вересня 2023 року під час отримання трудової книжки.

Доказів того, що позивач була ознайомлена із цим розпорядженням у встановленому порядку під підпис відповідачі не надали.

До позовної заяви додана копія оспорюваного розпорядження, яка засвідчена секретарем Смідинської сільської ради 08 вересня 2023 року.

Отже, враховуючи приписи ч.2 ст.233 КЗпП України, наявні підстави вважати, що відлік визначеного цією нормою строку звернення до суду слід рахувати з 08 вересня 2023 року.

З аналогічним позовом першочергово позивач звернулась до Волинського окружного суду. У цьому суді позов ОСОБА_3 зареєстрований 04 жовтня 2023 року.

Ухвалою судді Волинського окружного адміністративного суду від 06 жовтня 2023 року відмовлено у відкритті провадження за позовом ОСОБА_3 .

Копію ухвали та матеріали позову ОСОБА_3 отримала від Волинського окружного адміністративного суду поштовим зв`язком 16 жовтня 2023 року.

17 жовтня 2023 року, тобто уже наступного дня, позивач надіслала позов для розгляду до Ковельського міськрайонного суду Волинської області.

Суддя Ковельського міськрайонного суду 25 жовтня 2023 року винесла ухвалу про передачу справи за підсудністю до Любомльського районного суду Волинської області.

Отже, позивач вперше звернулась з позовом хоча й до суду, до юрисдикції якого не належить цей спір, однак з дотриманням встановленого законом строку, а в подальшому відразу без фактичної перерви звернулась до місцевого суду загальної юрисдикції, що у своїй сукупності свідчить, що позивач не нехтувала питанням захисту її трудових прав та оперативно без усяких зволікань вживала заходів для реалізації цього захисту.

За таких обставин суд визнав причини пропуску позивачем строку звернення до суду з цим позовом поважними та поновив їй цей строк.

Згідно із ч.2 ст.235 КЗпП України при винесенні рішення про поновлення на роботі орган, який розглядає трудовий спір, одночасно приймає рішення про виплату працівникові середнього заробітку за час вимушеного прогулу або різниці в заробітку за час виконання нижчеоплачуваної роботи, але не більш як за один рік. Якщо заява про поновлення на роботі розглядається більше одного року, не з вини працівника, орган, який розглядає трудовий спір, виносить рішення про виплату середнього заробітку за весь час вимушеного прогулу.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 08 лютого 2022 року (справа №755/12623/19) визначила природу середнього заробітку за час вимушеного прогулу, вказавши, що такий заробіток за природою є заробітною платою, право на отримання якої виникло у працівника, який був незаконно позбавлений можливості виконувати свою трудову функцію. Незаконне звільненні - це незаконне припинення роботодавцем із працівником трудового договору в односторонньому порядку. У свою чергу, виконання роботодавцем рішення про поновлення на роботі незаконно звільненого працівника полягає у відновленні трудового договору, який раніше існував і був незаконно припинений.

Згідно із ч.1 ст.27 Закону України «Про оплату праці» порядок обчислення середньої заробітної плати працівника у випадках, передбачених законодавством, встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Підпунктом «з» пункту 1 Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08.02.1995 року №100, встановлено, що вказаний Порядок обчислення середньої заробітної плати застосовується у випадку вимушеного прогулу.

Відповідно до цього Порядок, розрахунок середньоденної заробітної плати проводиться шляхом ділення заробітної плати за фактично відпрацьовані протягом двох місяців робочі (календарні) дні на число відпрацьованих робочих днів (годин).

Ухвалою суду від 20 листопада 2023 року суд витребував у Смідинської сільської ради довідку про середньоденну заробітну плату ОСОБА_3 за виконувану нею роботу на посаді вчителя біології Зачернецької гімназії за останні повні два місяці роботи за цією посадою.

Представник відповідача Смідинської сільської ради у поданому відзиві повідомила про неможливість надання такої довідки з причин, аналогічних позиції невизнання позову, а саме через те, що ОСОБА_3 не займала посади вчителя біології, не отримувала окрему заробітну плату за викладацьку діяльність, заробітна плата виплачувалась їй за посадою директора з донарахуванням виконуваної роботи на умовах суміщення за 9-ть годин викладацької діяльності вчителювання освітніх предметів: біологія, етика, образотворче, музичне мистецтво.

Частина 10 статті 84 КЗпП України передбачає, що у разі неподання учасником справи з неповажних причин або без повідомлення причин доказів, витребуваних судом, суд залежно від того, яка особа ухиляється від їх подання, а також яке значення мають ці докази, може визнати обставину, для з`ясування якої витребовувався доказ, або відмовити у його визнанні, або може здійснити розгляд справи за наявними в ній доказами, або, у разі неподання таких доказів позивачем, - також залишити позовну заяву без розгляду.

За таких обставин та враховуючи характер спірних правовідносин, суд проводить власний розрахунок середньоденної заробітної плати ОСОБА_3 на посаді вчителя біології Зачернецької гімназії, виходячи із наявних в матеріалах справи тарифікаційних списків та наказів про розподіл тижневого навантаження.

Як зазначалось вище, умови оплати праці керівних та педагогічних працівників загальноосвітніх навчальних закладів визначаються Інструкцією про порядок обчислення заробітної плати працівників освіти, затвердженою наказом Міністерства освіти України від 15 квітня 1993 року № 102.

У пункті 68 цієї Інструкції визначено, що місячна заробітна плата педагогічних працівників установ освіти, в т.ч. педучилища (крім вищих навчальних закладів I-II рівнів акредитації та професійно-технічних навчальних закладів) визначається шляхом множення ставки заробітної плати на їх фактичне навантаження на тиждень і ділення цього добутку на встановлену норму годин на тиждень.

Встановлена при тарифікації заробітна плата виплачується щомісячно незалежно від кількості тижнів і робочих днів у різні місяці року.

Згідно із пунктом 71 Інструкції за час роботи в період канікул оплата праці педагогічних працівників та осіб з числа керівного, адміністративно-господарського та навчально-допоміжного персоналу, яким дозволяється вести викладацьку роботу або заняття з гуртківцями в тій же установі, провадиться з розрахунку заробітної плати, встановленої при тарифікації, що передувала початку канікул.

Відповідно до наказу Зачернецької гімназії від 31 серпня 2022 року № 120 тижневе навантаження на навчальний рік 2022/2023 позивача як вчителя становило 9 годин, з яких 4 години уроків біології.

Згідно із тарифікаційним списком учителів та інших працівників на 1 січня 2023 року місячна заробітна плата позивача ОСОБА_3 за 9 годин викладацької роботи вчителем біології, етики, музичного мистецтва становила 6137,54 гривень. До цієї суми включені: заробітна плата за викладацькі години та передбачені для даної категорії працівників доплати, у тому числі за стаж.

З огляду на такі вихідні дані місячна заробітна плата позивача з січня по травень включно 2023 року на посаді вчителя біології становила 2727,80 гривень.

Отже, середньоденна заробітна плата позивача на цій посаді за квітень-травень 2023 року буде становити 126,87 гривень (2727,8 грн х 2 = 5455,6 грн /зарплата за квітень травень 2023 року/; 20 + 23 = 43 /кількість робочих днів за квітень травень 2023 року/; 5455,6 : 43 = 126,87 грн).

Кількість робочих днів від дня видачі Смідинською сільською радою розпорядження від 29 серпня 2023 року №50-ос до дати ухвалення цього рішення становить 139 днів.

У зв`язку із цим з відповідача Смідинської сільської ради на користь позивача підлягає стягненню 17634,93 грн (126,87 х 139) за час вимушеного прогулу з 30 серпня 2023 року по 11 березня 2024 року.

Що стосується заявленої вимоги про стягнення моральної шкоди, яку позивачка оцінює в грошовому еквіваленті у 60000,00 гривень та просить стягнути солідарно зі Смідинської сільської ради та Зачернецької гімназії, то суд першої інстанції задовольнив цю вимогу частково, виходячи з наступного.

У трудовому законодавстві право працівника на відшкодування моральної шкоди, завданої порушенням його трудових прав, визначено у статті 2371 КЗпП України, відповідно до якої відшкодування роботодавцем моральної шкоди працівнику провадиться у разі, якщо порушення його законних прав, у тому числі внаслідок дискримінації, мобінгу (цькування), факт якого підтверджено судовим рішенням, що набрало законної сили, призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв`язків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя. Порядок відшкодування моральної шкоди визначається законодавством.

За змістом указаного положення закону підставою для відшкодування моральної шкоди є факт порушення прав працівника у сфері трудових відносин, яке призвело до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв`язків і вимагало від нього додаткових зусиль для організації свого життя.

Захист порушеного права у сфері трудових відносин забезпечується як відновленням становища, яке існувало до порушення цього права (наприклад, поновлення на роботі), так і механізмом компенсації моральної шкоди, як негативних наслідків (втрат) немайнового характеру, що виникли в результаті душевних страждань, яких особа зазнала у зв`язку з посяганням на її трудові права та інтереси.

Компенсація завданої моральної шкоди не поглинається самим фактом відновлення становища, яке існувало до порушення трудових правовідносин, шляхом поновлення на роботі, а має самостійне юридичне значення.

Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, а також їх тривалості, час та зусилля, необхідні для відновлення попереднього стану, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.

Моральна шкода відшкодовується незалежно від майнової шкоди, яка підлягає відшкодуванню, та не пов`язана з розміром цього відшкодування.

Згідно з роз`ясненнями, наведеними у пункті 13 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» № 4 від 31.03.1995 року, відповідно до статті 2371 КЗпП України за наявності порушення прав працівника у сфері трудових відносин (незаконного звільнення або переведення,невиплати належних йому грошових сум, виконання робіт у небезпечних для життя і здоров`я умовах тощо), яке призвело до його моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв`язків чи вимагає від нього додаткових зусиль для організації свого життя, обов`язок по відшкодуванню моральної (немайнової) шкоди покладається на власника або уповноважений ним орган незалежно від форми власності, виду діяльності чи галузевої належності.

З огляду на встановлені у цій справі факти та обставини суд вважає, що прийняття протиправного розпорядження від 29 серпня 2023 року №50-ос, завдало позивачу моральних та душевних страждань, а наведене позивачем у цій частині вимог обґрунтування є прийнятним, переконливим і достатнім для підтвердження самого факту заподіяння їй моральної шкоди.

Разом з цим, на переконання суду, розмір заявленої позивачем моральної шкоди не відповідає принципам співмірності понесених нею страждань, а отже розмір моральної шкоди необхідно зменшити до суми, що відповідатиме вимогам співмірності та розумності.

Враховуючи вищевикладене, з урахуванням вимог розумності і справедливості, з огляду на глибину моральних страждань, необхідності доведення своєї правоти і порушення конституційного права зі сторони відповідача в судовому порядку, суд вважає, що достатньою грошовою компенсацією у відшкодування заподіяної позивачу моральної шкоди буде 2000,00 гривень.

У спірних правовідносинах власником, уповноваженим на відшкодування моральної шкоди, заподіяної працівнику порушенням її законних прав у сфері трудових відносин, є саме Смідинська сільська рада.

Зачернецька гімназія не є належним суб`єктом відповідальності за заподіяну позивачу моральну шкоду, оскільки протиправного розпорядження не приймала, а до викладання уроків біології позивача не допустила виключно на виконання цього розпорядження, яке зобов`язана була виконувати, оскільки його протиправність на той час встановлена не була.

Отже, визначена судом сума морального відшкодування підлягає стягненню зі Смідинської сільської ради.

Апеляційнийсуд неможе здійснитипереоцінку доказів,які булидосліджені судомпершої інстанціїз дотриманнямнорм процесуальногоправа,а відповідноі переоцінкуморальних стражданьпозивача.Визначаючи розмірморальної шкоди,суд першоїінстанції врахуваввстановлені нимобставини, розмір моральної шкоди, визначений судом першої інстанції, є розумним, виваженим та справедливим. У зв`язку з цим колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції.

Відповідно до п.3 ч.1 ст.270 ЦПК України, суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.

Згідно ст.133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, з поміж іншого, витрати на професійну правничу допомогу.

Статтею 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» визначено, що гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення представництва на надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок його обчислення, зміни та умови повернення визначаються у договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховується складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Відповідно до ч. 1 - 4 ст. 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Ухвалюючи додаткове рішення, суд, оцінивши усі необхідні аспекти цієї справи, а саме: співмірність суми витрат зі складністю справи, яка з огляду на характер спірних правовідносин не є складною і розглядалася судом в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін; відповідність суми понесених витрат критеріям співмірності необхідних і достатніх витрат, реальності і розумності з урахуванням фактично наданих послуг з правової допомоги; значення справи для позивача, дійшов висновку про необхідність зменшення заявленого розміру цих витрат та стягнення з відповідача Смідинської сільської ради на користь позивача 7000 грн витрат на професійну правничу допомогу.

З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про наявність підстав для часткового задоволення вимог позивача щодо стягнення витрат на правничу допомогу.

Таким чином, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції всебічно і повно дослідив усі обставини справи, дав їм належну оцінку та з додержанням норм матеріального і процесуального права прийняв законне та обґрунтоване рішення.

Доводи апеляційної скарги, які дублюють заперечення на позов, про те, що керівним працівникам закладів освіти Інструкцією №102 передбачено можливість, крім основної роботи, мати право виконувати педагогічну роботу з оплатою понад основний посадовий оклад (ставку) за тарифікацією, проте, Інструкція №102 від 15.04.1993 року не передбачає при здійсненні такого права укладення будь яких трудових контрактів двох окремих трудових договорів на дві основні посади в одній установі, а тому і було прийнято законне розпорядження №50-ос від 29.08.2023 року про скасування наказу та недійсність запису в трудовій книжці, не заслуговують на увагу, враховуючи, що наказ №235-К від 30.08.2012 року про призначення на посаду ОСОБА_3 на посаду вчителя біології Зачернецької ЗОШ І-ІІІ ступеня не було предметом оскарження, і саме у відповідності до цього наказу позивачка працювала вчителем біології.

Інші доводи апеляційної скарги також були предметом дослідження судом першої інстанції і у рішенні суду їм надано вірну правову оцінку.

Що стосується доводів апеляційної скарги про те, що судом порушено норми процесуального права у зв`язку з прийняттям заяви про зміну предмета позову з порушенням строків, передбачених ч. 3 ст. 49 ЦПК України, то такі доводи є безпідставними, з огляду на те, що своєю заявою представник позивача не змінювала предмет позову, а лише уточнила позовні вимоги, враховуючи, що визнання оскаржуваного розпорядження передбачає поновлення на роботі позивачки, оскільки саме прийняття розпорядження про скасування наказу і запису в трудовій книжці тягне за собою звільнення з посади вчителя біології.

Таким чином, при апеляційному розгляді справи порушень норм матеріального і процесуального права, які є підставою для скасування рішення, в справі не виявлено.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції порушень матеріального та процесуального права при вирішенні справи, які є підставою для скасування рішень, не допустив, а наведені в скарзі доводи правильність висновків суду не спростовують, внаслідок чого апеляційна скарга задоволенню не підлягає.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 367, 374, 375, 381, 383 ЦПК України, суд

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу відповідачів Смідинської сільської ради та Зачернецької гімназії залишити без задоволення.

Рішення Любомльського районного суду Волинської області від 11 березня 2024 року та додаткове рішення Любомльського районного суду Волинської області від 02 квітня 2024 року в даній справі залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст постанови складено 28 червня 2024 року.

Головуючий

Судді :