Постанова

від 28.06.2024 по справі 912/966/23

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28.06.2024 року м.Дніпро Справа № 912/966/23

Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: Дарміна М.О. (доповідач)

суддів: Чус О.В., Кощеєва І.М.

розглянувши в порядку письмового провадження без виклику (повідомлення) сторін апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Субсервіс Оренд Групп" на рішення Господарського суду Кіровоградської області від 02.08.2023 (повний текст складено та підписано 04.08.2023 суддя Глушков М.С.) у справі №912/966/23

за позовом Обласного комунального виробничого підприємства "Дніпро-Кіровоград", вул. Соборна, 19 а, м. Кропивницький, 25009

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Субсервіс Оренд Групп", вул. Юрія Іллєнка, 83-Д, каб. 102, м. Київ, 04119

про стягнення 163 711,82 грн

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог та рішення суду першої інстанції:

До Господарського суду Кіровоградської області надійшла позовна заява Обласного комунального виробничого підприємства "Дніпро-Кіровоград" (далі Позивач) до Товариства з обмеженою відповідальністю "Субсервіс Оренд Групп" (далі Відповідач) про стягнення 163 711,82 грн з покладенням на відповідача судового збору.

В обґрунтування позовних вимог Обласне комунальне виробниче підприємство "Дніпро-Кіровоград" зазначило, що у зв`язку із зафіксованим фактом безоблікового водокористування та водовідведення відповідачем з Товариства з обмеженою відповідальністю "Субсервіс Оренд Групп" підлягає стягненню відповідна заборгованість.

Рішенням Господарського суду Кіровогрдської області від 02.08.2023 року у справі №912/966/23 позовні вимоги задоволено повністю.

Суд стягнув із Товариства з обмеженою відповідальністю "Субсервіс Оренд Групп" на користь Обласного комунального виробничого підприємства "Дніпро-Кіровоград" заборгованість в розмірі 163 711,82 грн за безоблікове водокористування та водовідведення та судовий збір в розмірі 2 684,00 грн.

Рішення місцевого господарського суду мотивоване тим, що за умовами Договору №5/557 від 29.09.2021 про надання послуг з централізованого питного водопостачання та водовідведення, відповідач зобов`язаний забезпечити цілісність засобів обліку води та безперешкодний доступ представників Обласного комунального виробничого підприємства "Дніпро-Кіровоград" до приладів обліку, обстеження мереж водопроводу та каналізації. Згідно з наданим до справи Актом обстеження № 603 від 22.12.2022 (а.с. 14) встановлено факт самовільного приєднання до систем централізованого водопостачання, а саме: пошкодження цілісності опломбування обвідної лінії діаметром 50 мм - розірваний опломбувальний дріт з пломбою № 01615010. Зазначене у відповідності до Правилами користування системами централізованого комунального водопостачання та водовідведення в населених пунктах України, затвердженими Наказом Міністерства з питань житлово-комунального господарства України від 27.06.2008 N 190 підпадає під поняття самовільного приєднанням до систем централізованого питного водопостачання та централізованого водовідведення. На підставі зазначеного, позивачем складено та направлено відповідачу рахунок №4194/5787 від 27.12.2022 за самовільне приєднання водовідведення на суму 73 928,86 грн та рахунок №4194/5787 від 27.12.2022 за самовільне приєднання водокористування на суму 89 782,96 грн на оплату.

Підстави, з яких порушено питання про перегляд судового рішення та узагальнені доводи апеляційної скарги:

Не погодившись з рішенням суду, до Центрального апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою звернувся Відповідач Товариство з обмеженою відповідальністю "Субсервіс Оренд Групп", в якій просив рішення рішення Господарського суду Кіровоградської області від 02.08.2023р. у справі № 912/966/23 скасувати повністю та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову Обласного комунального виробничого підприємства Дніпро-Кіровоград до Товариства з обмеженою відповідальністю "Субсервіс Оренд Групп" відмовити повністю.

Узагальнення доводів апеляційної скарги:

Апеляційну скаргу обґрунтовано настуним:

Господарським судом першої інстанції неповно встановлені обставини, які мають значення для справи, у мотивувальній частині не повно встановлений перелік обставин, які є предметом доказування у справі, відсутнє посилання на пояснення, аргументи та докази на які звертав увагу представник Відповідача, що свідчить про порушенням приписів п 1-4 ч. 1 ст. 277 ГПК України.

Відповідач діяв як добросовісний споживач та своєчасно вжив усіх можливих заходів для повідомлення Позивача про пошкодження дроту пломби обвідної труби, у зв`язку з чим у діях Відповідача відсутній повний склад складу господарського правопорушення що є предметом позову у справі № 912/966/23.

Укладений між Позивачем і Відповідачем Договір №5/557 від 29.09.2021 не регулює порядок дій сторін у разі пошкодження пломб під час виконання робіт з підготовки об`єкту до експлуатації в осінньо-зимовий період, тому діючи з урахуванням інтересів другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу Відповідач, керуючись принципом добросовісності невідкладно повідомив Позивача та запросив останнього для переопломбування і сплатив послуги останнього з переопломбування. Між порушенням дроту обвідної труби на якому була закріплена пломба та датою направлення представників Позивача на об`єкт минуло 3 дні. Відповідач самостійно заявив про порушення пломби та необхідність переопломбування що дозволяє встановити дату виявленого порушення, проте Позивачем здійснений розрахунок "на підставі складеного Акту 603 від 22.12.2022" період самовільного користування становить тридцять діб. Судом першої інстанції не було враховано, що Відповідачем у даному випадку не вчинялися будь-які дії, направлені на необліковане споживання води, і Позивачем не долучались будь-які докази якими б підтверджувався факт необлікованого споживання води, що свідчить про відсутність складу господарського правопорушення.

Узагальнені доводи інших учасників провадження у справі:

Позивачем подано відзив на апеляційну скаргу, в якому останній вважає, що судом першої інстанції з достатньою повнотою досліджено усі обставини справи, дано належну оцінку представленим доказам, обставини, які мають значення по справі, судом встановлено вірно.

Позивач просить залишити без задоволення апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Субсервіс Оренд Групп" на рішення Господарського суду Кіровоградської області від 20.09.2023 у справі №912/966/23.

Процедура апеляційного провадження в апеляційному господарському суді:

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 28.08.2023 року у даній справі визначено колегію суддів у складі: головуючий суддя Дармін М.О. (доповідач), судді: Кощеєв І.М., Березкіна О.В.

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 30.08.2023 року відкладено вирішення питань, пов`язаних з рухом апеляційної скарги, до надходження до Центрального апеляційного господарського суду матеріалів справи №912/966/23. Доручено Господарському суду Кіровоградської області надіслати до Центрального апеляційного господарського суду матеріали справи №912/966/23.

07.09.2023 року матеріали справи №912/966/23 надійшли до Центрального апеляційного господарського суду.

У зв`язку з перебуванням у відпустці судді Березкіної О.В., на підставі розпорядження керівника апарату суду №2257/23 від 20.09.2023, для вирішення питання про відкриття апеляційного провадження у справі, тощо, проведено повторний автоматизований розподіл справи.

Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 20.09.2023 визначено колегію суддів у складі: головуючого судді Дарміна М.О. (доповідач), суддів: Кощеєва І.М., Чус О.В.

Ухвалою суду від 20.09.2023 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Субсервіс Оренд Групп" на рішення Господарського суду Кіровоградської області від 02.08.2023 у справі №912/966/23. Ухвалено розглянути апеляційну скаргу у порядку спрощеного позовного провадження, без повідомлення учасників справи, за наявними у справі матеріалами, в порядку письмового провадження.

Як вірно встановлено місцевим господарським судом, підтверджено матеріалами справи і не оспорюється сторонами спору:

29.09.2021 між Обласним комунальним виробничим підприємством "Дніпро-Кіровоград" (далі Виконавець, Позивач)) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Субсервіс Оренд Групп" (далі Споживач, Відповідач) укладено Договір № 5/557 про надання послуг з централізованого питного водопостачання та водовідведення з додатками (далі - Договір).

Договором передбачено, що під час виконання його умов сторони керуються чинним законодавством, зокрема Законом України "Про питну воду та питне водопостачання", "Правилами користування системами централізованого комунального водопостачання та водовідведення в населених пунктах України".

Згідно з умовами Договору, Виконавець бере на себе зобов`язання своїми силами та засобами надавати Споживачеві вчасно та відповідної якості послуги централізованого питного водопостачання та водовідведення (далі-Послуги) в об`ємах визначених лімітом відпуску води та приймання стоків (Додаток № 1 до Договору), а Споживач зобов`язується своєчасно оплачувати надані Послуги за встановленими тарифами у строки і на умовах, визначених цим Договором (пункт 1.1.).

За Договором, Споживач зобов`язується, зокрема: забезпечити безперешкодний доступ представникам Виконавця, за пред`явленням службового посвідчення, до приладів обліку, обстеження мереж водопроводу та каналізації, а також до контрольних каналізаційних колодязів для відбору проб стічних вод на відповідність допустимим концентраціям забруднюючих речовин у стічних водах. Доступ надається в будь-який час доби і не пізніше 30 хвилин з часу прибуття представників Виконавця; забезпечити збереження пломб, встановлених Виконавцем на водомірних вузлах та запірній арматурі, цілісність засобів обліку води, належний санітарний стан приміщень, водомірних вузлів та не допускати штучного впливу на роботу приладів обліку; обладнати всі водопровідні вводи засобами обліку, що перебуватимуть на балансі й обслуговуванні Споживача; при необхідності зміни засобів обліку обов`язково письмово сповіщати Виконавця та погоджувати встановлення відповідних засобів обліку (пункт 3.3.).

Виконавець має право: вимагати від Споживача дотримання нормативно-правових актів у сфері житлово-комунальних послуг; проводити технічний огляд приладів обліку води і приладів обліку стічних вод та і перевірку їх показань (пункт 4.1.).

Згідно з п. 7.1. Договору, кількість води, що постачається Виконавцем на об`єкти Споживача, визначається за показниками приладів обліку, встановлених на мережі Споживача (як правило, на межі балансової належності мереж Виконавця та Споживача), опломбованих і зареєстрованих Виконавцем які фіксуються в Акті про надання послуг оформлений згідно з додатком № 2 до цього Договору, що складається в двох примірниках по одному для кожної сторони.

У пунктах 7.9., 7.14 Договору передбачено, що у разі виявлення представниками Виконавця факту стороннього втручання в роботу приладів обліку, пошкодження цілісності приладів обліку, пошкодження деталей пломбування (пломби, дроту) або зриву пломб на них, а також в місцях з`єднань та на запірній арматурі обвідної лінії, пошкодження манометрів до водолічильника розрахунок витрат води проводиться за пропускною здатністю труби вводу при швидкості руху води в ній 2 м/сек. та дією її повним перерізом протягом 24 годин за добу (п.3.2, 3.3 та 3.4 "Правил користування системами централізованого комунального водопостачання та водовідведення в населених пунктах України").

Споживач самостійно на протязі п`яти операційних днів після дати отримання рахунку здійснює остаточний розрахунок за спожиті послуги шляхом оплати різниці між вартістю обсягу послуг, фактично спожитих протягом розрахункового періоду, та сумою коштів, сплачених у відповідності до абзаців 1 або 2 п. 8.2 цього Договору (пункт 8.2.).

Межі відповідальності за стан та експлуатацію відповідних мереж та споруд встановлюється за балансовою належністю та актом розмежування (Додаток № 4 до Договору) (пункт 11.1.).

Відповідно до пункту 11.5. Договору у разі виявлення однією із Сторін цього Договору порушень його умов, які виражені в: неналежній якості та об`ємах надання послуг; факті стороннього втручання в роботу приладів обліку; пошкодження цілісності приладів обліку; пошкодження деталей пломбування (пломби, дроту) або зриву пломб на них, з також в місцях з`єднань та на запірній арматурі обвідної лінії; пошкодження манометрів до водолічильника; самовільного приєднання додаткових об`єктів до мереж водопроводу перед приладами обліку, через які надаються Послуги на місці виявленого порушення оформлюється двосторонній акт порушень. Акт складається у присутності представників обох Сторін в двох примірниках. Сторона, дії або бездіяльність якої стали причиною складання акта, має право внести до акта свої зауваження.

Даний Договір укладається терміном на один рік з можливістю продовження його дії на той же термін у випадку коли Сторони за місяць до припинення дії Договору не заявлять бажання про його розірвання (пункт 12.1.).

Припинення Договору за бажанням однієї із Сторін допускається лише у разі письмового попередження про це іншу Сторону за один місяць (пункт 12.2.).

Договір підписано та скріплено печатками сторін.

Для контролю за об`ємами водоспоживання та недопущення безоблікового споживання послуг підприємством опломбовано лічильник Senus-20 № 10074171 та накладено пломбу на обвідній ліній № 01615010, про що складено акт № 3074 від 25.01.2013.

22.12.2022 представниками Позивача здійснено обстеження водопровідних мереж Товариства з обмеженою відповідальністю "Субсервіс Оренд Групп" за адресою: вул. Чміленка, 24А у м. Кропивницький. За результатами проведеного обстеження складено акт обстеження № 603. Відповідно до акта обстеження виявлено факт самовільного приєднання до систем централізованого водопостачання, а саме: пошкодження цілісності опломбування обвідної лінії діаметром 50 мм - розірваний опломбувальний дріт з пломбою № 01615010, що є порушенням п. 2 розділу IV Правил користування системами централізованого комунального водопостачання та водовідведення в населених пунктах України, затверджених наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства № 190 від 27.06.2008 р. (далі - Правила № 190), тобто виявлено порушення,- зафіксовані виконавцем послуги факти пошкодження пломб, індикаторів впливу магнітного поля, втручання у роботу та виведення з ладу вузлів комерційного обліку води. В результаті пошкодження цілісності опломбування на запірній арматурі обвідної лінії Товариства з обмеженою відповідальністю "Субсервіс Оренд Групп" порушений достовірний облік кількості спожитої Відповідачем води внаслідок утворення доступу та можливості самовільного і безоблікового водокористування (перед засобом обліку) через обвідну лінію.

Акт складено в присутності представника відповідача Крижановського Л.М., який підписав акт без зауважень.

На підставі зазначеного, позивачем складено та направлено відповідачу рахунок №4194/5787 від 27.12.2022 за самовільне приєднання водовідведення на суму 73 928,86 грн та рахунок №4194/5787 від 27.12.2022 за самовільне приєднання водокористування на суму 89 782,96 грн на оплату.

На підставі викладеного та у зв`язку з відсутністю оплати, позивач звернувся до суду з позовом у даній справі.

Обставини справи, встановлені судом апеляційної інстанції та оцінка апеляційним господарським судом доводів учасників провадження у справі і висновків суду першої інстанції:

Заслухавши доповідь судді-доповідача щодо змісту судового рішення, перевіривши повноту встановлення господарським судом обставин справи та докази у справі на їх підтвердження, їх юридичну оцінку, а також доводи апеляційної скарги в межах вимог, передбачених статтею 269 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів апеляційного господарського суду встановила, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню в силу наступного:

Відносини, що виникли між сторонами у справі на підставі Договору, є господарськими зобов`язаннями, тому, згідно зі ст. 4, 173-175 і ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, до цих відносин мають застосовуватися відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей передбачених Господарським кодексом України.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України, підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Згідно з ч. 1 ст. 626 Цивільного кодексу України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Статтею 193 Господарського кодексу України визначено, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону та інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Основні засади організаційних, господарських відносин, що виникають у сфері надання та споживання житлово-комунальних послуг між їхніми виробниками, виконавцями і споживачами, а також їхні права та обов`язки, визначені Законом України "Про житлово-комунальні послуги".

Статтею 1 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" унормовано, що житлово-комунальні послуги - результат господарської діяльності, спрямованої на забезпечення умов проживання та перебування осіб у жилих і нежилих приміщеннях, будинках і спорудах, комплексах будинків і споруд відповідно до нормативів, норм, стандартів, порядків і правил.

Утримання будинків і прибудинкових територій - господарська діяльність, спрямована на задоволення потреби фізичної чи юридичної особи щодо забезпечення експлуатації та/або ремонту жилих та нежилих приміщень, будинків і споруд, комплексів будинків і споруд, а також утримання прилеглої до них (прибудинкової) території відповідно до вимог нормативів, норм, стандартів, порядків і правил згідно із законодавством.

Виконавець комунальної послуги - суб`єкт господарювання, що надає комунальну послугу споживачу відповідно до умов договору.

Індивідуальний споживач - це фізична або юридична особа, яка є власником (співвласником) нерухомого майна, або за згодою власника інша особа, яка користується об`єктом нерухомого майна і отримує житлово-комунальну послугу для власних потреб та з якою або від імені якої укладено відповідний договір про надання житлово-комунальної послуги.

Згідно зі ст. 7 Закону України "Про житлово-комунальні послуги", індивідуальний споживач зобов`язаний, зокрема: укладати договори про надання житлово-комунальних послуг у порядку і випадках, визначених законом; забезпечувати цілісність обладнання приладів (вузлів) обліку комунальних послуг відповідно до умов договору та не втручатися в їхню роботу; допускати у своє житло (інший об`єкт нерухомого майна) управителя, виконавців комунальних послуг або їхніх представників у порядку, визначеному законом і договорами про надання відповідних житлово-комунальних послуг, для, у тому числі, проведення технічних та профілактичних оглядів і перевірки показань приладів - розподілювачів теплової енергії та/або вузлів обліку, що забезпечують індивідуальний облік споживання відповідної комунальної послуги у квартирі (приміщенні) багатоквартирного будинку; інформувати управителя, виконавців комунальних послуг про зміну власника житла (іншого об`єкта нерухомого майна).

Виконавець, відповідно до ст. 8 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" має право, зокрема, доступу до житла, інших об`єктів нерухомого майна для ліквідації аварій, усунення неполадок санітарно-технічного та інженерного обладнання, його встановлення і заміни, проведення технічних та профілактичних оглядів і перевірки показань приладів - розподілювачів теплової енергії та/або вузлів обліку, що забезпечують індивідуальний облік споживання відповідної комунальної послуги у квартирах (приміщеннях) багатоквартирного будинку, в порядку, визначеному законом і договорами про надання комунальних послуг.

Згідно зі ст. 1 Закону України "Про питну воду, питне водопостачання та водовідведення" передбачає, що споживач питної води - це юридична або фізична особа, яка використовує питну воду для забезпечення питних, фізіологічних, санітарно-гігієнічних, побутових та господарських потреб.

Відповідно до ст. 22 наведеного Закону, споживачі питної води зобов`язані, зокрема: раціонально використовувати питну воду, не допускати її витоків із внутрішньобудинкових мереж та обладнання; вчасно повідомляти підприємства питного водопостачання про виявлені пошкодження на об`єктах централізованого питного водопостачання і водовідведення, які їм належать або якими вони користуються; утримувати в належному технічному і санітарному стані водопровідні мережі та обладнання; забезпечувати безперешкодний доступ відповідальних представників підприємств питного водопостачання до власних водопровідних мереж та обладнання для контролю за рівнем споживання питної води.

За змістом ч. 3 ст. 19 Закону України "Про питну воду, питне водопостачання та водовідведення" порядок надання споживачам послуг з питного водопостачання та/або водовідведення встановлюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері житлово-комунального господарства.

Порядок користування системами централізованого комунального водопостачання та водовідведення населених пунктів України урегульовано Правилами користування системами централізованого комунального водопостачання та водовідведення в населених пунктах України (далі - Правила), затвердженими Наказом Міністерства з питань житлово-комунального господарства України від 27.06.2008 N 190 (тут і надалі в редакції, яка діяла на момент проведення обстеження та розрахунку).

Ці Правила є обов`язковими для всіх юридичних осіб незалежно від форм власності і підпорядкування та фізичних осіб-підприємців, що мають у власності, господарському віданні або оперативному управлінні об`єкти, системи водопостачання та водовідведення, які безпосередньо приєднані до систем централізованого комунального водопостачання та водовідведення і з якими виробником укладено договір на отримання питної води, скидання стічних вод (пункт 1.1 Правил).

Відповідно до пункту 3.1 Правил, розрахунки за спожиту питну воду та скид стічних вод здійснюються на основі показів засобів обліку.

Пункт 5.13. Правил передбачає, що споживач забезпечує захист приміщень, де розташовані вузли обліку, від ґрунтових, талих і дощових вод та інших шкідливих впливів, утримує зазначені приміщення в належному стані; не допускає доступу сторонніх осіб і забезпечує доступ представників виробника за службовими посвідченнями до засобів обліку, водопровідних пристроїв та обладнання.

Згідно з пунктом 5.18 Правил, споживач відповідає за цілісність та збереження засобів обліку, пломб і деталей пломбування, встановлених представниками територіальних органів Держспоживстандарту та виробником в місцях з`єднань засобів обліку, запірної арматури, манометра та іншого обладнання вузла обліку незалежно від місця його розташування.

Знімати засоби обліку, здійснювати будь-які заміни їх частин або зміни положення на водомірному вузлі, де їх встановлено, знімати пломби, накладені органами Держспоживстандарту або виробником, має право лише виробник або споживач за дозволом виробника.

У разі самовільних дій споживач сплачує витрату води згідно з пунктами 3.3, 3.4 цих Правил.

За змістом пунктів 3.3, 3.4 Правил, у разі безоблікового водокористування виробник виконує розрахунок витрат води за пропускною спроможністю труби вводу при швидкості руху води в ній 2,0 м/сек та дією її повним перерізом протягом 24 годин на добу. Розрахунковий період при безобліковому водокористуванні встановлюється з дня початку такого користування. Якщо термін початку безоблікового водокористування виявити неможливо, розрахунковий період становить один місяць.

Доводи апеляційної скарги в частині того, що: «…під час розгляду справи не були враховані наступні аргументі та пояснення Відповідача, якими останній обґрунтовує не визнання позову повністю, а саме:

Відсутність повного складу господарського правопорушення, яке включає:

1)протиправну поведінку суб`єкта господарювання;

2)наявність шкідливих наслідків;

3)причинний зв`язок між протиправною поведінкою правопорушника і шкодою;

4)вину правопорушника.

Так, під час надання пояснень у суді першої інстанції представник Відповідача звертав увагу, що саме Відповідач повідомив Позивача заявою від 19.12.2022р. (долучена Позивачем до позовної заяви), що 19.12.2022р. під час самостійного виконання робіт з утеплення обвідної труби під час анонсованої зниженні температури повітря (публічно доступна інформація) та на виконання обов`язків п.9) ч.2 ст.7 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" (щодо забезпечення підготовки об`єкту до експлуатації в осінньо-зимовий період) був пошкоджений дріт на якому закріплена пломба Позивача, тому Відповідач просив Позивача здійснити переопломбування вказаної ділянки та оплатив відповідні послуги Позивача.

Саме за заявою Відповідача представники Позивача 22.12.2022р. прибули на об`єкт за адресою по вул. Чміленка 24А у м.Кропівницький та склали Акт 603 від 22.12.2022р.

Під час огляду та складання Акту 603 від 22.12.2022 не було виявлено будь-яких інших порушень чи пошкоджень, крім пошкодженого дроту обвідної труби на якому була встановлена пломба. Також були відсутні будь-які сліди можливого самовільного доступу (втручання/тощо) для самовільного та безоблікового водокористування (перед засобом обліку) через обвідну лінію чи іншим чином, крім того було встановлено що лічильник обліку водопостачання справний, що у сукупності свідчить про відсутність шкідливих наслідків для Позивача.

Таким чином Відповідач діяв як добросовісний споживач та своєчасно вжив усіх можливих заходів для повідомлення Позивача про пошкодження дроту пломби обвідної труби, у зв`язку з чим у діях Відповідача відсутній повний склад складу господарського правопорушення що є предметом позову у справі № 912/966/23.

Відповідач вважає, що відсутність хоча б одного із вище перелічених елементів, утворюючих склад господарського правопорушення, звільняє Відповідача від відповідальності за невиконання чи неналежне виконання взятих на себе зобов`язань, оскільки, в даному випадку, його поведінка не може бути кваліфікована як правопорушення.

Доказування полягає не лише в поданні особами доказів, а й у доведенні їх переконливості. Докази повинні містити інформацію щодо обставин, що входять до предмета доказування, слугувати аргументами (посилками) у процесі встановлення об`єктивної істини. Судом встановлено, що між сторонами існують господарські правовідносини, проте під розгляду справи не було враховано, що об`єкт за адресою по АДРЕСА_1 не здійснює господарську діяльність вже кілька років та відповідно фактично не використовує водопостачання, про що свідчать в т.ч. облікові дані Позивача щодо здійснених нарахувань Відповідачу за фактичне спожите водопостачання у період з дати укладання договору по даний час…» відхиляються колегією суддів з огляду на наступне:

Як встановлено матеріалами справи, працівник відповідача звернувся до ОКВП «Дніпро-Кіровогад» із заявою про переопломбування лічильника від 19.12.2022 (а.с. 79), інформації щодо факту та причини пошкодження цілісності опломбування обвідної лінії заява не містить.

22.12.2022 представниками позивача з виходом на об`єкт за адресою: АДРЕСА_1 , складено акт обстеження № 603 (а.с. 14), відповідно до якого виявлено факт самовільного приєднання до систем централізованого водопостачання, а саме виявлено пошкодження цілісності опломбування обвідної лінії діаметром 50 мм, а саме розірваний опломбувальний дріт з пломбою № 01615010. Акт складено в присутності представника відповідача Крижановського Л.М., який підписав акт без зауважень.

22.12.2022 представник відповідача Крижановський Л.М. повторно звернувся до ОКВП «Дніпро-Кіровоград» із заявою про опломбування обвідної лінії у зв`язку з пошкодженням пломби при проведенні робіт по утепленню з посиланням на вищевказаний акт від 22.12.2022 № 603.

Відповідачем не надано жодних доказів на підтвердження відсутності водопостачання або клопотання про витребування таких доказів.

За правилами ч.ч. 1, 4 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів.

У відповідності до норми ч. 1 ст. 81 ГПК України, учасник справи у разі неможливості самостійно надати докази вправі подати клопотання про витребування доказів судом.

Відповідно до статті 76 Господарського процесуального кодексу України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Згідно із частиною 1 статті 77 Господарського процесуального кодексу України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Статтею 78 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи.

17.10.2019 набув чинності Закон України від 20.09.2019 №132-IX "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо стимулювання інвестиційної діяльності в Україні", яким було, зокрема внесено зміни до ГПК України та змінено назву статті 79 ГПК України з "Достатність доказів" на нову - "Вірогідність доказів" та викладено її у новій редакції з фактичним впровадженням у господарський процес стандарту доказування "вірогідність доказів".

Стандарт доказування "вірогідність доказів", на відміну від "достатності доказів", підкреслює необхідність співставлення судом доказів, які надає позивач та відповідач. Тобто з введенням в дію нового стандарту доказування необхідним є не надати достатньо доказів для підтвердження певної обставини, а надати саме ту їх кількість, яка зможе переважити доводи протилежної сторони судового процесу.

Відповідно до статті 79 Господарського процесуального кодексу України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Тлумачення змісту цієї статті свідчить, що нею покладено на суд обов`язок оцінювати докази, обставини справи з огляду на їх вірогідність, яка дозволяє дійти висновку, що факти, які розглядаються, скоріше були (мали місце), аніж не були.

Принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи та покладає тягар доказування на сторони. Водночас цей принцип не створює для суду обов`язок вважати доведеною та встановленою обставину, про яку стверджує сторона. Таку обставину треба доводити таким чином, аби реалізувати стандарт більшої переконливості, за яким висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається вірогіднішим, ніж протилежний.

Водночас сторони не можуть будувати власну позицію на тому, що вона є доведеною, доки інша сторона її не спростує (концепція негативного доказу), оскільки за такого підходу сама концепція змагальності втрачає сенс.

На підставі викладеного, судова колегія вважає, що місцевий господарський суд дійшов правильного висновку про обґрунтованість позовних вимог та їх підтвердження наявними у справі доказами, та, як наслідок, наявність підстав для задоволення у повному обсязі позову ОКВП "Дніпро-Кіровоград" про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Субсервіс Оренд Групп" 163 711,82 грн заборгованості за безоблікове водокористування та водовідведення.

З огляду на усе вищевикладене, колегія суддів апеляційного суду вважає, що доводи апеляційної скарги є необґрунтованими, оскаржуване рішення місцевого господарського суду відповідає фактичним обставинам справи та нормам матеріального і процесуального права, тому підстави, передбачені ст. 277 Господарського процесуального кодексу України, для задоволення апеляційної скарги та скасування рішення Господарського суду Кіровоградської області у даній справі відсутні.

У справі "Руїз Торіха проти Іспанії", ЄСПЛ вказав, що відповідно до практики, яка відображає принцип належного здійснення правосуддя, судові рішення мають в достатній мірі висвітлювати мотиви, на яких вони базуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Межі такого обов`язку можуть різнитися залежно від природи рішення та мають оцінюватися у світлі обставин кожної справи.

Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів Скаржника та їх відображення у судовому рішенні, питання вичерпності висновків суду, суд апеляційної інстанції ґрунтується на висновках, що їх зробив Європейський суд з прав людини у справі "Проніна проти України" (Рішення ЄСПЛ від 18.07.2006 р.).

Зокрема, ЄСПЛ у своєму рішенні зазначив, що п. 1 ст. 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.

У даній справі суд дійшов висновку, що скаржникові було надано вичерпну відповідь на всі істотні питання, що виникають при кваліфікації спірних відносин як у матеріально-правовому, так і у процесуальному сенсах.

З огляду на приписи ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини від 23.02.2006 р." Конвенція застосовується судами України як частина національного законодавства, а практика ЄСПЛ, через рішення якого відбувається практичне застосування Конвенції, застосовується судами як джерело права.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 275 ГПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Згідно із ст. 276 ГПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

З урахуванням вищевикладеного, рішення Господарського суду Кіровоградської області від 02.08.2023 у справі №912/966/23 підлягає залишенню без змін, а апеляційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю "Субсервіс Оренд Групп" на нього, відповідно, підлягає залишенню без задоволення.

Розподіл судових витрат:

У відповідності до статті 129 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати за подання апеляційної скарги покладаються на особу, яка подала апеляційну скаргу.

Керуючись ст. ст. 129, 269, 270, 273, 275, 276, 282, 284 Господарського процесуального кодексу України, Центральний апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Субсервіс Оренд Групп" на рішення Господарського суду Кіровоградської області від 02.08.2023 у справі №912/966/23 залишити без задоволення.

Рішення Господарського суду Кіровоградської області від 02.08.2023 у справі №912/966/23 залишити без змін

Витрати зі сплати судового збору за подання апеляційної скарги покласти на скаржника.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття. Право касаційного оскарження, строк на касаційне оскарження та порядок подання касаційної скарги передбачено ст. ст. 286-289 ГПК України.

Головуючий суддяМ.О. Дармін

СуддяО.В. Чус

СуддяІ.М. Кощеєв