Постанова

від 20.06.2024 по справі 904/3291/22

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20.06.2024 року м.Дніпро

Справа № 904/3291/22 (904/1076/24)

Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Коваль Л.А. (доповідач)

суддів: Мороза В.Ф., Чередка А.Є.,

секретар судового засідання: Михайлова К.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Акціонерного товариства "ЗАКРИТИЙ НЕДИВЕРСИФІКОВАНИЙ ВЕНЧУРНИЙ КОРПОРАТИВНИЙ ІНВЕСТИЦІЙНИЙ ФОНД "СТЮАРТ" на ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 14.03.2024 (прийняту суддею Соловйовою А.Є., повне судове рішення складено 15.03.2024) у справі № 904/3291/22 (904/1076/24)

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ГАДЖЕТ ТРЕЙДІНГ"

до відповідача-1 Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕКОСІПАН СЕРВІС"

відповідача-2 Акціонерного товариства "ЗАКРИТИЙ НЕДИВЕРСИФІКОВАНИЙ ВЕНЧУРНИЙ КОРПОРАТИВНИЙ ІНВЕСТИЦІЙНИЙ ФОНД "СТЮАРТ"

про визнання правочина недійсним та відшкодування вартості безпідставно набутого майна

ВСТАНОВИВ:

1.Короткий зміст заявлених вимог.

Товариство з обмеженою відповідальністю "ГАДЖЕТ ТРЕЙДІНГ" звернулось до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом до відповідача-1 Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕКОСІПАН СЕРВІС", відповідача-2 Акціонерного товариства "ЗАКРИТИЙ НЕДИВЕРСИФІКОВАНИЙ ВЕНЧУРНИЙ КОРПОРАТИВНИЙ ІНВЕСТИЦІЙНИЙ ФОНД "СТЮАРТ" про визнання правочина недійсним та відшкодування вартості безпідставно набутого майна.

Матеріали позовної заяви містять клопотання б/н від 06.03.2024 про забезпечення позову, в якому позивач просить суд вжити заходи забезпечення позову шляхом накладення заборони Акціонерному Товариству "ЗАКРИТИЙ НЕДИВЕРСИФІКОВАНИЙ ВЕНЧУРНИЙ КОРПОРАТИВНИЙ ІНВЕСТИЦІЙНИЙ ФОНД "СТЮАРТ" відчужувати в розмірі і межах ціни позову, а саме: 400 000 000, 00 грн належні йому корпоративні права в статутних капіталах інших осіб, зокрема, але не виключно частки у статутному капіталі визначених в заяві товариств з обмеженою відповідальністю.

2.Короткий зміст оскаржуваного судового рішення у справі та мотиви його прийняття.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 14.03.2024 клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "ГАДЖЕТ ТРЕЙДІНГ" б/н від 06.03.2024 про забезпечення позову задоволено; вжито заходи забезпечення позову у справі №904/3291/22(904/1076/24) шляхом накладення заборони Акціонерному Товариству "ЗАКРИТИЙ НЕДИВЕРСИФІКОВАНИЙ ВЕНЧУРНИЙ КОРПОРАТИВНИЙ ІНВЕСТИЦІЙНИЙ ФОНД "СТЮАРТ" відчужувати в розмірі і межах ціни позову, а саме 400 000 000, 00 грн належні йому корпоративні права в статутних капіталах інших осіб, зокрема, але не виключно частки у статутному капіталі визначених в ухвалі товариств з обмеженою відповідальністю.

3.Короткий зміст вимог апеляційної скарги.

Не погоджуючись з прийнятим судовим рішенням, Акціонерне товариство "ЗАКРИТИЙ НЕДИВЕРСИФІКОВАНИЙ ВЕНЧУРНИЙ КОРПОРАТИВНИЙ ІНВЕСТИЦІЙНИЙ ФОНД "СТЮАРТ" подало апеляційну скаргу на ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 14.03.2024 у справі № 904/3291/22 (904/1076/24), в якій просить постановити ухвалу про відкриття апеляційного провадження, ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області про забезпечення позову від 14 березня 2024 року у справі № 904/3291/22 (904/1076/24) скасувати, у задоволені клопотання ТОВ "ГАДЖЕТ ТРЕЙДІНГ" про забезпечення позову відмовити у повному обсязі.

4.Узагальнені доводи особи, яка подала апеляційну скаргу.

В обґрунтування апеляційної скарги апелянт, зокрема вказує, що суд першої інстанції не мав права відкривати провадження по справі, оскільки Позивачем не було сплачено судовий збір за подання позовної заяви у встановлених розмірах.

За доводами скаржника, у даному випадку предметом спору у справі є вимога Позивача про стягнення матеріальної шкоди, яка нібито спричинена діями Відповідача, які на думку Позивача були колишніми посадовими особами Позивача. Відтак, предметом цієї справи не є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю

А отже, на переконання апелянта, позивач не відноситься до переліку осіб, зазначених у статті 8 Закону України "Про судовий збір".

Оскільки за суб`єктним та предметним критерієм підстави для застосування до клопотання Позивача приписів ст. 8 Закону України "Про судовий збір" відсутні, суд 1-ої інстанції не мав права відкрити провадження у справі, та відповідно не мав права розглядати клопотання Позивача про забезпечення позову.

Скаржник вважає, що судом при розгляді заяви про забезпечення позову, фактично прийнято рішення про задоволення позовних вимог. Так текст оскаржуваної ухвали Господарського суду Дніпропетровської області, свідчить про повну та беззаперечну підтримку судом вимог позивача, оскільки в ухвалі про забезпечення позову, суд робить висновок в першу чергу про обґрунтованість позовних вимог, а не заяви про забезпечення позову.

Також апелянт вказує, що позивачем до суду не було надано жодних доказів щодо обґрунтування необхідності вжиття заходів забезпечення позову, а тому в задоволені заяви про забезпечення позову слід було відмовити.

На переконання скаржника, посилання в заяві про забезпечення позову на потенційну можливість настання в майбутньому негативних наслідків без надання відповідного обґрунтування, в тому числі доказів вчинення відповідачем певних реальних дій, спрямованих на ухилення від виконання судового рішення чи зменшення його майна, не є достатньою підставою для вжиття заходів забезпечення позову.

При цьому, скаржник звертає увагу, що посилання заявника на те, що відповідач володіє "технологіями" з приховування активів, які можуть зробити неможливими реальність виконання рішення про стягнення вартості безпідставно набутого майна на суму 400 000 000,00 грн, не є достатньою підставою для висновку суду, що невжиття заходів забезпечення позову може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду.

5.Узагальнений виклад позиції інших учасників справи.

Згідно поданого відзиву Товариство з обмеженою відповідальністю "ГАДЖЕТ ТРЕЙДІНГ" просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, а оскаржуване судове рішення без змін. В обґрунтування відзиву зазначає, що питання відстрочення сплати судового збору, прийняття позовної заяви до розгляду та відкриття провадження у справі вирішувались Господарським судом Дніпропетровської області не в ухвалі, що є предметом оскарження про забезпечення позову у справі №904/3291/22 (904/1076/24), а при винесенні ухвали від 14.03.2024 у справі №904/3291/22 (904/1076/24) про прийняття позовної заяви до розгляду та відкриття провадження у справі.

На переконання товариства, питання обґрунтованості надання відстрочки по сплаті судового збору за подання позову до господарського суду не може бути взагалі предметом розгляду при оскарженні ухвал про забезпечення позову.

При цьому, товариство вказує, що судовий збір за подання заяви про забезпечення позову сплачений позивачем за допомогою третіх осіб у повному обсязі. Також сплачено судовий збір відносно позовних вимог немайнового характеру та, частково, - майнового характеру.

Товариство не погоджується із твердженнями апелянта стосовно того, що судом при розгляді заяви про забезпечення позову, фактично прийнято рішення про задоволення позовних вимог, оскільки як вбачається зі змісту оскаржуваної ухвали суду першої інстанції від 14.03.2024, Господарський суд Дніпропетровської області лише заборонив Акціонерному товариству "ЗАКРИТИЙ НЕДИВЕРСИФІКОВАНИЙ ВЕНЧУРНИЙ КОРПОРАТИВНИЙ ІНВЕСТИЦІЙНИЙ ФОНД "СТЮАРТ" відчужувати в розмірі і межах ціни позову належні йому корпоративні права в статутних капіталах інших осіб, зокрема, але не виключно частки в статутному капіталі 14 товариств з обмеженою відповідальністю. Таким чином доводи АТ "ЗНВКІФ "СТЮАРТ" про те, що вжиті заходи забезпечення позову є за змістом тотожними задоволенню заявлених позовних вимог є безпідставними та необґрунтованими.

Товариство вказує, що із матеріалів заяви вбачається, що у разі задоволення позову ТОВ "ГАДЖЕТ ТРЕЙДІНГ", статутного капіталу та інших наявних активів відповідача 2 буде вочевидь недостатньо для виконання зобов`язання перед позивачем у цій справі, а тому виконання будь-якого майбутнього рішення у справі може бути ускладненим або навіть неможливим. Крім того, слід значити, що у зв`язку із недостатністю статутного капіталу у грошовому виразі та обмеженим розміром грошових коштів (згідно фінансовому звіту АТ "ЗНВКІФ "СТЮАРТ" за 2022 рік на кінець цього року за кодом 1165 обліковувалися кошти усього на суму 189 тис. грн.), накладення арешту лише на грошові кошти відповідача 2 в межах суми позову, не досягне мети забезпечення позову - гарантування задоволення законних вимог позивача.

6.Рух справи у суді апеляційної інстанції.

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 23.04.2024 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Акціонерного товариства "ЗАКРИТИЙ НЕДИВЕРСИФІКОВАНИЙ ВЕНЧУРНИЙ КОРПОРАТИВНИЙ ІНВЕСТИЦІЙНИЙ ФОНД "СТЮАРТ" на ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 14.03.2024 у справі № 904/3291/22 (904/1076/24); розгляд апеляційної скарги призначено в судове засідання на 06.06.2024 о 16:15 год.

В судовому засіданні колегія суддів, порадившись на місці, оголосила перерву в судове засідання на 20.06.2024 о 16:15 год.

У судовому засіданні 20.06.2024 оголошено вступну та резолютивну частини постанови.

7.Встановлені судом обставини справи.

Товариство з обмеженою відповідальністю "ГАДЖЕТ ТРЕЙДІНГ" звернулось до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом до відповідача-1 Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕКОСІПАН СЕРВІС", відповідача-2 Акціонерного товариства "ЗАКРИТИЙ НЕДИВЕРСИФІКОВАНИЙ ВЕНЧУРНИЙ КОРПОРАТИВНИЙ ІНВЕСТИЦІЙНИЙ ФОНД "СТЮАРТ" про визнання правочина недійсним та відшкодування вартості безпідставно набутого майна, в якому позивач просить суд:

1. Визнати удаваним і недійсним правочин Акт прийому-передачі векселів від 29.11.2019, укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю "ГАДЖЕТ ТРЕЙДІНГ", код ЄДРПОУ 41739063, 49000 м. Дніпро, пр. Дмитра Яворницького, 41, та Товариством з обмеженою відповідальністю "ЕКОСІПАН СЕРВІС", код ЄДРПОУ 42087995, 49000 м. Дніпро, пр. Слобожанський, буд.29;

2. Стягнути з Акціонерного Товариства "ЗАКРИТИЙ НЕДИВЕРСИФІКОВАНИЙ ВЕНЧУРНИЙ КОРПОРАТИВНИЙ ІНВЕСТИЦІЙНИЙ ФОНД "СТЮАРТ", код ЄДРПОУ 43770676, 01024, м. Київ, вул. Богомольця академіка, буд.7/14, приміщення 182, кімната 3 (Боржник) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ГАДЖЕТ ТРЕЙДІНГ", код ЄДРПОУ 41739063, 49000 м. Дніпро, пр. Дмитра Яворницького, 41 (Стягувач) суму 400 000 000,00 грн (чотириста мільйонів гривень 00 копійок) відшкодування вартості безпідставно набутого майна - 32 іменних векселів, виданих 06.11.2019 векселедавцем - Товариством з обмеженою відповідальністю "ЦЕТЕХНО" на користь ТОВ "ГАДЖЕТ ТРЕЙДІНГ", а саме:

- простих векселів, виданих 06.11.2019 ТОВ "ЦЕТЕХНО" зі строком платежу "За пред`явленням, але не пізніше 25 грудня 2025 року" з серією АА та номерами №2828496 на суму 10 404 001,24 грн, №2828497 на суму 61511402,05 грн, №2828498 на суму 10 674 483,67 грн, №2828499 на суму 68 852 245,39 грн, №2828500 на суму 73 090 950,84 грн;

- переказних векселів, виданих 06.11.2019 ТОВ "ЦЕТЕХНО" зі строком платежу "За пред`явленням, але не пізніше 25 грудня 2025 року" за серією АА та номерами №0035216 на суму 788 756,19 грн, №0035250 на суму 1 176 554,06 грн, №0035481 на суму 7 156 187,00 грн, №0035482 на суму 966 946,08 грн, №0035483 на суму 456 718,81 грн, №0035484 на суму 9 748 600,02 грн, №0035485 на суму 11 172 938,97 грн, №0035486 на суму 906 436,69 грн, №0035487 на суму 821 760,08 грн, №0035488 на суму 10 827 419,98 грн, №0035489 на суму 804 711,99 грн, №0035490 на суму 12 267 158,14 грн, №0035491 на суму 811 737,22 грн, №0035492 на суму 17 438 913,00 грн, №0035493 на суму 520 617,18 грн, №0035494 на суму 13 919 132,00 грн, №0035495 на суму 10 796 675,12 грн, №0035496 на суму 1 246 606,35 грн, №0035497 на суму 12 021 580,32 грн, №0035498 на суму 1 219 978,66 грн, №0035499 на суму 12 795 569,79 грн, №0035500 на суму 1 475 883,82 грн, №0035551 на суму 12 576 737,34 грн, №0035552 на суму 1 132 510,96 грн, №0035553 на суму 13 478 406,74 грн, №0035554 на суму 1 389 234,40 грн, №0035555 на суму 17 558 145,90 грн.

3. Відстрочити сплату судового збору Товариству з обмеженою відповідальністю "ГАДЖЕТ ТРЕЙДІНГ" за подання до господарського суду цієї позовної заяви до ухвалення судового рішення у справі.

4. Судові витрати покласти на відповідачів.

Судом встановлено, що в матеріалах позовної заяви міститься клопотання б/н від 06.03.2024 про забезпечення позову, в якому позивач просить суд:

Вжити заходи забезпечення позову шляхом накладення заборони Акціонерному Товариству "ЗАКРИТИЙ НЕДИВЕРСИФІКОВАНИЙ ВЕНЧУРНИЙ КОРПОРАТИВНИЙ ІНВЕСТИЦІЙНИЙ ФОНД "СТЮАРТ" код ЄДРПОУ 43770676, 01024, м. Київ, вул. Богомольця академіка, буд.7/14, приміщення 182, кімната 3, відчужувати в розмірі і межах ціни позову, а саме: 400 000 000,00, належні йому корпоративні права в статутних капіталах інших осіб, зокрема, але не виключно частки у статутному капіталі наступних товариств з обмеженою відповідальністю:

- Товариство з обмеженою відповідальністю "РЕНТГРАНД" (код ЄДРПОУ 42410816) - 19,5% статутного капіталу;

- Товариство з обмеженою відповідальністю "БІЗНЕСРЕНТ" (код ЄДРПОУ 41619794) -19,5% статутного капіталу;

- Товариство з обмеженою відповідальністю "РЕНТ ПЛАЗА" (код ЄДРПОУ 43225197) -19,5% статутного капіталу;

- Товариство з обмеженою відповідальністю "ІСТЕЙТС ІНВЕСТ" (код ЄДРПОУ 38891193) -19,5% статутного капіталу;

- Товариство з обмеженою відповідальністю "ІМПОРТ КАПІТАЛ" (код ЄДРПОУ 43058848) -100% статутного капіталу;

- Товариство з обмеженою відповідальністю "КОМФОРТСТРІТ" (код ЄДРПОУ 43721634) -100% статутного капіталу;

- Товариство з обмеженою відповідальністю "ПЛЕЙСМЕНТІНВЕСТ" (код ЄДРПОУ 38155854) - 100% статутного капіталу;

- Товариство з обмеженою відповідальністю "СТРІТ ІНВЕСТ" (код ЄДРПОУ 43161482) -19,5% статутного капіталу;

- Товариство з обмеженою відповідальністю "ЦЕТЕХНО" (код ЄДРПОУ 43058939) - 100% статутного капіталу;

- Товариство з обмеженою відповідальністю "ІМПОРТМАКС" (код ЄДРПОУ 43738098) -19,5% статутного капіталу;

- Товариство з обмеженою відповідальністю "РЕНТКАМПАНІ" (код ЄДРПОУ 39950044) -19,5% статутного капіталу;

- Товариство з обмеженою відповідальністю "МАКСІШОП" (код ЄДРПОУ 43886227) -100% статутного капіталу;

- Товариство з обмеженою відповідальністю "РИТЕЙЛКОМПАНІ" (код ЄДРПОУ 43886122) -100% статутного капіталу;

- Товариство з обмеженою відповідальністю "РІКОМФ" (код ЄДРПОУ 43885988) - 100% статутного капіталу.

Клопотання про вжиття заходів забезпечення позову обґрунтовано тим, що враховуючи значний загальний розмір вимог позивача до відповідача-2 та збитки, які може понести позивач, щодо якого порушено справу про банкрутство, внаслідок неможливості виконання рішення суду в майбутньому, - застосування заходів забезпечення позову у вигляді накладення арешту на майно (у тому числі корпоративні права) Відповідача є доцільним та співрозмірним заходом, що сприятиме належному виконанню рішення суду.

Як зазначило ТОВ "ГАДЖЕТ ТРЕЙДІНГ", АТ "ЗНВКІФ "СТЮАРТ" отримало у 2021 році від ТОВ "ЦЕТЕХНО" (Векселедавця) за пред`явленими до сплати 32 векселями грошову суму 400 000 000,00 грн.

При цьому згідно Звіту про фінансовий стан АТ "ЗНВКІФ "СТЮАРТ" за 2021 рік на кінець цього року за кодом 1165 (гроші та їх еквіваленти) обліковувалися кошти усього на суму 509 тис. грн (на початок року - 5 660 тис. грн.) Збільшення інших реальних активів та інвестицій теж не відбулося.

Зазначене на думку позивача свідчить, що отримані АТ "ЗНВКІФ "СТЮАРТ" грошові кошти на таку значну суму 400 млн. грн були відповідачем-2 у короткий строк виведені з власності на цілі і у спосіб, які не були відображені у офіційній звітності.

Позивач зазначив, що згідно доступної Інформації з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців та Фінансової звітності за 2022 рік (додається), розмір статутного капіталу Відповідача 2 складає 150 000 000,00 грн. При цьому, цей капітал залишається на суму 144 090 000,00 грн, тобто на 96% неоплаченим (код фінансової звітності 1425) на протязі більше ніж трьох років.

Частиною 1 ст. 12 Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю" (далі - Закон № 2275-VIII) передбачено, що розмір статутного капіталу товариства складається з номінальної вартості часток його, учасників, виражених у національній валюті України. Відповідно до ч.1 ст. 13 Закону № 2275-VIII, вкладом учасника товариства можуть бути гроші, цінні папери, інше майно, якщо інше не встановлено законом.

Відповідно до ч. 1 ст. З Закону № 2275-VIII, товариство несе відповідальність за своїми зобов`язаннями всім належним йому майном.

Зважаючи на наведені вище фактичні дані, позивач вбачає, що у разі задоволення позову ТОВ "ГАДЖЕТ ТРЕЙДІНГ", статутного капіталу та інших наявних активів Відповідача-2 буде недостатньо для виконання зобов`язання перед Позивачем у даній справі, а тому виконання будь-якого майбутнього рішення у справі може бути ускладненим або навіть неможливим.

Згідно інформації з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань одним із не багатьох активів АТ "ЗНВКІФ "СТЮАРТ" є корпоративні права - внески в чотирнадцяти товариствах з обмеженою відповідальністю. Так, Позивач вважає, що у зв`язку з фактично повною відсутністю у Відповідача 2 будь-якого майна, останній може до винесення рішення у даній справі здійснити дії, направлені на відчуження зазначених внесків третім особам.

8.Оцінка аргументів учасників справи і висновків суду першої інстанції.

Предметом апеляційного оскарження є ухвала Господарського суду Дніпропетровської області від 14.03.2024 у справі № 904/3291/22 (904/1076/24), якою вжито заходи забезпечення позову.

Як встановлено судом першої інстанції предметом позову є вимога визнання укладеного правочину удаваним та матеріально-правова вимога позивача до відповідача про відшкодування вартості безпідставно набутого майна.

Отже, позивач звернувся до суду з позовною вимогою майнового характеру та немайнового характеру.

Відповідно до ст. 136 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову.

Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду, а також з інших підстав, визначених законом.

Інститут вжиття заходів забезпечення позову є одним із механізмів забезпечення ефективного юридичного захисту.

Забезпечення позову є засобом, спрямованим на запобігання можливим порушенням майнових прав чи охоронюваних законом інтересів юридичної або фізичної особи, що полягає у вжитті заходів, за допомогою яких у подальшому гарантується виконання судових актів. Водночас сторона, яка звертається з заявою про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення з такою заявою.

Метою вжиття заходів забезпечення позову є уникнення можливого порушення у майбутньому прав та охоронюваних законом інтересів позивача, а також можливість реального виконання рішення суду та уникнення будь-яких труднощів при виконанні у випадку задоволення позову.

Частиною 1 ст. 137 ГПК України передбачено, що позов забезпечується:

1) накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб;

2) забороною відповідачу вчиняти певні дії;

4) забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві, або виконувати щодо нього інші зобов`язання;

5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку;

6) зупиненням продажу майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно, або про виключення його з опису і про зняття з нього арешту;

8) зупиненням митного оформлення товарів чи предметів, що містять об`єкти інтелектуальної власності;

9) арештом морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги;

10) іншими заходами у випадках, передбачених законами, а також міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

У вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд оцінює обґрунтованість доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Заходи забезпечення позову повинні бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Співмірність передбачає співвідношення господарським судом негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду.

Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається.

Заходи забезпечення позову повинні узгоджуватись з предметом та підставами позову, можуть бути вжиті судом лише в межах предмету позову та не повинні порушувати права інших осіб.

Обрання належного, відповідного предмету спору, заходу забезпечення позову гарантує дотримання принципу співвіднесення виду заходу забезпечення позову із заявленими позивачем вимогами, що зрештою дає змогу досягти балансу інтересів сторін та інших учасників судового процесу під час вирішення спору, сприяє фактичному виконанню судового рішення в разі задоволення позову та, як наслідок, забезпечує ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача без порушення або безпідставного обмеження при цьому прав та охоронюваних інтересів інших учасників провадження у справі або осіб, які не є учасниками цього судового процесу.

Умовою застосування заходів забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача.

Під час вирішення питання щодо забезпечення позову обґрунтованість позову не досліджується, оскільки питання обґрунтованості заявлених позовних вимог є предметом дослідження судом під час розгляду спору по суті та не вирішується ним під час розгляду клопотання про забезпечення позову.

Під час розгляду, зокрема заяви про застосування такого заходу забезпечення позову, як накладення арешту на майно та/або грошові кошти, суд має виходити з того, що цей захід забезпечення обмежує право особи користуватись та розпоряджатись грошовими коштами та/або майном, а тому може застосуватись у справі, у якій заявлено майнову вимогу, а спір вирішується про визнання права (інше речове право) на майно, витребування (передачу) майна, грошових коштів або про стягнення грошових коштів.

Водночас забезпечення позову має бути спрямоване проти дій відповідача, який може приховати майно, розтратити його, продати, знецінити.

Апеляційний суд констатує, що виконання в майбутньому судового рішення у справі про стягнення грошових коштів, у разі задоволення позовних вимог, безпосередньо пов`язане з обставинами наявності у боржника присудженої до стягнення суми заборгованості.

Звертаючись із заявою про вжиття заходів до забезпечення позову, позивач зазначив, що існує ризик виведення коштів та відчуження майна відповідача, що істотно ускладнить подальше виконання судового рішення, у разі задоволення позовних вимог у справі № 904/3291/22 (904/1076/24). При цьому, статутного капіталу та інших наявних активів відповідача-2 буде не достатньо для виконання зобов`язання перед позивачем у даній справі.

Також позивач вказує на те, що ТОВ "ГАДЖЕТ ТРЕЙДІНГ", АТ "ЗНВКІФ "СТЮАРТ" отримало у 2021 році від ТОВ "ЦЕТЕХНО" (Векселедавця) за пред`явленими до сплати 32 векселями грошову суму 400 000 000,00 грн.

При цьому згідно Звіту про фінансовий стан АТ "ЗНВКІФ "СТЮАРТ" за 2021 рік на кінець цього року за кодом 1165 (гроші та їх еквіваленти) обліковувалися кошти усього на суму 509 тис. грн (на початок року - 5 660 тис. грн.) Збільшення інших реальних активів та інвестицій теж не відбулося.

Зазначене на думку Позивача свідчить, що отримані АТ "ЗНВКІФ "СТЮАРТ" грошові кошти на таку значну суму 400 млн. грн були Відповідачем-2 у короткий строк виведені з власності на цілі і у спосіб, які не були відображені у офіційній звітності.

Верховний Суд у складі об`єднаної палати Касаційного господарського суду у постанові від 03.03.2023 у справі № 905/448/22 звернув увагу на те, що у випадку подання позову про стягнення грошових коштів можливість відповідача в будь-який момент як розпорядитися коштами, які знаходяться на його рахунках, так і відчужити майно, яке знаходиться у його власності, є беззаперечною, що в майбутньому утруднить виконання судового рішення, якщо таке буде ухвалене на користь позивача. За таких умов вимога надання доказів щодо очевидних речей (доведення нічим не обмеженого права відповідача в будь-який момент розпорядитися своїм майном) свідчить про застосування судом завищеного або навіть заздалегідь недосяжного стандарту доказування, що порушує баланс інтересів сторін.

Об`єднана палата Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду у постанові від 03.03.2023 у справі № 905/448/22, розглядаючи питання забезпечення позову у справах про стягнення заборгованості, сформулювала такі висновки:

- у випадку подання позову про стягнення грошових коштів можливість відповідача в будь-який момент як розпорядитися коштами, які знаходяться на його рахунках, так і відчужити майно, яке знаходиться у його власності, є беззаперечною, що в майбутньому утруднить виконання судового рішення, якщо таке буде ухвалене на користь позивача. За таких умов вимога надання доказів щодо очевидних речей (доведення нічим не обмеженого права відповідача в будь-який момент розпорядитися своїм майном) свідчить про застосування судом завищеного або навіть заздалегідь недосяжного стандарту доказування, що порушує баланс інтересів сторін (пункт 23);

- можливість накладення арешту на майно, не обмежуючись грошовими коштами відповідача, в порядку забезпечення позову у спорі про стягнення грошових коштів є для позивача додатковою гарантією того, що рішення суду у разі задоволення позову буде реально виконане та позивач отримає задоволення своїх вимог. У разі задоволення позову у справі про стягнення грошових коштів боржник матиме безумовну можливість розрахуватись із позивачем, за умови наявності у нього грошових коштів у необхідних для цього розмірах, без застосування процедури звернення стягнення на майно боржника. Необхідно відступити від висновків щодо застосування, зокрема, статті 137 ГПК України про неможливість накладення арешту на (нерухоме) майно відповідача в порядку забезпечення позову про стягнення коштів (пункт 24);

- накладення арешту як на кошти, так і на майно відповідача, причому окремо на те, і на інше - у повній сумі спору, матиме наслідком подвійне забезпечення позовних вимог (і за рахунок коштів, і за рахунок майна), що суперечить вимогам закону стосовно співмірності заходів забезпечення позову із заявленими позовними вимогами (пункт 30);

- за умови неможливості встановити достатність чи недостатність грошових коштів, що належать відповідачу і знаходяться на всіх його рахунках в усіх банківських або інших фінансово-кредитних установах, для задоволення вимог про стягнення суми позову доцільно накласти арешт на майно відповідача саме у межах суми, яка була б достатньою для такого стягнення у випадку недостатності арештованих грошових коштів, тобто лише в межах різниці між сумами ціни позову та арештованих грошових коштів (пункт 31).

Колегія суддів звертає увагу, що інформація щодо діяльності та фінансового стану відповідача (в тому числі відомості стосовно комерційної діяльності, фінансово-економічного стану, а також відомості про банківські рахунки відповідача та проведені за ними операції) може бути обмеженою для позивача.

Сторона, яка звертається з заявою про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення з такою заявою та обґрунтувати, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду, а не подати докази вчинення боржником дій, спрямованих на відчуження його майна/грошових коштів, розпорядження ними тощо, ураховуючи, що право власника на таке відчуження/розпорядження у будь-який момент, який (момент волевиявлення) неможливо ні передбачити, ні відстежити позивачем.

За таких обставин (звернення із позовом про стягнення грошових коштів), саме відповідач має доводити недоцільність чи неспівмірність заходів забезпечення, вжиття яких просить у суду позивач, зокрема, й ту обставину, що застосовані заходи забезпечення позову створять перешкоди його господарській діяльності.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 06.10.2022 у справі № 905/446/22.

Апеляційний суд вважає, що саме відповідач має можливість повно доводити наведені обставини, зокрема спростувати підстави для накладення арешту на грошові кошти на відкритих ним рахунках, зазначити про наявність у нього на рахунках достатньої кількості грошових коштів, про наявність майна тощо, що може свідчити про можливість реального та фактичного виконання судового рішення в разі задоволення позову. Тобто спростувати обставини імовірності утруднення виконання рішення суду про задоволення позову в разі невжиття заходів забезпечення позову.

Верховний Суд у складі об`єднаної палати Касаційного господарського суду у постанові від 17.06.2022 у справі №908/2382/21 зазначив, що виконання в майбутньому судового рішення у справі про стягнення грошових коштів, у разі задоволення позовних вимог, безпосередньо пов`язано з обставинами наявності у боржника присудженої до стягнення суми заборгованості.

Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд повинен врахувати, що вжиття відповідних заходів може забезпечити належне виконання рішення про задоволення позову у разі ухвалення цього рішення, а їх невжиття, - навпаки, ускладнити або навіть унеможливити таке виконання (постанова Великої Палати Верховного Суду від 15.09.2020 у справі №753/22860/17).

Крім того, у вирішенні питання про забезпечення позову колегія суддів вважає обґрунтованими доводи заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів.

З огляду на зазначене, суд першої інстанції дійшов вірних висновків про наявність підстав для забезпечення позову.

Разом з тим, накладення арешту, як на кошти, так і на майно відповідача (окремо на те, і на інше - у повній сумі спору, матиме наслідком подвійне забезпечення позовних вимог (і за рахунок коштів, і за рахунок майна), що суперечить вимогам закону стосовно співмірності заходів забезпечення позову із заявленими позовними вимогами.

Суд першої інстанції не встановив достатності чи недостатності грошових коштів, що належать відповідачу і знаходяться на всіх його рахунках в усіх банківських або інших фінансово-кредитних установах, для задоволення вимог про стягнення у цій справі, а тому дійшов правильного висновку, що доцільно накласти арешт на майно відповідача саме у межах суми, яка достатня для такого стягнення у випадку недостатності арештованих грошових коштів, тобто лише в межах різниці між сумами ціни позову та арештованих грошових коштів.

Апеляційний суд враховує, що суд першої інстанції не встановив обставин достатності / недостатності грошових на рахунках відповідача, останній не надав відповідних доказів під час апеляційного оскарження ухвали суду першої інстанції про забезпечення позову, а тому суд першої інстанції (за відсутності доказів достатності коштів на рахунках відповідача) дійшов обґрунтованого висновку щодо доцільності накладення арешту на кошти та нерухоме майно (у межах суми, яка достатня для такого стягнення у випадку недостатності арештованих грошових коштів) в межах суму позову (400 000 000, 00 грн). Тобто сума арешту, накладеного на майно, обмежується різницею між сумами ціни позову та арештованими грошовими коштами (за їх наявності).

При цьому, суд апеляційної інстанції вважає за необхідне зазначити, що відповідач не обмежений в праві звернутися до суду із заявою про часткове скасування заходів забезпечення позову у разі, якщо на його рахунках перебуває сума коштів у розмірі, передбаченому в ухвалі про забезпечення позову, або вартість майна (його частини) перевищу розмір накладеного арешту у порядку, передбаченому статтею 145 ГПК України.

Апеляційний суд відхиляє доводи скаржника щодо неврахування висновків Верховного Суду, викладених у постановах від 03.04.2023 у справі 908/2317/22, у справі № 910/5740/22, від 27.12.2022 у справі № 905/255/22, від 14.07.2021 у справі № 910/17014/20, від 28.07.2021 у справі № 910/3704/21, від 24.05.2022 у справі № 911/2719/21, від 26.09.2019 у справі № 904/1417/19 щодо необхідності наведення мотивування доцільності та необхідності для вжиття заходів забезпечення позову з огляду на те, що суд першої інстанції обґрунтовано виходив з того, що доцільність забезпечення позову шляхом накладення арешту на кошти та майно відповідача забезпечить виконання рішення суду, у разі задоволення позову, а необхідність полягає в можливості відповідача в будь-який момент розпорядитися коштами або відчужити майно. А тому висновки суду першої інстанції не суперечать висновкам, наведеним у вказаних постановах.

Колегія суддів відхиляє доводи скаржника стосовно того, що позивачем не було сплачено судовий збір за подання позовної заяви та відповідно судом першої інстанції безпідставно відкрито провадження у справі, оскільки питання відстрочення сплати судового збору, прийняття позовної заяви до розгляду та відкриття провадження у справі вирішувались Господарським судом Дніпропетровської області не в ухвалі, що є предметом оскарження про забезпечення позову у справі №904/3291/22 (904/1076/24), а при винесенні ухвали від 14.03.2024 у справі №904/3291/22 (904/1076/24) про прийняття позовної заяви до розгляду та відкриття провадження у справі.

Питання обґрунтованості надання відстрочки по сплаті судового збору за подання позову до господарського суду не може бути взагалі предметом розгляду при оскарженні ухвал про забезпечення позову.

З урахуванням наведеного, решта доводів апеляційної скарги не знайшли свого підтвердження.

9.Висновки за результатами розгляду апеляційної скарги.

Відповідно до частини 1 статті 269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права (частина 4 статті 269 Господарського процесуального кодексу України).

Відповідно до статті 276 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

За встановлених обставин справи, апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а оскаржуване судове рішення місцевого господарського суду зміні або скасуванню.

Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покладаються на скаржника.

Керуючись статтями 129, 269, 275, 276, 281-283 Господарського процесуального кодексу України, апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Акціонерного товариства "ЗАКРИТИЙ НЕДИВЕРСИФІКОВАНИЙ ВЕНЧУРНИЙ КОРПОРАТИВНИЙ ІНВЕСТИЦІЙНИЙ ФОНД "СТЮАРТ" на ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 14.03.2024 у справі № 904/3291/22 (904/1076/24) залишити без задоволення.

Ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 14.03.2024 у справі № 904/3291/22 (904/1076/24) залишити без змін.

Витрати з оплати судового збору за подання апеляційної скарги віднести на Акціонерне товариство "ЗАКРИТИЙ НЕДИВЕРСИФІКОВАНИЙ ВЕНЧУРНИЙ КОРПОРАТИВНИЙ ІНВЕСТИЦІЙНИЙ ФОНД "СТЮАРТ".

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, порядок і строки оскарження визначені ст.ст. 286-289 Господарського процесуального кодексу України.

Повне судове рішення складено 26.06.2024.

Головуючий суддя Л.А. Коваль

Суддя В.Ф. Мороз

Суддя А.Є. Чередко