Рішення

від 28.06.2024 по справі 902/414/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Пирогова, 29, м. Вінниця, 21018, тел./факс (0432)55-80-00, (0432)55-80-06 E-mail: inbox@vn.arbitr.gov.ua

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

ДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ

"28" червня 2024 р.Cправа № 902/414/24

Господарський суд Вінницької області у складі головуючого судді Тварковського А.А., розглянувши без виклику сторін матеріали господарської справи

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Діскаф" (вул. Електротехнічна, 47, м. Київ, 02660)

до: Фізичної особи-підприємця Коломійко Валентини Миколаївни ( АДРЕСА_1 )

про стягнення 89019,16 грн,

В С Т А Н О В И В :

Господарським судом Вінницької області 17.06.2024 прийнято рішення у справі № 902/414/24 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Діскаф" про стягнення з Фізичної особи-підприємця Коломійко Валентини Миколаївни 89019,16 грн, відповідно до якого позов задоволено повністю.

20.06.2024 в підсистемі ЄСІТС "Електронний суд" надійшла заява представника позивача про ухвалення додаткового рішення у справі № 902/414/24 щодо стягнення з Фізичної особи-підприємця Коломійко Валентини Миколаївни на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Діскаф" 20000 грн витрат на професійну правничу допомогу.

Дослідивши подану заяву, суд враховує таке.

Відповідно до ст. 221 Господарського процесуального кодексу України якщо сторона з поважних причин не може до закінчення судових дебатів у справі подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог. Для вирішення питання про судові витрати суд призначає судове засідання, яке проводиться не пізніше п`ятнадцяти днів з дня ухвалення рішення по суті позовних вимог. У випадку, визначеному частиною другою цієї статті, суд ухвалює додаткове рішення в порядку, передбаченому статтею 244 цього Кодексу.

Згідно із п. 3 ч. 1, ч. 3 ст. 244 ГПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення.

Оскільки розгляд справи №902/414/24 здійснювався в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін (без проведення судового засідання), суд приходить до висновку про прийняття додаткового рішення у даній справі також без проведення судового засідання. При цьому суд враховує, що позивачем дотримано процесуального строку подачі доказів на підтвердження понесених судових витрат на професійну правничу допомогу.

Так, відповідно до ч. 8 ст. 129 ГПК України розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

Враховуючи викладені вимоги ГПК України, КГС ВС у п. 4.2.4. постанови від 06.10.2020 у справі №922/376/20 викладено висновок, що оскільки в процедурі спрощеного провадження стадія судових дебатів відсутня, то вимога ч. 8 ст. 129 ГПК України про подання доказів щодо розміру понесених судових витрат до закінчення судових дебатів - не може розповсюджуватися на сторін у справі, яка розглядається у спрощеному провадженні.

Водночас в даному випадку до правовідносин сторін підлягає застосуванню інша вимога ч. 8 ст. 129 ГПК України про подання доказів щодо розміру понесених судових витрат протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду.

Відповідно до ч. 1, п. 1 ч. 3 ст. 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.

Відповідно до п. 1 ст. 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" адвокат - це фізична особа, яка здійснює адвокатську діяльність на підставах та в порядку, що передбачені цим Законом; адвокатська діяльність - це незалежна професійна діяльність адвоката щодо здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту.

За змістом ч. 3 ст. 4 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" адвокат може здійснювати адвокатську діяльність індивідуально або в організаційно-правових формах адвокатського бюро (організаційні форми адвокатської діяльності).

Як слідує з матеріалів справи, 06.11.2023 між Адвокатом Осадько Олександром Олексійовичем (Адвокат) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Діскаф" (Клієнт) укладено Договір про надання правничої (правової) допомоги №б/н, відповідно до п.1.1. якого Клієнт доручає, а Адвокат бере на себе зобов`язання надати усіма законними методами та способами правничу (правову) допомогу Клієнту у всіх справах, які пов`язані або можуть бути пов`язані із захистом та відновленням порушених, оспорюваних, невизнаних прав та законних інтересів, зобов`язується оплатити надану правничу (правову) допомогу в порядку та на умовах, передбачених Договором та/або додатковими угодами до даного Договору.

Додатковою угодою №1 від 01.03.2024 до Договору сторони погодили, що Адвокат надає за дорученням Клієнта професійну правничу (правову) допомогу у справі щодо стягнення з ФОП Коломійко В.М. (РНОКПП: НОМЕР_1 ) заборгованості за Договором поставки устаткування №ДК-312 від 11.06.2021 з визначенням найменування та обсягу послуг загальною вартістю 45000 грн.

Пунктом 3 Додаткової угоди №1 від 01.03.2024 до Договору сторони визначили порядок сплати гонорару: безготівковий переказ протягом 30 (тридцяти) робочих днів з моменту фактичного виконання рішення суду по справі.

Підписаним між сторонами Актом приймання-передачі наданої правничої (правової) допомоги №1 до Додаткової угоди №1 до Договору про надання правничої (правової) допомоги від 06.11.2023 (Акт) сторони підтвердили факт надання правової допомоги на загальну суму 20000 грн. При цьому Адвокатом виставлено Товариству з обмеженою відповідальністю "Діскаф" рахунок на оплату за надану професійну правничу допомогу в розмірі 20000 грн.

Окрім того, матеріали справи містять копію ордеру на надання правничої (правової) допомоги серії СА №1082233 від 16.03.2024 на представництво інтересів Товариства з обмеженою відповідальністю "Діскаф" адвокатом Осадько Олександром Олексійовичем.

Згідно із ч.ч. 1-2 ст. 126 ГПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (ч. 3 ст. 126 ГПК України).

Частиною 4 ст. 126 ГПК України встановлено, що розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співрозмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини 4 статті 126 Господарського процесуального кодексу України суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (ч. 5 ст. 126 ГПК України). При цьому обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката. Таку правову позицію щодо права суду зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, лише за клопотанням іншої сторони, викладено в постанові Об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 03.10.2019 у справі №922/445/19.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Такі висновки, зокрема, викладено у додатковій постанові ВП ВС від 07.07.2021 у справі №910/12876/19 (провадження №12-94гс20).

У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду по справі №908/2702/21 від 12.01.2023 викладено висновок, що під час вирішення питання про розподіл витрат на професійну правничу допомогу суд може з власної ініціативи застосовувати критерії, що визначені у частинах п`ятій-сьомій статті 129 ГПК України.

Так, за приписами ч.5 ст. 129 ГПК України під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує:

1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи;

2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес;

3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо;

4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

Враховуючи зміст норм статей 3, 11, 15 Господарського процесуального кодексу України питання про співмірність заявлених позивачем до стягнення з відповідача витрат на професійну правничу допомогу має вирішуватись із застосуванням критеріїв пропорційності та розумності, керуючись принципом верховенства права.

Оскільки доказів фактичної сплати відповідачем вартості витрат на правову допомогу матеріали справи не містять, суд враховує, що в силу приписів п. 1 ч. 2 ст. 126, ч. 8 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України розподілу підлягають витрати на професійну правничу допомогу незалежно від того чи їх фактично сплачено чи має бути сплачено. Таку правову позицію викладено в постанові Об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 03.10.2019 у справі №922/445/19.

Окремо суд звертає увагу на позицію Великої Палати Верховного Суду (постанова від 12.05.2020 у справі №904/4507/18), що домовленості про сплату гонорару за надання правничої допомоги є такими, що склалися між адвокатом та клієнтом, у межах правовідносин між якими і може розглядатися питання щодо обов`язковості такого зобов`язання.

Дослідивши подані позивачем докази на підтвердження понесення витрат на правову допомогу, враховуючи характер спору у даній справі, ступінь її складності, незначний обсяг матеріалів у справі, керуючись принципами справедливості та верховенства права, суд вважає завищеним розмір таких витрат в сумі 20000 грн.

Так, надання послуги консультації щодо можливості та доцільності вирішення Справи у судовому порядку у судах всіх інстанцій, у тому числі: проведення двох зустрічей з Клієнтом перед підготовкою заяви добірка та аналіз норм чинного законодавства, вивчення сформованої судової практики та практики Верховного Суду, формування висновку щодо можливості захисту прав Клієнта у судовому порядку, та виконання судового рішення (п. 1 найменування та обсягу послуг Акту) з визначенням 4 год. витрат часу вартістю 6000 грн є об`єктивно завищеним, оскільки характер спору типовий та обсяг поданих позивачем матеріалів незначний. Тому, суд вважає пропорційним розмір витрат за зазначені послуги загальною вартістю 3000 грн (витрати часу 2 год.).

Крім того, надання послуги підготовки до подачі позову до канцелярії Суду, у тому числі: роздрукування позову, добірка та сканування письмових доказів для додавання до позову, завіряння копій документів, відправка пошти (п. 3 найменування та обсягу послуг Акту) з визначенням 2 год. витрат часу вартістю 3000 грн не відповідає критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), оскільки позивач не був позбавлений права та можливості подати позов в системі "Електронний суд".

Поряд з цим визначений у п. 4 найменування та обсягу послуг Акту гонорар в розмірі 5000 грн за представництво інтересів Клієнта у Суді в одному судовому засіданні є безпідставним, оскільки розгляд справи здійснювався в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін (без проведення судового засідання).

Враховуючи вищевикладене, виходячи із критерію реальності адвокатських витрат, а також критерію розумності їхнього розміру, враховуючи конкретні обставини справи, суд вважає, що співмірні і розумні витрати позивача на професійну правничу допомогу у даній справі загалом складають 9000 грн (що включає послуги п. 1 Акту вартістю 3000 грн та п. 2 Акту вартістю 6000 грн).

У відповідності до п. 1 ч. 4 ст. 129 ГПК України інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову - на відповідача.

Оскільки позов у справі №902/414/24 задоволено повністю, з відповідача на користь позивача підлягають стягненню витрати на професійну правничу допомогу в сумі 9000 грн, тобто у розмірі, який визнано судом обґрунтованим.

Керуючись ст.ст. 7, 8, 10, 11, 13, 14, 15, 18, 42, 45, 46, 73, 74, 76, 77, 78, 79, 86, 91, 123, 126, 129, 221, 232, 233, 236, 237, 238, 240, 241, 242, 244, 326, 327 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В :

1. Ухвалити додаткове рішення у справі №902/414/24 щодо розподілу витрат позивача на професійну правничу допомогу.

2. Стягнути з Фізичної особи-підприємця Коломійко Валентини Миколаївни ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Діскаф" (вул. Електротехнічна, 47, м. Київ, 02660, код ЄДРПОУ 41879050) 9000 грн - витрат на професійну правничу допомогу.

3. Згідно із приписами ч. 1 ст. 241 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

4. Відповідно до ч. 1 ст. 256 ГПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення до Північно-західного апеляційного господарського суду. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

5. Примірник повного додаткового рішення надіслати позивачу до Електронного кабінету ЄСІТС, відповідачу - рекомендованим листом з повідомленням про вручення поштового відправлення.

Повне додаткове рішення складено 28 червня 2024 р.

Суддя А.А. Тварковський

віддрук. прим.:

1 - до справи;

2 - відповідачу - АДРЕСА_1 .