Постанова

від 18.09.2024 по справі 902/414/24

ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

33601 м.Рівне, вул.Яворницького, 59

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

18 вересня 2024 року Справа № 902/414/24

Північно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючий суддя Грязнов В.В., суддя Павлюк І.Ю. , суддя Розізнана І.В.

представники учасників справи не викликались,

розглянувши апеляційну скаргу Фізичної особи-підприємця Коломійко Валентини Миколаївни на рішення господарського суду Вінницької області від 17.06.2024, повний текст якого складено 17.06.2024 у справі №902/414/24 (суддя Тварковський А.А.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Діскаф»

до Фізичної особи-підприємця Коломійко Валентини Миколаївни

про стягнення 89 019,16 грн заборгованості по розрахунках та штрафних санкцйій,-

В квітні 2024 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Діскаф» (надалі в тексті Товариство) звернулося до Господарського суду Вінницької області з позовом про стягнення з Фізичної особи підприємця Коломійко Валентини Миколаївни (надалі в тексті Підприємець) 40922,27 грн заборгованості по розрахунках, 33 215,18 грн пені та 4 092,23 грн штрафу згідно укладеного договору поставки устаткування №ДК-312 від 11.06.2021, а також 8 519,83 грн інфляційних втрат та 2 269,65 грн -3% річних.(арк.справи 1-10).

За наслідками розгляду справи №902/414/24 Господарський суд Вінницької області задоволив позов повністю, присудивши до стягнення з Підприємця на користь Товариства 40922,27 грн заборгованості по розрахунках, 33 215,18 грн пені та 4 092,23 грн штрафу, 8 519,83 грн інфляційних втрат та 2 269,65 грн -3% річних.(арк.справи 99-102).

Ухвалюючи рішення, суд першої інстанції виходив з того, що Товариство виконало свої договірні зобов`язання з постачання устаткування, натомість Підприємець частково оплатив пос-тавлений товар, що призвело до утворення заборгованості в сумі 40 922,27 грн. Крім того, здійснивши перевірку розрахунків, місцевий господарський суд дійшов висновку про право-мірність нарахованих та заявлених до стягнення з Відповідача 33215,18 грн пені та 4092,23 грн штрафу, 8519,83 грн інфляційних втрат та 2269,65 грн -3% річних.

Не погоджуючись з ухваленим рішенням, Відповідач ФОП Коломійко В.М. подала скаргу до Північно-західного апеляційного господарського суду, в якій просила скасувати рішення Господарського суду Вінницької області від 17.06.2024 та припинити провадження по справі №902/414/24.(арк.справи 117-119).

На думку Скаржника, при прийнятті рішення судом першої інстанції не було взято до уваги докази, які підтверджують повернення обладнання Позивачу, а саме: товарно-транспортну накладну та заяву керівника відділення ТОВ «Нова пошта», який підтвердив факт пакування та відправки обладнання, а також скріншоти з телефонної переписки в месенджері з Булах Іриною, що підтверджують повернення обладнання.

Ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 19.07.2024 відкрито апеляційне провадження у справі №902/414/24. Позивачу встановлено строк для надання суду відзиву на апеляційну скаргу та доказів надсилання (надання) Скаржнику копії відзиву, а також вирішено розглядати апеляційну скаргу без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами в порядку письмового провадження.(арк.справи 137).

02.07.2024 на електронну адресу суду від ОСОБА_1 надійшла заява про вступ у справу як представника.(арк.справи 131).

Позивач своїм правом на подання відзиву не скористався.

Розпорядженням керівника апарату суду №01-05/869 від 16.09.2024 у зв`язку з перебуванням у щорічній відпустці судді-члена колегії по справі №902/414/24 Крейбух О.Г. в період з 10 вересня 2024р. по 04 жовтня 2024р. включно, з підстав ст.32 ГПК України, ст.155 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», Положення про автоматизовану систему документообігу суду та п.8.2 Засад використання автоматизованої системи документообігу суду у Північно-західному апеляційному господарському суді, призначено заміну судді-члена колегії у судовій справі №902/414/24. (арк.справи 140).

Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суд-дями від 16.09.2024 у даній справі визначено колегію суддів у новому складі: головуючий суддя Грязнов В.В., суддя Павлюк І.Ю., суддя Розізнана І.В. і даним складом суду 17.09.2024 було прийнято справу №902/414/24 до свого провадження.(арк.справи 142).

Розглянувши доводи апеляційної скарги, вивчивши матеріали справи, наявні в ній докази, перевіривши правильність додержання судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, Північно-західний апеляційний господарський суд

ВСТАНОВИВ:

Як стверджено матеріалами справи та встановлено судом першої інстанції, 11.06.2021 ТОВ «Діскаф»-постачальником та ФОП Коломійко В.М.-покупцем, укладено Договір поставки устаткування №ДК-312 (надалі в тексті Договір), відповідно до п.1.1. якого в порядку та на умовах, визначених Договором, постачальник зобов`язується поставляти покупцеві товар/ устаткування, а покупець зобов`язується приймати та оплачувати товар/устаткування у відповідності до умов Договору.

Загальна кількість товару/устаткування, яка поставляється на умовах Договору, вказується сторонами в Специфікаціях, які є невід`ємною частиною даного договору.(п.2.1. Договору).

Датою поставки товару/устаткування вважається дата, що зазначена друкарським способом у відповідній видатковій накладній.(п.3.7. Договору).

Відповідно до п.5.3. Договору покупець зобов`язаний оплатити вартість отриманого устаткування протягом 12 місяців, згідно додаткової угоди.

Пунктом 6.2. Договору сторони погодили, що у разі несплати покупцем вартості товару/ устаткування у строк, установлений п.5.3 даного Договору, покупець сплачує постачальнику пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від вартості неоплаченої партії товару за кожний день прострочення. При цьому пеня нараховується за увесь час існування прострочення в межах строків позовної давності, передбачених чинним законодавством України. Сплата пені не звільняє покупця від відшкодування збитків, нанесених постачальнику неналежним виконанням Договору.

Згідно із п.6.3. Договору в разі, якщо покупцем будуть порушені строки сплати, передбачені в п.5.3. Договору, більш ніж на 5 календарних днів, додатково до пені, передбаченій у п.6.2. Договору, покупець сплачує постачальнику фінансову санкцію в сумі 10% від вартості несвоєчасно сплаченого товару/устаткування.(арк.справи 12-14).

Матеріалами справи стверджено, що Додатковою угодою №1 від 11.06.2021 до Договору сторони погодили, що покупець придбуває устаткування загальною вартістю 111 340,09 грн з ПДВ, а саме:

Кавовий автомат OCS Iperatomatica у кількості 1 шт.;

Кавовий автомат Flymax F050 у кількості 1 шт.;

Кавовий автомат Libertys F11 у кількості 1 шт.;

Охолоджувач молока (Milk Cooler) BC9CE62B1908V у кількості 1 шт.

Згідно із п.3 Додаткової угоди №1 від 11.06.2021 до Договору сторони дійшли згоди про оплату Підприємцем вартості устаткування рівними частинами по 9 278,34 грн не пізніше 11 числа кожного календарного місяця (починаючи з 11.06.2021 та закінчуючи 11.05.2022 включно). (арк.справи 15).

Відповідно до Додатку №1 (Специфікація устаткування) від 11.06.2021 до Договору конкретизовано устаткування, яке підлягає поставці за серійним номером, моделлю та відповідною вартістю (загальна вартість 111 340,09 грн з ПДВ).(арк.справи 16).

Матеріалами справи стверджено, що на виконання умов Договору Позивач передав, а Відповідач прийняв обумовлений товар загальною вартістю 111 340,09 грн, що стверджується підписаною обома сторонами видатковою накладною №59 від 10.06.2021.(арк.справи 17).

Покликаючись на часткову в сумі 70 417,82 грн оплату Підприємцем вартості отриманого устаткування, Товариство повідомляє про утворення перед ним за період 10.06.2021 09.02.2024 заборгованості Відповідача в сумі 40 922,27 грн.

Несплата Відповідачем решти вартості поставленого устаткування на загальну суму 40 922,27 грн стала підставою для звернення Товариства до суду про стягнення вказаного боргу. Крім того, Позивачем заявлено до стягнення з Відповідача 33 215,18 грн пені та 4 092,23 грн штрафу згідно п. 6.2., 6.3. укладеного Договору, 8 519,83 грн інфляційних втрат та 2 269,65 грн -3% річних за прострочення виконання грошового зобов`язання.

Як зазначалося вище, рішенням господарського суду Вінницької області від 17.06.2024 у справі №902/414/24 позов ТОВ «Діскаф» задоволено.(арк.справи 99-104).

Перевіривши додержання судом першої інстанції норм процесуального права, апеляційний суд вважає, що скарга безпідставна та не підлягає задоволенню, з огляду на наступне:

Розглядаючи апеляційну скаргу, колегія суддів виходить з того, що у відповідності до ч.1 ст.269 ГПК України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Предметом даного спору є стягнення заборгованості та штрафних санкцій за Договором поставки устаткування №ДК-312.

Гарантоване ст.55 Конституції України й конкретизоване у законах України право на судовий захист передбачає можливість звернення до суду за захистом порушеного права, але вимагає, щоб порушення, про яке стверджує позивач, було обґрунтованим. Таке порушення прав має бути реальним, стосуватися індивідуально виражених прав або інтересів особи, яка стверджує про їх порушення.

Частиною 1 статті 15 Цивільного кодексу України (надалі в тексті ЦК України) передбачено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Захист цивільних прав це передбачені законом способи охорони цивільних прав у разі їх порушення чи реальної небезпеки такого порушення.

Статтею 16 ЦК України, положення якої кореспондуються з положеннями ст.20 Госпо-дарського кодексу України (надалі в тексті ГК України), встановлено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Згідно вимог ч.1-2 ст.11 ЦК України, цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема є договори та інші правочини.

Господарські зобов`язання можуть виникати, зокрема, із господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.(ст.174 ГК України).

Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Згідно, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього кодексу, інших актів цвільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.(ст.6, 626, ч.1 ст.627, ч.1 ст.628 ЦК України).

У відповідності до ст.509 ЦК України та ст.173 ГК України, в силу господарського зобов-язання, яке виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання, один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

За приписами ст.525, 526, 629 ЦК України та ст.193 ГК України, договір є обов`язковим для виконання сторонами, а зобов`язання мають виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Матеріалами справи стверджено, що 11.06.2021 з моменту укладення Договору між сто-ронами виникли відносини поставки, оскільки взаємовідносини сторін підпадають під визначення, яке містять статті 265 ГК України та 712 ЦК України: коли продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним викорис-танням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Оскільки, до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін, тому в силу ст. 655, 692 ЦК України та розділу 3 Договору факт прийняття Відповідачем товару зумовлює виникнення у нього зобов`язання оплатити повну вартість цього товару.

З матеріалів справи вбачається, що Позивач передав Відповідачеві товар на загальну суму 111340,09 грн, в тому числі: Кавовий автомат OCS Iperatomatica у кількості 1 шт.; Кавовий автомат Flymax F050 у кількості 1 шт.; Кавовий автомат Libertys F11 у кількості 1 шт.; Охолоджувач молока (Milk Cooler) BC9CE62B1908V у кількості 1 шт., який прийнято останнім без зауважень, що підтверджується видатковою накладною №59 від 10.06.2021, яка підписана обома сторонами.(арк. справи 17).

Колегія суддів приймає до уваги, що згідно із п.3 Додаткової угоди №1 від 11.06.2021 до Договору сторони узгодили, що ФОП Коломійко В.М. оплачує вартість устаткування рівними частинами з визначенням кінцевої дати оплати 11.05.2022 включно, відтак грошове зобов`язання Відповідачки є простроченим з 12.05.2022.

Сторонами не заперечується, що частина вартості товару була оплачена Підприємцем. Проте, решта вартості устаткування не була оплачена, що призвело до утворення заборгованості в сумі 40922,27 грн.

Апеляційний суд звертає увагу, що вказану суму заборгованості Відповідач не заперечує, про що зазначає у відзиві на позовну заяву. Однак повідомляє про відсутність заборгованості у зв`язку з поверненням частини товару, а саме: кавового автомата Flymax F050 вартістю 38 634,61 грн, що майже дорівнює сумі заборгованості за Договором.

В апеляційній скарзі ФОП Коломійко В.М. зазначає про повернення для ТОВ «Діскаф» однієї одиниці обладнання шляхом направлення через відділення «Нова пошта» на раніше узгоджені реквізити з Булах Іриною, в обґрунтування чого надає товарно-транспортну накладну та заяву директора відділення Нової пошти.

Надаючи оцінку наданим доказам, а саме: товарно-транспортній накладній та заяві керівника відділення ТОВ Нова пошта, колегія суддів враховує наступне.

Згідно із ч.ч. 2, 3 ст.13 ГПК України, учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Відповідно до ч.1 ст.73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Належними, згідно ст.76 ГПК України, є докази, на підставі яких можна встановити обста-вини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються пред-мета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.(ч.1 ст.77 ГПК України).

З наданої Скаржником ТТН №59001080024275 від 30.12.2023р. неможливо встановити, який саме вантаж відправлено, кому і коли саме, оскільки дата формування ТТН зазначена «30 грудня 2023р. о 10:00», тоді як дата відмітки представником Нової пошти Сторчак Володимир Євгенійович, зазначена «16.04.2024».

Апеляційним судом встановлено, що Договір поставки від 11.06.2021 підписано директором Товариства Мельником Сергієм Миколайовичем. Тоді як в графі «представник одержувача» зазначено ОСОБА_2 , однак матеріали справи не містять доказів, що дана особа є уповноваженим представником Товариства.

Крім того, колегія суддів критично відносить до наданої Скаржником заяви за підписом ОСОБА_3 , оскільки з даного документу неможливо встановити хто є підписант і яке відношення від має до даної справи. Відтак, даний документ не є належним доказом в розумінні ст.76 ГПК України

Всі доводи апеляційної скарги розглянуто, порушених, невизнаних або оспорених прав чи інтересів Скаржника не встановлено.

Таким чином, матеріалами справи спростовуються доводи Скаржника про неправомірність висновків суду першої інстанції щодо порушених прав Позивача, рівно як і твердження щодо невмотивованості висновку про обґрунтованість заявленого позову, а тому рішення суду першої інстанції належить залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення

При цьому, колегія суддів враховує позицію Європейського суду з прав людини щодо п.1 ст.6 Конвенції, яка зобов`язує національні суди обґрунтовувати свої рішення. Це зобов`язання не можна розуміти як таке, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент, і питання дотримання цього зобов`язання має вирішуватись виключно з огляду на обставини справи (див.рішення від 09.12.1994 у справах «Руіз Торія проти Іспанії» (Ruiz Torija v. Spain), п.29, та «Гарсія Руіз проти Іспанії» (Garcia Ruiz v. Spain), заява №30544/96, п.26). Ці принципи застосовувалися в низці справ проти України (див., наприклад, рішення від 15.11.2007 у справі «Бендерський проти України» (Benderskiy v.Ukraine), заява №22750/02, п.42-47; від 18.07.2006 у справі «Проніна проти України» (Pronina v. Ukraine), заява №63566/00, п.25; від 07.10.2010 у справі «Богатова проти України» (Bogatova v. Ukraine), заява №5231/04, п.18, 19).

Статтею 74 ГПК України передбачено обов`язок кожної із сторін довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.(ст.86 ГПК України).

Отже, доводи Скаржника, зазначені в апеляційній скарзі, апеляційним судом не визнаються такими, що можуть бути підставою згідно ст.ст.277, 278 ГПК України для скасування чи зміни оскаржуваного рішення, тому суд апеляційної інстанції вважає, що рішення місцевого господарського суду слід залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Керуючись ст.ст.34,86,126,129,233,240,269,270,275,276,282,284,287 Господарського про-цесуального кодексу України, Північно-західний апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Фізичної особи-підприємця Коломійко Валентини Миколаївни на рішення господарського суду Вінницької області від 17.06.2024 у справі №902/414/24 залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін.

2. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і не підлягає оскарженню до Верховного Суду за виключенням випадків, передбачених ст.287 ГПК України.

3. Матеріали справи №902/414/24 повернути до господарського суду Вінницької області.

Головуючий суддя Грязнов В.В.

Суддя Павлюк І.Ю.

Суддя Розізнана І.В.