Рішення

від 30.05.2024 по справі 927/92/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

30.05.2024Справа №927/92/24

За позовомПублічного акціонерного товариства "Український зональний науково-дослідний і проектний інститут по цивільному будівництву" - ПАТ "КИЇВЗНДІЕП"доФізичної особи-підприємця Курача Сергія Юрійовичаза участі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача -Міністерства розвитку громад, територій та інфраструктури Українипростягнення заборгованості у розмірі 18 105,26 грн Суддя Бойко Р.В. секретар судового засідання Кучерява О.М.Представники учасників справи:від позивача:Григоренко М.І.від відповідача:не з`явивсявід третьої особи:не з`явивсяОБСТАВИНИ СПРАВИ:

У січні 2024 року Публічне акціонерне товариство "Український зональний науково-дослідний і проектний інститут по цивільному будівництву" - ПАТ "КИЇВЗНДІЕП" звернулось до Господарського суду Чернігівської області із позовом до Фізичної особи-підприємця Курача Сергія Юрійовича про стягнення заборгованості у розмірі 18 105,26 грн.

В обґрунтування позовних вимог Публічне акціонерне товариство "Український зональний науково-дослідний і проектний інститут по цивільному будівництву" - ПАТ "КИЇВЗНДІЕП" вказує, що Фізичною особою-підприємцем Курачем Сергієм Юрійовичем неналежним чином виконувались свої зобов`язання в частині сплати орендних та інших платежів відповідно до умов договорів оренди нерухомого майна, а саме:

- за Договором №2017/46 оренди нежитлових приміщень від 28.04.2017, об`єкт оренди: частина кімнати №404(1) площею 13,6 кв.м та частина коридору площею 1,36 кв.м., що розташовані на 4-му поверсі корпусу прибудови за адресою: м. Київ, бульв. Лесі Українки, 26, наявний борг по орендній платі та іншим платежам у розмірі 6 470,14 грн;

- за Договором №2021/45 оренди нежитлових приміщень від 09.08.2021, об`єкт оренди: частина кімнати №404(4) площею 18,2 кв.м та частина коридору площею 1,82 кв.м., що розташовані на 4-му поверсі корпусу прибудови за адресою: м. Київ, бульв. Лесі Українки, 26, наявний борг по орендній платі та іншим платежам у розмірі 8 233,67 грн.

Крім того, у зв`язку з неналежним виконанням Фізичною особою-підприємцем Курачем Сергієм Юрійовичем своїх грошових зобов`язань за Договором №2017/46 від 28.04.2017 позивач стверджує про наявність правових підстав для стягнення з відповідача пені у розмірі 700,19 грн, 3% річних у розмірі 248,86 грн та інфляційних втрат у розмірі 547,69 грн, а за неналежне виконання зобов`язань за Договором №2021/45 від 09.08.2021 - пені у розмірі 891,04 грн, 3% річних у розмірі 316,70 грн та інфляційних втрат у розмірі 696,97 грн.

Ухвалою Господарського суду Чернігівської області від 23.01.2024 справу №927/92/24 за позовом Публічного акціонерного товариства "Український зональний науково-дослідний і проектний інститут по цивільному будівництву" - ПАТ "КИЇВЗНДІЕП" до Фізичної особи-підприємця Курача Сергія Юрійовича про стягнення заборгованості передано за виключною підсудністю до Господарського суду міста Києва.

06.02.2024 матеріали справи №927/92/24 надійшли до Господарського суду міста Києва та за наслідками автоматизованого розподілу були передані на розгляд судді Бойку Р.В.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 20.02.2024 (постановленою після усунення позивачем недоліків позовної заяви, встановлених ухвалою суду від 12.02.2024) відкрито провадження у справі №927/92/24; вирішено здійснювати її розгляд за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін; визначено сторонам строки на подання заяв по суті спору; судове засідання призначено на 19.03.2024.

05.03.2024 через відділ діловодства суду від Публічного акціонерного товариства "Український зональний науково-дослідний і проектний інститут по цивільному будівництву" - ПАТ "КИЇВЗНДІЕП" надійшло клопотання про відкладення засідання.

06.03.2024 Фізичною особою-підприємцем Курачем Сергієм Юрійовичем в системі "Електронний суд" сформовано відзив на позов (зареєстрований в автоматизованій системі "Діловодство спеціалізованого суду" 07.03.2024), в якому відповідач зазначає, що позивач вже звертався до суду в 2023 році з позовом про стягнення з Фізичної особи-підприємця Курача Сергія Юрійовича заборгованості у розмірі 8 233,67 грн за Договором оренди нежитлових приміщень №2021/45 від 09.08.2021 (справа №927/369/23) та з позовом про стягнення з Фізичної особи-підприємця Курача Сергія Юрійовича заборгованості у розмірі 6 740,14 грн за Договором оренди нежитлових приміщень №2017/46 від 28.04.2017 (справа №927/368/23). Відповідач стверджує, що Договір №2021/45 оренди нежитлових приміщень від 09.08.2021 та Договір №2017/46 оренди нежитлових приміщень від 28.04.2017 припинили свою дію згідно п. 10.1 - 31.12.2021 і не були пролонговані за згодою сторін, проте позивачем до стягнення безпідставно заявлена сума основного боргу, яка визначена ним за спірними договорами в період з 09.08.2021 по 30.09.2022, тобто поза межами строку дії вказаних договорів. Також відповідач вказує, що надані позивачем у вигляді засвідчених копій Додаткова угода №5 від 23.12.2021 та Додаткова угоду №6 від 28.04.2022 до Договору оренди від №2017/46 від 28.04.2017 ФОП Курач Сергій Юрійович не підписував, ким саме вчинений підпис у вказаних додаткових угодах відповідачу не відомо, проте звертає увагу суду, що такі підписи значно відрізняються від власного підпису відповідача та один від одного. При цьому позивач також звертає увагу суду, що надані позивачем акти надання послуг не підписані відповідачем, тобто вони є односторонніми і не можуть свідчити про надання послуг позивачем та їх прийняття відповідачем. До того ж відповідач звертає увагу суду, що позивач безпідставно здійснив нарахування за 2022 рік, включаючи серпень і вересень 2022 року, не являючись з серпня 2022 року балансоутримувачем майна, усупереч Закону України "Про оренду державного та комунального майна", Методики розрахунку орендної плати за державне майно, затвердженою постановою Кабінету Міністрів України від 28.04.2021 №630, Порядку передачі в оренду державного та комунального майна, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.06.2020 №483 (зі змінами), пунктам Типового договору оренди державного майна (постанова Кабінету Міністрів України від 12.08.2020 №820). За розрахунками ФОП Курач С.Ю. за період з 31.01.2022 по 28.09.2022 Публічним акціонерним товариством "Український зональний науково-дослідний і проектний інститут по цивільному будівництву" - ПАТ "КИЇВЗНДІЕП" здійснено безпідставні нарахування за Договором №2021/45 від 09.08.2021 після припинення його дії на загальну суму 36 123,47 грн, тому переплата відповідача за вказаним договором складає 27 889,80 грн, а за Договором №2017/46 від 28.04.2017 - здійснено безпідставні нарахування на суму 30 421,63 грн, тому переплата відповідача за вказаним договором складає 24 053,85 грн. Окрім того відповідач посилається на те, що аукціон при укладанні Договору оренди №2021/45 від 09.08.2021 не оголошувався, при продовженні Договору №2017/46 від 28.04.2017 шляхом укладання додаткової угоди 31.12.2021 також аукціон не оголошувався, відповідна оцінка майна не проводилась, розрахунок вартості оренди державного майна згідно із затвердженою законодавством методикою не здійснювався, посилання щодо належності орендованого майна з відповідними розрахунками вартості оренди державної власності також не було включено позивачем (орендодавцем) у Договір №2021/45 від 09.08.2021 і додаткову угоду №4 до договору №2017/46 від 28.04.2017, відповідно вартість оренди державного майна була визначена орендодавцем за власним розсудом без здійснення необхідних розрахунків, запропонований текст договору не відповідав постанові Кабінету Міністрів України №820 від 12.08.2020 "Про затвердження примірних договорів оренди державного майна". У прохальній частині відзиву на позов ФОП Курач С.Ю. також просив суд проводити розгляд справи за правилами загального позовного провадження та замінити засідання для розгляду справи по суті підготовчим засіданням; витребувати у позивача оригінали письмових доказів, включаючи всі додаткові угоди, якщо такі укладалися за твердженням позивача до договорів оренди №2021/45 від 09.08.2021, та №2017/46 від 28.04.2017 з метою проведення в подальшому відповідної технічної та судово-почеркознавчої експертизи, про що відповідачем буде надано суду окреме клопотання; відкласти розгляд справи до скасування встановленого Законом України від 06.02.2024 №3564-IX "Про затвердження Указу Президента України "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні" воєнного стану, враховуючи віддаленість місця проживання відповідача від місцезнаходження Господарського суду міста Києва та знаходження території поблизу кордону з країною-агресором (м. Остер Чернігівської області), відсутність на дату подання відзиву належних технічних засобів та нестабільний Інтернет-звязок для участі у засіданні суду в режимі відеоконференції, існування довготривалих повітряних тривог в прикордонній Чернігівській області, що унеможливлюють нормальну роботу міжміського громадського транспорту і створюють додаткові ризики та небезпеку для життя та здоров`я відповідача при відповідно приписів ст. 3 Конституції України.

В судове засідання 19.03.2024 представники сторін, які були повідомлені про місце, дату та час його проведення належним чином, своїх повноважних представників не направили, у зв`язку з чим ухвалою Господарського суду міста Києва від 19.03.2024 відкладено судове засідання на 04.04.2024; запропоновано Публічному акціонерному товариству "Український зональний науково-дослідний і проектний інститут по цивільному будівництву" - ПАТ "КИЇВЗНДІЕП" надати суду пояснення щодо правового статусу нерухомого майна: частини кімнати №404(1) площею 13,6 кв.м та частини коридору площею 1,36 кв.м., що розташовані на 4-му поверсі корпусу прибудови за адресою: м. Київ, бульв. Лесі Українки, 26, частина кімнати №404(4) площею 18,2 кв.м та частини коридору площею 1,82 кв.м., що розташовані на 4-му поверсі корпусу прибудови за адресою: м. Київ, бульв. Лесі Українки, 26 (чи є таке майно об`єктом державної власності)

02.04.2024 Фізичною особою-підприємцем Курачем Сергієм Юрійовичем в системі "Електронний суд" сформовано клопотання про відкладення розгляду справи та продовження строку проведення підготовчого засідання (зареєстроване в автоматизованій системі "Діловодство спеціалізованого суду" 03.04.2024), в якому відповідач, посилаючись на введений Законом України від 06.02.2024 №3564-IX "Про затвердження Указу Президента України "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні" воєнний стан, віддаленість місця проживання відповідача від місцезнаходження Господарського суду міста Києва та знаходження території поблизу кордону з країною-агресором (м. Остер Чернігівської області), відсутність на дату подання відзиву належних технічних засобів та нестабільний Інтернет-звязок для участі у засіданні суду в режимі відеоконференції, існування довготривалих повітряних тривог в прикордонній Чернігівській області, що унеможливлюють нормальну роботу міжміського громадського транспорту і створюють додаткові ризики та небезпеку для життя та здоров`я відповідача, просить суд відкласти розгляд справи №927/92/24 на іншу дату, після скасування встановленого Законом України від 06.02.2024 №3564-IX "Про затвердження Указу Президента України "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні" воєнного стану.

Також 02.04.2024 Фізичною особою-підприємцем Курачем Сергієм Юрійовичем в системі "Електронний суд" сформовано клопотання про здійснення розгляду справи №927/92/24 в порядку загального позовного провадження (зареєстроване в автоматизованій системі "Діловодство спеціалізованого суду" 03.04.2024). Крім того, ФОП Курачем С.Ю. через систему "Електронний суд було подано клопотання про призначення у справі №927/92/24 судової почеркознавчої та технічної експертизи, для проведення якої просить витребувати у Публічного акціонерного товариства "Український зональний науково-дослідний і проектний інститут по цивільному будівництву" - ПАТ "КИЇВЗНДІЕП" оригінали письмових доказів по справі, в тому числі оригінали укладених договорів оренди №2017/46 та №2021/45 з усіма додатками до них.

Протокольними ухвалами Господарського суду міста Києва від 04.04.2024 відмовлено у задоволенні клопотання відповідача про відкладення засідання; залучено до участі у справі Міністерство розвитку громад, територій та інфраструктури України в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача; зобов`язано учасників справи направити залученій третій особі копії заяв по суті спору, а докази такого заправлення надати суду; запропоновано залученій третій особі у строк протягом десяти днів з дня одержання ухвали надати суду письмові пояснення щодо заяв по суті спору з доказами їх направлення іншим учасникам справи; запропоновано залученій третій особі надати пояснення щодо правового статусу та власника нерухомого майна: частини кімнати №404(1) площею 13,6 кв.м та частини коридору площею 1,36 кв.м., що розташовані на 4-му поверсі корпусу прибудови за адресою: м. Київ, бульв. Лесі Українки, 26, частина кімнати №404(4) площею 18,2 кв.м та частини коридору площею 1,82 кв.м., що розташовані на 4-му поверсі корпусу прибудови за адресою: м. Київ, бульв. Лесі Українки, 26; запропоновано позивачу надати розрахунки позовних вимог; відкладено судове засідання на 09.05.2024.

07.05.2024 Міністерством розвитку громад, територій та інфраструктури України в системі "Електронний суд" сформовано заяву, в якій третя особа повідомляє, що не може подати у встановлений строк пояснення по суті спору, оскільки не отримала примірника позову, тому просить суд зобов`язати позивача направити Міністерству розвитку громад, територій та інфраструктури України примірник позову.

08.05.2024 Фізичною особою-підприємцем Курачем Сергієм Юрійовичем в системі "Електронний суд" сформовано клопотання про відкладення розгляду справи та продовження строку проведення підготовчого засідання (зареєстроване в автоматизованій системі "Діловодство спеціалізованого суду" 09.05.2024), в якому відповідач просить суд відкласти розгляд справи №927/92/24 на іншу дату та витребувати у позивача оригінали доказів по справі і у залученої третьої особи - пояснення щодо правового статусу державного майна, для виявлення інших фактичних обставин, що мають суттєве значення для правильного вирішення спору, і доказів на підтвердження цих обставин. При цьому у даному клопотанні Курач Сергій Юрійович повідомляє, що не має безпечної можливості здійснити поїздку до м. Києва 9 травня щоб бути присутнім у судовому засіданні 09.05.2024 при розгляді справи №927/92/24 через віддаленість свого місця проживання від місцезнаходження Господарського суду міста Києва та знаходження території поблизу кордону з країною-агресором (м. Остер Чернігівської області) під час запровадженого в Україні воєнного стану, відсутності під час дії військового стану регулярного транспортного сполучення для поїздки в м. Київ і попередженням МВС України про високу ймовірність ракетних обстрілів, що створює додаткові ризики та небезпеку для життя та здоров`я відповідача. Також Фізичною особою-підприємцем Курачем Сергієм Юрійовичем в системі "Електронний суд" було сформовано клопотання про долучення доказів, в якому відповідач просив суд долучити до матеріалів справи надані відповідачем додаткові докази; у задоволенні заяви позивача щодо долучення до справи додаткових доказів у вигляді копій не підписаних відповідачем актів №281, №282, №598 виконаних робіт за січень та лютий 2022 року, а також довідки від 2019 року щодо права власності від - відмовити; зобов`язати залучену до участі у справі Міністерство розвитку громад, територій та інфраструктури України в якості третьої особи, надати пояснення щодо правового статусу та власника нерухомого майна: частини кімнати №404(1) площею 13,6 кв.м та частини коридору площею 1,36 кв.м., що розташовані на 4-му поверсі корпусу прибудови за адресою: м. Київ, бульв. Лесі Українки, 26, частина кімнати №404(4) площею 18,2 кв.м та частини коридору площею 1,82 кв.м., що розташовані на 4-му поверсі корпусу прибудови за адресою: м. Київ, бульв. Лесі Українки, 26; проводити розгляд справи за правилами загального позовного провадження та замінити засідання для розгляду справи по суті підготовчим засіданням, яке є запереченням відповідача проти розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження; витребувати у позивача оригінали письмових доказів, включаючи всі додаткові угоди, якщо такі укладалися за твердженням позивача до договорів оренди №2021/45 від 09.08.2021 та №2017/46 від 28.04.2017, а також оригінали актів №281, №282, №598 виконаних робіт за січень та лютий 2022 року з метою проведення в подальшому відповідної технічної та судово-почеркознавчої експертизи.

Протокольною ухвалою Господарського суду міста Києва від 09.05.2024 зобов`язано позивача направити третій особі копію позову з додатками протягом 2 днів; відкладено судове засідання на 30.05.2024.

28.05.2024 Міністерством розвитку громад, територій та інфраструктури України сформовано в системі "Електронний суд" пояснення щодо позовної заяви, в яких третя особа зазначає, що Мінінфраструктури не володіє інформацією стосовно індивідуально визначеного майна, а саме: частини кімнати № 404 (1) площею 13, 6 кв.м. та частини коридору площею 1,36 кв.м., що розташовані на 4-му поверсі корпусу, а також частини кімнати № 404 (4) площею 18, 2 кв.м. та частини коридору площею 1,82 кв.м., розташовані на 4-му поверсі корпусу за адресою: м. Київ, бульвар Лесі Українки, 26. Також третя особа звертає увагу на те, що погодження договорів укладених у 2017 та 2021 році між ФОП Курач С.Ю. та ПАТ "КИЇВЗНДІЕП" як суб`єктами господарювання та за якими виникла заборгованість у розмірі 18 194,46 грн з урахуванням норм статей 6, 9 Господарського кодексу України до повноважень Мінінфраструктури не належало. У своїх поясненнях третя особа просить суд розгляд справи здійснити за відсутності представника Мінінфраструктури.

29.05.2024 Фізичною особою-підприємцем Курачем Сергієм Юрійовичем в системі "Електронний суд" сформовано клопотання про відкладення розгляду справи та продовження строку проведення підготовчого засідання (зареєстроване в автоматизованій системі "Діловодство спеціалізованого суду" 30.05.2024), в якому відповідач просив суд відкласти розгляд справи № 927/92/24, призначений 30.05.2024, на іншу дату та час, витребувавши у позивача оригінали доказів по справі та у визначеного судом компетентного державного органу (Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна та ін.) інформацію та докази щодо правового статусу спірного державного майна, а саме частини кімнати №404(1) площею 13,6 кв.м та частини коридору площею 1,36 кв.м., що розташовані на 4-му поверсі корпусу прибудови за адресою: м. Київ, бульв. Лесі Українки, 26Б, частина кімнати №404(4) площею 18,2 кв.м та частини коридору площею 1,82 кв.м.,для виявлення інших фактичних обставин, що мають суттєве значення для правильного вирішення спору, і доказів на підтвердження цих обставин.

В судове засідання, призначене на 30.05.2024, з`явився представник позивача та надав пояснення по суті спору, за змістом яких позовні підтримав та просив їх задовольнити.

Відповідач та третя особа явку своїх представників в призначене на 30.05.2024 судове засідання не забезпечили, ФОП Курач С.Ю. просив суд відкласти судове засідання на іншу дату та час, а Міністерство розвитку громад, територій та інфраструктури України просило суд розгляд справи здійснити за відсутності представника Мінінфраструктури.

Щодо клопотань ФОП Курача С.Ю. про відкладення судового засідання, то суд не вбачає правових підстав для чергового відкладення судового засідання з огляду на наступне.

Так, клопотання відповідача про відкладення судового засідання мотивоване тим, що він не має безпечної можливості здійснити поїздку до м. Києва, щоб бути присутнім у судовому засіданні 30.05.2024 при розгляді справи №927/92/24 через віддаленість місця проживання відповідача від місцезнаходження Господарського суду міста Києва та знаходження території поблизу кордону з країною-агресором (м. Остер Чернігівської області) під час запровадженого в Україні воєнного стану, відсутності під час дії військового стану регулярного транспортного сполучення для поїздки в м. Київ і попередження МВС України про високу ймовірність ракетних обстрілів, що створює додаткові ризики та небезпеку для життя та здоров`я відповідача.

Статтею 12-2 Закону України "Про правовий режим воєнного стану" передбачено, що в умовах правового режиму воєнного стану суди, органи та установи системи правосуддя діють виключно на підставі, в межах повноважень та в спосіб, визначені Конституцією України та законами України. Повноваження судів, органів та установ системи правосуддя, передбачені Конституцією України, в умовах правового режиму воєнного стану не можуть бути обмежені.

Тобто навіть в умовах воєнного стану конституційне право особи на судовий захист не може бути обмеженим.

Відповідно до ст. 26 Закону України "Про правовий режим воєнного стану" правосуддя на території, на якій уведено воєнний стан, здійснюється лише судами. Скорочення чи прискорення будь-яких форм судочинства забороняється.

З наведених приписів закону вбачається, що запровадження воєнного стану у країні не може слугувати самостійною та достатньою підставою для відтермінування вирішення спору (не здійснення розгляду справи), в той час як наразі ні в м. Києві та Київській області (за місцезнаходженням позивача та суду), ні у Чернігівській області (за місцем проживання відповідача) не ведуться активні бойові дії.

Поза увагою суду також не залишилась та обставина, що м. Остер Чернігівської області знаходиться на віддаленні від кордону із Російською Федерацію на понад 140 км, а до кордону із Республікою Білорусь - на понад 40 км. Згідно наказу Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 25.04.2022 №75 "Про затвердження Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією" в останній раз на території Остерської міської територіальної громади велися бойові дії 31.03.2022.

В свою чергу, за інформацією із сайту Статистики повітряних тривог за посиланням https://air-alarms.in.ua/?from=2023-07-19to=2023-11-24#statistic за період розгляду Господарським судом міста Києва справи №927/92/24 (з 20.02.2024 по 30.05.2024) у Чернігівській області було об`явлено 1 291 повітряну тривогу, що значно менше ніж у Харківській області (4 250 тривог), Донецькій області (4 485 тривог), Запорізькій області (4 120 тривог), Дніпропетровській області (3 565 тривог), Полтавській області (2 339 тривог), Миколаївській області (2 308 тривог), Херсонській області (2 186 тривог), Сумській області (2 104 тривоги), проте учасникам судових справ із місцезнаходженням / місцем проживання в останніх наведене не перешкоджало брати участь у засіданнях по іншим справам як в режимі відеоконференцзв`язку, так і шляхом забезпечення участі представника у судовому засіданні безпосередньо в залі суду.

При цьому, м. Остер Чернігівської області знаходиться на віддаленні від м. Київ за 90 км та за інформацією із сервісу https://www.google.com/maps із автобусної станції у м. Київ наявні автобусні маршрути через м. Колезелець та через м. Євминку (як в першій половині дня, так і в другій).

Щодо посилань відповідача на відсутність належних технічних засобів та нестабільний Інтернет-зв`язок для участі у засіданні суду в режимі відеоконференції, то суд враховує, що ФОП Курач С.Ю. жодного разу не ініціював питання щодо його участі в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів та відповідно не спробував взяти участь у засіданнях по справі в такий спосіб. Також ФОП Курач С.Ю. жодного разу не ініціював питання щодо його участі в режимі відеоконференції з іншого суду, наближеного до місця проживання відповідача.

Проте відсутність належних технічних засобів та нестабільний Інтернет-зв`язок не перешкодили ФОП Курачу С.Ю. подати через систему "Електронний суд" відзив на позов, а також шість клопотань з процесуальних питань.

Згідно з пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікованої Законом України від 17.07.1997, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням частини 1 статті 6 даної Конвенції (пункти 66-69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 у справі "Смірнова проти України").

У своїх рішеннях Європейський суд з прав людини неодноразово наголошував, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

У рішенні від 03.04.2008 у справі "Пономарьов проти України" Суд зазначив, що сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.

При цьому на осіб, які беруть участь у справі, покладається обов`язок демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду і не допускати свідомих маніпуляцій та ухилень від отримання інформації про рух справи.

На думку суду, зважаючи на те, що відповідач з 21.02.2024 був обізнаний про розгляд справи №927/92/24 Господарським судом міста Києва та про призначені у справі засідання, то відповідно ФОП Курач С.Ю. не був позбавлений можливості протягом більш як 90 днів до дати розгляду даного спору по суті прийняти участь у розгляді справи шляхом участі в хоча б в одному із чотирьох судовому засіданні, що були призначені в межах справи №927/92/24.

Відтак, суд приходить до висновку, що відповідач не скористався своїм правом на участь у судовому засіданні, в той час як згідно приписів Закону України "Про правовий режим воєнного стану" підстави для відкладення розгляду справи №927/92/24 чи зупинення провадження у даній справі відсутні.

В судовому засіданні 30.05.2024 судом із заслуховуванням думки представника позивача було розглянуто клопотання відповідача про призначення у справі судової експертизи та про здійснення розгляду справи за правилами загального позовного провадження.

Так, суд дійшов висновку, що поставлені ФОП Курачем С.Ю. на вирішення експерта питання не впливають на вирішення даного спору по суті (що додатково буде обґрунтовано у мотивувальній частині рішення), проте призначення судової почеркознавчої та технічної експертизи призведе до затягування розгляду справи. Оскільки суд дійшов висновку про відсутність необхідності у призначенні в межах справи №927/92/24 судової експертизи, то відповідно відсутня необхідність у витребувані оригіналів документів для її проведення.

Щодо клопотання відповідача про здійснення розгляду справи №927/92/24 за правилами загального позовного провадження (за своєю суттю заява із запереченнями проти розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження), то протокольною ухвалою Господарського суду міста Києва від 30.05.2024 відмовлено в задоволенні клопотання про перехід в загальне позовне провадження з огляду на те, що підстави для такого переходу відсутні.

Постановляючи відповідну протокольну ухвалу суду, суд виходив із того, що обраний позивачем спосіб захисту, категорія та складність даної справи, обсяг та характер доказів у справі свідчать про незначну складність даної справи, а ціна спору не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, в той час як відповідачем не наведено жодних обставин, які б свідчили про неможливість розгляду даної справи в порядку спрощеного позовного провадження (з врахуванням відмови судом у задоволенні клопотання відповідача про призначення судової експертизи).

В судовому засіданні 30.05.2024 судом завершено розгляд справи №927/92/24 по суті, оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

У засіданнях здійснювалася фіксація судового процесу технічним засобами у відповідності до статті 222 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються правові позиції сторін, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд -

ВСТАНОВИВ:

28.04.2017 між Публічним акціонерним товариством "Український зональний науково-дослідний і проектний інститут по цивільному будівництву" - ПАТ "КИЇВЗНДІЕП" (орендодавець) та Фізичною особою-підприємцем Курачем Сергієм Юрійовичем (орендар) укладено Договір №2017/46 оренди нежитлових приміщень (надалі - Договір №2017/46), у відповідності до п. 1.1 якого орендодавець передає, а орендар зобов`язується прийняти в строкове платне користування нерухоме майно (нежитлові приміщення), яке знаходиться за адресою: м. Київ, бульвар Лесі Українки, 26.

За умовами п.п. 2.1, 2.2 Договору №2017/46 об`єктом оренди відповідно до даного договору є нежитлове приміщення, а саме: частина кімнати №404(1) загальною площею 13,6 кв.м., та частина коридору площею 1,36 кв.м., що розташовані на 4-му поверсі корпусу прибудови (інвентарний номер №571) орендодавця за адресою: м. Київ, бульвар Лесі Українки, 26. Загальна площа об`єкта оренди складає 14,96 квадратних метрів.

У пункті 3.2 Договору №2017/46 визначено обов`язки орендаря, якими зокрема є: вносити плату на рахунок орендодавця своєчасно, у повному обсязі і відповідно до умов договору; своєчасно і відповідно до умов даного договору відшкодовувати орендодавцю плату за комунальні послуги та плату податку на землю та нерухомість; повернути об`єкт оренди в термін і на умовах, викладених у розділі 7 даного договору.

Згідно п. 4.1 Договору №2017/46 орендар за користування об`єктом оренди вносить орендну плату. Розмір орендної плати за 1 календарний (базовий) місяць визначається з розрахунку: за 1 квадратний метр загальної площі об`єкта оренди 166,67 грн, крім того ПДВ 20%, що складає 33,33 грн, а всього - 200,00 грн з ПДВ. Розмір орендної плати щомісяця індексується з моменту підписання даного договору згідно з індексом інфляції за даними Держкомстату України (якщо це затверджено Кабміном України).

У пункті 4.6 Договору №2017/46 вказано, що не входить до складу орендної плати та відшкодовуються орендарем наступні витрати:

- оплата комунальних послуг, витрат на утримання прибудинкової території, на електроенергію (опалення, водопостачання та водовідведення тощо);

- вартість послуг по ремонту і технічному обслуговуванню інженерного обладнання та внутрішньо будинкових мереж, ремонту будівлі, у т. ч.: покрівлі, фасаду, вивіз сміття тощо;

- компенсація податкових витрат орендодавця за користування земельною ділянкою та нерухомістю.

Вказані витрати щомісяця відшкодовуються орендарем виходячи з фактичних витрат, шляхом перерахування коштів на поточний рахунок орендодавця протягом п`яти банківських днів з моменту отримання орендарем рахунку від орендодавця.

У разі припинення (розірвання) цього договору орендар сплачує орендну плату до дня повернення об`єкта оренди за актом приймання-передачі включно. Закінчення строку дії цього договору не звільняє орендаря від обов`язку сплатити заборгованість за орендною платою, якщо така виникла, у повному обсязі, враховуючи санкції (п. 4.10 Договору №2017/46).

У пункті 7.1 Договору №2017/46 вказано, що повернення об`єкта оренди від орендаря до орендодавця здійснюється двосторонньою комісією, що складається із уповноважених представників сторін.

Пунктом 7.4 Договору №2017/46 передбачено, що сторони зобов`язані призначити своїх уповноважених представників і приступити до повернення об`єкта оренди не пізніше, ніж за один день до закінчення терміну дії договору.

У термін зазначений у п. 7.4 Договору орендар зобов`язаний виїхати з об`єкта оренди і підготувати його для передачі орендодавцю (п. 7.5 Договору №2017/46).

За умовами 7.6 Договору №2017/46 при передачі об`єкта оренди складається акт передачі-приймання, що підписується уповноваженими представниками сторін. До акту передачі-приймання вносяться дані про стан, недоліки об`єкта оренди, виявлені пошкодження та строк їх усунення.

Орендар зобов`язаний повернути об`єкт оренди орендодавцю до закінчення терміну дії Договору (п. 7.7 Договору №2017/46).

Акт передачі-приймання підписується після проведення повного взаєморозрахунку та підписання акту-звірки (п. 7.8 Договору №2017/46).

У пункті 7.9 Договору №2017/46 вказано, що об`єкт оренди вважається повернутим з моменту підписання акта передачі-приймання.

У пунктах 10.1, 10.2 Договору №2017/46 сторонами було погоджено, що даний договір набуває чинності з моменту його підписання і діє до 31.12.2017 включно, а в частині взаємних розрахунків та відповідальності сторін до повного виконання умов цього договору. Даний договір може бути продовжений на наступний термін за згодою сторін, про що сторони укладають додаткову угоду.

Пунктом 12.1.4 Договору №2017/46 визначено, що у разі невиконання або неналежного виконання орендарем будь-якого із зобов`язань, зазначених в п.п. 4.2 та/або 4.3, та/або 4.6 договору, орендар зобов`язується сплатити орендодавцю штрафні санкції у вигляді пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості за кожен день прострочення платежу.

01.05.2017 Публічним акціонерним товариством "Український зональний науково-дослідний і проектний інститут по цивільному будівництву" - ПАТ "КИЇВЗНДІЕП" було передано, а Фізичною особою-підприємцем Курачем Сергієм Юрійовичем прийнято у строкове платне користування нежитлові приміщення - частину кімнати №404(1) загальною площею 13,6 кв.м., та частина коридору площею 1,36 кв.м., що розташовані на 4-му поверсі корпусу прибудови (інвентарний номер №571) орендодавця за адресою: м. Київ, бульвар Лесі Українки, 26, про що сторонами було складено акт №1 приймання-передачі нежитлових приміщень від 01.05.2017.

В подальшому сторонами було укладено:

- Додаткову угоду №1 від 28.12.2017 до Договору №2017/46, якою продовжено дію договору до 31.12.2018;

- Додаткову угоду №2 від 27.11.2018 до Договору №2017/46, якою продовжено дію договору до 31.12.2019, а також збільшено розмір орендної плати до 250,00 грн з ПДВ 20% за 1 календарний (базовий) місяць за 1 кв.м. загальної площі об`єкта оренди;

- Додаткову угоду №3 від 23.12.2019 до Договору №2017/46, якою продовжено дію договору до 31.12.2020;

- Додаткову угоду №4 від 23.12.2020 до Договору №2017/46, якою продовжено дію договору до 31.12.2021;

- Додаткову угоду №5 від 23.12.2021 до Договору №2017/46, якою продовжено дію договору до 31.12.2022;

- Додаткову угоду №6 від 28.04.2022 до Договору №2017/46, якою зменшено розмір орендної плати з 01.05.2022 до 90,00 грн з ПДВ 20% за 1 календарний (базовий) місяць за 1 кв.м. загальної площі об`єкта оренди.

Крім того, 09.08.2021 між Публічним акціонерним товариством "Український зональний науково-дослідний і проектний інститут по цивільному будівництву" - ПАТ "КИЇВЗНДІЕП" (орендодавець) та Фізичною особою-підприємцем Курачем Сергієм Юрійовичем (орендар) укладено Договір №2021/45 оренди нежитлових приміщень (надалі - Договір №2021/45), у відповідності до п. 1.1 якого орендодавець передає, а орендар зобов`язується прийняти в строкове платне користування нерухоме майно (нежитлові приміщення), яке знаходиться за адресою: м. Київ, бульвар Лесі Українки, 26.

Згідно п.п. 2.1, 2.2 Договору №2021/45 об`єктом оренди відповідно до даного договору є нежитлове приміщення, а саме - частина кімнати №404(4) загальною площею 18,2 кв.м., та частина коридору загальною площею 1,82 кв.м., що розташовані на 4-му поверсі корпусу прибудови (інвентарний номер №571) орендодавця за адресою: м. Київ, бульвар Лесі Українки, 26. Загальна площа об`єкта оренди складає 20,02 квадратних метрів.

У пункті 3.2 Договору №2021/45 визначено обов`язки орендаря, якими зокрема є: вносити орендну плату на рахунок орендодавця своєчасно, у повному обсязі і відповідно до умов договору; своєчасно і відповідно до умов даного договору відшкодовувати орендодавцю плату за комунальні послуги та плату податку на землю та нерухомість; повернути об`єкт оренди в термін і на умовах, викладених у розділі 7 даного договору.

Відповідно п. 4.1 Договору №2021/45 орендар за користування об`єктом оренди вносить орендну плату. Розмір орендної плати за 1 календарний (базовий) місяць визначається з розрахунку: за 1 квадратний метр загальної площі об`єкта оренди 208,33 грн, крім того ПДВ 20%, що складає 41,67 грн, а всього - 250,00 грн з ПДВ 20%. Розмір орендної плати щомісяця індексується з моменту підписання даного договору згідно з індексом інфляції за даними Держкомстату України (якщо це затверджено Кабміном України).

У пункті 4.6 Договору №2021/45 вказано, що не входить до складу орендної плати та відшкодовуються орендарем наступні витрати:

- оплата комунальних послуг, витрат на утримання прибудинкової території, на електроенергію (опалення, водопостачання та водовідведення тощо);

- вартість послуг по ремонту і технічному обслуговуванню інженерного обладнання та внутрішньо будинкових мереж, ремонту будівлі, у т. ч.: покрівлі, фасаду, вивіз сміття тощо;

- компенсація податкових витрат орендодавця за користування земельною ділянкою та нерухомістю.

Вказані витрати щомісяця відшкодовуються орендарем виходячи з фактичних витрат, відповідно орендованої площі (згідно п. 2, п.п. 2.2) шляхом перерахування коштів на поточний рахунок орендодавця протягом п`яти банківських днів з моменту отримання орендарем рахунків від орендодавця.

У разі припинення (розірвання) цього договору орендар сплачує орендну плату до дня повернення об`єкта оренди за актом приймання-передачі включно. Закінчення строку дії цього договору не звільняє орендаря від обов`язку сплатити заборгованість за орендною платою, якщо така виникла, у повному обсязі, враховуючи санкції (п. 4.10 Договору №2021/45).

У пункті 7.1 Договору №2021/45 вказано, що повернення об`єкта оренди від орендаря до орендодавця здійснюється двосторонньою комісією, що складається із уповноважених представників сторін.

Пунктом 7.4 Договору №2021/45 передбачено, що сторони зобов`язані призначити своїх уповноважених представників і приступити до повернення об`єкта оренди не пізніше, ніж за один день до закінчення терміну дії договору.

У термін зазначений у п. 7.4 Договору орендар зобов`язаний виїхати з об`єкта оренди і підготувати його для передачі орендодавцю (п. 7.5 Договору №2021/45).

За умовами 7.6 Договору №2017/46 при передачі об`єкта оренди складається акт передачі-приймання, що підписується уповноваженими представниками сторін. До акту передачі-приймання вносяться дані про стан, недоліки об`єкта оренди, виявлені пошкодження та строк їх усунення.

Орендар зобов`язаний повернути об`єкт оренди орендодавцю до закінчення терміну дії договору (п. 7.7 Договору №2021/45).

Акт передачі-приймання підписується після проведення повного взаєморозрахунку та підписання акту-звірки (п. 7.8 Договору №2021/45).

У пункті 7.9 Договору №2021/45 вказано, що об`єкт оренди вважається повернутим з моменту підписання акта передачі-приймання.

У пунктах 10.1, 10.2 Договору №2021/45 сторонами було погоджено, що даний договір набуває чинності з моменту його підписання і діє до 31.12.2021 включно, а в частині взаємних розрахунків та відповідальності сторін до повного виконання умов цього договору. Даний договір може бути продовжений на наступний термін за згодою сторін, про що сторони укладають додаткову угоду.

Пунктом 12.1.4 Договору №2021/45 визначено, що у разі невиконання або неналежного виконання орендарем будь-якого із зобов`язань, зазначених в п.п. 4.2 та/або 4.3, та/або 4.6 договору, орендар зобов`язується сплатити орендодавцю штрафні санкції у вигляді пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості за кожен день прострочення платежу.

16.08.2021 Публічним акціонерним товариством "Український зональний науково-дослідний і проектний інститут по цивільному будівництву" - ПАТ "КИЇВЗНДІЕП" було передано, а Фізичною особою-підприємцем Курачем Сергієм Юрійовичем прийнято у строкове платне користування нежитлові приміщення - частину кімнати №404(4) загальною площею 18,2 кв.м. та частина коридору загальною площею 1,82 кв.м., що розташовані на 4-му поверсі корпусу прибудови (інвентарний номер №571) орендодавця за адресою: м. Київ, бульвар Лесі Українки, 26, про що сторонами було складено акт №1 приймання-передачі нежитлових приміщень від 16.08.2021.

Спір у справі виник у зв`язку з твердженнями позивача, що відповідачем неналежним чином виконано свої зобов`язання за Договорами №2021/45 та №2017/46 в частині сплати орендної плати та інших платежів, у зв`язку з чим у Фізичної особи-підприємця Курача Сергія Юрійовича виник борг у розмірі 6 470,14 грн за Договором №2017/46 та борг у розмірі 8 233,67 грн за Договором №2021/45.

Дослідивши зміст укладених між позивачем та відповідачем договорів, суд дійшов висновку, що дані правочини є договорами оренди, а відтак між сторонами виникли правовідносини, які підпадають під правове регулювання Глави 58 Цивільного кодексу України та Глави 30 Господарського кодексу України.

Вказані договори є підставою для виникнення у їх сторін господарських зобов`язань, а саме майново-господарських зобов`язань згідно ст.ст. 173, 174, 175, 283, 284, 285, 286 Господарського кодексу України, ст.ст. 11, 202, 509, 759, 793, 797 Цивільного кодексу України, і згідно ст. 629 Цивільного кодексу України є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ч. 1 ст. 283 Господарського кодексу України за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності.

У частині 1 статті 759 Цивільного кодексу України вказано, що за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов`язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Як вбачається із наявних в матеріалах справи актів приймання-передачі нежитлових приміщень №1 від 16.08.2021 та №1 від 01.05.2017, орендодавець передав, а орендар прийняв в строкове платне користування нежитлові приміщення - 1) частину кімнати №404(4) загальною площею 18,2 кв.м. та частину коридору загальною площею 1,82 кв.м.; 2) частину кімнати №404(1) загальною площею 13,6 кв.м. та частину коридору площею 1,36 кв.м., що розташовані на 4-му поверсі корпусу прибудови (інвентарний номер №571) орендодавця за адресою: м. Київ, бульвар Лесі Українки, 26.

Отже, матеріалами справи (підписаними сторонами актами приймання-передачі нежитлових приміщень) підтверджується факт користування відповідачем з 01.05.2017 орендованою згідно Договору №2017/46 частиною кімнати №404(1) загальною площею 13,6 кв.м. та частиною коридору площею 1,36 кв.м., а з 16.08.2021 - орендованою згідно Договору №2021/45 частиною кімнати №404(4) загальною площею 18,2 кв.м. та частиною коридору загальною площею 1,82 кв.м., в той час як відповідачем дані обставини не заперечуються.

Попри наведене відповідач стверджує, що з 31.12.2021 дія спірних договорів припинилась у зв`язку із закінченням строку, на який дані договори укладались. При цьому, ФОП Курач С.Ю. стверджує про непідписання ним Додаткових угод №5 від 23.12.2021 та №6 від 28.04.2022 до Договору №2017/46.

Крім того, ФОП Курач С.Ю. вказує, що, враховуючи посилення карантинних обмежень урядом країни з початку вересня 2021 року, відповідач фактично в приміщенні не знаходився і не користувався комунальними послугами з причини встановлення урядом країни карантинних обмежень СOVID-19 для бізнесу, таким чином були відсутні підстави для нарахування фактичних витрат із плати за електроенергію, водопостачання в запропонованих обсягах та інші нефіксовані витрати та не надані відповідні розрахунки щодо підстав здійснення нарахувань, зазначених в актах надання послуг.

Щодо наведених доводів відповідача суд зазначає наступне.

Частиною 2 статті 795 Цивільного кодексу України визначено, що повернення наймачем предмета договору найму оформляється відповідним документом (актом), який підписується сторонами договору. З цього моменту договір найму припиняється.

За приписами статті 785 Цивільного кодексу України у разі припинення договору найму наймач зобов`язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі. Якщо наймач не виконує обов`язку щодо повернення речі, наймодавець має право вимагати від наймача сплати неустойки у розмірі подвійної плати за найм речі за час прострочення.

Тобто законодавець передбачив загальне правило, за яким визначається як початок, так і припинення договірних правовідносин з оренди будівлі або іншої капітальної споруди (їх окремої частини).

Фактом початку та відповідно припинення правовідносин є підписання акта приймання-передачі нерухомого майна як від орендаря до орендодавця, так і від орендодавця до орендаря.

Сторони можуть установити й інший момент відліку строку, однак цю обставину вони повинні узгодити та викласти у договорі оренди.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 16.05.2018 по справі №127/14633/16-ц, а також постановах Верховного Суду від 29.04.2024 у справі №922/2828/23, від 27.03.2024 у справі №922/2824/23, від 19.05.2023 у справі №914/408/21, від 31.05.2022 у справі №910/3334/21.

У пункті 7.1 Договорів №2021/45 та №2017/46 вказано, що повернення об`єкта оренди від орендаря до орендодавця здійснюється двосторонньою комісією, що складається із уповноважених представників сторін.

Пунктом 7.4 Договорів №2021/45 та №2017/46 передбачено, що сторони зобов`язані призначити своїх уповноважених представників і приступити до повернення об`єкта оренди не пізніше, ніж за один день до закінчення терміну дії договору.

У термін зазначений у п. 7.4 Договору орендар зобов`язаний виїхати з об`єкта оренди і підготувати його для передачі орендодавцю (п. 7.5 Договору Договорів №2021/45 та №2017/46).

За умовами 7.6 Договорів №2021/45 та №2017/46 при передачі об`єкта оренди складається акт передачі-приймання, що підписується уповноваженими представниками сторін. До акту передачі-приймання вносяться дані про стан, недоліки об`єкта оренди, виявлені пошкодження та строк їх усунення.

Орендар зобов`язаний повернути об`єкт оренди орендодавцю до закінчення терміну дії договору (п. 7.7 Договорів №2021/45 та №2017/46).

Акт передачі-приймання підписується після проведення повного взаєморозрахунку та підписання акту-звірки (п. 7.8 Договорів №2021/45 та №2017/46).

У пункті 7.9 Договорів №2021/45 та №2017/46 вказано, що об`єкт оренди вважається повернутим з моменту підписання акта передачі-приймання.

З наведених умов Договорів №2021/45 та №2017/46 вбачається, що з моменту підписання сторонами відповідного акту приймання-передачі майна з орендного користування орендоване майно є таким, що повернуте орендодавцю з орендного користування, а обов`язки із повернення майна з орендного користування та відповідного оформлення такої процедури актом умовами спірних договорів покладені на орендаря - ФОП Курача С.Ю.

В свою чергу, відповідачем не надано доказів повернення з орендного користування спірного орендованого майна, в тому числи після спливу визначеного п. 10.1 Договорів №2021/45 та №2017/46 строку. Окрім того, незважаючи на покладення умовами договорів саме на відповідача такого обов`язку, ФОП Курач С.Ю. не надав навіть доказів ініціювання процедури повернення позивачу майна з орендного користування.

З огляду на відсутність будь-яких доказів повернення спірного майна з орендного користування орендодавцеві (шляхом складення сторонами відповідних актів) або ініціювання відповідної процедури повернення майна, від якої позивач ухилився, або неможливості використовувати орендованим майно через обставини, за які орендар не відповідає, суд приходить до висновку, що відповідач продовжив користуватись орендованим згідно Договорів №2021/45 та №2017/46 майном після спливу визначеного пунктом 10.1 договорів строку, а в силу приписів частини 2 статті 795 Цивільного кодексу України у суду відсутні підстави для висновку, що відповідні договори припинились.

Варто відзначити, що фактично в межах даного спору позивач просить стягнути з відповідача відшкодування комунальних витрат, податку на землю та податку на нерухомість за період користування орендованим за спірними договорами майном у 2022 році згідно актів надання послуг №598 від 28.02.2022, №282 від 31.02.2022, №281 від 31.01.2022, №1979 від 28.09.2022, №597 від 28.02.2022.

В свою чергу відповідачем не наведено жодної правової підстави (норми права), яка б звільняла його від обов`язку компенсації комунальних витрат, податку на землю та податку на нерухомість за період фактичного користування нерухомим майном.

Щодо посилань відповідача, що він фактично в приміщенні не знаходився і не користувався комунальними послугами з причини встановлення урядом країни карантинних обмежень СOVID-19 для бізнесу, то суд відзначає, що п. 1 постанови Кабінету Міністрів України №211 від 11.03.2020 "Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2" установлено на всій території України карантин з 12.03.2020.

Тобто карантинні обмеження для бізнесу були встановлені ще з березня 2020 року, проте це не перешкодило ФОП Курачу С.Ю. укласти з позивачем Додаткову угоду №4 від 23.12.2020 до Договору №2017/46 про продовження дії договору до 31.12.2021, а також у серпні 2021 року орендувати у позивача ще частину приміщень за Договором №2021/45.

Фізичне не перебування відповідача у орендованих ним приміщеннях за відсутності доказів неможливості використання ним орендованих приміщень через обставини, за які орендар не відповідає, жодним чином не свідчать про відсутність у нього обов`язку сплачувати орендну плату за користування майном та відшкодовувати комунальні витрати, адже така можливість в нього є, в той час як орендодавець позбавлений права передати дане майно у користування іншій особі.

Крім того, сторонами у п. 4.10 спірних догвоорів було прямо передбачено, що у разі припинення (розірвання) цього договору орендар сплачує орендну плату до дня повернення об`єкта оренди за актом приймання-передачі включно. Закінчення строку дії цього договору не звільняє орендаря від обов`язку сплатити заборгованість за орендною платою, якщо така виникла, у повному обсязі, враховуючи санкції.

При цьому фізичне перебування / не перебування особи у орендованих приміщеннях не впливає на обов`язок відшкодовувати комунальні витрати, оскільки як стверджує сам ФОП Курач С.Ю. орендовані ним приміщення не обладнані індивідуальними засобами обліку теплової енергії, водопостачання, електропостачання тощо, тим більше, що відповідач орендував частину нежитлового приміщення (кімнати №404(1), в той час як розмежувати вартість наданих послуг (опалення, електропостачання тощо) в дане приміщення неможливо, окрім як в розрахунковий спосіб пропорційно до площі орендованого приміщення. Крім того, відповідач орендував і частину коридору, яким користуються і інші орендарі / власники приміщень, а відтак останній повинен освітлюватись та опалюватись.

Таким чином, не використання відповідачем орендного майна за власною волею не звільняє його від обов`язку сплачувати орендну плату та відшкодовувати комунальні витрати до фактичного повернення орендованого майна орендодавцю з орендного користування.

З огляду на наведені приписи Цивільного кодексу України та судову практику суду касаційної інстанції, а також враховуючи, що Додатковою угодою №6 від 28.04.2022 сторонами зменшено розмір орендної плати більш як в два рази, ніж був погоджений сторонами перед цим, для вирішення питання про відсутність / наявність у ФОП Курача С.Ю. обов`язку із сплати орендної плати та відшкодовувати комунальні витрати, нараховані за користування орендованим майном у 2022 році, відсутня необхідність у встановлені дійсності виконання відповідачем підпису на Додаткових угодах №5 від 23.12.2021 та №6 від 28.04.2022 до Договору №2017/46, адже в незалежності від результату такого дослідження у відповідача наявний обов`язок із сплати вказаних платежів до дати фактичного повернення майна із орендного користування навіть у разі якщо дані угоди ним не підписувались. Навпроти, у разі підтвердження таких тверджень позивача у нього буде наявний обов`язок із сплати орендної плати у більшому розмірі.

Щодо доводів ФОП Курача С.Ю. про безпідставність нарахування позивачем сум комунальних витрат з серпня 2022 року з огляду на зміну балансоутримувача спірного майна на підставі наказу Міністерства розвитку громад і територій України №141 від 04.08.2022, то суд відзначає, що, по-перше, фактично дане майно було передано на баланс інших підприємств лише у вересні 2022 року, що підтверджується, зокрема наказом Міністерства розвитку громад і територій України видано від 07.09.2022 №164 "Про затвердження актів приймання-передачі". Відтак станом на серпень і початок вересня 2022 року Публічне акціонерне товариство "Український зональний науково-дослідний і проектний інститут по цивільному будівництву" - ПАТ "КИЇВЗНДІЕП" фактично залишалось балансоутримувачем спірного майна та відповідно несло витрати на його утримання та обслуговування.

Варто відзначити, що позивачем нараховувались до відшкодування платежі за спірними договорами за вересень 2022 року за період з 01.09.2022 по 06.09.2022, тобто до фактичного передання спірного майна на баланс іншій особі, що вбачається із акту надання послуг №1979 від 28.09.2022 до Договору№2017/46 та акту про надання послуг №2045 від 28.09.2022 до Договору №2021/45.

По-друге, суб`єкти господарювання реєструють свої податкові зобов`язання за користування земельною ділянкою та нерухомістю на рік наперед, проте сплачуються їх як правило рівними частинами щомісячно.

До фактичного передання майна на баланс іншої особи Публічне акціонерне товариство "Український зональний науково-дослідний і проектний інститут по цивільному будівництву" - ПАТ "КИЇВЗНДІЕП" зобов`язане сплачувати податки, пов`язані із таким майном. При цьому у відповідача за спірними договорами наявний обов`язок із компенсації таких податкових зобов`язань.

Зважаючи на відсутність в матеріалах справи доказів сплати відповідачем компенсації комунальних послуг за серпень-вересень 2022 року іншій особі (балансоутримувачу майна), в той час як третя особа жодним чином у своїх поясненнях не вказала про наявність у неї будь-яких вимог щодо отримання платежів від ФОП Курача С.Ю. за користування спірним майном у серпні-вересні 2022 року (навпроти Міністерство розвитку громад і територій України вказує про відсутність у нього інформації стосовно цього майна, яке є предметом оренди за спірними Договорами), то суд дійшов висновку, що у спірний період саме Публічне акціонерне товариство "Український зональний науково-дослідний і проектний інститут по цивільному будівництву" - ПАТ "КИЇВЗНДІЕП" несло витрати на утримання такого майна, а відтак саме на його користь підлягає сплаті відшкодування таких витрат.

По-третє, добросовісність (пункт 6 статті 3 Цивільного кодексу України) - це певний стандарт поведінки, що характеризується чесністю, відкритістю і повагою інтересів іншої сторони договору або відповідного правовідношення.

Доктрина venire contra factum proprium (заборони суперечливої поведінки), яка базується ще на римській максимі - "non concedit venire contra factum proprium" (ніхто не може діяти всупереч своїй попередній поведінці).

В основі доктрини venire contra factum proprium знаходиться принцип добросовісності. Наприклад, у статті I.-1:103 Принципів, визначень і модельних правил європейського приватного права вказується, що поведінкою, яка суперечить добросовісності та чесній діловій практиці, є, зокрема поведінка, що не відповідає попереднім заявам або поведінці сторони, за умови, що інша сторона, яка діє собі на шкоду, розумно покладається на них.

Очевидно, що дії відповідача, який уклав спірні договори, користувався на підставі вказаних договорів нерухомим майном, а також протягом сього строку користування сплачував позивачу орендну плату та компенсацію комунальних послуг, в тому числі у 2022 році (тобто після припинення строку дії таких договорів), однак більш як через два роки після укладення оспорюваних правочинів (а в частині Договору №2017/46 - більш як через 6 років) і лише після початку розгляду судом спору щодо стягнення коштів за даними договорами почав стверджувати, що відповідні правочини є недійсними, оскільки вони укладені із порушенням вимог законодавства, суперечать його попередній поведінці і є недобросовісними.

Варто зауважити, що доктрина venire contra factum proprium в схожій правовій ситуації застосовувалась Великою Палатою Верховного Суду в постанові від 05.06.2018 у справі №338/180/17, а також у постанові Верховного Суду від 10.04.2019 у справі №390/34/17.

Статтею 204 Цивільного кодексу України передбачено, що правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Отже, суд дійшов висновку про наявність у відповідача обов`язку сплачувати на користь позивача платежі за користування спірним майном після припинення строку дії спірних Договорів до 06.09.2022.

Приписами ч. 1 ст. 762 Цивільного кодексу України визначено, що за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.

Частинами 1 та 4 статті 285 Господарського кодексу України передбачено, що орендна плата - це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності. Розмір орендної плати може бути змінений за погодженням сторін, а також в інших випадках, передбачених законодавством. Строки внесення орендної плати визначаються в договорі.

Згідно п. 4.1 Договору №2017/46 орендар за користування об`єктом оренди вносить орендну плату. Розмір орендної плати за 1 календарний (базовий) місяць визначається з розрахунку: за 1 квадратний метр загальної площі об`єкта оренди 166,67 грн, крім того ПДВ 20%, що складає 33,33 грн, а всього - 200,00 грн з ПДВ. Розмір орендної плати щомісяця індексується з моменту підписання даного договору згідно з індексом інфляції за даними Держкомстату України (якщо це затверджено Кабміном України).

У пункті 4.6 Договору №2017/46 вказано, що не входить до складу орендної плати та відшкодовуються орендарем наступні витрати:

- оплата комунальних послуг, витрат на утримання прибудинкової території, на електроенергію (опалення, водопостачання та водовідведення тощо);

- вартість послуг по ремонту і технічному обслуговуванню інженерного обладнання та внутрішньо будинкових мереж, ремонту будівлі, у т. ч.: покрівлі, фасаду, вивіз сміття тощо;

- компенсація податкових витрат орендодавця за користування земельною ділянкою та нерухомістю.

В подальшому сторонами укладено Додаткову угоду №2 від 27.11.2018 до Договору №2017/46, якою продовжено дію договору до 31.12.2019, а також збільшено розмір орендної плати до 250,00 грн з ПДВ 20% за 1 календарний (базовий) місяць за 1 кв.м. загальної площі об`єкта оренди; а потім Додаткову угоду №6 від 28.04.2022 до Договору №2017/46, якою зменшено розмір орендної плати з 01.05.2022 до 90,00 грн з ПДВ 20% за 1 календарний (базовий) місяць за 1 кв.м. загальної площі об`єкта оренди. Саме цією Додатковою угодою №6 від 28.04.2022 керувався позивач під час здійснення розрахунків, а отже нарахована позивачем орендна плата в будь-якому разі менше ніж та, яка підлягала розрахунку за Додатковою угодою №2 від 27.11.2018, укладення якої відповідачем не заперечується.

Відповідно п. 4.1 Договору №2021/45 орендар за користування об`єктом оренди вносить орендну плату. Розмір орендної плати за 1 календарний (базовий) місяць визначається з розрахунку: за 1 квадратний метр загальної площі об`єкта оренди 208,33 грн, крім того ПДВ 20%, що складає 41,67 грн, а всього - 250,00 грн з ПДВ 20%. Розмір орендної плати щомісяця індексується з моменту підписання даного договору згідно з індексом інфляції за даними Держкомстату України (якщо це затверджено Кабміном України).

У пункті 4.6 Договору №2021/45 вказано, що не входить до складу орендної плати та відшкодовуються орендарем наступні витрати:

- оплата комунальних послуг, витрат на утримання прибудинкової території, на електроенергію (опалення, водопостачання та водовідведення тощо);

- вартість послуг по ремонту і технічному обслуговуванню інженерного обладнання та внутрішньо будинкових мереж, ремонту будівлі, у т. ч.: покрівлі, фасаду, вивіз сміття тощо;

- компенсація податкових витрат орендодавця за користування земельною ділянкою та нерухомістю.

Сторони визнають, що фактично відповідачем частково оплачено платежі за користування орендованим майном у 2022 році, проте за обрахунками позивача, які не спростовані відповідачем, у Фізичної особи-підприємця Курача Сергія Юрійовича виник борг у розмірі 6 470,14 грн за Договором №2017/46 та борг у розмірі 8 233,67 грн за Договором №2021/45.

Щодо посилань відповідача на те, що виставлені позивачем акти надання послуг не містять підпису орендаря, то суд відзначає, що жодний акт надання послуг за весь період дії договорів не містить підпису ФОП Курача С.Ю. (навіть за той період, що не оспорюється відповідачем), проте тотальна більшість платежів за такими актами були оплачені останнім. Крім того специфіка орендних правовідносин та орендованого майна (частини кімнати та частини коридору у багатоповерховій будівлі у м. Києві) унеможливлюють ситуацію, за якої власник (користувач) такого майна не несе комунальних витрат, пов`язаних із утриманням такого майна.

Більш того, хоч відповідач і посилається на невірність здійснених позивачем розрахунків комунальних платежів, проте в матеріалах справи відсутні докази звернення відповідача до позивача із пропозицією здійснити перерахунок / ревізію виставлених до відшкодування платежів.

При цьому, сам по собі факт відсутності підписаних сторонами актів надання послуг (оренди та комунальних) не є визначальним для висновку про невиконання позивачем своїх зобов`язань за договорами, в той час як доказів виконання орендарем п. 4.2 Договорів №2017/46 та №2021/45 з отримання орендарем рахунків матеріали справи не місять, як не міститься у справі доказів вмотивованої відмови орендаря від підписання таких актів.

За приписами статті 79 Господарського процесуального кодексу України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

З огляду на наведені обставини та керуючись своїм внутрішнім переконанням, суд вважає, що надані Публічним акціонерним товариством "Український зональний науково-дослідний і проектний інститут по цивільному будівництву" - ПАТ "КИЇВЗНДІЕП" докази на підтвердження надання Фізичній особі-підприємцю Курачу Сергію Юрійовичу комунальних послуг з дат передання об`єктів оренди у користування відповідачу по 06.09.2022 доводять обставини належного виконання позивачем своїх зобов`язань за Договорами.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно п. 4.6 Договорів №2017/46 та №2021/45 вказані у цьому пункті витрати щомісяця відшкодовуються орендарем виходячи з фактичних витрат, шляхом перерахування коштів на поточний рахунок орендодавця протягом п`яти банківських днів з моменту отримання орендарем рахунку від орендодавця

Пунктом 4.2 Договорів №2017/46 та №2021/45 передбачено, що орендна плата щомісяця вноситься орендарем у термін до п`ятого числа кожного поточного місяця шляхом безготівкового перерахування коштів на поточний рахунок орендодавця. Орендна плата вноситься відповідно до рахунків, що виставляються орендодавцем. Одержувати рахунок в орендодавця є обов`язком орендаря. Не своєчасне отримання орендарем рахунку у орендодавця не звільняє його від зобов`язання своєчасно сплатити орендну плату. Орендар зобов`язаний на вимогу орендодавця проводити звіряння взаєморозрахунків по орендній платі та інших платежах і оформляти відповідні акти звірки.

Частинами 1 та 2 статті 13 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом.

Доказів сплати боргу у розмірі 6 470,14 грн за Договором №2017/46 та боргу у розмірі 8 233,67 грн за Договором №2021/45 матеріали справи не містять, так само як відсутні докази звернення однієї із сторін про припинення (розірвання) спірних договорів та докази повернення відповідачем орендованого приміщення за актами приймання-передачі, що свідчить про неналежне виконання відповідачем господарських зобов`язань.

Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом (ч. 3 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України).

Аналогічні приписи закріплені у ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України.

Згідно ч. 4 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Відповідачем належними та допустимими доказами факту та обсягів невиконання своїх зобов`язань за спірними договорами не спростовано, а матеріали справи їх не містять, відтак суд приходить до висновку, що Фізична особа-підприємець Курач Сергій Юрійович не виконав належним чином своїх грошових зобов`язань за Договорами №2017/46 та №2021/45.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Зазначене також кореспондується з положеннями статей 525, 526 Цивільного кодексу України.

Стаття 629 Цивільного кодексу України передбачає, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

За приписами статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Наявність та розмір боргу Фізичної особи-підприємця Курача Сергія Юрійовича за Договором №2017/46 у розмірі 6 470,14 грн та за Договором №2021/45 у розмірі 8 233,67 грн підтверджуються наявними в матеріалах справи доказами та відповідачем не були спростовані, у зв`язку з чим суд приходить до висновку про наявність правових підстав для задоволення вимоги Публічного акціонерного товариства "Український зональний науково-дослідний і проектний інститут по цивільному будівництву" - ПАТ "КИЇВЗНДІЕП" про стягнення з відповідача відповідного боргу.

Крім того, у зв`язку з неналежним виконанням Фізичною особою-підприємцем Курачем Сергієм Юрійовичем своїх грошових зобов`язань за Договором №2017/46 від 28.04.2017 позивач стверджує про наявність правових підстав для стягнення з відповідача пені у розмірі 700,19 грн, 3% річних у розмірі 248,86 грн та інфляційних втрат у розмірі 547,69 грн, а за неналежне виконання зобов`язань за Договором №2021/45 від 09.08.2021 - пені у розмірі 891,04 грн, 3% річних у розмірі 316,70 грн та інфляційних втрат у розмірі 696,97 грн.

Судом встановлено, що відповідач обов`язку по сплаті грошових коштів у визначений Договорами строк не виконав, допустивши прострочення виконання зобов`язання, тому дії відповідача є порушенням договірних зобов`язань (ст. 610 Цивільного кодексу України), і він вважається таким, що прострочив (ст. 612 Цивільного кодексу України), відповідно є підстави для застосування встановленої законом або договором відповідальності.

За приписами статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Фізична особа-підприємець Курач Сергій Юрійович обставин, з якими чинне законодавство пов`язує можливість звільнення її від відповідальності за порушення зобов`язання, не навів.

Пунктом 3 частини 1 статті 611 Цивільного кодексу України встановлено, що у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Штрафними санкціями у Господарському кодексі України визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання (частина 1 статті 230 Господарському кодексі України).

У відповідності до норм частини 1 статті 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання зобов`язання (ч. 3 ст. 549 Цивільного кодексу України).

Пунктом 12.1.4 Договору №2021/45 визначено, що у разі невиконання або неналежного виконання орендарем будь-якого із зобов`язань, зазначених в п.п. 4.2 та/або 4.3, та/або 4.6 договору, орендар зобов`язується сплатити орендодавцю штрафні санкції у вигляді пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості за кожен день прострочення платежу.

Пунктом 12.1.4 Договору №2017/46 визначено, що у разі невиконання або неналежного виконання орендарем будь-якого із зобов`язань, зазначених в п.п. 4.2 та/або 4.3, та/або 4.6 договору, орендар зобов`язується сплатити орендодавцю штрафні санкції у вигляді пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості за кожен день прострочення платежу.

З аналізу умов пункту 12.1.4 Договорів №2021/45 та №2017/46 вбачається, що сторонами було визначено розмір пені (подвійна облікова ставка Національного банку України), порядок нарахування пені (від суми заборгованості за кожен день прострочення платежу), однак не визначено строк нарахування пені.

Частиною 6 статті 232 Господарського кодексу України унормовано, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

Судом, враховано положення ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України, якими обмежено нарахування пені піврічним строком, однак відповідно до п. 7 Прикінцевих положень Господарського кодексу України під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 232, 269, 322, 324 цього Кодексу, продовжуються на строк дії такого карантину.

Так, постановою Кабінетом Міністрів України №211 від 11.03.2020 по всій території України було введено карантин з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), та строки дії карантину були продовженими до 30.06.2023 (згідно постанови Кабінету Міністрів України №383 від 25.04.2023).

Таким чином, строки нарахування пені, які встановлені у ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України, були продовженими до закінчення дії карантину - до 30.06.2023.

Як вбачається із наданого позивачем розрахунку пені, Публічним акціонерним товариством "Український зональний науково-дослідний і проектний інститут по цивільному будівництву" - ПАТ "КИЇВЗНДІЕП" нараховано Фізичній особі-підприємцю Курачу Сергію Юрійовичу на спірні суми боргу пеню за період з 10.01.2023 по 29.03.2023.

Суд, перевіривши розрахунок позивача заявлених до стягнення сум пені з урахуванням відсутності жодних заперечень відповідача з приводу його вірності, прийшов до висновку про правомірність стягнення з Фізичної особи-підприємця Курача Сергія Юрійовича пені за Договором №2017/46 у розмірі 700,19 грн та за Договором №2021/45 у розмірі 891,04 грн.

Відповідно до частини 2 статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Перевіривши розрахунок позивача заявлених до стягнення 3% річних та інфляційних втрат з урахуванням відсутності жодних заперечень відповідача з приводу його вірності, суд прийшов до висновку про правомірність стягнення з Фізичної особи-підприємця Курача Сергія Юрійовича нарахованих за період з 30.09.2022 по 10.01.2024 3% річних у розмірі 248,86 грн та інфляційних втрат у розмірі 547,69 грн за Договором №2017/46, а також 3% річних у розмірі 316,70 грн та інфляційних втрат у розмірі 696,97 грн за Договором №2021/45.

За таких обставин позовні вимоги Публічного акціонерного товариства "Український зональний науково-дослідний і проектний інститут по цивільному будівництву" - ПАТ "КИЇВЗНДІЕП" підлягають задоволенню повністю, а з Фізичної особи-підприємця Курача Сергія Юрійовича підлягає стягненню борг у розмірі 14 703,81 грн, пеня у розмірі 1 591,23 грн, інфляційні втрати у розмірі 1 244,66 грн та 3% річних у розмірі 565,56 грн.

Витрати по сплаті судового збору відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України покладаються на відповідача, у зв`язку з задоволенням позову повністю.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 13, 74, 126, 129, 178, 238, 240 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов Публічного акціонерного товариства "Український зональний науково-дослідний і проектний інститут по цивільному будівництву" - ПАТ "КИЇВЗНДІЕП" задовольнити повністю.

2. Стягнути з Фізичної особи-підприємця Курача Сергія Юрійовича ( АДРЕСА_1 ; ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) на користь Публічного акціонерного товариства "Український зональний науково-дослідний і проектний інститут по цивільному будівництву" - ПАТ "КИЇВЗНДІЕП" (01133, м. Київ, бульвар Лесі Українки, буд. 26; ідентифікаційний код 01422826) борг у розмірі 14 703 (чотирнадцять тисяч сімсот три) грн 81 коп., пеню у розмірі 1 591 (одна тисяча п`ятсот дев`яносто одна) грн 23 коп., інфляційні втрати у розмірі 1 244 (одна тисяча двісті сорок чотири) грн 66 коп., 3% річних у розмірі 565 (п`ятсот шістдесят п`ять) грн 56 коп. та судовий збір у розмірі 3 028 (три тисячі двадцять вісім) грн 00 коп. Видати наказ.

3. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення до суду апеляційної інстанції. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складено 27.06.2024.

Суддя Р.В. Бойко