Ухвала

від 27.06.2024 по справі 916/2737/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

65119, м. Одеса, просп. Шевченка, 29, тел.: (0482) 307-983, e-mail: inbox@od.arbitr.gov.ua

веб-адреса: http://od.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

про залишення позовної заяви без руху

"27" червня 2024 р.м. Одеса № 916/2737/24

Господарський суд Одеської області у складі судді Сулімовської М.Б., розглянувши матеріали заяви

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю Дослідне підприємство "Степове" (код ЄДРПОУ 39555276, 55553, Миколаївська обл., Єланецький р-н, с. Калинівка, пров. Янтарний, буд. 8)

до відповідача: VRK GLOBAL TRADERS SDN. BHD. (№ 75-2, Джалан Біна 1, Бандар Сері Алам Джохор-Бару 81750, Джохор Малайзія)

про стягнення 5194904,40 дол. США

в с т а н о в и в:

Позивач Товариство з обмеженою відповідальністю Дослідне підприємство "Степове" звернулось до Господарського суду Одеської області із позовом до відповідача VRK GLOBAL TRADERS SDN. BHD. про стягнення 5194904,40 дол. США.

Дослідивши матеріали позовної заяви, суд дійшов висновку про залишення її без руху, з огляду на наступне.

Відповідно до п.8 ч.3 ст.162 ГПК України, позовна заява повинна містити перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності); зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви.

В порушення наведеної норми процесуального закону позовна заява не містить відомостей щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових доказів, копії яких додано до заяви.

Для усунення вказаного недоліку позивачу слід зазначити відомості щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових доказів, копії яких додано до заяви.

Згідно з ч.3 ст.162 ГПК України, позовна заява, серед іншого, має містити попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести в зв`язку із розглядом справи.

Відповідно до ч. 6, 7 ст. 129 ГПК України, якщо сума судових витрат, заявлена до відшкодування, істотно перевищує суму, заявлену в попередньому (орієнтовному) розрахунку, суд може відмовити стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні судових витрат в частині такого перевищення, крім випадків, якщо сторона доведе, що не могла передбачити такі витрати на час подання попереднього (орієнтовного) розрахунку. Якщо сума судових витрат, заявлених до відшкодування та підтверджених відповідними доказами, є неспівмірно нижчою від суми, заявленої в попередньому (орієнтовному) розрахунку, суд може відмовити стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні судових витрат (крім судового збору) повністю або частково, крім випадків, якщо така сторона доведе поважні причини зменшення цієї суми.

Отже, положення ст.162 ГПК України покладають на позивача обов`язок при поданні позовної заяви надати суду не тільки розрахунок витрат, які останній вже поніс у зв`язку з поданням позову, а ще надати розрахунок витрат, які позивач очікує понести у зв`язку з розглядом справи. При цьому, з урахуванням положень ст.129 ГПК України, визначення позивачем попереднього (орієнтовного) розрахунку суми судових витрат, які він поніс і які очікує понести в зв`язку із розглядом справи, має значення при вирішенні судом питання розподілу судових витрат між сторонами за результатами вирішення спору по суті.

В даному випадку позивачем не наведено попереднього (орієнтовного) розрахунку суми судових витрат, які позивач поніс та очікує понести в зв`язку із розглядом справи.

Позивачу слід навести орієнтовний розрахунок судових витрат, які позивач поніс та очікує понести в зв`язку із розглядом справи.

Суд зазначає, що статтею 10 Конституції України встановлено, що державною мовою в Україні є українська мова.

Приписами ч.1, ч.2 ст.12 Закону України "Про судоустрій та статус суддів" передбачено, що судочинство і діловодство в судах України проводяться державною мовою. Суди забезпечують рівність прав громадян у судовому процесі за мовною ознакою.

Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.10 Господарського процесуального кодексу України, господарське судочинство в судах здійснюється державною мовою. Суди забезпечують рівність прав учасників судового процесу за мовною ознакою.

Так, ч.3, ч.4 ст.10 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суди використовують державну мову в процесі судочинства та гарантують право учасникам судового процесу на використання ними в судовому процесі рідної мови або мови, якою вони володіють. Учасники судового процесу, які не володіють або недостатньо володіють державною мовою, мають право робити заяви, надавати пояснення, виступати в суді і заявляти клопотання рідною мовою або мовою, якою вони володіють, користуючись при цьому послугами перекладача в порядку, встановленому цим Кодексом.

Частиною 1 ст.1 Закону України "Про забезпечення функціонування української мови як державної", що набрав чинності 16.07.2019, встановлено, що єдиною державною (офіційною) мовою в Україні є українська мова.

Згідно ч.2, ч.3 ст.1 Закону України "Про забезпечення функціонування української мови як державної", статус української мови, як єдиної державної мови, зумовлений державотворчим самовизначенням української нації. Державний статус української мови є невіддільним елементом конституційного ладу України як унітарної держави.

Відповідно до ч.ч.4, 5 ст.1 Закону України "Про забезпечення функціонування української мови як державної", статус української мови як єдиної державної мови в Україні визначається виключно Конституцією України. Порядок функціонування і застосування державної мови визначається виключно законом.

Відтак, ч.8 ст.1 Закону України "Про забезпечення функціонування української мови як державної" передбачено, що українська мова як єдина державна мова виконує функції мови міжетнічного спілкування, є гарантією захисту прав людини для кожного українського громадянина незалежно від його етнічного походження, а також є фактором єдності і національної безпеки України.

Частинами 1, 6 ст.13 Закону України "Про забезпечення функціонування української мови як державної" визначено, що мовою нормативно-правових актів і актів індивідуальної дії, діловодства і документообігу органів державної влади, органів влади Автономної Республіки Крим та органів місцевого самоврядування є державна мова. Органи державної влади, органи влади Автономної Республіки Крим та органи місцевого самоврядування, підприємства, установи та організації державної і комунальної форм власності беруть до розгляду документи, складені державною мовою, крім випадків, визначених законом.

Згідно ч.1 ст.14 Закону України "Про забезпечення функціонування української мови як державної", в судах України судочинство провадиться, а діловодство здійснюється державною мовою.

Згідно ст.79 Закону України "Про нотаріат" від 02 вересня 1993 року, нотаріус засвідчує вірність перекладу документа з однієї мови на іншу, якщо він знає відповідні мови. Якщо нотаріус не знає відповідних мов, переклад документа може бути зроблено перекладачем, справжність підпису якого засвідчує нотаріус.

Відповідно до пункту 7 глави 8 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 22 лютого 2012 року №296/5, у разі якщо документи, що посвідчуються, видаються або засвідчуються, викладені на двох і більше окремих аркушах, вони повинні бути з`єднані у спосіб, що унеможливлює їх роз`єднання без порушення їх цілісності, із зазначенням кількості прошитих (прошнурованих), пронумерованих і скріплених аркушів, з проставлянням підпису та печатки нотаріуса.

Отже, позивач мав подати до суду BILL OF LADING (додаток №26 до позовної заяви) з офіційним перекладом на українську мову, який посвідчений нотаріусом.

Для усунення вказаного недоліку позивачу слід надати BILL OF LADING з офіційним нотаріально посвідченим перекладом на українську мову.

Згідно п.2 ч.1 ст. 164 ГПК України, до позовної заяви додаються документи, які підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначає Закон України "Про судовий збір".

Відповідно до підпунктів 1, 2 п.2 ч.2 ст.4 Закону України "Про судовий збір", за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру справляється судовий збір - 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Згідно абзацу 4 статті 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2024 рік", з 1 січня 2024 року встановлено прожитковий мінімум на одну працездатну особу в розрахунку на місяць у розмірі 3028 гривня.

Як вбачається з прохальної частини позовної заяви, позивач звернувся до суду з вимогою майнового характеру щодо стягнення 5194904,40 дол. США заборгованості за зовнішньоекономічним контрактом 2024/1803 від 18.03.2024.

Отже, сума судового збору за подання даної позовної заяви повинна становити 1059800,00 грн.

При цьому, означена позовна заява подана через підсистему Електронний суд, у зв`язку з чим при розрахунку судового збору застосовано понижуючий коефіцієнт 0,8. З урахуванням вказаного, сума судового збору, що підлягає сплаті за подання позовної заяви, становить 847840,00 грн. (1059800,00 х 0,8).

Разом з цим, позивачем доказів сплати судового збору у встановленому порядку та розмірі до суду не подано.

Для усунення вказаного недоліку позивачу слід надати докази сплати судового збору в сумі 847840,00 грн.

Частиною 1 статті 174 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 162, 164, 172 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

При цьому, залишення позовної заяви без руху - це тимчасовий захід, який застосовується судом з метою усунення позивачем недоліків позовної заяви та дотримання порядку її подання, визначеного Господарським процесуальним кодексом України.

За таких обставин, оскільки позивачем не дотримано вищезазначених вимог, встановлених Господарським процесуальним кодексом України, суд вважає за необхідне залишити позовну заяву без руху та надати позивачу строк для усунення допущених недоліків позовної заяви.

Керуючись ст.ст. 162, 164, 174, 234 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

у х в а л и в:

1. Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю Дослідне підприємство "Степове" залишити без руху.

2. Встановити позивачу строк для усунення недоліків - протягом 10 днів з дня отримання даної ухвали шляхом подання доказів, зазначених в мотивувальній частині ухвали.

3. Роз`яснити позивачу, що в разі не усунення недоліків позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається особі, що звернулася із такою заявою.

4. Копію ухвали направити позивачу.

Суддя М.Б. Сулімовська

Ухвала суду набрала законної сили 27.06.2024, оскарженню не підлягає.

Внаслідок періодичного відключення електроенергії в будівлі суду ухвалу підписано 27.06.2024.