Рішення

від 28.06.2024 по справі 420/11608/22

ОДЕСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 420/11608/22

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 червня 2024 рокум. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого суддіПотоцької Н.В.

розглянувши за правилами загального позовного провадження (в письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Южненської міської ради Одеського району Одеської області про визнання протиправною бездіяльності, скасування рішення та зобов`язання надати дозвіл,

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Одеського окружного адміністративного суду перебуває адміністративна справа за позовом ОСОБА_1 до Южненської міської ради Одеського району Одеської області, в якому позивач, з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог від 12.10.2022 р. за вхід.№31737/22, просить:

визнати протиправною бездіяльність Южненської міської ради Одеського району Одеської області у неприйнятті рішення по заяві від 29.06.2022 року в строк встановлений Земельним Кодексом України;

визнати рішення Южненської міської ради Одеського району Одеської області від 22.09.2022 року №1074-VIII протиправним та скасувати його;

зобов`язати Южненську міську раду Одеського району Одеської області надати ОСОБА_1 дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки в оренду на 49 років орієнтовною площею 1,0145 га для будівництва та обслуговування об`єктів рекреаційного призначення, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 (згідно графічного додатку).

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що згідно Земельного Кодексу України, на дозвіл на розробку проекту землеустрою органу влади дається - один місяць - стаття 123 пункт 3:

Отже, Відповідач повинен прийняти рішення про надання дозволу на розробку проекту землеустрою, але - таке рішення не прийнято, отже наявна - бездіяльність.

Єдиний варіант розгляду заяви - це - прийняття рішення. Всі інші тлумачення Відповідача - його відписки, створення будь-яких комісій, винесення на сесії, нехватка голосів чи депутатів (чи голосів депутатів) називаються - бездіяльність.

Водночас, рішення відповідачем все таки прийнято тільки 22.09.2022 року за №1074-VIII, яке на переконання позивача є протиправним та підлягає скасуванню.

Земельним Кодексом не заборонено існування комплексу майна на декількох земельних ділянках. Комплекс майна, доволі часто, існують на декількох земельних ділянках, оскільки - між деякими земельними ділянками існують дороги, проїзди, обмеження різного характеру, проходи та інші черезсмужжя. На частини земельних ділянок накладаються обмеження, земельні ділянки частково здаються в оренду, частково викуповуються та таке інше. Все це дозволено Земельним та Цивільним Кодексами та не заборонено іншими земельними законами.

В моєму випадку - це також не заборонено.

Це підтверджено судовою справою №420/24223/21.

Факти, обставини та інші висновки суду, у Рішення суду, які набрали законної сили не потребують доказування (судова справа - №420/24223/21 Апеляційний розгляд 12.05.2022 року).

Що стосується вимоги про зобов`язання Южненської міської ради Одеського району Одеської області надати дозвіл на розробку проекту землеустрою, позивач зазначає наступне.

В абз.10 п.9 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України від 30.01.2003 р. №3-рп/2003, Конституційний Суд України наголошував, що правосуддя за своєю суттю визнається таким лише за умови, то воно відповідає вимогам справедливості і забезпечує ефективне поновлення в правах.

Також позивач зазначає про наявність численних рішень ВАСУ та Верховного Суду, в яких визначено, що саме зобов`язання ради надати дозвіл є найбільш ефективним способом захисту порушеного права.

Процесуальні дії

Ухвалою суду від 29.08.2022 року відкрито провадження по справі в порядку спрощеного позовного провадження (відповідно до ст. 262 КАСУ) без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.

Ухвалою суду від 26.09.2022 року в задоволенні заяви представника відповідача про визнання зловживання процесуальними правами та залишення позовної заяви без розгляду за вхід. №29642/22 від 19.09.2022 року відмовлено повністю.

05.10.2022 року за вхід.№31192/22 надійшов відзив на позов, в якому, зокрема, наголошено на необґрунтованості вимог позивача, оскільки чергове засідання сесії Южненської міської ради Одеського району Одеської області призначено на 22.09.2022 року. До порядку денного включено проект рішення «Про розгляд клопотання гр. ОСОБА_1 від 29.06.2022 року №76БЕ/05-24» про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки в оренду на 49 років орієнтовною площею 1,0145 га для обслуговування об`єктів рекреаційного призначення, що розташована за адресою: Сичавська сільська рада, автодорога Одеса- Мелітополь-Новоазовськ, 54 км., буд. № 3».

Рішенням Южненської міської ради від 22.09.2022 року №1074 -VIII «Про розгляд клопотання громадянина ОСОБА_1 від 29.06.2022 року» відмовлено у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки громадянину ОСОБА_1 в оренду терміном на 49 років площею 1,0145 га, для обслуговування та експлуатації бази відпочинку, що розташована за адресою: Сичавська сільська рада, автодорога Одеса- Мелітополь-Новоазовськ, 54 км., буд. № 3 на території- Южненської міської територіальної громади Одеського району Одеської області так як об`єкт нерухомого майна, що належить гр. ОСОБА_1 на праві приватної власності, а саме частина будівель бази відпочинку, розміщені на земельній ділянці з кадастровим номером 5122785800:01:008:0005, площею 1,316 га.

У разі бездіяльності відповідного органу у вигляді ненадання дозволу у належній формі на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у встановлений строк, відповідно до частини третьої статті 123 Земельного кодексу України особа має право замовити розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки без надання такого дозволу, про що письмово повідомляє відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування. До письмового повідомлення додається договір на виконання робіт із землеустрою щодо відведення земельної ділянки.

Щодо вимоги зобов`язального характеру відповідач зазначає, що 25.08.2021 року гр. ОСОБА_2 вже звертався до Южненської міської ради Одеського району Одеської області з клопотанням №1120/09-01 про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою, щодо відведення земельної ділянки в оренду терміном на 49 років, для обслуговування та експлуатації бази відпочинку, яка розташована за адресою: автодорога Одеса-Мелітополь-Новоазовськ 54км, буд.3.

У доданих до заяви матеріалах відсутні документи, які б підтверджували наявність на земельній ділянці, бажаній до відведення, об`єктів нерухомого майна, які належать гр. ОСОБА_1 на праві приватної власності, що унеможливлює надання дозволу Южненською міською радою на розроблення проекту землеустрою, щодо відведення земельної ділянки площею 1,0145 га в оренду терміном на 49 років на підставі ст. 123 Земельного кодексу України. Об`єкт нерухомого майна, не має прямого або опосередкованого відношення до земельної ділянки, щодо відведення якої клопоче гр. ОСОБА_1 . Враховуючи те, що документи, які підтверджують право власності гр. ОСОБА_1 на інші об`єкти нерухомого майна не надавались, а тому це виключає можливість реалізації прав гр. ОСОБА_1 відповідно до ст.123 ЗК України.

21.10.2021 року Южненська міська рада Одеського району Одеської області прийняла рішення №723-VІІІ «Про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки в оренду громадянину ОСОБА_1 », яким відмовлено ОСОБА_1 у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки в оренду терміном на 49 років.

Гр. ОСОБА_1 не погодившись з рішенням Южненська міська рада Одеського району Одеської області №723-VІІІ звернувся з відповідним позовом до суду.

Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 04.02.2022 року у справі №420/24223/21 позовні вимоги громадянина ОСОБА_1 до Южненської міської ради Одеського району Одеської задоволено частково.

Постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 16.05.2022 року у справі №420/24223/21 рішення Одеського окружного адміністративного суду від 04 лютого 2022 року скасовано, прийнято по справі №420/24223/21 нову постанову, якою у задоволенні позовних вимог гр. ОСОБА_1 до Южненської міської ради Одеського району Одеської області про визнання протиправним та скасування рішення від 21.10.2021 року №723-VІІІ, зобов`язання вчинити певні дії відмовлено.

Южненською міською радою подано позов до суду про скасування рішення державного ресторатора ОСОБА_3 . Ухвалою Комінтернівського районного суду Одеської області від 21.02.2022 року відкрито провадження у справі №504/581/22 за позовом ІОжненської міської ради Одеського району Одеської області до гр. ОСОБА_1 , Виконавчого комітету Суворовської селищної ради Ізмаїльського району Одеської області, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на стороні позивача: Державного підприємства «Виробнича фірма «Агроцентренерго» Корпорації «Укргропмбуд», про скасування державної реєстрації на об`єкт нерухомості (номер запису про право власності 41429886 зроблений Державним реєстратором Суворовської селищної ради Ізмаїльського району Одеської області ОСОБА_3 ), розташований за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 2394,3 м.кв., яке зареєстроване за громадянином ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки податків: НОМЕР_1 ). 15.06.2022 року протокольно в судовому засіданні у справі №504/581/22 закрито підготовче провадження, справа призначена на 05.09.2022 року для розгляду по суті.

Ухвалою суду від 21.10.2022 року розгляд справи продовжено в порядку загального позовного провадження. Підготовче засідання призначено на 16.11.2022 року.

24.10.2022 року за вхід.№33001/22 надійшла відповідь на відзив, в якій додатково наголошено, що Рішення прийнято, але з порушенням встановленого законом строку в три рази.

Крім того, замовлення проекту землеустрою за принципом мовчазної згоди - є його правом, а не обов`язком, і жодним чином, не скасовує його право на оскарження рішення про відмову в затвердженні проекту землеустрою або бездіяльності.

Для однозначного визначення місця розташування майна та землі замовлено судову експертизу.

Так, згідно висновку судового експерта від 24.06.2022 року, комплекс будівель та споруд розташовано на трьох земельних ділянка:

1. Кадастровий номер 5122785800:01:008:0005 знаходиться у позивача в приватній власності

2. Кадастровий номер 5122785800:01:008:0078 - розроблено проект землеустрою та вирішується питання затвердження проекту землеустрою на сесії

3. Третя земельна ділянка, щодо якою визнається протиправною бездіяльність цією судовою справою.

З метою виготовлення документів на оренду землі та подальшу сплату орендної плати, позивачем написана нова заява про надання дозволу на розробку проекту землеустрою, до якої додано багато технічних документів на майно, а саме:

Висновок судового експерта - 25 аркушів

Копія технічного паспорта - 38 аркушів

Технічний звіт про кадастрову зйомку - 34 аркуша

У підготовчому засіданні 16.11.2022 року прийнято до розгляду заяву позивача про уточнення позовних вимог та оголошено перерву до 19.12.2022 року.

Ухвалою суду від 19.12.2022 року зупинено провадження у справі до набрання законної сили рішенням Комінтернівського районного суду Одеської області по справі №504/581/22.

08.04.2024 року за вхід.№13994/24 надійшла заява позивача про поновлення провадження у справі.

Підготовче засідання призначене на 16.05.2024 року відкладено на 28.05.2024 року через відсутність електропостачання в приміщенні суду, питання про поновлення не вирішувалось.

Ухвалою суду від 28.05.2024 р., занесеною до протоколу судового засідання, провадження у справі поновлено.

Ухвалою суду від 28.05.2024 підготовче провадження у справі закрито та продовжено розгляд справи по суті в порядку письмового провадження.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ

29.06.2022 ОСОБА_1 , з метою отримання земельної ділянки в оренду на 49 років площею 1,0145 га для будівництва та обслуговування об`єктів рекреаційного призначення, подав заяву до Южненської міської ради Одеського району Одеської області про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення в оренду на 49 років вказаної земельної ділянки загальною площею 1,0145 га.

Листом №0408/20-01-32 від 29.07.2022 року гр. ОСОБА_1 був повідомлений про те, що проект рішення «Про розгляд клопотання гр. ОСОБА_1 від 29.06.2022 року №76БЕ/05-24» про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки в оренду на 49 років орієнтовною площею 1,0145 га для будівництва та обслуговування об`єктів рекреаційного призначення, що розташована за адресою: Сичавська сільська рада, автодорога Одеса- Мелітополь-Новоазовськ, 54 км., буд. № 3 буде розглянутий на черговому засіданні сесії Южненської міської ради. Про дату час буде повідомлений заздалегідь.

Листом №960/20-05-03 від 29.08.2022 року на повідомлення №115БЕ/05-24 від 12.08.2022 року гр. ОСОБА_1 повідомлений про те, що проект рішення «Про розгляд клопотання гр. ОСОБА_1 від 29.06.2022 року №76БЕ/05-24» буде розглянутий на черговому засіданні сесії Южненської міської ради. Про дату час буде повідомлений заздалегідь.

Листом №1017/20-05-03 від 09.09.2022 року на заяву ОСОБА_1 від 29.08.2022 року №131БЕ/05-24 гр. ОСОБА_1 повідомлений про те, що проект рішення «Про розгляд клопотання гр. ОСОБА_1 від 29.06.2022 року №76БЕ/05-24» буде розглянутий на черговому засіданні сесії Южненської міської ради. Про дату час буде повідомлений.

Чергове засідання сесії Южненської міської ради Одеського району Одеської області призначено на 22.09.2022 року. До порядку денного включено проект рішення «Про розгляд клопотання гр. ОСОБА_1 від 29.06.2022 року №76БЕ/05-24» про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки в оренду на 49 років орієнтовною площею 1,0145 га для обслуговування об`єктів рекреаційного призначення, що розташована за адресою: Сичавська сільська рада, автодорога Одеса-Мелітополь-Новоазовськ, 54 км., буд. № 3».

Рішенням Южненської міської ради від 22.09.2022 року №1074 -VIII «Про розгляд клопотання громадянина ОСОБА_1 від 29.06.2022 року» відмовлено у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки громадянину ОСОБА_1 в оренду терміном на 49 років площею 1,0145 га, для обслуговування та експлуатації бази відпочинку, що розташована за адресою: Сичавська сільська рада, автодорога Одеса-Мелітополь-Новоазовськ, 54 км., буд. № 3 на території- Южненської міської територіальної громади Одеського району Одеської області так як об`єкт нерухомого майна, що належить гр. ОСОБА_1 на праві приватної власності, а саме частина будівель бази відпочинку, розміщені на земельній ділянці з кадастровим номером 5122785800:01:008:0005, площею 1,316 га.

Також судом встановлено, що рішенням Комінтернівського районного суду Одеської області від 05.05.2023 року у справі №504/581/22, залишеним без змін постановою Одеського апеляційного суду від 26.02.2024 р., за позовом Южненської міської ради Одеського району Одеської області до ОСОБА_1 , Виконавчого комітету Суворовської селищної ради Ізмаїльського району Одеської області, за участі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на стороні позивача: Державного підприємства «Виробнича фірма «Агроцентренерго» Корпорації «Укрпромбуд» про скасування державної реєстрації відмовлено.

РЕЛЕВАНТНІ ДЖЕРЕЛА ПРАВА ТА ВИСНОВКИ СУДУ

Відповідно статті 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.

Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно зі статтею 68 Конституції України кожен зобов`язаний неухильно додержуватися Конституції України та законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей.

Зазначені норми означають, що з метою гарантування правового порядку в Україні кожен суб`єкт приватного права зобов`язаний добросовісно виконувати свої обов`язки, передбачені законодавством, а у випадку невиконання відповідних приписів - зазнавати встановлених законодавством негативних наслідків.

Водночас суб`єкт владних повноважень зобов`язаний діяти лише на виконання закону, за умов і обставин, визначених ним, вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов`язків, дотримуватися встановленої законом процедури, обирати лише встановлені законодавством України способи правомірної поведінки під час реалізації своїх владних повноважень.

Відповідно до частини 3 статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до ст. 59 ЗУ «Про місцеве самоврядування в Україні», рада в межах своїх повноважень приймає нормативні та інші акти у формі рішень.

Особа, зацікавлена в одержанні у користування земельної ділянки із земель державної або комунальної власності за проектом землеустрою щодо її відведення, звертається з клопотанням про надання дозволу на його розробку до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, які відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, передають у власність або користування такі земельні ділянки (ч. 2 ст. 123 ЗК України).

Відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування в межах їх повноважень у місячний строк розглядає клопотання і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні. Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування земельної ділянки вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, а також генеральних планів населених пунктів, іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування території населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку (ч. 3 ст. 123 ЗУ України).

Як встановлено судом та підтверджено відповідачем, ОСОБА_1 29.06.2022 року звернувся із відповідним клопотанням до Южненської міської ради, яка в свою чергу, повинна була протягом місяця, тобто до 29.07.2022 року розглянути клопотання та прийняти рішення про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або мотивоване рішення про відмову у його наданні.

Проте, рішення про відмову у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки громадянину ОСОБА_1 в оренду терміном на 49 років площею 1,0145 га, для обслуговування та експлуатації бази відпочинку прийнято 22.09.2022 року, через майже 3 місяці після спливу місячного строку.

«Відсутність рішення про надання дозволу або відмову у наданні дозволу в межах встановленого законом місячного строку свідчить про протиправну бездіяльність відповідного органу і надає особі право замовити проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки без згоди уповноваженого органу відповідно до абзацу 3 частини сьомої статті 118 ЗК України». Такий правовий висновок викладений у постанові Верховного Суду від 16.12.2021 р. по справі №803/1022/17 та застосовується судом до спірних правовідносин в силу ст. 242 КАСУ, оскільки є релевантним.

Подібних висновків дійшов Верховний Суд у постановах від 17.12.2018 у справі №509/4156/15-а та від 23.03.2020 у справі №806/773/17.

Крім того, у постановах від 06.08.2019 у справі №140/1992/18, від 29.08.2019 у справі №420/5288/18, від 30.11.2020 у справі №804/4743/16, від 21.10.2021 у справі №804/4434/16 Верховний Суд дійшов висновку, що: «…за результатами розгляду будь-яких основних питань, в тому числі, про надання дозволу або про відмову у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у межах повноважень територіального органу Держгеокадастру цей орган має видавати відповідний наказ.

Відтак, рішення Держгеокадастру, прийняті за результатами розгляду клопотання про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки не можуть бути оформлені у вигляді листів-відповідей.

Відсутність належним чином оформленого наказу Головного управління Держгеокадастру в області про надання дозволу або про відмову у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки після спливу встановленого законом місячного строку розгляду клопотання особи вказує на протиправну бездіяльність.».

З огляду на викладене, суд дійшов висновку про задоволення позову ОСОБА_1 в частині визнання протиправною бездіяльності Южненської міської ради протягом періоду часу з 29.07.2022 року по 21.09.2022 р. щодо не розгляду клопотання позивача від 29.06.2022 р.

Щодо рішення Южненської міської ради від 22.09.2022 року №1074-VIII.

Як встановлено судом, відповідачем прийнято рішення, яким відмовлено у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки громадянину ОСОБА_1 в оренду терміном на 49 років площею 1,0145 га, для обслуговування та експлуатації бази відпочинку, що розташована за адресою: Сичавська сільська рада, автодорога Одеса- Мелітополь-Новоазовськ, 54 км., буд. №3 на території Южненської міської територіальної громади Одеського району Одеської області так як об`єкт нерухомого майна, що належить гр. ОСОБА_1 на праві приватної власності, а саме, частина будівель бази відпочинку, розміщені на земельній ділянці з кадастровим номером 5122785800:01:008:0005, площею 1,316 га.

Водночас, судом також встановлено, що згідно висновку судового експерта від 24.06.2022 року, комплекс будівель та споруд розташовано на трьох земельних ділянка:

1. Кадастровий номер 5122785800:01:008:0005 - знаходиться у позивача в приватній власності

2. Кадастровий номер 5122785800:01:008:0078 - розроблено проект землеустрою та вирішується питання затвердження проекту землеустрою на сесії

3. Третя земельна ділянка, щодо якою визнається протиправною бездіяльність цією судовою справою.

При цьому, висновки експерта не заперечуються відповідачем.

Крім того, рішенням Комінтернівського районного суду Одеської області від 05.05.2023 року у справі №504/581/22, залишеним без змін постановою Одеського апеляційного суду від 26.02.2024 р., за позовом Южненської міської ради Одеського району Одеської області до ОСОБА_1 , Виконавчого комітету Суворовської селищної ради Ізмаїльського району Одеської області, за участі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на стороні позивача: Державного підприємства «Виробнича фірма «Агроцентренерго» Корпорації «Укрпромбуд» про скасування державної реєстрації відмовлено.

Предметом розгляду вказаної справи було припинення права власності на об`єкт нерухомості (номер запису про право власності 41429886 зроблений Державним реєстратором Суворовської селищної ради Ізмаїльського району Одеської області ОСОБА_3 ) розташований за адресою: Сичавська сільська рада, автодорога Одеса- Мелітополь-Новоазовськ, 54 км., буд. №3, загальною площею 2394,3 м.кв., яке зареєстроване за громадянином ОСОБА_1 .

Тобто, на час розгляду справи, право власності ОСОБА_1 на зазначений об`єкт є зареєстрованим.

Тож суд має з`ясувати, зокрема, чи було спірне рішення Южненської міськради прийняте у межах повноважень, відповідно до закону та з дотриманням встановленої процедури.

Норми матеріального права у цій справі суд застосовує у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин.

Відповідно до частини 1 статті 13 Конституції України земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, природні ресурси її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони є об`єктами права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією.

Згідно зі статтею 14 Конституції України земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави.

Частиною 1 статті 116 Земельного кодексу України передбачено, що громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом, або за результатами аукціону.

Набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування (ч.2 ст.116 Земельного кодексу України).

Частиною 1 статті 117 Земельного кодексу України встановлено, що передача земельних ділянок державної власності у комунальну власність чи навпаки здійснюється за рішеннями відповідних органів виконавчої влади чи органів місцевого самоврядування, які здійснюють розпорядження землями державної чи комунальної власності відповідно до повноважень, визначених цим Кодексом.

Повноваження органів виконавчої влади, Верховної Ради Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування щодо передачі земельних ділянок у власність або у користування визначено статтею 122 Земельного кодексу України, відповідно до якої сільські, селищні, міські ради передають земельні ділянки у власність або у користування із земель комунальної власності відповідних територіальних громад для всіх потреб. Верховна Рада Автономної Республіки Крим, обласні, районні ради передають земельні ділянки у власність або у користування з відповідних земель спільної власності територіальних громад для всіх потреб. Районні державні адміністрації на їхній території передають земельні ділянки із земель державної власності, крім випадків, визначених частинами четвертою і восьмою цієї статті, у власність або у користування у межах сіл, селищ, міст районного значення для всіх потреб та за межами населених пунктів для: а) ведення водного господарства; б) будівництва об`єктів, пов`язаних з обслуговуванням жителів територіальної громади району (шкіл, закладів культури, лікарень, підприємств торгівлі тощо), з урахуванням вимог частини сьомої цієї статті; в) індивідуального дачного будівництва. Центральний орган виконавчої влади з питань земельних ресурсів у галузі земельних відносин та його територіальні органи передають земельні ділянки сільськогосподарського призначення державної власності, крім випадків, визначених частиною восьмою цієї статті, у власність або у користування для всіх потреб.

Порядок надання земельних ділянок державної або комунальної власності у користування передбачено статтею 123 Земельного кодексу України, відповідно до якої особа, зацікавлена в одержанні у користування земельної ділянки із земель державної або комунальної власності за проектом землеустрою щодо її відведення, звертається з клопотанням про надання дозволу на його розробку до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, які відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, передають у власність або користування такі земельні ділянки.

У клопотанні зазначаються орієнтовний розмір земельної ділянки та її цільове призначення. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування та розмір земельної ділянки, письмова згода землекористувача, засвідчена нотаріально (у разі вилучення земельної ділянки). Верховній Раді Автономної Республіки Крим, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, органам виконавчої влади або органам місцевого самоврядування, які передають земельні ділянки державної чи комунальної власності у користування відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, забороняється вимагати додаткові матеріали та документи, не передбачені цією статтею.

Відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування в межах їх повноважень у місячний строк розглядає клопотання і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні. Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування земельної ділянки вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, а також генеральних планів населених пунктів, іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування території населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.

Забороняється відмова у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок, місце розташування об`єктів на яких погоджено відповідним органом виконавчої влади або органом місцевого самоврядування згідно із статтею 151 цього Кодексу.

Отже, вище окресленими законодавчими приписами чітко встановлено підстави, порядок, та строки передачі земельної ділянки, а також органи, уповноважені розглядати означені питання. Зокрема, вказаними нормами передбачено, що для передачі земельної ділянки зацікавлена особа звертається до відповідних органів із заявою для отримання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, за результатами розгляду якої, визначені в статті 118 Земельного кодексу України, органи приймають одне з відповідних рішень.

З вищенаведеного також вбачається, що підставою для відмови у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, відповідно до статті 123 Земельного кодексу України, може бути лише невідповідність місця розташування земельної ділянки вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, а також генеральних планів населених пунктів, іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування території населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.

Зокрема, як встановлено судом, та зазначено вище, відмовляючи у наданні ОСОБА_1 у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки відповідач посилався на те, що об`єкт нерухомого майна, що належить гр. ОСОБА_1 на праві приватної власності, а саме, частина будівель бази відпочинку, розміщені на земельній ділянці з кадастровим номером 5122785800:01:008:0005, площею 1,316 га.

Водночас, доводи відповідача суд вважає необґрунтованими та безпідставними, оскільки відмова повинна узгоджуватись з вимогами статей 118 та 123 Земельного кодексу України.

Таким чином, з урахуванням вищевикладеного, суд дійшов висновку щодо необґрунтованості та протиправності спірного рішення, і як наслідок, його скасування.

Щодо вимоги зобов`язального характеру суд зазначає наступне.

Згідно з імперативними вимогами статті 13 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" та статті 242 КАС України висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, є обов`язковими для всіх суб`єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить відповідну норму права; при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду; органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи не можуть приймати рішення, які скасовують судові рішення або зупиняють їх виконання.

Таким чином, призначення Верховного Суду як найвищої судової установи в Україні - це, у першу чергу, сформувати обґрунтовану правову позицію стосовно застосування всіма судами у подальшій роботі конкретної норми матеріального права або дотримання норми процесуального права, що була неправильно використана судом і таким чином спрямувати судову практику в єдине і правильне правозастосування (вказати напрямок у якому слід здійснювати вибір правової норми); на прикладі конкретної справи роз`яснити зміст акта законодавства в аспекті його розуміння та реалізації на практиці в інших справах з вказівкою на обставини, що потрібно враховувати при застосуванні тієї чи іншої правової норми, але не нав`язуючи, при цьому, нижчестоящим судам результат вирішення конкретної судової справи.

Забезпечення єдності судової практики є реалізацією принципу правової визначеності, що є одним із фундаментальних аспектів верховенства права та гарантує розумну передбачуваність судового рішення. Крім того, саме така діяльність Верховного Суду забезпечує дотримання принципу рівності всіх громадян перед законом, який втілюється шляхом однакового застосування судом тієї самої норми закону в однакових справах щодо різних осіб.

Такий визначений законодавцем підхід до роботи Верховного Суду (формування в окремих справах конкретних правових висновків, що є обов`язковим для всіх судів та суб`єктів владних повноважень) є особливо актуальним у світлі положень частини п`ятої статті 125 Конституції України, згідно з якою адміністративні суди діють з метою захисту прав, свобод та інтересів особи у сфері публічно-правових відносин.

Відповідно до Постанови ВП ВС від 30.01.2019 року по справі №755/10947/17: «Велика Палата Верховного Суду зазначає, що незалежно від того чи перераховані усі постанови, у яких викладена правова позиція, від якої відступила Велика Палата Верховного Суду, суди під час вирішення тотожних спорів мають враховувати саме останню правову позицію Великої Палати Верховного Суду."

При розгляді даної справи судом враховано висновки щодо застосування норм права, викладені у постанові Верховного Суду від 13.03.2024 року у справі №320/9640/21.

Оцінюючи доводи позовної заяви, з урахуванням встановлених обставин справи, суд зазначає, що відповідно до частини 2 статті 245 КАС України у разі задоволення адміністративного позову суд може прийняти рішення про інший спосіб захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист таких прав, свобод та інтересів (пункт 10).

Згідно висновків Європейського Суду з прав людини, обираючи спосіб захисту порушеного права, слід зважати на його ефективність з точки зору статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка вимагає, щоб норми національного правового засобу стосувалися сутності «небезпідставної заяви» за Конвенцією та надавали відповідне відшкодування. Зміст зобов`язань за статтею 13 також залежить від характеру скарги заявника за Конвенцією. Тим не менше, засіб захисту, що вимагається згаданою статтею, повинен бути «ефективним» як у законі, так і на практиці, зокрема, в тому сенсі, щоб його використання не було ускладнене діями або недоглядом органів влади відповідної держави (пункт 75 рішення у справі «Афанасьєв проти України»).

Отже, «ефективний засіб правого захисту» в розумінні статті 13 Конвенції повинен забезпечити поновлення порушеного права й одержання особою бажаного результату.

Положення Рекомендацій Комітету Міністрів Ради Європи №R (80)2 стосовно здійснення адміністративними органами влади дискреційних повноважень, що були прийняті 11.03.1980 Комітетом Міністрів, передбачають, що під дискреційними повноваженнями слід розуміти повноваження, які адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду, тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин.

Таким чином, дискреція - це елемент управлінської діяльності, пов`язаний з владними повноваженнями та їх носіями - органами державної влади та органами місцевого самоврядування, їх посадовими і службовими особами. Дискрецію не слід ототожнювати лише з формалізованими повноваженнями, вона характеризується відсутністю однозначного нормативного регулювання дій суб`єкта. Попри те, що на законодавчому рівні поняття «дискреційні повноваження» суб`єкта владних повноважень відсутнє, у судовій практиці сформовано позицію щодо поняття дискреційних повноважень, під якими слід розуміти такі повноваження, коли у межах, які визначені законом, адміністративний орган має можливість самостійно (на власний розсуд) вибирати один з кількох варіантів конкретного правомірного рішення.

Водночас, повноваження державних органів не є дискреційними, коли є лише один правомірний та законно обґрунтований варіант поведінки суб`єкта владних повноважень. Тому, у разі настання визначених законодавством умов відповідач зобов`язаний вчинити конкретні дії і, якщо він їх не вчиняє, його можна зобов`язати до цього в судовому порядку.

Тобто, дискреційне повноваження може полягати у виборі діяти, чи не діяти, а якщо діяти, то у виборі варіанту рішення чи дії серед варіантів, що прямо або опосередковано закріплені у законі.

Важливою ознакою такого вибору є те, що він здійснюється без необхідності узгодження варіанту вибору будь-ким. У випадку, якщо прийняття рішення на користь позивача передбачає право суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд, суд зобов`язує останнього вирішити питання, щодо якого звернувся позивач, з урахуванням його правової оцінки, наданої судом у рішенні. Натомість, застосування такого способу захисту прав, свобод та інтересів позивача як зобов`язання суб`єкта владних повноважень прийняти конкретне рішення, є правильним тоді, коли останній розглянув клопотання заявника та прийняв рішення, яким відмовив у його задоволенні.

Наведене дає підстави для висновку, що у разі, якщо суб`єкт владних повноважень використав надане йому законом право на прийняття певного рішення за наслідками розгляду звернення особи, але останнє визнане судом протиправним з огляду на його невідповідність чинному законодавству, при цьому суб`єктом звернення дотримано усіх визначених законом умов, то суд вправі зобов`язати суб`єкта владних повноважень прийняти певне рішення.

Якщо ж таким суб`єктом владних повноважень на момент прийняття рішення не перевірено дотримання суб`єктом звернення усіх визначених законом умов, то суд повинен зобов`язати його прийняти рішення з урахуванням оцінки суду.

Правові висновки аналогічного змісту у подібних правовідносинах були наведені у постановах Верховного Суду від 26.09.2023 у справі №420/5833/19, від 11.01.2024 у справі №320/368/22, від яких Суд не вбачає підстав відступати.

Застосування судом способу захисту у цій адміністративній справі, про який просить позивач, шляхом зобов`язання відповідача надати дозвіл на розроблення проекту землеустрою вимагає з`ясування того, чи виконано позивачем визначені законом умови, необхідні для його надання. Однією з таких умов є визначені ЗК України підстави для відмови у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою, які у спірному рішення відповідача не зазначені. При цьому, суд звертає увагу, що суд не може перебирати на себе функцію дозвільного органу, яка не покладена на суд законом.

Отже, за такого правового регулювання та обставин справи, суд вважає належним способом захисту порушеного права ОСОБА_1 , який полягає у зобов`язанні відповідача повторно розглянути заяву (клопотання) про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою.

Суд відхиляє доводи позивача з посиланням на правові позиції: постанова від 16.09.2015 р. у справі №21-1465а15 Верховного Суду України, постанова ВАСУ від 19 травня 2016 року у справі №К/800/32729/15, постанова ВАСУ від 29 вересня 2016р. у справі К/800/19142/16, постанова ВС/КАС у справі №440/793/19 від 23.01.2020 року, постанова ВС/КАС у справі №819/570/18 від 11.09.2019 року, постанова від 30 жовтня 2018 року Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду (справа №820/4852/17, постанови Верховного Суду України від 22 грудня 2018 року у справі №804/1469/17, від 26 лютого 2019 року у справі №802/721/18-а та від 05 березня 2019 року у справі №2040/6320/18, а також - у ВС/КАС у справі №440/793/19 від 23.01.2020 року, оскільки при розгляді справи судом застосована саме остання позиція Верховного Суду.

Решта доводів та заперечень сторін висновків суду по суті заявлених позовних вимог не спростовують. Слід зазначити, що згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі «Серявін та інші проти України» від 10 лютого 2010 року, заява 4909/04, відповідно до п.58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються.

Згідно з ч.1 ст. 90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

При розв`язанні спору, суд зважає на практику Європейського суду з прав людини щодо застосування ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року (далі за текстом - Конвенція; рішення від 21.01.1999 року у справі "Гарсія Руїз проти Іспанії", від 22.02.2007 року у справі "Красуля проти Росії", від 05.05.2011 року у справі "Ільяді проти Росії", від 28.10.2010 року у справі "Трофимчук проти України", від 09.12.1994 року у справі "Хіро Балані проти Іспанії", від 01.07.2003 року у справі "Суомінен проти Фінляндії", від 07.06.2008 року у справі "Мелтекс ЛТД (MELTEX LTD) та Месроп Мовсесян (MESROP MOVSESYAN) проти Вірменії") і тому надав оцінку усім обставинам справи, котрі мають юридичне значення для правильного вирішення спору, та дослухався до усіх аргументів сторін, які ясно і чітко сформульовані та здатні вплинути на результат вирішення спору.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд вказує, що відповідно до частини першої статті 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Так, з урахуванням вказаної норми КАС України на користь позивача належить стягнути 992,40 грн. судових витрат, сплачених згідно квитанції №0.0.2642900102.1 від 16.08.2022 року.

Керуючись ст.ст.2-9, 139, 242, 246, 250, 251, 255, 262, 293-297 КАС України, суд,

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Южненської міської ради Одеського району Одеської області про визнання протиправною бездіяльності, скасування рішення та зобов`язання надати дозвіл задовольнити частково.

Визнати протиправною бездіяльність Южненської міської ради Одеського району Одеської області у неприйнятті рішення по заяві від 29.06.2022 року в строк встановлений Земельним Кодексом України.

Визнати протиправним та скасувати рішення Южненської міської ради Одеського району Одеської області від 22.09.2022 року №1074-VIII.

Зобов`язати Южненську міську раду Одеського району Одеської області повторно розглянути заяву (клопотання) від 29.06.2022 року ОСОБА_1 про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки в оренду на 49 років орієнтовною площею 1,0145 га для будівництва та обслуговування об`єктів рекреаційного призначення, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 (згідно графічного додатку), з урахуванням висновків суду, відповідно до ст. 123 Земельного кодексу України.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Стягнути на користь ОСОБА_1 (адреса реєстрації: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 ) судові витрати за сплату судового збору у розмірі 992 (дев`ятсот дев`яносто дві гривні) грн. 40 коп. за рахунок бюджетних асигнувань Южненської міської ради Одеського району Одеської області (адреса: 65481, Одеська область, м. Южний, проспект Григорівського Десанту, 18, код ЄДРПОУ 21018103).

Рішення набирає законної сили згідно ст. 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими ст.ст. 293-297 Кодексу адміністративного судочинства України.

ОСОБА_1 (адреса реєстрації: АДРЕСА_2 ; адреса для листування: АДРЕСА_3 , електронна пошта: ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 )

Южненська міська рада Одеського району Одеської області (адреса: 65481, Одеська область, м. Южний, проспект Григорівського Десанту, 18, код ЄДРПОУ 21018103)

Головуючий суддяНінель ПОТОЦЬКА