Рішення

від 28.06.2024 по справі 460/4523/24

РІВНЕНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІВНЕНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м У к р а ї н и

28 червня 2024 року м. Рівне№460/4523/24

Рівненський окружний адміністративний суд у складі судді Зозулі Д.П., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи, адміністративну справу за позовом

ОСОБА_1 доКомунального закладу "Херсонський обласний центр медико - соціальної експертизи" Херсонської обласної ради, Херсонської міської медико-соціальної експертної комісії №1 про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинення певних дій, -В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до суду з позовом до Херсонської міської медико - соціальної експертної комісії №1 (далі - відповідач 1), Комунального закладу "Херсонський обласний центр медико - соціальної експертизи" Херсонської обласної ради (далі - відповідач 2) про визнання протиправним та скасування рішення Херсонської міської медико - соціальної експертної комісії №1 від 28.02.2024 про невизнання ОСОБА_1 інвалідом (відмови у визначені групи інвалідності); зобов`язання Херсонську міську медико - соціальну експертну комісію №1 та Комунальний заклад "Херсонський обласний центр медико - соціальної експертизи" Херсонської обласної ради прийняти рішення про підтвердження ОСОБА_1 інвалідності 3 групи .

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що рішенням Херсонської міської медико - соціальної експертної комісії №1 від 28.02.2024 його не визнано інвалідом. Позивач вважає, що рішення прийняте без правових підстав та будь-якого обґрунтування, без огляду та дослідження медичних документів. На засідання комісії ОСОБА_1 не викликали, будь-якого огляду не проводили. Позивач наголошує, що ІІІ група інвалідності, захворювання пов`язане із захистом Батьківщини, йому була встановлена у 2018 році, таке рішення підтверджувалося при оглядах у 2019-2020 роках. Причин та підстав відмови у встановленні інвалідності позивач не розуміє. Таке рішення позивач вважає протиправним та просить суд скасувати його. З підстав наведених у позові, позивач просив суд позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.

Ухвалою суду від 03.05.2024 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження та призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.

Цією ж ухвалою, клопотання позивача про проведення судового засідання з повідомленням сторін та допит ОСОБА_1 як свідка, - залишено без задоволення.

Встановлено відповідачам п`ятнадцятиденний строк з дня вручення даної ухвали для подання до суду відзиву на позовну заяву.

Позиція відповідачів щодо позовних вимог висловлена ними у відзиві на позовну заяву, відповідно до змісту якого він заперечували проти їхнього задоволення. Зазначили на обґрунтування такої позиції, що позивач заперечень з приводу проведення заочного розгляду до відповідача 2 не надходило, то вони передані для заочного розгляду до відповідача 1. Вказано, що відповідачем 1 в повному складі на засіданні 28.02.2024 розглянули медичні документи позивача. Наголосили, що вимога про зобов`язання прийняти рішення про підтвердження ОСОБА_1 інвалідності 3 групи є безпідставною, оскільки є дискреційною функцією спеціалізованої установи в медичній сфері . З наведених підстав, просили суд у задоволенні позову відмовити повністю.

У відповіді на відзив позивач дотримувався обґрунтувань, викладених у позові.

Оскільки розгляд справи здійснюється в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи, то відповідно до ч.4 ст.229 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши подані письмові докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, судом встановлено наступне.

ОСОБА_1 є учасником бойових дій, що підтверджується посвідченням серії НОМЕР_1 , дата видачі 24.04.2015.

Відповідно до Довідки від 16.05.2022 №5612-5001606153 ОСОБА_1 є особою, яка взята на облік внутрішньо переміщеної: зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ; фактичне місце проживання / перебування: АДРЕСА_2 .

Зі змісту листа ДЗ «Центральна медико-соціальна експертна комісія», адресованого КЗ «Обласний центр МСЕ» слідує:

«Центральна МСЕК МОЗ України розглянула медичну документацію ОСОБА_1 , 1980р., з питань встановлення групи інвалідності.

ОСОБА_1 оглянутий вперше 18.12.2018 р. міжрайонною МСЕК, Діагноз: Багатовузловий зоб I ст. Гемітиреоїдектомія справа (17.08.2018 р.), Післяопераційний гіпотиреоз середньої важкості, ст. компенсації, Розповсюджений остеохондроз хребта, Двобічна нейросенсорна приглухуватість II ст. З урахуванням протоколу ВЛК №411 від 30.11.2018 р. встановлена третя група інвалідності, захворювання пов`язане із захистом Батьківщини. Рішення підтверджувалося при чергових переоглядах в 2019, 2020 р.р.».

У матеріалах справи міститься копія Виписного епікризу №19782, де зазначено: старший солдат, учасник АТО ОСОБА_1 , знаходився на стаціонарному лікуванні в КХТ НВМКЦ з 15.08.2018 по 27.08.2018; діагноз: Правобічний великовузловий зоб, II ст. Еутиреоз; супутні захворювання: Акубатотравма (від 05.18 р.). Гостра двобічна нейросенсорна приглухуватість. Остеохондроз, деформуючий спондильоз поперекового відділу хребта. Правобічний сколіоз I ст.; Лікування: Операція (17.08.18); Рішення ВЛК: на підставі ст. 13д гр. II нак. МОУ №402-08р. потребує відпустки за станом здоров`я на 30 календарних днів; Захворювання, ТАК, пов`язано з захистом Батьківщини.

Згідно Витягу з протоколу ВЛК Південного регіону по встановленню причинного зв`язку захворювань, поранень, контузій, травм, каліцтв від 30.11.2018 №411, захворювання старшого солдата запасу ОСОБА_1 ТАК. Пов`язані із захистом Батьківщини.

Відповідно до Виписного епікризу Чаплинської районної лікарні, ОСОБА_1 знаходився на лікуванні у неврологічному відділенні з 08.05.2019 по 17.05.2019; Рекомендації: продовжити лікування амбулаторно, уникати фізичного та психоемоційного навантаження.

Відповідно до Консультаційного висновку спеціаліста №4403/2021 від 04.11.2021 установлений діагноз: наслідки перенесених ЧМТ (05.2018 р.) акуботравма в період знаходження в АТО (06.05.2019), закрита ЧМТ (в побуті), Струс головного мозку, Закритий перелом верхне-щелепного відростку лівої щелепної кістки, Перелом спинки нову зі зміщенням, Лікворо-гітертензіонний синдром, помірний вестибуло-атактичний синдром, астено-вегетативний синдром, зниження когнітивних функцій, зниження слуху; Рекомендації: протипоказана робота в нічні зміни, з фізичним, емоційним напруженням, на висоті.

Відповідно до Виписки із медичної карти стаціонарного хворого №5818 ДУ «Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності МОЗ України», ОСОБА_1 знаходився у стаціонарі відділення неврології з 20.12.2021 по 24.12.2021; Діагноз: Енцефалопатія I стадії, вестибулярна дисфункція I ступеня, цефалгічний синдром; СМТ: струс головного мозку (2019 р. побутова); Розлад особистості; Остеохондроз, деформуючий спондильоз поперекового відділу хребта з больовим синдромом; Рецидив вузлового зобу ліворуч, Післяопераційний гіпотиреоз середньої важкості, стадія медикаментозної компенсації, Двобічна хронічна нейросенсорна приглухуватість II ступеня (середньої важкості) (акуботравма в період знаходження в АТО 05.07.2018); Рекомендації: нагляд у невропатологі, ендокринолога, ЛОР та сімейного лікаря за м/п.

Згідно із акту огляду МСЕК № 3-1 від 01.02.2023, обласною МСЕК відповідно до рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 22.11.2022 заочно визначено третя група інвалідності з причин - захворювання, так, пов`язані із захистом Батьківщини" терміном на один рік.

Судом з`ясовано, що Херсонською міською МСЕК № 1 на засіданні 28.02.2024р. розглянуто медичні документи позивача: «Направлення на МСЕК», оформлене лікарсько-консультативною комісією КНП «ЦІПМСД «Медичний простір» Городоцької сільської ради Рівненського району Рівненської області ф.088/о №17 від 14.02.2024 року з результатами інструментальних та лабораторних обстежень, консультативні висновки: кардіолога №1282 від 07.03.2024р., лор-сурдолога №1282 від 07.02.2024р., ендокринолога №68 від 07.02.2024 року, невролога №1282 від 07.02.2024р., офтальмолога №1282 від 07-02-2024 року, виписки-епікризи стаціонарного хворого: №113072, 16762, 3042, виписний епікриз №19782 кліники торакальної хірургії НВМКЦ «ГВКГ» МО України, виписку з медичної карти стаціонарного хворого №5818 ДУ «Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності МОЗ України», лист ДЗ «Центральна медико-соціальна експертна комісія МОЗ України» від 02.02.2022 року №56-13/21/-92, виписку з амбулаторної карти КНП «ЦПМСД «Медичний простір» Городоцької сільської ради Рівненського району Рівненської області від 14.02.2024 року), а також копію Витягу з протоколу засідання ВЛК Південного регіону від 30.11.2018 року №411.

За результатами розгляду відповідач 1 прийняв заочне рішення про відмову у визначені позивачу групи інвалідності, підтвердженням чого є висновок відповідача 1, оформлений у вигляді Довідки про невизнання інвалідом № 1 від 28.02.2024.

Відомості щодо результатів заочного експертного огляду і прийнятого рішення внесені до Акта № 79/4 огляду медико-соціальною експертною комісією та протоколу засідання комісії.

У зв`язку з незгодою з рішенням відповідача 1, медико-експертна справа позивача направлена на розгляд у обласну МСЕК.

Листом позивача запрошено на очний огляд у обласну МСЕК, однак позивач до відповідача 2 надіслав повідомлення про неможливість прибуття, датоване 22.04.2024.

За результатами розгляду, 01.05.2024 обласна МСЕК колегіально прийняла заочне рішення про відмову у визначенні позивачу групи інвалідності, що підтверджується копією Акта № 86/2 огляду медико-соціальної експертної комісії та витягу з протоколу засідання МСЕК.

Не погоджуючись із рішеннями відповідачів про відмову у підтвердженні інвалідності, позивач звернувся із даним позовом до суду.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до статті 2 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» від 21.03.1991 № 875-XII, в редакції на момент прийняття спірного рішення (далі - Закон № 875-ХІІ) особою з інвалідністю є особа зі стійким розладом функцій організму, що при взаємодії із зовнішнім середовищем може призводити до обмеження її життєдіяльності, внаслідок чого держава зобов`язана створити умови для реалізації нею прав нарівні з іншими громадянами та забезпечити її соціальний захист.

Інвалідність як міра втрати здоров`я визначається шляхом експертного обстеження в органах медико-соціальної експертизи центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони здоров`я (стаття 3 Закону № 875-ХІІ).

Основні засади створення правових, соціально-економічних, організаційних умов для усунення або компенсації наслідків, спричинених стійким порушенням здоров`я, функціонування системи підтримання особами з інвалідністю фізичного, психічного, соціального благополуччя, сприяння їм у досягненні соціальної та матеріальної незалежності визначені Законом України «Про реабілітацію осіб з інвалідністю в Україні» №2961-IV від 06.10.2005 (далі - Закон №2961-IV).

За визначенням, наведеним у статті 1 вказаного Закону, медико-соціальна експертиза це встановлення ступеня стійкого обмеження життєдіяльності, групи інвалідності, причини і часу їх настання, а також доопрацювання та затвердження індивідуальної програми реабілітації особи з інвалідністю (дитини з інвалідністю) в рамках стратегії компенсації на основі індивідуального реабілітаційного плану та комплексного реабілітаційного обстеження особи з обмеженням життєдіяльності.

Відповідно до частин першої-шостої статті 7 цього Закону, медико-соціальна експертиза осіб з обмеженнями повсякденного функціонування та осіб з інвалідністю проводиться медико-соціальними експертними комісіями, а дітей - лікарсько-консультативними комісіями лікувально-профілактичних закладів. Особа з обмеженнями повсякденного функціонування направляється для проходження медико-соціальної експертизи з метою підтвердження стійкого обмеження життєдіяльності та встановлення статусу "особа з інвалідністю" або "дитина з інвалідністю" у разі виявлення мультидисциплінарною реабілітаційною командою ознак стійкого обмеження життєдіяльності, що зазначається в індивідуальному реабілітаційному плані. Залежно від ступеня стійкого розладу функцій організму, зумовленого захворюванням, травмою (її наслідками) або вродженими вадами, та можливого обмеження життєдіяльності при взаємодії із зовнішнім середовищем внаслідок втрати здоров`я особі, визнаній особою з інвалідністю, встановлюється перша, друга чи третя група інвалідності. Перша група інвалідності поділяється на підгрупи А і Б залежно від міри втрати здоров`я особи з інвалідністю та обсягів потреби в постійному сторонньому догляді, допомозі або диспансерному нагляді. До підгрупи А першої групи інвалідності належать особи з виключно високою мірою втрати здоров`я, надзвичайною залежністю від постійного стороннього догляду, допомоги або диспансерного нагляду інших осіб і які фактично не здатні до самообслуговування. До підгрупи Б першої групи інвалідності належать особи з високою мірою втрати здоров`я, значною залежністю від інших осіб у забезпеченні життєво важливих соціально-побутових функцій і які частково здатні до виконання окремих елементів самообслуговування.

Згідно з частиною восьмої цієї ж статті, медико-соціальні експертні комісії визначають:

- групу інвалідності, її причину і час настання (особа може одночасно бути визнана особою з інвалідністю однієї групи і лише з однієї причини);

- види трудової діяльності, рекомендовані особі з інвалідністю за станом здоров`я;

- причинний зв`язок інвалідності із захворюванням чи каліцтвом, що виникли у дитинстві, вродженою вадою;

- ступінь втрати професійної працездатності потерпілим від нещасного випадку на виробництві чи професійного захворювання;

- ступінь втрати здоров`я, групу інвалідності, причину, зв`язок і час настання інвалідності громадян, які постраждали внаслідок політичних репресій або Чорнобильської катастрофи, військової агресії Російської Федерації проти України;

- медичні показання на право одержання особами з інвалідністю автомобіля і протипоказання до керування ним.

Частина дванадцята статті 7 Закону України «Про реабілітацію осіб з інвалідністю в Україні» №2961-IV від 06.10.2005 містить відсилочну норму про те, що положення про порядок, умови та критерії встановлення інвалідності медико-соціальними експертними комісіями та лікарсько-консультативними комісіями лікувально-профілактичних закладів затверджуються Кабінетом Міністрів України.

Умови та критерії встановлення інвалідності медико-соціальними експертними комісіями встановлені Положенням про порядок, умови та критерії встановлення інвалідності, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.12.2009 №1317 Питання медико-соціальної експертизи (далі - Положення № 1317).

Згідно з пунктом 3 вказаного Положення медико-соціальна експертиза проводиться особам, що звертаються для встановлення інвалідності, за направленням лікувально-профілактичного закладу охорони здоров`я після проведення діагностичних, лікувальних і реабілітаційних заходів за наявності відомостей, що підтверджують стійке порушення функцій організму, обумовлених захворюваннями, наслідками травм чи вродженими вадами, які спричиняють обмеження життєдіяльності.

Медико-соціальну експертизу проводять медико-соціальні експертні комісії (далі - комісії), з яких утворюються в установленому порядку центри (бюро), що належать до закладів охорони здоров`я при Міністерстві охорони здоров`я Автономної Республіки Крим, управліннях охорони здоров`я обласних, Київської та Севастопольської міських держадміністрацій (п. 4 Положення № 1317).

За правилами пункту 11 Положення № 1317 міські, міжрайонні, районні комісії визначають, зокрема, ступінь обмеження життєдіяльності осіб, що звертаються для встановлення інвалідності, потребу в сторонньому нагляді, догляді або допомозі, реабілітації, реабілітаційний потенціал, групу інвалідності, причину і час її настання, професію, з якою пов`язане ушкодження здоров`я, а також ступінь втрати професійної працездатності (у відсотках) працівників, які одержали ушкодження здоров`я, пов`язане з виконанням ними трудових обов`язків.

Відповідно до пункту 15 Положення №1317 комісії проводять своєчасно огляд (повторний огляд) осіб, що звертаються для встановлення інвалідності, за місцем їх проживання або лікування, у тому числі за місцем їх проживання або місцем перебування у закладах соціального захисту для бездомних осіб та центрах соціальної адаптації осіб, звільнених з місць позбавлення волі, за направленням відповідного лікувально-профілактичного закладу охорони здоров`я після пред`явлення паспорта чи іншого документа, що засвідчує особу.

Пунктом 17 Положення №1317 визначено, що медико-соціальна експертиза проводиться після повного медичного обстеження, проведення необхідних досліджень, оцінювання соціальних потреб особи з інвалідністю, визначення клініко-функціонального діагнозу, професійного, трудового прогнозу, одержання результатів відповідного лікування, реабілітації за наявності даних, що підтверджують стійке порушення функцій організму, обумовлених захворюваннями, наслідками травм чи вродженими вадами, які спричиняють обмеження життєдіяльності.

Згідно із пунктом 19 Положення № 1317 комісія проводить засідання у повному складі і колегіально приймає рішення. Відомості щодо результатів експертного огляду і прийнятих рішень вносяться до акта огляду та протоколу засідання комісії, що підписуються головою комісії та її членами і засвідчуються печаткою.

Комісія під час встановлення інвалідності керується Інструкцією про встановлення груп інвалідності, затвердженою МОЗ за погодженням з Мінсоцполітики та Радою Федерації незалежних профспілок України (п. 20 Положення № 1317).

Відповідно до пункту 23 "Положенням про порядок, умови та критерії встановлення інвалідності" у разі незгоди з рішенням районної, міжрайонної, міської комісії хворий, потерпілий від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання або інвалід має право подати протягом місяця після одержання висновку комісії письмову заяву, зокрема, до обласної комісії або до комісії, в якій він проходив огляд, чи до відповідного управління охорони здоров`я. Комісія, що проводила огляд, або управління охорони здоров`я надсилає у триденний строк після надходження відповідного запиту всі наявні документи на розгляд Кримської республіканської, обласної, центральної міської комісії, яка протягом місяця з дня подання зазначених документів проводить повторний огляд заявника і приймає відповідне рішення.

Рішення Кримської республіканської, обласної, центральної міської комісії може бути оскаржене до МОЗ, яке за наявності фактів порушення законодавства про медико-соціальну експертизу доручає Центральній медико-соціальній експертній комісії МОЗ або Кримській республіканській, Київській та Севастопольській міським або обласній комісії іншої області повторно розглянути з урахуванням усіх наявних обставин питання, з якого оскаржується рішення, а також вживає інших заходів впливу для забезпечення дотримання законодавства під час проведення медико-соціальної експертизи. В особливо складних випадках Центральна медико-соціальна експертна комісія МОЗ, Кримська республіканська, обласна, центральна міська комісія та МОЗ можуть направляти осіб, що звертаються для встановлення інвалідності, для проведення медико-соціального експертного обстеження до клініки Українського державного науково-дослідного інституту медико-соціальних проблем інвалідності (м. Дніпропетровськ) та Науково-дослідного інституту реабілітації інвалідів (м. Вінниця). Після обстеження зазначені науково-дослідні установи складають консультативні висновки, які для комісії мають рекомендаційний характер (п. 24 Положення № 1317).

За змістом п. 25 "Положенням про порядок, умови та критерії встановлення інвалідності" рішення комісії може бути оскаржене до суду в установленому законодавством порядку.

Згідно із п. 26 "Положення про порядок, умови та критерії встановлення інвалідності", особі, що визнана інвалідом, залежно від ступеня розладу функцій органів і систем організму та обмеження її життєдіяльності встановлюється І, II чи III група інвалідності.

Як передбачено п. 1.3 Інструкції про встановлення груп інвалідності, затвердженої МОЗ України 05.09.2011 №561, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 14 листопада 2011 р. за N 1295/20033 (далі - Інструкція № 561) , відповідно до Положення про медико-соціальну експертизу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.12.2009 № 1317, медико-соціальна експертиза проводиться хворим, що досягли повноліття, інвалідам, потерпілим від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання з метою виявлення ступеня обмеження життєдіяльності, причини, часу настання, групи інвалідності.

Таким чином, із аналізу наведених вище норм Положення про медико-соціальну експертизу, Положенням про порядок, умови та критерії встановлення інвалідності та Інструкції № 561 слідує, що медико-соціальна експертиза проводиться хворим, що досягли повноліття, інвалідам, потерпілим від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання з метою виявлення ступеня обмеження життєдіяльності, причини, часу настання, групи інвалідності. Залежно від ступеня розладу функцій організму, за наведених умов, особі, визнаній особою з інвалідністю, встановлюється перша, друга чи третя група інвалідності.

У разі, якщо особа з інвалідністю не погоджується із рішенням районної, міжрайонної, міської МСЕК, вона має право подати протягом місяця після одержання висновку комісії письмову заяву до МСЕК вищого рівня.

Матеріалами справи підтверджується, що відповідно до Направлення на МСЕК, оформленого лікарсько-консультативною комісією КНП «ЦІПМСД «Медичний простір» Городоцької сільської ради Рівненського району Рівненської області ф.088/о №17 від 14.02.2024, Херсонською міською МСЕК № 1 на засіданні 28.02.2024р. розглянуто медичні документи позивача, та не встановлено групу інвалідності, підтвердженням чого є Довідка про невизнання інвалідом № 1 від 28.02.2024.

У позовній заяві позивач вказує, що рішення відповідачем 1 прийняте не в повному складі, чим порушено норми п. 10, 15, 17, 19 Положення про МСЕК, п.1-2, 6-8 Порядку та п. 1.10 Інструкції, пп. 1 п.1 постанови КМУ № 225, оскільки не залучено представників Міноборони та Пенсійного фонду.

Так, згідно з п.10 "Організація і склад медико-соціальних експертних комісій" Положення № 1317 залежно від ступеня, виду захворювання та групи інвалідності утворюються такі комісії:

1) загального профілю;

2) спеціалізованого профілю.

Комісія складається з представників МОЗ, Мінсоцполітики, Міноборони, закладів охорони здоров`я МВС, Пенсійного фонду України, а також військово-медичної служби СБУ та військово-медичного підрозділу Служби зовнішньої розвідки у разі розгляду медичних справ стосовно потерпілих на виробництві чи пенсіонерів військовослужбовців СБУ або Служби зовнішньої розвідки. У проведенні медико-соціальної експертизи беруть участь також представники органів державної служби зайнятості та у разі потреби - працівники науково-педагогічної та соціальної сфери.

З аналізу цієї норми можна дійти висновку, що комісія з представників Міноборони, Пенсійного фонду України складається у разі розгляду медичних справ стосовно потерпілих на виробництві чи пенсіонерів військовослужбовців СБУ або Служби зовнішньої розвідки.

До вказаних вище категорій позивач не належить, доказів протилежного для суду не надано.

Крім того, пунктом 6 "Положенням про порядок, умови та критерії встановлення інвалідності" Положення № 1317 визначено, що комісія за участю представників Пенсійного фонду України приймає рішення щодо продовження строку тимчасової непрацездатності.

Відомості щодо прийняття рішення щодо продовження позивачу строку тимчасової непрацездатності, матеріали справа не містять.

Відповідно до п. 5 Порядку участі представників Пенсійного фонду України в роботі медико-соціальних експертних комісій, затвердженого наказом Міністерства охорони здоров`я України 16.07.2001 № 291 (далі - Порядок № 291), для виконання покладених на них завдань Представники мають право:

брати участь у засіданнях МСЕК з правом дорадчого голосу;

відвідувати в установленому порядку установи, організації та підприємства всіх форм власності з метою виявлення факторів, що небезпечно впливають на здоров`я й працездатність інвалідів;

ознайомлюватися та одержувати від МСЕК інформацію і документацію, необхідну для виконання покладених на них завдань;

оскаржувати рішення МСЕК у встановленому порядку;

пропонувати розгляд у МСЕК питань про проведення медичних оглядів осіб, які визнані інвалідами або щодо яких є підстави для визнання інвалідами;

звертатися до місцевих органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування, громадських організацій з питань, віднесених до їх компетенції, одержувати від них у встановленому порядку необхідні матеріали.

Пункти 6-10 Порядку № 291 обумовлено, що представники Пенсійного фонду входять відповідно до складу районних, міжрайонних, міських, центральних міських (в містах Києві і Севастополі), обласних, Кримської МСЕК. Представники беруть участь у роботі МСЕК та в організаційних заходах, які проводяться медико-соціальними експертними комісіями. Участь представників у діяльності МСЕК засвідчується їх підписом у журналах протоколів засідань МСЕК. У разі незгоди Представника з прийнятим рішенням МСЕК у письмовій формі викладається його думка і додається до рішення, зазначеного в журналі протоколів засідань МСЕК. Рішення Представників мають рекомендаційний характер, у разі потреби можуть надсилатися обласній, центральній міській (в містах Києві і Севастополі) МСЕК, місцевим органам охорони здоров`я. Міністерству охорони здоров`я України та іншим органам виконавчої влади, органам місцевого самоврядування.

Із системного аналізу наведених приписів можна дійти висновку про те, що представники Пенсійного фонду беруть участь у засіданнях МСЕК з правом дорадчого голосу, а їхнє рішення має рекомендаційний характер.

Отже, нормами законодавства не встановлено обов`язкової участі представників Пенсійного фонду та Міноборони у засіданнях МСЕК з приводу вказаних обставин.

В обґрунтування позовних вимог позивач вказує, що відповідно до Акту № 79/4 огляду МСЕК від 28.02.2024 та протоколу № 25 засідання МСЕК, огляд проводився лише 4 лікарями (в.о. голови МСЕК Поваляєва С.Г., члени комісії: Литвиненко С.Я., Забара О.С., ОСОБА_2 ) з 5 наявних у складі МСЕК.

Так, абзацом п`ятим пункту 10 "Організація і склад медико-соціальних експертних комісій" Положення № 1317 визначено, що до складу комісії входить не менше трьох лікарів за спеціальностями, перелік яких затверджується МОЗ з урахуванням профілю комісії, а також спеціаліст з реабілітації, лікар-психолог або психолог.

Судом враховано, що у відповідності до Тимчасового Положення про Херсонську міську медико - соціальну експертну комісію № 1, що є Додатком № 1 до наказу КЗ "ХОЦМСЕ" ХОР від 01.12.2022 № 25 (далі - Тимчасове Положення про Херсонську МСЕК), "Організація і склад МСЕК № 1", до складу МСЕК № 1 на період дії воєнного стану входять: лікарі-експерти за основними лікарськими спеціальностями (терапевт, хірург, невропатолог, психіатр) - 4, спеціаліст з медико-соціальної реабілітації (лікар) - 1, старша медична сестра - 1, медичний реєстратор - 1, прибиральниця приміщень.

Дослідивши Акт № 79/4 огляду МСЕК від 28.02.2024, останній сформований комісією у складі: в.о. голови МСЕК Поваляєва С.Г., члени комісії: ОСОБА_3 , Забара О.С., ОСОБА_2 .

Протокол № 25 засідання МСЕК складений уповноваженими особами: в.о. голови МСЕК Поваляєва С.Г., члени комісії: Литвиненко С.Я., Забара О.С., Гончарова Н.О., ст. сестра медична ОСОБА_4 .

З огляду на досліджені докази, суд погоджується з твердженнями позивача, що Акт №79/4 огляду МСЕК від 28.02.2024 та Протокол № 25 засідання МСЕК сформований комісією не у повному складі, без дотримання приписів Положення № 1317 та Тимчасового Положення про Херсонську МСЕК.

Належних та допустимих доказів на спростування вказаних обставин, відповідачі суду у відзиві на позов не представили та матеріали справи не містять.

Щодо зауважень ОСОБА_1 щодо порушення процедури та проведення заочного огляду 28.02.2024 Херсонською МСЕК, суду варто звернути увагу на таке.

Пунктом 15 Положення № 1317 передбачено, що комісії проводять своєчасно огляд (повторний огляд) осіб, що звертаються для встановлення інвалідності, за місцем їх проживання або лікування, у тому числі за місцем їх проживання або місцем перебування у закладах соціального захисту для бездомних осіб та центрах соціальної адаптації осіб, звільнених з місць позбавлення волі, за направленням відповідного лікувально-профілактичного закладу охорони здоров`я після пред`явлення паспорта чи іншого документа, що засвідчує особу.

Крім того, пункт 5 цього Положення також передбачає, що у разі коли особа, що звертається для встановлення інвалідності, не може прибути на огляд до комісії за станом здоров`я згідно з висновком лікарсько-консультативної комісії у зв`язку з тим, що проживає у віддаленій місцевості, огляд проводиться за місцем проживання (вдома), у тому числі за місцем проживання у стаціонарних установах для громадян похилого віку та осіб з інвалідністю, закладах соціального захисту для бездомних осіб та центрах соціальної адаптації осіб або в закладах охорони здоров`я, в яких така особа перебуває на лікуванні.

У разі подання письмової заяви особою, що звертається для встановлення інвалідності (її законним представником), у якої наявні захворювання, дефекти, необоротні морфологічні стани, порушення функцій органів та систем організму, за яких група інвалідності встановлюється безстроково, перелік яких затверджується МОЗ, комісія може приймати рішення про встановлення інвалідності заочно на підставі направлення лікарсько-консультативної комісії.

Встановлення інвалідності заочно не проводиться за п`ятьма найбільш поширеними нозологічними формами захворювань, визначеними у переліку, що затверджується МОЗ, а також у разі, коли вона спричинена:

нещасним випадком на виробництві (трудове каліцтво чи інше ушкодження здоров`я);

професійним захворюванням;

захворюванням, одержаним під час проходження військової служби чи служби в органах внутрішніх справ, державної безпеки, інших військових формуваннях;

захворюванням, пов`язаним з впливом радіоактивного опромінення внаслідок Чорнобильської катастрофи;

захворюванням, одержаним в період проходження військової служби і служби в органах внутрішніх справ, державній пожежній охороні, органах і підрозділах цивільного захисту, Держспецзв`язку.

У разі тимчасового легального перебування громадян України за кордоном на території держав, з якими укладено міждержавні договори (угоди) про соціальне забезпечення, комісія може за заявою особи, що звертається для встановлення інвалідності, приймати рішення про встановлення інвалідності заочно за результатами медичного обстеження в державі перебування.

Суд звертає увагу, що пунктом 2 постанови "Деякі питання порядку проведення медико-соціальної експертизи на період дії воєнного стану на території України" від 08.03.2022 № 225 (далі - Постанова № 225) установлено, що на період дії воєнного стану на території України: пункт 5 Положення про порядок, умови та критерії встановлення інвалідності, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 3 грудня 2009 р. № 1317 Питання медико-соціальної експертизи (Офіційний вісник України, 2009 р., № 95, ст. 3265), не застосовується.

Як установлено пп. 1 п. 1 Постанови № 225 на період дії воєнного стану на території України та протягом шести місяців після його припинення або скасування: у разі коли особа, що звертається для встановлення інвалідності, не може прибути на огляд до медико-соціальної експертної комісії, така комісія може приймати рішення про встановлення інвалідності заочно на підставі направлення лікарсько-консультативної комісії.

Кримська республіканська, обласні, центральні міські у мм. Києві та Севастополі, міські, міжрайонні та районні медико-соціальні експертні комісії здійснюють свої функції з забезпеченням принципу екстериторіальності та забезпечують проведення медико-соціальної експертизи за направленням лікарсько-консультативною комісією незалежно від місця реєстрації, проживання або перебування особи, що звертається для встановлення інвалідності (пп. 2 п. 1 Постанови № 225).

Таким чином, обумовленими нормами порядку визначення інвалідності передбачено, що міські медико-соціальні експертні комісії здійснюють свої функції з забезпеченням принципу екстериторіальності та забезпечують проведення медико-соціальної експертизи за направленням лікарсько-консультативною комісією незалежно від місця реєстрації, проживання або перебування особи, що звертається для встановлення інвалідності.

Суд дослідив та дійшов всиновку, що як Положенням № 1317, так і Постановою № 225, в тому числі на період дії воєнного стану, встановлена особиста участь особи на огляд до медико-соціальної експертної комісії.

Суд звертає увагу, що у разі коли особа, що звертається для встановлення інвалідності, не може прибути на огляд до медико-соціальної експертної комісії, така комісія може приймати рішення про встановлення інвалідності заочно на підставі направлення лікарсько-консультативної комісії.

Відтак, законодавством визначена можливість комісії приймати рішення про встановлення інвалідності заочно, лише у тому випадку, коли особа, що звертається для встановлення інвалідності, не може прибути.

Матеріали справи не містять доказів запрошення відповідачем 1 для проходження огляду громадянина ОСОБА_1 , яке відбулося заочно 28.02.2024, на чому й наголосив він у позовній заяві.

Поміж тим, суд враховує ту обставину, що позивач не виявляв бажання не прибувати на огляд 28.02.2024 та не вказував підстави для неможливості прибуття, що є умовою для прийняття заочного рішення про визначення групи інвалідності.

З аналізу заяв по суті та листа від 29.02.2024 № 25, можна дійти висновку, що Херсонська міська МСЕК № 1, на підставі направлення ЛКК №17 від 14.02.2024, без участі позивача, заочно прийняла рішення про відмову у визначені йому групи інвалідності.

Відтак, твердження наведені відповідачами у відзиві щодо не надходження заперечень з приводу заочного огляду МСЕК, тому матеріали передано для заочного розгляду - спростовуються вище наведеними доказами.

Разом з тим, відповідачем 2 запрошено позивача на очний огляд у обласну МСЕК 01.05.2024, однак позивач повідомив про неможливість прибуття. Відтак, відповідачем 2 відповідно до порядку здійснив перегляд оскаржуваного рішення.

У спірних правовідносинах, що виникли між сторонами, суд враховує положення пункту 1.10 Інструкції № 561, де вказано, що при огляді у МСЕК проводяться: вивчення документів, що підтверджують стійке порушення функцій організму, обумовлене захворюваннями, наслідками травм або вродженими вадами, які спричиняють обмеження нормальної життєдіяльності особи; опитування хворого; об`єктивне обстеження та оцінка стану всіх систем організму, необхідних лабораторних, функціональних та інших методів дослідження усіма членами комісії.

Відповідач 1 не довів суду належними та допустимими доказами обґрунтованість прийняття спірного рішення, якому мало передувати опитування хворого, повне медичне обстеження, проведення всіх досліджень, оцінка результатів лікування, встановлення наявності чи відсутності стійкого порушення функцій організму.

Суд зазначає, що рішення суб`єкта владних повноважень повинно відповідати критерію «обґрунтованості».

Так, даний критерій правомірності рішення передбачає, що рішення має бути прийнятим обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення або вчинення дії. Даний критерій вимагає від суб`єкта владних повноважень враховувати як обставини, на обов`язковість урахування яких прямо вказує закон, так і інші обставини, що мають значення у конкретній ситуації. Для цього він має ретельно зібрати і дослідити матеріали, що мають доказове значення у справі, наприклад, документи, пояснення осіб, висновки експертів тощо. Суб`єкт владних повноважень повинен уникати прийняття невмотивованих висновків, обґрунтованих припущеннями, а не конкретними обставинами. Так само недопустимо надавати значення обставинам, які насправді не стосуються справи. Несприятливе для особи рішення повинно бути вмотивованим.

Надаючи оцінку правомірності дій та рішень органів владних повноважень, суд керується критеріями, закріпленими у статті 2 КАС України, встановлюючи при цьому чи прийняті (вчинені) ним рішення (дії): на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідач 1 приймаючи оскаржуване рішення не діяв на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачений Конституцією та законами України, і порушив права та інтереси позивача у справі. Тому вказане рішення не відповідає встановленим ч.3 ст.2 КАС України критеріям правомірності, обґрунтованості, добросовісності та розсудливості.

З огляду на наведене, суд дійшов висновку про протиправність прийнятого 28.02.2024 відповідачем 1 рішення про невизнання ОСОБА_1 інвалідом, та необхідності його визнання протиправним та скасування.

Щодо другої позовної вимоги щодо зобов`язання відповідачів прийняти рішення про підтвердження ОСОБА_1 інвалідності 3 групи , то суду необхідно вказати таке.

Стан здоров`я людини не є сталим та постійно змінюється, а тому загострення у позивача хронічних хвороб, та появи нових захворювань не є беззаперечною підставою вважати, що МСЕК не правильно діагностувала стан здоров`я позивача.

Щодо мотивації позивача в частині неналежного, поверхневого та неретельного його медичного огляду, то суд зазначає, що у межах адміністративного процесу суд не вправі надавати оцінку професійним діям конкретних лікарів-членів МСЕК при застосуванні ними відповідних методів огляду позивача, дослідження медичної документації, визначенні діагнозів та відповідності їх конкретній статті Розкладу хвороб, оскільки це потребує спеціальних знань у медичній галузі.

Зазначена правова позиція суду узгоджується із правовими висновками, викладеними у постанові Верховного Суду від 13.06.2018 у справі №806/526/16, яка в силу приписів частини п`ятої статті 242 КАС України враховується судом під час вирішення цього спору.

Разом з тим, суду необхідно звернути увагу позивача на те, що статтею 6 Конституції України встановлено, що органи законодавчої, виконавчої та судової влади здійснюють свої повноваження у встановлених цією Конституцією межах і відповідно до законів України.

Цими приписами Основного Закону України втілено загальновідому формулу обмеження дискреційних повноважень органів державної влади, тобто органи одних гілок державної влади не вправі перебирати на себе функції і повноваження інших гілок влади.

Зважаючи на вказаний конституційний принцип, адміністративний суд не може підміняти державний орган, приймаючи замість нього рішення та давати вказівки, які свідчили б про вирішення питань, які належить до компетенції такого суб`єкта владних повноважень.

Тобто, перевіряючи рішення, дію чи бездіяльність суб`єкта владних повноважень на відповідність, суд не втручається у дискрецію (вільний розсуд) суб`єкта владних повноважень поза межами перевірки за названими критеріями, частини 2 статті 2 КАС України.

Враховуючи вищезазначене, дискреційне право органу виконавчої влади обумовлене певною свободою (тобто вільним, або адміністративним, розсудом) в оцінюванні та діях, у виборі одного з варіантів рішень та правових наслідків.

З аналізу наведених норм вбачається, що адміністративний суд не має повноважень щодо зобов`язання відповідачів прийняти певне рішення, в тому числі щодо встановлення певної групи інвалідності.

Відповідно до частини 2 статті 9 КАС України, суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Як судом вже встановлено, прийняте рішення Херсонської МСЕК №1 від 28.02.2024 про невизнання ОСОБА_1 інвалідом (відмови у визначені групи інвалідності) не відповідає встановленим ч.3 ст.2 КАС України критеріям правомірності, обґрунтованості, добросовісності та розсудливості.

За наведених обставин, суд вважає за необхідне вийти за межі позовних вимог для ефективного захисту прав, свобод, інтересів позивача від порушень з боку суб`єктів владних повноважень, та зобов`язати Херсонську МСЕК №1 повторно розглянути питання щодо встановлення групи інвалідності громадянину ОСОБА_1 , з урахуванням правових висновків наведених у рішенні суду.

Згідно з нормами ч.1, 2 ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Позивачем під час розгляду справи частково було не надано належні та допустимі докази на підтвердження обґрунтованості позовних вимог, а наведені ним доводи було частково спростовано відповідачами.

Враховуючи викладене в його сукупності, суд дійшов висновку, що позовні вимоги до часткового задоволення.

Оскільки позивач звільнений від сплати судового збору, то підстави для розподілу судових витрат, відповідно до ст.139 КАС України, відсутні.

Керуючись статтями 241-246, 255, 257-262, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В :

Позовні вимоги ОСОБА_1 до Херсонської міської медико - соціальної експертної комісії №1, Комунального закладу "Херсонський обласний центр медико - соціальної експертизи" Херсонської обласної ради про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинення певних дій, - задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати рішення Херсонської міської медико - соціальної експертної комісії №1 від 28.02.2024 про невизнання ОСОБА_1 інвалідом (відмови у визначені групи інвалідності).

Зобов`язати Херсонську міську медико - соціальну експертну комісію №1 повторно розглянути питання щодо встановлення групи інвалідності громадянину ОСОБА_1 , з урахуванням правових висновків наведених у рішенні суду.

В задоволенні решти позовних вимог, - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

Повний текст рішення складений 28 червня 2024 року

Учасники справи:

Позивач - ОСОБА_1 ( АДРЕСА_3 , ЄДРПОУ/РНОКПП НОМЕР_2 )

Відповідач - Комунальний заклад "Херсонський обласний центр медико - соціальної експертизи" Херсонської облоасної ради (вул. Перекопська, 153Б,м. Херсон,Херсонський р-н, Херсонська обл.,73002, ЄДРПОУ/РНОКПП 03327865) Відповідач - Херсонська міська медико - соціальна експертна комісія №1 (вул. Перекопська, 153Б,м. Херсон,Херсонський р-н, Херсонська обл.,73002, ЄДРПОУ/РНОКПП 03327865)

Суддя Д.П. Зозуля