Ухвала

від 27.06.2024 по справі 620/6315/24

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

27 червня 2024 року ЧернігівСправа № 620/6315/24

Чернігівський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Соломко І.І., розглянувши, в письмовому провадженні, клопотання Управління державної міграційної служби України в Чернігівській області про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін,

У С Т А Н О В И В:

У провадженні Чернігівського окружного адміністративного суду перебуває справа № 620/6315/24.

Ухвалою судді Чернігівського окружного адміністративного суду Соломко І.І. від 06.05.2024 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи.

До суду надійшло клопотання відповідача про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.

В обґрунтування клопотання позивач застосовує положення ч. 5 ст. 262 КАС України та вказує на важливе значення даної справи для позивача, спірні правовідносини вимагають повного та всебічного встановлення обставин справи, сторона має бажання надати додаткові пояснення по суті спору.

Вирішуючи отримане клопотання від представника позивача, суд зазначає наступне.

Суд зазначає, що згідно з ч.ч. 1-2 ст. 12 КАС України адміністративне судочинство здійснюється за правилами, передбаченими цим Кодексом, у порядку позовного провадження (загального або спрощеного).

Спрощене позовне провадження призначене для розгляду справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи.

Умови, за яких суд має право розглядати справи у загальному або спрощеному позовному провадженні, визначаються цим Кодексом (ч. 5 ст. 12 КАС України).

Відповідно до п. 10 ч. 6 ст. 12 КАС України для цілей цього Кодексу справами незначної складності є справи у яких суд дійде висновку про їх незначну складність, за винятком справ, які не можуть бути розглянуті за правилами спрощеного позовного провадження.

Відповідно до ч. 9 ст. 171 КАС України про прийняття позовної заяви до розгляду та відкриття провадження у справі суд постановляє ухвалу, в якій зазначається, зокрема, за якими правилами позовного провадження (загального чи спрощеного) буде розглядатися справа.

Отже визначення форми адміністративного судочинства, за правилами якого буде розглядатися справа, є обов`язковою умовою процесуального законодавства.

За ч. 1 та ч. 2 ст. 257 КАС України за правилами спрощеного позовного провадження розглядаються справи незначної складності та за правилами спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка справа, віднесена до юрисдикції адміністративного суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті.

Згідно із ч. 3 ст. 257 КАС України при вирішенні питання про розгляд справи за правилами спрощеного або загального позовного провадження суд враховує:1) значення справи для сторін; 2) обраний позивачем спосіб захисту; 3) категорію та складність справи; 4) обсяг та характер доказів у справі, в тому числі чи потрібно у справі призначати експертизу, викликати свідків тощо; 5) кількість сторін та інших учасників справи; 6) чи становить розгляд справи значний суспільний інтерес; 7) думку сторін щодо необхідності розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження.

Відповідно до ч. 4 ст. 257 КАС України вбачається, що за правилами спрощеного позовного провадження не можуть бути розглянуті справи у спорах: 1) щодо оскарження нормативно-правових актів, за винятком випадків, визначених цим Кодексом; 2) щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб`єкта владних повноважень, якщо позивачем також заявлено вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної такими рішеннями, діями чи бездіяльністю, у сумі, що перевищує п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 3) про примусове відчуження земельної ділянки, інших об`єктів нерухомого майна, що на ній розміщені, з мотивів суспільної необхідності; 4) щодо оскарження рішення суб`єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів у сумі, що перевищує п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Особливості розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження встановлені статтею 262 КАС України. Відповідно до частини п`ятої вказаної статті, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Тобто, за загальним правилом, відкриті у спрощеному позовному провадженні справи розглядаються судом без виклику сторін за наявними у справі матеріалами.

Згідно з ч. 6 ст. 262 КАС України суд може відмовити в задоволенні клопотання сторони про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін: 1) у випадках, визначених статтею 263 цього Кодексу; 2) якщо характер спірних правовідносин та предмет доказування у справі незначної складності не вимагають проведення судового засідання з повідомленням сторін для повного та всебічного встановлення обставин справи.

Враховуючи вище зазначене, суд вказує на те, що вказана справа є справою незначної складності враховуючи положення ч. 6 ст. 12 КАС України, за якими правилами позовного провадження слід вирішувати справу, судом визначено в ухвалі про відкриття провадження у справі від 620/6315/24.

Суд також враховує позицію Верховного Суду викладену в ухвалі від 05 квітня 2021 року по справа № 420/8512/20 та зазначає щодо "виняткового значення" справи, то в даному випадку оцінка судом такої "винятковості" може бути зроблена виключно на підставі дослідження мотивів, відповідно до яких сам учасник справи вважає її такою, що має для нього виняткове значення. Винятковість значення справи для учасника справи можна оцінити тільки з урахуванням особистої оцінки справи таким учасником.

Відтак, особа має обґрунтувати наявність відповідних обставин такої "винятковості" , однак представник відповідач таких обґрунтувань у своєму клопотанні не наводить, окрім як з такого вбачається відповідне суб`єктивне відношення до спірних правовідносин, які виникли з позивачем та вирішуються наразі в судовому порядку.

Суд також зазначає, що за правилами процесуального законодавства відповідач має право подавати до суду відзив, заяви, клопотання та заперечення. Пояснення надаються третіми особами щодо позову або відзиву. Подавати додаткові докази по справі відповідач має право відповідно до процесуального законодавства до розгляду справи по суті, що розпочинається через тридцять днів після відкриття провадження у справі (ч.3 ст. 79, ч. 3 ст. 262 КАС України).

Суд також зазначає, що характер спірних правовідносин та предмет доказування у справі є незначної складності та не вимагають проведення судового засідання з повідомленням сторін для повного та всебічного встановлення обставин справи.

Також суд зазначає, що завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень (ч. 1 ст. 2 КАС України).

За ч. 1 ст. 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні та жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили (ч. 1 та ч. 2 ст. 90 КАС України).

Відтак, доводи представника відповідача у поданому до суду клопотанні є необґрунтованими, оскільки оцінка надається судом окремо по кожному випадку, подання заперечень та додаткових доказів, клопотань та заяв визначено процесуальним законодавством, з урахуванням обставин по справі, виходячи з предмету спору, сторін по справі, предмет спору такої не містить обґрунтованих фактичних передумов для віднесення справи до категорії винятково значимих, оскарження рішення про скасування дозволу на імміграцію не відносить вказану справу до такої, що має за собою винятковість, остання є такою лише для однієї із сторін, що не може мати наслідком призначення справи незначної складності в судове засідання з викликом сторін.

Розглянувши вказане клопотання відповідача, матеріали адміністративної справи, оцінивши предмет позову та суб`єктний склад учасників, враховуючи положення ч. 6 ст. 262 КАС України, суд дійшов висновку, що дана справа підлягає розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи, тому в задоволенні останньої, суд відмовляє.

Процедурні питання, пов`язані з рухом справи в суді першої інстанції, клопотання та заяви осіб, які беруть участь у справі, питання про відкладення розгляду справи, оголошення перерви, зупинення або закриття провадження у справі, залишення заяви без розгляду, а також в інших випадках, передбачених цим Кодексом, вирішуються судом шляхом постановлення ухвал (ч. 2 ст. 242 КАС України).

Як показує практика Європейського суду з прав людини з питань гарантій публічного характеру провадження у судових органах в контексті пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, публічний розгляд справи може бути виправданим не у кожному випадку (рішення від 08.12.83 у справі "Axen v. Germany", рішення від 25.04.2002 року "Varela Assalino contre le Portugal"). Так, на думку Суду, у випадках, коли мають бути вирішені тільки питання права, то розгляд письмових заяв є доцільнішим, ніж усні слухання, і розгляд справи на основі письмових доказів є достатнім; заявник має надати переконливі докази на користь того, що для забезпечення справедливого судового розгляду після обміну письмовими заявами необхідно провести також усні слухання.

З огляду на викладене та беручи до уваги необґрунтованість заявленого клопотання, суд доходить до переконання про відсутність підстав для відступу від своїх висновків, наведених в ухвалі про відкриття провадження в адміністративній справі, в частині обраної судом форми провадження для розгляду та вирішення цієї справи.

На підставі викладеного та керуючись статтями 12, 257, 262, 242, 243, 248, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

У Х В А Л И В:

У задоволенні клопотання Управління державної міграційної служби України в Чернігівській області про розгляд справи у судовому засіданні з викликом сторін - відмовити.

Ухвала суду набирає законної сили негайно з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Суддя І.І. Соломко