Рішення

від 24.06.2024 по справі 921/188/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

24 червня 2024 року м. ТернопільСправа № 921/188/24

Господарський суд Тернопільської області

у складі судді Охотницької Н.В.

за участі секретаря судового засідання Петрик І.В.

розглянув справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Каргілл Енімал Нутрішн", комплекс "Ямельня-1", с. Жорниська, Яворівський район, Львівська область, 81083

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Калина Фармінг", вул. Камінна, буд.1Б, с. Біла, Чортківський район, Тернопільська область, 48511

про стягнення 98 784,00 грн штрафу

за участі представників:

позивача: Степанюк Д.О., довіреність №267 від 20.06.2023;

відповідача: Шаповал В.В., довіреність б/н від 20.12.2021

В порядку ст. ст. 8, 222 Господарського процесуального кодексу України, здійснюється повне фіксування судового засідання за допомогою технічних засобів.

Суть справи: Товариство з обмеженою відповідальністю "Каргілл Енімал Нутрішн" звернулося в Господарський суд Тернопільської області із позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Калина Фармінг" про стягнення штрафу у розмірі 98 784,00 грн за неналежне виконання договору поставки.

В обґрунтування заявлених вимог, позивач посилається на те, що відповідач не виконав належним чином умов договору поставки №КГ/КФ_22022023, а саме поставив законтрактований товар не в повному обсязі, не виконавши поставку 134,4 т пшениці, у зв`язку з чим останньому нараховано штраф в заявленій до стягнення сумі.

Ухвалою Господарського суду Тернопільської області від 29 березня 2024 року суд прийняв позовну заяву до розгляду, відкрив провадження у справі за правилами загального позовного провадження та призначив підготовче засідання у цій справі на 29 квітня 2024 року об 11:30 год., а також запропоновано: відповідачу в 15-денний строк від дня отримання цієї ухвали, надати суду відзив на позов, оформлений згідно вимог ст.165 ГПК України; позивачу в 5-денний строк від дня отримання відзиву на позов - надати суду відповідь на відзив, оформлену згідно вимог ст.166 ГПК України; відповідачу - подати до суду заперечення на відповідь на відзив, які мають відповідати вимогам ст.167 ГПК України - протягом 5 днів з дня одержання відповіді на відзив.

22.04.2024 від відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Калина Фармінг" надійшов відзив на позовну заяву (вх.№3193 від 22.04.2024), сформований в системі "Електронний суд" 19.04.2024, у якому останній повністю заперечує щодо заявлених позовних вимог.

Також, 22.04.2024 від Товариства з обмеженою відповідальністю "Калина Фармінг" надійшла заява про поновлення процесуального строку для подачі відзиву (вх.№3192 від 22.04.2024), сформована в системі "Електронний суд" 19.04.2024.

22.04.2024 від позивача через систему "Електронний суд" надійшло клопотання (вх.№3213 від 22.04.2024), у якому позивач просив залишити без розгляду відзив на позов, поданий відповідачем 19.04.2024 та додані до нього документи.

23.04.2024 від позивача через систему "Електронний суд" надійшла відповідь на відзив (вх.№3286 від 23.04.2024), у якій останній навів свої спростування викладених відповідачем у відзиві обставин та просив суд поновити строк на подання доказу, прийняти та долучити до матеріалів справи електронний доказ (скрін-шот електронного листа).

26.04.2024, через систему "Електронний суд" від ТОВ "Калина Фармінг" надійшли заперечення (на відповідь на відзив) (вх.№3389 від 26.04.2024).

Також, 26.04.2024 від Товариства з обмеженою відповідальністю "Калина Фармінг" надійшло клопотання (вх.№3391 від 26.04.2024) про зупинення провадження у цій справі до набрання законної сили судовим рішенням в іншій господарській справі №914/569/24 за позовом ТОВ "КАЛИНА ФАРМІНГ" до ТОВ "Каргілл ЕН" про зобов`язання виконати в натурі умови договору поставки № КГ/КФ_22022023 від 22.02.2023 і відшкодування збитків, що знаходиться в провадженні Господарського суду Львівської області. В обґрунтування заявленого клопотання відповідач, зокрема, вказував про те, що предметом розгляду господарської справи №914/569/24 є виконання в натурі ТОВ "Каргілл ЕН", як покупцем, умов Договору у зв`язку із тим, що товар, який продавець - ТОВ "Калина Фармінг" поставило за ним (71,92 т), був належної якості, а тому у покупця були відсутні підстави не приймати і не оплачувати цей Товар. Вважає, що за результатами розгляду справи №914/569/24 будуть встановлені обставини належного або неналежного виконання умов Договору як покупцем - ТОВ "Каргілл ЕН", так і постачальником - ТОВ "Калина Фармінг".

Ухвалами суду від 26 квітня 2024 року задоволено заяву ТОВ "Калина Фармінг" (вх.№3297 від 24.04.2024) про участь в судовому засіданні 29.04.2024 об 11:30 год. у справі №921/188/24 представників адвоката Шаповала В.В. та адвоката Зубілевич Т.В. в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду та заяву ТОВ "Каргілл Енімал Нутрішн" б/н від 23.04.2024 року (вх.№3296 від 24.04.2024) про участь у судовому засіданні 29 квітня 2024 року об 11:30 год. та у всіх наступних судових засіданнях представника Степанюка Д.О. в режимі відеоконференції з використанням власних технічних засобів.

29.04.2024 від Товариства з обмеженою відповідальністю "Каргілл Енімал Нутрішн" надійшли заперечення на клопотання (заяву) про зупинення провадження у справі (вх.№3402 від 29.04.2024), у яких останній заперечив щодо існування об`єктивної неможливості розгляду цієї справи до вирішення справи №914/569/24. Зокрема, вказував на те, що зважаючи на предмет позову, предметом дослідження у справі №921/188/24 є встановлення обставин і підстав для стягнення з відповідача на користь позивача штрафу за неналежне виконання Договору. Отже, у даній справі підлягають встановленню саме обставини стосовно неналежного виконання відповідачем зобов`язань щодо поставки товару за Договором в повному обсязі. В свою чергу предметом позову у справі №914/569/24 є покладення на ТОВ "Каргілл ЕН" зобов`язання з приймання товару за Договором, котрий з позиції ТОВ "Калина Фармінг" відповідає вимогам щодо якості, а предметом доказування є поставка ТОВ "Калина Фармінг" товару належної якості та правомірність відмови ТОВ "Каргілл ЕН" від приймання такого товару. Зазначає, що із доказів, що містяться в матеріалах справи №921/188/24 слідує, що відповідач не поставив позивачу 134,4 т товару. Водночас, в межах справи №914/569/24 ТОВ "Калина Фармінг" просить суд зобов`язати ТОВ "Каргілл ЕН" прийняти 71,92 т товару. Тобто навіть, якщо припустити те, що позов ТОВ "Калина Фармінг" в межах справи №914/569/24 буде задоволено і таке рішення суду набере законної сили, факт непоставки решти товару за Договором таким рішенням спростовано не буде. Вважає, що відсутня об`єктивна неможливість вирішення цієї справи до вирішення справи №914/569/24.

Ухвалою суду від 29.04.2024 задоволено заяву ТОВ "Калина Фармінг" (вх.№3192 від 22.04.2024) про поновлення процесуального строку для подачі відзиву у справі №921/188/24. Поновлено ТОВ "Калина Фармінг" строк на подання відзиву на позовну заяву (вх.№3193 від 22.04.2024), прийнято та долучено його до матеріалів справи. Задоволено клопотання ТОВ "Каргілл Енімал Нутрішн", викладене у відповіді на відзив (вх.№3286 від 23.04.2024) про поновлення строку для подання доказу. Поновлено ТОВ "Каргілл Енімал Нутрішн" строк для подання доказу, долученого до відповіді на відзив (вх.№3286 від 23.04.2024). Прийнято та долучено до матеріалів справи скрін-шот електронного листа співробітниці позивача пані Галини Британ, відправленого 07.09.2023 о 12 год. 28 хв. із адреси електронної пошти ІНФОРМАЦІЯ_1 на адресу електронної пошти ІНФОРМАЦІЯ_2 , що належить керівнику відділу закупівлі та продажу відповідача пані Оксані Іваськів та скрін-шот електронного листа, направленого 07.09.2023 о 16 год. 36 хв. керівником відділу закупівлі та продажу відповідача пані Оксаною Іваськів із адреси електронної пошти ІНФОРМАЦІЯ_2 співробітниці позивача пані Галині Британ на адресу електронної пошти ІНФОРМАЦІЯ_1 Відкладено підготовче засідання у справі №921/188/24 на 09 травня 2024 року на 11:30 год., а також відкладено розгляд та вирішення клопотання ТОВ "Калина Фармінг" (вх. №3391 від 26.04.2024) про зупинення провадження у справі №921/188/24 до набрання законної сили судовим рішенням у справі №914/569/24.

Ухвалою суду від 06.05.2024 задоволено заяву ТОВ "Калина Фармінг" (вх.№3297 від 24.04.2024), постановлено судове засідання у справі №921/188/24, призначене на 09 травня 2024 року об 11:30 год., та всі наступні судові засідання провести за участю представників Товариства з обмеженою відповідальністю "Калина Фармінг" адвоката Шаповала Владислава Володимировича та адвоката Зубілевич Тамари Володимирівни в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів.

Ухвалою суду від 09.05.2024 відмовлено в задоволенні клопотання ТОВ "Калина Фармінг" (вх.№3391 від 26.04.2024) про зупинення провадження у справі №921/188/24 до набрання законної сили судовим рішенням у справі №914/569/24 за позовом ТОВ "Калина Фармінг" до ТОВ "Каргілл Енімал Нутрішн" про зобов`язання виконати в натурі умови договору і відшкодування збитків в розмірі 637 123,16 грн.

Крім того, оскільки судом з`ясовано що у представників сторін були відсутні інші заяви чи клопотання, вказаною ухвалою суду закрито підготовче провадження у справі №921/188/24 та призначено її до судового розгляду по суті на 27 травня 2024 року о 9:30 год.

27.05.2024 через систему "Електронний суд" від відповідача надійшло клопотання (вх.№4173 від 27.05.2024) про призначення у цій справі судової товарознавчої експертизи.

Також, 27.05.2024 від відповідача надійшло клопотання (вх.№4172 від 27.05.2024) про повернення до стадії підготовчого провадження після його закриття, вказуючи на те, що тільки в підготовчому провадженні може бути заявлено клопотання про призначення судової товарознавчої експертизи.

Враховуючи зазначене, з метою дотримання принципу рівності та змагальності сторін та надання можливості позивачу надати суду письмові пояснення чи заперечення щодо поданих клопотань відповідача, в судовому засіданні 27 травня 2024 року суд оголосив перерву, без постановлення окремого процесуального документа із зазначенням про це у протоколі судового засідання, відповідно до п.7 ч.2 ст.223 ГПК України, до 03 червня 2024 року до 12:00 год., про що представник позивача повідомлений в режимі відеоконференції, а представник відповідача під розписку.

29.05.2024 через систему "Електронний суд" від позивача надійшли заперечення (вх.№4280) на клопотання відповідача про призначення у цій справі судової експертизи та повернення до стадії підготовчого провадження.

Ухвалою суду від 03.06.2024 задоволено клопотання ТОВ "Калина Фармінг" (вх.№4172 від 27.05.2024) про повернення до стадії підготовчого провадження. Постановлено повернутись до стадії підготовчого провадження у справі №921/188/24 для розгляду та вирішення клопотання ТОВ "Калина Фармінг" (вх.№4173 від 27.05.2024) про призначення у справі судової товарознавчої експертизи.

Іншою ухвалою від 03.06.2024 судом відмовлено у задоволенні клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "Калина Фармінг" (вх.№4173 від 27.05.2024) про призначення у справі №921/188/24 судової товарознавчої експертизи.

З`ясувавши, що у представників сторін відсутні інші заяви чи клопотання, в судовому засіданні 03.06.2024 суд закрив підготовче провадження у справі №921/188/24 та призначив її до судового розгляду по суті на 11 червня 2024 року о 10:00 год., без постановлення окремого процесуального документа із зазначенням про це у протоколі судового засідання, відповідно до п.7 ч.2 ст.223 ГПК України, про що представник позивача повідомлений під розписку, а представник відповідача - в режимі відеоконференції.

В судовому засіданні 11.06.2024 суд розпочав розгляд справи по суті, який за клопотанням представника відповідача продовжено в судовому засіданні 24.06.2024 зі стадії судових дебатів.

Поряд з цим, 20.06.2024 від представника позивача через систему "Електронний суд" надійшли додаткові пояснення у справі (вх.№4874), у яких останній, з огляду на поставлене судом питання щодо вмісту білку в іншому товарі, який поставлявся відповідачем в рамках виконання Договору, та неможливість надати точну відповідь на запитання суду безпосередньо в судовому засіданні 11.06.2024, просить врахувати інформацію про вміст білку ("сирого протеїну" / "crude protein") у вищезгаданій пшениці, наведену в Додатку №1 до цих пояснень.

В свою чергу, 21.06.2024 від представника відповідача надійшли додаткові пояснення у справі (вх.№4933) стосовно цього ж питання, з долученням додаткових доказів, у яких просить врахувати, що співставлення даних з карток аналізу зерна зберігача товару із даними, які наводить сам позивач у своїх додаткових поясненнях від 19.06.2024 свідчить, що вміст білка у партіях Товару, поставлених в загальній кількості 215,6 тон і прийнятих у період з 22 серпня по 6 вересня 2023 року, відповідав умовам Специфікації (більше 11%), отже Товар був належної якості. 12 вересня 2023 року відповідач поставив позивачу чергову партію того самого Товару з того ж самого зернового складу, і якість цього Товару також відповідала Специфікації (білок більше 11%), що підтверджується відповідними картками аналізу зерна.

Оскільки подані додаткові пояснення сторін містять відповіді на запитання суду, поставлене в засіданні 11.06.2024, в судовому засіданні 24.06.2024 суд, без постановлення окремого процесуального документа із зазначенням про це у протоколі судового засідання відповідно до п.7 ч.2 ст. 223 ГПК України, постановив долучити такі пояснення до матеріалів справи і продовжувати розгляд справи з їх урахуванням.

В судовому засіданні 24 червня 2024 року представники сторін взяли участь в режимі відеоконференції.

Під час розгляду справи в судових засіданнях 11.06.2024 та 24.06.2024, судом заслухано представників сторін та досліджено докази, що містяться в матеріалах справи.

24 червня 2024 року справу розглянуто по суті та, у відповідності до вимог ч. 6 ст. 233 ГПК України, проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Позиції учасників справи.

Представник позивача підтримав заявлені вимоги в повному обсязі з підстав, зазначених у позовній заяві, відповіді на відзив (вх.№3286 від 23.04.2024), та посилаючись на долучені до матеріалів справи докази.

Зокрема, вказує на те, що всупереч домовленостей, закріплених у Специфікації №3 до Договору поставки №КГ/КФ_22022023 від 22.02.2023, відповідач поставив позивачу законтрактований товар не в повному обсязі, не виконавши поставку 134,4 т (350-215,6 т) пшениці протягом періоду, що перевищує 10 календарних днів з дати спливу обумовленого терміну. Зазначене господарське правопорушення з боку відповідача є підставою для застосування позивачем штрафних санкцій, передбачених Договором, в розмірі 98 784,00 грн, що складає 10% від вартості непоставленого товару (987 840,00 грн).

При цьому, посилаючись на долучені до матеріалів справи докази, просить врахувати, що частина товару (71,92 т) відповідачем була поставлена неналежної якості, оскільки показник вмісту білку в пшениці, котру було доставлено 12.09.2023 був нижче 11%, як це встановлено Специфікацією, отже покупець правомірно відмовився від її прийняття.

Представник відповідача проти позову заперечив з підстав, викладених також у відзиві на позов (вх.№3193 від 22.04.2024), запереченнях на відповідь на відзив (вх.№3389 від 26.04.2024).

Зокрема, вказує на те, що згідно із Специфікацією №3 від 18.08.2023 року до Договору (далі - Специфікація) товар, який відповідач зобов`язався поставити, а позивач прийняти, була пшениця (ГОСТ 8057-95) у кількості 350 т, за ціною 7 350,00 грн/тон з ПДВ. При цьому, специфікація містить безпідставні посилання на "ГОСТ 8057-95 Макуха соєва харчова. Технічні умови", який в даному випадку не може застосовуватися.

Також, в пункті 2 Специфікації було встановлено, що строк поставки: у період з 18 серпня - 15 вересня 2023 року згідно графіку поставок, наданого покупцем (тобто позивачем). Однак позивач, всупереч вказаному договірному положенню, не виконав взяте на себе зобов`язання і не надав відповідачу, як постачальнику, графік поставок товару за цією Специфікацією. Графік поставок не був наданий позивачем відповідачу ані на дату укладення Договору і підписання Специфікації, ані в період з 18 серпня 15 вересня 2023 року, визначений в Специфікації для здійснення поставки, ані будь-коли після цього періоду, що вказує на прострочення кредитора. Факт відсутності такого графіку поставок і ненадання його позивачем відповідачу підтверджується тим, що позивач не долучив докази існування і направлення такого графіку до своєї позовної заяви у цій справі. Відповідач, як постачальник, був змушений самостійно ініціювати і визначати дати поставок партій товару, частина з якого була прийнята позивачем, а частина безпідставно не прийнята. Якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (ч.1 ст. 530 ЦПК України). З огляду на це, вважає, що строк виконання зобов`язання щодо поставки товару за Договором слід визначати з графіка поставок, який відсутній через те, що позивач, як покупець, не виконав свого обов`язку за Договором і не надав його постачальнику (відповідачу).

Крім того, відповідач посилається на недобросовісну поведінку позивача, який відмовився приймати поставлену відповідачем 12.09.2023 частину товару за Договором у кількості 71,92 т, начебто через його неналежну якість, навіть після отримання результатів Арбітражної лабораторії від 14.09.2023, які підтвердили належну якість поставленого товару (з урахуванням показника масової частки білку в перерахунку на суху речовину) і які є остаточними для сторін Договору і оскарженню не підлягають. Ця недобросовісна поведінка позивача призвела до непоставки решти товару та до звернення за судовим захистом своїх порушених прав як постачальника (справа №914/569/24 за позовом ТОВ "Калина Фармінг" до ТОВ "Каргіл Ен" про зобов`язання виконати в натурі умови цього Договору поставки і відшкодування збитків).

Таким чином, відповідач стверджує, що в силу приписів ч.4 ст. 612, ч.1 ст. 613 ЦК України у відповідача, як постачальника, не настало прострочення виконання зобов`язань за Договором, а тому й підстави для застосування до нього штрафу стосовно прострочення строку поставки товару, які передбачені п.7.2. Договору відсутні. Стягнення такого штрафу з відповідача не має компенсаторного характеру, який є ознакою цивільно-правової відповідальності і про який йдеться в позові, оскільки позивач не є постраждалою стороною, адже внаслідок його недобросовісних дій Договір поставки №КГ/КФ_22022023 від 22.02.2023 не був виконаний у порядку і спосіб, що в ньому встановлений. Просить у задоволенні позову повністю відмовити.

Позивач у відповіді на відзив (вх.№3286 від 23.04.2024), а також представник позивача в судових засіданнях щодо наведених заперечень відповідача, зазначив, що графік поставки було завчасно доведено до відома відповідача, ним узгоджено, однак не виконано. Разом із тим, відсутність графіку поставки не впливає на можливість відповідача поставити Товар своєчасно та в повному обсязі. При цьому, відповідач не довів яким чином відсутність графіку перешкоджало поставці Товару, якщо в Договорі вказано місце поставки, термін поставки, вимоги до якості і кількість Товару. Зауважує, що ані правилами Інкотермс 2020, ані чинним законодавством України, ані Договором чи Специфікацією не передбачено вчинення позивачем будь-яких додаткових дій, спрямованих на ініціювання поставки товару, крім тих, котрі уже були вчинені.

До того ж, згідно з п. 9.11. Договору сторони погодились, що комунікація між ними з приводу виконання Договору, в тому числі але не обмежуючись, направлення заявок, рахунків на оплату, претензій може відбуватися шляхом обміну (направлення) електронних повідомлень (листів) із використанням наступних адрес електронної пошти: для постачальника oksana.ivaskiv@kalyna.farm; для Покупця: iryna_hrebenkina@cargill.com. Підписання сторонами електронних повідомлень (листів) щодо виконання цього Договору кваліфікованими електронними підписами не вимагається. Сторони на свій власний розсуд визначають осіб, уповноважених приймати та відправляти електронні повідомлення (листи) з вказаних у цьому пункті Договору електронних адрес. Сторона вважається такою, що отримала електронне повідомлення (лист) на електронну адресу вказану в цьому Договорі в день його відправки (надсилання) іншою стороною. Електронні повідомлення (листи), відправлені сторонами з вказаних в цьому Договорі електронних адрес можуть бути використані в якості доказів в суді в тому числі й шляхом надання суду роздруківок (скріншотів) таких електронних листів.

07.09.2023 о 12 год. 28 хв. співробітниця позивача пані Галина Британ із адреси електронної пошти ІНФОРМАЦІЯ_1 направила керівнику відділу закупівлі та продажу відповідача пані Оксані Іваськів на адресу електронної пошти ІНФОРМАЦІЯ_2 графік поставки наступного змісту: "Добрий день! Прошу привезти пшеницю на: на 12.09.23 3 авто; на 14.09.23 2 авто".

Повноваження працівниці, яка надіслала цей лист ТОВ "Каргілл ЕН" не оспорює і схвалює.

07.09.2023 о 16 год. 36 хв. керівник відділу закупівлі та продажу відповідача пані Оксана Іваськів із адреси електронної пошти ІНФОРМАЦІЯ_2 направила співробітниці позивача пані Галині Британ на адресу електронної пошти ІНФОРМАЦІЯ_1 згоду на виконання запропонованого графіку, зазначивши "Ми підтверджуємо доставку" (відповідні докази долучено до матеріалів справи і судом прийнято). Такий графік також було схвалено конклюдентним діями відповідача шляхом виконання. А посилання відповідача на неможливість виконання поставки Товару за Специфікацією без надання позивачем графіку, порушує доктрину заборони суперечливої поведінки.

Позивач вказує на те, що відмова позивача приймати 71,92 т товару, що був доставлений 12.09.2023, ґрунтується на умовах Договору. Відповідач не вчиняв будь-яких інших дій, спрямованих на поставку решти товару. До того ж, в п. 5 Специфікації Сторони однозначно узгодили, що одним із якісних показників, котрим повинен відповідати Товар є "білок", а не "білок на абсолютну суху речовину". Будучи виробником комбікормів та знаючи, що не всі норми ДСТУ, ГОСТ підлягають врахуванню при закупівлі сировини для виробництва своєї продукції, позивач письмово узгодив із відповідачем, що у випадку, коли Специфікацією встановлено вищі вимоги до товару, ніж іншими нормативними актами, застосуванню підлягають вимоги, обумовлені у відповідній Специфікації (п.1.4. Договору). Оскільки Специфікацією чітко визначено показник "білок", як такий, якому має відповідати пшениця, а чинні нормативно-правові акти, котрі б передбачали розрахунок білку в перерахунку на абсолютну суху речовину відсутні, то посилання відповідача на те, що в цілях визначення відповідності товару договірним вимогам слід брати до уваги показник "масова частка білку в перерахунку на суху речовину" не ґрунтується ані на умовах Договору, ані на вимогах нормативно-правових актів.

В свою чергу, відповідач у запереченнях на відповідь на відзив (вх.№3389 від 26.04.2024) вказує на те, що в згаданому позивачем листуванні не міститься жодної згадки про те, що таке стосується графіку поставок, передбаченого Специфікацією. Вказане листування є комунікацією в довільній формі між працівниками позивача і відповідача, зі змісту якого не можна достеменно визначити, до виконання якого зобов`язання воно має відношення, не зазначені реквізити договору чи специфікації, і не вказано кількість товару, яку необхідно поставити в зазначені дати. Більше того, таке листування не відповідає умовам п. 9.11 Договору, який визначає порядок комунікації з приводу виконання Договору. Листування, на яке посилається позивач, було надіслано відповідачу з іншої адреси електронної пошти Halyna_Brytan@cargill.com. З огляду на це, електронний лист від 07.09.2023 не був надісланий у належний спосіб, передбачений Договором, а отже він не може вважатися належним способом оповіщення.

Договір не затверджує форми графіку поставки, але із змісту п. 2 Специфікації очевидно слідує, що він має бути оформлений окремим документом, який підписаний уповноваженою особою покупця (позивача), і який визначає конкретний розклад поставки товару у відповідній його кількості. Однак, жодного документа, який можна було б вважати графіком поставок до Договору, позивачем, на думку відповідача, не було надано. Поставка товару за Договором на умовах Інкотермс 2020: DAP не скасовує обов`язок позивача надати графік поставок.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши представників сторін, дослідивши подані докази, господарський суд встановив наступне.

Згідно відомостей, що містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (витяг долучено до матеріалів справи), Товариство з обмеженою відповідальністю "Каргілл Енімал Нутрішн" є юридичною особою, зареєстрованою за законодавством України, основним видом господарської діяльності якої є виробництво кормів для тварин, що утримуються на фермах (КВЕД 10.91), розташоване у с. Жорниська Яворівського району Львівської області, Комплекс "Ямельня-1".

Попереднім найменуванням позивача, згідно п.1.1 Статуту Товариства з обмеженою відповідальністю "Каргілл Енімал Нутрішн", затвердженого рішенням єдиного Учасника №1 від 21.02.2020 року, є Товариство з обмеженою відповідальністю "Провімі", котре було змінено на поточне згідно Протоколу Позачергових Загальних зборів Учасників №57/17 від 28.03.2017).

Як вказує позивач, виробництво кормів належної якості вимагає використання сировини (зернових культур, шроту, кормових добавок тощо) із визначеними якісними характеристиками. Оскільки позивач не є виробником сільськогосподарських культур, виробничі потреби у закупівлі сировини покриваються за рахунок її закупівлі у третіх осіб.

22 лютого 2023 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Каргілл Енімал Нутрішн" (як Покупцем) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Калина Фармінг" (Постачальник) укладено Договір поставки №КГ/КФ_22022023 (надалі Договір), у відповідності до умов якого (п.1.1.) Постачальник зобов`язався поставити й передати у власність Покупцеві Товар, а Покупець зобов`язується прийняти Товар, і оплатити його вартість на умовах та у порядку, встановленому даним Договором.

Вказаний Договір підписаний сторонами з Протоколом узгодження розбіжностей щодо викладеної редакції пункту 7.2 Договору.

Згідно п.1.2. Договору назва, асортимент, кількість та ціна кожної одиниці Товару зазначені в Специфікаціях до даного Договору.

Загальна кількість Товару, поставленого за даним Договором, визначається як сумарний об`єм усіх поставок, прийнятих Покупцем за даним Договором, згідно підписаних Сторонами видаткових накладних (п.1.3 Договору).

Відповідно до п. 1.4. Договору якість, безпечність та гігієна Товару, який поставляється згідно даного Договору, повинна відповідати чинним в Україні законам, стандартам та вимогам щодо якості, безпечності та гігієни (Технічним регламентам, ДСТУ, ТУ та інше), а також показникам якості та безпеки, вказаним у Специфікаціях до даного Договору. Якість Товару повинна підтверджуватись належними документами про якість Товару (сертифікати якості, сертифікати відповідності, деклараціями про відповідність та інше). В разі, якщо Специфікацією встановлено вищі вимоги до Товару, ніж іншими нормативними актами, застосуванню підлягають вимоги, обумовлені у відповідній Специфікації.

Пунктом 2.1 Договору передбачено, що ціна на Товар та об`єм погоджуються Сторонами в специфікаціях до даного Договору і є незмінною.

За змістом п.3.1 Договору Покупець здійснює оплату повної вартості прийнятого Товару (партії Товару) на банківський рахунок Постачальника упродовж 3 (трьох) банківських днів після приймання Покупцем у місці поставки Товару в повному обсязі, виконання Постачальником усіх нижче перерахованих обов`язків та отримання Покупцем усіх нижче перерахованих документів, якщо інше не визначено Сторонами у Специфікаціях на кожну партію Товару, що є невід`ємною частиною Договору.

3.1.1. У разі, якщо Постачальник є виробником Товару, що постачається за цим Договором:

а) копії рахунку Постачальника, оформленого згідно положень даного Договору;

б) копії видаткової накладної на Товар, оформленої згідно положень даного Договору;

в) оригіналу товарно-транспортної накладної, оформленої згідно вимог чинного законодавства:

г) результатів лабораторних випробувань, як зазначено в п. 5.1 (п. 3.1.1 Договору).

3.1.2. У разі, якщо Постачальник придбав Товар, що постачається за цим Договором, безпосередньо у виробника цього Товару:

а) документів, як зазначено в п. 3.1.1 Договору;

б) копій податкових накладних на Товар, виписаних виробником Товару Постачальнику та копій квитанцій №1 про реєстрацію таких податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних відповідно до вимог чинного законодавства;

в) копій видаткових накладних на Товар, виписаних виробником Товару Постачальнику;

г) супровідного листа за формою, встановленою в Додатку №2 до даного Договору.

Пунктом 4.1. Договору передбачено, що Товар поставляється автомобільним транспортом на умовах DAP в редакції Інкотермс 2020 в частині, що не суперечить умовам цього Договору на склад Покупця, розташований за адресою: Львівська область Яворівський р-н с. Жорниська комплекс "Ямельня-1" (місце поставки), якщо інші умови поставки не обумовлені в специфікації до даного Договору.

В пункті 4.2. Договору обумовлено, що строк поставки погоджується Сторонами в специфікаціях до даного Договору. Можлива поставка партіями.

У відповідності до п. 4.3. Договору, постачання Товарів підтверджується видатковою накладною Постачальника. Право власності на Товар переходить в момент підписання Покупцем видаткової накладної на Товар. Ризики випадкової загибелі або випадкового псування Товару переходять від Постачальника до Покупця в момент приймання товару за кількістю та якістю в місці поставки.

В силу п.5.1. Договору приймання Товару за показниками якості та безпеки здійснюється Покупцем чи його представником в місці поставки вказаної у специфікації цього Договору.

Відповідно до п.5.2 Договору, приймання Товару за кількістю здійснюється Покупцем чи його представником згідно ваги, визначеної за результатами зважування в місці поставки.

Згідно з 5.3 Договору, в разі виявлення Покупцем неналежної якості Товару відповідно до пункту 5.1. Договору в процесі його приймання, Сторони погодилися діяти наступним чином:

5.3.1. Покупець викликає Постачальника для комісійного огляду спірного Товару. Постачальник зобов`язаний прибути за викликом Покупця протягом 48 годин з моменту отримання повідомлення від Покупця на електронну адресу вказану у п.9.11. Транспортний засіб залишається нерозвантаженим до моменту вирішення спору по якості.

5.3.2. Покупець та Постачальник комісійно відбирають зразки, які в подальшому передаються для проведення випробувань до лабораторії, узгодженої Сторонами (надалі "Арбітражна лабораторія"). Якщо Сторони не досягнуть згоди щодо Арбітражної лабораторії, Арбітражною лабораторією слід вважати ДП "Укрметртестстандарт" або ДП "Волиньстандартметрологія".

5.3.3. У випадках неприбуття представника Постачальника у строк, визначений у п.5.3.1 цього Договору, відбір зразків здійснюється Покупцем, а відібрані зразки передаються до Арбітражної лабораторії за вибором Покупця.

5.3.4. Результати випробувань Арбітражної лабораторії є остаточними та оскарженню не підлягають.

Пунктом 5.4. Договору встановлено, що у разі невідповідності Товару встановленим нормам якості, безпечності та гігієни, Покупець має право в односторонньому випадку відмовитись від приймання Товару.

Згідно з п. 7.2. Договору (викладеного в редакції з урахуванням протоколу розбіжностей до Договору), у випадку прострочення поставки/заміни Товару більше, ніж на 10 календарних днів, Постачальник зобов`язується оплатити Покупцю штраф в розмірі 10% від вартості непоставлених/недопоставлених Товарів. Оплата штрафу не звільняє Постачальника від зобов`язання поставити Товар за даним Договором. А у випадку прострочення поставки/заміни Товару більше ніж на 30 календарних днів, Покупець має відмовитись від відповідної Специфікації або даного Договору в односторонньому порядку.

Згідно з п.9.5 Договору, останній набирає чинності з моменту його підписання та скріплення печатками Сторін та діє до 31 грудня 2024 року, але в будь-якому випадку до повного виконання Сторонами своїх зобов`язань за цим Договором.

В п. 9.11 Договору сторони також погодились, що комунікація між ними з приводу виконання Договору, в тому числі але не обмежуючись, направлення заявок, рахунків на оплату, претензій може відбуватися шляхом обміну (направлення) електронних повідомлень (листів) із використанням наступних адрес електронної пошти: для постачальника oksana.ivaskiv@kalyna.farm; для Покупця: iryna_hrebenkina@cargill.com. Підписання сторонами електронних повідомлень (листів) щодо виконання цього Договору кваліфікованими електронними підписами не вимагається. Сторони на свій власний розсуд визначають осіб, уповноважених приймати та відправляти електронні повідомлення (листи) з вказаних у цьому пункті Договору електронних адрес. Сторона вважається такою, що отримала електронне повідомлення (лист) на електронну адресу вказану в цьому Договорі в день його відправки (надсилання) іншою стороною. Електронні повідомлення (листи), відправлені сторонами з вказаних в цьому Договорі електронних адрес можуть бути використані в якості доказів в суді в тому числі й шляхом надання суду роздруківок (скріншотів) таких електронних листів.

18 серпня 2023 року між ТОВ "Калина Фармінг" (Постачальник) та ТОВ "Каргілл Енімал Нутрішн" (Покупець) підписано Специфікацію №3 до Договору поставки №КГ/КФ_22022023 від 22.02.2023 (надалі Специфікація), відповідно до якої Постачальник зобов`язався поставити, а Покупець прийняти і оплатити наступний Товар: пшениця ГОСТ 8057-95 в кількості 350,00 т, за ціною 7350,00 грн/тонну з ПДВ, вартістю 2 572 500,00 грн з ПДВ.

В п.2 Специфікації сторонами узгоджено строк поставки: у період з 18 серпня - 15 вересня 2023 року згідно графіку поставок, наданого Покупцем.

Умови поставки відповідно до Інкотермс 2020: DAP. Місце поставки: Львівська область, Яворівський район, с. Жорниська, комплекс "Ямельня-1" (п.3 Специфікації).

Умови оплати визначено в п.4 Специфікації: 86% упродовж 3 банківських днів після отримання товару, та 14% упродовж 2 днів після реєстрації ПДВ.

Крім того, в п.5 Специфікації сторони передбачили параметри якості товару, зокрема: вологість % (максимум) - 14,5; білок % (мінімум-максимум) - 11-14,5, колір - світлозолотистий до червоного, тощо.

Як вказує позивач, посилаючись на долучені до позовної заяви копії первинних документів, на виконання Специфікації №3 до Договору, відповідач поставив позивачу тільки 215,6 т товару належної якості, згідно видаткових накладних: № 000980 від 22.08.2023 щодо 24,12 т товару, № 000981 від 22.08.2023 щодо 24,08 т товару, № 000982 від 22.08.2023 щодо 23,42 т товару, № 000983 від 24.08.2023 щодо 23,94 т товару, № 000984 від 24.08.2023 щодо 24,32 т товару, № 000985 від 24.08.2023 щодо 23,74 т товару, № 000993 від 06.09.2023 щодо 24,34 т товару, № 000994 від 06.09.2023 щодо 23,64 т товару, № 000995 від 06.09.2023 щодо 24 т товару, за який товариство повністю розрахувалось (вказана обставина сторонами не заперечується; в підтвердження наведеного до матеріалів справи також долучено копії дебетових повідомлень ТОВ "Каргілл Енімал Нутрішн" про вхідні платежі від 28.08.2023, від 29.08.2023 та від 15.09.2023).

Також, 12.09.2023 від відповідача до місця поставки прибуло три транспортні засоби (д.н.з. НОМЕР_1 , НОМЕР_2 , НОМЕР_3 ), завантажені Товаром. Проте, при перевірці лабораторією позивача якісних показників Товару, доставленого у даних транспортних засобах, було встановлено невідповідність показника білку у вказаній партії вимогам Специфікації.

Так, згідно складеного Акту виявлення невідповідності №1-12.09.23 щодо Товару, загальною масою 23,520 т, доставленого у транспортному засобі із д.н.з. НОМЕР_1 було встановлено нестачу протеїну, а саме що показник білку (сирого протеїну) є меншим від 11%.

Згідно із Актом виявлення невідповідності №2-12.09.23, показник білку (сирого протеїну) в Товарі, загальною масою 24,220 т, завантаженому у транспортний засіб із д.н.з. НОМЕР_2 , також менше 11%.

Відповідно до акту виявлення невідповідності №3-12.09.23 вміст білку (сирого протеїну) в Товарі, масою 24,180 т, котрий доставлено у транспортному засобі із д.н.з. НОМЕР_3 , також менше, ніж 11%.

Надалі, на замовлення ТОВ "Калина Фармінг", ДП "Волиньстандартметрологія" проведено дослідження Товару, доставленого у вищезгаданих транспортних засобах й зроблено такі висновки.

Протоколом випробування зразків продукції відділення "Науково-дослідний акредитований випробувальний центр" ДП "Волиньстандартметрологія" №3387 від 14.09.2023 встановлено, що масова частка білку в партії Товару масою 24,180 т складає 9,61%; вологість 12,6%; масова частка білку в перерахунку на суху речовину 11,00%.

Згідно із протоколом випробування зразків продукції №3388 від 14.09.2023 масова частка білку у партії Товару масою 24,220 т складає 9,94%; вологість 13,1%; масова частка білку в перерахунку на суху речовину 11,43%.

Згідно із протоколом випробування зразків продукції №3389 від 14.09.2023 масова частка білку у партії Товару масою 23,520 т складає 9,77%; вологість 12,7%; масова частка білку в перерахунку на суху речовину 11,19%.

Представник відповідача в судових засіданнях 11.06.2024 та 24.06.2024 підтвердив, що зразки продукції для дослідження були відібрані комісійно, за участю представників обох сторін.

Як вбачається із змісту зазначених протоколів випробувань ДП "Волиньстандартметрологія", під час визначення масової частки білку та масової частки білку в сухій речовині застосовувався ГОСТ 10846-91.

Позивач звертає увагу суду на те, що як вбачається із наведених вище протоколів випробувань, Арбітражною лабораторією визначалось два види показника білку в Товарі, а саме: "масова частка білку" та "масова частка білку в перерахунку на суху речовину". В той же час Специфікацією не передбачено такого якісного показника Товару, як "масова частка білку в перерахунку на суху речовину". Специфікація встановлює якісний параметр "білок", тобто з розрахунку на продукт натуральної вологості.

23.01.2024 ТОВ "Каргілл Енімал Нутрішн" звернулося до Національного університету біоресурсів і природокористування України (м. Київ) із листом вих. №13/24 з метою отримання роз`яснень стосовно тлумачення якісних показників сільськогосподарської продукції на предмет того чи вірно з наукової точки зору те, що при заготівлі сировини для виробництва комбікормів та інших продуктів для продуктивних тварин й за відсутності у договорі посилання на те, що визначається саме масова частка білку на абсолютну суху речовину, застосовується підхід визначення вмісту (питомої частки) сирого протеїну, тобто "як є", з розрахунку на продукт натуральної вологості.

У відповідь на вказане звернення позивача, Національний університет біоресурсів і природокористування України направив лист вих. №0173 від 25.01.2024 з додатком, зі змісту якого вбачається, що: - масова частка сирого протеїну ("білка") в комбікормах для тварин виражається у відсотках без застосування підходу "на суху речовину"; - у таблицях поживності кормів (матрицях поживності кормів за використанням комп`ютерних програм розрахунку рецептур комбікормів для тварин) також прийнято визначати вміст сирого протеїну у відсотках або в грамах з розрахунку на сировину (корм) натуральної вологості; - зважаючи на можливості різного трактування вираження вмісту сирого протеїну (білка) в кормах і сировині, при узгодженні характеристик якості продукту (специфікацій), цей показник та його визначення доцільно погоджувати учасниками угоди окремо з посиланням на відповідні нормативні документи; - в іншому випадку застосування підходу визначення вмісту (питомої частки) сирого протеїну з розрахунку на продукт натуральної вологості є правомочним та загальноприйнятим; - якщо ТОВ "Каргілл Енімал Нутрішн" здійснює закупівлю пшениці для виробництва комбікормів для тварин та вказує в умовах договору вимоги до масової частки білка в межах діапазону від 11% до 14,5% (без звернень до уточнень щодо представлення даних на суху речовину або специфічний хімічний метод аналізу), то згідно із загальноприйнятними уявленнями про поживність кормів та сталу практику комбікормового виробництва слід мати на увазі вміст сирого протеїну (в г або %) на одиницю продукту натуральної вологості.

Відтак, оскільки показник білку в Товарі, доставленому відповідачем 12.09.2023 (в кількості 71,92 т), не відповідав вимогам по якості, визначеним Специфікацією, що підтверджується відповідними актами виявлення невідповідності та висновками Арбітражної лабораторії, позивач, на підставі п.5.4. Договору, відмовився його приймати.

Надалі, як стверджує позивач, відповідач не здійснював поставок пшениці відповідно до Специфікації в узгоджений Сторонами термін, у зв`язку з чим останнім недопоставлено 134,4 т пшениці.

Зазначене господарське правопорушення з боку відповідача слугувало підставою для застосування позивачем штрафних санкцій, передбачених п.7.2 Договору, у розмірі 98 784,00 грн (10% вартості недопоставленого товару), вимога щодо стягнення яких є предметом розгляду у цій справі.

Оцінивши подані докази та з`ясувавши фактичні обставини справи, дослідивши норми чинного законодавства, суд дійшов висновку, що позов підлягає до задоволення, виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 11 Цивільного кодексу України (надалі ЦК України) цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема є договори та інші правочини.

Відповідно до ст. 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Статтею 627 Цивільного кодексу України встановлено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Згідно з частиною 1 статті 629 Цивільного кодексу України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

За положеннями ч. 1 ст. 173 Господарського кодексу України господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

У відповідності до статті 174 Господарського кодексу України, однією з підстав виникнення господарських зобов`язань є господарський договір та інші угоди, передбачені законом, а також угоди, не передбачені законом, але такі, які йому не суперечать.

У відповідності до ч. 1 ст. 265 ГК України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов`язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов`язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Частиною 2 ст. 266 ГК України визначено, що загальна кількість товарів, що підлягають поставці, їх часткове співвідношення (асортимент, сортамент, номенклатура) за сортами, групами, підгрупами, видами, марками, типами, розмірами визначаються специфікацією за згодою сторін, якщо інше не передбачено законом.

Згідно з частиною 1 статті 712 Цивільного кодексу України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Згідно з статті 655 Цивільного кодексу України, за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до частин 1 та 2 статті 692 Цивільного кодексу України, покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов`язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

Частиною 1 ст. 664 Цивільного кодексу України передбачено, що обов`язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент: 1) вручення товару покупцеві, якщо договором встановлений обов`язок продавця доставити товар; 2) надання товару в розпорядження покупця, якщо товар має бути переданий покупцеві за місцезнаходженням товару. Договором купівлі-продажу може бути встановлений інший момент виконання продавцем обов`язку передати товар.

Згідно із ч. 1 ст. 673 ЦК України продавець повинен передати покупцеві товар, якість якого відповідає умовам договору купівлі-продажу.

Як вбачається зі змісту ч. 2 ст. 673 ЦК України якщо продавець при укладенні договору купівлі-продажу був повідомлений покупцем про конкретну мету придбання товару, продавець повинен передати покупцеві товар, придатний для використання відповідно до цієї мети.

Статтею 193 Господарського кодексу України передбачено, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно з положеннями статей 525, 526 Цивільного кодексу України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Як вже зазначалось вище, пунктом 4.2. Договору поставки №КГ/КФ_22022023 від 22.02.2023 обумовлено, що строк поставки погоджується Сторонами в специфікаціях до даного Договору. Можлива поставка партіями.

Відповідно до Специфікації №3 від 18.08.2023 до Договору поставки №КГ/КФ_22022023 від 22.02.2023, підписаної сторонами, відповідач зобов`язався поставити, а позивач прийняти і оплатити Товар: пшениця ГОСТ 8057-95 в кількості 350,00 т, за ціною 7350,00 грн/тонну з ПДВ, вартістю 2 572 500,00 грн з ПДВ. При цьому, зазначено, що якість Товару повинна відповідати параметрам, визначеним в п.5 Специфікації.

Разом з тим, як з`ясовано в судових засіданнях 11.06.2024 та 24.06.2024, зокрема, з пояснень представника позивача, зазначення у Специфікації ГОСТ 8057-95 ("Макуха соєва харчова. Технічні умови") є помилковим (внаслідок людського фактору), з чим погодився і представник відповідача, і такий ГОСТ не може застосовуватися до Товару, що постачається за цією Специфікацією, а саме пшениці.

Строк поставки Товару сторонами узгоджено в п.2 Специфікації: у період з 18 серпня - 15 вересня 2023 року згідно графіку поставок, наданого Покупцем.

Отже, відповідач за умовами Договору та Специфікації №3 повинен був поставити Товар в загальній кількості 350,00 тонн у строк з 18 серпня по 15 вересня 2023 року, однак свій обов`язок до даного часу не виконав, недопоставивши позивачу Товар в кількості 134,4 т.

Відповідач, заперечуючи щодо позову, стверджує про те, що всупереч умовам Специфікації, позивач не надав графік поставок, який мав визначити конкретний строк поставки товару; 2) відмовився прийняти належне виконання - частину товару, яку відповідач йому поставив за Договором. Таким чином, у відповідача, як постачальника, не настало прострочення виконання його зобов`язань щодо поставки товару за Договором, оскільки непоставка товару за Специфікацією була наслідком невиконання позивачем взятих на себе зобов`язань за цим Договором (ненадання графіку поставок, безпідставна відмова від прийняття частини товару, відсутність комунікації щодо отримання решти товару). У зв`язку із цим вважає, що відсутні законні підстави для застосування штрафних санкцій до відповідача за прострочення поставки товару, які передбачені п. 7.2. Договору.

Згідно зі ст.610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ч.1 ст. 612 ЦК України).

За змістом ч.1 ст.613 ЦК України, кредитор вважається таким, що прострочив, якщо він відмовився прийняти належне виконання, запропоноване боржником, або не вчинив дій, що встановлені договором, актами цивільного законодавства чи випливають із суті зобов`язання або звичаїв ділового обороту, до вчинення яких боржник не міг виконати свого обов`язку.

Статтею 13 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом.

Частиною 1 ст.74 ГПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Слід зазначити, що обов`язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб`єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з`ясувати обставини, які мають значення для справи.

Важливим елементом змагальності процесу є стандарти доказування - спеціальні правила, яким суд має керуватися при вирішення справи. Ці правила дозволяють оцінити, наскільки вдало сторони виконали вимоги щодо тягаря доказування і наскільки вони змогли переконати суд у своїй позиції, що робить оцінку доказів більш алгоритмізованою та обґрунтованою.

17.10.2019 набув чинності Закон України №132-IX від 20.09.2019 "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо стимулювання інвестиційної діяльності в Україні", яким було, зокрема, внесено зміни до ГПК України та змінено назву статті 79 Кодексу з "Достатність доказів" на нову - "Вірогідність доказів" та викладено її у новій редакції, фактично впровадивши в господарський процес стандарт доказування "вірогідності доказів".

Стандарт доказування "вірогідності доказів", на відміну від "достатності доказів", підкреслює необхідність співставлення судом доказів, які надає позивач та відповідач. Тобто, з введенням в дію нового стандарту доказування необхідним є не надати достатньо доказів для підтвердження певної обставини, а надати саме ту їх кількість, яка зможе переважити доводи протилежної сторони судового процесу.

Відповідно до статті 79 ГПК України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Тлумачення змісту цієї статті свідчить, що нею покладено на суд обов`язок оцінювати докази, обставини справи з огляду на їх вірогідність, яка дозволяє дійти висновку, що факти, які розглядаються скоріше були (мали місце), аніж не були.

Слід зауважити, що Верховний Суд під час касаційного перегляду судових рішень неодноразово звертався загалом до категорії стандарту доказування та відзначав, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Цей принцип передбачає покладання тягаря доказування на сторони. Одночасно цей принцип не передбачає обов`язку суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує. Така обставина підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний (постанови Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 02.10.2018 у справі №910/18036/17, від 23.10.2019 у справі №917/1307/18, від 18.11.2019 у справі №902/761/18, від 04.12.2019 у справі №917/2101/17, від 25.06.2020 у справі №924/233/18).

Такий підхід узгоджується з судовою практикою Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ), юрисдикція якого поширюється на всі питання тлумачення і застосування Конвенції (пункт 1 статті 32 Конвенції). Так, зокрема, у рішенні 23.08.2016 у справі "Дж. К. та Інші проти Швеції" ("J.K. AND OTHERS v. SWEDEN") ЄСПЛ наголошує, що "у країнах загального права у кримінальних справах діє стандарт доказування "поза розумним сумнівом ("beyond reasonable doubt"). Натомість, у цивільних справах закон не вимагає такого високого стандарту; скоріше цивільна справа повинна бути вирішена з урахуванням "балансу вірогідностей". Суд повинен вирішити, чи являється вірогідність того, що на підставі наданих доказів, а також правдивості тверджень заявника, вимога цього заявника заслуговує довіри".

Статтею 86 ГПК України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Таким чином, суд зобов`язаний надати оцінку кожному належному, допустимому та достовірному доказу, який міститься в матеріалах справи, а також визначити певну сукупність доказів, з урахуванням їх вірогідності та взаємного зв`язку, що дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Аналогічна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 24 березня 2021 року у справі №914/4/20 та від 01 грудня 2020 року у справі № 904/1103/20.

Відповідно до частин 1, 2 ст. 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Частиною 1 ст.96 ГПК України передбачено, що електронними доказами є інформація в електронній (цифровій) формі, яка містить дані про обставини, що мають значення для справи, зокрема, електронні документи (в тому числі текстові документи, графічні зображення, плани, фотографії, відео- та звукозаписи тощо), веб-сайти (сторінки), текстові, мультимедійні та голосові повідомлення, метадані, бази даних й інші дані в електронній формі. Такі дані можуть зберігатися, зокрема на портативних пристроях (картах пам`яті, мобільних телефонах тощо), серверах, системах резервного копіювання, інших місцях збереження даних в електронній формі (в тому числі в мережі Інтернет).

Як вказує позивач, відповідачу направлявся графік поставки товару, в підтвердження чого до матеріалів справи долучено скрін-шот електронного листа, з якого вбачається, що 07.09.2023 о 12 год. 28 хв. співробітниця позивача пані Галина Британ із адреси електронної пошти ІНФОРМАЦІЯ_1 направила керівнику відділу закупівлі та продажу ТОВ "Калина Фармінг" пані Оксані Іваськів на адресу електронної пошти ІНФОРМАЦІЯ_2 графік поставки наступного змісту: "Добрий день! Прошу привезти пшеницю на: на 12.09.23 3 авто; на 14.09.23 2 авто".

Повноваження працівниці, яка надіслала цей лист ТОВ "Каргілл Енімал Нутрішн" не оспорює і схвалює, водночас відповідач наполягає на тому, що вказаний лист відправлено з недотриманням положень п.9.11 Договору, оскільки електронна пошта Halyna_Brytan@cargill.com в умовах Договору не передбачена.

Водночас, з вказаного доказу також слідує, що 07.09.2023 о 16 год. 36 хв. керівник відділу закупівлі та продажу відповідача пані Оксана Іваськів із адреси електронної пошти ІНФОРМАЦІЯ_2 направила співробітниці позивача пані Галині Британ на адресу електронної пошти ІНФОРМАЦІЯ_1 згоду на виконання запропонованого графіку, зазначивши "Ми підтверджуємо доставку".

Матеріали справи вказують на те, що 12.09.2023 від ТОВ "Калина Фармінг" прибули саме 3 автомобілі (д.н.з НОМЕР_1 , НОМЕР_2 , НОМЕР_3 ) з продукцією, щодо якої 12.09.2023 складено Акти невідповідності №1-12.09.23, №2-12.09.23 та №3-12.09.23.

Окрім того, з пояснень представників сторін в судових засіданнях 11.06.2024 та 24.06.2024 судом з`ясовано, що інших договорів, крім Договору поставки №КГ/КФ_22022023 від 22.02.2023, між сторонами укладено не було.

Проаналізувавши наведені обставини в сукупності із наявними в матеріалах справи доказами, надавши оцінку доводам учасників справи, керуючись стандартом вірогідності доказів, суд дійшов висновку, що направлення позивачем на електронну адресу представника ТОВ "Калина Фармінг" листа-графіку поставки решти непоставленого товару на виконання Специфікації №3 від 18.08.2023 до Договору поставки №КГ/КФ_22022023 від 22.02.2023, і його схвалення конклюдентними діями відповідача шляхом прийняття до виконання свідчить про погодження сторонами строків та порядку поставки такого Товару у період з 12.09.2023 по 14.09.2023.

При цьому суд погоджується із твердженнями позивача про те, що аргумент про ненадання графіку поставки в період із 12.09.2023 по 15.09.2023 суперечить попередній поведінці відповідача, що є виявом недобросовісної поведінки останнього, від якої відповідач не вправі отримувати переваги. Посилаючись на неможливість виконання поставки Товару за Специфікацією без надання позивачем графіку, відповідач порушує доктрину заборони суперечливої поведінки, зокрема з урахуванням обставини щодо часткової поставки Товару на виконання Специфікації №3 в кількості 215,6 тонн.

Згідно п. 142 постанови Верховного Суду від 24.10.2019 №904/3315/18 принцип добросовісності - це загальноправовий принцип, який передбачає необхідність сумлінної та чесної поведінки суб`єктів при виконанні своїх юридичних обов`язків і здійсненні своїх суб`єктивних прав.

У суб`єктивному значенні добросовісність розглядається як усвідомлення суб`єктом власної сумлінності та чесності при здійсненні ним прав і виконанні обов`язків. Добросовісність при реалізації прав і повноважень включає в себе неприпустимість зловживання правом, яка, виходячи із конституційних положень, означає, що здійснення прав та свобод людини не повинно порушувати права та свободи інших осіб. Зазначений принцип лежить в основі доктрини venire contra factum proprium (заборони суперечливої поведінки), яка базується ще на римській максимі "non concedit venire contra factum proprium" (ніхто не може діяти всупереч своїй попередній поведінці). Згаданий принцип римського права "venire contra factum proprium" є вираженням "equitable estoppel" - однієї з найважливіших доктрин загального права. В системі загального права ця доктрина ґрунтується на "principles of fraud" та є спрямованою на недопущення ситуації, в якій одна сторона може займати іншу позицію в судовому розгляді справи, що відрізняється від її більш ранньої поведінки або заяв, якщо це ставить протилежну сторону у невигідне становище. Поведінкою, яка суперечить добросовісності та чесній діловій практиці, є, зокрема, поведінка, що не відповідає попереднім заявам або поведінці сторони, за умови, що інша сторона, яка діє собі на шкоду, розумно покладається на них (п. 143-147 постанови Верховного Суду від 24.10.2019 №904/3315/18).

Великою Палатою Верховного Суду в постанові від 05.06.2018 у справі №338/180/17 по своїй суті застосовано доктрину venire contra factum proprium (заборони суперечливої поведінки), яка базується ще на римській максимі "non concedit venire contra factum proprium" (ніхто не може діяти всупереч своїй попередній поведінці). В основі доктрини venire contra factum proprium знаходиться принцип добросовісності. Наприклад, у статті I.-1:103 Принципів, визначень і модельних правил європейського приватного права вказується, що поведінкою, яка суперечить добросовісності та чесній діловій практиці, є, зокрема, поведінка, що не відповідає попереднім заявам або поведінці сторони, за умови, що інша сторона, яка діє собі на шкоду, розумно покладається на них.

До того ж, як визнається сторонами спору, на виконання Специфікації №3 за період із 22.08.2023 по 06.09.2023 відповідач поставив Позивачу 215,6 т Товару належної якості. При попередніх поставках Товару за Договором відповідач жодного разу не заявляв про відсутність наданого йому графіку поставки, його неналежну форму тощо.

Матеріали справи вказують на те, що відповідач своєчасно (у строк до 15.09.2023) не виконав в повному обсязі свого обов`язку з поставки товару в кількості 350 тонн на виконання п.2 Специфікації №3 від 18.08.2023 до Договору поставки №КГ/КФ_22022023 від 22.02.2023, недопоставивши позивачу товар в кількості 134,4 тонни, отже, він є таким, що прострочив виконання зазначеного зобов`язання.

Слід також зауважити, що у Специфікації №3 сторонами визначено початок і кінець строку поставки, отже, графік поставок товару застосовується в межах цього строку. При цьому позивач вказує на невиконання відповідачем свого зобов`язання з поставки товару після спливу саме кінцевого (граничного) погодженого сторонами строку поставки товару - 15 вересня 2023 року, і по даний час.

У разі порушення зобов`язання, настають правові наслідки, встановлені договором або законом (ст. 611 ЦК України).

Згідно з ч. 1 ст. 216 ГК України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Відповідно до ч. 1 ст. 230 ГК України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

У відповідності до ч. ч. 1, 2 ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання.

Частиною 4 статті 231 ГК України встановлено, що у разі, якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов`язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов`язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Так, пунктом 7.2. Договору, викладеного в редакції з урахуванням протоколу розбіжностей до Договору, передбачено, що в разі прострочення поставки/ заміни Товару більше, ніж на 10 календарних днів, Постачальник зобов`язується оплатити Покупцю штраф в розмірі 10% від вартості непоставлених/недопоставлених Товарів.

Відповідач порушив зобов`язання зі своєчасної поставки Позивачу узгодженого обсягу Товару належної якості, не поставивши 134,4 т пшениці протягом періоду, що перевищує 10 календарних днів з дати спливу обумовленого терміну.

Вказаних обставин відповідач у встановленому порядку не спростував.

У зв`язку із наведеним, суд дійшов висновку про наявність у позивача правових підстав для застосування щодо відповідача штрафної санкції, передбаченої п.7.2 Договору, а саме нарахування штрафу в розмірі 10% від вартості непоставленого Товару.

Як слідує із Специфікації №3, ціна однієї тонни Товару складає 7350 грн, вартість непоставленого Товару складає 134,4*7350=987840 грн, відповідно 10% від вартості непоставленого Товару становить 98 784 грн (987 840*0,1).

З урахуванням вищенаведеного, перевіривши розрахунок позивача, суд вважає позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Каргілл Енімал Нутрішн" щодо стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Калина Фармінг" 98 784,00 грн штрафу обґрунтованими і такими, що підлягають до задоволення.

Стосовно тверджень відповідача щодо безпідставної і неправомірної відмови позивача у прийнятті поставленої партії товару в кількості 71,92 тонни, яка, на його думку, була належної якості, та неоднозначне зазначення у Специфікації №3 критеріїв (параметрів), яким мала відповідати поставлена продукція, та відповідно відсутності підстав для застосування штрафних санкцій, то суд вважає за необхідне відзначити наступне.

Застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту суб`єктивного права, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення. З цією метою суд повинен з`ясувати характер спірних правовідносин сторін (предмет та підставу позову), характер порушеного права позивача та можливість його захисту в обраний ним спосіб.

Особа, яка звертається до господарського суду з позовом, самостійно обирає спосіб захисту, визначає відповідача, предмет та підстави позову та зазначає у позовній заяві, яке її право чи охоронюваний законом інтерес порушено особою, до якої пред`явлено позов.

Предметом позову є матеріально-правова вимога позивача до відповідача стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення, а підставою - посилання на належне йому право, юридичні факти, що призвели до порушення цього права, та правове обґрунтування необхідності його захисту.

Правові підстави позову - це зазначена у позовній заяві нормативно-правова кваліфікація обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги.

При цьому, суд звертає увагу на відмінність між поняттями "предмет спору" та "предмет позову". Зокрема, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського у справі №909/243/18 зазначив, що предметом позову є безпосередньо матеріально-правова вимога позивача до відповідача, щодо якої особа звертається до суду за захистом своїх прав чи інтересів, а предметом спору є об`єкт спірних правовідносин, матеріально-правовий об`єкт, з приводу якого виник правовий конфлікт між позивачем і відповідачем.

За змістом ч.2 ст. 76 ГПК України предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Таким чином, суд констатує, що з урахуванням предмету і підстав позову, предметом доказування у цій справі є встановлення обставин і підстав для стягнення з відповідача на користь позивача штрафу за неналежне виконання умов Договору поставки №КГ/КФ_22022023 від 22.02.2023, а саме не поставки законтрактованого товару в обсязі 134,4 т пшениці як підстави для застосування штрафних санкцій у розмірі 98 784,00 грн.

Обставини щодо належної чи неналежної якості товару під час розгляду цієї справи судом не встановлюються, оскільки не входять у предмет доказування у цій справі.

Водночас, як з`ясовано судом, в провадженні Господарського суду Львівської області знаходиться справа №914/569/24 за позовом ТОВ "Калина Фармінг" до ТОВ "Каргілл Енімал Нутрішн", предметом позову у якій є зобов`язання виконати в натурі умови договору і відшкодування збитків за неналежне виконання умов договору, тобто покладення на ТОВ "Каргілл ЕН" зобов`язання з приймання 71,92 т товару за Договором, який поставлявся ТОВ "Калина Фармінг" та не був прийнятий ТОВ "Каргілл ЕН", у зв`язку з неналежною якістю товару, однак, за твердженнями ТОВ "Калина Фармінг" відповідав вимогам щодо якості.

Предметом доказування у справі №914/569/24 є поставка ТОВ "Калина Фармінг" товару належної чи неналежної якості та правомірність чи неправомірність відмови ТОВ "Каргілл ЕН" від приймання такого товару.

Згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення від 09.12.1994 Європейського суду з прав людини у справі "Руїс Торіха проти Іспанії").

Судом проаналізовано та взято до уваги усі інші доводи та міркування сторін, однак такі не спростовують вищенаведених висновків суду.

Судові витрати.

Відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України відшкодування витрат по сплаті судового збору покладається судом на відповідача в розмірі 2422,40 грн, оскільки позовну заяву подано в електронній формі через систему "Електронний суд".

Керуючись статтями 20, 42, 46, 73, 74, 76-79, 80, 86, 123, 129, 183, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов задоволити.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Калина Фармінг" (вул. Камінна, буд.1Б, с. Біла, Чортківський район, Тернопільська область, 48511, код ЄДРПОУ 37512508) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Каргілл Енімал Нутрішн" (комплекс "Ямельня-1", с. Жорниська, Яворівський район, Львівська область, 81083, код ЄДРПОУ 32730400): 98 784 (дев`яносто вісім тисяч сімсот вісімдесят чотири) грн 00 коп. штрафу та 2 422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) грн 40 коп. судового збору.

3. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

4. Копію рішення направити сторонам у справі відповідно до положень ч.5 ст. 6 ГПК України.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано (ч.1 ст. 241 ГПК України).

Учасники справи, особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції протягом двадцяти днів з дня його проголошення, в порядку визначеному ст.ст. 256-257 ГПК України.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено та підписано 28.06.2024.

Суддя Н.В. Охотницька