Ухвала

від 28.06.2024 по справі 160/20215/23

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

про залишення позовної заяви без руху

28 червня 2024 року справа № 160/20215/23

Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Кушнової А.О., за участю секретаря судового засідання Клименка В.В., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Національної академії внутрішніх справ про визнання протиправними та скасування наказів, зобов`язання вчинити певні дії,

в с т а н о в и в :

До Дніпропетровського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 до Національної академії внутрішніх справ, в якому позивач просить суд:

- визнати протиправним та скасувати наказ Національної академії внутрішніх справ від 15.05.2023 № 18 ст про притягнення до дисциплінарної відповідальності курсанта другого курсу навчально-наукового інституту № 1 рядового поліції ОСОБА_1 у вигляді звільнення зі служби в поліції, а також в частині відрахування останнього з числі курсантів Національної академії внутрішніх справ;

- визнати протиправним та скасувати наказ Національної академії внутрішніх справ від 15.05.2023 № 218 о/с про звільнення курсанта другого курсу навчально-наукового інституту № рядового поліції ОСОБА_1 зі служби в поліції та яким останнього відраховано з числа здобувачів ступеня вищої освіти бакалавра за спеціальністю 262 «Правоохоронна діяльність», індивідуальною освітньою траєкторією «Кримінальна поліція», припинивши доступ до матеріальних носіїв секретної інформації зі ступенями секретності «цілком таємно» та «таємно»;

- зобов`язати Національну академію внутрішніх справ поновити ОСОБА_1 на службі в поліції курсантом другого курсу навчально-наукового інституту № 1 Наукової академії внутрішніх справ та зарахувати його до числа здобувачів ступеня вищої освіти бакалавра за спеціальністю 262 «Правоохоронна діяльність», індивідуальною освітньою траєкторією «Кримінальна поліція», надавши доступ до матеріальних носіїв секретної інформації зі ступенями секретності «цілком таємно» та «таємно» з 15 травня 2023 року.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 15.08.2023 клопотання ОСОБА_1 про поновлення строку звернення до суду - залишено без розгляду. Прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито спрощене провадження в адміністративній справі без повідомлення (виклику) учасників справи у приміщенні Дніпропетровського окружного адміністративного суду.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 29.08.2023 адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Національної академії внутрішніх справ про визнання протиправним та скасування наказу передано на розгляд до Київського окружного адміністративного суду.

Постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 19.10.2023 апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення, а ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 29.08.2023 по справі №160/20215/23 без змін.

06.02.2024 на адресу Київського окружного адміністративного суду супровідним листом від 10.11.2023 №82593/23-01 надійшли матеріали адміністративної справи №160/20215/23.

06.02.2024 відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями справу передано на розгляд судді Київського окружного адміністративного суду Кушновій А.О.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 23.02.2024 прийнято адміністративну справу №160/20215/23 до провадження судді Київського окружного адміністративного суду Кушнової А.О. Вирішено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін. Призначено судове засідання у справі на 04.04.2024.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 04.04.2024 витребувано докази у справі від позивача та відповідача, відкладено судове засідання на 26.04.2024, яке вирішено проводити в режимі відеоконференції за участю представника позивача - адвоката Сидоренка Володимира Вікторовича поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів з використанням Системи відеоконференцзв`язку.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 26.04.2024 відкладено судове засідання на 24.05.2024, яке вирішено проводити в режимі відеоконференції за участю представника позивача - адвоката Сидоренка Володимира Вікторовича поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів з використанням Системи відеоконференцзв`язку.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 24.05.2024 клопотання представника позивача - адвоката Сидоренка Володимира Вікторовича від 22.05.2024, - задоволено. Відкладено судове засідання на 28.06.2024, яке вирішено проводити в режимі відеоконференції за участю представника позивача - адвоката Сидоренка Володимира Вікторовича поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів з використанням Системи відеоконференцзв`язку.

У судове засідання, призначене на 28.06.2024, сторони у справі не з`явились, про дату, час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином та своєчасно.

У заяві від 22.04.2024, яка надійшла на адресу суду 23.04.2024, відповідач стверджує про пропуск позивачем строку звернення позивача з даним позовом до суду.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку про пропуск позивачем строку звернення до суду з даним позовом, виходячи з наступного.

За правилами частини першої статті 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Частиною третьою статті 122 КАС України установлено, що для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк (частина п`ята статті 122 КАС України).

Відповідно до приписів частини першої статті 59 Закону України «Про Національну поліцію» служба в поліції є державною службою особливого характеру, що відносить її до публічної служби в розумінні пункту 17 частини першої статті 4 КАС України.

Преамбулою Дисциплінарного статуту НП передбачено, що цим Статутом, зокрема, визначені види заохочень і дисциплінарних стягнень, а також порядок їх застосування та оскарження.

Законом України від 15 березня 2022 року №2123-IX «Про внесення змін до законів України «Про Національну поліцію» та «Про Дисциплінарний статут Національної поліції України» з метою оптимізації діяльності поліції, у тому числі під час дії воєнного стану» (далі - Закон №2123-IX) внесено зміни до указаних нормативно-правових актів. Зокрема, Дисциплінарний статут НП України доповнено розділом V «Особливості проведення службового розслідування в період дії воєнного стану», яким з 01 травня 2022 року, зокрема, запроваджено іншу процедуру ознайомлення поліцейського з наказом про притягнення до дисциплінарної відповідальності та інші строки звернення до суду.

Так, частиною першою статті 30 Дисциплінарного статуту НП України (у редакції Закону №2123-IX) у разі відсутності поліцейського, якого притягнуто до дисциплінарної відповідальності, без поважних причин на службі копія наказу про застосування до нього дисциплінарного стягнення надсилається поштовим зв`язком (у разі можливості) на адресу місця проживання, зазначену в його особовій справі, або з використанням електронної комунікації за контактними даними, які наявні в розпорядженні його безпосереднього керівника.

Поліцейський вважається таким, що ознайомлений з наказом про застосування дисциплінарного стягнення, після спливу чотирьох календарних днів з дня його відправлення поштовим зв`язком або після спливу двох календарних днів - у разі відправлення з використанням електронної комунікації (частина друга статті 30 Дисциплінарного статуту НП України).

Частиною четвертою статті 31 Дисциплінарного статуту НП передбачено, що поліцейський має право оскаржити застосоване до нього дисциплінарне стягнення, звернувшись до адміністративного суду протягом 15 днів з дня його ознайомлення з наказом про притягнення до дисциплінарної відповідальності.

У разі застосування до поліцейського дисциплінарного стягнення у виді звільнення з посади, пониження у спеціальному званні на один ступінь або звільнення зі служби в поліції поліцейський має право оскаржити таке стягнення протягом 15 днів з дня його ознайомлення з наказом по особовому складу про виконання застосованого дисциплінарного стягнення.

З аналізу норм абзацу другого частини четвертої статті 31 Дисциплінарного статуту НП випливає, що у разі застосування до поліцейського дисциплінарного стягнення у виді звільнення зі служби в поліції поліцейський має право оскаржити таке стягнення протягом 15 днів з дня його ознайомлення з наказом по особовому складу про виконання застосованого дисциплінарного стягнення.

Отже, для оскарження до адміністративного суду обох наказів: наказу Національної академії внутрішніх справ від 15.05.2023 № 18 ст про притягнення до дисциплінарної відповідальності у вигляді звільнення зі служби в поліції, а також в частині відрахування останнього з числі курсантів Національної академії внутрішніх справ та наказу Національної академії внутрішніх справ від 15.05.2023 № 218 о/с про звільнення курсанта другого курсу навчально-наукового інституту № рядового поліції ОСОБА_1 зі служби в поліції та відрахування з числа здобувачів ступеня вищої освіти бакалавра, передбачено 15 днів з дня ознайомлення позивача з наказами.

Отже, з 01.05.2022 Законом №2123-IX запроваджено інші умови проведення службового розслідування, а також визначена нова процедура ознайомлення поліцейського з наказом про притягнення до дисциплінарної відповідальності та установлені особливі строки оскарження дисциплінарних стягнень.

Питання щодо застосування строків, установлених Дисциплінарним статутом НП у правовідносинах, що виникли у зв`язку з притягненням поліцейського до дисциплінарної відповідальності, вже досліджувалося Верховним Судом.

Так, у справі №120/7567/22 суд сформував висновок, що у випадку наявності колізії між загальним та спеціальним законом застосуванню підлягають норми спеціального закону, яким є саме Дисциплінарний статут НП України.

Вказаний висновок був підтриманий іншими постановами Верховного Суду, зокрема, від 07 грудня 2023 року у справі № 420/15422/22, від 25 січня 2024 року у справі № 260/4067/23 та інших.

З матеріалів справи вбачається, що предметом оскарження у цій справі є наказ Національної академії внутрішніх справ від 15.05.2023 № 18 ст про притягнення до дисциплінарної відповідальності у вигляді звільнення зі служби в поліції, а також в частині відрахування останнього з числі курсантів Національної академії внутрішніх справ та наказ Національної академії внутрішніх справ від 15.05.2023 № 218 о/с про звільнення курсанта другого курсу навчально-наукового інституту № рядового поліції ОСОБА_1 зі служби в поліції та відрахування з числа здобувачів ступеня вищої освіти бакалавра.

До Дніпропетровського окружного адміністративного суду з даним позовом позивач звернувся 08.08.2023, направивши позовну заяву з доданими до неї документами засобами поштового зв`язку, що підтверджується копією конверту, в якому надійшла позовна заява з додатками на адресу суду.

При цьому, в ході розгляду справи судом були витребувані від сторін докази ознайомлення позивача з оскаржуваними наказами від 15.05.2023 № 18 ст та від 15.05.2023 № 218 о/с.

На виконання вимог ухвали суду від відповідача надійшла копія наказу Національної академії внутрішніх справ від 15.05.2023 № 218 о/с про звільнення курсанта другого курсу навчально-наукового інституту № рядового поліції ОСОБА_1 зі служби в поліції та відрахування з числа здобувачів ступеня вищої освіти бакалавра, з відміткою про ознайомлення ОСОБА_1 з даним наказом та отримання оригіналу - 15.05.2023, про що позивач власноручно розписався.

Тобто останнім днем для оскарження наказу від 15.05.2023 № 218 о/с є 30.05.2023.

Стосовно надання доказів ознайомлення позивача із наказом Національної академії внутрішніх справ від 15.05.2023 № 18 ст про притягнення до дисциплінарної відповідальності у вигляді звільнення зі служби в поліції, а також в частині відрахування останнього з числі курсантів Національної академії внутрішніх справ, відповідач у листі від 22.04.2024 пояснив, що у відповідача відсутній обов`язок ознайомлення позивача з оригіналом цього наказу, та оскільки сам позивач надав копію цього наказу, то це підтверджує його ознайомлення особисто з цим наказом.

При цьому, представник позивача у заяві від 15.04.2024, поданій через підсистему "Електронний Суд", повідомляє про те, що ОСОБА_1 отримав копію наказу від 15.05.2023 № 18 ст 02 серпня 2023 року, що підтверджується листом від 31.07.2023 за вих.№46/02/К-2521 та поштовою квитанцією ТОВ "Нова Пей".

Отже, згідно з ч. 2 ст. 30 Дисциплінарного статуту НП вважається, що позивач ознайомлений з оскаржуваним наказом від 15.05.2023 № 18 ст - 02.08.2023.

Враховуючи викладене, строк звернення до суду щодо оскарження наказу від 15.05.2023 № 18 ст позивачем не пропущений.

Отже позивачем пропущений строк звернення до суду щодо оскарження наказу Національної академії внутрішніх справ від 15.05.2023 № 218 о/с про звільнення курсанта другого курсу навчально-наукового інституту рядового поліції ОСОБА_1 зі служби в поліції та відрахування з числа здобувачів ступеня вищої освіти бакалавра, проте позивачем не заявлено клопотання про поновлення пропущеного строку для звернення до суду з позовом в частині оскарження наказу від 15.05.2023 № 218 о/с про звільнення курсанта другого курсу навчально-наукового інституту рядового поліції ОСОБА_1 зі служби в поліції та відрахування з числа здобувачів ступеня вищої освіти бакалавра

Згідно зі ст. 123 КАС України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку. Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.

Якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду.

Отже, положеннями статті 123 КАС України передбачено, що передумовою настання відповідних наслідків для позивача є надання останньому можливості подати заяву про поновлення пропущеного строку в разі її неподання, або ж вказати інші причини пропуску строку, аніж ті, які були зазначені в первинній заяві про поновлення строку та визнані судом неповажними.

Тож, КАС України допускає ймовірність виявлення судом факту недотримання строку звернення до суду і після відкриття провадження у справі, внаслідок чого позов може бути залишений без розгляду.

Разом з цим, положення КАС України однозначно закріплюють, що у випадку встановлення судом факту пропуску позивачем строку звернення до суду з позовом, такій особі гарантується надання часу для подання заяви про поновлення строку звернення до суду з позовом із наданням доказів поважності причин його пропуску. При цьому, забезпечення реалізації такого права не залежить від інстанції суду, який виявив факт пропуску строку, оскільки такий факт може бути виявлений не лише до відкриття провадження у справі, але й на більш пізніх стадіях судового процесу.

Питання причин пропуску строку звернення до суду з позовом, у випадку, коли суд встановив, що такий пропущено позивачем, в обов`язковому порядку має бути з`ясовано судом. Однак, у будь-якому випадку позивач має бути обізнаний про виникнення у суду питання щодо дотримання ним строку звернення до суду з позовом задля забезпечення реальної можливості спростувати факт пропуску строку або довести наявність підстав для його поновлення.

Такий правий висновок міститься, зокрема у постановах Верховного Суду від 21 жовтня 2021 року у справі №460/626/19 та від 29 вересня 2022 року у справі № 640/26257/21.

Отже суд має вжити заходів щодо надання можливості позивачу звернутися із відповідною обґрунтованою заявою про поновлення пропущеного строку із зазначенням причин пропуску строку.

Такий правовий підхід у застосуванні наслідків пропущення строків звернення до адміністративного суду визначений у постанові Верховного Суду від 14 липня 2022 року у справі № 380/10649/21 та підтриманий в інших постановах.

Враховуючи наведені приписи процесуального законодавства, а також правові позиції Верховного Суду, суд дійшов висновку про необхідність запропонувати позивачу надати суду заяву про поновлення строку звернення до суду щодо оскарження наказу Національної академії внутрішніх справ від 15.05.2023 № 218 о/с про звільнення курсанта другого курсу навчально-наукового інституту рядового поліції ОСОБА_1 зі служби в поліції та відрахування з числа здобувачів ступеня вищої освіти бакалавра, та докази поважності причин пропуску такого строку, які б підтверджували наявність об`єктивних перешкод, які унеможливили своєчасне подання позову з врахуванням положень частини четвертої статті 31 Дисциплінарного статуту Національної поліції України.

Відповідно до ч. 13 ст. 171 КАС України суддя, встановивши після відкриття провадження у справі, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 160, 161 цього Кодексу, постановляє ухвалу не пізніше наступного дня, в якій зазначаються підстави залишення заяви без руху, про що повідомляє позивача і надає йому строк для усунення недоліків, який не може перевищувати п`яти днів з дня вручення позивачу ухвали.

Керуючись статтями 121-123, 171, 243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

у х в а л и в:

1. Позовну заяву в частині оскарження наказу Національної академії внутрішніх справ від 15.05.2023 № 218 о/с про звільнення курсанта другого курсу навчально-наукового інституту рядового поліції ОСОБА_1 зі служби в поліції та відрахування з числа здобувачів ступеня вищої освіти бакалавра, - залишити без руху.

2. Протягом 5 (п`яти) календарних днів з дня отримання (вручення) повного тексту ухвали про залишення позовної заяви без руху позивачу необхідно усунути недоліки позовної заяви, а саме:

- надати суду заяву про поновлення строку звернення до суду щодо оскарження наказу Національної академії внутрішніх справ від 15.05.2023 № 218 о/с про звільнення курсанта другого курсу навчально-наукового інституту рядового поліції ОСОБА_1 зі служби в поліції та відрахування з числа здобувачів ступеня вищої освіти бакалавра, та докази поважності причин пропуску такого строку.

3. Роз`яснити позивачеві, що якщо недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, не будуть усунуті у встановлений судом строк, позовна заява у вказаній частині позовних вимог буде залишена без розгляду відповідно до частини п`ятнадцятої статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України.

4. Копію ухвали суду надіслати (вручити, надати) учасникам справи (їх представникам), зокрема, шляхом направлення тексту ухвали електронною поштою, факсимільним повідомленням (факсом, телефаксом), телефонограмою.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та не підлягає оскарженню. Заперечення на ухвалу можуть бути включені до апеляційної скарги на рішення суду.

Суддя Кушнова А.О.