Постанова

від 13.06.2024 по справі 367/8/17

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа №367/8/17

Апеляційне провадження №22-ц/824/8091/2024

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

13 червня 2024 року місто Київ

Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого судді Журби С.О.,

суддів Писаної Т.О., Приходька К.П.,

за участю секретаря Павлової В.В.,

розглянувши справу за апеляційною скаргою приватного підприємства Інженерно-будівельного центру «Споруда» на ухвалу Ірпінського міського суду Київської області від 05 грудня 2023 року у справі за позовом приватного підприємства Інженерно-будівельний центр «Споруда» до товариства з обмеженою відповідальністю «Будінвест Еліт Груп», ОСОБА_1 про визнання недійсними та скасування свідоцтв про право власності на земельні ділянки,

В С Т А Н О В И В:

У провадженні Ірпінського міського суду Київської області перебуває цивільна справа за позовом ПП Інженерно-будівельний центр «Споруда» до ТОВ «Будінвест Еліт Груп», ОСОБА_1 про визнання недійсними та скасування свідоцтв про право власності на земельні ділянки.

До суду від відповідача - ТОВ «Будінвест Еліт Груп» надійшло клопотання про закриття провадження, в якому він просив закрити провадження у даній справі в частині позовних вимог до ТОВ «Будінвест Еліт Груп».

Обґрунтовуючи клопотання, представник відповідача зазначив, що зі змісту позовної заяви ПІ «ІБЦ «Споруда» слідує, що позивач, як суб`єкт господарювання, з метою захисту свого права оренди земельної ділянки, просить суд визнати недійсними та скасувати свідоцтва про право власності ТОВ «Будінвест еліт груп» та ОСОБА_1 на належні їм земельні ділянки. Водночас, з системного аналізу положень ст. 19 ЦПК України та ст. 20 ГПК України слідує, що юрисдикція загальних судів не поширюється на спори між суб`єктами господарювання, оскільки такі спори підлягають розгляду в порядку господарського судочинства.

До суду позивач направив заперечення на клопотання про закриття провадження, зазначивши, що клопотання не містить змісту питання, яке має бути розглянуте судом, та прохання заявника, також останнім не вказано у клопотанні, про які саме земельні ділянки йдеться у клопотанні, воно не обґрунтоване відповідачем ТОВ «Будінвест Еліт Груп» будь-якими доданими до клопотання належними чи допустимими доказами у розумінні ст. ст. 76 - 81, 95 ЦПК України, тому вказане клопотання підлягає поверненню судом заявнику без розгляду. Також зазначає, що відповідач ТОВ «Будінвест Еліт Груп» помилково вважає, що вимоги позивача є окремими самостійними позовними вимогами як до юридичної особи, тому просив відмовити у задоволенні заявленого клопотання, з підстав, викладених у письмових запереченнях.

Ухвалою Ірпінського міського суду Київської області від 05 грудня 2023 року клопотання відповідача ТОВ «Будінвест Еліт Груп» задоволено. Провадження у справі за позовом ПП Інженерно-будівельний центр «Споруда» до ТОВ «Будінвест Еліт Груп», ОСОБА_1 про визнання недійсними та скасування свідоцтв про право власності на земельні ділянки, в частині позовних вимог до Товариства з обмеженою відповідальністю «Будінвест Еліт Груп» закрито на підставі п.1 ч.1 ст.255 ЦПК України.

Не погоджуючись із вказаною ухвалою суду, позивач - приватне підприємство Інженерно-будівельний центр «Споруда» 12 лютого 2024 року подав апеляційну скаргу, в якій зазначив, що оскаржувану ухвалу вважає незаконною та такою, що ухвалена з порушенням норм процесуального права та з неправильним застосуванням норм матеріального права. У зв`язку з цим апелянт просив апеляційний суд скасувати ухвалу суду першої інстанції та ухвалити по справі нове рішення, яким направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

22 квітня 2024 року на адресу суду від ТОВ «Будінвест Еліт Груп» надійшов відзив на апеляційну скаргу.

12.06.2024 року до Київського апеляційного суду від ТОВ «Будінвест Еліт Груп» надійшло клопотання про розгляд справи за відсутності сторони.

В судове засідання 13.06.2024 року ОСОБА_1 не з`явилась, про розгляд справи належним чином повідомлялась, про причини неявки суд не повідомила, клопотання про відкладення розгляду справи до суду не надала.

На підставі ст. 372 ЦПК України колегія суддів дійшла висновку про можливість розгляду справи за відсутності сторін, що не з`явились, оскільки відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представника чи сторони, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні.

Аналогічного висновку дійшов Верховний Суд у постанові від 24 січня 2018 року у справі №907/425/16.

Положеннями ст. 263 ЦПК України встановлено, що судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

У відповідності до вимог ч. 1 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Розглянувши матеріали справи, перевіривши в межах доводів апеляційної скарги законність та обґрунтованість ухвали суду першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення з огляду на наступне:

Закриваючи провадження, суд першої інстанції виходив із того, що у даній справі позивачем є ПП Інженерно-будівельний центр «Споруда», який є юридичною особою, заявлено позовні вимоги до іншої юридичної особи - товариства з обмеженою відповідальністю «БУДІНВЕСТ ЕЛІТ ГРУП» про визнання недійсними та скасування свідоцтв про право власності на земельні ділянки, вказані позовні вимоги не є похідними від позовних вимог, заявлених до фізичних осіб, відтак у вказаній частині провадження підлягає закриттю.

Колегія суддів апеляційного суду погоджується із вищевказаним висновком суду першої інстанції.

По своїй суті позиція апелянта, висловлена в апеляційній скарзі, в переважній більшості співпадає з доводами та обґрунтуваннями вимог, які він висловлював в суді першої інстанції, і яким судом надано відповідну правову оцінку.

Відповідно до ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справи Конвенцію та практику Суду як джерело права та висновки Європейського суду з прав людини.

В своєму рішенні у справі «Руїз Торія проти Іспанії» (RuizTorija v. Spain) від 9 грудня 1994 року, серія А, № 303А, п. 2958, ЄСПЛ зазначив про те, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції й зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.

Необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року).

Право на обґрунтоване рішення дозволяє вищим судам просто підтверджувати мотиви, надані нижчими судами, не повторюючи їх (рішення Європейського суду з прав людини у справі «Гірвісаарі проти Фінляндії», п. 32.) Пункт 1 ст. 6 Конвенції не вимагає більш детальної аргументації від апеляційного суду, якщо він лише застосовує положення для відхилення апеляції відповідно до норм закону, як такої, що не має шансів на успіх, без подальших пояснень (рішення Європейського суду з прав людини у справі «Бюрг та інші проти Франції» (Burg and others v. France), (рішення Європейського суду з прав людини у справі «Гору проти Греції» №2) [ВП], § 41» (Gorou v. Greece no.2).

Верховний Суд у постанові від 24 квітня 2020 року у справі № 554/2491/17 зазначив наступне:

«Доводи касаційної скарги зводяться до незгоди з висновками судів попередніх інстанцій щодо установлення обставин справи, містять посилання на факти, що були предметом дослідження й оцінки судами, які їх обґрунтовано спростували.

Із урахуванням того, що доводи касаційної скарги є майже ідентичними доводам апеляційної скарги заявника, яким судом апеляційної інстанції надана належна оцінка, Верховний Суд дійшов висновку про відсутність необхідності повторно відповідати на ті самі аргументи заявника. При цьому судом враховано усталену практику Європейського суду з прав людини, який неодноразова відзначав, що рішення національного суду повинно містити мотиви, які достатні для того, щоб відповісти на істотні аспекти доводів сторін (рішення у справі Руїз Торія проти Іспанії). Це право не вимагає детальної відповіді на кожен аргумент, використаний стороною, більше того, воно дозволяє судам вищих інстанції просто підтримати мотиви, наведені судами нижчих інстанцій, без того, щоб повторювати їх.»

З огляду на зазначене апеляційний суд вважає відсутніми підстави для повторного наведення тих доводів і аргументів, якими керувався суд першої інстанції при вирішенні даної справи, і з якими в повній мірі погоджується колегія суддів апеляційного суду.

Суть доводів апелянта полягає в тому, що з його точки зору суд першої інстанції не встановив, кому належать спірні земельні ділянки на даний час, відтак, дійшов до помилкового висновку про віднесення спору в частині позовних вимог до ТОВ «Будінвест Еліт Груп» до компетенції господарського суду.

Вищевказана позиція апелянта не може бути прийнята апеляційним судом.

Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

З матеріалів справи вбачається, що позовні вимоги в частині вимог до ТОВ «Будінвест Еліт Груп» позивач ґрунтує на обставинах порушення останнім можливості здійснення своєї діяльності. Таким чином, як за суб`єктивним складом, так і за суттю спірних правовідносин, які є предметом розгляду в даній справі у цій частині, даний спір відноситься до господарської юрисдикції. При цьому всі питання, які мають бути вирішені в ході розгляду справи мають вирішуватися судом відповідної юрисдикції.

Позивач в частині вимог, провадження відносно яких було закрито, заявив такі вимоги до ТОВ ТОВ «Будінвест Еліт Груп» як особи, яка в порушення прав позивача володіє спірними земельними ділянками. За таких умов предметом розгляду у даній справі є саме вимоги до вказаної юридичної особи. При цьому суд першої інстанції не мав перевіряти, кому саме належать спірні земельні ділянки, оскільки це питання має перевірятися при розгляду справи до суті. Результат такої перевірки безперечно впливає на вирішення справи по суті питання.

З огляду на вищевказане, колегія суддів апеляційного суду приходить до висновку про законність та обґрунтованість оскаржуваної ухвали суду першої інстанції. Апелянтом не було відповідним чином доведено наявності передбачених законом підстав для скасування чи зміни ухвали суду першої інстанції, відтак апеляційна скарга до задоволення не підлягає.

Згідно вимог ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст.ст. 374, 375, 382-384 ЦПК України, апеляційний суд

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу приватного підприємства Інженерно-будівельного центру «Споруда» залишити без задоволення.

Ухвалу Ірпінського міського суду Київської області від 05 грудня 2023 року залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів.

Головуючий С.О. Журба

Судді Т.О. Писана

К.П. Приходько