Рішення

від 10.06.2024 по справі 278/2036/21

ЖИТОМИРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 278/2036/21

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 червня 2024 року м. Житомир

Суддя Житомирського районного суду Житомирської області Дубовік О. М., за участю секретаря судового засідання Кравчук Д. В., розглянувши за правилами загального позовного провадження цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 та Березівської сільської ради Житомирського району Житомирської області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, - ОСОБА_3 про визнання недійсним рішення органу місцевого самоврядування та усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою, -

ВСТАНОВИВ:

І. Короткий зміст позовних вимог.

Позивач звернулась до суду з вище вказаною позовною заявою, у якій просить:

- визнати недійсним рішення 29-ї сесії VII скликання Василівської сільської ради Житомирського району Житомирської області від 22 листопада 2019 року про надання ОСОБА_2 дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 0,3200 га з метою передачі її у приватну власність для ведення особистого селянського господарства;

-зобов`язати ОСОБА_2 усунути перешкоди укористуванні ірозпорядженні частиноюземельної ділянкиіз загальноїплощі земельноїділянки 0,8500га, яка знаходиться та рахується за домогосподарством АДРЕСА_1 та належить на праві власності та користування ОСОБА_4 , як успадковане майно її батьків, шляхом відновлення первісних зовнішніх меж земельної ділянки на момент укладення нотаріально посвідченого договору купівлі-продажу від 07 жовтня 2019 року з ОСОБА_5 , заборони вчиняти будь-які дії щодо відчуження частини земельної ділянки із загальної площі земельної ділянки 0,8500 га, яка знаходиться та рахується за домогосподарством АДРЕСА_1 та належить спадкоємцям ОСОБА_4 та ОСОБА_3 ;

- стягнути судові витрати, пов`язані із розглядом справи та на правничу (професійну) допомогу адвоката.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що вона в порядку спадкування набула право власності на частину житлового будинку АДРЕСА_1 .

За домогосподарством АДРЕСА_1 рахується земельна ділянка загальною площею 0,8500 га, з яких 0,2500 га для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд; 0,6000 га для ведення особистого селянського господарства.

Відповідач у 2019 році придбав житловий будинок АДРЕСА_2 та суміжну присадибну земельну ділянку площею 0,1329 га з кадастровим номером 1822080900:04:001:0089 по АДРЕСА_1 .

20 січня 2021 року рішенням 3-ої сесії 8 скликання Березівської сільської ради Житомирського району Житомирської області затверджена технічна документація із землеустрою та передана ОСОБА_4 у власність присадибна земельна ділянка площею 0,2500 га з кадастровим номером 1822080900:04:001:172 за цільовим призначенням для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, яка розташована по АДРЕСА_1 .

Однак, рішенням 29-ої сесії VII скликання Василівської сільської ради Житомирського району Житомирської області від 22 листопада 2019 року в порушення вимог ст. ст.116, 118, 121 Земельного кодексу у країни (2001р.) було надано дозвіл ОСОБА_2 на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею - 03200 га з метою передачі її у приватну власність для ведення особистого селянського господарства, біля будинку, оскільки при прийнятті такого не враховано, що ОСОБА_2 належить земельна ділянка площею 0,1329 га по АДРЕСА_1 і більше вільних земель по вказаній вулиці немає.

Таким чином, відповідач використовуючи зазначене рішення, незаконно та самоуправно зайняв частину (біля 0,1000 га) суміжної земельної ділянки, якою користується позивач.

Зазначене і стало підставою для звернення до суду за захистом своїх прав.

ІІ. Процедура та позиції сторін.

Провадження у справі було відкрито за правилами загального позовного провадження (а.с. 73, т. 1).

У відзивіна позовнузаяву відповідачпросить відмовитиу задоволенніпозовних вимогу повномуобсязі,оскільки земельнаділянка є виділена червоним кольором на схемі інвентаризації земель, яку він бажав отримати згідно із положеннями ч. 1 ст. 121 Земельного Кодексу України. Рішення Василівської сільської ради Житомирського району Житомирської області від 22.11.2019 року про надання йому дозволу на розробку проекту землеустрою є чинним, ніким не скасоване і не оспорене протягом тривалого часу (близько 1,5 роки).

Зазначає, що позивач хоче відібрати у нього частину земельної ділянки, яка вже є приватизована, а саме: 0,10 га, не маючи жодних аргументованих доказів на право власності на це (а.с. 75-85, т. 1).

Представником позивача подано відповідь на відзив (а.с. 130-139, т. 1), де останній зазначає, що відповідач ОСОБА_2 своїм відзивом фактично підтвердив вимоги позивача ОСОБА_4 та додав до відзиву фото та документальні матеріали, які не спростовують позовні вимоги, а вказують та підтверджують незаконність рішення 29-ої сесії VII скликання Василівської сільської ради Житомирського району Житомирської області від 22 листопада 2019 року.

У запереченнях на відповідь ОСОБА_4 на відзив ОСОБА_2 зазначає, що не вбачає фактів порушення надання йому неправомірного та незаконного рішення 29-ої сесії VII скликання Василівської сільської ради Житомирського району Житомирської області від 22 листопада 2019 року про надання йому дозволу на розробку проекту землеустрою, щодо відведення земельної ділянки площею - 0,3200 га з метою передачі її у приватну власність для ведення особистого селянського господарства біля будинку по АДРЕСА_1 .

Відповідачем було надано заперечення на відповідь позивача (а.с. 141-146, т. 1).

ІІ. Фактичні обставини справи, які встановлені судом.

У відповідності до архівного витягу (а.с. 39 т.1), серед іншого, рішенням звітних зборів уповноважених членів колгоспу ім. Карла Маркса від 08.02.1975 року ОСОБА_6 було наділено присадібний участок (так в документі) 0,30 га; рішенням того ж колегіального органу від 05.07.1985 року ОСОБА_6 виділено 0,30 га земельної ділянки.

Рішенням восьмої сесії V скликання Василівської сільської ради Житомирського району Житомирської області від 17.01.2007 року (а.с. 60, т. 2) надано дозвіл на проведення інвентаризації земельної ділянки, що передається в оренду гр. ОСОБА_5 , у АДРЕСА_2 .

У жовтні 2011 році на замовлення ОСОБА_5 було виготовлено технічну документацію із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право на земельну ділянку гр. ОСОБА_5 , загальною площею 0,1329 га, для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) у АДРЕСА_1 (а.с. 221-236, т. 2).

Рішенням чотирнадцятої сесії V скликання Василівської сільської ради Житомирського району Житомирської області від 19.12.2007 року затверджено технічну документацію із землеустрою щодо встановлення меж та складання договору оренди, з метою передачі її в оренду гр. ОСОБА_5 для обслуговування будівлі їдальні з господарськими спорудами в АДРЕСА_2 ; ередано гр. ОСОБА_5 в оренду терміном на один рік, земельну ділянку, площею 0,1329 га для обслуговування їдальні з господарськими спорудами в АДРЕСА_2 , шляхом укладення договору оренди землі, з послідуючим правом викупу (а.с. 61, т. 2).

Відповідно до свідоцтва про право на спадщину за заповітом від 28.12.2015 року, посвідченого приватним нотаріусом Житомирського районного нотаріального округу Силіною Н. В., зареєстрованого в реєстрі за № 1662 (а.с. 18, т. 1) ОСОБА_4 є власником 38/100 часток житлового будинку, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 .

Право власності на зазначену частку житлового будинку зареєстровано за ОСОБА_4 28.12.2015 року (а.с. 20-21, т. 1).

Відповідно до свідоцтва про право на спадщину за заповітом від 28.12.2015 року, посвідченого приватним нотаріусом Житомирського районного нотаріального округу Силіною Н. В., зареєстрованого в реєстрі за № 1665 (а.с. 22, т. 1) ОСОБА_3 є власником 62/100 часток житлового будинку, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 .

Право власності на зазначену частку житлового будинку зареєстровано за ОСОБА_3 28.12.2015 року (а.с. 24-25, т. 1).

Відповідно до договору купівлі-продажу від 07.10.2019 року, укладеного між ОСОБА_5 (продавець) та ОСОБА_2 (покупець), посвідченого приватним нотаріусом Житомирського міського нотаріального округу Силіним С. В. та зареєстрованим в реєстрі за № 1477 (а.с. 93-95, т. 1) ОСОБА_2 є власником житлового будинку, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 .

ОСОБА_2 є власником земельної ділянки розташованої за адресою: АДРЕСА_2 , площею 01329 га, цільове призначення - для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, кадастровий номер земельної ділянки: 1822080900:04:001:0089, що підтверджується договором купівлі-продажу земельної ділянки від 07.10.2019 року, укладеного між ОСОБА_5 (продавець) та ОСОБА_2 (покупець), посвідченого приватним нотаріусом Житомирського міського нотаріального округу Силіним С. В. та зареєстрованим в реєстрі за № 1478 (а.с. 90-91, т. 1).

Право власності на зазначену вище земельну ділянку зареєстровано за ОСОБА_2 07.10.2019 року в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності; номер запису про право власності: 33556438 (а.с. 92, т. 1).

Рішенням 29 сесії VII скликання Василівської сільської ради Житомирського району Житомирської області від 22 листопада 2019 року надано ОСОБА_2 дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею, всього 0,32 га, з метою передачі її в приватну власність, в тому числі: площею 0,32 га для ведення ОСГ, біля будинку (а.с. 100, т. 1).

До матеріалів справи додано викопіювання із схеми інвентаризації земель населеного пункту с. Василівка Житомирського району (а.с. 101, т. 1), де земельна ділянка площею 0,3202 га, яка передається громадянину ОСОБА_2 виділена червоним кольором.

У травні 2020 року на замовлення ОСОБА_2 виготовлено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність площею 0,2756 га гр. ОСОБА_2 для ведення особистого селянського господарства (01.03) в межах с. Василівка, Житомирського району Житомирської області (а.с. 81-118, т. 2).

Згідно витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку № НВ-4614096592020 від 21.09.2020 року, інформація про зареєстроване право в Державному земельному кадастрі щодо земельної ділянки площею 0,2756 га з кадастровим номером 1822080900:04:001:0170, цільове призначення: для ведення особистого селянського господарства, що розташована за адресою: Житомирська область, Житомирський район, с. Василівка, відсутня (а.с. 102-104, т. 1, а.с. 76-80, т. 2).

Рішенням 33 сесії VII скликання Василівської сільської ради Житомирського району Житомирської області від 09.04.2020 року (а.с. 122, т. 1) надано ОСОБА_4 та ОСОБА_3 дозвіл на виготовлення технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки площею 0,25 га в натурі на місцевості з метою передачі її в спільну приватну власність для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд в АДРЕСА_1 .

Рішенням 33 сесії VII скликання Василівської сільської ради Житомирського району Житомирської області від 09.04.2020 року (а.с. 123, т. 1) надано ОСОБА_3 дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею, всього 0,185 га , з метою передачі її у приватну власність, для ведення ОСГ, у с. Всилівка.

Рішенням 33 сесії VII скликання Василівської сільської ради Житомирського району Житомирської області від 09.04.2020 року (а.с. 124, т. 1) надано ОСОБА_4 дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею, всього 0,185 га , з метою передачі її у приватну власність, для ведення ОСГ, в с. Всилівка.

Рішенням 3 сесії 8 скликання Березівської сільської ради Житомирського району Житомирської області від 20.01.2021 року відмовлено у затверджені гр. ОСОБА_2 проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність площею 0,2756 га кадастровий номер 1822080900:04:001:0170 за цільовим призначенням: для ведення особистого селянського господарства в межах с. Василівка на території Березівської сільської ради Житомирського району Житомирської області у зв`язку з відсутністю акту погодження меж із суміжними землекористувачами та сільською радою (а.с. 106, т. 1).

Відповідно до листа Василівської сільської ради Житомирського району Житомирської області № 59 від 05.06.2020 року (а.с. 15, т. 1) земельна ділянка площею 0,85 га перебуває у постійному користуванні ОСОБА_4 та її сестри ОСОБА_3 з 2015 року; ця ж земельна ділянка використовувалася їх батьками (покійними); за використання зазначеної земельної ділянки сплачується податок.

На підтвердження сплати податку надано фінансові документи за 2019-2021 роки (а.с. 40-51, т. 1).

З листа Василівської сільської ради Житомирського району Житомирської області № 95 від 14.08.2020 року (а. с. 32, т. 1) вбачається, що за покійними батьками ОСОБА_4 станом на:

- 01.01.1986 рік рахувалось 0,30 га земельної ділянки,

- 01.06.1986 рік - 0,55 га

- 01.06.1989 рік - 0,70 га, відповідно погосподарської книги за 1986-1990 роки, особовий рахунок № НОМЕР_1 ,

- з 1991 по 1995 роки рахувалось 0,70 га, відповідно погосподарської книги № 3-5, особового рахунку № НОМЕР_2 ,

- з 1995 по 2000 роки рахувалось 0,70 га, відповідно погосподарської книги № 3, особового рахунку № НОМЕР_3 ,

- 2001 рік - 0,70 га, рішенням виконкому № 51 від 21.06.2001 року надано 0,15 га за будинком оператора, і за господарством рахується 0,85 га, відповідно погосподарської книги № 2, особового рахунку № НОМЕР_4 за 2001-2005 роки.

На дату надання відповіді за ОСОБА_4 та ОСОБА_3 рахується земельна ділянка площею 0,85 га, в рівних частках, відповідно погосподарської книги № 5, особового рахунку № НОМЕР_5 .

На підтвердження зазначеного до матеріалів долучено копії витягів з погосподарських книг та копію архівного витягу протоколу № 3 та 4 (а.с. 34-39, т. 1).

Відповідно до довідки виконавчого комітету Василівської сільської ради Житомирського району Житомирської області № 898 від 21.08.2020 року (а.с. 52, т. 1) за ОСОБА_4 та ОСОБА_3 відповідно списку про сплату за землю, рахується по 0,125 га земельної ділянки для обслуговування їх житлового будинку в АДРЕСА_1 та по 0,30 га для ведення особистого селянського господарства, загальною площею за господарством 0,85 га; плата за землю проводилась вчасно; заборгованості по сільській раді не рахується.

Згідно довідки виконавчого комітету Василівської сільської ради Житомирського району Житомирської області № 924 від 08.09.2020 року, на час та протягом шести місяців після смерті ОСОБА_6 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , за яйого адресою проживання: АДРЕСА_1 , проживали та були зареєстровані: ОСОБА_7 (дружина, померла ІНФОРМАЦІЯ_2 ), ОСОБА_8 (дочка) та ОСОБА_3 (дочка) (а.с. 17, т. 1).

У вересні 2020 року на замовлення ОСОБА_4 та ОСОБА_3 виготовлено технічну документацію із землеустрою щодо встановлення (відносвлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) загальною площею 0,2500 га - для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), що розташована за адресою: АДРЕСА_1 (а.с. 20-51, т. 2).

Рішенням 3 сесії 8 скликання Березівської сільської ради Житомирського району Житомирської області від 20.01.2021 року (а.с. 26, т. 1) затверджено ОСОБА_4 та ОСОБА_3 технічну документацію із землеустрою щодо встановлення (відносвлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) площею 0,2500 га кадастровий номер 1822080900:04:001:0172 за цільовим призначенням: для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, розташовану в АДРЕСА_1 , на території Березівської сільської ради Житомирського району Житомирської області; передано у спільну сумісну власність ОСОБА_4 та ОСОБА_3 земельну ділянку площею 0,2500 га кадастровий номер 1822080900:04:001:0172 за цільовим призначенням: для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарстких будівель і споруд, розташовану в АДРЕСА_1 , на території Березівської сільської ради Житомирського району Житомирської області.

До матеріалів справи додано викопіювання із схеми інвентаризації земель населеного пункту с. Василівка Житомирського району (а.с. 29, т. 1), де земельна ділянка, яка передається громадянкам ОСОБА_4 та ОСОБА_3 виділена зеленим кольором; червоним кольором виділена земельна ділянка площею 0,3202 га.

Рішенням 4 сесії 8 скликання Березівської сільської ради Житомирського району Житомирської області від 03.02.2021 року (а.с. 53, т. 1) надано дозвіл ОСОБА_4 на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність із земель запасу, орієнтовною площею 0,2000 га за цільовим призначенням: для ведення особистого селянського господарства, яка розташована в с. Василівка на території Березівської сільської ради Житомирського району Житомирської області.

Рішенням 4 сесії 8 скликання Березівської сільської ради Житомирського району Житомирської області від 03.02.2021 року (а.с. 54, т. 1) надано дозвіл ОСОБА_3 на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність із земель запасу, орієнтовною площею 0,2000 га за цільовим призначенням: для ведення особистого селянського господарства, яка розташована в с. Василівка на території Березівської сільської ради Житомирського району Житомирської області.

За інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію прав власності земельна ділянка площею 0,25 га з кадастровим номером 1822080900:04:001:0172 належить на праві спільної сумісної власності ОСОБА_4 та ОСОБА_3 ; дата державної реєстрації 04.03.2021 року (а.с. 27, 28, том 1).

Згідно план-схеми акту погодження меж земельної ділянки із суміжними землевласниками та землекористувачами від 29.09.2020 року, за загальна площа земель ОСОБА_4 та ОСОБА_3 складає 0,6230 га (а.с. 117, т. 1).

27.04.2021 року позивачем подано заяву до Березівської сільської ради Житомирського району Житомирської області згідно якої, він просив здійснити виїздне засідання постійної депутатської комісії з питань житлово-комунального господарства, земельних відносин, екології та охорони довкілля за адресою: АДРЕСА_1 для встановлення існуючих меж та затвердження акту погодження меж, який виданий розробником земельної документації у зв`язку з відмовою ОСОБА_3 та ОСОБА_4 від його підписання (а.с. 110, т. 1).

З витягу з декларації ОСОБА_3 (а.с. 119, т. 1) вбачається, що остання має загальну площу земельних ділянок 0,8069 га + 0,1250 га землі, яку було поділено в спадщину у рівних частинах з ОСОБА_4 , в сумі отримано 0,9319 га.

Відповідно до листа ГУ ДПС у Житомирській області № 5304/6/06-30-12-04-17 від 24.05.2022 року, згідно переліку земельних ділянок зареєстрованих в інформаційних системах ДПС України, за фізичною особою ОСОБА_4 (РНОКПП НОМЕР_6 ) обліковуються наступні земельні ділянки, які знаходяться на території Житомирської області, Житомирського району, с. Василівка:

- для ведення особистого селянського господарства - у розмірі не більш як 2 гектари, площею 0,3 га;

- для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (села - не більш як 0,25 гектара), площею 0,125 га.

За наявною інформацією з інформаційних баз даних ІС «Податковий блок» в інтегрованій картці по земельному податку з фізичних осіб за кодом платежу 18010700 по ОСОБА_4 (РНОКПП НОМЕР_6 ) нараховано та сплачено:

- на земельну ділянку площею 0,3 га:

у 2019 році - нараховано 116,94 грн, сплачено 116,94 грн; у 2020 році - нараховано 116,94 грн, сплачено 116,94 грн; у 2021 році - нараховано 116,94 грн, сплачено 116,94 грн;

- на земельну ділянку площею 0,125 га:

у 2019 році - нараховано 95,19 грн, сплачено 95,19 грн; у 2020 році - нараховано 95,19 грн, сплачено 95,19 грн; у 2021 році - нараховано 95,19 грн, сплачено 95,19 грн.

Згідно переліку земельних ділянок зареєстрованих в інформаційних системах ДПС України, за ОСОБА_3 (РНОКПП НОМЕР_7 ) обліковуються наступні земельні ділянки, які знаходяться на території Житомирської області, Житомирського району, с. Василівка:

- для ведення особистого селянського господарства - у розмірі не більш як 2 гектари, площею 0,3 га;

- для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (села - не більш як 0,25 гектара), площею 0,125 га.

За даними інтегрованої картки ОСОБА_3 (РНОКПП НОМЕР_7 ) по земельному податку з фізичних осіб, на земельну ділянку площею 0,3 га:

у 2019 році - нараховано 116,94 грн, сплачено 116,94 грн; у 2020 році - нараховано 116,94 грн, сплачено 116,94 грн; у 2021 році - нараховано 116,94 грн, сплачено 116,94 грн.

- на земельну ділянку площею 0,125га:

у 2019 році - нараховано 95,19 грн, сплачено 95,19 грн; у 2020 році - нараховано 95,19 грн, сплачено 95,19 грн; у 2021 році - нараховано 95,19 грн, сплачено 95,19 грн (а.с. 235-236, т. 1).

20.10.2022 року завідувачем відділу земельних відносин та екології Березівської сільської ради Житомирського району Житомирської області ОСОБА_9 , техніком-землевпорядником ФОП Гайдамака м. Житомир ОСОБА_10 за участю старости Василівського старостинського округу Березівсбкої сільської ради Житомирського району Житомирської області Черпицького С. Й. в присутності заявників ОСОБА_3 та ОСОБА_4 та за відсутності ОСОБА_2 складено акт про обстеження земельних ділянок загальною площею 0, 6610 га, що рахується за домогосподарством АДРЕСА_1 ; межі фактичного користування земельними ділянками домогосподарства АДРЕСА_3 визначено шляхом кадастрової зйомки, про що додано схему до акту (а.с. 212, 213-214, т. 2).

Експертом Ткач О. Ю. у висновку за результатами проведення судової земельно-технічної експертизи № 62-Е/22 від 20.12.2022 року (а.с. 131-168, т. 2) зроблені наступні висновки:

площа фактичного користування ОСОБА_2 за адресою: АДРЕСА_1 , з цільовим призначенням для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) 0,1329га; для ведення особистого селянського господарства становить 0,1758 га (загальна площа 0,3087 га); площа фактичного користування земельними ділянками (біля будинку) ОСОБА_4 , ОСОБА_3 за адресою: АДРЕСА_1 , з цільовим призначенням для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) становить 0,2500га; для ведення особистого селянського господарства становить 0,4107га, (загальна площа 0,6607га) (див. дослідницьку частину висновку та додаток № 1).

Межі фактичного користування земельними ділянками за адресою: АДРЕСА_1 та 8 не відповідають межам відповідно до правовстановлювальних документів та документації із землеустрою (див. дослідницьку частину висновку).

Загальна площа фактичного користування земельними ділянками ОСОБА_4 , ОСОБА_3 (0,8107 га) менша за площу земельних ділянок, що зазначена в погосподарській книзі (0,85 га) на 0,0393га.

У користуванні ОСОБА_4 та ОСОБА_3 є земельна ділянка для ведення особистого селянського господарства у с. Василівка на території Березівської сільської ради Житомирського району Житомирської області площею 0,1500 га. (див. схеми № 3, 4 та фото № 11, 12).

Зі схеми № 7 видно, що межа земельної ділянки за кадастровим номером 1822080900:04:001:0172 (зелений колір) зведена з межами (земельних ділянок за кадастровими номерами 1822080900:04:001:0089 (червоний колір) та 1822080900:04:001:0170 (синій колір) - накладання чи міжсмужжя відсутні (а.с. 158, т. 2).

Зі схем № 11, № 12, № 13 видно, що спільна межа земельних ділянок за кадастровим номером 1822080900:04:001:0089 та 1822080900:04:001:0172 (зелений колір) не відповідає межі фактичного користування (чорний колір). Фактичне користування ОСОБА_2 накладається на земельну ділянку за кадастровим номером 1822080900:04:001:0172, що належить ОСОБА_4 та ОСОБА_3 . Площа накладання становить 0,0034 га.

А також межа земельної ділянки за кадастровим номером 1822080900:04:001:0079 (жовтий колір) не відповідає межі фактичного користування (чорний колір). Фактичне користування ОСОБА_2 накладається на земельну ділянку за кадастровим номером 1822080900:04:001:0079. Площа накладання становить 0,0041 га (а.с. 161- 162, т. 2).

Зі схеми № 14 видно, що межа земельної ділянки за кадастровим номером 1822080900:04:001:0172 (зелений колір) не відповідає межам фактичного користування ОСОБА_4 та ОСОБА_3 (чорний колір) (а.с. 162, т. 2).

Зі схеми № 15 видно, що межа земельної ділянки за кадастровим номером 1822080900:04:001:0089 (червоний колір) не відповідає межам фактичного користування ОСОБА_2 (чорний колір) (а.с. 163, т. 2).

Зі схеми № 16 видно, що межа земельної ділянки за кадастровим номером 1822080900:04:001:0170 (синій колір) не відповідає межам фактичного користування ОСОБА_2 (чорний колір) (а.с. 163, т. 2).

Під час розгляду справи будо допитано експерта ОСОБА_11 та свідка ОСОБА_12 .

Серед іншого, експерт ОСОБА_11 пояснила суду, що межі фактичного користування всіма земельними ділянками не відповідають межам, які встановлені правовстановлючими документами та документацією із землеустрою. Крім того вказала, що, ймовірно, існує помилка у визначенні координат поворотних точок земельної ділянки Медведського та необхідно виправити таку технічну помилку в документації.

IV.Мотиви, з яких виходить суд, застосовані норми права та висновок.

Статтею 4 ЦПК України передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав.

Відповідно до ст. 5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Відповідно до ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін.

Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно ст.13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбаченому цим Кодексом випадках.

Кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу (частина перша статті 15, частина перша статті 16 Цивільного кодексу України).

Порушення права пов`язане з позбавленням його суб`єкта можливості здійснити (реалізувати) своє право повністю або частково.

Для застосування того чи іншого способу захисту, необхідно встановити які ж права (інтереси) позивача порушені, невизнані або оспорені відповідачем і за захистом яких прав (інтересів) позивач звернувся до суду. При оцінці обраного позивачем способу захисту потрібно враховувати його ефективність, тобто спосіб захисту має відповідати змісту порушеного права, характеру правопорушення, та забезпечити поновлення порушеного права.

Обґрунтованість підстав звернення до суду оцінюються судом у кожній конкретній справі за результатами розгляду позову.

Щодо вимоги про визнання недійсним рішення Василівської сільської ради Житомирського райну Житомирської області від 22.11.2019 року

Стаття 14 Конституції України гарантує право власності на землю гарантується. Це право набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону.

Статтею 41 Конституції України визначено, що кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним. Використання власності не може завдавати шкоди правам, свободам та гідності громадян, інтересам суспільства, погіршувати екологічну ситуацію і природні якості землі.

Відповідно до статті 13 Конституції України земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, природні ресурси її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони є об`єктами права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією.

Відповідно до статті 152 ЗК України держава забезпечує громадянам та юридичним особам рівні умови захисту прав власності на землю. Власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов`язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків. Захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється шляхом: а) визнання прав; б) відновлення стану земельної ділянки, який існував до порушення прав і запобігання вчиненню дій, що порушують права або створюють небезпеку порушення прав; в) визнання угоди недійсною; г) визнання недійсними рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування; ґ) відшкодування заподіяних збитків; д) застосування інших, передбачених законом, способів.

Суд визнає незаконним та скасовує правовий акт індивідуальної дії, виданий органом державної влади або органом місцевого самоврядування, якщо він суперечить актам цивільного законодавства і порушує цивільні права або інтереси (частина перша статті 21 ЦК України).

Згідно зі статтею 155 ЗК України у разі видання органом виконавчої влади або органом місцевого самоврядування акта, яким порушуються права особи щодо володіння, користування чи розпорядження належною їй земельною ділянкою, такий акт визнається недійсним.

Отже, правом на звернення до суду за захистом наділена особа у разі порушення, невизнання або оспорювання її прав, свобод та інтересів, а тому суд повинен установити, чи були порушені або не визнані права, свободи чи інтереси особи, яка звернулася до суду за їх захистом, і залежно від установленого вирішити питання про задоволення позовних вимог або про відмову у їх задоволенні.

Відповідно до частин другої, п`ятої статті 158 ЗК України виключно судом вирішуються земельні спори з приводу володіння, користування і розпорядження земельними ділянками, що перебувають у власності громадян і юридичних осіб, а також спори щодо розмежування територій сіл, селищ, міст, районів та областей. У разі незгоди власників землі або землекористувачів з рішенням органів місцевого самоврядування, центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, спір вирішується судом.

Згідно з частинами першою, третьою-п`ятою статті 79-1 ЗК України формування земельної ділянки полягає у визначенні земельної ділянки як об`єкта цивільних прав. Формування земельної ділянки передбачає визначення її площі, меж та внесення інформації про неї до Державного земельного кадастру. Сформовані земельні ділянки підлягають державній реєстрації у Державному земельному кадастрі. Земельна ділянка вважається сформованою з моменту присвоєння їй кадастрового номера. Формування земельних ділянок (крім випадків, визначених у частинах шостій-сьомій цієї статті) здійснюється за проєктами землеустрою щодо відведення земельних ділянок.

Відповідно до частини першої статті 50 Закону України «Про землеустрій» в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин, проєкти землеустрою щодо відведення земельних ділянок складаються у разі зміни цільового призначення земельних ділянок або формування нових земельних ділянок. Проекти землеустрою щодо відведення земельних ділянок погоджуються та затверджуються в порядку, встановленому ЗК України.

Отже, дозвіл на розробку проєкту землеустрою щодо відведення земельної ділянки означає дозвіл власника земельної ділянки здійснити певні дії на землі власника, аби мати змогу в подальшому точно визначити предмет власності. Отже, цей дозвіл наділяє заінтересовану особу повноваженням ідентифікувати на землі власника земельну ділянку, яку ця особа бажає отримати у власність у майбутньому. У постанові від 17 жовтня 2018 року у справі № 380/624/16-ц (провадження № 14-301цс18) Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку, що рішення про надання дозволу на розробку проєкту землеустрою не є правовстановлюючим актом і не гарантує особі чи невизначеному колу осіб набуття права власності чи користування на земельну ділянку.

Дозвіл на розробку проєкту землеустрою щодо відведення земельної ділянки означає дозвіл власника земельної ділянки здійснити певні дії на землі власника, аби мати змогу в подальшому точно визначити предмет відведення. Такий дозвіл наділяє заінтересовану особу лише повноваженням ідентифікувати на землі власника земельну ділянку, яку ця особа бажає отримати у власність або користування в майбутньому.

Надання дозволу на розробку проекту землеустрою не гарантує особі прийняття відповідним органом рішення про надання земельної ділянки у власність. Дозвіл і проект землеустрою, розроблений на його підставі, є лише стадіями єдиного процесу надання земельної ділянки у власність.

Таким чином, оспорюване рішення про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки в постійне користування не призводить до виникнення, зміни або припинення прав на земельну ділянку в процесі її відведення, не має самостійного значення з метою відновлення та/або захисту прав співвласника, а тому само по собі не порушує законні права та інтереси позивача.

Відтак суд відмовляє у задоволенні вимоги в цій частині.

Щодо вимоги про зобов`язання відповідача усунути перешкоди у користуванні земельною ділянкою

При наданні оцінки вказаним правовідносинам суд вважає занеобхідне вказати наступне.

Відповідно до частини першої статті 319 ЦК України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.

Згідно з частиною першою статті 321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Відповідно до статті 391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.

Згідно зі статтею 126 ЗК України державний акт є документом, що посвідчує право власності на земельну ділянку, надану у власність відповідним рішенням.

Відповідно до частини першої статті 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Відповідно до частини першої статті 1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Статтею 91 ЗК України встановлено, що власники земельних ділянок зобов`язані не порушувати прав власників суміжних земельних ділянок та землекористувачів, а також дотримуватися правил добросусідства.

Частиною другою статті 103 ЗК України визначено, що власники та землекористувачі земельних ділянок зобов`язані не використовувати земельні ділянки способами, які не дозволяють власникам, землекористувачам сусідніх земельних ділянок використовувати їх за цільовим призначенням (неприпустимий вплив).

Оскільки з фактичних обставин справи встановлено, що позивач має у власності земельну ділянку 0,25 га з цільовим призначенням для будівництва та обслуговування будинку. Крім того, остання користується земельною ділянкою для ведення особистого селянського господарства, за яку сплачує податок. Право власності ж на земельну ділянку для обслуговування будинку набуто позивачем у 2021 році, що мало наслідком набуття частини будинку в порядку спадкування після померлої матері за заповітом. Особливості набуття права на земельну ділянку у разі набуття права на жилий будинок, будівлю або споруду визначені ст. 120 ЗК України та ст. 377 ЦК України. В той же час позивачем зазначено, що ділянку, якою вона користується для ведення особистого селянського господарства, ще її батьку ОСОБА_6 було виділено в період 1986 - 1900 років. Отже, треба керуватися нормами права, які склалися на момент набуття права користування земельною ділянкою батьком позивачки, та безпосередньо позивачкою, оскільки це різні часові проміжки дії норм права, які регулюють земельні правовідносини.

Відповідно до статті 8 ЗК України 1990 року у тимчасове користування на умовах оренди земля надається громадянам України, підприємствам, установам і організаціям, громадським об`єднанням і релігійним організаціям, спільним підприємствам, міжнародним об`єднанням і організаціям з участю українських та іноземних юридичних осіб і громадян, підприємствам, що повністю належать іноземним інвесторам, а також іноземним державам, міжнародним організаціям, іноземним юридичним особам та фізичним особам без громадянства.

Орендодавцями землі є сільські, селищні, міські, районні Ради народних депутатів і власники землі.

Земля може надаватися в оренду в короткострокове користування до трьох років (для випасання худоби, сінокосіння, городництва, державних та громадських потреб) і довгострокове до п`ятдесяти років.

Умови, строки, а також плата за оренду землі визначаються за угодою сторін і обумовлюються в договорі.

Згідно з пунктом 1 частини першої статті 9 ЗК України 1990 року до відання сільських, селищних і міських районного підпорядкування Рад народних депутатів у галузі регулювання земельних відносин на їх території належить передача земельних ділянок у власність, надання їх у користування, в тому числі на умовах оренди, у порядку, встановленому статтями 17 і 19 цього Кодексу.

Сільські, селищні Ради народних депутатів надають земельні ділянки у користування для всіх потреб із земель сіл, селищ, а також за їх межами для будівництва шкіл, лікарень, підприємств торгівлі та інших об`єктів, пов`язаних з обслуговуванням населення (сфера послуг), сільськогосподарського використання, ведення селянського (фермерського) господарства, особистого підсобного господарства, індивідуального житлового, дачного і гаражного будівництва, індивідуального і колективного садівництва, городництва, сінокосіння і випасання худоби, традиційних народних промислів (частина перша статті 19 ЗК України 1990 року).

Право власності на землю або право користування наданою земельною ділянкою виникає після встановлення землевпорядними організаціями меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) і одержання документа, що посвідчує це право (частина перша статті 22 ЗК України 1990 року).

Право власності або право постійного користування землею посвідчується державними актами, які видаються і реєструються сільськими, селищними, міськими, районними Радами народних депутатів (частина перша статті 23 ЗК України 1990 року).

За статтею 24 ЗК України 1990 року право тимчасового користування землею, в тому числі і на умовах оренди, оформляється договором. Форма договору і порядок його реєстрації встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Згідно з пунктами 2, 3 Порядку державної реєстрації договорів оренди землі, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25 грудня 1998 року № 2073 (в редакції, чинній на час укладення договору оренди землі), державна реєстрація договорів оренди є офіційним визнанням і підтвердженням державою факту виникнення або припинення права оренди земельних ділянок.

Державна реєстрація договорів оренди проводиться виконавчим комітетом сільської, селищної та міської ради, Київською та Севастопольською міськими державними адміністраціями за місцем розташування земельної ділянки.

Тобто вже ОСОБА_6 мав право належним чином, у відповідності до норм діючого за життя законодавства, оформити своє право або користування (або права власності) на спірну земельну ділянку.

Відповідно до частини першої статті 1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Щодо норм права, які діяли на момент виникнення (набуття) права користування земельною ділянкою позивачем (травень 2015 рік, після смерті матері).

Відповідно до положень статті 80 Земельного кодексу України суб`єктами права на землі комунальної власності є територіальні громади, які реалізують це право безпосередньо або через органи місцевого самоврядування.

Згідно ст. 122, 123, 124 Земельного кодексу України міські ради передають земельні ділянки у власність або користування із земель комунальної власності відповідних територіальних громад для всіх потреб. Надання земельних ділянок державної або комунальної власності у користування здійснюється на підставі рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування. Передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування згідно з їх повноваженнями, визначеними статтею 122 цього Кодексу, шляхом укладення договору оренди земельної ділянки чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки.

Згідно зі статтею 206 Земельного кодексу України використання землі в Україні є платним. Об`єктом плати за землю є земельна ділянка. Плата за землю справляється відповідно до закону.

У разі надання земельної ділянки в оренду укладається договір оренди земельної ділянки, яким за положенням частини першої статті 21 Закону України «Про оренду землі» визначається орендна плата за землю як платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою.

Крім того, таке право (оренди або власності) підлягає обов`язковій державній реєстраціїї з огляду на вимоги Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на майно та їх обтяжень», який запроваджено в дію з 2004 року.

Однак таких доказів - зареєстрованого набуття права користування згаданою земельною ділянкою позивачем не надно. Сама по собі сплата земельного податку з боку ОСОБА_4 та ОСОБА_3 за користування даною земельною ділянкою не є підтвердженням належного набуття права користування (власності) такою ділянкою. Крім того, слід зауважити, що і ОСОБА_6 за життя (на момент смерті) не було належним чином оформлене набуте право на земельну ділянку, оскільки земельне законодавство постійно дінамічно змінюється, відтак і змінюються вимоги до набуття та реєстрації такого права. Суд зауважує, що виписки з погосподарських книг не є належними доказами в розумінні діючого законодавства, які свідчать про набуття особою певного права на земельну ділянку.

Відтак позовна вимога щодо зобов`язання відповідача ОСОБА_2 усунути перешкоди у користуванні і розпорядженні частиною земельної ділянки позивача не підлягає до задоволення.

Отже суд відмовляє у задоволенні вимог позивача у повному обсязі.

УХВАЛИВ:

У задоволенні позовних вимог ОСОБА_13 до ОСОБА_2 та Березівської сільської ради Житомирського району Житомирської області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, - ОСОБА_3 про визнання недійсним рішення органу місцевого самоврядування та усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою - відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено в день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне рішення складено та підписано 28.06.2024 року.

Суддя О. М. Дубовік