ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА
справа № 753/11979/24
провадження № 2/753/7308/24
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"01" липня 2024 р. суддя Дарницького районного суду м. Києва Сирбул О.Ф., вирішуючи питання про відкриття провадження у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 , який діє в інтересах малолітньої ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 до ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , третя особа: Служба у справах дітей Дарницької районної в м. Києві державної адміністрації про позбавлення батьківських прав та встановлення піклування над неповноліьною дитиною,
ВСТАНОВИВ:
У червні 2024 року до Дарницького районного суду міста Києва надійшов позов ОСОБА_1 , який діє в інтересах малолітньої ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 до ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , третя особа: Служба у справах дітей Дарницької районної в м. Києві державної адміністрації про позбавлення батьківських прав та встановлення піклування над неповноліьною дитиною.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 19 червня 2024 року позовну заяву передано судді Сирбул О.Ф.
Дослідивши позовну заяву та додані до неї документи, доходжу висновку про необхідність відмовити у відкритті провадження враховуючи таке.
Звертаючись із позовом до суду про позбавлення відповідачів батьківських прав відносно їх доньки ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_1 зазначає, що ОСОБА_2 народилась у Республіці Дагестан, Російська Федерація та у віці 9 місяців батьками була передана на виховання позивачу, який в кінці 2008 року вивіз дитину до України, де вона наразі й проживає в його родині.
Відповідно до долученої копії свідоцтва про народження ОСОБА_2 , вбачається, що вона народилась у Республіці Дагестан , батьком є ОСОБА_3 - громадянин Російської Федерації, мати - ОСОБА_4 - громадянка Російської Федерації, отже неповнолітня ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 є громадянкою Російської Федерації. Будь-яких документів, на підтвердження того, що ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 отримала громадянство України за весь час проживання на її території, до позовної заяви не долучено.
Отже, звертаючись із заявою про позбавлення батьківських прав, позивач (громадянин України) просить суд позбавити відповідачів - громадян Російської Федерації батьківських прав відносно їх дитини-громадянки Російської Федерації.
Відповідно до приписів частини першої статті 27 ЦПК України позови до фізичної особи пред`являються в суд за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем її проживання або перебування, якщо інше не передбачено законом.
Частиною десятою статті 28 ЦПК України визначено, що позови до відповідача, який не має в Україні місця проживання чи перебування, можуть пред`являтися за місцезнаходженням його майна або за останнім відомим зареєстрованим місцем його проживання чи перебування в Україні.
Згідно відомостей з електронного реєстру територіальної громади м. Києва вбачається, що відповідачі ОСОБА_3 та ОСОБА_4 не мають зареєстрованого місця проживання по місту Києву.
Крім того, позивач у позовній заяві зазначав, що відповідачі проживають на території Російської Федерації, відомостей про наявність у відповідачів на території України у власності нерухомого майна, позовна заява не містить.
Відповідно до статті 496 ЦПК України іноземці, особи без громадянства, іноземні юридичні особи, іноземні держави (їх органи та посадові особи) та міжнародні організації (далі - іноземні особи) мають право звертатися до судів України для захисту своїх прав, свобод чи інтересів. Іноземні особи мають процесуальні права та обов`язки нарівні з фізичними і юридичними особами України, крім випадків, передбачених Конституцією та законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.
Згідно з пунктом 2 частини першої статті 1 Закону України «Про міжнародне приватне право» іноземний елемент - це ознака, яка характеризує приватноправові відносини, що регулюються цим Законом, та виявляється в одній або кількох з таких форм: хоча б один учасник правовідносин є громадянином України, який проживає за межами України, іноземцем, особою без громадянства або іноземною юридичною особою.
Підсудність судам України цивільних справ з іноземним елементом визначається цивільним процесуальним кодексом України, законом або міжнародним договором, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України.
У випадках, встановлених законом або міжнародним договором, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України, підсудність судам України цивільних справ з іноземним елементом може бути визначено за угодою сторін (стаття 497 ЦПК України).
Верховний Суд у постанові від 07.07.2021 у справі № 127/26268/18 зазначив: «У міжнародному праві категорія «підсудність» застосовується для визначення розподілу як компетенції між судами існуючої в державі системи розгляду цивільних справ, так і компетенції судів щодо вирішення справ з іноземним елементом, тобто міжнародної підсудності. З урахуванням викладеного, на цивільні справи з іноземним елементом поширюються як загальні, так і спеціальні правила підсудності. Тому суд повинен був з`ясувати питання про те, чи поширюється його компетенція на розгляд даної справи».
Відповідно до частини першої статті 75 Закону України «Про міжнародне приватне право» підсудність судам України справ з іноземним елементом визначається на момент відкриття провадження у справі.
Статтею 76 Закону України «Про міжнародне приватне право» визначено, що суди розглядають будь-які справи з іноземним елементом у таких випадках: 1) якщо сторони передбачили своєю угодою підсудність справи з іноземним елементом судам України, крім випадків, передбачених у статті 77 цього Закону; 2) якщо на території України відповідач у справі має місце проживання або місцезнаходження, або рухоме чи нерухоме майно, на яке можна накласти стягнення, або знаходиться філія або представництво іноземної юридичної особи - відповідача; 3) у справах про відшкодування шкоди, якщо її було завдано на території України; 4) якщо у справі про сплату аліментів або про встановлення батьківства позивач має місце проживання в Україні; 5) якщо у справі про відшкодування шкоди позивач - фізична особа має місце проживання в Україні або юридична особа - відповідач - місцезнаходження в Україні; 6) якщо у справі про спадщину спадкодавець у момент смерті був громадянином України або мав в Україні останнє місце проживання; 7) дія або подія, що стала підставою для подання позову, мала місце на території України; 8) якщо у справі про визнання безвісно відсутнім або оголошення померлим особа мала останнє відоме місце проживання на території України; 9) якщо справа окремого провадження стосується особистого статусу або дієздатності громадянина України; 10) якщо справа проти громадянина України, який за кордоном діє як дипломатичний агент або з інших підстав має імунітет від місцевої юрисдикції, відповідно до міжнародного договору не може бути порушена за кордоном; 11) якщо у справі про банкрутство боржник має місце основних інтересів або основної підприємницької діяльності на території України; 12) в інших випадках, визначених законом України та міжнародним договором України.
До виключної підсудності судам України (статті 77 Закону України «Про міжнародне приватне право») ця справа з іноземним елементом не належить.
Частиною першою статті 16 ЗУ «Про міжнародне приватне право» визначено, що особистим законом фізичної особи вважається право держави, громадянином якої вона є. Неповнолітня ОСОБА_2 , 2008 року є громадянкою Російської Федерації.
Таким чином, враховуючи те, що відповідачі не мають на території України місце проживання або місцезнаходження, не мають рухомого чи нерухомого майна, на яке можна накласти стягнення (в тому числі на території Дарницького району м. Києва), до позовної заяваи не долучено угоди про погодження між сторонами підсудності справи з іноземним елементом судам України, вказана справа з іноземним елементом (за позовом ОСОБА_1 , який діє в інтересах малолітньої ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 до громадян Російської Федерації ОСОБА_3 та ОСОБА_4 третя особа: Служба у справах дітей Дарницької районної в м. Києві державної адміністрації про позбавлення батьківських прав) не підсудна Дарницькому районному суду м. Києва
Керуючись статтями 4-1, 55, 63, 76 Закону України «Про міжнародне приватне право», статтями 27, 28, 260, 353, 497 ЦПК України, суддя,-
У Х В А Л И В:
Відмовити у відкритті провадження у справі за позовом ОСОБА_1 , який діє в інтересах малолітньої ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 до ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , третя особа: Служба у справах дітей Дарницької районної в м. Києві державної адміністрації про позбавлення батьківських прав та встановлення піклування над неповноліьною дитиною.
Ухвала суду набирає законної сили з моменту її підписання суддею та може бути оскаржена протягом 15 днів з дня її проголошення.
Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Суддя:
Суд | Дарницький районний суд міста Києва |
Дата ухвалення рішення | 01.07.2024 |
Оприлюднено | 02.07.2024 |
Номер документу | 120077336 |
Судочинство | Цивільне |
Категорія | Справи позовного провадження Справи у спорах, що виникають із сімейних відносин, з них про позбавлення батьківських прав |
Цивільне
Дарницький районний суд міста Києва
Сирбул О. Ф.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні