Ухвала

від 28.06.2024 по справі 333/5363/24

КОМУНАРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ЗАПОРІЖЖЯ

Справа №333/5363/24

Провадження №1-кс/333/1854/24

УХВАЛА

Іменем України

28 червня 2024 року м.Запоріжжя

Комунарський районний суд м.Запоріжжя у складі: слідчого судді ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , старшого слідчого ТУ ДБР ОСОБА_3 , прокурора Запорізької спеціалізованої прокуратури у сфері оборони ОСОБА_4 , захисника підозрюваного адвоката ОСОБА_5 , підозрюваного ОСОБА_6 , розглянувши у відкритому судовому засіданні, у залі Комунарського районного суду м.Запоріжжя, клопотання старшого слідчого першого слідчого відділу (з дислокацією у місті Мелітополі та місті Запоріжжі) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Мелітополі, погоджене з прокурором Запорізької спеціалізованої прокуратури у сфері оборони ОСОБА_7 , про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у кримінальному провадженні №62024000000000077 відносно:

ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м.Запоріжжя, громадянина України, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,

підозрюваного за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.28 ч.4 ст.409 КК України, -

В С Т А Н О В И В:

27 червня 2024 року старший слідчий першого слідчого відділу (з дислокацією у місті Мелітополі та місті Запоріжжі) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Мелітополі ОСОБА_3 звернувся до суду із клопотанням про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у кримінальному провадженні №62024000000000077, відносно ОСОБА_6 , підозрюваного за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.28 ч.4 ст.409 КК України.

Вимоги клопотання обґрунтовані тим, що наказомначальника ІНФОРМАЦІЯ_2 №213від 07.09.2022року ОСОБА_6 призначено напосаду стрільця-помічникагранатометника 2відділення охорони1взводу охоронироти охорони ІНФОРМАЦІЯ_2 ,у військовомузванні «старшийсолдат».Таким чином,старший солдат ОСОБА_6 ,достовірно знаючисвої обов`язки,передбачені зазначенимвище законодавством,яке регламентуєпорядок виконаннявійськового обов`язку,проходження військовоїслужби,маючи можливістьналежно їхвиконувати,свідомо вчинивкримінальне правопорушенняпід часдії воєнногостану занаступних обставин.Так,в невстановленийв ходідосудового розслідуваннячас,однак непізніше 24лютого 2023року уначальника ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_8 виник злочиннийумисел направленийна зловживанняслужбовим становищем з метоюодержання неправомірної вигоди для самого себе, а саме безоплатного використання праці підлеглого особового складу під час виконання ремонтних робіт об`єктів нерухомості які належать йому та членам його родини та одержання неправомірної вигоди іншої фізичної особи, а саме ухилення військовослужбовця від виконання обов`язків військової служби, із збереженням грошового забезпечення військовослужбовця. Реалізуючи злочинний умисел направлений на зловживання службовим становищем з метоюодержання неправомірної вигоди для самого себе та іншої фізичної особи, у невстановлений в ході досудового розслідування час ОСОБА_8 зустрівся із стрільцем-помічником гранатометника 2 відділення охорони 1 взводу охорони роти охорони ІНФОРМАЦІЯ_2 старшим солдатом ОСОБА_6 та запропонував останньому ухилитись від несення обов`язків військової служби на час його залучення до виконання ремонтних робіт об`єктів нерухомості, які належать ОСОБА_8 та членам його родини, з одночасним збереженням ОСОБА_6 статусу військовослужбовця, належного грошового забезпечення, відповідних, передбачених діючим законодавством, соціальних благ та гарантій військовослужбовця, при одночасному фактичному увільненні від виконання безпосередніх обов`язків військової служби за посадою, наданням можливості працювати за вільним графіком роботи, не зважаючи на режим несення військової служби встановлений в його безпосередньому підрозділі. На вказану пропозицію військовослужбовець ОСОБА_6 погодився. Продовжуючи реалізовувати злочинний умисел направлений на зловживання службовим становищем з метоюодержання неправомірної вигодидля самогосебе таіншої фізичноособи ОСОБА_8 достовірно знаючи, що відповідно до положення про ЗОТЦК та СП районні, об`єднані районні центри комплектування та соціальної підтримки, як структурні підрозділи, підпорядковуються ІНФОРМАЦІЯ_4 , 24 лютого 2023 року, будучи начальником ЗОТЦК та СП, всупереч інтересам служби, переслідуючи мету приховування своєї злочинної діяльності, видав розпорядження щодо відрядження стрільця-помічника гранатометника 2 відділення охорони 1 взводу охорони роти охорони ІНФОРМАЦІЯ_2 старшого солдата ОСОБА_6 до ЗОТЦК та СП з 27 лютого 2023 року. 27 лютого 2023 року, продовжуючи реалізацію вищевказаного злочинного умислу, ОСОБА_8 , зловживаючи службовим становищем всупереч інтересам служби, з метою одержання неправомірної вигоди для самого себе та іншої фізично особи, в порушення ст.ст. 17, 65 Конституції України, ст.17Закону України«Про оборонуУкраїни»,ст.1Закону України«Про військовийобов`язок івійськову службу», ст.ст. 11, 16, 127, 128, 129, 130, 131, 199, 216 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, ст.ст. 1, 4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України та положення про ЗОТЦК та СП, відповідно до раніше досягнутої домовленості, направив ОСОБА_6 на об`єкти нерухомості, які належать ОСОБА_8 та членам його родини, для проведення ремонтних робіт, при цьому ОСОБА_8 взяв на себе обов`язок створення уявлення про йогозалучення нанесення обов`язківз військової ІНФОРМАЦІЯ_5 передбезпосереднім командиром ОСОБА_6 . У свою чергу ОСОБА_6 будучи військовослужбовцем та перебуваючи на посаді стрільця-помічника гранатометника 2 відділення охорони 1 взводу охорони роти охорони ІНФОРМАЦІЯ_2 , у військовому званні «старший солдат», в порушення ст.ст. 17, 65 Конституції України, ст.17Закону України«Про оборонуУкраїни»,ст.1Закону України«Про військовийобов`язок івійськову службу», ст.ст. 11, 16, 127, 128, 129, 130, 131, 199, 216 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, ст.ст. 1, 4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, діючи з прямим умислом, в умовах воєнного стану, за попередньою змовою групою осіб з начальником ІНФОРМАЦІЯ_4 ОСОБА_8 у період часу з 27 лютого 2023 року по 12 червня 2023 року та у період часу з 23 червня 2023 року по 31 липня 2023 року без поважнихпричин обов`язкивійськової службине виконував,проводив часна власнийрозсуд,не пов`язуючийого звиконанням обов`язківвійськової служби,тим самим фактично ухилявся від несення обов`язків військової служби шляхом обману.

Таким чином старший солдат ОСОБА_6 , перебуваючи на посаді стрільця-помічника гранатометника 2 відділення охорони 1 взводу охорони роти охорони ІНФОРМАЦІЯ_6 , за викладених вище обставин, підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.28 ч.4 ст.409 КК України ухилення військовослужбовця від несення обов`язків військової служби шляхом іншого обману, вчинене в умовах воєнного стану за попередньою змовою групою осіб.

26червня 2024року укримінальному провадженні№62024000000000077від 24.01.2024 року ОСОБА_6 вручено письмове повідомлення про підозру.

У судовому засіданні старший слідчий підтримав своє клопотання у повному обсязі та послався на обставини, які у ньому були викладені.

Прокурор в судовому засіданні стверджував, що вжиття більш м`яких запобіжних заходів, що передбачені КПК України, є недостатньою мірою з огляду на обставини скоєного та ризики, які існують.

Підозрюваний ОСОБА_6 , після роз`яснення йому слідчим суддею прав, передбачених ч.2 ст.193 КПК України, пояснив, що бажає, щоб його інтереси представляв адвокат ОСОБА_5 .

Захисник підозрюваного ОСОБА_6 адвокат ОСОБА_9 в судовому засіданні проти задоволення клопотання заперечував, зазначав про відсутність ризиків, передбачених ч.1 ст.177 КПК України, вказав на необґрунтованість висунутої підозри. За такого просив відмовити у задоволенні клопотання слідчого, покласти на підозрюваного обов`язки, визначені ст.194 КПК України.

Підозрюваний ОСОБА_6 заперечував щодо клопотання слідчого в повному обсязі, просив суд не обирати відносно нього такий суворий запобіжний захід.

Заслухавши думку сторін кримінального провадження, дослідивши клопотання, копії матеріалів, якими слідчий, прокурор обґрунтовують доводи клопотання, слідчий суддя дійшов висновку, що клопотання підлягає частковому задоволенню, виходячи з такого.

Судом встановлено, що до Єдиного реєстру досудових розслідувань були внесені відомості про скоєння кримінального правопорушення за ч.4 ст.409 КК України (кримінальне провадження №62024000000000077).

Клопотання слідчого погоджене з прокурором Запорізької спеціалізованої прокуратури у сфері оборони ОСОБА_7 та оформлене відповідно до вимог ст.184 КПК України. До матеріалів клопотання додані копії документів, якими слідчий обґрунтовує доводи клопотання, витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань щодо кримінального провадження, а також копії матеріалів, якими обґрунтовується необхідність застосування запобіжного заходу. Таким чином слідчим виконані вимоги ч.3 ст.184 КПК України у повному обсязі.

26.06.2024 року у кримінальному провадженні №62024000000000077 складено письмове повідомлення про підозру ОСОБА_6 та вручено останньому.

Згідно ч.1 ст.183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу.

Відповідно до вимог п.п.3 і 4 ст.5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та практикою Європейського суду з прав людини обмеження права на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою.

Як встановлено ч.2 ст.177 КПК України підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.

«Обґрунтована підозра» у скоєнні кримінального правопорушення передбачає наявність фактів або інформації, які могли б переконати об`єктивного спостерігача, що відповідна особа могла вчинити злочин (Ilgar Mammadov проти Азербайджану, п.88; Erdagoz проти Туреччини, п. 51; Fox, Campbell і Hartley проти Сполученого Королівства, п 32).

Згідно з ч.1 ст.194КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбаченихстаттею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним ОСОБА_6 кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.409 КК України, підтверджується, зокрема, протоколами допитів свідків, інформацією отриманою з ІНФОРМАЦІЯ_3 щодо нарахування та виплати військовослужбовцям ОСОБА_6 , ОСОБА_10 та ОСОБА_11 грошового забезпечення, протоколами оглядів інформації щодо телефонних з`єднань мобільних телефоні, які належать військовослужбовцям ОСОБА_6 , ОСОБА_10 та ОСОБА_11 , висновком судової економічної експертизи, іншими матеріалами досудового розслідування у своїй сукупності. Інкриміноване підозрюваному кримінальне правопорушення, передбачене ч.4 ст.409 КК України, відноситься до категорії тяжких злочинів.

У клопотанні про застосування запобіжного заходу відносно підозрюваного сторона обвинувачення вказує на існування ризиків, передбачених п.п.1, 3, 4, 5 ч.1 ст.177 КПК України.

Ризиком у контексті кримінального провадження є певна ступінь можливості, що особа вдасться до вчинків, які будуть перешкоджати досудовому розслідуванню та судовому розгляду або ж створять загрозу суспільству. При визначенні ризиків закон не вимагає неспростовних доказів того, що підозрюваний однозначно, поза всяким сумнівом, здійснюватиме відповідні дії, однак вимагає обґрунтування, що він має реальну можливість їх здійснити. Отже ризики, які дають достатні підстави слідчому судді вважати, що підозрюваний може здійснити спробу протидії кримінальному провадженню у формах, передбачених ч.1 ст.177 КПК України, слід вважати наявними за умови достатньої їх ймовірності.

Так, повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення. передбаченого ч.2 ст.28 ч.4 ст.409 КК України. Враховуючи тяжкість покарання, що загрожує підозрюваному у разі визнання його винним у вчиненні кримінального правопорушення, з огляду на те, що підозрюваний з метою уникнення настання такої кримінальної відповідальності може переховуватися від органу досудового розслідування та суду, слідчий суддя приходить до переконання, що наявний ризик, передбачений п.1 ч.1 ст.177 КПК України, а саме: ризик у вигляді можливого переховування підозрюваного від органу досудового розслідування та суду.

Проте, аналізуючи вказаний ризик також в контексті практики Європейського суду з захисту прав людини, слід зазначити, що ризик втечі підсудного не може бути встановлений лише на основі суворості можливого вироку. Оцінка такого ризику має проводитись з посиланням на ряд інших факторів, які можуть або підтвердити існування ризику втечі або вказати, що вона маловірогідна і необхідність в утриманні під вартою відсутня (Panchenko v. Russia (Панченко проти Росії)). Ризик втечі має оцінюватися у світлі факторів, пов`язаних з характером особи, її моральністю, місцем проживання, родом занять, майновим станом, сімейними зв`язками та усіма видами зв`язку з країною, в якій така особа піддається кримінальному переслідуванню (Becciev v. Moldova (Бекчиєв проти Молдови)).

Розглядаючи ризик переховування підозрюваного в контексті практики Європейського суду з прав людини, слідчий суддя звертає увагу на характеризуючі дані на підозрюваного, відповідно до яких він є військовим, до кримінальної відповідальності не притягався, на виклики до слідчого з`являвся. Враховуючи викладене слідчий суддя приходить до висновку, що ризик переховування підозрюваного від органу досудового розслідування та суду є мінімальним.

Також слідчий суддя вважає мінімальним ризик, передбачений п.3 ч.1 ст.177 КПК України, а саме здійснювати вплив на свідків у кримінальному провадженні. Так, згідно пояснень слідчого і доданих до клопотання матеріалів кримінального провадження вбачається, що майже всі очевидці події допитані слідчим. Крім того сторона обвинувачення у клопотанні не зазначає на яких саме свідків може впливати підозрюваний та яким чином.

В частині посилання сторони обвинувачення на існування в рамках кримінального провадження ризиків, передбачених п.4 ч.1 ст.177 КПК України, слідчий суддя погоджується зі стороною захисту та вважає вказаний ризик недоведеним стороною обвинувачення.

Таким чином, оскільки слідчим та прокурором доведено обґрунтованість підозри стосовно ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.28 ч.4 ст.409 КК України, що підтверджується матеріалами клопотання, наявність достатніх підстав вважати, що існує декілька ризиків, передбачених статтею 177 КПК України, хоча і у мінімальному прояві, однак не надано доказів про недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризикам, зазначених в клопотанні (п.3 ч.1 ст.194 КПК України), слідчий суддя, враховуючи дані про особу підозрюваного, наявність стійких соціальних зв`язків, зокрема те, що він має місце реєстрації та постійного проживання, проходить службу, обставини скоєння кримінального правопорушення, вважає, що вагомих підстав для застосування щодо підозрюваного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою з матеріалів клопотання не вбачається, у зв`язку з чим необхідно застосувати до підозрюваного ОСОБА_6 більш м`який запобіжний захід, ніж той, який зазначений в клопотанні.

При обранні запобіжного заходу суд враховує, що підозрюваному було проведено оперативне лікування і наразі він перебуває у відпустці для лікування за станом здоров`я до 14.07.2024 року.

Виходячи з конкретних обставин справи, слідчий суддя вбачає за доцільне застосувати до підозрюваного запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту за адресою свого проживання, а саме: АДРЕСА_1 до закінчення лікування, а починаючи з 15.07.2024 року за місцем несення служби у ІНФОРМАЦІЯ_7 , без застосування електронного засобу контролю, виходячи із вимог ст.181 КПК України, з покладенням на підозрюваного обов`язків передбачених ст.194 КПК України. За доведених ризиків, передбачених ч.1 ст.177 КПК України, застосування даного запобіжного заходу буде достатнім і дозволить забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного.

Відповідно до ст.198 КПК України висловлені в ухвалі слідчого судді, суду за результатами розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу висновки щодо будь-яких обставин, які стосуються суті підозри, обвинувачення, не мають преюдиціального значення для суду під час судового розгляду або для слідчого чи прокурора під час цього або іншого кримінального проваджень.

Керуючись, ст.ст.3, 176, 177, 178, 182, 183, 184, 194, 198 КПК України, слідчий суддя,-

У Х В А Л И В:

Клопотання старшого слідчого першого слідчого відділу (з дислокацією у місті Мелітополі та місті Запоріжжі) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Мелітополі, ОСОБА_3 , погоджене з прокурором Запорізької спеціалізованої прокуратури у сфері оборони ОСОБА_7 , про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у кримінальному провадженні №62024000000000077 задовольнити частково.

Застосувати до ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту з перебуванням останнього на період знаходження у відпустці для лікування за станом здоров`я за місцем свого проживання: АДРЕСА_1 , і після закінчення строку відпустки, а саме з 15.07.2024 року, за місцемнесення службиу ІНФОРМАЦІЯ_7 , на строк до 24 серпня 2024 року включно, без застосування електронних засобів контролю.

Дозволити підозрюваному ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , залишати своє місце перебування з метою відвідування лікаря.

Покласти на підозрюваного ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , наступні обов`язки, передбачені ч.5 ст.194 КПК України, а саме:

- не відлучатися за межі м.Запоріжжя без дозволу слідчого, прокурора або суду;

- повідомляти слідчого, прокурора чи суд, залежно від стадії кримінального провадження про зміну свого місця перебування (несення військової служби);

- прибувати до слідчого ТУ ДБР за кожною вимогою;

- утримуватися від спілкування зі свідками в даному кримінальному провадженні;

- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон.

Роз`яснити ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , що відповідно до ч.5 ст.181 КПК України, працівники ТУ ДБР з метою контролю за його поведінкою, мають право з`являтися за місцем виконання запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту, вимагати надання усних чи письмових пояснень з питань, пов`язаних із виконанням покладених на нього зобов`язань.

В разі невиконання вищевказаних зобов`язань, до підозрюваного може бути застосований більш жорсткий запобіжний захід.

Ухвала щодо застосування запобіжного заходу підлягає негайному виконанню після її проголошення.

Контроль за виконанням ухвали покласти на старшого слідчого першого слідчого відділу (з дислокацією у місті Мелітополі та місті Запоріжжі) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Мелітополі, ОСОБА_3 , в провадженні якого знаходиться кримінальне провадження.

Апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана протягом п`яти днів з дня її винесення до Запорізького апеляційного суду.

Слідчий суддя Комунарського районного суду

м.Запоріжжя ОСОБА_1