Рішення

від 14.05.2024 по справі 295/12356/21

БОГУНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. ЖИТОМИРА

Справа №295/12356/21

Категорія 75

2/295/92/24

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14.05.2024 року м. Житомир

Богунський районний суд міста Житомира у складі:

головуючої - судді Семенцової Л.М.,

за участі секретаря - Кирийчук А.Г.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 до товариства з обмеженою відповідальністю «Фінра» про встановлення факту перебування в трудових відносинах, зобов`язання виплатити заборгованість із заробітної плати та відшкодування моральної шкоди, -

ВСТАНОВИВ:

У вересні 2021 року позивачі звернулися до суду з указаним позовом, посилаючись на те, що в березні 2021 року їх було запрошено на співбесіду на посаду помічника юриста/менеджера з продажу в ТОВ «Фінра» бренд ДолгаНет Житомирську команду продажів, яка розташовувалася територіально в місті Житомирі та мала забезпечити безперебійне консультування клієнтів/продаж юридичних послуг, потік яких забезпечувався відповідачем через систему Бітрікс. Після проведеної з ними представником відповідача ОСОБА_5 співбесіди вони пройшли випробування та всі були прийняті на роботу в ТОВ «Фінра» на посаду помічника юриста, зокрема, ОСОБА_1 прийнято з 12.03.2021, ОСОБА_3 з 01.03.2021, ОСОБА_2 з 12.03.2021, ОСОБА_4 з 01.03.2021. У перший робочий день вони отримали повідомлення з налаштуванням програми, коди доступу та паролі. Помічник юриста мав щоденно телефонувати клієнтам, які залишали заявку на сайті ДолгаНет на допомогу юриста в закритті проблемних кредитів. Консультування по продуктах компанії, надсилання реквізитів для оплати пакетів юридичних послуг, збір інформації по кредитах клієнта-тіло кредиту, сума оплати, вимога сплатити, номер кредитного договору та його дата, контроль оплати, передання клієнта в юридичний відділ входило в обов`язки помічника юриста, а той, у свою чергу, мав готувати документи для клієнтів, яких завели в компанію помічники юриста, вести переговори з кредиторами, домовлятися за списання простроченої заборгованості.

Вимоги позову мотивовані також тим, що фактичний допуск до роботи підтверджується надсиланням кожному з позивачів коду доступу до програми Бітрікс ДолгаНет та роздруківками з цієї програми про співробітників/команда продажів «Team Житомир». Керівник відділу продажів ОСОБА_6 обіцяв офіційне працевлаштування для них з 01.05.2021. У відомостях на заробітну плату зазначена посада кожного з позивачів та дата початку трудових відносин, як вказано вище. Заробітна плата мала виплачуватися двічі на місяць шляхом перерахування коштів на картку, але кошти їм не були виплачені, та на їхні картки через картку власника компанії й керівника віддлілу продажів компанії надійшли лише бонуси від продажів. Вони неодноразово усно на ранкових нарадах зверталися до керівника ОСОБА_7 стосовно працевлаштування, на що він повідомив про те, що працевлаштування не входить у плани компанії. З невідомих причин 20.04.2021 та без попереднього повідомлення їм було заблоковано доступ до робочого місця, СРМ програми Бітрікс ДолгаНет, а також цього ж дня між ними були припинені трудові відносини. Внаслідок незаконних дій відповідача їм було завдано моральних страждань, вони перебували стресовому стані, у них виникли прострочення по кредитних зобов`язаннях, заборгованість зі сплати комунальних послуг, упущена вигода, чим завдано моральної шкоди.

Тому позивачі просять: 1) встановити факт перебування в трудових відносинах з ТОВ «Фінра», як факт, що має юридичне значення, позивачів: ОСОБА_1 з 12.03.2021, ОСОБА_8 з 01.03.2021, ОСОБА_2 з 12.03.2021, ОСОБА_4 з 01.03.2021; 2) зобов`язати відповідача згідно п. 8 ч. 2 ст. 16 ЦК України, ст. 237 КЗпП України виплатити їм заборгованість із заробітної плати із розрахунку ОСОБА_1 18694,87 грн, ОСОБА_2 18694,87 грн, ОСОБА_3 23548,36 грн, ОСОБА_4 23548,36 грн; 3) відповідно до п. 9 ч. 2 ст. 16 ЦК України, ст. 23 ЦК України, ст. 237-1 КЗпП України зобов`язати відповідача відшкодувати їм як незаконно звільненим моральну шкоду в загальній сумі 200000,00 грн, із розрахунку на кожного позивача по 50000,00 грн.

Ухвалою судді Богунського районного суду міста Житомира Семенцової Л.М. від 16.06.2022 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в справі, призначено до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження в судовому засідання з повідомленням (викликом) сторін.

Відзив на позовну заяву від відповідача до суду не надходив.

У судове засідання позивачі не з`явилися, про дату, час та місце розгляду справи повідомлялися належним чином, надали до суду заяви про розгляд справи за їхньої відсутності, вказавши про підтримання позову.

Представник відповідача в судове засідання також не з`явився, будучи належним чином повідомленим про дату, час та місце розгляду справи, поважних причин неявки до суду не повідомив.

Згідно ч. 1 ст.280ЦПК України у разі неявки в судове засідання відповідача, який належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання, без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки, не подав відзив, позивач не заперечує проти заочного вирішення справи, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів.

Суд, дослідивши письмові матеріали справи, з`ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позовна заява, оцінивши докази в їх сукупності, дійшов до наступного висновку.

Згідно з вимогами статей 12, 81 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Як передбачено ст. 77 ЦПК України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Сторони мають право обґрунтувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень.

Частиною 2 ст. 78 ЦПК України встановлено, що обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

За правилами ст. 43 Конституції України кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується. Держава створює умови для повного здійснення громадянами права на працю, гарантує рівні можливості у виборі професії та роду трудової діяльності, реалізовує програми професійно-технічного навчання, підготовки і перепідготовки кадрів відповідно до суспільних потреб. Використання примусової праці забороняється. Не вважається примусовою працею військова або альтернативна (невійськова) служба, а також робота чи служба, яка виконується особою за вироком чи іншим рішенням суду або відповідно до законів про воєнний і про надзвичайний стан. Кожен має право на належні, безпечні і здорові умови праці, на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом. Використання праці жінок і неповнолітніх на небезпечних для їхнього здоров`я роботах забороняється. Громадянам гарантується захист від незаконного звільнення. Право на своєчасне одержання винагороди за працю захищається законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 94 КЗпП України заробітна плата - це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку власник або уповноважений ним орган виплачує працівникові за виконану ним роботу.

Частиною 3 ст. 94 КЗпП України встановлено, що питання державного і договірного регулювання оплати праці, прав працівників на оплату праці та їх захисту визначаються цим Кодексом, Законом України «Про оплату праці»та іншими нормативно-правовими актами.

Згідно ч. 1 ст. 21 Закону України «Про оплату праці» працівник має право на оплату своєї праці відповідно до актів законодавства і колективного договору на підставі укладеного трудового договору.

Тобто, підставою виплати заробітної плати є наявність трудових відносин між сторонами, які в свою чергу виникають шляхом укладення між сторонами трудового договору.

За змістом ч. 1 ст. 3 КЗпП України трудові відносини працівників усіх підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, виду діяльності та галузевої належності, а також осіб, які працюють за трудовим договором з фізичними особами, регулює законодавство про працю.

Згідно ч. 1 ст. 21 КЗпП України трудовий договір є угода між працівником і власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом чи фізичною особою, за якою працівник зобов`язується виконувати роботу, визначену цією угодою, з підляганням внутрішньому трудовому розпорядкові, а власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган чи фізична особа зобов`язуються виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін.

Відповідно до ст. 24 КЗпП України трудовий договір укладається, як правило в письмовій формі. Додержання письмової форми є обов`язковим: при організованому наборі працівників; укладенні трудового договору в районах з особливими природними географічними і геологічними умовами та умовами підвищеного ризику для здоров`я; при укладенні контракту; у випадках, коли працівник наполягає на укладенні договору в письмовій формі; при укладенні трудового договору з неповнолітнім; при укладенні трудового договору з фізичною особою; в інших випадках, передбачених законодавством України.

При укладенні трудового договору громадянин зобов`язаний подати паспорт або інший документ, що посвідчує особу, трудову книжку, а у випадках, передбачених законодавством, - також документ про освіту (спеціальність, кваліфікацію), про стан здоров`я та інші документи.

Працівник не може бути допущений до роботи без укладення трудового договору, оформленого наказом чи розпорядженням власника або уповноваженого ним органу, та повідомлення центрального органу виконавчої влади з питань забезпечення формування та реалізації державної політики з адміністрування єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування про прийняття працівника на роботу в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Згідно Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо реформування загальнообов`язкового державного соціального страхування та легалізації фонду оплати праці», який набрав чинності 02 січня 2015 року, виключено частину четверту статті 24 КЗпП України, відповідно до якої трудовий договір вважається укладеним і тоді, коли наказ чи розпорядження не були видані, але працівника фактично було допущено до роботи.

Суд може визнати трудовий договір укладеним за відсутності наказу чи розпорядження, лише за умови дотримання інших умов, необхідних для його укладення, зокрема, виконання працівником обов`язку щодо надання паспорта або іншого документу, що посвідчує особу, трудової книжки, а у випадках, передбачених законодавством, - також документу про освіту (спеціальність, кваліфікацію), про стан здоров`я та інших документів, за наявності письмових чи інших доказів дотримання цих умов, окрім показань свідків.

З огляду на ці положення позивачі повинні були дотриматися умов, необхідних для укладення трудового договору, а саме скласти заяву про прийняття їх на роботу, подати паспорт або інший документ, що посвідчує особу, трудову книжку тощо.

Встановлення факту наявності трудових відносин між робітником і роботодавцем можливе при встановленні виконання робітником трудових функцій, підпорядкування робітника правилам внутрішнього трудового розпорядку, забезпечення робітнику умов праці та виплати винагороди за виконану роботу.

Подібні за змістом висновки містяться у постанові Верховного Суду від 06.04.2020 у справі № 462/7621/15-ц та від 24.11.2021 у справі № 361/3422/19.

У постанові від 07.08.2019 у справі № 522/4807/15-ц Верховний Суд дійшов до правового висновку про те, що відповідно до частини першої статті 21 КЗпП України трудовий договір є угода між працівником і власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом чи фізичною особою, за якою працівник зобов`язується виконувати роботу, визначену цією угодою, з підляганням внутрішньому трудовому розпорядкові, а власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган чи фізична особа зобов`язується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін.

Судом встановлено, що матеріали справи не містять доказів того, що позивачами були написані заяви про прийняття їх на роботу в ТОВ «Фінра», а саме ОСОБА_1 з 12.03.2021, ОСОБА_3 з 01.03.2021, ОСОБА_2 з 12.03.2021, ОСОБА_4 з 01.03.2021, та що вони надавали відповідачу свої трудові книжки та інші документи, отримували наказ про прийняття на роботу, укладали з відповідачем трудовий договір. Тобто, позивачі фактично усвідомлювали відсутність оформлення трудових відносин з відповідачем, а отже й погоджувалися з цим.

При цьому судом не встановлено, що позивачі виконували обов`язки помічників юриста та підпорядковувалася правилам внутрішнього трудового розпорядку, встановленого відповідачем. Наявні в матеріалах справи таблиці та знімки екрану не засвідчені підписами або печатками ТОВ «Фінра» та в справі взагалі відсутні докази використання в роботі товариства програми Бітрікс ДолгаНет.

Відповідно до змісту чинної на час виникнення спірних правовідносин редакції ч. 3 ст. 24 КЗпП України позивачі не могли бути допущені до роботи без укладення трудового договору, оформленого наказом чи розпорядженням власника або уповноваженого ним органу, та повідомлення центрального органу виконавчої влади з питань забезпечення формування та реалізації державної політики з адміністрування єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування про прийняття працівника на роботу в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Аналіз досліджених доказів та встановлених обставин свідчить про те, що серед матеріалів справи відсутні належні, достатні та переконливі докази, які б підтверджували виконання позивачами обов`язку щодо надання роботодавцю - ТОВ «Фінра» паспорта або іншого документа, який посвідчує особу, трудової книжки, як визначено ст. 24 КЗпП України, й здійснення ними робіт за посадою помічника юриста та підпорядкування ними внутрішньому трудовому розпорядку ТОВ «Фінра», а в силу ст. 81 ЦПК України доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Тому суд не вбачає підстав для задоволення позову як у частині встановлення факту перебування позивачів у трудових відносинах з відповідачем, так і решти похідних від цієї вимоги позовних вимог, оскільки вимоги позивачів не знайшли свого підтвердження під час розгляду справи та не ґрунтуються на положеннях закону.

Керуючись ст. 43 Конституції України, ст. ст. 3, 21, 24, 94, 116, 237-1 КЗпП України, Законом України «Про оплату праці», ст. ст. 12, 76-81, 141, 259, 263-268, 280-282, 354 ЦПК України, -

УХВАЛИВ:

У задоволенні позову ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 до товариства з обмеженою відповідальністю «Фінра» про встановлення факту перебування в трудових відносинах, зобов`язання виплатити заборгованість із заробітної плати та відшкодування моральної шкоди відмовити.

Рішення може бути оскаржене до Житомирського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги в порядку, визначеному ЦПК України, протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відомості про учасників справи:

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (адреса: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ).

Позивач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (адреса: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 ).

Позивач: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 (адреса: АДРЕСА_3 , РНОКПП НОМЕР_3 ).

Позивач: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 (адреса: АДРЕСА_4 , РНОКПП НОМЕР_4 ).

Відповідач: товариство з обмеженою відповідальністю «Фінра» (адреса: 02068, м. Київ, вул. Ревуцького, 14, оф. 10, код ЄДРПОУ 44064215).

Суддя Л.М. Семенцова