Постанова

від 12.06.2024 по справі 911/1402/23

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"12" червня 2024 р. Справа№ 911/1402/23

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Алданової С.О.

суддів: Корсака В.А.

Євсікова О.О.

секретар судового засідання Сергієнко-Колодій В.В.,

за участю представників сторін згідно протоколу судового засідання,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Садівницького товариства "Рябина"

на рішення Господарського суду Київської області від 25.09.2023

у справі № 911/1402/23 (суддя Карпечкін Т.П.)

за позовом ОСОБА_1

до Садівницького товариства "Рябина"

про визнання недійсним рішення загальних зборів

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (далі - позивач; ОСОБА_1 ) звернувся до Господарського суду Київської області з позовом до Садівницького товариства "Рябина" (надалі - відповідач; СТ "Рябина"; Товариство; апелянт) про визнання недійсним рішення загальних зборів від 07.05.2023, оформлених протоколом № 3.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що з метою взяття участі 07.05.2023 у загальних зборах членів СТ «Рябина» він, як член вказаного садівницького товариства, направив у вказані дату час та місце свого представника, якого уповноважив представляти власні інтереси згідно довіреності від 05.05.2023.

Натомість, голова СТ «Рябина» ОСОБА_2 повідомив, що ОСОБА_1 начебто не є членом відповідача та відмовив в реєстрації уповноваженого представника для участі у загальних зборах через уповноваженого представника.

Тому, на думку ОСОБА_1 , недопущенням уповноваженого представника для прийняття участі у спірних загальних зборах членів СТ «Рябина» порушуються права позивача на участь в корпоративному управлінні відповідної юридичної особи.

Також ОСОБА_1 зазначив, що він та переважна більшість членів СТ «Рябина» не були належним чином та завчасно повідомлені про дату, місце та час проведення вказаних загальних зборів та їх порядок денний, що порушило їхні права як членів товариства на участь у вирішенні важливих питань його діяльності.

Окремо позивач вказує про порушення вимог статуту СТ «Рябина» та законодавства України відносно кворуму, оскільки на оскаржуваних загальних зборах були присутні особи в значно меншій кількості, ніж необхідно для наявності кворуму.

Так, позивач звернувся до Господарського суду Київської області за захистом порушених прав та інтересів, зумовлених неправомірністю скликання та проведення 07.05.2023 загальних зборів членів СТ «Рябина» на яких були прийняті рішення, а саме: щодо зміни кількісного складу учасників товариства, включення та виключення з товариства ряду учасників, внесення змін у статут товариства; обрання голови, членів правління та ревізійної комісії товариства, секретаря товариства та інше.

Рішенням Господарського суду Київської області від 25.09.2023 у справі № 911/1402/23 позовні вимоги задоволено повністю; визнано недійсними рішення загальних зборів Садівницького товариства "Рябина", прийняті на загальних зборах, які були проведені 07.05.2023; стягнуто з Садівницького товариства "Рябина" на користь ОСОБА_1 2 684 грн. витрат по сплаті судового збору.

За висновками місцевого господарського суду, наявність оформленої, хоча і з певними недоліками, членської книжки дає підстави для висновку, що слід виходити з того, що позивач скоріше є членом Товариства, оскільки неспростовних даних зворотного, в матеріалах справи не має. Відповідний доказ членства існує і відповідає фактичним обставинам справи. Членство ОСОБА_1 також підтверджено довідкою, виданою Товариством, спростування якої відповідачем не є переконливим.

Суд першої інстанції зазначив, що членство позивача не є безпосереднім предметом спору у даній справі, тому для цілей розгляду цієї справи місцевий господарський суд виходить з того, що позивач все ж є членом Товариства та, відповідно, має право на звернення до суду з позовом, що розглядається, за суб`єктними ознаками.

Окремо місцевий господарським судом зазначено, що згідно відомостей, що містяться в Єдиному державну реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань загальна кількість членів товариства становить 228.

На зборах, згідно з текстом протоколу, були присутніми лише 85 членів при тому, що офіційно зареєстрованими є 288 чинних членів Товариства і жодна із сторін спору не змогла спростувати чи надати суду докази того, що на дату проведення спірних загальних зборів, кількість чинних членів товариства була меншою. Таким чином, як вказав суд першої інстанції, участь у загальних зборах менше 115 чинних членів Товариства, згідно з пунктами 27.2. та 27.3. Статуту та статті 15 Закону України «Про кооперацію», позбавляє будь-яке прийняте такими зборами рішення юридичної сили.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, Садівницьке товариство "Рябина" звернулось до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду Київської області від 25.09.2023 у справі № 911/1402/23 та прийняти нове, яким відмовити в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Садівницького товариства "Рябина" про визнання недійсними рішень загальних зборів СТ "Рябина", прийнятих 07.05.2023.

Апеляційна скарга мотивована тим, що судом першої інстанції: неповно з`ясовано обставини, що мають значення для справи; неправильно застосовано вимоги матеріального права з порушенням норм процесуального права; викладено висновки, які не відповідають обставинам справи.

Апелянт зазначає, що ОСОБА_1 не є членом СТ «Рябина». Відтак, на думку відповідача, відсутнім є порушення останнім прав та інтересів ОСОБА_1 рішенням загальних зборів СТ «Рябина» від 07.05.2023, оформлених протоколом № 3.

Також в апеляційній скарзі відповідач просить долучити до матеріалів справи витяг з Державного земельного кадастру про право власності на земельну ділянку НОМЕР_2 на території СТ «Рябина» від 01.06.2021.

Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 15.12.2023 апеляційна скарга відповідача у справі № 911/1402/23 передана на розгляд колегії суддів у складі: Алданова С.О. (головуючий), Корсак В.А., Євсіков О.О.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 29.02.2024 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Садівницького товариства "Рябина" на рішення Господарського суду Київської області від 25.09.2023 у справі № 911/1402/23; розгляд апеляційної скарги Садівницького товариства "Рябина" на рішення Господарського суду Київської області від 25.09.2023 у справі № 911/1402/23 призначено на 29.04.2024.

21.03.2024 на адресу суду апеляційної інстанції від ОСОБА_1 надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому позивач просить залишити її без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін. Позивач зазначає, що членство позивача у Товаристві підтверджується членською книжкою від 19.07.2019 та довідкою вих. № 19 від 15.09.2020, за підписом поточного голови правління ОСОБА_2

ОСОБА_1 вказує, що оскільки він беззаперечно є членом СТ «Рябина», то і прийняття на загальних зборах членів СТ «Рябина» будь-яких рішень, без належного повідомлення позивача - є прямим порушенням, зокрема, його корпоративного права на участь в управлінні Товариством, в тому числі права обирати та бути обраним до органу управління Товариства (а саме такі рішення були прийняті на оскаржуваних зборах), вносити свої пропозиції про покращення діяльності товариства, виправлення недоліків у роботі його органів і посадових осіб, тощо.

Також позивачем зазначається, що матеріалами справи доведено та судом першої інстанції вірно встановлено, що загальною кількістю членів СТ «Рябина» слід вважати 228 осіб, а тому кворум вважається наявним в разі присутності на зборах щонайменше 114 осіб +1. Втім такого кворуму на загальних зборах не було.

У судових засіданнях 29.04.2024 та 03.06.2024 апеляційним господарським судом по справі оголошувалась перерва.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 29.04.2024 відмовлено у задоволенні заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову у справі № 911/1402/23.

В частині викладеного апелянтом у апеляційній скарзі клопотання про врахування при розгляді справи витягу з Державного земельного кадастру про право власності на земельну ділянку НОМЕР_2 на території СТ «Рябина» від 01.06.2021, апеляційний господарський суд вказує, що статтею 80 ГПК України чітко врегульовано порядок і строки подання доказів учасниками справи.

Так, згідно з частинами 1-3 статті 80 ГПК України учасники справи подають докази у справі безпосередньо до суду. Позивач повинен подати докази разом з поданням позовної заяви. Відповідач, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, повинні подати суду докази разом з поданням відзиву або письмових пояснень третьої особи.

Якщо доказ не може бути поданий у встановлений законом строк з об`єктивних причин, учасник справи повинен про це письмово повідомити суд та зазначити: доказ, який не може бути подано; причини, з яких доказ не може бути подано у зазначений строк; докази, які підтверджують, що особа здійснила всі залежні від неї дії, спрямовані на отримання вказаного доказу; у випадку визнання поважними причин неподання учасником справи доказів у встановлений законом строк суд може встановити додатковий строк для подання вказаних доказів (частини 4, 5 статті 80 ГПК України).

У розумінні наведених положень докази, які підтверджують заявлені вимоги, мають бути подані учасниками справи одночасно з заявами по суті справи у суді першої інстанції, а неможливість подання доказів у цей строк повинна бути письмово доведена позивачем суду та належним чином обґрунтована.

У свою чергу, статтею 269 ГПК України, якою встановлено межі перегляду справи в суді апеляційної інстанції, передбачено, що докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього.

Системний аналіз положень статей 80 та 269 ГПК України свідчить, що докази, якими учасники справи обґрунтовують свої вимоги, повинні існувати на момент звернення до суду з відповідним позовом, і саме на учасника справи покладено обов`язок подання таких доказів. Єдиний винятковий випадок, коли можливим є прийняття судом (у тому числі апеляційної інстанції) доказів з порушенням встановленого строку, - наявність об`єктивних обставин, які унеможливлюють своєчасне вчинення такої процесуальної дії (наприклад, якщо стороні не було відомо про існування доказів), тягар доведення яких також покладений на учасника справи.

Частиною 8 статті 80 ГПК України також передбачено, що докази, не подані у встановлений законом або судом строк, до розгляду судом не приймаються, крім випадку, коли особа, яка їх подає, обґрунтувала неможливість їх подання у вказаний строк з причин, що не залежали від неї.

Водночас, апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених в суді першої інстанції. При цьому, суд апеляційної інстанції перевіряє законність рішення суду першої інстанції в межах тих обставин та подій, які мали місце під час розгляду справи судом першої інстанції.

Аналогічний висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 27.06.2018 у справі № 756/1529/15-ц.

Відтак, суд апеляційної інстанції не вправі надавати оцінку вказаним доказам під час апеляційного перегляду оскаржуваного рішення, так як наведені у них обставини не були відомі суду під час розгляду спору по суті у суді першої інстанції, а отже не можуть впливати на оцінку законності чи обґрунтованості рішення.

На переконання колегії суддів, така обставина, як необхідність подання нових доказів у суді апеляційної інстанції на спростування позиції іншої сторони, викладеної у позовній заяві чи у відзиві, не може бути визнана поважною причиною неподання доказів у встановлений процесуальний строк.

За висновками апеляційного господарського суду, в апеляційній скарзі апелянт не обґрунтував належним чином причин неподання витягу з Державного земельного кадастру про право власності на земельну ділянку НОМЕР_2 на території СТ «Рябина» від 01.06.2021 до суду першої інстанції, враховуючи, що у відзиві на позовну заяву відповідач заперечував проти позовних вимог, проте до нього, а також до моменту прийняття судом першої інстанції рішення у цій справі, відповідач не додав відповідного доказу. Відтак, такий доказ не приймається колегією суддів до уваги під час апеляційного розгляду справи № 911/1402/23.

Крім того, суд апеляційної інстанції вказує, що така обставина як відсутність існування доказів на момент звернення до суду з відповідним позовом взагалі виключає можливість прийняття судом апеляційної інстанції додаткових доказів у порядку ст. 269 ГПК України незалежно від причин неподання таких доказів. Навпаки, саме допущення такої можливості судом апеляційної інстанції матиме наслідком порушення наведених норм процесуального права, а також принципу правової визначеності, ключовим елементом якого є однозначність та передбачуваність правозастосування, а отже системність і послідовність у діяльності відповідних органів, насамперед судів (аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 06.02.2019 у справі № 916/3130/17).

В наведеному судовою колегією зазначається, що долучені апелянтом до додаткових пояснень від 10.06.2024 докази датовані після прийняття судом першої інстанції спірного рішення, зокрема, в період з 27.09.2023 по 10.05.2024. Відтак, суд апеляційної інстанції не вправі надавати оцінку відповідним доказам під час апеляційного перегляду оскаржуваного рішення.

Також 12.06.2024 від відповідача надійшло клопотання про витребування доказів та призначення технічної експертизи документів. У клопотанні заявник зазначає про об`єктивну неможливість його подання до апеляційного господарського суду, у зв`язку із чим просить поновити відповідачу строк для його подачі.

Щодо поданого апелянтом клопотання, колегія суддів прийшла до висновку, що вищезазначене клопотання підлягає залишенню без розгляду, з огляду на таке.

В резолютивній частині ухвали Північного апеляційного господарського суду про відкриття апеляційного провадження у цій справі від 11.03.2024 запропоновано учасникам судового процесу подати відзив, заперечення на апеляційну скаргу та інші заяви/клопотання протягом 10 днів з дня отримання даної ухвали, а також вказано, що заяви, клопотання та інші документи, подані після закінчення процесуальних строків, встановлених ухвалою, залишаються без розгляду.

14.03.2024 відповідачем отримано ухвалу Північного апеляційного господарського суду справі № 911/1402/23 від 11.03.2024, що підтверджується довідкою про доставку електронного документа в електронний кабінет СТ «Рябина».

Відповідно до ч. 3 ст. 169 ГПК України заяви, клопотання і заперечення подаються та розглядаються в порядку, встановленому цим Кодексом. У випадках, коли цим Кодексом такий порядок не встановлений, він встановлюється судом.

Згідно зі статтею 118 ГПК України право на вчинення процесуальних дій втрачається із закінченням встановленого законом або призначеного судом строку. Заяви, скарги і документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом.

За змістом статті 119 ГПК України, суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення. Встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду.

Пропуск процесуального строку - це юридичний факт, який настає внаслідок бездіяльності уповноваженої особи в момент настання (або закінчення) цього строку з поважних причин чи з причини, що не можуть бути визнані такими, і такий, що породжує відповідні правові наслідки.

Таким чином пропущений процесуальний строк може бути поновлений лише за заявою учасника справи у разі, якщо суд визнає наведені причини пропуску цього строку поважними.

На переконання колегії суддів вказані відповідачем у клопотанні причини пропуску подання нових доказів не є поважними, позаяк останній не був обмежений в праві скористатися відповідними процесуальними правами по суті в межах строків та за правилами, визначеними ГПК України щодо їх подання до судів першої та апеляційної інстанцій.

За цих обставин судова колегія вирішила залишити без розгляду клопотання апелянта про витребування доказів та призначення технічної експертизи документів.

Окрім того, до апеляційного господарського суду 11.06.2024 з клопотаннями про долучення у справу доказів звернувся і позивач.

Зокрема, ОСОБА_1 просить долучити до матеріалів справи нотаріально засвідчену 08.06.2024 заяву свідка ОСОБА_3 .

Натомість, оскільки заява свідка ОСОБА_3 складена останньою 08.06.2024, з огляду на що вказана заява є новим доказом у цій справі, зважаючи, що такий доказ з`явився після прийняття місцевим господарським судом оскаржуваного рішення, колегія суддів, з урахуванням приписів ст. 80 ГПК України, дійшла висновку про відсутність правових підстав для прийняття його до уваги під час апеляційного розгляду справи № 911/1402/23.

Крім того, 11.06.2024 позивач подав до апеляційного господарського суду додаткові пояснення, до яких долучив постанову Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 05.06.2024 по справі № 756/14771/21, яку просить врахувати при прийнятті постанови.

У викладеному, колегія суддів вказує, що предметом спору у справі № 756/14771/21 є захист честі, гідності, ділової репутації, визнання інформації недостовірною та її спростування, в тому числі, про визнання недостовірної та такої, що порушує особисті немайнові права ОСОБА_1 , інформації, яка поширена ОСОБА_2 01 липня 2021 року під час проведення мітингу біля будівлі Київської міської ради за адресою: місто Київ, вул. Хрещатик, 36.

За таких обставин, з огляду на те, що спір у справі № 756/14771/21 є різноплановим за змістом по відношенню до спору у справі № 911/1402/23, а саме виник між різними сторонами, з іншого предмету та з інших підстав, колегія суддів не вбачає правових підстав для прийняття до уваги під час здійснення цього апеляційного розгляду постанови Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 05.06.2024 по справі № 756/14771/21, яка не має ніякого процесуального та правового значення в межах спору у справі № 911/1402/23.

Додатково суд апеляційної інстанції зазначає про подання відповідачем клопотання від 02.06.2024 про визнання зловживанням процесуальними правами ОСОБА_1 ; застосувати до позивача заходи процесуального примусу у вигляді штрафу. В обґрунтування вказаного клопотання відповідач зазначає, що адвокат Півень Д.А. за завданням ОСОБА_4 (дружини позивача) та ОСОБА_1 , який також є діючим адвокатом, звертається до різних судів, зокрема, Обухівського суду Київської області та Господарського суду Київської області, з однаковими або схожими позовами, що призводить до зміни підсудності та поділу справи на кілька проваджень у різних судах, що, на думку відповідача, ускладнює процес розгляду справи № 911/1402/23 та може порушити принцип єдності рішення, а відповідні дії адвоката Півня Д.А., ОСОБА_4 та ОСОБА_1 є виявом неповаги до Судової влади України, суперечать правилам адвокатської етики та підривають авторитет адвокатської спільноти.

В межах відповідного клопотання колегія суддів вказує, що за ст. 43 ГПК України залежно від конкретних обставин суд може визнати зловживанням процесуальними правами дії, що суперечать завданню господарського судочинства, зокрема: 1) подання скарги на судове рішення, яке не підлягає оскарженню, не є чинним або дія якого закінчилася (вичерпана), подання клопотання (заяви) для вирішення питання, яке вже вирішено судом, за відсутності інших підстав або нових обставин, заявлення завідомо безпідставного відводу або вчинення інших аналогічних дій, спрямованих на безпідставне затягування чи перешкоджання розгляду справи чи виконання судового рішення; 2) подання декількох позовів до одного й того самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав або подання декількох позовів з аналогічним предметом і з аналогічних підстав, або вчинення інших дій, метою яких є маніпуляція автоматизованим розподілом справ між суддями; 3) подання завідомо безпідставного позову, позову за відсутності предмета спору або у спорі, який має очевидно штучний характер; 4) необґрунтоване або штучне об`єднання позовних вимог з метою зміни підсудності справи, або завідомо безпідставне залучення особи як відповідача (співвідповідача) з тією самою метою; 5) укладення мирової угоди, спрямованої на шкоду правам третіх осіб, умисне неповідомлення про осіб, які мають бути залучені до участі у справі. Якщо подання скарги, заяви, клопотання визнається зловживанням процесуальними правами, суд з урахуванням обставин справи має право залишити без розгляду або повернути скаргу, заяву, клопотання.

Дослідивши клопотання відповідача, судова колегія вважає його необґрунтованим, оскільки наведені у клопотанні обставини не є підставами для визнання зловживанням процесуальними правами дій ОСОБА_1 в розумінні приписів ст. 43 ГПК України в рамках справи № 911/1402/23 та меж цього апеляційного провадження.

Після вирішення питання щодо поданих сторонами клопотань, колегія суддів перейшла до розгляду справи по суті.

Апелянт в судовому засіданні 12.06.2024 вимоги апеляційної скарги підтримав, просив рішення суду першої інстанції скасувати та прийняти нове про відмову у задоволенні позову.

Представник позивача в судовому засіданні 12.06.2024 проти вимог апеляційної скарги заперечував, просив залишити її без задоволення, а рішення місцевого господарського суду - без змін.

Відповідно до статті 269, частини 1 статті 270 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. У суді апеляційної інстанції справи переглядаються за правилами розгляду справ у порядку спрощеного позовного провадження з урахуванням особливостей, передбачених при перегляді справ в порядку апеляційного провадження.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши представлені докази в їх сукупності, заслухавши пояснення представників сторін, перевіривши правильність застосування місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права, апеляційний господарський суд дійшов висновку про задоволення апеляційної скарги, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, встановлено судом першої інстанції та перевірено колегією суддів, Садівницьке товариство «Рябина» (ідентифікаційний код юридичної особи 23568832) є об`єднанням громадян і неприбутковою організацією, що здійснює свою діяльність на земельній ділянці, наданій в користування для організації колективного саду Розпорядженням Ради Міністрів України від 08.12.1987 № 332, рішенням виконавчого комітету Обухівської районної Ради депутатів трудящих (Державний Акт на право користування землею, зареєстровано в книзі записів державних актів на право користування землею за № 98 1988 року) та рішенням Старобезрадичівської сільської Ради народних депутатів Обухівського району Київської області № 7 від 05.10.1987, загальною площею 30 гектарів, виділених із земель колгоспу імені Тельмана с. Старі Безрадичі Обухівського району Київської області, з кількістю ділянок 268.

На початку травня 2023 року на паркані домоволодіння ОСОБА_2 (керівник - СТ «Рябина») за адресою: АДРЕСА_1 (ОСОБА_2), було розміщено об`яву про:

- проведення 07.05.2023 о 12:00 за адресою: АДРЕСА_1 (ОСОБА_2), загальних зборів членів СТ «Рябина»;

- реєстрація членів СТ «Рябина» буде проводитись з 9:00 до 11:50 за місцем проведення загальних зборів;

- право на участь у зборах мають особи, що являються членами СТ «Рябина».

З метою взяття участі у наведених загальних зборах членів СТ «Рябина» позивач направив у вказані дату час та місце свого представника - Онищенка Т.О. , якого уповноважив представляти власні інтереси на підставі довіреності від 05.05.2023.

07.05.2023 представник ОСОБА_1 - Онищенко Т.О. прибув до місця проведення загальних зборів членів СТ «Рябина» за адресою: АДРЕСА_1 (ОСОБА_2), де з метою взяти участь у спірних загальних зборах намагався пройти відповідну реєстрацію.

Натомість ОСОБА_2 повідомив представнику ОСОБА_1 , що останній не є членом Товариства та відмовив в реєстрації уповноваженого представника для участі в загальних зборах членів СТ «Рябина».

Позивач, з підстав неправомірності, на його думку, скликання та проведення загальних зборів членів СТ «Рябина» від 07.05.2023, на яких були прийняті рішення, а саме: щодо зміни кількісного складу учасників товариства, включення та виключення з товариства ряду учасників, внесення змін до статуту товариства; обрання голови, членів правління та ревізійної комісії товариства, секретаря товариства та інше, звернувся до Господарського суду Київської області за захистом своїх порушених прав та інтересів, як члена Товариства.

З урахуванням наведеного, колегія суддів вказує, що предметом спору у цій справі є вимога про визнання недійними рішень загальних зборів членів СТ «Рябина», оформлених протоколом № 3 від 07.05.2023.

За ст. 1 Закону України «Про кооперацію» кооперація - система кооперативних організацій, створених з метою задоволення економічних, соціальних та інших потреб своїх членів.

Кооператив - юридична особа, утворена фізичними та/або юридичними особами, які добровільно об`єдналися на основі членства для ведення спільної господарської та іншої діяльності з метою задоволення своїх економічних, соціальних та інших потреб на засадах самоврядування (ст. 2 Закону України «Про кооперацію»).

Метою кооперації є задоволення економічних, соціальних та інших потреб членів кооперативних організацій на основі поєднання їх особистих та колективних інтересів, поділу між ними ризиків, витрат і доходів, розвитку їх самоорганізації, самоуправління та самоконтролю (ст. 3 Закону України «Про кооперацію»).

Статтею 4 Закону України «Про кооперацію» визначені основні принципи кооперації, за якими кооперація базується на таких основних принципах: добровільності вступу та безперешкодного виходу з кооперативної організації; соціальної справедливості, взаємодопомоги та співробітництва; рівного права голосу під час прийняття рішень (один член кооперативу - один голос); вільного вибору напрямів і видів діяльності; демократичного контролю за діяльністю кооперативних організацій та їх посадових осіб з боку членів кооперативних організацій; безпосередньої участі членів кооперативної організації у її діяльності.

Кооператив є первинною ланкою системи кооперації і створюється внаслідок об`єднання фізичних та/або юридичних осіб на основі членства для спільної господарської та іншої діяльності з метою поліпшення свого економічного стану (ст. 6 Закону України «Про кооперацію»).

За ст.ст. 10, 11 Закону України «Про кооперацію» членами кооперативу можуть бути громадяни України, іноземці та особи без громадянства, юридичні особи України та іноземних держав, що діють через своїх представників, які внесли вступний внесок та пай у розмірах, визначених статутом кооперативу, додержуються вимог статуту і користуються правом ухвального голосу. Членом кооперативу може бути фізична особа, яка досягла 16-річного віку і виявила бажання брати участь у його діяльності. Кооператив зобов`язаний вести облік своїх членів та видати кожному з них посвідчення про членство.

Вступ до кооперативу здійснюється на підставі письмової заяви. Особа, яка подала заяву про вступ до кооперативу, вносить вступний внесок і пай у порядку та розмірах, визначених його статутом.

Рішення правління чи голови кооперативу про прийняття до кооперативу підлягає затвердженню загальними зборами його членів. Порядок прийняття такого рішення та його затвердження визначається статутом кооперативу.

За ст. 12 Закону України «Про кооперацію» основними правами члена кооперативу є: участь в господарській діяльності кооперативу, а також в управлінні кооперативом, право голосу на його загальних зборах, право обирати і бути обраним в органи управління; користування послугами кооперативу; одержання кооперативних виплат та виплат на паї; одержання паю у разі виходу з кооперативу в порядку і в строки, визначені його статутом; право вносити пропозиції щодо поліпшення роботи кооперативу, усунення недоліків у роботі його органів управління та посадових осіб; право звертатися до органів управління та органів контролю за діяльністю кооперативу, посадових осіб кооперативу із запитами, пов`язаними з членством у кооперативі, діяльністю кооперативу та його посадових осіб, одержувати письмові відповіді на свої запити.

Основними обов`язками члена кооперативу є: додержання статуту кооперативу; виконання рішень органів управління кооперативу та органів контролю за діяльністю кооперативу; виконання своїх зобов`язань перед кооперативом; сплата визначених статутом кооперативу внесків. Законами, що регулюють діяльність окремих типів кооперативів або кооперативів за напрямами їх діяльності, та статутом кооперативу можуть бути передбачені додаткові права та обов`язки його членів.

Таким чином, в силу наведених нормативних приписів, особа стає членом кооперативу після прийняття правлінням чи головою кооперативу рішення про прийняття до кооперативу, яке підлягає затвердженню загальними зборами його членів.

З цього моменту особа набуває прав та обов`язків члена кооперативу.

За приписами частини першої статті 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Положеннями статті 16 ЦК України та статті 20 ГК України визначені способи захисту прав і законних інтересів суб`єктів господарювання.

Завданням суду при здійсненні правосуддя є, зокрема, забезпечення захисту прав і законних інтересів юридичних осіб, інтересів суспільства і держави. Відтак, встановивши наявність у особи, яка звернулася з позовом, суб`єктивного матеріального права або охоронюваного законом інтересу, на захист яких подано позов, суд з`ясовує наявність чи відсутність факту порушення або оспорення і, відповідно, ухвалює рішення про захист порушеного права або відмовляє позивачу в захисті. Вказані норми визначають об`єктом захисту порушене, невизнане або оспорюване право чи цивільний інтерес. Порушенням є такий стан суб`єктивного права, за якого воно зазнало протиправного впливу з боку правопорушника, внаслідок чого суб`єктивне право особи зменшилося або зникло як таке. Порушення права пов`язане з позбавленням можливості здійснити, реалізувати своє право повністю або частково.

Наведений вище підхід є загальним і може застосовуватися при розгляді будь-яких категорій спорів, оскільки недоведеність порушення прав, за захистом яких було пред`явлено позов, у будь-якому випадку є підставою для відмови у його задоволенні.

За ч.ч. 5, 6 ст. 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, є обов`язковими для всіх суб`єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить відповідну норму права. Висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, враховуються іншими судами при застосуванні таких норм права.

Згідно з усталеною практикою Верховного Суду відсутність (недоведеність) порушеного або оспорюваного права позивача є підставою для ухвалення рішення про відмову у задоволенні позову, незалежно від інших встановлених судом обставин (постанови від 28.09.2023 у справі № 921/325/22, від 18.07.2023 у справі № 910/12547/21, від 09.01.2024 у справі № 925/876/22).

Так, апеляційний господарський суд вказує, що пред`являючи позов про визнання недійсним рішення загальних зборів Садівницького товариства «Рябина» від 07.05.2023 позивач має довести (підтвердити) у встановленому законом порядку протиправність рішення та яким чином оспорюване ним рішення порушує (зачіпає) його права та законні інтереси, конкретно як члена Товариства, а суд, у свою чергу, - перевірити доводи та докази, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, і залежно від встановленого вирішити питання про наявність чи відсутність підстав для правового захисту позивача.

Близька за змістом правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 22.11.2023 у справі № 916/2929/22.

В наведеному колегія суддів вказує, що в підтвердження обставин членства в Товаристві, ОСОБА_1 подано копію довідки від 15.09.2020 № 19, виданою Головою правління СТ «Рябина» ОСОБА_2 та скріпленою печаткою, а також членську книжку від 19.07.2019.

Поряд із цим, судова колегія констатує, по-перше, що зі змісту членської книжки від 19.07.2019 не вбачається про дату та номер протоколу рішення загальних зборів Товариства, яким позивача було прийнято до СТ «Рябина» (запис відсутній).

Крім того, дані з членської книжки про сплату членських внесків (16.02.2019, 19.07.2019) не дають підстав для категоричного твердження про сплату позивачем членських внесків, що додатково свідчить про відсутність у нього корпоративного зв`язку з відповідачем.

Протоколу рішення загальних зборів Товариства, яким позивача було прийнято до СТ «Рябина» за заявами останнього матеріали справи також не містять.

Зворотнього до суду не представлено.

По-друге, довідка від 15.09.2020 № 19, видана головою правління СТ «Рябина» ОСОБА_2 , анульована останнім в листопаді 2020 року, що підтверджується актом № 1 від 10.11.2020.

Колегія зазначає, що вказані документи не є, в силу ст.ст. 76, 77 ГПК України, належними та допустимими доказами, що підтверджують обставини членства ОСОБА_1 у СТ «Рябина».

За викладеного, колегія суддів вважає необґрунтованими висновки суду першої інстанції про те, що позивач є членом Товариства, а тим самим про помилковість висновків місцевого господарського суду про порушення рішенням загальних зборів СТ «Рябина» від 07.05.2023 реальних прав та інтересів позивача.

Таким чином, з урахуванням того, що ОСОБА_1 не довів, що він є дійсним членом СТ «Рябина», то і відповідно останній не наділений правами та обов`язками члена Товариства в розумінні приписів Закону України «Про кооперацію», колегія суддів дійшла висновку про необґрунтованість та недоведеність, за викладених позивачем у позові підстав, вимог про визнання недійсними рішень загальних зборів СТ «Рябина», прийнятих на загальних зборах, що були проведені 07.05.2023.

З урахуванням вищенаведеного, знайшли своє підтвердження доводи апелянта про те, що ОСОБА_1 не є членом СТ «Рябина», а тим самим про відсутність порушення відповідачем його прав та інтересів рішенням загальних зборів СТ «Рябина» від 07.05.2023, оформлених протоколом № 3.

В свою чергу, викладені позивачем у відзиві на апеляційну скаргу заперечення не спростовують зазначених апелянтом в апеляційній скарзі доводів у цій частині та, в свою чергу, критично оцінюються апеляційним господарським судом в цілому.

Окремо суд апеляційної інстанції зазначає, що з огляду на вказані в цій постанові висновки щодо недоведеності порушення прав позивача, за захистом яких останнім пред`явлено відповідний позов, що у будь-якому випадку є підставою для відмови у задоволенні позову, правова оцінка дотримання відповідачем порядку скликання та проведення загальних зборів членів СТ «Рябина» від 07.05.2023 у цій постанові не надається.

Додатково апеляційний господарський суд вказує, що під час розгляду цієї справи позивачем долучено до матеріалів справи постанову Північного апеляційного господарського суду від 02.04.2024 у справі № 911/1542/23 за позовом ОСОБА_6 до Садівницького товариства "Рябина" про визнання недійсними та скасування рішень загальних зборів учасників товариства, згідно якої апеляційну скаргу Садівницького товариства "Рябина" залишено без задоволення, а рішення Господарського суду Київської області від 27.09.2023 у справі № 911/1542/23 - без змін.

З цього приводу колегія суддів зазначає таке.

Обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом (ч. 4 ст. 75 ГПК України).

Поряд із цим, в силу ч. 7 ст. 75 ГПК України правова оцінка, надана судом певному факту при розгляді іншої справи, не є обов`язковою для господарського суду.

Як вбачається зі змісту постанови Північного апеляційного господарського суду у справі № 911/1542/23 від 02.04.2024 спір у вказаному спорі виник між різними сторонами, фактичні обставини справи також не є однорідними зі справою № 911/1402/23.

Тому, враховуючи, що за приписом ч. 7 ст. 75 ГПК України правова оцінка, надана судом певному факту при розгляді іншої справи, не є обов`язковою для господарського суду, колегією суддів не вбачає правових підстав для прийняття до уваги під час здійснення цього апеляційного розгляду постанови Північного апеляційного господарського суду у справі № 911/1542/23 від 02.04.2024.

Статтею 129 Конституції України встановлено, що основними засадами судочинства є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно з частинами 1-3 статті 13 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Аналогічна норма міститься й у частині 1 статті 74 ГПК України.

Отже, за загальним правилом, обов`язок доказування певних обставин покладається на особу, яка посилається на ці обставини. При цьому доказування полягає не лише в поданні особами доказів, а й у доведенні їх переконливості. Розподіл між сторонами обов`язку доказування визначається предметом спору.

Змагальність сторін є одним із основних принципів господарського судочинства, зміст якого полягає у тому, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, тоді як суд, зберігаючи об`єктивність та неупередженість, зобов`язаний вирішити спір, керуючись принципом верховенства права.

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів) (стаття 86 ГПК).

Частиною 5 статті 236 ГПК України визначено, що обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 275 ГПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право, зокрема, скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове рішення у відповідній частині.

Частиною 1 статті 277 ГПК України передбачено, що підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

З огляду на викладене, апеляційний господарський суд дійшов висновку, що доводи, викладені відповідачем в апеляційній скарзі, знайшли своє підтвердження під час розгляду справи в апеляційному порядку, у зв`язку з чим оскаржене рішення суду підлягає скасуванню з прийняттям нового рішення про відмову у задоволенні позовних вимог, а апеляційна скарга, - задоволенню.

Судові витрати зі сплати судового збору відповідно до ст. 129 ГПК України покладаються на позивача - ОСОБА_1 .

Керуючись ст.ст. 129, 269, п. 2 ч. 1 ст. 275, ст.ст. 277, 281-284 ГПК України, Північний апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Садівницького товариства "Рябина" - задовольнити.

2. Рішення Господарського суду Київської області від 25.09.2023 у справі № 911/1402/23 - скасувати та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Садівницького товариства "Рябина" про визнання недійсним рішення загальних зборів повністю.

3. Стягнути з ОСОБА_1 (адреса:

АДРЕСА_2 , ідентифікаційний номер - НОМЕР_1 ) на користь Садівницького товариства «Рябина» (адреса: 08714, Київська обл., Обухівський р-н, с. Старі Безрадичі, ідентифікаційний код - 23568832) витрати по сплаті судового збору за подачу апеляційної скарги - 4 026,00 грн. (чотири тисячі двадцять шість гривень).

4. Доручити Господарському суду Київської області видати наказ на виконання постанови Північного апеляційного господарського суду.

5. Справу № 911/1402/23 повернути до Господарського суду Київської області.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до Верховного Суду у порядку та строк, що передбачені ст.ст. 287-289 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст постанови складено 28.06.2024.

Головуючий суддя С.О. Алданова

Судді В.А. Корсак

О.О. Євсіков