Постанова

від 25.06.2024 по справі 911/949/24

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"25" червня 2024 р. Справа№ 911/949/24

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Коротун О.М.

суддів: Суліма В.В.

Майданевича А.Г.

за участю секретаря судового засідання Безрука Д.Д.,

за участю представників згідно протоколу судового засідання від 11.06.2024;

від позивача: не з`явились;

від відповідача 1: не з`явились;

від відповідача 2: не з`явились;

від відповідача 3: не з`явились;

за апеляційною скаргою Акціонерного товариства Комерційний банк "Приватбанк"

на ухвалу Господарського суду Київської області від 01.05.2024

у справі № 911/949/24 (суддя - Шевчук Н.Г.)

за позовом Акціонерного товариства Комерційний банк "Приватбанк"

до:

1. Товариства з обмеженою відповідальністю "Агро-Злагода"

2. ОСОБА_1

3. ОСОБА_2

про солідарне стягнення 813 085, 01 грн заборгованості за кредитним договором № 43332146-КД-1 від 29.04.2022

ВСТАНОВИВ:

ІСТОРІЯ СПРАВИ

1. Короткий зміст поданої заяви про забезпечення позову

Акціонерне товариство Комерційний Банк "Приватбанк" подало позовну заяву з вимогами до Товариства з обмеженою відповідальністю "Агро-Злагода", ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про солідарне стягнення заборгованості за кредитним договором № 43332146-КД-1 від 29.04.2022 у розмірі 813 085,01 грн.

29 квітня 2024 року від Акціонерного товариства Комерційний Банк "Приватбанк" надійшла заява про забезпечення позову у справі № 911/949/24 шляхом накладення арешту на все майно, яке належить відповідачу-1 ТОВ "Агро-Злагода", відповідачу-2 ОСОБА_1 та відповідачу-3 ОСОБА_2 .

При цьому в обґрунтування заяви про забезпечення позову Акціонерне товариство Комерційний банк "Приватбанк" зазначило, що відповідач тривалий час не виконує взяті на себе зобов`язання - не здійснює щомісячних погашень кредиту, внаслідок чого у нього виникла заборгованість. У банку відсутні підстави вважати, що відповідачем будуть припинені недобросовісні дії щодо виконання обов`язків перед кредитором.

2. Короткий зміст оскаржуваної ухвали суду першої інстанції.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 01.05.2024 відмовлено в задоволенні заяви Акціонерного товариства Комерційний банк "Приватбанк" про забезпечення позову.

При цьому, суд першої інстанції в оскаржуваній ухвалі дійшов висновку, що заява про забезпечення позову не містить обґрунтованих мотивів, посилань на докази та самих доказів на підтвердження того, що обставини, на які заявник послався у заяві, свідчать про неможливість виконання рішення суду, у випадку його задоволення, в разі невжиття судом заходів забезпечення позову.

3. Надходження апеляційної скарги на розгляд Північного апеляційного господарського суду та межі апеляційного перегляду рішення суду.

Не погодившись з постановленою ухвалою, Акціонерне товариство Комерційний банк "Приватбанк" 10.05.2024 (засобами поштового зв`язку) звернулося до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою (яка була зареєстрована 13.05.2024), в якій просить прийняти апеляційну скаргу, відкрити провадження у справі. Скасувати ухвалу суду першої інстанції, заяву позивача про забезпечення позову задовольнити.

16.05.2024 Північний апеляційний господарський суд постановив ухвалу, якою апеляційну скаргу Акціонерного товариства Комерційний банк "Приватбанк" на ухвалу Господарського суду Київської області від 01.05.2024 у справі № 911/949/24 залишено без руху. Заявником було усунено недоліки у встановлений судом строк.

30.05.2024 Північний апеляційний господарський суд постановив ухвалу про відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою Акціонерного товариства Комерційний банк "Приватбанк" на ухвалу Господарського суду Київської області від 01.05.2024 у справі № 911/949/24. Розгляд справи було призначено на 25.06.2024.

31.05.2024 (через Електронний суд) до суду апеляційної інстанції від відповідача 1 надійшло клопотання про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції, поза межами приміщення суду, яке було задоволено судом.

В судове засідання 25.06.2024 сторони не з`явились. Щодо повідомлення сторін на судове засідання 25.06.2024 суд апеляційної інстанції зазначає наступне. Акціонерне товариство Комерційний банк "Приватбанк" отримало 30.05.2024 через Електронний суд ухвалу суду від 30.05.2024. Водночас, ухвали суду, надіслані на адреси відповідачів 1-3 були повернуті на адресу суду із причиною повернення: «адресат відсутній за вказаною адресою».

Відповідно до п. 4 ч. 6 ст. 242 ГПК України днем вручення судового рішення, зокрема, є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду. Доказів зміни місця реєстрації відповідача 1 та внесення відповідних даних до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань в порядку ЗУ «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань» ані суду першої інстанції, ані суду апеляційної інстанції надано не було.

При цьому, суд апеляційної інстанції звертає увагу на те, що право на доступ до правосуддя не є абсолютним, на цьому наголошує і Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях. Так, відповідачі не були позбавлені можливості вільного та безоплатного доступу до Єдиного реєстру судових рішень, знайомитись з ними на офіційному веб-порталі судова влада України.

4. Вимоги апеляційної скарги та короткий зміст наведених в них доводів

Апеляційна скарга мотивована тим, що оскаржувана ухвала була прийнята при неповному з`ясуванні всіх обставин справи.

Так, скаржник зазначив, що вжиття судом заходів забезпечення позову сприяє гарантуванню відновлення порушених прав позивача в разі задоволення позову та виконання постановленого судового рішення, що повністю відповідає практиці ЄСПЛ.

Оскільки відповідачі тривалий час не виконують взяті на себе зобов?язання, не здійснюють погашення заборгованості по кредиту, внаслідок чого виникла прострочена заборгованість та станом на 03.04.2024 становить 813 085,0 грн., з яких: 156 207,89 грн. - заборгованості за тілом кредиту, 624 831,59 грн - заборгованість перед державним бюджетом та 32 045,53 грн. - заборгованості за процентами, що свідчить про ухилення від виконання грошового зобов?язання (розрахунок заборгованості та виписки по відповідних рахунках містяться в матеріалах справи). Крім того, скаржник зазначив, що відповідачі не вживають жодних заходів на погашення заборгованості та не мають наміру цього робити, хоча й мають майнові ресурси. Вказане, за доводами скаржника, свідчить про недобросовісну поведінку відповідачів в контексті загальних засад цивільного законодавства та договірних зобов?язань, передбачених статтями 3, 509 Цивільного кодексу України.

Враховуючи, що матеріалами справи підтверджується наявність прямого зв`язку між запропонованими позивачем заходами забезпечення позову і предметом позову, існування реальної загрози зменшення майна відповідачів, їх грошових активів та те, що такі заходи не матимуть своїм наслідком створення перешкод у користуванні транспортними засобами поручителями, а тому можна дійти обґрунтованого висновку про наявність підстав для задоволення заяви про вжиття заходів забезпечення позову, що також буде узгоджуватись з висновками Верховного Суду, викладеними у постановах від 06.10.2022 у справі № 905/446/22 та від 14.12.2022 у справі № 922/1369/22.

А тому скаржник просив апеляційну скаргу у даній справі задовольнити, оскаржувану ухвалу скасувати, задовольнивши заяву про забезпечення позову.

5. Вимоги відзиву на апеляційну скаргу та короткий зміст наведених в них доводів, а також позиції інших учасників

Відповідачі своїм правом на подання відзиву в порядку ст. 263 ГПК України не скористались.

ПОЗИЦІЯ ПІВНІЧНОГО АПЕЛЯЦІЙНОГО ГОСПОДАРСЬКОГО СУДУ

6. Мотиви, з яких виходить Північний апеляційний господарський суд, та застосовані ним положення законодавства

Відповідно до ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції у межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Інститут вжиття заходів забезпечення позову є одним із механізмів забезпечення ефективного юридичного захисту. Забезпечення позову за правовою природою є засобом запобігання можливим порушенням прав чи охоронюваних законом інтересів юридичної або фізичної особи, метою якого є уникнення можливого порушення в майбутньому прав та охоронюваних законом інтересів позивача, а також можливість реального виконання рішення суду та уникнення будь-яких труднощів при виконанні у випадку задоволення позову. Схожі за змістом правові висновки щодо застосування статей 136, 137 ГПК України викладені у наступних постановах Верховного Суду: від 11.09.2018 у справі № 922/1605/18, від 14.01.2019 у справі № 909/526/18, від 21.01.2019 у справі № 916/1278/18, від 25.01.2019 у справі № 925/288/17, від 26.09.2019 у справі № 904/1417/19.

Процесуальні підстави для застосування заходів забезпечення позову визначає стаття 136 ГПК України, згідно із приписами якої господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Відповідно до статті 137 ГПК України позов забезпечується: 1) накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб; 2) забороною відповідачу вчиняти певні дії; 4) забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві, або виконувати щодо нього інші зобов`язання; 5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку; 6) зупиненням продажу майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно, або про виключення його з опису і про зняття з нього арешту; 8) зупиненням митного оформлення товарів чи предметів, що містять об`єкти інтелектуальної власності; 9) арештом морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги; 10) іншими заходами у випадках, передбачених законами, а також міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України (частина 1 статті 137 Господарського процесуального кодексу України).

Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд повинен врахувати, що вжиття відповідних заходів може забезпечити належне виконання рішення про задоволення позову у разі ухвалення цього рішення, а їх невжиття, - навпаки, ускладнити або навіть унеможливити таке виконання. (Аналогічна правова позиція викладена в постанові Великої Палати Верховного Суду від 15.09.2020 у справі №753/22860/17).

Так, за приписами частини першої статті 2 ГПК України встановлено, що завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.

Особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення із заявою про забезпечення позову. З цією метою обов`язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного заходу забезпечення позову.

Суд апеляційної інстанції зазначає, що адекватність заходу забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється господарським судом, зокрема, з урахуванням співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, з вартістю майна, на яке вимагається накладення арешту, або майнових наслідків від заборони відповідачу вчиняти певні дії.

Обранням належного, відповідно до предмета спору, заходу забезпечення позову дотримується принцип співвіднесення виду заходу до забезпечення позову із заявленими позивачем вимогами, чим врешті досягаються: збалансованість інтересів сторін та інших учасників судового процесу під час вирішення спору, фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову та, як наслідок, ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача без порушення або безпідставного обмеження при цьому прав та охоронюваних інтересів інших учасників провадження у справі або осіб, що не є учасниками цього судового процесу (така правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 12.04.2018 у справі № 922/2928/17 та у постанові Верховного Суду від 05.08.2019 у справі № 922/599/19).

Крім того, під час вирішення питання про вжиття заходів щодо забезпечення позову господарським судам необхідно дотримуватися принципу їх співмірності із заявленими позивачем вимогами. Заходи щодо забезпечення позову можуть бути вжиті судом лише в межах предмета позову. Під час вирішення питання про вжиття заходів щодо забезпечення позову господарським судам слід враховувати, що такими заходами не повинні блокуватися господарська діяльність юридичної особи, порушуватися права осіб, що не є учасниками судового процесу, застосовуватися обмеження, не пов`язані з предметом спору.

Отже, під час вирішення питання про вжиття заходів щодо забезпечення позову господарським судам необхідно дотримуватися принципу їх співмірності із заявленими позивачем вимогами.

Аналіз змісту наведеного свідчить, що забезпечення позову є засобом, спрямованим на запобігання можливим порушенням майнових прав чи охоронюваних законом інтересів юридичної або фізичної особи, що полягає у вжитті заходів, за допомогою яких у подальшому гарантується виконання судових рішень. При цьому сторона, яка звертається із заявою про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення з такою заявою.

У вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку з вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Суд апеляційної інстанції зазначає, що і в заяві про забезпечення позову, і в апеляційній скарзі жодним чином не обґрунтовано майновий стан Товариства з обмеженою відповідальністю "Агро-Злагода", не надано жодних доказів щодо підтвердження відсутності коштів або майна саме у Товариства з обмеженою відповідальністю "Агро-Злагода", натомість, одразу заявлено вимогу стосовно накладення арешту на все майно боржника та поручителів за кредитним договором.

Більше того, заява про забезпечення позову не містить будь-яких обґрунтованих доводів щодо реальних, існуючих обставин, які вказують на ймовірну складність або неможливість виконання рішення суду у разі задоволення позовних вимог, а матеріали апеляційного оскарження не містять доказів того, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду, або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав чи інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду. Так, у заяві про забезпечення позову містяться лише загальні міркування та припущення заявника стосовно ймовірності дій щодо подальшого відчуження або вчинення інших навмисних дій з метою ускладнення виконання рішення по цій справі у разі задоволення позову. При цьому, в заяві АТ КБ "Приватбанк" про вжиття заходів забезпечення позову відсутні будь-які доводи, посилання, обґрунтування на підтвердження того, що на даний час ТОВ "Агро-Злагода" здійснюються будь-які дії, спрямовані на реалізацію якогось майна.

А тому, суд апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції про відсутність підстав для задоволення поданої заяви та, відповідно, апеляційної скарги через їх необґрунтованість в розумінні ст. 74, 76-79, 80, 86, 269 ГПК України.

7. Висновки за результатами розгляду апеляційних скарг з посиланням на норми права, якими керувався суд апеляційної інстанції

З огляду на викладене, суд апеляційної інстанції погоджується з висновком місцевого господарського суду про відсутність підстав для задоволення заяви про забезпечення позову, та апеляційної скарги, відповідно.

Отже, згідно ст. 2, 6, 129, 136-137, 269, 270, 271, п. 1 ч. 1 ст. 275, ст. 276 ГПК України - суд апеляційної інстанції дійшов висновку про необхідність залишення апеляційної скарги у даній справі без задоволення, а ухвалу суду першої інстанції - без змін.

8. Судові витрати

З урахуванням відмови в задоволенні апеляційної скарги, понесені судові витрати за розгляд апеляційної скарги в суді апеляційної інстанції (судовий збір) покладаються на апелянта в порядку ст. 129 ГПК України.

Керуючись ст. 2, 129, 136-137, 269, 270, 271, п. 1 ч. 1 ст. 275, ст. 276, ст. 281, 282 ГПК України, Північний апеляційний господарський суд,

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Акціонерного товариства Комерційний банк "Приватбанк" на ухвалу Господарського суду Київської області від 01.05.2024 у справі № 911/949/24 - залишити без задоволення.

2. Ухвалу Господарського суду Київської області від 01.05.2024 у справі № 911/949/24 - залишити без змін.

3. Судовий збір, понесений у зв`язку з розглядом апеляційної скарги покласти на скаржника.

4. Матеріали оскарження повернути до суду першої інстанції.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та не підлягає оскарженню.

Повний текст постанови складено 01.07.2024.

Головуючий суддя О.М. Коротун

Судді В.В. Сулім

А.Г. Майданевич