Постанова

від 19.06.2024 по справі 904/4779/22

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19.06.2024 року м.Дніпро Справа № 904/4779/22

Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Верхогляд Т.А. (доповідача),

суддів: Паруснікова Ю.Б., Іванова О.Г.

секретар судового засідання: Зелецький Р.Р.

за участю учасників справи:

від позивача: Юрченко І.О., представник;

від відповідача: Тищенко Т.А., представник;

розглянувши апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Експлуатаційна компанія Дніпропетровського науково-дослідного інституту будівельного виробництва" на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 05.12.2023 року (повне рішення складено 14.12.2023, суддя Бажанова Ю.А.) у справі № 904/4779/22

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Експлуатаційна компанія Дніпропетровського науково-дослідного інституту будівельного виробництва", м. Дніпро

до Акціонерного товариства "ДТЕК Дніпровські електромережі", м. Дніпро

про стягнення збитків в сумі 236 928,40 грн,-

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Експлуатаційна компанія Дніпропетровського науково-дослідного інституту будівельного виробництва" звернулося до господарського суду Дніпропетровської області з позовом, в якому, з урахуванням заяви про зміну предмету позову, просило стягнути з Акціонерного товариства "ДТЕК Дніпровські електромережі" збитки у розмірі 236 928,40 грн.

Позовні вимоги мотивовані посиланням на те, що внаслідок втрат активної електроенергії у технологічних електричних мережах позивача (як основного споживача), пов`язаних з транспортуванням електричної енергії в електроустановки субспоживачів (АТ "Ощадбанк", ПрАТ "Київстар") за період з 01.01.2019 по 30.06.2022 у розмірі 42 936,84 кВт/год позивачу були спричинені збитки у заявленому розмірі, які підлягають компенсації з боку відповідача.

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 05.12.2023 року у даній справі у задоволенні позову відмовлено.

Рішення місцевого господарського суду мотивовано тим, що позивачем не доведено наявність усіх елементів складу господарського правопорушення, що є підставою для відмови у задоволенні позову про стягнення збитків.

Не погодившись з вказаним рішенням, Товариство з обмеженою відповідальністю "Експлуатаційна компанія Дніпропетровського науково-дослідного інституту будівельного виробництва" звернулось до Центрального апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення господарського суду скасувати та ухвалити нове рішення про задоволення позовних вимог у повному обсязі.

В обґрунтування доводів апеляційної скарги заявник посилається на наступні обставини:

- між сторонами наявний спір щодо врахування втрат електроенергії в технологічних електричних мережах позивача при здійсненні транспортування електричної енергії субспоживачам, який розглядається у цій справи, та відсутній спір щодо витрат на утримання технологічних мереж;

- питання правовідносин щодо втрат електроенергії в мережі та витрат на утримання мережі врегульовано між сторонами різними правочинами, проте суд першої інстанції переплутав додаток 6 до договору про спільне використання електричних мереж (кошторис витрат) з додатком 8 до договору споживача про надання послуг з розподілу електроенергії (порядок розрахунку втрат), що призвело до неправильного вирішення спору;

- в порушення п.4 додатку 16 договору споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії від 01.01.2019, укладеного між сторонами, відповідач не здійснював зменшення обсягів споживання позивача та продовжував використовувати його мережі для здійснення своєї підприємницької діяльності з передачі електроенергії субспоживачам, отримуючи від них плату;

- позивач через такі дії відповідача несе збитки, оскільки здійснює оплату електроенергії, яку фактично не споживає;

- НКРЕКП листом №13696/20.3/7-21 від 25.11.2021 надало роз`яснення, в якому зазначило, що розрахунок втрат в технологічних мережах позивача, що пов`язані з розподілом електричної енергії в електричні мережі субспоживачів, має визначатись ПрАТ "ДТЕК Дніпровські електромережі" розрахунковим шляхом відповідно до Методичних рекомендацій визначення технологічних витрат електричної енергії в трансформаторах і лініях електропередавання, затверджених наказом Міністерства енергетики та вугільної промисловості України від 21.06.2013 №399;

- за наслідками проведеної експертизи, судовим експертом Давидовим К.В. складено висновок за результатами проведення електротехнічного дослідження №568-22 від 30.09.2022, в якому зазначено, що обсяг втрат активної електроенергії у технологічних електричних мережах позивача, пов`язаних з транспортуванням електричної енергії в електроустановки субспоживачів за спірний період, становить 42 936,84 кВт-год;

- НКРЕКП листом №8689/20.3/7-23 від 21.08.2023 підтвердила безпідставність позиції відповідача щодо відмови визначати втрати розрахунковим шляхом і після змін до законодавства, що відбулися у жовтні 2022 року;

- дійшовши висновку, що позивачем не доведено наявність усіх елементів складу господарського правопорушення, суд першої інстанції не надав оцінку поведінці відповідача в розрізі наявності законних підстав з його боку у відмові підписувати додаток 8;

- господарським судом не враховано, що НКРЕКП у листі №13696/20.3/7-21 від 25.11.2021 зазначив, що вимоги відповідача про встановлення позивачем додаткових засобів обліку у даних правовідносинах є безпідставними;

- судом першої інстанції не встановлено відсутність вини відповідача у невиконанні п.4 додатку 16 та не надано оцінку його діям, пов`язаним з непідписанням додатку 8;

- суд першої інстанції дійшов помилкового висновку, що питання розрахунку втрат розрахунковим шляхом на підставі Методики було нормативно врегульовано лише з 26.03.2020, оскільки відповідні правові норми вже діяли з 19.04.2018, тому позивач правомірно заявив як початок спірного періоду саме з 01.01.2019.

У відзиві на апеляційну скаргу відповідач просить відмовити у її задоволенні, рішення господарського суду залишити без змін.

В обґрунтування своєї правової позиції відповідач вказує наступні доводи:

- позивач заявив позовні вимоги про стягнення з відповідача збитків у розмірі, значно більшому, ніж фактично сплачені ним витрати, пов`язані з розподілом електроенергії споживачам відповідача електромережами позивача у зв`язку з відсутністю розрахунку втрат електроенергії у його електричних мережах;

- позивач сплачував грошові кошти за тарифами, які діяли у розрахункових періодах, що увійшли до спірного періоду, а не за тарифами, які діяли у жовтні 2022 року;

- грошові кошти у розмірі 236 928,40 грн, які позивач намагається стягнути з відповідача, не є збитками, оскільки ці кошти не підпадають під визначення збитків;

- зі змісту пунктів 2,3 додатку 16 вбачається, що саме на споживача покладений обов`язок надати оператору системи розподілу (відповідачеві) всю інформацію, вихідні дані, необхідні для визначення в передбаченому Правилами роздрібного ринку електричної енергії, порядку величини технологічних втрат електричної енергії, що пов`язані з розподілом, транспортуванням електричної енергії в електричній мережі інших учасників роздрібного ринку. Позивач не виконав вищевказані обов`язки, передбачені умовами договору та не надав відповідачу обґрунтовані та достовірні дані, необхідні для розрахунку витрат;

- у разі відсутності у повному обсязі необхідних вихідних даних для визначення технологічних втрат електричної енергії, що пов`язані з розподілом, транспортуванням електричної енергії в електричні мережі інших учасників роздрібного ринку, втрати не розраховуються, обсяги спожитої електричної енергії, визначені за показами засобів обліку споживача, не коригуються (п.2 додатку №16 до договору споживача про надання послуг з розподілу);

- позивач, пославшись в апеляційній скарзі на положення п.6.23 Кодексу комерційного обліку електричної енергії у редакції 19.03.2018, змінив підстави позовних вимог, чим порушив положення ч.5 ст.259 Господарського процесуального кодексу України;

- судовий експерт Давидов К.В., при здійсненні розрахунку технологічних втрат електроенергії у технологічних мережах позивача нарахував втрати на втрати, що призвело до завищення розміру втрат, визначених розрахунковим шляхом, порівняно з фактичними втратами;

- у висновках НКРЕКП, викладених у листі №136/20.3/7-21 від 25.11.2021, не врахована вимога Методичних рекомендацій щодо визначення втрат електричної енергії в електричній мережі (елементах електричної мережі) за результатами вимірювань як різниця обсягів електричної енергії, обчислених за одночасно знятими показами лічильників, встановлених на вході і виході електричної мережі, а також особливості однолінійної схеми електропостачання позивача;

- ні положеннями чинного законодавства України, ні умовами договору, укладеного між сторонами, не встановлено безумовний обов`язок оператора системи розподілу змінювати умови договору, укладати будь-який додаток до договору, зокрема додаток 8 у редакції, запропонованій споживачем у разі, якщо оператор системи не згоден з запропонованими змінами та з запропонованою редакцією додатку;

- оскільки у позивача наявна технічна можливість встановити прилад обліку на виході зі своєї електричної мережі, докази економічної недоцільності встановлення цього лічильника відсутні у матеріалах справи, то у позивача, зважаючи на п.5.1 Методичних рекомендацій, відсутні правові підстави застосовувати ці Методичні рекомендації для визначення втрат у його мережах розрахунковим шляхом;

- висновок господарського суду про відсутність спорів між сторонами щодо договорів про спільне використання технологічних електричних мереж та додатків до них, зокрема, кошторису, відповідає дійсності, обставинам справи та доказам, які містяться у справі;

- суд першої інстанції дійшов правомірного висновку, що позивачем не доведено наявність усіх елементів складу господарського правопорушення, що є підставою для відмови у задоволенні позову про стягнення збитків.

У відповіді на відзив на апеляційну скаргу позивач вказує наступне:

- суд першої інстанції при вирішення спору застосував норми права, які регулюють відносини, що стосуються компенсації витрат на утримання мереж основного споживача, проте спірні правовідносини стосуються втрат електроенергії, що виникають при її транспортуванні споживачам;

- відповідач підтверджує, що він під час обліку спожитої позивачем електроенергії не враховує розмір втрат, котрі виникають у зв`язку з транспортуванням електроенергії субспоживачам. Таким чином, наявний факт порушення відповідачем зобов`язань, встановлених п.4 додатку 16 до договору споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії;

- у даних спірних правовідносинах збитками позивача є оплата за поставку та розподіл електроенергії у розмірах більших, ніж фактично ним спожиті. Факт їх оплати, а отже і фактичне понесення збитків позивачем, підтверджується платіжними дорученнями, котрі подані разом з позовом;

- причинний зв`язок між порушенням зобов`язання та збитками полягає у тому, що підставою для формування рахунків на оплату послуг розподілу електроенергії та її поставки є дані, які отримує та якими оперує відповідач у своєї діяльності як оператор систем розподілу; у свою чергу, позивач змушений сплачувати вказані рахунки;

- позивач не повинен доказувати наявність вини відповідача у заподіянні шкоди. На відповідача покладено тягар доказування того, що в його діях відсутня вина у заподіянні шкоди;

- відмова відповідача узгодити та підписати додаток 8 є безпідставною, адже розрахунок втрат електроенергії у мережах позивача моє проводитися розрахунковим шляхом.

У додаткових поясненнях позивач зазначає:

- законом не передбачена можливість відмови відповідача від підписання додатку 8 у зв`язку з тим, що позивач не встановив додатковий лічильник;

- закон не передбачає можливості відповідача не здійснювати визначення та облік втрат у разі відсутності додаткового лічильника, оскільки у такому випадку втрати визначаються розрахунковим шляхом;

- відмовляючись підписати додаток 8, відповідач не посилається на неправильність заповнення додатку чи його форми, не зазначає, що в додатку 8 невірно вказано довжину кабельної лінії чи марку трансформатора. Тобто, позивачем заповнено додаток 8 у повній відповідності до його форми, що опублікована на сайті відповідача, та у повній відповідності до набору елементів, котрий відображається у однолінійній схемі;

- не вважаються зміною підстав позову доповнення його новими обставинами при збереженні в ньому первісних обставин та зміна посилання на норми матеріального та процесуального права, тому посилання позивача у апеляційній скарзі на п.6.23 Кодексу комерційного обліку електричної енергії не вважається зміною підстав позову;

- у п.5.1 Методичних рекомендацій мова йде не про наявність чи відсутність технічної можливості чи економічної недоцільності встановлення додаткового лічильника, а про наявність чи відсутність технічної неможливості або економічної недоцільності вимірювання втрат;

- зі змісту експертного висновку вбачається, що експертом під час дослідження використано однолінійну схему мережі позивача, яка підписана відповідачем. Таким чином, експерт здійснив розрахунок втрат у відповідності до закону та з використанням вихідних даних, які погоджені відповідачем.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 08.01.2024 для розгляду апеляційної скарги визначена колегія суддів у складі головуючого судді Верхогляд Т.А., суддів Паруснікова Ю.Б., Іванова О.Г.

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 09.01.2024 витребувано у господарського суду Дніпропетровської області матеріали справи №904/4779/22; відкладено розгляд питання щодо руху апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Експлуатаційна компанія Дніпропетровського науково-дослідного інституту будівельного виробництва" на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 05.12.2023 до надходження матеріалів справи до Центрального апеляційного господарського суду.

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 30.01.2024 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Експлуатаційна компанія Дніпропетровського науково-дослідного інституту будівельного виробництва" на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 05.12.2023; розгляд справи призначено у судовому засіданні на 26.03.2024 року на 10:40 год.

26.03.2024 у судовому засіданні оголошено перерву до 29.05.2024 до 14:30 годин.

29.05.2024 у судовому засіданні оголошено перерву до 19.06.2024 до 14:15 годин.

19.06.2024 року у судове засідання з`явилися представники сторін, які надали відповідні пояснення.

Обговоривши доводи апеляційної скарги та надані заперечення, заслухавши присутніх учасників справи, дослідивши докази, перевіривши повноту встановлення господарським судом обставин справи та правильність їх юридичної оцінки, колегія суддів доходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

З матеріалів справи вбачається, що у власності Товариства з обмеженою відповідальністю "Експлуатаційна компанія Дніпропетровського науково-дослідного інституту будівельного виробництва" перебуває:

- трансформаторна підстанція 6.0/0.4 кВ ТП 5787 з двома трансформаторами: ТІ тип ТМ- 630/0.4-У1 №374/9, Т2тип ТМ-630/б/0,4-У1 №373/9;

- зовнішня кабельна лінія 6кВ від РП-39 6кВ до ТП5787 загальною довжиною 1750 метрів у дві нитки, прокладена підземно кабелем марки ААБл-10 3*120;

- прилади обліку основного споживача (знаходяться на межі балансової належності та експлуатаційної відповідальності в РП 39 РУ кВ ком. 10 ком.7.

За допомогою вказаного обладнання виконується електропостачання самому позивачу, а також здійснюється передача електроенергії іншим споживачам (субспоживачам):

- ПрАТ "Київстар" - з точною приєднання КЛ-0.4кВ від ТП5787 РУ-0.4кВ;

- АТ "Ощадбанк", Філія Дніпропетровське обласне управління АТ "Ощадбанк" - з точкою приєднання (КЛ-0.4кВ від ТП5787 РУ-0.4кВ);

- АТ "Ощадбанк", Філія Дніпропетровське обласне управління АТ "Ощадбанк" - з точкою приєднання (КЛ-0.4кВ від ТЛ5787 РУ-0.4кВ);

- АТ "Ощадбанк", Філія Дніпропетровське обласне управління АТ "Ощадбанк"- з точкою приєднання (КЛ-0.4кВ від ТП5787 РУ-0.4кВ).

Розрахункові засоби обліку субспоживачів знаходяться на межі балансової належності та експлуатаційної відповідальності в ТП5787 б/0.4кВ.

Акціонерне товариство "ДТЕК Дніпровські електромережі" є оператором системи розподілу у відповідності до діючих Правил роздрібного ринку електроенергії, затверджених Постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг № 312 від 14.03.2018.

22.10.2012 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Експлуатаційна компанія Дніпропетровського науково-дослідного інституту будівельного виробництва" (власник мереж) та Публічним акціонерним товариством "ДТЕК Дніпровські електромережі", яке в подальшому змінило назву на Акціонерне товариство "ДТЕК Дніпровські електромережі" (користувач) укладений договір про спільне використання технологічних електричних мереж №853.

15.12.2020 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Експлуатаційна компанія Дніпропетровського науково-дослідного інституту будівельного виробництва" (основний споживач) та Акціонерним товариством "ДТЕК Дніпровські електромережі" (оператор системи розподілу) укладений договір про спільне використання технологічних електричних мереж №969.

01.01.2019 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Експлуатаційна компанія Дніпропетровського науково-дослідного інституту будівельного виробництва" (споживач) та Акціонерним товариством "ДТЕК Дніпровські електромережі" (оператор системи розподілу) укладений договір про надання послуг з розподілу електричної енергії.

Відповідно до пункту 1.1 договору, цей договір споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії (надалі - договір) є публічним договором приєднання, який встановлює порядок та умови розподілу електричної енергії споживачам, (надалі - споживач) як послуги Оператора системи розподілу. Цей договір укладається сторонами з урахуванням статей 633. 634, 641, 642 Цивільного кодексу України шляхом приєднання споживача до умов цього договору згідно з заявою-приєднання, що є додатком 1 до цього договору.

Пунктом 2.1 договору передбачено, що оператор системи розподілу надає споживачу послуги з розподілу електричної енергії, параметри якості якої відповідають показникам, визначеним Кодексом системи передачі, затвердженим постановою НКРЕКП від 14 березня 2018 року № 309, та Кодексом систем розподілу, затвердженим постановою НКРЕКП від 14 березня 2018 року № 310 (зі змінами та доповненнями) за об`єктом, технічні параметри якого фіксуються в Паспорті точки/точок розподілу електричної енергії за об`єктом споживача, який є додатком: 2 до цього договору, та в особовому рахунку споживача, облікових базах даних оператора системи розподілу.

За умовами п.3.1 договору облік (у тому числі приладовий) електричної енергії, що передається оператором системи розподілу та споживається споживачем на межі балансової належності об`єкта споживача, здійснюється відповідно до вимог Кодексу комерційного обліку електричної енергії. затвердженого постановою НКРЕКП від 14 березня 2018 року №311 (зі змінами та доповненнями, далі - Кодекс комерційного обліку) та з урахуванням вимог цього договору.

Відповідно до пункту 5.2 договору оплата послуг з розподілу електричної енергії за цим договором здійснюється на поточний рахунок оператора системи розподілу.

У період 01.01.2019 по 30.06.2022 Товариство з обмеженою відповідальністю "Експлуатаційна компанія Дніпропетровського науково-дослідного інституту будівельного виробництва" здійснило споживання та оплату електричної енергії постачальнику, а також здійснило оплату послуг з розподілу електричної енергії Акціонерному товариству "ДТЕК Дніпровські електромережі".

Товариство з обмеженою відповідальністю "Експлуатаційна компанія Дніпропетровського науково-дослідного інституту будівельного виробництва" у період з березня 2019 року по жовтень 2022 року неодноразово зверталося до Акціонерного товариства "ДТЕК Дніпровські електромережі" з пропозицією підписати додаток №8 до договору споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії "Порядок розрахунку втрат електроенергії в мережі споживача" (копії листів та докази їх направлення містяться в матеріалах справи), однак отримало відмову у підписанні запропонованого позивачем проекту додатку №8, з посиланням на необхідність встановлення додаткового засобу обліку.

Позивач стверджує, що внаслідок непідписання відповідачем додатку №8 до договору споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії "Порядок розрахунку втрат електроенергії в мережі споживача", він несе додаткові витрати у вигляді оплати вартості електроенергії з урахуванням вартості втрат, у зв`язку з чим йому спричинені збитки у розмірі 236 928,40 грн за період з 01.01.2019 по 30.06.2022.

Відповідач заперечує проти відшкодування зазначених збитків, що стало причиною звернення з даним позовом до суду.

Предметом спору у даній справі є вимога про відшкодування збитків у розмірі 236928,40 грн, які завдані позивачу внаслідок тривалої бездіяльності відповідача щодо узгодження порядку розрахунку втрат електроенергії в мережі позивача шляхом підписання відповідного додатку №8 до діючого з 01.01.2019 договору споживача про надання послуг з розподілу електроенергії та здійснення коригування обсягів споживання позивача на розмір таких втрат.

Згідно з ч.1 ст.15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

За правилом ч.1 ст.16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Одним із способів захисту цивільних прав та інтересів можуть бути, зокрема, відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди (п.8 ч.2 ст.16 Цивільного кодексу України).

За змістом положень ст.1166 Цивільного кодексу України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Частинами 1,2 статті 22 Цивільного кодексу України визначено, що особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є: втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Боржник, який порушив зобов`язання, має відшкодувати кредиторові завдані цим збитки. Розмір збитків, завданих порушенням зобов`язання, доказується кредитором (ч.ч.1, 2 ст.623 Цивільного кодексу України).

Статтею 224 Господарського кодексу України встановлено, що учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов`язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб`єкту, права або законні інтереси якого порушено. Під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов`язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.

Згідно з ч.1 ст.225 Господарського кодексу України до складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються: вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства; додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб`єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов`язання другою стороною; неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов`язання другою стороною; матеріальна компенсація моральної шкоди у випадках, передбачених законом.

Системний аналіз ст.224 Господарського кодексу України та ст.1166 Цивільного кодексу України свідчить про те, що їх застосування залежить від суб`єктивного складу учасників спірних правовідносин, тому суду слід застосовувати відповідні положення з урахуванням встановлених обставин справи, суб`єктного складу правовідносин (чи є їх учасниками фізичні чи юридичні особи) та предмет таких правовідносин (чи наступила така шкода внаслідок допущеного господарського правопорушення або внаслідок неправомірних рішень, дій чи бездіяльності фізичної або юридичної особи).

З огляду на зазначене, колегія суддів звертає увагу, що при вирішенні спорів про стягнення заподіяних збитків перш за все слід з`ясовувати правові підстави покладення на винну особу цієї майнової відповідальності, з тим, щоб відрізняти обов`язок боржника відшкодувати збитки, завдані невиконанням або неналежним виконанням зобов`язання, що випливає, наприклад, з договору (ст.623 Цивільного кодексу України), від позадоговірної шкоди, тобто від зобов`язання, що виникає внаслідок заподіяння шкоди (глава 82 Цивільного кодексу України). Правильне розмежування підстав відповідальності необхідно ще й тому, що розмір відшкодування збитків, завданих кредиторові невиконанням або неналежним виконанням зобов`язань за договором, може бути обмеженим (ст.225 Господарського кодексу України), а при відшкодуванні позадоговірної шкоди остання підлягає стягненню у повному обсязі (аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом у постановах від 13.02.2018 у № 910/6702/17, від 06.02.2024 у справі № 910/14892/22).

Отже, одночасне застосування вищезазначених норм до спірних правовідносин неможливе, оскільки норми ст. 623 Цивільного кодексу України та ст. 225 Господарського кодексу України застосовують до договірних зобов`язань, а норми ст.1166 Цивільного кодексу України - до позадоговірних (деліктних) відносин (наведене узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, викладеною у постановах від 13.02.2018 у справі №910/6702/17, від 04.08.2020 у справі 925/1478/16).

Як вже зазначалося між сторонами укладено договір споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії від 01.01.2019, тому правомірним є застосування до спірних правовідносин положень ст. ст. 224, 225 Господарського кодексу України.

Для застосування такого заходу відповідальності як стягнення збитків необхідна наявність усіх елементів складу господарського правопорушення: 1) протиправної поведінки (дії чи бездіяльності) особи; 2) шкідливого результату такої поведінки - збитків; 3) причинного зв`язку між протиправною поведінкою та збитками; 4) вини особи, яка заподіяла шкоду.

У разі відсутності хоча б одного з цих елементів відповідальність у вигляді відшкодування збитків не настає.

У цивільному праві протиправною вважається поведінка, яка порушує імперативні норми права або санкціоновані законом умови договору, внаслідок чого порушуються права іншої особи.

Збитки - це об`єктивне зменшення будь-яких майнових благ сторони, що обмежує його інтереси як учасника певних господарських відносин і проявляється у витратах, зроблених кредитором, втраті або пошкодженні майна, а також у не одержаних кредитором доходах, які б він одержав, якби зобов`язання було виконано боржником.

Реальні збитки - це втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також втрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права.

Причинний зв`язок як обов`язковий елемент відповідальності за заподіяні збитки полягає в тому, що шкода повинна бути об`єктивним наслідком поведінки завдавача шкоди, отже, доведенню підлягає факт того, що протиправні дії/бездіяльність заподіювача є причиною, а збитки є наслідком такої протиправної поведінки.

Доведення наявності таких збитків (шкоди) та їх розміру, а також причинно-наслідкового зв`язку між правопорушенням і збитками, в силу положень статей 13, 74 Господарського процесуального кодексу України, покладено на позивача.

В обґрунтування наявності підстав для стягнення з відповідача збитків позивач посилається на такі обставини:

- обов`язок відповідача як оператора системи розподілу покривати втрати активної електроенергії у технологічних електричних мережах позивача, пов`язаних з транспортуванням електричної енергії в електроустановках субспоживачів шляхом віднімання обсягу цих втрат від обсягу споживання позивача, передбачений пунктом 1.2.4 Правил роздрібного ринку електричної енергії та умовами договору споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії;

- протиправна поведінка відповідача полягає у непідписанні додатку №8 до договору споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії "Порядок розрахунку втрат електроенергії в мережі споживача", що позбавляє позивача отримати компенсацію таких втрат у порядку, встановленому договором;

- згідно з висновком експерта за результатами проведення електротехнічного дослідження №568-22 від 30.09.2022 розмір таких втрат позивача за період з 01.01.2019 по 30.06.2022 складає 42 936,84 кВт*год, вартість яких розрахована у сумі 236 928,40 грн. (за тарифами на електроенергію та розподіл станом на день подання позову);

- невиконання відповідачем обов`язку покривати втрати активної електроенергії у технологічних електричних мережах позивача, пов`язаних з транспортуванням електричної енергії в електроустановках субспоживачів, призвело до понесення збитків у вигляді сплати за розподіл електричної енергії з урахуванням втрат активної електроенергії у технологічних електричних мережах позивача, пов`язаних з транспортуванням електричної енергії в електроустановках субспоживачів.

Акціонерне товариство "ДТЕК Дніпровські електромережі" не погоджується із такими доводами позивача, посилаючись на відсутність складу правопорушення, яке є підставою стягнення збитків, а саме: відмовляючи у підписанні проекту позивача додатку №8 відповідач обґрунтував таку відмову тим, що на даний час відсутній спір щодо укладення такого додатку в судовому порядку, тому між сторонами діють умови договору споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії, які узгоджені сторонами, в тому числі й умовами додатку №16.

Крім того, відповідач зазначає, що:

- вина за виникнення господарського спору між позивачем та відповідачем покладається виключно на позивача, адже саме він відмовляється встановлювати прилад обліку електроенергії на виході до своїх електричних мереж, за показами якого вимірюються, у тому числі, і втрати електричної енергії у електромережах позивача;

- сторони погодились з тим, що оператор системи вносить відповідні зміни та доповнення до договору та оприлюднює їх на власному веб-сайті. Якщо споживач не ініціював розірвання цього договору протягом одного місяця з моменту оприлюднення змін та доповнень до цього договору, вважається, що споживач погодився зі змінами до договору з дати його оприлюднення на веб-сайті оператора системи.

Правові, економічні та організаційні засади функціонування ринку електричної енергії, відносини, пов`язані з виробництвом, передачею, розподілом, купівлею-продажем, постачанням електричної енергії для забезпечення надійного та безпечного постачання електричної енергії споживачам з урахуванням інтересів споживачів, розвитку ринкових відносин, мінімізації витрат на постачання електричної енергії та мінімізації негативного впливу на навколишнє природне середовище визначаються Законом України "Про ринок електричної енергії" та Правилами роздрібного ринку електричної енергії (далі ПРРЕЕ), які затверджено постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг №312 від 14.03.2018.

Учасники ринку електричної енергії провадять свою діяльність на ринку електричної енергії на договірних засадах (ч.1 ст.4 Закону України "Про ринок електричної енергії").

За приписами ч.4 ст.46 Закону України "Про ринок електричної енергії" оператор системи розподілу надає послуги з розподілу електричної енергії на підставі договорів про надання послуг з розподілу. Договори про надання послуг з розподілу є публічними договорами приєднання та укладаються на основі типових договорів, форма яких затверджується регулятором.

Згідно з пунктом 1.2.1 ПРРЕЕ на роздрібному ринку електричної енергії споживання та використання електричної енергії для потреб електроустановки споживача здійснюється за умови забезпечення розподілу/передачі та продажу (постачання) електричної енергії на підставі договорів про розподіл/передачу, постачання електричної енергії, надання послуг комерційного обліку, які укладаються відповідно до цих Правил, Кодексу системи передачі, Кодексу систем розподілу та Кодексу комерційного обліку.

Оператор системи в межах території здійснення ліцензованої діяльності забезпечує розподіл електричної енергії власними мережами та технологічними електричними мережами інших власників, які не виконують функції оператора системи (у тому числі електричними мережами виробників, резервне живлення яких забезпечується від мереж оператора системи, та споживачів (основних споживачів), електроустановки яких приєднані до електричних мереж таких виробників, та їх субспоживачів), шляхом укладення з цими власниками договорів про спільне використання технологічних електричних мереж на основі типового договору (п.1.2.3 ПРРЕЕ).

Відповідно до п.1.2.4 ПРРЕЕ точка розподілу (передачі) електричної енергії споживачу установлюється на межі балансової належності його електроустановок та зазначається в договорі споживача про надання послуг з розподілу (передачі) електричної енергії з оператором системи. Оператор системи покриває всі витрати, пов`язані з транспортуванням електричної енергії в точку розподілу (передачі) електричної енергії, а також має право на відшкодування всіх витрат, пов`язаних із транспортуванням електричної енергії в точку розподілу (передачі) електричної енергії, за рахунок тарифу на розподіл (передачу) електричної енергії.

Як вже зазначалося між сторонами укладено договір споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії від 01.01.2019.

Відповідно до п.12.2 договору, додатки 4,5,10 (крім продовження додатка "Вихідні дані для розрахунку"), 11,12,13,15,16,17 до цього договору є публічними з встановленими однаковими умовами для всіх споживачів і розміщуються на сайті оператора системи розподілу за адресою: http://dtek-dnem.com.ua та у паперовій формі не оформлюються, окрім випадків передбачених ПРРЕЕ.

Оператор системи розподілу інформує cпоживача про зміну будь-яких умов публічного договору шляхом розміщення відповідної інформації на офіційному сайті оператора системи розподілу. Якщо споживач не ініціював розірвання цього договору протягом одного місяця з моменту оприлюднення змін та доповнень до цього договору, вважається, що споживач погодився зі змінами до договору з дати його оприлюднення на веб-сайті оператора системи розподілу.

Додатки 1, 2, 3, 6, 7, 8, 9, продовження додатка "Вихідні дані для розрахунку", 14 до цього договору, доповнення та продовження до них, які містять інформацію, що не є публічною та конкретизують умови договору (непублічні додатки), оформлюються оператором системи розподілу письмово в паперовій формі у двох примірниках, підписуються уповноваженою особою оператора системи розподілу та один з примірників разом з листом-повідомленням про приєднання до договору споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії, що є невід`ємною частиною договору, направляється споживачу. Обидва примірники укладених додатків до договору мають однакову юридичну силу, один з них зберігається у оператора системи розподілу, другий у споживача. Зазначені додатки вважаються укладеними з дати сплати за рахунком (квитанцією), який надсилається (надається) споживачу одночасно з листом-повідомленням про приєднання до договору споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії (для споживачів, що сплачують за послуги з розподілу оператору системи розподілу) та/або з дати, зазначеної в листі повідомленні про приєднання до договору споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії, якщо споживач протягом 10 робочих днів, з моменту отримання зазначеного листа не звернувся до оператора системи розподілу із запереченнями щодо укладення договору в цілому або щодо окремих його умов та спожив будь-який обсяг електричної енергії.

За ініціативою будь-якої з сторін, договір та додатки до цього договору, в тому числі публічні, можуть бути оформлені сторонами письмово в паперовій формі та за підписами обох сторін. Кожен з двох таких примірників, один оператора системи, другий споживача, матимуть однакову юридичну силу, один з них зберігатиметься у оператора системи розподілу, другий у споживача. Зміни до такого договору вносяться відповідно до абз.2 п.12.2 договору та за ініціативою будь-якої із сторін можуть бути оформлені шляхом підписання двосторонньої угоди у паперовому вигляді.

Цей договір може бути змінений у разі внесення змін або скасування нормативно-правових актів, що регулюють відносини між оператором системи та споживачем.

Пунктом 2 додатку №16 до договору споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії "Положення щодо розрахунку витрат електричної енергії в технологічних мережах споживача (основного споживача), пов`язаних з транспортуванням електричної енергії в електроустановки інших учасників роздрібного ринку" визначено, що споживач (основний споживач), технологічні електричні мережі якого використовуються оператором системи розподілу для розподілу електричної енергії в електричні мережі субспоживачів або транспортуванням електричної енергії в електричні мережі оператора системи розподілу, має надати оператору системи розподілу у повному обсязі необхідні вихідні дані для визначення в передбаченому ПРРЕЕ порядку величини технологічних втрат електричної енергії, що пов`язані з розподілом, транспортуванням електричної енергії в електричні мережі інших учасників роздрібного ринку. У разі відсутності у повному обсязі необхідних вихідних даних для визначення технологічних втрат електричної енергії, що пов`язані з розподілом, транспортуванням електричної енергії в електричні мережі інших учасників роздрібного ринку втрати не розраховуються, обсяги спожитої електричної енергії, визначені за показами засобів обліку споживача, не коригуються.

Втрати електричної енергії в технологічних електричних мережах споживача, що використовуються оператором системи розподілу для транспортування електричної енергії в електричні мережі учасників роздрібного ринку, визначаються автоматично щомісяця згідно інформації, зазначеної в таблицях 1-5 додатка 8 до договору та розподіляються між учасниками роздрібного ринку електричної енергії, включаючи споживача - власника цих мереж, пропорційно обсягу транспортування електричної енергії, визначеного згідно вимог додатка 15 до договору (пункт 3 додатку №16).

Обсяги втрат електричної енергії в технологічних електричних мережах споживача, що пов`язані з транспортуванням електричної енергії в електроустановки інших учасників роздрібного ринку, включаються до витрат оператора системи розподілу з наступним зменшенням обсягу електроенергії, що надійшов до точки розподілу споживача - власника цих мереж (пункт 4 додатку №16).

До надання споживачем (основним споживачем) погодженого в установленому порядку кошторису витрат на утримання технологічних електричних мереж, які використовуються для розподілу та/або транспортування електричної енергії, ці технологічні витрати покладаються на споживача (основного споживача) (пункт 5 додатку №16).

Таким чином, місцевий господарський суд правомірно зазначив, що сторонами погоджений порядок відшкодування витрат електричної енергії в технологічних електричних мережах споживача, що використовуються оператором системи розподілу для транспортування електричної енергії в електричні мережі учасників роздрібного ринку в договорі споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії.

Судом першої інстанції встановлено та не заперечується учасниками справи, що додаток №8 до договору споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії "Порядок розрахунку втрат електроенергії в мережі споживача" між Товариством з обмеженою відповідальністю "Експлуатаційна компанія Дніпропетровського науково-дослідного інституту будівельного виробництва" (споживач) та Акціонерним товариством "ДТЕК Дніпровські електромережі" (оператор системи розподілу) не підписаний.

Позивач стверджує, що починаючи з березня 2019 року по жовтень 2022 року він направив на адресу відповідача тринадцять листів з вимогою почати здійснювати відповідне коригування його споживання та обсяги втрат, які виникають під час передачі електроенергії субспоживачам. До вказаних листів надавався додаток №8 до договору споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії від 01.01.2019, в якому була зазначена інформація, необхідна для здійснення обсягів таких втрат.

Відповідач, в свою чергу, відмовив у підписанні додатку №8 та у здійсненні розрахунку втрат електроенергії, з посиланням на те, що для визначення таких втрат позивачу необхідно встановити додаткові засоби обліку.

Позивач, посилаючись на необґрунтовану відмову відповідача підписати додаток №8, не надав доказів вирішення в судовому порядку спору про зобов`язання відповідача підписати вказаний додаток до договору.

При цьому, колегія суддів зауважує, що в межах даної справи позивач звертався з вимогою про спонукання відповідача укласти додаток №8 до договору споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії. Проте, в подальшому позивач подав заяву про зміну позовних вимог, у якій відмовився від вказаної вимоги, залишивши лише вимог про стягнення з відповідача збитків у розмірі 236 928,40 грн.

Відповідно до пункту 5.9.7 Кодексу комерційного обліку електричної енергії величина технологічних втрат електричної енергії в технологічних електричних мережах такого власника, що пов`язані з передачею/розподілом електричної енергії в електричні мережі інших суб`єктів господарювання, визначається оператором системи або ППКО (у ролі ОДКО) розрахунковим шляхом відповідно до методичних рекомендацій, затверджених центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізацію державної політики в електроенергетичному комплексі, з урахуванням однолінійної схеми електропостачання.

Разом з цим, судом першої інстанції правомірно зазначено, що положення пункту 5.9.7 Кодексу комерційного обліку електричної енергії були викладені в редакції Кодексу комерційного обліку електричної енергії від 26.03.2020 (при цьому позивач у визначенні розміру збитків застосовує вказані норми до відносин з 01.01.2019).

Питання втрат електричної енергії в електричній мережі регулюється Методичними рекомендаціями визначення технологічних витрат електричної енергії в трансформаторах і лініях електропередавання, затвердженими наказом Міністерства енергетики та вугільної промисловості України №399 від 21.06.2013, які рекомендовано застосовувати для визначення технологічних витрат електричної енергії в елементах електричної мережі (силових трансформаторах, лініях електропередавання і реакторах) споживачів та інших суб`єктів господарювання при виконанні розрахунків обсягів споживання, передачі, постачання і виробництва електроенергії у випадках, передбачених Правилами користування електричною енергією, затвердженими постановою Нацiональної комісії з питань регулювання електроенергетики України від 31.07.1996 №28, та іншими нормативними документами (якщо розташування точок вимiрювання електричної енергії не збiгається з межею балансової належностi елементiв електричної мережі), для визначення технологiчних витрат електричної енергії, що пов`язані з передачею електричної енергії електричними мережами суб`єктiв господарювання, а також при складаннi балансів електричної енергії в електричних мережах переважно симетричним навантаженням.

У цих Методичних рекомендаціях до технологічних витрат електричної енергії відносять втрати енергії, обумовлені електромагнітними процесами у струмопровідних частинах електричної мережі і осердях апаратів при її передачі, а також кліматичні втрати та втрати енергії в ізоляції елементів мережі (далі - втрати електричної енергії) (пункт 1.1 Методичних рекомендацій).

Ці Методичні рекомендації рекомендовано для застосування електропередавальними організаціями, які мають ліцензії на здійснення підприємницької діяльності з передачі електричної енергії магістральними або місцевими (локальними) електричними мережами, компаніями, що здійснюють постачання електричної енергії споживачам, відповідно до ліцензій на здійснення підприємницької діяльності з постачання електричної енергії, проектними організаціями, а також виробниками та споживачами електричної енергії (пункт 1.2 Методичних рекомендацій).

Відповідно до пункту 5.1. Методичних рекомендацій втрати електричної енергії в електричній мережі (елементах електричної мережі) визначаються за результатами вимірювань як різниця обсягів електричної енергії, обчислених за одночасно знятими показами лічильників, встановлених на вході і виході електричної мережі (елементів електричної мережі). У разі технічної неможливості або економічної недоцільності вимірювання втрат, їх (втрати) визначають розрахунковим шляхом відповідно до цих Методичних рекомендацій як суму втрат в окремих елементах електричної мережі. Розрахунок втрат проводиться для схеми нормального режиму.

В матеріалах справи відсутні докази технічної неможливості або економічної недоцільності вимірювання втрат (встановлення лічильника), тому у даному випадку відсутні підстави для визначення втрат у мережах позивача розрахунковим шляхом.

Водночас, сторонами в договорі погоджений порядок відшкодування витрат електричної енергії в технологічних електричних мережах споживача, що використовуються оператором системи розподілу для транспортування електричної енергії в електричні мережі учасників роздрібного ринку в договорі споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії, тому числі погоджено, що до надання споживачем (основним споживачем) погодженого в установленому порядку кошторису витрат на утримання технологічних електричних мереж, які використовуються для розподілу та/або транспортування електричної енергії, ці технологічні витрати покладаються на споживача (основного споживача).

Зміст додатку №16 свідчить про те, що саме на споживача покладений обов`язок надати оператору системи розподілу всю інформацію, вихідні дані, необхідні для визначення в передбаченому ПРРЕЕ порядку величини технологічних втрат електричної енергії, що пов`язані з розподілом, транспортуванням електричної енергії в електричні мережі інших учасників роздрібного ринку.

Всупереч наведеному, позивач не виконав вищевказані обов`язки, передбачені умовами договору та не надав відповідачу обґрунтовані та достовірні дані, необхідні для розрахунку витрат.

Колегія суддів відхиляє посилання скаржника на листи НКРЕКП №13696/20.3/7-21 від 25.11.2021 та №8689/20.3/7-23 від 21.08.2023, оскільки листи - це службова кореспонденція, вони не є нормативно-правовими актами, можуть носити лише роз`яснювальний, інформаційний та рекомендаційний характер, а тому не створюють для відповідача правових наслідків.

Апеляційний господарський суд вважає безпідставними посилання скаржника на висновок за результатами проведення електротехнічного дослідження №568-22 від 30.09.2022.

Згідно з ч.ч.1, 2 ст.98 Господарського процесуального кодексу України висновок експерта - це докладний опис проведених експертом досліджень, зроблені у результаті них висновки та обґрунтовані відповіді на питання, поставлені експертові, складений у порядку, визначеному законодавством. Предметом висновку експерта може бути дослідження обставин, які входять до предмета доказування та встановлення яких потребує наявних у експерта спеціальних знань.

За приписами ч.1 ст.101 Господарського процесуального кодексу України учасник справи має право подати до суду висновок експерта, складений на його замовлення.

Відповідно до ст.104 Господарського процесуального кодексу України висновок експерта для суду не має заздалегідь встановленої сили і оцінюється судом разом із іншими доказами за правилами, встановленими статтею 86 цього Кодексу. Відхилення судом висновку експерта повинно бути мотивоване в судовому рішенні.

Зазначені норми процесуального законодавства свідчить про те, що висновок експерта є рівноцінним засобом доказування у справі, поряд з іншими письмовими, речовими і електронними доказами, а оцінка його, як доказу, здійснюється судом у сукупності з іншими долученими до справи доказами за загальним правилом статті 86 Господарського процесуального кодексу України.

Судовим експертом Давидовим К.В. на замовлення позивача складено висновок за результатами проведення електротехнічного дослідження №568-22 від 30.09.2022, в якому зазначено, що обсяг втрат активної електроенергії у технологічних електричних мережах позивача, пов`язаних з транспортуванням електричної енергії в електроустановки субспоживачів за спірний період становить 42 936,84 кВт-год.

Зі змісту вказаного висновку вбачається, що експертом визначено обсяг втрат у електричних мережах позивача розрахунковим шляхом, з використанням положень та формул Методичних рекомендацій, які не підлягають застосуванню до спірних правовідносин, про що зазначено вище.

Отже, колегія суддів вважає, що висновок за результатами проведення електротехнічного дослідження №568-22 від 30.09.2022 не є належним та допустимим доказом у даній справі.

Встановивши наведені обставини, колегія суддів вважає, що позивачем не доведено наявність усіх елементів складу господарського правопорушення для застосування такої міри відповідальності, як стягнення збитків, зокрема, протиправної поведінки (дії чи бездіяльності) відповідача, шкідливого результату такої поведінки - збитків; причинного зв`язку між протиправною поведінкою відповідача та збитками.

Враховуючи викладене, господарський суд дійшов обґрунтованого висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог.

Інші доводи апеляційної скарги законних та обґрунтованих висновків суду першої інстанції не спростовують та з урахуванням всіх обставин даної справи, встановлених судом, не впливають на правильність вирішення спору по суті.

Колегія суддів апеляційного господарського суду вважає, що суд першої інстанції повно з`ясував обставини справи і дав їм правильну юридичну оцінку. Порушень чи неправильного застосування норм матеріального права під час ухвалення рішення судом апеляційної інстанції не встановлено. За викладеного оскаржуване рішення слід залишити без змін, апеляційну скаргу без задоволення.

Відповідно до ст.129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покладаються на скаржника.

Керуючись ст.ст. 269, 275, 276, 281-283 Господарського процесуального кодексу України суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Дніпропетровської області 05.12.2023 року у справі №904/4779/22 залишити без змін.

Судові витрати за розгляд апеляційної скарги віднести на позивача.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Постанова складена у повному обсязі 01.07.2024 року.

Головуючий суддя Т.А. Верхогляд

Суддя Ю.Б.Парусніков

Суддя О.Г.Іванов