Постанова

від 15.10.2024 по справі 904/4779/22

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Додаткова постанова

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15.10.2024 року м.Дніпро Справа № 904/4779/22

Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Верхогляд Т.А. (доповідач) суддів: Іванова О.Г., Паруснікова Ю.Б.,

секретар судового засідання: Зелецький Р.Р.

за участю учасників справи:

від позивача: Юрченко І.О., представник;

від відповідача: Тищенко Т.А., представник;

розглянувши апеляційну скаргу розглянувши клопотання Акціонерного товариства "ДТЕК Дніпровські електромережі" про ухвалення додаткового рішення у справі № 904/4779/22

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Експлуатаційна компанія Дніпропетровського науково-дослідного інституту будівельного виробництва", м. Дніпро

до Акціонерного товариства "ДТЕК Дніпровські електромережі", м. Дніпро

про стягнення збитків в сумі 236 928,40 грн,-

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 05.12.2023 року у даній справі у задоволенні позову відмовлено.

Не погодившись з вказаним рішенням, Товариство з обмеженою відповідальністю "Експлуатаційна компанія Дніпропетровського науково-дослідного інституту будівельного виробництва" звернулось до Центрального апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою.

Постановою Центрального апеляційного господарського суду від 19.06.2024 року апеляційну скаргу залишено без задоволення.

Рішення господарського суду Дніпропетровської області від 05.12.2023 року у справі № 904/4779/22 залишено без змін.

20.06.2024 року відповідач звернувся до Центрального апеляційного господарського суду з клопотанням про ухвалення додаткового рішення щодо розподілу витрат на професійну правничу допомогу.

Клопотання обґрунтовано тим, що:

- представництво інтересів відповідача у справі № 904/4779/22 та надання інших видів правової допомоги здійснюється АДВОКАТСЬКИМ ОБ`ЄДНАННЯМ ПЕРШИЙ РАДНИК за договором про надання правової допомоги № 210-ДЕ від 08.01.2021 року (далі - Договір) та Додатковою угодою № 4 від 27.04.2021 року до договору № 210-ДЕ про надання правової допомоги від 08.01.2021року;

- сторонами було укладено ряд Додаткових угод до Договору, якими дія Договору продовжувалась і за умовами Додаткової угоди № 9360-ДнОЭ/44 від 20.12.2023 року Договір діє до 31.12.2024 року;

- згідно п. 1.3. Договору у редакції, викладеній у Додатковій угоді № 4 від 27.04.2021 року до Договору, сторони узгодили, що зміст, обсяг, вартість послуг, номер судової справи, в межах якої надається правова допомога, та судова інстанція відображається сторонами в Акті наданих послуг;

- відповідно до п. 8 ст. 129 ГПК України представником відповідача в судовому засіданні, у вступному слові, до закінчення судових дебатів у справі, було заявлено про розподіл судових витрат по справі;

- розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву;

- судові витрати, які відповідач поніс у зв`язку із розглядом даної справи у суді апеляційної інстанції, складаються з витрат на професійну правничу допомогу в сумі 17 000,00 грн., що підтверджується актом наданих послуг № 24/904/4779/22- ДнЕМ від 19.06.2024 року;

- адвокатом Тищенко Т. А. у період з 03.01.2024 року по 19.06.2024 року надано відповідачу професійну правничу допомогу в рамках судової справи № 904/4779/22 у наступному обсязі:

1. Ознайомлення з апеляційною скаргою.

2. Підготовка та подача відзиву на апеляційну скаргу від 15.03.2024 року.

3. Участь у судових засіданнях: 26.03.2024, 29.05.2024, 19.06.2024.

4. Підготовка заяви про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу.

Вартість наданих послуг (фіксований розмір гонорару) складає 17 000,00 грн.

Клієнт претензій по об`єму, якості та строкам надання послуг не має. Гонорар виплачується виконавцю в порядку і строки, передбачені Договором.

Заявник вважає, що розмір витрат на оплату послуг адвоката є співмірним із складністю даної справи та наданих адвокатом послуг. Просить стягнути з позивача на користь відповідача вказані витрати в заявленому розмірі.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 244 Господарського процесуального кодексу України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.

Згідно з ч. ч. 3, 4 ст. 244 Господарського процесуального кодексу України суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення.

У разі необхідності суд може викликати сторони або інших учасників справи в судове засідання.

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 03.07.2024 року прийнято до розгляду клопотання Акціонерного товариства "ДТЕК Дніпровські електромережі" про ухвалення додаткового рішення у справі № 904/4779/22. Розгляд клопотання призначено на 15.10.2024 року на 11:45 год.

В судове засідання з`явились представники сторін.

Від позивача надійшли заперечення на клопотання про ухвалення додаткового рішення, в яких останній просив відмовити в задоволенні клопотання відповідача про відшкодування витрат на правничу допомогу.

Заперечення обґрунтовані наступним:

- позивач не погоджується з наведеною сумою, адже вона не відповідає витраченому часові та складності провадження у суді апеляційної інстанції;

- відповідач не надав детального опису виконаних робіт, платіжних доручень на підтвердження фактично понесених витрат;

- відповідно до висновків, викладених в постанові Верховного Суду у складі Касаційного господарського суду від 08 квітня 2020 року у справі № 922/2685/19, під час вирішення питання про розподіл судових витрат господарський суд за наявності заперечення сторони розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені частинами 5-7, 9 статті 129 ГПК України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу.

Заслухавши доводи представників сторін, дослідивши докази, колегія суддів дійшла висновку про наявність підстав для часткового задоволення клопотання відповідача та вважає необхідним звернути увагу на наступне:

Відповідно до ст.16 Господарського процесуального кодексу України учасники справи мають право користуватися правничою допомогою.

Представництво у суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.

Відповідно до ст.123 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Згідно ч.ч.1, 2 ст.124 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи.

У разі неподання стороною попереднього розрахунку суми судових витрат, суд може відмовити їй у відшкодуванні відповідних судових витрат, за винятком суми сплаченого нею судового збору.

Згідно ст.126 Господарського процесуального кодексу України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Відповідно до п.2 ч.4, ч.8 ст.129 Господарського процесуального кодексу України інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі відмови з задоволенні позову - на позивача.

Розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Загальне правило розподілу судових витрат визначено в ч.4 ст.129 Кодексу. Проте, у частині п`ятій наведеної норми цього Кодексу визначені критерії, керуючись якими суд (за клопотанням сторони або з власної ініціативи) може відступити від вказаного загального правила при вирішенні питання про розподіл витрат на правову допомогу та не розподіляти такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення, а натомість покласти їх на сторону, на користь якої ухвалено рішення.

Згідно з ч.5 ст.129 Господарського процесуального кодексу України під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.

Отже, при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності) та критерію розумності їхнього розміру, з урахуванням конкретних обставин справи та доводів сторін. Такі критерії оцінки поданих заявником доказів суд застосовує з урахуванням особливостей кожної справи та виходячи з принципів верховенства права та пропорційності, приписів ст.ст. 123 - 130 Господарського процесуального кодексу України.

Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі ст. 41 Конвенції. Зокрема, у рішеннях від 12.10.2006 року у справі "Двойних проти України" (пункт 80), від 10.12.2009 року у справі "Гімайдуліна і інших проти України" (пункти 34-36), від 23.01.2014 року у справі "East/West Alliance Limited" проти України", від 26.02.2015 року у справі "Баришевський проти України" (пункт 95) зазначається, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими (необхідними), а їхній розмір - обґрунтованим.

Крім того, у ст. 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" визначено, що гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

З урахуванням вищезазначених вимог закону, при визначені розміру правничої допомоги суд зобов`язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично та чи була їх сума обґрунтованою.

Суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час.

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

З матеріалів даної справи вбачається, що судом апеляційної інстанції здійснено апеляційний перегляд рішення суду першої інстанції, яким відмовлено в задоволенні позову. Постановою апеляційного суду рішення залишено без змін. Тобто, в силу положень ст.129 Господарського процесуального кодексу України понесені відповідачем судові витрати підлягають відшкодуванню за рахунок позивача.

Заявником дотримано процесуальний порядок та строк для звернення до суду з клопотанням про відшкодування витрат на правничу допомогу.

Пунктом 1 частини 1 статті 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" визначено, що адвокат - це фізична особа, яка здійснює адвокатську діяльність на підставах та в порядку, що передбачені цим Законом.

Судом встановлено, що представництво відповідача в суді апеляційної інстанції здійснювала адвокат Тищенко Тетяна Анатоліївна, якій видано Головою Ради адвокатів Дніпропетровської області свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю №86 від 13.12.2017 року.

Відповідно до п.4 ч.1 ст.1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги (ч.1 ст.26 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність").

До матеріалів справи відповідачем надано договір про надання правової допомоги № 210-ДЕ від 08.01.2021 року (далі - Договір) та Додаткові угоди до Договору: № 4 від 27.04.2021 року, № 20 від 31.12.2021 року, № 32 від 30.12.2022 року, № 33 від 01.12.2022 року, № 9360-ДнОЭ/44 від 20.12.2023 року.

За умовами п.1.3 Договору в редакції Додаткової угоди №4 від 27.04.2021 року сторони узгодили, що зміст, обсяг і вартість послуг, що надаються, номер судової справи, в межах якої надається правова допомога, судова інстанція, відображається сторонами в Акті наданих послуг.

За умовами Додаткової угоди 9360-ДнОЭ/44 від 20.12.2023 року дія зазначеного Договору була продовжена до 31.12.2024 року.

Відповідно до ч.3 ст.30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" при встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

На обґрунтування заявленого розміру витрат на правову допомогу заявником подано Акт № 24/904/4779/22-ДнЕМ від 19.06.2024 року наданих послуг за період з 03.01.2024 року по 19.06.2024 року №210-ДЕ від 08.01.2024 року.

Відповідно до зазначеного Акту, в ході реалізації умов договору виконавцем надані наступні послуги з розгляду даної справи:

1. Ознайомлення з апеляційною скаргою.

2. Підготовка та подача відзиву на апеляційну скаргу від 15.03.2024 року.

3. Участь у судових засіданнях: 26.03.2024 року, 29.05.2024 року, 19.06.2024 року.

4. Підготовка заяви про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу.

Вартість наданих послуг складає 17 000,00 грн.

Представлені суду докази в підтвердження надання відповідачу адвокатських послуг, пов`язаних з розглядом даної справи, не є безумовною підставою для відшкодування витрат в заявленому розмірі 17 000,00 грн., адже розмір відповідних витрат має, крім іншого, відповідати критерію розумної необхідності таких витрат.

Вирішуючи питання про розподіл витрат, пов`язаних з наданням правничої допомоги адвокатом відповідача під час апеляційного перегляду даної справи, колегія суддів враховує, що розмір гонорару визначається за погодженням адвоката з клієнтом. Суд не має право втручатися у правовідносини адвоката та його клієнта.

За усталеною практикою Верховного Суду відшкодуванню підлягають не лише фактично понесені стороною витрати на правничу допомогу, а й ті, які сторона зобов`язана сплатити адвокату в майбутньому.

Тому доводи представника позивача щодо відсутності у справі відповідних платіжних доказів понесення відповідачем витрат на правничу допомогу колегія суддів вважає безпідставними.

Водночас, для включення всієї суми гонорару та фактичних витрат у відшкодування за рахунок відповідача має бути встановлено, що такі витрати позивача були необхідними, а розмір є розумний, виправданий, що передбачено у ст.126 Господарського процесуального кодексу України та ст.30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність".

Тобто, суд зобов`язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично, але й також - чи була їх сума обґрунтованою.

Суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.

Згідно ст.15 Господарського процесуального кодексу України суд визначає в межах, встановлених цим Кодексом, порядок здійснення провадження у справі відповідно до принципу пропорційності, враховуючи: завдання господарського судочинства; забезпечення розумного балансу між приватними й публічними інтересами; особливості предмета спору; ціну позову; складність справи; значення розгляду справи для сторін, час, необхідний для вчинення тих чи інших дій, розмір судових витрат, пов`язаних із відповідними процесуальними діями, тощо.

Оцінивши заявлені відповідачем до стягнення витрати, з урахуванням всіх аспектів і складності цієї справи, а також з урахуванням часу, який міг би витратити адвокат на підготовку матеріалів як кваліфікований фахівець, колегія суддів встановила, що зазначений в Акті № 24/904/4779/22-ДнЕМ від 19.06.2024 року наданих послуг вид роботи адвоката відповідача - підготовка заяви про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу - не можна вважати наданням правничої допомоги.

Вартість такого виду роботи в акті сторони не визначили.

Інші, вказані в Акті наданих послуг від 19.06.2024 року види правничої допомоги, колегія суддів вважає співмірними, необхідними, та такими, що понесені відповідачем у зв`язку з поданням позивачем до суду необґрунтованого позову. Вказане і стало причиною витрат відповідача на правничу допомогу.

Відповідно до ст. 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до ч.1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

На думку колегії суддів заявлена відповідачем сума витрат за надання відповідачу правової допомоги в суді апеляційної інстанції у розмірі 17 000,00 грн. не є обґрунтованою, оскільки відповідачем до неї включені витрати, що не є правничою допомогою.

За таких обставин, враховуючи наявність заперечень позивача щодо обсягу, вартості та співмірності заявлених до компенсації витрат на правову допомогу, складність справи та виконані роботи, принципи співмірності та розумності судових витрат, суд вважає необхідним зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката та стягнути з позивача на користь відповідача 15 000,00 грн.

Керуючись ст. ст. 123, 126, 129, 244 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання Акціонерного товариства "ДТЕК Дніпровські електромережі" про ухвалення додаткового рішення у справі № 904/4779/22 задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Експлуатаційна компанія Дніпропетровського науково-дослідного інституту будівельного виробництва" (49050, м. Дніпро, проспект Гагаріна, буд 115, ідентифікаційний код 37807315) на користь Акціонерного товариства "ДТЕК Дніпровські електромережі" (49107, м. Дніпро, шосе Запорізьке, будинок 22; ідентифікаційний код 23359034) витрати на правничу допомогу в розмірі 15 000,00 грн. Видати наказ.

В решті клопотання відмовити.

Видачу наказу доручити господарському суду Дніпропетровської області.

Додаткова постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом двадцяти днів з дня складання повного тексту додаткової постанови.

Повний текст додаткової постанови складено 29.10.2024 року.

Головуючий суддя Т.А. Верхогляд

Суддя Ю.Б.Парусніков

Суддя О.Г.Іванов