Ухвала

від 15.07.2024 по справі 904/4779/22

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

15 липня 2024 року

м. Київ

cправа № 904/4779/22

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Студенець В.І. - головуючий суддя, судді: Губенко Н.М., Кібенко О.Р.

розглянувши матеріали касаційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Експлуатаційна компанія Дніпропетровського науково-дослідного інституту будівельного виробництва"

на рішення Господарського суду Дніпропетровської області

(суддя - Бажанова Ю.А.)

від 05.12.2023

на додаткове рішення Господарського суду Дніпропетровської області

(суддя - Бажанова Ю.А.)

від 26.12.2023

та постанову Центрального апеляційного господарського суду

(головуючий суддя - Верхогляд Т.А., судді: Парусніков Ю.Б., Іванов О.Г.)

від 19.06.2024

у справі № 904/4779/22

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Експлуатаційна компанія Дніпропетровського науково-дослідного інституту будівельного виробництва"

до Акціонерного товариства "ДТЕК Дніпровські електромережі"

про стягнення збитків в сумі 236 928, 40 грн,

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 05.12.2023 у справі №904/4779/22 у задоволенні позову відмовлено.

Додатковим рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 26.12.2023 у справі №904/4779/22 заяву Акціонерного товариства "ДТЕК Дніпровські електромережі" про ухвалення додаткового рішення про відшкодування витрат на правничу допомогу у справі №904/4779/22 задоволено частково. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Експлуатаційна компанія Дніпропетровського науково-дослідного інституту будівельного виробництва" на користь Акціонерного товариства "ДТЕК Дніпровські електромережі" витрат на правничу допомогу у сумі 12 000,00 грн. У решті стягнення витрат на правничу допомогу відмовлено.

Постановою Центрального апеляційного господарського суду від 19.06.2024 рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 05.12.2023 у справі №904/4779/22 залишено без змін.

Не погоджуючись з рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 05.12.2023, додатковим рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 26.12.2023 та постановою Центрального апеляційного господарського суду від 19.06.2024 у справі №904/4779/22, Товариство з обмеженою відповідальністю "Експлуатаційна компанія Дніпропетровського науково-дослідного інституту будівельного виробництва" подало касаційну скаргу на зазначені судові рішення.

Відповідно до статті 55 Конституції України права і свободи людини і громадянина захищаються судом.

Стаття 129 Конституції України серед основних засад судочинства визначає забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Відповідно до пункту 2 частини 3 статті 287 Господарського процесуального кодексу України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у малозначних справах та у справах з ціною позову, що не перевищує п`ятиста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім випадків, якщо: а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії малозначних помилково.

Відповідно до частини 7 статті 12 Господарського процесуального кодексу України для цілей цього Кодексу розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб вираховується станом на 1 січня календарного року, в якому подається відповідна заява або скарга, вчиняється процесуальна дія чи ухвалюється судове рішення.

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 163 Господарського процесуального кодексу України у позовах про стягнення грошових коштів ціна позову визначається сумою, яка стягується, або сумою, оспорюваною за виконавчим чи іншим документом, за якими стягнення провадиться у безспірному (безакцептному) порядку.

Предметом позову у цій справі є стягнення 236 928, 40 грн, що не перевищує п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а тому відповідно до вимог пункту 2 частини 3 статті 287 Господарського процесуального кодексу України касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Експлуатаційна компанія Дніпропетровського науково-дослідного інституту будівельного виробництва" в частині оскарження рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 05.12.2023 та постанови Центрального апеляційного господарського суду від 19.06.2024 у справі №904/4779/22 не може бути прийнято судом касаційної інстанції.

Відповідно до прецедентної практики Європейського суду з прав людини, яка є джерелом права (стаття 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини"), умови прийнятності касаційної скарги, відповідно до норм законодавства, можуть бути більш суворими ніж для звичайної заяви. Зважаючи на особливий статус суду касаційної інстанції, процесуальні процедури у суді можуть бути більш формальними, особливо, якщо провадження здійснюється судом після їх розгляду судом першої, а потім судом апеляційної інстанції (рішення у справах: "Levages Prestations Services v. France" від 23 жовтня 1996 року; "Brualla Gomes de la Torre v. Spain" від 19 грудня 1997 року).

Отже, Верховному Суду надано право використовувати процесуальний фільтр, закріплений у статті 287 Господарського процесуального кодексу України, що узгоджується з положеннями статті 129 Конституції України, завданнями та принципами господарського судочинства.

У поданій касаційній скарзі скаржник посилається на те, що спір стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики та має виняткове значення для скаржника.

Розглянувши наведені аргументи, що викладені в касаційній скарзі, колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав для відкриття касаційного провадження у даній справі, оскільки доводи скаржника та аналіз судових рішень, з урахуванням принципів диспозитивності та змагальності, не дають підстав для висновку про те, що спір у справі стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики та має виняткове значення для учасника справи.

Разом з тим, доводи заявника, викладені у касаційній скарзі, зводяться до висловлення незгоди з прийнятими судовими рішеннями, викладення власного бачення у питанні застосування правових норм, є проханням про повторний перегляд справи та переоцінку встановлених судами попередніх інстанцій обставин, що виходить за межі повноважень суду касаційної інстанції, розгляд скарг яким покликаний забезпечувати сталість судової практики, а не можливість проведення "розгляду заради розгляду".

Суд зазначає, що незгода із рішенням суду попередньої інстанції не свідчить про його незаконність, як і не може вказувати на таку обставину, як негативні наслідки для скаржника внаслідок прийняття цього рішення, оскільки настання таких наслідків у випадку прийняття судового рішення не на користь скаржника є звичайним передбачуваним процесом.

Використання оціночних чинників, як-то: "винятковість значення справи для скаржника", "суспільний інтерес", "значення для формування єдиної правозастосовчої практики" тощо не повинні викликати думку про наявність певних ризиків, адже, виходячи із статусу Верховного Суду, у деяких випадках вирішення питання про можливість касаційного оскарження має відноситися до його дискреційних повноважень, оскільки розгляд скарг касаційним судом покликаний забезпечувати сталість судової практики, а не можливість проведення "розгляду заради розгляду".

Згідно з пунктом 1 частини 1 статті 293 Господарського процесуального кодексу України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.

З урахуванням того, що касаційна скарга подана на судові рішення у справі з ціною позову, що не перевищує п`ятиста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб та відхилено доводи касаційної скарги про те, що справа стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики та має виняткове значення для скаржника, то суд касаційної інстанції дійшов висновку про відмову у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Експлуатаційна компанія Дніпропетровського науково-дослідного інституту будівельного виробництва" в частині оскарження рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 05.12.2023 та постанови Центрального апеляційного господарського суду від 19.06.2024 у справі №904/4779/22, оскільки вона подана на судові рішення, що не підлягають касаційному оскарженню.

Крім того, у касаційній скарзі товариство просить скасувати додаткове рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 26.12.2023 у справі №904/4779/22.

Згідно з пунктом 1 частини 1 статті 287 Господарського процесуального кодексу України учасники справи, а також особи, які не брали участь у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки, мають право подати касаційну скаргу на рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи та постанову суду апеляційної інстанції.

Отже, виходячи із змісту статті 287 Господарського процесуального кодексу України в касаційному порядку можуть бути оскаржені рішення суду першої інстанції тільки після їх перегляду в апеляційному порядку.

Враховуючи те, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Експлуатаційна компанія Дніпропетровського науково-дослідного інституту будівельного виробництва" просить скасувати додаткове рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 26.12.2023 у справі №904/4779/22, яке в апеляційному порядку не переглядалось, то ця обставина виключає перегляд такого судового рішення в касаційному порядку і є підставою для відмови у прийнятті касаційної скарги в цій частині.

Керуючись статтею 234, пунктом 2 частини 3 статті 287, статтею 293 Господарського процесуального кодексу України, Суд, -

УХВАЛИВ:

1. Відмовити Товариству з обмеженою відповідальністю "Експлуатаційна компанія Дніпропетровського науково-дослідного інституту будівельного виробництва" у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 05.12.2023, додаткове рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 26.12.2023 та постанову Центрального апеляційного господарського суду від 19.06.2024 у справі №904/4779/22.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Головуючий В. Студенець

Судді Н. Губенко

О. Кібенко