Ухвала

від 24.06.2024 по справі 5/765

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

майдан Путятинський, 3/65, м. Житомир, 10002, тел. (0412) 48 16 20,

e-mail: inbox@zt.arbitr.gov.ua, web: https://zt.arbitr.gov.ua,

код ЄДРПОУ 03499916

УХВАЛА

"24" червня 2024 р. м. Житомир Справа № 5/765

Господарський суд Житомирської області у складі судді Прядко О.В.,

за участю секретаря судового засідання Толстокарової І.С.,

розглянувши скаргу представника Павлюка В.П. на дії (бездіяльність) державного виконавця від 09.05.2024 у справі №5/765

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Ромстал Україна"

до Фізичної особи - підприємця Павлюка Віталія Петровича

про стягнення 50594,04 грн,

за участю представників сторін:

від стягувача: не з`явився;

від боржника (скаржника): Павлюк В.П., паспорт серії НОМЕР_1 від 19.09.2014;

Ткачук В.В., ордер серії АМ №1086809 від 03.05.2024;

від відділу ДВС: не з`явився.

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду Житомирської області від 06.11.2008 задоволено позов ТОВ "Ромстал Україна" до ПП Павлюка В.П. про стягнення 50 594,04 грн., стягнуто з відповідача на користь позивача 36 175,19 грн. боргу; 4 389,82 грн. пені; 3 617,52 грн. штрафу; 5 565,08 грн. інфляційних втрат;846,43 грн. 3% річних; 505,95 грн. витрат, пов`язаних зі сплатою державного мита; 118,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

18.11.2008 на виконання вищевказаного рішення судом видано наказ №5/765.

09.05.2024 до суду через підсистему Електронний суд від представника ОСОБА_1 надійшла скарга на дії (бездіяльність) державного виконавця Богунського відділу державної виконавчої служби у місті Житомир Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Хмельницький) Самійлик Віти Володимирівни, згідно з якою (з урахуванням додаткових пояснень від 20.05.2024) скаржник просить визнати постанови старшого державного виконавця Самійлик В.В. про відкриття виконавчого провадження ВП №69885040 від 20.09.2022, про арешт майна боржника від 20.09.2022, про розмір мінімальних витрат виконавчого провадження від 20.09.2022, про стягнення виконавчого збору від 20.09.2023, про арешт коштів боржника від 13.04.2023 неправомірними; зобов`язати старшого державного виконавця Самійлик В.В. або іншу посадову особу органу державної виконавчої служби усунути порушення та поновити порушене право ОСОБА_1 , повернути стягнені кошти, направлені на погашення арештованої суми ОСОБА_1 у розмірі 14761,41 грн.

Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 09.05.2024, скаргу представника ОСОБА_1 на дії (бездіяльність) державного виконавця від 09.05.2024 у справі №5/765 розподілено судді Прядко О.В.

Ухвалою суду від 13.05.2024 скаргу прийнято до розгляду та призначено судове засідання на 17.05.2024.

Ухвалами суду від 17.05.2024, 31.05.2024, 10.06.2024 розгляд скарги неодноразово відкладався в межах строку, продовженого на підставі ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

20.05.2024 через підсистему "Електронний суд" від представника боржника (скаржника) надійшли додаткові пояснення від 20.05.2024, згідно з якими останній вважає, що у зв`язку зі спливом строку пред`явлення наказу господарського суду у справі №5/765 до виконання та непоновлення його судом дії та прийняті рішення, вчинення виконавчих дій, винесені оспорювані постанови старшого державного виконавця Самійлик В.В. та стягнення з банківського рахунку коштів ОСОБА_1 є неправомірними.

10.06.2024 до суду представник боржника подав клопотання про приєднання до матеріалів справи листа Управління забезпечення примусового виконання рішень у Житомирській області №28106/5.2-24/вх.26817/5.2-24 від 28.05.2024.

Станом на дату засідання 24.06.2024 документально обґрунтованих пояснень/заперечень по суті скарги, матеріалів виконавчого провадження №69885040 від відділу державної виконавчої служби не надходило, державний виконавець в судові засідання не з`являвся, незважаючи на визнання судом його явки обов`язковою. Стягувач також не скористався процесуальним правом участі в судових засіданнях з розгляду скарги, хоча про дату, час та місце їх проведення і стягувач, і відділ державної виконавчої служби повідомлені завчасно та належним чином в порядку, встановленому ч.ч.5, 7 ст.6, ч.11 ст.242 ГПК України, що підтверджується довідками про доставку електронного листа в електронній формі до електронного кабінету учасника справи (а.с.80, 82, 92, 93, 102 на звороті, 103).

У засіданні 24.06.2024 представник боржника підтримав скаргу на дії (бездіяльність) державного виконавця від 09.05.2024 (з урахуванням додаткових пояснень) та просив її задовольнити.

Розглянувши скаргу від 09.05.2024 у справі №5/765 та дослідивши її матеріали, заслухавши пояснення представника скаржника, суд зазначає таке.

Порядок оскарження рішень, дій або бездіяльності державних виконавців, інших посадових осіб органів державної виконавчої служби та приватних виконавців під час виконання судових рішень врегульовано розділом VІ «Судовий контроль за виконанням судових рішень» ГПК України.

Відповідно до ст.339 ГПК України, сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права.

В силу норм ч.1ст.74 Закону України «Про виконавче провадження», рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до суду, який видав виконавчий документ, у порядку, передбаченому законом.

За приписами ст.11 Закону України «Про виконавче провадження», строки у виконавчому провадженні - це періоди часу, в межах яких учасники виконавчого провадження зобов`язані або мають право прийняти рішення або вчинити дію. Строки у виконавчому провадженні встановлюються законом, а якщо вони не визначені законом - встановлюються виконавцем. Будь-яка дія або сукупність дій під час виконавчого провадження повинна бути виконана не пізніше граничного строку, визначеного цим Законом. Строки, встановлені цим Законом, обчислюються в робочих днях, місяцях і роках, а також можуть визначатися посиланням на подію, яка повинна неминуче настати.

Відповідно до ч.ч.1, 2ст.12 Закону України «Про виконавче провадження», виконавчі документи можуть бути пред`явлені до примусового виконання протягом трьох років, крім посвідчень комісій по трудових спорах та виконавчих документів, за якими стягувачем є держава або державний орган, які можуть бути пред`явлені до примусового виконання протягом трьох місяців. Строки, зазначені в частині першій цієї статті, встановлюються для виконання рішення з наступного дня після набрання ним законної сили чи закінчення строку, встановленого в разі відстрочки чи розстрочки виконання рішення, а якщо рішення підлягає негайному виконанню, з наступного дня після його прийняття.

Згідно з п.2 ч.4ст.4 Закону України «Про виконавче провадження», виконавчий документ повертається стягувачу органом державної виконавчої служби, приватним виконавцем без прийняття до виконання протягом трьох робочих днів з дня його пред`явлення, якщо пропущено встановлений законом строк пред`явлення виконавчого документа до виконання.

Слід зазначити, що єдиною умовою для повернення виконавчого документа стягувачу на підставі п.2 ч.4ст.4 цього Закону є недодержання саме стягувачем строку пред`явлення виконавчого документа до виконання (відповідний висновок викладено у постанові Верховного Суду від 03.10.2018 у справі №804/7493/17).

За змістом ч.ч.4-6 ст.12 Закону України «Про виконавче провадження», строки пред`явлення виконавчого документа до виконання перериваються у разі: 1) пред`явлення виконавчого документа до виконання; 2) надання судом, який розглядав справу, як суд першої інстанції, відстрочки або розстрочки виконання рішення. У разі повернення виконавчого документа стягувачу у зв`язку з неможливістю в повному обсязі або частково виконати рішення строк пред`явлення такого документа до виконання після переривання встановлюється з дня його повернення, а в разі повернення виконавчого документа у зв`язку із встановленою законом забороною щодо звернення стягнення на майно чи кошти боржника, а також проведення інших виконавчих дій стосовно боржника - з дня закінчення строку дії відповідної заборони. Стягувач, який пропустив строк пред`явлення виконавчого документа до виконання, має право звернутися із заявою про поновлення такого строку до суду, який розглядав справу як суд першої інстанції.

Як зазначалось вище, 18.11.2008 на виконання рішення Господарського суду Житомирської області від 06.11.2008 у справі №5/765 було видано наказ, дійсний для пред`явлення протягом трьох років (а.с.22), тобто до 17.11.2011.

З матеріалів скарги слідує, що ТОВ "Ромстал Україна" звернулось до Богунського ВДВС у м. Житомирі з листом за вих.№1908 від 19.08.2022, у якому просило прийняти до виконання наказ №5/765 від 06.11.2008, відкрити виконавче провадження, накласти арешт на банківські рахунки боржника у розмірі суми стягнення за виконавчим документом, а в разі необхідності на інше рухоме та нерухоме майно боржника (а.с.61 на звороті).

Згідно інформації з Єдиного державного реєстру виконавчих проваджень, наказ від 18.11.2008 №5/765 надійшов до Богунського відділу державної виконавчої служби у місті Житомирі Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Хмельницький) (нині - Богунський відділ державної виконавчої служби у м. Житомирі Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ)) (далі за текстом - Богунський ВДВС у м. Житомирі) 19.09.2022 (а.с.62-64).

20.09.2022 старшим державним виконавцем Богунського ВДВС у м. Житомирі Самійлик В.В. винесено постанову про відкриття виконавчого провадження №69885040 (а.с.60).

Того ж дня - 20.09.2022 державним виконавцем винесено постанову про стягнення виконавчого збору в сумі 5121,80 грн, постанову про розмір мінімальних витрат виконавчого провадження в сумі 135,87 грн та постанову про арешт майна боржника (а.с.58-59).

13.04.2023 державним виконавцем винесено постанову про арешт коштів боржника, що містяться на відкритих рахунках, а також на кошти на рахунках, що будуть відкриті після винесення постанови про арешт коштів боржника, крім коштів, що містяться на рахунках накладення арешту та/або звернення стягнення на які заборонено законом, та належить боржнику, сума звернення стягнення 56475,66 грн (а.с.61).

Поряд із цим до справи долучено лист Управління забезпечення примусового виконання рішень у Житомирській області №28106/5.2-24/вх.26817/5.2-24 від 28.05.2024, у якому повідомлено, що 19.09.2022 наказ від 18.11.2008 №5/765 надійшов до Богунського ВДВС у м. Житомирі вп`яте, попередньо вказаний виконавчий документ неодноразово перебував на виконанні, а саме:

-вперше в період з 03.12.2008 по 05.02.2013, виконавче провадження №10328556, в ході виконання якого 05.02.2013 державним виконавцем винесено постанову про повернення виконавчого документа стягувачу згідно з п.9 ч.1 ст.47 Закону України «Про виконавче провадження»;

-вдруге в період з 07.02.2014 по 28.11.2014, виконавче провадження №41950178, в ході виконання якого 28.11.2014 державним виконавцем винесено постанову про повернення виконавчого документа стягувачу згідно з п.9 ч.1 ст.47 Закону України «Про виконавче провадження»;

-втретє в період з 06.11.2015 по 02.08.2018, виконавче провадження №49255419, в ході виконання якого 02.08.2018 державним виконавцем винесено постанову про повернення виконавчого документа стягувачу згідно з п.9 ч.1 ст.47 Закону України «Про виконавче провадження»;

-вчетверте в період з 08.08.2019 по 02.09.2019, виконавче провадження №59755487, в ході виконання якого 02.09.2019 державним виконавцем винесено постанову про повернення виконавчого документа стягувачу згідно з п.9 ч.1 ст.47 Закону України «Про виконавче провадження».

У вищевказаному листі №28106/5.2-24/вх.26817/5.2-24 від 28.05.2024 зазначено, що державним виконавцем правомірно прийнято рішення про відкриття виконавчого провадження №69885040 від 20.09.2022, оскільки строк для повторного пред`явлення вищевказаного виконавчого документу до виконання розпочинається з 02.09.2019 та закінчується 02.09.2022 (заява стягувача про примусове виконання наказу надіслана за вих.№1908 від 19.08.2022 з відміткою Укрпошти на конверті - 02.09.2022) (а.с.95-97).

Однак, як встановлено судом, жодних документів на підтвердження вищевикладених обставин до листа №28106/5.2-24/вх.26817/5.2-24 від 28.05.2024 не приєднано та суду не надано; вимог ухвал суду щодо подання нормативно і документально обґрунтованих пояснень/заперечень на скаргу із хронологічним викладом підстав відкриття та закриття виконавчих проваджень з примусового виконання наказу №5/765 від 18.11.2008 (із засвідченими копіями відповідних постанов, доказами передачі виконавчих проваджень до архіву та, за наявності, засвідчених копій актів знищення виконавчих проваджень) та матеріалів виконавчого провадження №69885040 Богунським ВДВС у м. Житомирі не виконано.

Більше того, наведена у вищезгаданому листі №28106/5.2-24/вх.26817/5.2-24 від 28.05.2024 інформація не відповідає інформації про наявність виконавчих проваджень щодо боржника - ОСОБА_1 , яка міститься у АСВП (а.с.75-76).

За результатами пошуку виконавчих проваджень в АСВП, ВП №59755487, боржник у якому - ОСОБА_1 , стягувач - ТОВ "Ромстал Україна", відкрито 12.08.2019, стан: завершено; ВП №69885040 відкрито 20.09.2022, стан: відкрито; будь-які інші відомості щодо цих же сторін відсутні.

Відтак пред`явлення наказу Господарського суду Житомирської області №5/765 від 18.11.2008 до виконання протягом встановленого законом строку з урахуванням переривання його перебігу не підтверджено належними й допустимими доказами, не доведено ні стягувачем, ні державним виконавцем.

Викладене свідчить про недодержання стягувачем строку пред`явлення виконавчого документа до виконання. Доказів протилежного суду не надано, поновлення судом пропущеного строку не встановлено.

За наведеного, суд дійшов висновку визнати неправомірними дії державного виконавця Богунського ВДВС у м. Житомирі Самійлик В.В. щодо винесення постанов про відкриття виконавчого провадження №69885040 від 20.09.2022, про арешт майна боржника у ВП №69885040 від 20.09.2022, про розмір мінімальних витрат виконавчого провадження №69885040 від 20.09.2022, про стягнення виконавчого збору у ВП №69885040 від 20.09.2023, про арешт коштів боржника у ВП №69885040 від 13.04.2023; визнати їх незаконними та скасувати.

Щодо вимоги скаржника повернути стягнені кошти, направлені на погашення арештованої суми ОСОБА_1 у розмірі 14761,41 грн, суд зазначає таке.

Боржником приєднано до скарги копію виписки по картковому рахунку АТ «Ощадбанк», з якої слідує встановлення арешту 24.04.2024 на суму 56475,66 грн, які було стягнуто з боржника згідно з платіжною інструкцією №6301 від 29.04.2024 (а.с.123), направлення коштів на погашення арештованої суми 25.04.2024 у розмірі 3070,00 грн та 27.04.2024 у розмірі 11691,41 грн, які, за словами представника скаржника, було заблоковано на рахунку (а.с.57).

У вже згаданому листі Управління забезпечення примусового виконання рішень у Житомирській області №28106/5.2-24/вх.26817/5.2-24 від 28.05.2024 повідомлено, що 14.05.2024 державним виконавцем винесено постанову про звернення стягнення на заробітну плату боржника, копію якої надіслано для виконання до відділу з муніципальних питань Оліївської сільської ради Житомирського району Житомирської області. На даний час кошти утримані із заробітної плати боржника на депозитний рахунок відділу не надходили. Станом на 27.05.2024 на депозитний рахунок відділу надійшли лише кошти в сумі 13,70 грн, які перераховані в рахунок часткового погашення мінімальних витрат виконавчого провадження. Отже залишок мінімальних витрат виконавчого провадження станом на 27.05.2024 становить 122,17 грн.

З огляду на викладене, виходячи з наявних матеріалів скарги, неможливо перевірити та встановити суму коштів, яку було с т я г н е н о з рахунку боржника на погашення виконавчого збору, мінімальних витрат виконавчого провадження та арештованої суми, що у свою чергу не дозволяє суду зробити висновки щодо підстав стягнення визначеної скаржником суми коштів у розмірі 14761,41 грн, скарга в цій частині є необґрунтованою, а відтак задоволенню не підлягає. Питання повернення стягувачем та відділом ДВС безпідставно набутих коштів може бути предметом окремого судового розгляду.

Відповідно до ст.343 ГПК України, за результатами розгляду скарги суд постановляє ухвалу. У разі встановлення обґрунтованості скарги суд визнає оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність неправомірними і зобов`язує державного виконавця або іншу посадову особу органу державної виконавчої служби, приватного виконавця усунути порушення (поновити порушене право заявника). Якщо оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність були прийняті або вчинені відповідно до закону, в межах повноважень державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця і право заявника не було порушено, суд постановляє ухвалу про відмову в задоволенні скарги.

Таким чином скарга на дії (бездіяльність) державного виконавця від 09.05.2024 підлягає частковому задоволенню.

Згідно зі ст.344 ГПК України, судові витрати, пов`язані з розглядом скарги, покладаються судом на заявника, якщо було постановлено рішення про відмову в задоволенні його скарги, або на орган державної виконавчої служби чи приватного виконавця, якщо було постановлено ухвалу про задоволення скарги заявника.

Згідно з ч.1, п.1 ч.3 ст.123 ГПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.

13.06.2024 через підсистему "Електронний суд" від представника боржника (скаржника) надійшла, зокрема, заява від 13.06.2024 про стягнення з Богунського ВДВС у місті Житомирі ЦМУ МЮ (м. Київ) витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 15000,00 грн.

Правову допомогу скаржнику надавав адвокат Ткачук В.В., повноваження та обсяг прав якого підтверджуються ордером серії АМ №1086809 від 03.05.2024, виданим адвокатським бюро «Володимира Ткачука» (а.с.88).

Згідно з ч.1 ст.26 Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність», адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги.

Договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору (п.4 ч.1 ст.1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність").

Відповідно до ч.ч.1-3ст.126 ГПК України, витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Як вбачається з матеріалів справи, 16.10.2023 між Павлюком В.П. (клієнт) та адвокатським бюро «Володимира Ткачука» в особі керуючого бюро адвоката Ткачука В.В. укладено договір про надання правничої допомоги №053-23 (а.с.117-118), відповідно до п.п.5.1-5.5 якого розмір оплати праці адвокатського бюро, а також умови та порядок розрахунків при наданні правничої допомоги визначаються сторонами договором та додатком до нього. Клієнт на підставі акту приймання-передачі наданих послуг (далі - акт) зобов`язується за надання правничої допомоги сплатити адвокатському бюро плату, обумовлену у додатку до договору. Розмір гонорару, який клієнт повинен сплатити адвокатському бюро за надану в межах цього договору правову допомогу, визначається адвокатським бюро за погодженням з клієнтом. Гонорар може встановлюватися у формі: фіксованого розміру або погодинної оплати. Розмір гонорару не залежить від досягнення або недосягнення адвокатським бюро позитивного результату, якого бажає клієнт, якщо сторони додатково не домовляться про інше.

Згідно з п.п.6.1, 6.2 договору про надання правничої допомоги №053-23 від 16.10.2023, факт надання передбачених цим договором послуг підтверджується актом. Сторони домовились, що акт може складатися за будь-який період часу та включати в себе всі послуги, які були надані адвокатським бюро клієнту протягом відповідного періоду часу.

27.04.2024 сторони уклали додаток №2 до договору про надання правничої допомоги №053-23 від 16.10.2023, яким дійшли згоди встановити наступний порядок та розміри гонорару адвокатського бюро, а саме: фіксована сума у розмірі 15000,00 грн. Відповідно до умов договору клієнт зобов`язується прийняти виконану роботу на підставі акту приймання-передачі наданих послуг та провести остаточні розрахунки на користь адвокатського бюро «Володимира Ткачука» після набрання законної сили судовим рішенням на протязі 30 календарних днів, а у разі позасудового врегулювання спору у цей самий термін після поновлення порушеного права. За виконання інших доручень від клієнта може встановлюватись окрема плата, шляхом надання окремого рахунку. Під іншими дорученнями розуміються будь-які інші дії. Адвокатське бюро не бере на себе витрати пов`язані зі сплатою судових зборів та інших витрат в інтересах клієнта, які покладаються виключно на останнього (а.с.119).

Відповідно до акта приймання - передачі наданих послуг від 11.06.2024 №б\н, сторони дійшли згоди, що адвокат надав клієнту правничу (правову) допомогу пов`язану з представництвом інтересів останнього та наданням клієнту інших видів правничої (правової) допомоги під час підготовки документів до Господарського суду Житомирської області та Богунського відділу державної виконавчої служби у місті Житомирі Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ) для реалізації та поновлення порушених прав клієнта. Для виконання доручення клієнта, пов`язаного з наданням правової допомоги, адвокатом надано наступні послуги:

-надано усні консультації в кількості - 5 шт;

-здійснено вступ в справу, проведено аналіз та перевірку документів клієнта;

-підготовка та особиста подача заяви про ознайомлення з матеріалами справи виконавчого провадження до Богунського ВДВС у м. Житомирі ЦМУ МЮ (м. Київ) - 1 шт;

-підготовка та подання скарг від імені адвоката до Міністерства юстиції України та Богунського ВДВС у м. Житомирі ЦМУ МЮ (м. Київ)- 2 шт;

-аналіз судової практики;

-підготовка скарги з додатками та направлення до суду - 1 шт;

-виконання ухвали суду та усунення недоліків скарги - 1 шт;

-підготовка додаткових письмових пояснень по справі та направлення до суду - 1 шт;

-складання клопотання та подача до суду - 2 шт;

-складання та подання до суду інших процесуальних документів;

-підготовка і участь у судових засіданнях.

Фіксована загальна сума послуг адвоката згідно додатку до договору становить 15000,00 грн (а.с.119 на звороті - 120).

Відповідно до ст.30 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність", гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Адвокатський гонорар може існувати в двох формах - фіксований розмір та погодинна оплата. Вказані форми відрізняються порядком обчислення - при зазначенні фіксованого розміру для виплати адвокатського гонорару не обчислюється фактична кількість часу, витраченого адвокатом при наданні послуг клієнту, і навпаки, підставою для виплати гонорару, який зазначено як погодинну оплату, є кількість годин помножена на вартість такої години того чи іншого адвоката у залежності від його кваліфікації, досвіду, складності справи та інших критеріїв (аналогічну правову позицію викладено у постанові Верховного Суду від 07.09.2020 у справі №910/4201/19).

Таким чином, визначаючи розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації гонорару адвоката іншою стороною, суди мають виходити зі встановленого у самому договорі розміру та/або порядку обчислення таких витрат, що узгоджується з приписами ст.30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність", враховуючи при цьому положення законодавства щодо критеріїв визначення розміру витрат на правничу допомогу.

Згідно з ч.4ст.126 ГПК України, розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (ч.5ст.126 ГПК України).

Відповідно до ч.5ст.129 ГПК України,під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

Таким чином під час вирішення питання про розподіл судових витрат господарський суд за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на професійну правничу допомогу адвоката або з власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені частинами п`ятою-сьомою, дев`ятоюстатті 129 ГПК України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу.

У такому випадку суд,керуючись частинами п`ятою-сьомою, дев`ятоюстатті 129 зазначеного Кодексу, відмовляє стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні понесених нею витрат на правову допомогу повністю або частково, та, відповідно, не покладає такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення.При цьому у судовому рішенні суд повинен конкретно вказати, які саме витрати на правову допомогу не підлягають відшкодуванню повністю або частково, навести мотивацію такого рішення та правові підстави для його ухвалення. Зокрема, вирішуючи питання розподілу судових витрат, господарський суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов`язаних зі сплатою судового збору, не повинен бути непропорційним до предмета спору. У зв`язку з наведеним суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи.

Подібні правові висновки викладені у постанові Верховного Суду у складі суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 03.10.2019 у справі №922/445/19, постановах Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 17.09.2020 у справі №904/3583/19, від 11.11.2021 у справі №910/7520/20, від 22.06.2022 у справі № 904/7334/21, від 16.02.2023 №916/1106/21.

Також при вирішенні питання розподілу витрат на професійну правничу допомогу суд враховує висновки, викладені у постановах Великої Палати Верховного Суду від 12.05.2020 у справі №904/4507/18, від 16.11.2022 у справі №922/1964/21 та постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 15.06.2021 у справі №912/1025/20, згідно з якими для суду не є обов`язковими зобов`язання, які склалися між адвокатом та клієнтом на підставі укладеного ними договору, у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат і, вирішуючи останнє, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, враховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і їх необхідність.

Суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг (правова позиція викладена Верховним Судом у складі колегії суддів Касаційного господарського суду у додатковій постанові від 07.11.2019 у справі №905/1795/18 та у постановах від 13.02.2020 у справі №910/2170/18, від 08.04.2020 у справі №922/2685/19).

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (додаткова постанова Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі №755/9215/15-ц).

Враховуючи вищевикладене, дослідивши додаток №2 до договору про надання правничої допомоги №053-23 від 16.10.2023 та акт приймання - передачі наданих послуг від 11.06.2024 №б\н, проаналізувавши матеріали скарги, суд дійшов висновку, що заявлені скаржником витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 15000,00 грн не відповідають критеріям обґрунтованості, розумності й співмірності зі складністю скарги та наданим адвокатом обсягомпослуг у розумінні ст.ст.126, 129 ГПК України.

Зокрема суд зазначає, що виокремлення адвокатом таких послуг: надання усних консультацій; здійснення вступу в справу, аналіз судової практики, як самостійних видів адвокатських послуг є необґрунтованим та охоплюється послугою адвоката з підготовки скарги з додатками та направлення до суду, такі дії є взаємопов`язаними і не потребують окремого виділення. Поряд із цим надання послуги «виконання ухвали суду та усунення недоліків скарги» зумовлено допущенням недоліків саме зі сторони представника скаржника, такі витрати не були неминучими для останнього.

Враховуючи вищевикладене, зважаючи на встановлену неспівмірність розміру витрат на оплату послуг адвоката, а також висновок суду про часткове задоволення скарги, керуючись принципами справедливості, пропорційності та розумності, суд дійшов висновку, що стягненню з Богунського ВДВС у м. Житомирі на користь ОСОБА_1 підлягають витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 8000,00 грн, в частині стягнення 7000,00 грн таких слід відмовити.

Керуючись ст.ст.233-235, 342-344 ГПК України, господарський суд

УХВАЛИВ:

1. Скаргу представника ОСОБА_1 на дії (бездіяльність) державного виконавця від 09.05.2024 задовольнити частково.

2. Визнати неправомірними дії державного виконавця Богунського відділу державної виконавчої служби у місті Житомир Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Хмельницький) Самійлик Віти Володимирівни щодо винесення постанов про відкриття виконавчого провадження №69885040 від 20.09.2022, про арешт майна боржника у ВП №69885040 від 20.09.2022, про розмір мінімальних витрат виконавчого провадження №69885040 від 20.09.2022, про стягнення виконавчого збору у ВП №69885040 від 20.09.2023, про арешт коштів боржника у ВП №69885040 від 13.04.2023.

3. Визнати незаконними та скасувати постанови державного виконавця Богунського відділу державної виконавчої служби у місті Житомир Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Хмельницький) Самійлик Віти Володимирівни про відкриття виконавчого провадження №69885040 від 20.09.2022, про арешт майна боржника у ВП №69885040 від 20.09.2022, про розмір мінімальних витрат виконавчого провадження №69885040 від 20.09.2022, про стягнення виконавчого збору у ВП №69885040 від 20.09.2023, про арешт коштів боржника у ВП №69885040 від 13.04.2023.

4. У задоволенні іншої частини скарги відмовити.

5. Заяву скаржника про стягнення витрат на професійну правничу допомогу від 13.06.2024 задовольнити частково.

6. Стягнути з Богунського відділу державної виконавчої служби у місті Житомирі Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) (майдан Корольова С.П., буд. АДРЕСА_1 , код ЄДРПОУ 35021511) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 ) 8000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу.

Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення та може бути оскаржена в порядку та строки, визначені ст.ст.256, 257 ГПК України.

Повний текст ухвали складено 01.07.2024

Суддя Прядко О.В. Друк:

1 - у справу;

2-4 - стягувачу , представнику скаржника та відділу державної виконавчої служби (до ел.кабінетів).