Рішення

від 01.07.2024 по справі 911/2463/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"01" липня 2024 р. м. Київ Справа № 911/2463/23

м. Київ, вул. С. Петлюри, буд. 16/108

Господарський суд Київської області

без виклику (повідомлення) сторін

Господарський суд Київської області, одноособово, у складі судді Саванчук С.О., розглянув матеріали справи

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтеркап ЛТД"

04060, місто Київ, вулиця Ольжича, будинок 29, квартира 302, код ЄДРПОУ 38774134

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Крісталбуд"

08131, Київська область, село Софіївська Борщагівка, увлиця Щаслива, будинок 44, офіс 132, код ЄДРПОУ 41649514

про стягнення заборгованості

Обставини справи:

До Господарського суду Київської області надійшла позовна заява (вх. №2120/23 від 11.08.2023) Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтеркап ЛТД" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Крісталбуд" про стягнення заборгованості.

Позовні вимоги обґрунтовані наявністю заборгованості у відповідача перед позивачем за договором підряду №9923 від 25.08.2021.

Судом встановлено, що позовна заява і додані до неї документи відповідають вимогам статей 162, 164, 172, частині 5 статті 174, статті 175 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до частини 3 статті 12 Господарського процесуального кодексу України спрощене позовне провадження призначене для розгляду малозначних справ, справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи, а згідно з пунктом 1 частини 5 цієї статті малозначними справами є, зокрема, справи, у яких ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2023 рік" встановлено, що на 1 січня 2023 року прожитковий мінімум для працездатних осіб складає 2684,00 гривень.

За позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтеркап ЛТД" заявлена до стягнення заборгованість у розмірі 168287,59 грн., отже, дана справа є малозначною в розумінні пункту 1 частини 5 статті 12 Господарського процесуального кодексу України, не відноситься до категорій справ, що не можуть бути розглянуті за правилами спрощеного позовного провадження відповідно до частини 4 статті 247 Господарського процесуального кодексу України, та підлягає розгляду в порядку спрощеного позовного провадження.

Відповідно до частини 5 статті 252 Господарського процесуального кодексу України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше.

Крім цього, позивачем у позовній заяві також заявлене клопотання про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін.

Зважаючи на вказане, суд дійшов висновку про прийняття позовної заяви до розгляду, відкриття провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження та розгляд справи без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами.

Відповідно до частини 4 статті 74 Господарського процесуального кодексу України суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів.

Зважаючи на предмет і підстави позову та предмет доказування у справі, а також з метою встановлення стану спірних правовідносин сторін на час ухвалення рішення у справі, суд дійшов висновку про витребування у Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтеркап ЛТД" довідки з банківських установ, в яких відкриті рахунки позивача про інформацію щодо наявності перерахувань коштів на ці рахунки Товариством з обмеженою відповідальністю "Крісталбуд" (із зазначенням розмірів, дат та призначень платежів) станом на 27.10.2023 (час закінчення строку розгляду справи).

Через канцелярію Господарського суду Київської області від відповідача надійшов відзив на позовну заяву (вх.№18990/23 від 06.10.2023).

Через канцелярію Господарського суду Київської області від позивача надійшла відповідь на відзив (вх.№19688/23 від 16.10.2023).

Через канцелярію Господарського суду Київської області від позивача надійшов лист щодо акту (вх.№20165/23 від 25.10.2023).

Через канцелярію Господарського суду Київської області від позивача надійшов лист щодо виконання ухвали суду (вх.№20433/23 від 30.10.2023).

Через канцелярію Господарського суду Київської області від відповідача надійшли заперечення (вх.№21040/23 від 08.11.2023).

До Господарського суду Київської області не надходили клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін відповідно до статті 252 Господарського процесуального кодексу України.

У зв`язку із розглядом справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписав рішення без його проголошення, датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення відповідно до частин 4, 5 статті 240 Господарського процесуального кодексу України.

За результатами розгляду матеріалів справи, дослідження доказів та оцінки їх у сукупності, суд

встановив:

Між Товариством з обмеженою відповідальністю «Інтеркап ЛТД» як підрядником (позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Крісталбуд» як замовником (відповідач) укладений договір підряду № 9923 від 25.08.2021 та додаток №1 до нього (далі - Договір), умовами якого передбачено, що позивач зобов`язався виконати на користь відповідача роботи по улаштуванню декоративних решіток для кондиціонерів (корзин) з індивідуальним дизайном по фасадах багатоквартирного житлового будинку, розташованого за адресою: вул. Кришталева, 1 в селі Петропавлівська Борщагівка Бучанського району Київської області.

Відповідно до умов Договору передбачено виконання робіт у два етапи, кожен з яких виконується позивачем і приймається та оплачується відповідачем окремо.

За пунктом 3.3. Договору оплата проводиться частинами:

- авансовий платіж у розмірі 164000,00 грн., у тому числі ПДВ 27333,33 грн. - оплачується протягом 5 робочих днів з моменту погодження керівником проекту заявки на оплату авансового платежу, поданої підрядником (Перший етап робіт);

- авансовий платіж у розмірі 734000,00 грн., у тому числі ПДВ 122333,33 грн., на матеріали - оплачується протягом 5 робочих днів з моменту погодження керівником проекту заявки на оплату авансового платежу, поданої підрядником (Другий етап робіт);

- поетапна оплата: протягом п`яти робочих днів з моменту підписання Актів виконаних робіт;

- остаточна оплата: протягом п`яти робочих днів з моменту підписання Актів виконаних робіт.

15.09.2021 відповідачем сплачений позивачу авансовий платіж за Першим етапом робіт за Договором у розмірі 164000,00 грн., що підтверджується наданою до матеріалів справи випискою з банківського рахунку позивача та визнається обома сторонами справи.

Всього за Договором сторонами складений і підписаний один Акт виконаних робіт (примірна форма № КБ-2в) за січень 2022 року на суму 277032,00 грн., копію якого надано до матеріалів справи, підписання якого визнається обома сторонами.

Позивач зазначає, що зобов`язання з виконання робіт за Першим етапом згідно з Договором він виконав у повному обсязі, однак, відповідачем виконані роботи своєчасно та у повному обсязі не оплачені.

З огляду на умови пункту 3.3. Договору, заборгованість відповідача з оплати виконаних позивачем та прийнятих відповідачем робіт складає 113032,00 грн. (277032,00 грн. вартість робіт, прийняття яких підтверджується актом виконаних робіт (примірна форма № КБ-2в) за січень 2022 року 164000,00 грн. сплаченого авансу).

Позивач стверджує, що вказану суму відповідач повинен був сплатити протягом 5 робочих днів після підписання Акту виконаних робіт від 27.01.2022, тобто - до 03.02.2022, але не сплатив, відтак, прострочення платежу починається з 04.02.2022.

Пунктом 9.5.1. Договору передбачено, що в разі, коли замовник допустив несвоєчасну оплату за виконані підрядником роботи, він зобов`язується виплатити підряднику пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України за кожний день прострочення.

У зв`язку з чим, позивачем нараховані та заявлені до стягнення 17125,12 грн. пені, яка нарахована на 113032,00 грн. основного боргу за період з 04.02.2022 по 04.08.2022.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора, зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення.

На підставі статті 625 Цивільного кодексу України позивачем нараховані та заявлені до стягнення 33531,77 грн. інфляційних втрат за період з лютого 2022 року по травень 2023 року та 4598,70 грн. 3% річних за період з 04.02.2022 по 13.06.2023.

Відповідачем поданий відзив, в якому позовні вимоги заперечені повністю.

В обґрунтування заперечень відповідач зазначає, що він як замовник має право затримати виплату 5 % від загальної вартості робіт до здачі будинку в експлуатацію, без застосування до нього відповідальності, передбаченої пунктом 9.5.1. чинного Договору (підпункт 6.1.1. пункту 6.1. Договору).

Відповідач вказує, що лише після усунення всіх недоліків робіт та прийому-передачі виконаних робіт згідно з пунктами 7.1.1.-7.1.3. Договору здійснюється повний розрахунок між сторонами (пункт 7.6. Договору).

Відповідач зазначає, що на виконання умов договору він здійснив авансовий платіж на суму 164000,00 грн. на користь позивача, що підтверджується випискою по рахунку. З урахуванням пунктів 2.1. - 2.3. Договору передбачено дату початку робіт з 30.08.2021, а також початок виконання робіт лише після того, як підрядник передасть замовнику підписаний Акт прийому-передачі фронту робіт (будівельної готовності) від попереднього підрядника за суміжністю робіт та технологічну карту виконання робіт у такі строки:

- Перший етап - до 04.10.2021 (протягом 30 робочих днів з моменту перерахування авансового платежу замовником підряднику);

- Другий етап - з 04.10.2021 до 06.12.2021 (протягом 50 робочих днів з моменту перерахування авансового платежу замовником підряднику).

Отже, з урахуванням умов пункту 2.3. Договору 1-й етап робіт мав бути виконаний у строк до 27.10.2021, а другий етап мав бути виконаний у строк до 27.11.2021.

Відповідач відзначає, що відповідно до умов договору прийом-передача виконаних підрядником робіт оформлюється двостороннім Актом приймання виконаних будівельних робіт за формою КБ-2в; довідкою про вартість виконаних будівельних робіт та витрат за формою КБ-3; двостороннім Актом приймання прихованих будівельних робіт (у разі їх виконання) (пункт 7.1. Договору).

Відповідач зауважує, що обов`язок подання Актів та довідок про вартість робіт замовнику договір покладає на підрядника протягом десяти робочих днів з моменту виконання робіт (пункти 7.1., 7.3. Договору).

Відповідач зазначає, що всупереч вищевказаних умов Договору, підрядник не приступив до виконання робіт у строки, що встановлені умовами договору та не надав всі документи, що передбачені пунктом 7.1. Договору до дати його закінчення 16.12.2021. Натомість, замість повернення авансового платежу у січні 2022 року підрядник виконав частину робіт та лише 27.01.2022 за ініціативою підрядника сторони підписали Акт №1 приймання передачі будівельних робіт за січень 2022 року на суму 277032,00 грн.

Відповідач відзначає, що враховуючи викладені порушення Договору, які допущені підрядником та керуючись пунктами 3.4. та 7.2. Договору за відсутності довідки про вартість робіт у замовника відсутні договірні підстави для оплати різниці коштів у сумі 113032,00 грн (277032,00 грн. 164000,00 грн.), адже поетапний розрахунок проводиться на підставі Акту приймання передачі виконаних робіт (за примірною формою КБ-2в) та довідки про вартість робіт (за примірною формою КБ-3).

Відповідач зауважує, що окрім порушення підрядником строків виконання робіт та вимог щодо переліку документів, що він мав надати замовнику, на час подання відзиву замовником встановлено, що виконані роботи мають приховані недоліки та дефекти, які необхідно усувати за рахунок підрядника. З цих підстав замовник буде застосовувати положення розділу 8 договору "Гарантійні строки якості закінчених робіт (експлуатації об`єкта будівництва) та порядок усунення виявлених недоліків (дефектів)".

Відповідач зазначає, що 29.09.2023 направив на адресу відповідача лист-повідомлення від 29.09.2023, із запрошенням для складання дефектного Акту на 27.10.2023 на підставі пункту 8.4. Договору, однак, позивачем не було забезпечено явку свого уповноваженого представника для огляду дефектів та складення дефектного акту, відтак, враховуючи наявність дефектів у виконаних роботах, керуючись пунктами 3.6. та 7.6. Договору, на час розгляду справи судом відсутні підстави для проведення розрахунків між сторонами.

Позивачем надана відповідь на відзив, в якій позивач наголосив на тому, що відповідач не оплачував роботи в період з 27.01.2022 по вересень 2023 року, коли за твердженням відповідача, йому не було відомо про приховані дефекти, що свідчить про те, що несплата вартості виконаних за договором робіт жодним чином не пов`язана з нібито дефектами, при цьому, пункт 8.2. Договору, на який посилається у відзиві відповідач, встановлює можливість експлуатації об`єкту протягом 36 місяців, проте, пункт 8.2. Договору не передбачає можливості складання дефектного Акту протягом 36 місяців, як стверджує відповідач, відповідачем складане повідомлення про майбутнє складання дефектного акту лише 29.09.2023, тобто, після відкриття провадження у цій справі. З моменту виконання та прийняття робіт пройшло більше ніж півтора роки, відповідно, в разі наявності дефектів відповідач неодмінно би склав дефектний акт раніше. Крім того, пунктом 8.4. Договору передбачено, що дефектний акт складається за участю представника підрядника, чого відповідачем не було дотримано, тому такий дефектний акт не матиме юридичної сили.

З врахуванням наведених пояснень позивача, відповідачем надані суду докази надіслання листа про запрошення представника позивача для складання дефектного акту від 29.09.2023.

Позивач підтвердив отримання листа про запрошення для складання дефектного акту та надав суду копію відповіді на це запрошення: у зв`язку із неможливістю прибути у визначену відповідачем дату - 27.10.2023, просив перенести на іншу дату.

У зв`язку із цим, відповідач констатує, що позивачем не було забезпечено явку свого уповноваженого представника для огляду дефектів та складання дефектного акту.

За результататом оцінки судом наданих до матеріалів справи доказів, з урахуванням висновків Верховного Суду у подібних правовідносинах, зокрема, викладених у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 28.05.2020 у справі № 904/2029/19 та обставин цієї справи та вимог чинного законодавства, суд дійшов таких висновків.

Цивільним законодавством регулюються особисті немайнові та майнові відносини (цивільні відносини), засновані на юридичній рівності, вільному волевиявленні, майновій самостійності їх учасників (частина перша статті 1 Цивільного кодексу України).

Згідно з пунктом 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України, підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є, зокрема, договори та інші правочини.

Частиною 1 статті 14 Цивільного кодексу України встановлено, що цивільні обов`язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства.

Частинами 1, 2 статті 509 Цивільного кодексу України встановлено, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Згідно із статтями 627, 628 та 629 Цивільного кодексу України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Судом встановлено, що між сторонами виникли правовідносини у сфері виконання підрядних робіт. На підставі укладеного сторонами договору, позивач зобов`язався, у порядку та на умовах визначених цим договором, виконати роботи по улаштуванню декоративних решіток для кондиціонерів (корзин) з індивідуальним дизайном по фасадах багатоквартирного житлового будинку, розташованого за адресою: вул. Кришталева, 1 в селі Петропавлівська Борщагівка Бучанського району Київської області.

Відповідно до умов Договору передбачено виконання робіт у два етапи, кожен з яких виконується позивачем і приймається та оплачується відповідачем окремо.

Частиною 1 статті 837 Цивільного кодексу України встановлено, що за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов`язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов`язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Таким чином двосторонній характер договору підряду зумовлює взаємне виникнення у кожної із сторін прав та обов`язків. Тобто з укладенням такого договору підрядник бере на себе обов`язок виконати певну роботу і водночас замовник зобов`язується прийняти та оплатити виконану роботу.

За приписами частини першої статті 853 Цивільного кодексу України замовник зобов`язаний прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору підряду, оглянути її і в разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків негайно заявити про них підрядникові. Якщо замовник не зробить такої заяви, він втрачає право у подальшому посилатися на ці відступи від умов договору або недоліки у виконаній роботі.

Згідно із частиною 4 статті 882 Цивільного кодексу України, передання робіт підрядником і прийняття їх замовником оформляється актом, підписаним обома сторонами. У разі відмови однієї із сторін від підписання акта про це вказується в акті і він підписується другою стороною.

За умовами договору, підрядник зобов`язався виконати роботи за Першим етапом в строк до 04.10.2021 (пункт 2.3. Договору), прийом-передача виконаних підрядником робіт оформлюється двостороннім Актом приймання виконаних будівельних робіт за примірною формою КБ-2в; довідкою про вартість виконаних будівельних робіт та витрат за примірною формою КБ-3; двостороннім Актом приймання прихованих будівельних робіт (у разі їх виконання) (пункт 7.1. Договору).

Пунктом 7.5. Договору сторонами погоджено, що виявлені в ході проведення прийому-передачі робіт по Договору в цілому недоліки зазначаються у двосторонньому дефектному акті (складається за примірною формою "Форма дефектного акта" згідно з Додатком Р ДСТУ Б Д.1.-1:2013 "Правила визначення вартості будівництва") з визначенням характеру виявлених недоліків та строків їх усунення.

Як вказувалось вище, на виконання умов Договору, позивач виконав роботи по улаштуванню декоративних решіток для кондиціонерів (корзин) з індивідуальним дизайном по фасадах багатоквартирного житлового будинку, розташованого за адресою: вул. Кришталева, 1 в селі Петропавлівська Борщагівка Бучанського району Київської області, виконані позивачем роботи відповідачем прийняті без зауважень, що підтверджується підписаним сторонами актом приймання виконаних будівельних робіт за примірною формою КБ-2в за січень 2022 року від 27 січня 2022 року.

Довідки про вартість виконаних робіт за примірною формою КБ-3 до матеріалів справи не надано, відповідачем стверджується, що позивач йому її не надавав, позивач стверджує, що надсилав два її примірники відповідачу, проте, підписаний примірник відповідач йому не повернув.

З урахуванням відсутності в матеріалах справи жодних доказів щодо цих обставин, суд не має змоги оцінити обставини листування сторін та констатує відсутність такої довідки.

Після відкриття провадження у цій справі 29.08.2023, відповідачем ініційоване листування щодо складання дефектного акту у зв`язку із виявленням ним недоліків у роботах позивача, проте, суду таких актів так і не надано, ані двосторонніх, ані будь-яких актів позивача з характером та вартістю виявлених недоліків, не надано суду також висновків експертів, питання проведення судової експертизи також не порушувалось перед судом, жодної конкретної інформації щодо дефектів у спірних роботах суду не надано, а також не вказано однозначно їх природи: це дефекти у роботах, приховані недоліки чи погіршення стану результату робіт у ході експлуатації протягом гарантійного строку, щоб суд зміг оцінити правову природу спірних правовідносин.

Частинами 2-4 статті 853 Цивільного кодексу України передбачено, що замовник, який прийняв роботу без перевірки, позбавляється права посилатися на недоліки роботи, які могли бути встановлені при звичайному способі її прийняття (явні недоліки). Якщо після прийняття роботи замовник виявив відступи від умов договору підряду або інші недоліки, які не могли бути встановлені при звичайному способі її прийняття (приховані недоліки), у тому числі такі, що були умисно приховані підрядником, він зобов`язаний негайно повідомити про це підрядника. У разі виникнення між замовником і підрядником спору з приводу недоліків виконаної роботи або їх причин на вимогу будь-кого з них має бути призначена експертиза. Витрати на проведення експертизи несе підрядник, крім випадків, коли експертизою встановлена відсутність порушень договору підряду або причинного зв`язку між діями підрядника та виявленими недоліками. У цих випадках витрати на проведення експертизи несе сторона, яка вимагала її призначення, а якщо експертизу призначено за погодженням сторін, - обидві сторони порівну.

Оцінюючи подані сторонами докази та враховуючи положення вищезазначених положень матеріального права, суд дійшов правильного висновку, що в даному випадку підрядник повинен був би відповідати за ті недоліки, на які поширюються його гарантійні зобов`язання, що визначені в розділі 8 Договору, які виявлені протягом 36 місяців, при цьому, порядок виявлення та строки їх усунення здійснюються сторонами шляхом складання двостороннього дефектного акту (п. 8.4. договору) у визначений сторонами спосіб та погодженої ними форми, тобто, вказані умови передбачають огляд виявлених недоліків на місці обома сторонами та складання відповідного акту.

Суду такого дефектного акту не надано, не вказано суду у належних доказах, які саме недоліки встановлено, в чому вони виразилися, які пошкодження відбулися, причини та обсяги цих пошкоджень, не встановлено хто із підрядників виконував ці роботи та чи є це порушенням гарантійних зобов`язань відповідачем, а також не зазначено, що такі недоліки неможливо було виявити під час приймання робіт, відтак, матеріали справи не містять необхідної інформації та доказів на підтвердження доводів відповідача.

Частиною 3 статті 2 Господарського процесуального кодексу України визначено, що основними засадами (принципами) господарського судочинства є, зокрема, диспозитивність.

Згідно із статтею 14 Господарського процесуального кодексу України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.

Водночас, частини перша, третя і четверта статті 13 Господарського процесуального кодексу України регламентують, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін; кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом; кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Зважаючи на викладене, за результатами дослідження та оцінки за правилами статті 86 Господарського процесуального кодексу України, зібраних у справі доказів та обставин у сукупності, з урахуванням статей 2, 13, 14 Господарського процесуального кодексу України, судом встановлено, що відповідачем не доведено належними та допустимими доказами факт виявлення недоліків, на які поширюється гарантія, що недоліки виявлені саме в роботах, виконаних відповідачем, причини виникнення цих недоліків, причинного зв`язку між виявленими недоліками та виконаними роботами, отже, заперечення позову з цих підстав є необґрунтованим та не підлягає врахуванню судом.

Згідно з частиною 1 статті 509 Цивільного кодексу України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Відповідно до частини 2 статті 509 Цивільного кодексу України, зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно з пунктом 1 частиною 2 статті 11 Цивільного кодексу України, підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Частина 1 статті 626 Цивільного кодексу України, передбачає, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 525 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до пункту 1 статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно зі статтею 837 Цивільного кодексу України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов`язується за свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов`язує прийняти та оплатити виконану роботу.

Договір будівельного підряду укладається на проведення нового будівництва, капітального ремонту, реконструкції (технічного переоснащення) підприємств, будівель (зокрема житлових будинків), споруд, виконання монтажних, пусконалагоджувальних та інших робіт, нерозривно пов`язаних з місцезнаходженням об`єкта (частина 2 стаття 875 Цивільного кодексу України).

Статтею 852 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо підрядник відступив від умов договору підряду, що погіршило роботу, або допустив інші недоліки в роботі, замовник має право за своїм вибором вимагати безоплатного виправлення цих недоліків у розумний строк або виправити їх за свій рахунок з правом на відшкодування своїх витрат на виправлення недоліків чи відповідного зменшення плати за роботу, якщо інше не встановлено договором.

За наявності у роботі істотних відступів від умов договору підряду або інших істотних недоліків замовник має право вимагати розірвання договору та відшкодування збитків.

Згідно з частиною 3 статті 853 Цивільного кодексу України якщо після прийняття роботи замовник виявив відступи від умов договору підряду або інші недоліки, які не могли бути встановлені при звичайному способі її прийняття (приховані недоліки), у тому числі такі, що були умисно приховані підрядником, він зобов`язаний негайно повідомити про це підрядника.

Відповідачем не надано суду доказів про виявлені приховані недоліки виконаних робіт, їх види, перелік та вартість їх усунення, позивач підтвердив, що дійсно отримав лист повідомлення про складання дефектного акту, але не забезпечив явку свого уповноваженого представника для огляду дефектів та складання дефектного акту.

Відповідно до пункту 8.4. Договору у випадку, виявлення протягом гарантійного строку у виконаних роботах недоліків (дефектів) замовник протягом 5 робочих днів після їх виявлення зобов`язаний повідомити про даний факт підрядника у будь-якій дозволеній законодавством формі та запросити його для складання дефектного акта (складається за приміркою формою «Форма дефектного акта» згідно додатку Р ДСТУ Б Д.1.1-1:2013 «Правила визначення вартості будівництва»). У випадку, якщо підрядник не з`явиться без поважних причин у визначений у запрошенні строк, замовник має право залучити до складання акта незалежних експертів (спеціалістів), повідомивши про це підрядника.

Відповідач не направив позивачу дефектний акт та повідомлення про усунення виявлених дефектів, не надав таких документів суду.

Як визначено пунктом 6.1.1. Договору, замовник має право у разі відступу підрядником від умов договору, що призвело до виникнення недоліків у роботі, за своїм вибором вимагати безоплатного виправлення зазначених недоліків у відповідний строк або відшкодування понесених замовником необхідних витрат по виправленню своїми силами недоліків у роботі, або відповідного зменшення винагороди за роботу.

Проте, до матеріалів справи відповідачем не надані належні докази фіксації недоліків, їх видів та вартості їх усунення, не надано доказів усунення їх силами відповідача для обгрунтованості застосування пункту 6.1.1. Договору та визначення розміру зменшення винагороди позивача за роботу.

Стосовно встановленого пунктом 6.1.1. Договору права відповідача затримати виплату в розмірі 5% від загальної вартості робіт до здачі будинку в експлуатацію, без застосування до нього відповідальності, передбаченої пунктом 9.5.1. Договору, судом враховано, що загальна вартість робіт за Договором визначена пунктом 3.1. Договору та складає 1163520,00 грн., відтак, 5 % = 58176,00 грн., отже, така сума від загальної вартості робіт не впливає на спірне у справі грошове зобов`язання з вартості робіт у розмірі 113032,00 грн., оскільки не пов`язане з тим, що сторони не продовжили договірних зобов`язань, а обставини виконання всього Договору, зокрема, робіт за Другим етапом не віднесені сторонами до обставин, що підлягають встановленню в даній справі, позаяк не покладені в основу підстав позову чи його заперечення.

Суд враховує положення пункту 3.3. договору про те, що розрахунки між сторонами здійснюються в обумовленій сторонами формі, яка забезпечує передачу (сплату) грошових коштів для виконавця (уповноважених представників виконавця), підтвердженням чого є відповідний документ форма якого залежить від способу здійснення розрахунків (платіжне доручення, квитанція, акт приймання передачі, розписка, тощо.) в такому порядку:

- авансовий платіж в розмірі 164000,00 грн. згідно поданої заявки керівником проекту на оплату авансового платежу після підписання цього Договору;

- поетапна оплата: протягом п`яти робочих днів з моменту підписання Актів виконаних робіт;

- остаточна оплата: протягом п`яти робочих днів з моменту підписання Актів виконаних робіт.

Всього за умовами договору сторонами був складений і підписаний один Акт №1 приймання виконаних робіт на суму 277032,00 грн.

Відповідачем сплачено 164000,00 грн., 15.09.2021 (авансовий платіж за договором), відтак, неоплачена різниця між загальною вартістю виконаних робіт, що підтверджена Актом та вже сплаченою сумою авансу складає 113032,00 грн. (277032,00 грн. - 164000,00 грн.).

Позивачем арифметично правильно здійснений розрахунок основного боргу на суму 113032,00 грн.

Позивач зобов`язання з виконання робіт за Першим етапом згідно з Договором виконав у повному обсязі, що прийнято відповідачем, порушення строків виконання робіт було очевидним під час прийняття відповідачем робіт і таке виконання прийнято відповідачем, при цьому, застосування санкцій за це порушення, в разі, якщо вони передбачені для правовідносин сторін за законом чи договором, не порушено перед судом в даній справі, зокрема шляхом подання зустрічного позову, не наданий їх розрахунок для врахування в порядку пункту 3.6. Договору, відтак, загальне посилання на порушення строків виконання робіт не спростовує обгрунтованість позову про оплату їх вартості, однак, відповідачем виконані роботи своєчасно та у повному обсязі не оплачені, оскільки остаточний розрахунок у розмірі 113032,00 грн. відповідач повинен був здійснити протягом 5 робочих днів після підписання акту виконаних робіт від 27.01.2022 - до 03.02.2022, але не сплатив, відтак, прострочення платежу починається з 04.02.2022 (пункт 3.3. договору).

Вищевказані обставини справи та положення чинного законодавства, зокрема частини 4 статті 882 Цивільного кодексу України, а також положення статті 538 Цивільного кодексу України (зустрічне виконання зобов`язання), спростовують заперечення позову щодо того, що позивач приступив до виконання робіт до отримання відповідного акту від попереднього підрядника та технологічної карти та у зв`язку із ненаданням довідки примірної форми КБ-3, надання якої передбачено разом з актом форми КБ-2в, відтак, у січні 2022 року, вартість робіт за якою має співпадати з відповідним актом, отже, приймаючи виконання робіт без застережень, в тому числі, щодо відсутності необхідної документації відповідач втрачає право посилатись на недоліки прийнятих робіт у подальшому, в даному випадку - через більше ніж півтора року з моменту прийняття ним робіт і настанням строку оплати за договором, при цьому, суду не надано доказів листування сторін стосовно вимог відповідача надати таку довідку чи інших виявлених недоліків (до відкриття провадження в даній справі).

Пунктом 9.5.1. договору передбачено, що за порушення грошових зобов`язань (несвоєчасну оплату виконаних робіт, перерахунок авансів, інших платежів) замовник сплачує пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ/365, що встановлена на момент розрахунків, від вартості невиконаних робіт, за кожний день прострочення.

Зважаючи на вказане, суд дійшов висновку, що позовна вимога про стягнення основного боргу - вартості виконаних робіт, підлягає задоволенню у повному обсязі.

Щодо нарахування пені, інфляційних збитків та 3% річних

Позивачем заявлені до стягнення за порушення відповідачем грошових зобов`язань за договором, 17125,12 грн. пені, 33531,77 грн. інфляційних збитків, 4598,70 грн. 3 % річних.

У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: сплата неустойки (стаття 611 Цивільного кодексу України).

Відповідно до положень статей 549, 611 Цивільного кодексу України - неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Статтею 216 Господарського кодексу України встановлено, що учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Штрафними санкціями згідно зі статтею 230 Господарського кодексу України визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання. Суб`єктами права застосування штрафних санкцій є учасники відносин у сфері господарювання, зазначені у статті 2 цього Кодексу.

Суд зауважує, що у статті 204 Цивільного кодексу України закріплено презумпцію правомірності правочину. Ця презумпція означає, що вчинений правочин вважається правомірним, тобто таким, що породжує, змінює або припиняє цивільні права й обов`язки, доки ця презумпція не буде спростована, зокрема, на підставі рішення суду, яке набрало законної сили.

Таким чином, у разі не спростування презумпції правомірності договору всі права, набуті сторонами правочину за ним, повинні безперешкодно здійснюватися, а створені обов`язки підлягають виконанню.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду у складі суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 19.03.2021 у справі №904/2073/19.

Згідно з частиною 1 статті 628 Цивільного кодексу України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

У статті 629 Цивільного кодексу України визначається, що договір є обов`язковим для виконання сторонами. Також, в юриспруденції широко застосовується принцип "pacta sunt servanda" або у перекладі з латини - договорів необхідно дотримуватись. Так наприклад, статтею 26 Віденської конвенції про право міжнародних договорів закріплено принцип pacta sunt servanda, відповідно до якого кожен чинний договір є обов`язковим для його учасників і повинен добросовісно виконуватися.

Відповідно до статті 638 Цивільного кодексу України, договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.

Підписаними договорами підтверджується, що при укладенні договору сторонами досягнуто згоди з усіх його істотних умов, включаючи предмет, ціну, відповідальність сторін тощо.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 16.05.2018 у справі №686/21962/15-ц виклала свої висновки про те, що положеннями статті 625 Цивільного кодексу України визначені загальні правила відповідальності за порушення будь-якого грошового зобов`язання, незалежно від підстав його виникнення (договір чи делікт).

Інфляційне нарахування на суму боргу за порушення боржником грошового зобов`язання, вираженого в національній валюті та трьох процентів річних від простроченої суми полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів у наслідок інфляційних процесів та отримання компенсації (плати) від боржника за неправомірне користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові, тому ці кошти нараховуються незалежно від сплати ним неустойки (пені) за невиконання або неналежне виконання зобов`язання (постанова Верховного Суду від 12.09.2018 у справі №712/5856/15-ц).

У постанові Верховного Суду від 26.01.2022 у справі №910/18557/20 зазначається, що визначаючи розмір заборгованості відповідача, суд зобов`язаний належним чином дослідити подані стороною докази (зроблений позивачем розрахунок заборгованості, інфляційних втрат та % річних), перевірити їх, оцінити в сукупності та взаємозв`язку з іншими наявними у справі доказами, а в разі незгоди з ними повністю або частково - зазначити правові аргументи на їх спростування та навести в рішенні свій розрахунок.

Керуючись статтями 79 та 86 Господарського процесуального кодексу України суд має встановити правильність здійснення позивачем розрахунку, та здійснити оцінку доказів, на яких цей розрахунок ґрунтується. У разі якщо відповідний розрахунок позивачем здійснено неправильно, то господарський суд з урахуванням конкретних обставин справи самостійно визначає суми пені та інших нарахувань у зв`язку з порушенням грошового зобов`язання, не виходячи, при цьому, за межі визначеного позивачем періоду часу, протягом якого, на думку позивача, мало місце невиконання такого зобов`язання, та зазначеного позивачем максимального розміру заборгованості. Аналогічні правові висновки викладені також у постановах Верховного Суду від 27.05.2019 у справі №910/20107/17, від 21.05.2019 у справі №916/2889/13, від 16.04.2019 у справах №922/744/18 та №905/1315/18, від 05.03.2019 у справі №910/1389/18, від 14.02.2019 у справі №922/1019/18, від 22.01.2019 у справі №905/305/18.

Суд зазначав вище, відповідач мав здійснити оплату у розмірі 113032,00 грн. протягом 5 робочих днів після підписання Акту виконаних робіт від 27.01.2022 - до 03.02.2022, але оплату не здійснив, відтак, прострочення починається з 04.02.2022 на суму 113032,00 грн.

Суд зазначає, що у розрахунку пені позивачем арифметично правильно здійснений розрахунок на суму основного боргу 113032,00 грн. за період з 04.02.2022 по 04.08.2022 на суму 17125,12 грн., позов у цій частині підлягає задоволенню в сумі 17125,12 грн.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора, зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення.

Суд зауважує, що у розрахунку інфляційних витрат позивачем арифметично правильно здійснений розрахунок на суму основного боргу 113032,00 грн. за період з лютого 2022 року по травень 2023 року на суму 33531,77 грн., позов у цій частині підлягає задоволенню в сумі 33531,77 грн.

Згідно з частиною 2 статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Суд зазначає, що у розрахунку 3% річних позивачем арифметично правильно здійснений розрахунок на суму основного боргу 113032,00 грн. за період з 04.02.2022 по 13.06.2023 на суму 4598,70 грн., отже, позов у цій частині підлягає задоволенню в сумі 4598,70 грн.

З урахуванням викладеного, суд дійшов висновку про повне задоволення позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «Інтеркап ЛТД».

Згідно з статею 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.

Відповідно до статті 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно з частини 1 статті 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Належними у розумінні частини 1 статті 76 Господарського процесуального кодексу України є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування.

Згідно з частиною 2 статті 76 Господарського процесуального кодексу України предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Як визначено статті 79 Господарського процесуального кодексу України, наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається на відповідача у повному обсязі.

Керуючись статтями 73, 74, 79, 129, 233, 236-241 Господарського процесуального кодексу України, суд

вирішив:

1. Позов (вх. №2120/23 від 11.08.2023) Товариства з обмеженою відповідальністю «Інтеркап ЛТД» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Крісталбуд» про стягнення заборгованості задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Крісталбуд» (08131, Київська область, село Софіївська Борщагівка, увлиця Щаслива, будинок 44, офіс 132, код ЄДРПОУ 41649514) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Інтеркап ЛТД» (04060, місто Київ, вулиця Ольжича, будинок 29, квартира 302, код ЄДРПОУ 38774134) суму основного боргу за договором підряду №9923 від 25.08.2021 у розмірі 113032,00 грн. (сто тринадцять тисяч тридцять дві гривні), пеню в сумі 17125,12 грн. (сімнадцять тисяч сто двадцять п`ять гривень дванадцять копійок), інфляційні збитки в сумі 33531,77 грн. (тридцять три тисячі п`ятсот тридцять одна гривня сімдесят сім копійок), 3% річних у сумі 4598,70 грн. (чотири тисячі п`ятсот дев`яносто вісім гривень сімдесят копійок) та 2684,00 грн. (дві тисячі шістсот вісімдесят чотири гривні) витрат позивача на сплату судового збору.

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Повне рішення суду складено 01.07.2024.

Суддя С.О. Саванчук